CC BY
158
НА ДОПОМОГУ КЛ1Н1ЦИСТУ 1 _ АРТЕРИАЛЬНАЯ 1
TO HELP CLINICIANS ■ " ГИПЕРТЕНЗИЯ
УДК 616.12-008.331.1-08 DOI: 10.22141/2224-1485.4.60.2018.141770
Скибчик В.А., Бабляк С.Д.
Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
Синдром старечоТ астенп (frailty) — сучасна проблема геронтолопчноТ медицини
Резюме. У cmammi розкрита одна з найсучаснших проблем геронтологiчноi медицини — синдром старечо1 астенп (англ. frailty — крихккть, слабость, HeMi4Hicmb). BiH стосуеться тих na^eHmie похилого та старечого вку, яKi потребують сторонньоi допомоги у повсякденному жиmmi. Розглянуто питання визначення, класифжаци, клm4mi картини, дiaгносmики, лжу-вання та профыактики сmaречоi астенп. Обiзнaнiсmь щодо дaноi патологи може бути ко-рисною для лiкaрiв уах спещальностей, ят стикаються з рiзномaнimними аспектами терапи naцieнmiв лтнього вжу.
Ключовi слова: стареча астетя; еniдемiологiя; клнка; дiaгносmикa; профлактика
Синдром старечо! астенп (англ. frailty — крих-юсть, слабость, немГчшсть) — це асоцшований i3 вжом синдром, що характеризуемся п'ятьма осно-вними клшчними проявами (за Fried L. et al.):
1. Втрата маси тша (саркопенiя).
2. Доведене динамометричне зниження сили кисть
3. Виражена слабость i шдвищена втомлюва-шсть.
4. Зниження швидкост руху.
5. Значне зниження фГзично! активность
При наявносп трьох i бГльше вищевказаних симптомiв дiагностуеться синдром старечо! астенп (СА), а у випадку одного або двох — стареча пре-астенiя [1].
СА розвиваеться в оаб похилого та старечого вжу внаслщок дегенераци, що пов'язана зГ старiнням, i проявляеться у зниженш психологГчного, фГзюло-гГчного та сощального функцГонування. ВГн часто поеднуеться з шшими патологГчними станами та факторами ризику, що спостерГгаються у герГатрГ!: саркопенГею, синдромом мальнутрицГ!, остеопоро-зом, рГзноманГтними когнГтивними порушеннями та депресГею. СА супроводжуеться порушеннями по-ведГнки та адаптацГ!, сприяе порушенню сГмейних зв'язкГв i соцГальнГй ГзоляцГ!, зумовлюе залежнГсть вГд сторонньо! допомоги у повсякденному житп, рГз-ко попршуючи його якГсть та скорочуючи тривалГсть.
Взаемозв'язок СА з шшими герiатричними синдромами знайшов вщображення у моделi накопи-чення дефщиту, запропонованiй К. Rockwood та ствавт. [2].
Поширенiсть та прогноз
— Середне значення поширеностi СА становить 12,9 %, а старечо! преастенп — 48,9 % (за вщсутнос-т адекватного лiкування преастен1я переходить в астенго протягом 4—5 роюв [3]).
— Поширенiсть СА зростае з вжом, спостерта-еться у 10—27 % оаб вiком понад 65 роюв i в 45 % — понад 85 роюв.
— СА наявна майже у 50 % пащенпв iз хрошч-ною серцевою недостатнiстю або хрошчним об-структивним захворюванням легень, у кожного п'ятого пацiента з хрошчним захворюванням ни-рок [4-6].
— СА (або крихюсть) тiсно пов'язана з швалщ-нiстю та шшою супутньою старечою патологiею, хоча може розвиватись i самостiйно. При наявносп кшькох хронiчних захворювань ризик розвитку СА у лiтнiх пацiентiв е значно вищим.
— СА часто е несприятливим прогностичним фактором. У стадп преастенп вiрогiднiсть смер-т протягом п'яти роюв становить у середньому
20.4 %, а при розгорнутш клшГчнш картинi —
44.5 %.
© «Артерiальна гiпертензiя» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naä gipertenziä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2018
Для кореспонденци: Скибчик В.А., доктор медичних наук, професор, Львiвський нацiональний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Vasyl Skibchik, MD, PhD, Professor, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
Фактори ризику
Розвиток СА обумовлений такими основними факторами, як вж, стать, piBeHb освгги, сощально-економiчнi умови, урбашзац1я [3].
— BiK:
— генетичний фенотип (Fried-like) СА зустрiча-еться у вiцi 65—70 рокiв у 3—6 % оаб, 71—80 роюв — 8-17 %, 81-84 роки — 16 %, понад 85 роюв — 56 %;
— набутий дефщит функцiй на xni полiморбщнос-тi (Rockwood-like) при СА зусщчаеться в осiб вiком 65—70 роюв — у 5—15 % випадюв, 71—80 рокiв — 5—12 %, у 81—84 роки — 16 %, у понад 85 роюв — 26 %.
— Стать (частше спостертаеться у жшок, нж у чоловiкiв уск вжових груп).
— PiBeHb освiти (виявляеться частiше в осiб i3 низьким рiвнем освiти).
— Сiмeйний статус (частше виникае у розлуче-них i вдiвцiв; у вiцi 81—84 роки — в одружених).
— C0fflarnH0-eK0H0Mi4Hi умови (поганi умови жит-тя сприяють прогресуванню СА). Зокрема, у Бельги даний синдром зустрiчаеться у 40 % осiб похилого вiку, Швейцари — 50 %, США — 55 %, Фшляндп — 60 %, Шмеччиш — 66,4 %, Росп — 84 % [7].
— Урбашзащя (частше у сiльських жителiв).
Патогенез
«Жертвами» СА е юстково-м'язова, iмунна i ней-роендокринна системи (табл. 1) [2].
NB! Запам'ятати!
В основi розвитку СА видшяють три взаемоза-лежних зумовлених вiком стани [8]:
1. Синдром недостатност харчування (мальну-триц1я).
2. Саркопенiя (втрата м'язово! маси).
3. Зниження метаболiчного шдексу та фiзичноi активностi.
При мтмальних зовнiшнiх або внутрiшнiх впливах це несприятливе патологiчне коло — синдром мальнутрицп, саркопенiя i зниження мета-болiчного iндексу та рiвня фiзичноi активнос-тi — здатне в найкоротшi термiни призвести до попршення здоров'я, iнвалiдностi та смерть
— Синдром мальнутрицп (недостатнiсть харчування) розвиваеться внаслiдок асоцiйованого з про-цесом старiння зниження здоров'я ротово! порож-нини, зменшення смаково! чутливостi до вживано! !ш та появи синдрому «швидкого насичення», що значно знижуе об'ем вживано! !ш. Внаслщок цьо-го погiршуеться апетит та зменшуеться об'ем !ш. Основш клiнiчнi прояви синдрому мальнутрицп — зниження м'язово! сили та витривалосп, обмежен-ня фiзично! активностi, зниження маси тша.
— Саркопенiя, або асоцшована з в1ком м'язова слабюсть — наслiдок пiдвищення субклiнiчного запалення й оксидативного стресу та взаемодп цих факторiв iз мальнутрицiею. Саркопенiя — пуско-вий патогенетичний фактор розвитку порушень балансу iз синдромом падшня, остеопенп. При саркопенп знижуеться чутливiсть периферичних тканин до шсулшу та iнтенсивнiсть метаболiчних процесiв.
— Зниження iнтенсивностi метаболiчних процеав i фiзично'1 активност1. Даний стан е закономiрним на-слщком двох попередшх синдромiв — мальнутрицп та саркопенп, а також численних гострих i хрошч-них захворювань, якi притаманш особам похилого та старечого вшу. Всi цi процеси призводять до по-рушення функцiонування органiв i систем, зокрема до зниження когниивно! функцп
Класифiкацiя
Класификащя СА за етапами розвитку або стад^ ями (канадське дослщження здоров'я i старшня — CSHA, 2009) [9]:
— Збережене здоров'я: пащенти активнi, енер-гiйнi, з високою мотивацiею, не обмежеш у фiзич-нiй активность
— Добре здоров'я: наявш захворювання в неак-тивнiй фазi, яю дещо знижують функцiональний стан.
— Добре здоров'я за наявност успiшно лжова-них хронiчних захворювань: встановленi окремi симптоми хронiчних захворювань, якi задовшьно контролюються проведеною терапiею, але вираже-нiше знижують функцiональний стан.
Система Прояви СА
Кютково-м'язова Зниження м'язовоТ маси. Порушення процеав терморегуляцiТ у м'язах. Зниження потреби м'язiв у кисш. Порушення iннервацiТ м'язовоТ тканини. Зниження м'язовоТ витривалост
1мунна Зниження продукцп iмуноглобулiнiв А i G, 1Л-2. Активацiя продукцiТ протизапальних цитокiнiв (1Л-6)
Нейроендокринна Зниження продукцiТ i вмiсту гормону росту, естрогену i тестостерону, iнсулiноподiбного фактора росту-1, вiтамiну D. Прогресування ЫсулЫорезистентностк Пiдвищення симпатичного тонусу. Наростання стероТдноТ дизрегуляцiТ
Таблиця 1. Об'екти уражень старечо/ астени
— Стареча преастенiя (стан i3 хвилепод1бним перебпом захворювання): 4acTi перiоди загострен-ня, декомпенсацiя патологИ 3i значним зниженням функцiональних можливостей.
— Легка СА: незначт обмеження активностi.
— noMiprn СА: формування потреби у тривало-му часовому доглядi (?).
— Виражена СА: необхщшсть постiйного дбай-ливого догляду.
— Термшальна стад1я СА.
Класификащя СА за ступенем вираженостi (згщ-но 3i спецiальними опитувальниками i шкалами ви-являють iндекс старечо! астенН (1СА)) [10]:
— Легкий.
— Помiрний.
— Виражений.
KAÏHÏKO
Синдром СА включае понад 65 рiзних герiа-тричних синдромiв, серед яких: синдром падш-ня, недостатнiсть харчування (мальнутрищя), саркопенiя, нетримання сечi, апатiя, вжовий ан-дрогенний дефiцит, iнсомнiя, пролежш, хрошч-ний больовий синдром, гiпотермiя, порушення зору та слуху, когштивт порушення, депресiя тощо [9, 11-13].
Обiзнанiсть щодо СА та ïï найбшьш поширених проявiв вважаеться невщ'емною частиною клшч-roï практики лiкарiв рiзних спецiальностей, особливо амейних лiкарiв, терапевтiв i кардiологiв.
Основы клтшт прояви СА [14]:
— Загальна слабюсть.
— Втрата апетиту.
— Схуднення (зниження маси тша не менше 4,5 кг за рж).
— Зниження фiзичноï активности порушення ходи, повiльнiсть, млявiсть.
— Зниження м'язовоï сили (виражена саркопе-нiя).
— Погiршення пам'ятi, початок деменцж
— Холоднiсть до оточуючих.
— Зниження мотиваци, втрата попередшх жит-тевих iнтересiв.
— Синдроми депресГ!.
Дiагностика й алгоритм ведення
В алгоршад дiагностики СА видшяють двГ складов^
— яюсне виявлення «крихкостЬ» (дiагностичний фенотип «крихкостЬ);
— юльюсну ощнку СА з використанням iндексу «крихкостЬ.
Це не альтернативш, але взаемодоповнюючi тд-ходи до ощнки особи похилого вжу, призначеш для рГзних цшей.
Яксне виявлення «крихкостЬ
Яюсне виявлення «крихкостЬ» використовуеться для негайного виявлення оаб похилого вГку з озна-ками СА г вщбору пацiентiв для обов'язкового по-дальшого обстеження — комплексно! герГатрично! ощнки (КГО) [15]. Яюсний дГагноз СА базуеться на класичному визначенш «крихкостЬ», що включае поеднання п'яти компоненпв [1]:
1. Втрата маси тГла (саркопен1я).
2. Доведене динамометричне зниження сили кисть
3. Виражена слабюсть Г пщвищена втомлюва-нють.
4. Сповгльнення швидкост рухГв.
5. Значне зниження фГзично! активность
СА встановлюеться при наявносп трьох Г бьльше ознак.
Для яюсно! дГагностики СА необхщне спещаль-не обладнання (динамометри), простр Г час для ви-значення швидкост ходьби, що обмежуе можливос-т лжарГв у реальнш клшчнш практиць Тому деяю автори пропонують використовувати скриншговий опитувальник «Вж не перешкода» для виявлення синдрому СА (табл. 2) [16]. Результати опитуваль-ника дозволяють визначити потребу в консультацп герГатра Г виконанш КГО (рис. 1).
Таблиця 2. Скриннговий опитувальник «Вк не перешкода» для виявлення
синдрому старечоïастенп
Запитання Вщповщь
Чи схуднули Ви на 5 кг i бтьше за останш 6 мюяфв? (маса тта) Так/ш
Чи вщчуваете Ви будь-яю обмеження у повсякденному житт через зниження зору або слуху? Так/ш
Чи були у Вас протягом останнього часу травми, пов'язаш з падшнями? Так/ш
Чи вщчуваете Ви себе пригшченим, сумним або стривоженим упродовж останшх тижшв ? (настрм) Так/ш
Чи е у Вас проблеми з пам'яттю, розумшням, орiентацiею або здатнютю планувати? Так/ш
Чи страждаете Ви нетриманням ce4i? Так/нi
Чи вщчуваете Ви труднощi у перемщенш в домашшх умовах або на вулиф? (ходьба до 100 м, пщ-няття на 1-й поверх) Так/нi
Примтка: за кожну вщповщь «так» нараховуеться 1 бал; 3 бали i бльше — синдром старечоï астенп, показана консультащя герiатра 3i складанням '¡ндив'щуального плану ведення; 1-2 бали — преастеня, доцльною е консультац'я герiатра; 0 балiв — в'щсутня стареча астетя.
Рисунок 1. Алгоритм д1агностики синдрому старечо/ астени
Для розробки комплексу заходiв з метою довготривало! тдтримки пащенлв похилого та старечого вiку i створення скоординовано-го плану лжування використовуеться спеща-лiзована герiатрична дiагностика СА ^ждис-циплiнарний дiагностичний процес, що базуеться на комплекснiй герiатричнiй ощн-цi — КГО) (comprehensive geriatric assessment) (табл. 3) [11].
Таблиця 3. Складовi компоненти комплексно/ гер'штрично/' оцнки
NB! Запам'ятати!
— КГО включае визначення медичного, психоло-гiчного та функцюнального стану лiтнiх пацiентiв iз подальшою розробкою плану 1х лiкування та догляду.
— Участь у КГО можуть брати: ймейний лiкар, ль кар-герiатр, медична сестра, спецiалiст iз когнiтивних порушень (невропатолог, психотерапевт, псих1атр), психолог, фахiвець iз соцiальних проблем, логопед, шструктор з ЛФК, масажист тощо.
Компоненти КГО Ознаки
Загальна шформафя про патента(анамнез) — ймейний анамнез — умови життя — потреба у допомозi (при деменцп, депресiТ, самотностi) та госпiталiзацiТ в соцiальну уста-нову стацюнарного типу — оцiнка якост життя (наявнiсть хронiчного болю, проблеми з харчуванням i сном) — со^альш аспекти старостi конкретного Ыдивща — життeвi прiоритети даноТ людини
Фiзикальний статус — Виявлення герiатричних синдромiв (наприклад, синдрому падЫня, гiпотермiТ, нетримання сеч^ мальнутрицiТ, зниження фiзичноТ активностi тощо)
Функцiональна дiагностика — ОцЫка базовоТ та ЫструментальноТ функцiональноТ активностi — тести для оцЫки мобiльностi (наявнiсть порушень ходи) — визначення м'язовоТ сили
Оцiнка психiчно-го статусу — Виявлення асоцмованого з вком психiчного статусу — когнiтивного дефiциту, деменцп або депреси — виявлення асоцмованих iз вiком психологiчних особливостей особи — наявнють синдрому дезадаптацiТ у будинку престартих — виявлення синдрому насилля над старими людьми — наявнють хрошчного стресу — наявнють психiчноТ патологiТ — оцiнка психiатричного анамнезу у взаемозв'язку з переб^ом соматичноТ патологiТ, наприклад, розвиток делiрiю при декомпенсацiТ соматичноТ патологи
Соцiальний статус — Виявлення ролi та характеру со^альних стосункiв людей похилого i старечого вiку — оцiнка безпеки навколишнього середовища проживання — потреба у рiзних видах соцiальноТ допомоги
NB! Запам'ятати!
КГО базуеться на використанш опитувальниюв i шкал. Основнi шкали:
— Оцшка ступеня порушення харчування i ри-зику розвитку синдрому мальнутрицп (опитуваль-ник Mini nutritional assessment (MNA)) [17, 18]
— Оцшка рухово! активностi у похилому вщ (Functional mobility assessment in elderly patients, за Tinnetti M., 1986) [19, 20]
— Мшьдослщження когштивного стану (опи-тувальник Mini-mental state examination) [21]
— Оцшка депреси (шкала Бека) [22]
— Оцшка морального статусу (опитувальник Philadelphia Geriatric Morale Scale) [23]
— Оцшка незалежност у повсякденному житп (за шкалою Бартел) [24]
1ндекс старечоУ астенп (¡ндекс «крихкост»)
КГО дозволяе кшьюсно оц1нити накопичен1 де-ф1цити у ф1зичному, функц1ональному, когттивно-му, психолог1чному та соц1альному статус1 пац1ента та визначити 1ндекс «крихкостЬ» (1СА). Останн1й б1льш точно визначае стан пащента та е чутлившим до зм1н, н1ж як1сне виявлення «крихкостЬ. Натепер вщсутнш ун1ф1кований пщхщ до визначення 1СА, i тому методолог1я його розрахунку залежить вщ де-тал1зацН КГО [25, 26].
1СА використовуеться для д1агностики та визначення ступеня тяжкосп СА i включае так1 параметри:
— Самоощнка пацieнтом похилого та старечого вшу р1вня власного здоров'я (0 бал1в — вщмшне; 0,25 бала — добре, 0,5 бала — задовшьне (середне), 0,75 бала — погане (незадовшьне); 1,0 бала — дуже погане).
— Наявшсть 3i слiв пащента хоча б одного i3 таких захворювань: артрози, шсульт в анамнез1, 1шем1чна хвороба серця (стенокард1я напруження), цукро-вий д1абет, хрон1чне обструктивне захворювання легень, бронх1альна астма, тривожно-депресив-ний синдром, артер1альна г1пертенз1я, катаракта (0 бал1в — немае, 1 бал — наявне).
Оцшка функщонального стану: здатшсть сидгги без сторонньо! допомоги, ходьба 100 метр1в, здат-н1сть самост1йно встати з1 стшьця, тривале стояння, самостшне ведення домашнього господарства, су-стльна активн1сть, здатн1сть витягнути руки вперед i !х утримувати, можлив1сть концентрувати увагу, можлив1сть самост1йно вмиватися, одягатися, прий-мати ванну, користуватися туалетом, працювати, переносити предмети, контроль над власними емо-ц1ями (0 бал1в — в1дсутн1 проблеми; 0,25 бала — лег-ке зниження; 0,5 бала — пом1рне зниження; 0,75 бала — виражене; 1,0 бала — неможливють само-ст1йно виконувати перераховаш операцН та дИ).
— 1ндекс маси тiла (1МТ) (0 бал1в — 1МТ > 18,5; 1 бал — < 18,5).
— Сила m^3Îb при кистьовш динамичнш проб1 (0 бал1в — вщсутшсть слабкост1; 1 бал — наявшсть).
— Здатшсть до швидкоТ ходьби (0 балiв — збере-жена; 1 бал — не збережена).
Чим вищий 1СА, тим бшьший ступiнь дефiциту функцiй i, вiдповiдно, зростае необхiднiсть у сто-ронньому доглядi. Зокрема, 0—0,2 бала — вщсутня СА; 0,2—0,4 бала — помiрна СА; > 0,4 бала — вира-жена СА [27].
Формулювання Aiamo3y
Ds: Стареча астенiя [R54].
1зольована систолiчна гiпертензiя III ст., 2 ст., ризик дуже високий. Стан тсля транзиторно! ше-мiчноI атаки (рiк). Гшертроф1я лiвого шлуночка. Пiдвищений пульсовий артерiальний тиск. СН 1 ст. Дислiпiдемiя, глiкемiя натще (предiабет). Хронiчне захворювання нирок 3А ст. (розрахункова швид-юсть клубочково! фшьтраци 58 мл/хв/1,73 м2). Остеоартроз. Нетримання сечi.
OcHOBHi принципи лкування
— 1ндивщуальний догляд за особою похилого або старечого вжу, пiдтримання життедiяльностi та вiтальних функцш [28].
— При призначеннi лЫв уникнення полшраг-мазп та високих доз препаратiв.
— При порушенш сну доцiльне використання тразодону або золпщему в поеднаннi з ппешчними заходами щодо вiдновлення сну.
— При тривожно-депресивному синдромi до-цшьне використання iнгiбiторiв зворотного захо-плення серотонiну.
— При зниженнi маси тша застосування енте-ральних сумшей (нутризону, нутридринку).
— Корекцiя дефщиту вiтамiну D.
— Кiнезотерапiя ^кування фiзичними впра-вами) з метою попередження падiнь i вiдновлення м'язово! сили та витривалостi.
Профiлактика
Для попередження СА доцшьне використання алгоритму за першими буквами англшського тер-мiну «FRAILTY»:
— F (food intake maintenance) — контроль за при-йомом trn та регуляцiя рацiону.
— R (resistance exercises) — фiзична активнiсть.
— A (atherosclerosis prevention) — профшактика атеросклерозу.
— I (isolation avoidance) — уникнення сощально! iзоляцп.
— L (limit pain) — усунення больового синдрому.
— T (tai-chi or other balance exercises) — виконан-ня спецiальних рухових вправ.
— Y (yearly functional checking) — регулярш щорiчнi медичнi огляди для оцшки фiзичного стану.
Профiлактика синдрому падшня
— Обмеження прийому психотропних препа-рапв i нейролептикiв (седативних, снодшних, тран-квiлiзаторiв, антидепресантiв).
— Покращення якостГ зору.
— ПрофГлактика ортостатично! гшотензп.
— ПростГ силовГ вправи та тренування рГвно-ваги.
— Носшня зручного взуття.
— Використання палиць i ходункГв для ходьби, при потребГ — стегнових протекторГв.
— Регулярне приймання вГтамГну D у дозГ > 800 мг/добу.
— Оснащення кГмнати, оргашзац1я побуту.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщ-сутнГсть конфлГкту ГнтересГв при шдготовщ дано! статтГ.
Список лператури
1. Fried L.P. Untangling the concepts of disability, frailty, and comorbidity: implications for improved targeting and care/ L.P. Fried, L. Ferrucci, J. Darer, J.D. Williamson, G. Anderson // Journals of Gerontology Series A — Biological Sciences & Medical Sciences. — 2004. — Vol. 59(3). — R. 255263.
2. Rockwood K. Frailty defined by deficit accumulation and geriatric medicine defined by frailty / K. Rockwood // Clin. Geri-atr. Med. — 2011. — Vol. 27(1). — Р. 7-26.
3. Fisher A.L. Just what defines frailty?/ A.L. Fisher// Journal of the American Geriatrics Society. — 2007. — Vol. 53(12). — Р. 2229-2230.
4. Park S.K.. Frailty in people with COPD, using the National Health and Nutrition Evaluation Survey dataset (2003—2006) / S.K Park., C.R. Richardson, R.G. Holleman., J.L. Larson // Heart Lung. — 2013. — Vol. 42(3). — P. 163-70.
5. Wilhelm-Leen E.R.. Frailty and chronic kidney disease: the third National Health and Nutrition Evaluation Survey. / E.R. Wilhelm-Leen, Y.N. Hall, M.K. Tamura, G.M. Chertow// Am. J. Med. — 2009. — Vol. 122(7). — P. 664-71.
6. Bergman H. Frailty: an emerging research and clinical paradigm — issues and controversies / H. Bergman, L. Ferrucci, J. Guralnik et al. // J. Gerontol. A Biol. Sci. Med. Sci. — 2007. — Vol. 62(7). — P. 731-7.
7. Gurina N.A A roadmap of aging in Russia: the prevalence of frailty in community-dwelling older adults in the St. Petersburg district — the "Crystal"study/N.A. Gurina, E.V. Frolova, J.M. Degryse //J. Am. Geriatr Soc. — 2011. — Vol. 59(6). — Р. 980-988.
8. Yao X. Inflammation and immune system alterations in frailty / X. Yao // Clin. Geriatr. Med. — 2011. — Vol. 27(1). — Р. 79-87.
9. Ильницкий А.Н. Старческая астения (Frailty) как концепция современной геронтологии / А.Н. Ильницкий, К..И. Прощаев // Геронтология. — 2013. — Т. 1, № 1. — С. 5-16.
10. Morley J.E. Frailty and the aging male / J.E. Morley, M.J. Kim, M.T. Haren, R. Kevorkian, W.A. Banks // Aging. Male. — 2001. — Vol. 8(3-4). — Р. 135-140.
11. Ильницкий А.Н. Специализированный гериатрический осмотр/А.Н. Ильницкий, К.И. Прощаев//Геронтоло-гический журнал им. В.Ф. Купревича. — 2012. — № 4-5. — С. 66-84.
12. Kalvach Z. Geriatricke syndromy a geriatricky pacient / Z. Kalvach, Z. Zadak, R. Jirak, H. Zavazalova, I. Holmerova, P. Weber. — Praga: Grada, 2008. — 336р.
13. Biein B. An older person as a subject of comprehensive geriatric approach / B. Biein // Rocz. Akad. Med. Bialymst. — 2005. — № 50. — Р. 189-192.
14. Fedarko N. The biology of aging and frailty / N. Fedar-ko// Clin. Geriatr. Med. — 2011. — Vol. 27(1). — Р. 27-37.
15. Cesari M. The frailty phenotype and the frailty index: different instruments for different purposes / M. Cesari, G. Gambassi, G.A. Van Kan, B. Vellas // Age & Ageing. — 2014. — Vol. 43(1). — P. 10-12.
16. Ткачева О.Н., Рунихина Н.К.., Остапенко В.С., Шарашкина Н.В., Мхитарян Э.А., Онучина Ю.С., Лысен-ков С.Н. Валидация опросника для скрининга синдрома старческой астении в амбулаторной практике // Успехи герон-тол. — 2017. — Т. 30, № 2. — С. 236-242.
17. Guigoz Y. The Mini-Nutritional Assessment (MNA) Review of the Literature — What does it tell us?/ Y. Guigoz // J. Nutr. Health Aging. — 2006. — Vol. 10. — P. 466-487.
18. Vellas B. Overview of the MNA — Its History and Challenges /B. Vellas, H. Villars, G. Abellan [et al.] // J. Nutr. Health Aging. — 2006. — № 10. — P. 456-465.
19. Tinetti M. Perfomance oriented assessment of mobility problems in eldery patients/ M. Tinetti// J. Am. Geriatr. Soc. — 1986. — Vol. 34. — P. 119-126.
20. Tinetti M. Identifying mobility dysfunctions in eldery patients / M. Tinetti, S. Ginter // JAMA. — 1988. — Vol. 259. — P. 1058.
21. Folstein M.F. Mini-mental state. A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician / M.F. Folstein, S.E. Folstein, P.R. McHugh // Journal of Psychiatric Research. — 1975. — Vol. 12, № 3. — Р. 189-198.
22. Beck AT. et al. An Inventory for Measuring Depression // Archives of general psychiatry. — 1961. — Vol. 6. — P. 561-571.
23. Lawton M.P. The Philadelphia Geriatric Center Morale Scale: A revision / M.P. Lawton // Journal of Gerontology. — 1975. — Vol. 30. — P. 85-89.
24. Machoney F. Functional evaluation: the Barthel Index / F. Machoney, D. Barthel // Md. State Med. J. — 1965. — Vol. 14. — P. 61-65.
25. Mitnitski A.B. The mortality rate as a function of accumulated deficits in a frailty index / A.B. Mitnitski, A.J. Mogilner, C. MacKnight, K. Rockwood // Mech. Ageing Dev. — 2002. — Vol. 123(11). — P. 1457-60.
26. Rockwood K. A global clinical measure of fitness and frailty in elderly people / K. Rockwood, X. Song, C. MacKnight, H. Bergman, D.B. Hogan, I. McDowell et al. // CMAJ. — 2005. — Vol. 173(5). — P. 489-95.
27. Fried L. P., Frailty in Older Adults: Evidence for a Phenotype / L.P. Fried, C.M. Tangen, J. Walston, A.B. Newman, C. Hirsch // J. Gerontol. Sci. Med. Sci.- 2001. — Vol 56(3). — Р. 146-157.
28. Shore W.S. Prevention and treatment of frailty in postmenopausal women / W.S. Shore, B.J. DeLateur// Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am. — 2007. — Vol. 18(3). — Р. 609-621.
Отримано 13.07.2018 ■
Скибчик В.А., Бабляк С.Д
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Синдром старческой астении (frailty) — современная проблема геронтологической медицины
Резюме. В статье раскрыта одна из самых современных проблем геронтологической медицины — синдром старческой астении (англ. frailty — хрупкость, слабость, немощность). Он касается тех пациентов пожилого и старческого возраста, которые требуют посторонней помощи в повседневной жизни. Рассмотрены вопросы уточнения термина, классификации, клинической кар-
тины, диагностики, лечения и профилактики старческой астении. Ознакомление с данной патологией может быть полезным врачам всех специальностей, сталкивающихся с различными аспектами терапии пациентов пожилого возраста.
Ключевые слова: старческая астения; эпидемиология; клиника; диагностика; профилактика
V.A. Skybchyk, S.D. Bablyak
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Frailty — current problem of geriatric medicine
Abstract. The article presents one of the most modern problems of geriatric medicine — frailty (English — fragility, weakness, infirmity). It concerns those elderly and senile patients who need extra care in their everyday life. The problems of definition, classification, clinical picture, diagnosis, treatment and prevention of
senile asthenia are considered. Awareness of this pathology can be useful for physicians of all areas who face different aspects of the treatment of elderly patients.
Keywords: frailty; epidemiology; clinical picture; diagnosis; prevention
