CC BY
73
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.89-008.454-055.5/.7:159.9 Аймедов К.В., Волощук Д.А.
ОСОБЛИВОСТ1 ПОРУШЕНЬ ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТАНУ У РОДИЧ1В ХВОРИХ НА СУДИННУ ДЕМЕНЦ1Ю
Одеський нацюнальний медичний унiверситет МОЗ УкраТ'ни
У представленш стат/ розкрито актуальнсть проблеми супроводження хворих на судинну демен-цю та )х родич'т. Автори наводять дан'! власного досл'дження, де представлено особливост! по-рушень психоемоцйного стану у родич'т хворих на судинну деменц1ю, у котрих спостергалась ме-нша виразнсть емоц1й позитивного полюсу при переважанн/ негативних емоц1йних переживань. Високий р'вень тривоги проявлявся в п'двищенш схильност'! до переживань. В/'дм/'чались достатньо висок'! показники за р1внем астенп, зниження активност'! та мотивацИ
Ключов1 слова/ судинна деменц1я, родич1 хворих, р1вень тривоги, суб'ективна шкала астенп, особливост! психоемоцмного стану.
Робота е фрагментом планово)' науково-досл1дницько)' теми кафедри социально)' допомоги, загально)' та медичноТ психологи Одеського национального медичного ун1верситету «Соц1ально-психолог1чн1, кл1н1чн1 аспекти псих1чних та поведнкових роз-лад!в/ д1агностика, терап1я, профлактика», № державно)'реестрац/)' 0113Ш01633.
серед оаб похилого вку [1, 5]. Важливо пщкрес-лити, що соцiально-економiчний та емоцшний тя-гар деменци лягае не ттьки на самих па^енпв, але й на Т'хшх род^в, найближче i бтьш вщда-лене оточення i на все сусптьство в цiлому.
Мета дослщження
Метою роботи було дослщження особливос-тей порушень психоемоцiйного стану у родичiв хворих на судинну деменцю
Об'ект i методи дослщження
Дослщження проводилось на базi «Одеського обласного медичного центру психiчного здо-ров'я», у його ходi було обстежено 128 хворих на судинну деменцю та 235 Т'х родичiв.
Критерiями включення в дослiдження стали таю вимоги: Хвори
- мали встановлений дiагноз судинно'Т деменци ^ 01);
- не мали тяжких супутнiх соматичних захво-рювань;
- входили до вшово'Т групи 49-94 рош. Родичi:
- як дали письмову згоду на участь у дослн дженнi себе та хворого родича
- прочитали та усвщомлювали дат, наведет в шформованш згод^ а також розумiли та викону-вали Ыструкцп використаних у дослщжены пси-хологiчних методик та теспв.
Критери виключення з дослщження наведен нижче: Хворi:
- мали шший супутнiй соматичний дiагноз;
- не входили до вказано'Т вшово'Т групи. Родичi:
- якi не дали письмову згоду на участь у дос-лщженш себе чи хворого родича.
Вступ
Актуальнють дослщжень рiзноманiтних аспек-тiв судинно'Т деменци (СД) обумовлена низкою медичних та со^альних причин. Одним iз основ-них факторiв, що привертае увагу до проблеми СД, е тенден^я до невпинного зростання частки оаб похилого вку в населены економiчно розви-нених та бiльшостi краТ'н [1, 4]. Очiкувана трива-лють життя постiйно збiльшуеться майже в кожнш краТн свiту. Всесвiтня оргашза^я Охорони здо-ров'я пiдрахувала, що до 2020 року на Землi буде жити понад 1 млрд. людей старше 60 рош. Вщ-повщно до нашого сьогодншнього рiвня знань можна припустити, що це неминуче призведе до збтьшення кшькосп людей, що страждають де-мен^ею.
Не дивлячись на те, що в сучаснш медичнiй лiтературi багато публкацм присвячено насам-перед морфолопчним, терапевтичним, параклшн чним аспектам СД, дуже мало уваги придiляеться проблемi поеднаностi СД з iншими, перш за все соматичними, хворобами [2]. СД е соматично об-тяженою патолопею, так як у переважаючш бть-шостi випадкiв розвиваеться на ™ патогенетич-ного захворювання (ппертоычна хвороба, цереб-ральний атеросклероз, цукровий дiабет), про що свiдчать числены публкацп [3, 7].
Деменцiя е одшею з найбiльш актуальних проблем сучасно'Т неврологи i психiатрiТ'. Важли-вiсть дано'Т проблеми обумовлена дектькома факторами. Насамперед, це значне зростання числа оаб похилого та старечого вку, серед яких поши-ренють деменцГТ особливо велика. Демен^я - це порушення когнiтивних функцш, якi викликають дезадаптацiю пацiента в повсякденному життi, що призводить до ютотного зниження Т'Т якостi [6, 8]. Смертнють серед пацiентiв з демен^ею достовн рно вище, шж середньостатистична смертнiсть
Серед загальноТ кiлькостi обстежених до учас-tí у подальшiй po6otí було вобрано 106 хворих на судинну деменцш, якi склали Гр. 1 та 163 ро-
дича - Гр. 2.
Розподт хворих на судинну деменцш за вком та статтю наведено у таблицi 1.
Таблиця 1
Розподл do^id^;eHux з Гр1 за вком та статтю
Bilí хворих (%)*
похилий вш (61-75) 43 (40,56)
старечий вш (76-90) 57 (53,77)
довгожителi (91 та бтьше) 6 (5,66)
Стать хворих (%)
Чоловiча 45 (42,45)
ЖЫоча 61 (57,55)
Примтка:* - розподл здйснено за вковою класифка^ею ВО За даними, наведеними у таблиц 1, основна ктькють дослщжених Гр.1 входили до похилоТ та старечоТ вкових груп, вщповщно 39,62% та 53,77%. Один хворий увшшов до групи середньо-го вiку та 5,66% склали довгожителк
Як вже зазначалося Гр.2 склали родичi хворих. Серед них у дослщжены прийняли участь чоловки або жiнки хворих, та Тх дiти.
Методи дослiдження були наступш: со^ально-демографiчний - був використаний для вивчення наступних характеристик обстежених: вк, стать, рiвень осв^и, сiмейний стан, рiвень матерiально-го достатку, профеайна належнiсть; клЫко-анамнестичний включав збiр анамнезу, клiнiчне штерв'ю з хворим та його близькими, спостере-
eid 2012 р.
ження; в груш хворих на судинну деменцш було проведено скришнг легких когштивних проявiв за допомогою МонреальськоТ шкали когнiтивноТ' оц^ нки (МОСО).
Для визначення психоемоцмних особливостей родичiв хворих на судинну деменцiю було засто-совано низку психодiагностичних методик: Само-оцiнка емоцiйного стану (Н. О. Марута, 2001), шкала Гамтьтона (HDRS) для оцiнки депреси, суб'ективна шкала оцiнки астени (MFl-20),.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Результати, отриманi за методикою «Самоо-цшка емоцiйного стану», наведено в табл. 2.
Таблиия 2.
Самооцнка eMouJÜHoao стану
Емоцп Г1 (р) (n=76) Г2 (р) (n=87)
Задоволення 1,9* 1,2
Радють 1,8 1,3
Захоплення 1,4 1,2
Упевненють 2,1 1,6
Гордiсть 2,1* 1,4
Довiра 2,5* 1,7
Симпатiя 2,4 2,1
Розчулення 1,4 1,2
Ыжнють 1,8 1,4
Самовдоволення 2,1* 1,5
Злораднiсть 1,4 1,9
Вiдчуття полегшення 1,5 1,3
Задоволенють собою 2,2* 1,5
Вiдчуття безпеки 2,2* 1,2
Передчуття 2,4 2,1
Цкавють 2,5 1,6
Здивування 1,6 1,3
Байдужiсть 1,9 2,1
Незадоволення 2,1 3,1*
Печаль 1,7 2,8*
Вщчай 1,4 2,2
Засмучення 1,3 3,4*
Тривога 1,6 2,6*
Образа 1,3 2,6*
Страх 2,1 2,8
Жалють 2,9 3,1
Спiвчуття 2,5 2,2
Досада 2,4 2,8
Гнiв 1,6 2,0
Обурення 1,8 2,4
Ненависть 1,7 2,1
Неприязнь 1,6 2,2*
Злють 1,5 2,1*
Сум 1,8 2,2
Нудьга 1,6 2,3
Продовження таблиц/ 2
Сором 1,7 2,1
Презирство 1,3 1,8
Огида 2,0 2,7*
Незадоволенють собою 2,3 2,9
Приметка: * - р/'зниця м1ж групами е достоверною, р<0,05.
За даними таблиц 2, в обох групах дослн дження спостер^алась менша виразнють емоцш позитивного полюсу при переважанн негативних емоцiйних переживань. При цьому, достовiрно п-рший емоцiйний стан в^^чався в Г2 (р) у порiв-няннi з Г1 (р). Так достовiрно бiльший середнiй
бал дослщжуваш Г2 (р) мали за наступними по-казниками: «незадоволення», «печаль», «засму-чення», «тривога», «образа», «неприязнь», «злють» та «огида» (р<0,05).
Далi вивчали рiвень тривоги та депреси в групах Г1 (р) та Г2 (р) (табл. 3).
Таблиця 3.
Шкала Гамльтона для оценки тривоги та депреси (HARS, HDRS)
Рiвень вираженост Г1 (р) (п=76) Г2 (р) (п=87)
показника абс. % абс. %
Рiвень тривоги (шкала HARS)
Низький 20 26,32 9 10,34*
Середнш 49 64,47 45 51,73
Високий 7 9,21 33 37,93*
Рiвень депреси (шкала HDRS)
Низький 29 38,16* 25 28,74
Середнш 44 57,89 55 63,21
Високий 3 3,95 7 8,05
Прим1тка: * - р1зниця меж групами е достов/рною, р<0,05.
За даними таблиц 3, достовiрно бтьша кть-кють оаб Г1 (р) мали нормативнi показники за рн внем тривоги 90,79%. В Г2 (р) 37,93% дослщже-них вiдрiзнялись високим рiвнем тривоги, що бу-ло достовiрно частше, нiж в групi Г1 (р) (р<0,05). Високий рiвень тривоги проявляеться в пщвище-нiй схильностi до переживань. Дослщжеы вщчу-вали стан несвщомого страху, невизначене вщ-чуттям загрози, часто сприймали нейтральнi поди як несприятливi i небезпечнi. Також особи з високим рiвнем тривоги в^^чали схильнiсть до на-стороженостi i пригнiченого настрою, у них вини-кали труднощi у контактах з навколишшм свiтом, який представлявся Тм лякаючим i ворожим, роз-вивалась занижена самооцiнка i тенденцiя до пе-симiстичного ставлення до життя.
В обох групах дослджених в^чались достатньо високi показники за рiвнем астенп, зниження актив-ностi та мотивацп. При цьому, середнм бал за шкалами: «загальна астенiя» та «знижена активнсть» був достовiрно вищим у оаб Г2 (р) у порiвняннi з до-слдженими Г1 (р). У дослщжених нaйпоширенiшою скаргою була втомлеысть. Поряд з пщвищеною сто-млюванстю i виснаженням вони вiдмiчaли таю прояви, як дра^влива слабюсть, гiперестезiя, вегетатив-нi порушення, розлади сну (труднощi засинання, по-верхневий сон). Клiнiчнa типологiя aстенiчних розла-дiв визначалась ТТ двома вaрiaнтaми: гiперстенiчною
Схожi тенденцiТ спостерiгaлись в групах щодо рiвня депресГТ: низький рiвень депресiТ достовiрно чaстiше зус^чався у родичiв пaцiентiв Г1 (р<0,05). Переважна бiльшiсть осiб Г2 (р) достовн рно чaстiше, у порiвняннi з Г1 (р) (р<0,05), мали високий або середнш рiвень депреси (71,26%). Дослщжеш, якi вiдрiзнялись високим рiвнем депресГТ, бiльшiсть часу мали пригшчений нaстрiй, вiдмiчaли ангедошю, вiдсутнiсть апетиту, порушення сну, психомоторне збудження або загаль-мованють, стомлювaнiсть, порушення концентра-цiТ уваги, нершучють.
Власна оцiнкa родичами хворих на судинну деменцш нaявностi астешчних проявiв наведена в тaблицi 4.
Таблиця 4
Суб'ективна шкала оценки астенп (MFI-20)
астеыею, яка характеризувалась високою збудливс-тю сенсорного сприйняття з пдвищеною сприйнят-ливiстю нейтральних в нормi зовнiшнiх подрaзникiв (непереносимою звукiв, свпла i т. д.), збудливютю, пдвищеною роздрaтовaнiстю, порушеннями сну та н.; та гiпостенiчною астеыею, основними елемента-ми якоТ е зниження порогу збудливосп i сприйнятли-востi до зовнiшнiх стимулiв з мляв^ю, пiдвищеною слaбкiстю, денною сонливою.
Сам симптомокомплекс aстенiчного стану як патолопчного виснаження пiсля нормальноТ активности зниження енергiТ при виршенш завдань,
Шкали Г1 (р) (п=76) Г2 (р) (п=87)
середнш бал середнш бал
Загальна астешя 15,7 18,2*
Знижена активнють 11,4 13,6*
Зниження мотивацп 15,8 17,3
Фiзичнa aстенiя 12,2 13,8
Психiчнa aстенiя 15,3 17,1
Прим1тка: * - р1зниця меж групами е достоверною, р<0,05.
що вимагають зусилля i уваги, або генералiзова-ного зниження здатностi до дм, складаеться з трьох складових:
- Прояви власне астени;
- Розлади, зумовленi лежачим в основi астени патолопчним станом;
- Порушення, викликан реакцiею особистостi на хворобу.
Друга складова астешчного розладу, а саме патолопчш стани, якi лежать в и основi, i е тiею головною ознакою, з урахуванням яко'Г пропону-еться сучасна класифiкацiя астеычних станiв. Ор-ганiчна астенiя, частка яко''' у всiх астенiчних станах оцшюеться в 45%, розвиваеться на ™i хрош-чних, часто прогресуючих органiчних (невролопч-них), психiчних i соматичних захворювань. До них вщносяться iнфекцiйнi, ендокриннi, гематологiчнi, неопластичш, гепатологiчнi, неврологiчнi, психiчнi (насамперед шизофрешя, зловживання психоак-тивними речовинами) та ^i хвороби. На вiдмiну вщ оргашчноТ, функцiональна (реактивна) астешя, складова 55% у загальнiй структурi астенiя, характеризуеться насамперед принциповою обо-ротнiстю, так як виникае слщом або в якостi компонента обмежених у час або курабельних пато-логiчних станiв. До 'х числа вiдносяться гостра астешя, що виникае як реакцiя на гострий стрес або значш перевантаження на роботу хронiчна астенiя, що з'являеться пюля пологiв (пюляполо-гова астешя), перенесених Ыфекцш (постшфек-цмна астенiя) або в структурi синдрому вщмши, кахекси та iн.
Висновки
1. В ходi представлено' роботи було досл^ джено особливостi порушень психоемоцiйного стану у родичiв хворих на судинну деменцю Розглядаючи критери самооцiнки сiмейного стану, в обох групах дослщження спостерiгалась менша виразнiсть емоцiй позитивного полюсу при переважанш негативних емоцiйних пережи-вань, достовiрно бiльший середнiй бал досл^ джуванi Г2 (р) мали за наступними показниками: «незадоволення», «печаль», «засмучення», «тривога», «образа», «неприязнь», «злiсть» та «огида» (р<0,05).
2. За даними, отриманими пщ час дослщжен-ня рiвню тривоги та депреси, достовiрно бiльша кiлькiсть осiб Г1 (р) мали нормативы показники за рiвнем тривоги 90,79%. В Г2 (р) 37,93% дос-лiджених вiдрiзнялись високим рiвнем тривоги, що було достовiрно частiше, нiж в групi Г1 (р) (р<0,05). Високий рiвень тривоги проявляеться в пщвищенш схильностi до переживань.
3. Оцшка суб'ективно' шкали астени показала, що в обох групах дослщжених вiдмiчались достатньо висом показники за рiвнем астени, зниження активност та мотиваци. При цьому, середнш бал за шкалами: «загальна астенiя» та «знижена активнють» був достовiрно вищим у оаб Г2 (р) у порiвняннi з дослщженими Г1 (р).
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться на основi системного пiдходу вивчити закономiрностi формування дезадаптаци у родичiв хворих на судинну демен-цю та розробити комплексну систему и психоко-рекци шляхом формування адекватно! мотиваци догляду за хворим судинною деменцiею та впро-вадити згадану систему у клЫчну практику.
Лтература
1. Аймедов К.В. Роль екзогенних факторiв у структурi ендогенних депресш / К.В. Аймедов // Науково-практичний журнал «Архiв п^атрп». - 2015. - Т. 21, № 1 (80). - С. 124-126.
2. Власенко А. Г. Нейровизуализация в дифференциальной диагностике деменций / А. Г. Власенко, С. Н. Иллариошкин // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2012. -№ 6, Т. 112. - С. 86-90.
3. Медична психолопя: навч. поЫб. / Н. Г. Пшук, М. В. Маркова, А. I. Кондратюк, Л. В. Стукан. - ВЫниця, 2010. - 135 с.
4. Пинчук И.Я. В помощь семьям больных болезнью Альцгейме-ра: метод. рекомендации / И.Я. Пинчук, В. Г. Черкасов. - М., 2007. - С. 45-62.
5. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие / Д. Я. Райгородский. - Самара : «Бахрах-М», 2002. - 672 с.
6. Решетова Т.В. Психологическая помощь пациенту с деменци-ей и его семье / Т.В. Решетова // Сборник трудов научно-практической. конф. «Актуальные проблемы геронтологии и гериатрии» / Под ред. проф. Арьева А.Л. - СПб. , 2011. -С.227-230.
7. De Luca J. Confabulation in dementia: Constantly compensating memory systems. / J. De Luca // Neuro-Psychoanalysis. - 2007. -№ 19. - Р. 25-27.
8. Skoog I. Clinical trials for primary prevention in dementia / I. Skoog, D. Gustafson // Dementia therapeutic research / K. Rockwood, S. Gauthier. -London, New York : Taylor a Francis, 2006. - P. 189-212.
References
1. Ajmedov K.V. Rol' ekzogennih faktoriv u strukturi endogennih depresij / K.V. Ajmedov // Naukovo-praktichnij zhurnal «Arhiv psihiatril». - 2015. - T. 21, № 1 (80). - S. 124-126.
2. Vlasenko A. G. Nejrovizualizacija v differencial'noj diagnostike demencij / A. G. Vlasenko, S. N. Illarioshkin // Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. S. S. Korsakova. - 2012. - № 6, T. 112. - S. 86-90.
3. Medichna psihologija: navch. posib. / N. G. Pshuk, M. V. Markova, A. I. Kondratjuk, L. V. Stukan. - Vinnicja, 2010. - 135 s.
4. Pinchuk I.Ja. V pomoshh' sem'jam bol'nyh bolezn'ju Al'cgejmera: metod. rekomendacii / I.Ja. Pinchuk, V. G. Cherkasov. - M., 2007. - S. 45-62.
5. Rajgorodskij D. Ja. Prakticheskaja psihodiagnostika. Metodiki i testy. Uchebnoe posobie / D. Ja. Rajgorodskij. - Samara : «Bahrah-M», 2002. - 672 s.
6. Reshetova T.V. Psihologicheskaja pomoshh' pacientu s demenciej i ego sem'e / T.V. Reshetova // Sbornik trudov nauchno-prakticheskoj. konf. «Aktual'nye problemy gerontologii i geriatrii» / Pod red. prof. Ar'eva A.L. - SPb. , 2011. - S.227-230.
7. De Luca J. Confabulation in dementia: Constantly compensating memory systems. / J. De Luca // Neuro-Psychoanalysis. - 2007. -№ 19. - R. 25-27.
8. Skoog I. Clinical trials for primary prevention in dementia / I. Skoog, D. Gustafson // Dementia therapeutic research / K. Rockwood, S. Gauthier. -London, New York : Taylor a Francis, 2006. - P. 189-212.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ У РОДСТВЕННИКОВ БОЛЬНЫХ СОСУДИСТОЙ ДЕМЕНЦИЕЙ
Аймедов К.В., Волощук Д.А.
Ключевые слова/ сосудистая деменция, родственники больных, уровень тревоги, субъективная шкала астении, особенности психоэмоционального состояния.
В представленной статье раскрыта актуальность проблемы сопровождения больных сосудистой де-менцией и их родственников. Авторы приводят данные собственного исследования, где представлены особенности нарушений психоэмоционального состояния у родственников больных сосудистой демен-цией, у которых наблюдалась меньшая выраженность эмоций положительного полюса при преобладании негативных эмоциональных переживаний. Высокий уровень тревоги проявлялся в повышенной склонности к переживаниям. Отмечались достаточно высокие показатели по уровню астении, снижение активности и мотивации.
Summary
CHARACTERISTICS OF PSYCHO-EMOTIONAL DISORDERS IN RELATIVES OF PATIENTS WITH VASCULAR DEMENTIA Aymedov K. V., Voloshchuk D. A.
Key words: vascular dementia, patients' relatives, anxiety level, subjective fatigue scale, psycho-emotional state.
This article throws light upon the necessity to provide the support to patients with vascular dementia and their relatives. The authors present their own findings regarding the psycho-emotional state of the patients' relatives, who demonstrated prevalence of negative emotions over positive ones. Increased anxiety was manifested by increased tendency to worrying. Rather high rates on asthenia decrease in the activity and motivations were observed as well.
