CC BY
14
УДК 616.831+616.12-008.331.4+616.89-008.45 МОСКОВКО С.П., СТААН1К с.м.
В/нницький нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. М.1. Пирогова В/йськово-медичний клнчний центр Захдного регюну, м. Ёьвв
ОЩНКА когытивноТ ДИСФУНКЦП У ПАЦ1еНЛВ ¡3 Р13НИМИ ФОРМАМИ ГОСТРОТ СЕРЦЕВО-СУДИННОТ ПАТОЛОГИ
Резюме. Обстежено 302 пащенти з р1зними формами гострог серцево-судинног патологи. На пiдставi нейропсихологiчного до^дження показано, що когнтивний дефщит у обстежених хворих за своею структурою мае типовий характер порiвняно з таким при хрошчнт серцево-судиннш патологи. У той же час разом iз загальними ознаками е ряд вiдмiнних особливостей, що вiдбивають певну своерiднiсть синдромiв когнтивних порушень у хворих на гостру кардiальну патологю. Головною особливстю е быьш швидкий темп формування когнтивного дефщиту. Виявлено ознаки яшсноИ своерiдностi структури когнтивних розладiв, а саме: быьш виражеш порушення короткочасног пам 'ятi, довыьноИ уваги та селективностi психiчних функцш. Змктовш особливостi порушень психiчних функцш, що вiдзначенi, свiдчать про виразнший функцюнальний дефщит неспецифiчних глибинних структур мозку в обстежених пацiентiв. Ключовi слова: когнтивна дисфункщя, деменщя, нейропсихологiчне до^дження, депреая.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Одшею з найважливших проблем сучасно! клтчно! медицини е судинна патолопя головного мозку. Цере-броваскулярш захворювання (ЦВЗ) в Укрш'ш займають друге мюце у структурi загально! смертност населення, поступаючись лише захворюванням серця. Висока по-ширешсть i велика медико-сощальна значущють кардю- i цереброваскулярно! патологи вимагають продовження !х наукового вивчення з метою ефективного л^вання i профiлактики як гострих, так i хронiчних форм цих за-хворювань [2, 20]. Одним iз найважливших показникiв тяжкостi гостро! та хрошчно! недостатностi мозкового кровообiгу е когштивш розлади (КР) [6, 7, 11]. Актуаль-нiсть проблеми КР судинного генезу обумовлена !х ви-сокою поширенiстю, тенденцiею до збiльшення частки людей лггнього i старечого в!ку в популяци, зростанням вимог до когштивно! сфери людини у мiру розвитку су-часного суспiльства [10, 16]. За прогнозами ООН, у 2025 рощ чисельнють людей вжом понад 60 роюв перевищить 600 мшьйошв, що становитиме понад 15 % усього населення планети. В Укрш'ш вже сьогодш кшьюсть лiтнiх людей наближаеться до 20 % [2]. Ефектившсть л^ван-ня когштивно! дисфункци судинного генезу е вищою у предементний перiод, тобто на стади легких та помiрних КР [4, 8]. Тому актуальними проблемами медично! науки е ранне виявлення та л^вання пащенпв з високим ризиком розвитку КР судинного генезу. Основними чин-никами ризику ЦВЗ i, вiдповiдно, КР судинного генезу е
артерiальна гiпертензiя (АГ), атеросклероз церебральних судин, цукровий дiабет, iшемiчна хвороба серця [12, 14].
У бшьшост! робiт, присвячених вивченню КР при ЦВЗ, дослщжувалася роль у !х виникненнi АГ i церебрального атеросклерозу. Внесок кардiальних чинниюв, а саме гостро! патологи серцево-судинно! системи (iнфаркт мiокарда (1М), гострi порушення серцевого ритму, гшертензивний криз (ГК), декомпенсация хрошчно! серцево! недостатностi (ДХСН)), у розвиток когштивного деф1циту вивчений недо-статньо. Виявлення цих особливостей дозволило б оптимь зувати лiкувально-реабiлiтацiйнi програми для зазначених груп пацiентiв, передусiм у контекст! своечасно! корекцй КР
Мета дослщження — визначити частоту i структуру когштивних розладiв у хворих на рiзнi форми гостро! серцево-судинно! патолог!!.
Матер\али \ методи
Проведено комплексне обстеження, що включало оц!нку когттивно! та депресивно! сфер, у 302 хворих на р!зш форми гостро! серцево-судинною патологи вжом в!д 19 до 93 роюв (середнiй вж 67,06 ± 3,43 року). Зокрема, у 80 хворих був дiагностований гострий шфаркт мюкар-да, у 60 — нестабшьна стенокардiя, у 58 — порушення ритму ^брилящя передсердь — у 56 хворих, синдром Фредержа — у 2 хворих), у 44 — гшертензивш кризи та у 57 пащенлв — декомпенсащя хрошчно! серцево! не-достатность Серед обстежених хворих — 267 (88,4 %) чоловтв, 35 (11,6 %) жшок.
Дослщження псих1чного статусу зд1йснювалося за до-помогою шкали MMSE (Mini Mental State Examination; M.F. Folstein, S.E. Folstein, P.R. McHugh, 1975), яку ощнювали за загальноприйнятою методикою [1]. Для нейропсихолопчного скринiнгу також використовувався тест на вербальну активнiсть (перераховування протягом однieï хвилини максимально'1 кшькост слiв, дiбраних за фонетичною або семантичною ознакою), що дозволяе ощнити рiвень мотивацй' i мову та виявляе патолопчш змiни при найбшьш частих формах деменцй' (при псевдо-деменцц — у хворих на депресш). Ми застосовували одно-хвилинний тест швидкого називання (перераховування) тварин (The animal fluency test). Цей тест передбачае ощнку швидкост семантичних вщповщей пацiентiв у перераховуваннi тварин протягом одше'1 хвилини. Рiвень швидкост перераховування тварин дозволив видiлити пащенпв iз деменцiею та когнiтивним зниженням. Про когнiтивну дисфункцiю свщчив показник нижчий за 15.
Для ощнки депресй' використовувалася шкала само-ощнки рiвня депресй' Бека (A.T. Beck et al., 1975). Дiагноз депресй' за шкалою Бека вважався встановленим, якщо загальний бал становив бшьше н!ж 9.
Результати та ïx обговорення
Пiсля проведення комплексу нейропсихолопчних тестав порушення у когнiтивнiй сферi в гострий перiод серцево-судинно'1 патологи' були виявлеш у 197 хворих, що становило 65,2 % вщ загально'1 кiлькоcтi обстежених пацieнтiв. У cтруктурi когнiтивного дeфiциту переважали тяжш (24,2 %) та помiрнi (22,2 %) розлади, рщше спосте-рЬалися лeгкi КР (ЛКР) (18,5 %) розлади (табл. 1).
При аналiзi частоти КР рiзного ступеня вираженост в обстежених хворих залежно вщ форми патологи у гострий перюд захворювання було виявлено, що в группах хворих на пашчш розлади (ПР) та ГК переважали легю КР — 34,5 i 27,3 % вщповщно, а в группах хворих на 1М та нефротич-ний синдром (НС) переважали помiрнi КР (ПКР) — 25,0 i 21,7 % вщповщно. Бшьша частота тяжких КР (ТКР) була виявлена в груш пащентав iз ДХСН (47,4 %).
Розподш хворих на гоcтрi ceрцeво-cудиннi захворювання залежно вщ рiвня когнiтивного дeфiциту за шкалою MMSE та The animal fluency test наведено в табл. 2 та 3.
У 124 (41,1 %) хворих були легю дисфункци' штелек-туальних процеив, що самими хворими описувалися
Таблиця 1. Частота когн'иивних порушень р1зного ступеня вираженост у хворих на гостру серцево-судинну патолопю, n (%)
Стушнь КР 1М НС ПР ГК ДХСН
ЛегК КР (27-26) 9 (11,3) 7 (11,7) 20 (34,5) 12 (27,3) 8 (14,0)
noMipHi КР (25-24) 20 (25,0) 13 (21,7) 7 (12,1) 8 (18,2) 18 (31,6)
ТяжК КР (< 24) 19 (23,8) 15 (25,0) 7 (12,1) 5 (11,4) 27 (47,4)
Таблиця 2. Структура когнтивних розладв у хворих на гострi серцево-судинн захворювання
за шкалою MMSE
PiBeHb дефщиту (в балах) 1М НС ПР ГК ДХСН ЗЗС
n % n % n % n % n % n %
Вщсутнють когытивних порушень (28-30) 32 40,0 24 40,0 24 41,5 19 43,2 4 7,1 2 66,7
Когниивы порушення (24-27) 29 36,2 20 33,3 27 46,5 20 45,5 27 47,4 1 33,3
Легка деменщя (20-23) 9 11,2 11 18,3 5 8,6 3 6,8 16 28,6 - -
Пoмipна деменщя (11-19) 7 8,8 4 6,7 2 3,4 2 4,5 9 16,1 - -
Тяжка деменщя (0-10) 3 3,8 1 1,7 - - - - 1 1,8 - -
Середнм бал 23,7 ± 3,8 25,8 ± 3,1 25,9 ± 2,0 25,9 ± 2,2 22,1 ± 3,7 27,3 ± 1,6
Примтка: ЗЗС — запальн захворювання серця.
Таблиця 3. Структура когнтивних розлад1в у хворих на гострi серцево-судинн захворювання
за The animal fluency test
PiBeHb дефщиту (в балах) 1М НС ПР ГК ДХСН ЗЗС
n % n % n % n % n % n %
Вщсутнють когытивних порушень (15 i >) 27 33,8 17 28,3 17 29,3 12 27,3 3 5,3 1 33,3
Когниивы порушення (10-14) 31 38,8 22 36,7 26 44,8 25 56,8 23 40,4 1 33,3
Легка деменщя (7-9) 6 7,5 14 23,3 11 19,0 4 9,1 15 26,2 1 33,3
Пoмipна деменщя (4-6) 12 15,0 4 6,7 3 5,2 1 2,3 12 21,1 - -
Тяжка деменщя (< 4) 4 5,0 3 5,03 1 1,7 2 4,5 4 7,0 - -
Середнм бал 10,6 ± 1,4 12,7 ± 2,5 12,0 ± 2,1 12,8 ± 2,3 8,1 ± 1,3 12,7 ± 2,3
як «труднощi зосередження», «сповшьненють реакци», «втомлюванють» тощо. У CTpyKTypi розумових розладiв переважали виснажуванiсть розумово! дiяльностi, зни-ження продуктивное^ розумових операцiй до повного розпаду функцш узагальнення, аналiзу, синтезу, порiв-няння, зниження швидкiсних характеристик.
За шкалою MMSE в структурi КР у хворих вщзначено зменшення об'eмiв вербально! пам'ятi та рахункових опе-рацiй, порушення в сферi уваги, ознаки дисфункци лоб-них часток (iмпульсивнiсть, некритичнiсть, персевераци). Порушення пам'ят у обстежених хворих поеднувалися з iншими КР — дефектами стшкост i переключення уваги, порушенням критики, поведiнки. У першу чергу страж-дала короткочасна пам'ять, зменшувався и об'ем, ви-являлося пiдвищення гальмування слiдiв короткочасно! пам'ятi. Аналiз отриманих показниюв наведений в табл. 4.
У пащентав групи ДХСН загальний показник ште-лектуально! продуктивност був вiрогiдно нижчий, н!ж у хворих шших груп, i становив 22,1 ± 3,7 бала (р < 0,05), що вiдповiдае рiвню деменци легкого ступеня. В основi такого низького показника лежали статистично значувд погiршення усгх оцiнюваних когштивних функцiй: загаль-но! орiентацii (8,2 ± 1,8), пам'ятi (3,1 ± 1,4), рахункових операцiй (3,4 ± 1,2) i перцептивних функцiй (7,0 ± 1,4). Необхiдно пiдкреслити, що у 26 (45,6 %) хворих групи ДХСН була судинна деменщя (у 16 — легка стадiя демен-туючого процесу, у 9 — помiрна, в 1 — тяжка).
При прогресуванш ХСН розлади при рахункових опе-рацiях посилювалися: збiльшувалася кiлькiсть помилок за типом шверси рахункових програм, стiйко фжсувалися так званi просторовi помилки, зростали виснажуванiсть i недостатнiсть функцiй оперативно! пам'ять При тер-мiнальних стадьях ДХСН порушення при рахункових операщях могли досягати ступеня акалькули.
У пащенпв групи 1М загальний показник штелекту-ально! продуктивностi становив 23,7 ± 3,8 бала (р < 0,05), що вiдповiдае рiвню когштивного зниження. В основi такого показника лежали попршення оцiнюваних когш-тивних функцш: загально! орiентацii (8,9 ± 1,1), пам'ятi (3,6 ± 1,2), рахункових операцш (4,0 ± 0,8) i перцептивних функцiй (7,6 ± 1,1). У 19 (23,8 %) хворих групи 1М спо-стер^алася судинна деменцiя (у 9 — легка стадiя демен-туючого процесу, у 7 — помiрна, у 3 — тяжка).
У пащенпв групи НС загальний показник штелекту-ально! продуктивност становив 25,8 ± 3,1 бала (р < 0,05),
що вiдповiдае рiвню когнiтивного зниження. Серед оцiнюваних когштивних функцш вщзначено зниження загально'1 орiентацiï (9,2 ± 0,8), пам'ятi (4,0 ± 1,3), рахункових операцш (4,1 ± 0,9) i перцептивних функцш (8,1 ± 1,4). У 16 (26,7 %) хворих групи НС була судинна деменщя (у 11 — легка стадия дементуючого процесу, у
4 — помiрна, в 1 — тяжка).
У пащенпв групи ПР загальний показник штелекту-ально'1 продуктивност становив 25,9 ± 2,0 бала (р < 0,05), що вщповщае рiвню когнитивного зниження. Вiдбулоcя погiршeння оцiнюваних когштивних функцш: загально'1 орiентацi'i (8,8 ± 1,2), пам'ятi (4,1 ± 1,5), рахункових операцш (4,1 ± 0,9) i перцептивних функцш (9,1 ± 1,3). У 7 (12,1 %) хворих групи ПР була судинна деменщя (у
5 — легка стадия дементуючого процесу, у 2 — помiрна).
У пащенпв групи ГК загальний показник штелекту-ально'1 продуктивност становив 25,9 ± 2,2 бала (р < 0,05), що вщповщае рiвню когштивного зниження. Структура ощнюваних когштивних функцш була така: загальна орь ентацiя (9,5 ± 0,5), пам'ять (3,8 ± 1,3), рахунковi операци' (3,9 ± 1,1) i перцептивш функци' (8,8 ± 1,3). У 5 (11,4 %) хворих групи ГК вщзначена судинна деменц^я (у 3 — легка стадия дементуючого процесу, у 2 — помiрна).
Показники когнiтивно'i дисфункци', отриманi за шкалою MMSE, вщповщали даним The animal fluency test. Виражеш КР, визначeнi в хворих у групах ДХСН (8,1 ± ± 1,3 бала) та 1М (10,6 ± 1,4), менш виражeнi в групах НС (12,7 ± 2,5), ПР (12,0 ± 2,1) та ГК (12,8 ± 2,3).
При депрес^ях рiзного ступеня тяжкоста оцiнка когнi-тивних функцш потребуе особливого пiдходу, оcкiльки у таких пащенпв, як правило, спостертаються явища зво-ротного когнiтивного зниження, що регресують у мiру ку-пiрування депресивно'1 симптоматики. Для об'ективiзацi'f справжнього рiвня КР нeобхiдно проводити обстеження хворих у динамщь Дiагноcтично значущими е результати доcлiджeння, проведеного тсля регресування депресивно'1 симптоматики.
У нашому доcлiджeннi проведено зютавлення когнi-тивних та депресивних порушень у хворих на рiзнi форми гостро'1 серцево-судинно'1 патолог11.
Депресивний синдром у обстежених хворих був обумовлений раптовютю розвитку захворювання i пси-хотравмуючим впливом гостро'1 патолог11. Результати проведеного обстеження показали, що депресивш розлади були виявлеш у 224 (74,2 %) пащенпв i характеризувалися
Таблиця 4. Результати дослiдження за шкалою MMSE
Групи хворих Показники (у балах)
Загальний показник(0-30) Орieнтування (0-10) Пам'ять (0-6) Рахунковi операцГГ (0-5) Перцептивно-гностичш функцГГ (0-9)
1М 23,7 ± 3,8 8,9 ± 1,1 3,6 ± 1,2 4,0 ± 0,8 7,6 ± 1,1
НС 25,8 ± 3,1 9,2 ± 0,8 4,0 ± 1,3 4,1 ± 0,9 8,1 ± 1,4
ПР 25,9 ± 2,0 8,8 ± 1,2 4,1 ± 1,5 4,1 ± 0,9 9,1 ± 1,3
ГК 25,9 ± 2,2 9,5 ± 0,5 3,8 ± 1,3 3,9 ± 1,1 8,8 ± 1,3
ДХСН 22,1 ± 3,7 8,2 ± 1,8 3,1 ± 1,4 3,4 ± 1,2 7,0 ± 1,4
Примтка: в1рогщн1сть в'щм'шностей м'ж групами р < 0,05.
наявнютю легко! депрес!! (субдепрес!!) у 119 (53,1 %) хво-рих, пом!рно! депрес!! — у 58 (25,9 %) хворих, виражено! (середньо! тяжкост!) депрес!! — у 31 (13,8 %) хворого i тяжко! депрес!! — у 6 (2,7 %) хворих.
Для виявлення сшввщношення когн!гивних та депре-сивних порушень був проведений кореляц1йний анал1з. З ц1ею метою когн1тивним 1 депресивним розладам були надан1 так1 градац!! (у балах): в1дсутн1сть КР — 1, легк1 КР — 2, пом1рш КР — 3, тяжк! КР — 4; вщсутшсть депре-сивних розлад1в — 1, депресивний синдром — 2.
Серед пащенпв, у яких не було когштивного деф1циту, переважали хвор1 без депресивних розлад1в (71,07 %), депресивний синдром в!дзначено у 28,93 % випадк1в. Серед пац1ент1в з ЛКР переважали хвор1 без порушень в емоцшнш сфер1 (73,21 %), депресивний синдром зустр1чався у 26,79 % випадках. Серед хворих на ПКР переважали особи з депресивним синдромом (80,59 %), вщсутшсть депресивних порушень виявлено в 19,40 % випадк1в. Серед пащенлв 1з ТКР переважали пац1енти з депресивним синдромом (95,89 %).
Коефщент кореляц!! за Сп1рменом становив 0,701, р < 0,0000001, що св1дчить про суттевий кореляц1йний зв'язок м!ж когн1тивними та депресивними порушеннями.
У б1льшост1 випадк1в спостер1галися комбшоваш тривожно-депресивн1 розлади. Депресивн1 розлади супроводжувалися тривожними порушеннями, як1 ви-значалися кл1н1чно. У ц1лому звертало увагу виражене дом1нування ознак негативно! афективност1: астен1я, порушення концентрац!!, 1похондрична заклопотанють сво!м станом, високий р1вень тривоги.
Висновки
Таким чином, КР е обл1гатною ознакою церебрально! 1шем!!. Проте характер 1 стушнь вираженост1 когштивно! дисфункц!! в1др1знялися при р1зних формах гостро! сер-цево-судинно! патолог!!. При ПР та ГК когн!тивна дис-функц1я мае субкомпенсований характер 1 виявляеться повною м1рою при проведенш вщповщних психод1агнос-тичних дослщжень. У структур! когн!тивно! недостатност1 у хворих домшують порушення пам'ята, так! як звуження об'ем!в безпосереднього запам'ятовування, недостатнють об'ем!в оперативно! пам'ята, виснажуванють р!вня розу-мово! працездатносп, звуження об'ем!в довшьно! уваги ! недостатнють !! процеав.
При 1М та НС вщзначаеться не лише посилення вище-зазначених порушень, але й поява нових КР: порушення довготривало! пам'ят (м1цност1 запам'ятовування), як вербально!, так ! зорово!, виражене зниження ефектив-ност! заучування ново! iнформацi!, зниження швид-к1сних характеристик розумових процеав ! порушення операцшно! сторони мислення, а саме зниження р!вня узагальнень. Вказан порушення мають окреслену кль шчну форму ! можуть впливати на р!вень професшно! працездатност та в цшому когн!тивно! усшшност па-щентав. Останне проявлялося в попршенш тимчасових параметр!в виконувано! д1яльност1, зниженш швидкост переробки iнформацi! ! ухвалення необхщних ршень.
При ДХСН вищеописаш порушення когштивних функцш в!рог!дно посилювались ! набували яюсно! сво-
ер!дност!, тобто порушення мали ст!йкий, необоротний характер, виражено проявлялися практично в ycix сферах життед!яльност! хворого — професшнш, побутов!й тощо.
Когн!тивний деф!цит при гостр!й серцево-судинн!й патолог!! за своею структурою мае типовий характер по-р!вняно з таким при хрон!чних захворюваннях. У той же час разом i3 загальними ознаками е ряд в!дм!нних осо-бливостей, що вщбивають певну своерiднiсть синдромiв когн!тивних порушень у хворих на гостру кардiальнy патологiю. Головною особливiстю е швидший темп форму-вання когштивного деф!циту. Встановлено ознаки якiсно! своер!дност! структури когнiтивниx розладiв, а саме: бшьш вираженi порушення короткочасно! пам'ят!, довiльно! уваги i селективностi псих^чних фyнкцiй. Вiдзначенi зм!с-товнi особливост! порушень псих^чних функц!й св!дчать про виразн!ший фyнкц!ональний деф!цит неспециф!чниx глибинних структур мозку в обстежених пац!ент!в.
М!ж когн!тивними та афективними розладами у хворих на гостру серцево-судинну патолог!ю виявлений суттевий кореляцшний зв'язок. Депресивний синдром у обстежених хворих е фактором, що поглиблюе тяжк!сть когштивних розлад!в.
Список л1тератури
1. Белова А.Н., Щепетов О.Н. Шкалы, тесты и опросники в медицинской реабилитации. — М.: Антидор, 2002. — 440 с.
2. Гайдаев Ю.О. Розробка i впровадження Державног про-грами профлактики та лжування серцево-судинног патологи i судинно-мозковог патологи//Укр. кардюл. журн.— 2007. — № 4. — С. 8-12.
3. Дамулин И.В. Легкие когнитивные нарушения// Consilium Medicum. — 2004. — Т. 6, № 2. — С. 4-8.
4. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Синдром умеренных когнитивных расстройств в пожилом и старческом возрасте: диагностика и лечение // Рус. мед. журн. — 2004. — № 10. — С. 573-576.
5. Калашникова Л.А. Когнитивные нарушения и деменция при цереброваскулярных заболеваниях / Л.А. Калашникова // Атмосфера. Нервные болезни. — 2005. — № 2. — С. 36-40.
6. Левин О.С. Когнитивные нарушения в практике невролога /О.С. Левин. — М, 2006. — 58с.
7. Левин О.С. Когнитивные расстройства. Гетерогенность умеренного когнитивного расстройства: диагностические и терапевтические аспекты /О.С. Левин, Л.В. Голубева //Consilium Medicum. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 106-112.
8. Локшина А.Б. Легкие и умеренные когнитивные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии / А.Б. Локшина, В.В. Захаров // Неврологический журнал. Приложение 1. — 2006. — № 1. — С. 57-64.
9. Парфенов В.А. Когнитивные и эмоциональные нарушения у больных с артериальной гипертензией / В.А. Парфенов, А.А. Рыжак, Ю.А. Старчина // Неврологический журнал. — 2006. — Т. 11, № 1. — С.47-52.
10. Преображенская И.С. Возрастная когнитивная дисфункция: диагностика и лечение / И.С. Преображенская, Н.Н. Яхно // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2006. — № 11. — С. 33-38.
11. Ромазина Т.А., Саютина С.Б. Когнитивные нарушения у больных ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией // Актуал. вопр. клин. и эксперим. медицины. — 2008. — С. 118-119.
12. Симоненко В.Б., Широков Е. А. Основы кардионевроло-гии: Руководство для врачей. — М.: Медицина, 2001. — 240 с.
13. Сыркин А.Л., Смулевич А.Б. Психокардиология. — М.: МИА, 2005.— 778 с.
14. Фонякин А.В., ГераскинаЛ.А. Артериальная гипертен-зия, цереброваскулярная патология и сосудистые когнитивные расстройства. Актуальные вопросы: Краткое руководство для врачей. — М., 2006. — 48 с.
15. Штульман Д.Р. Умеренные когнитивные нарушения. Неврология: Справочник практического врача /Д.Р. Штульман, О.С. Левин. — М.: Медпресс-информ, 2005. — С. 226-229.
16. Яхно Н.Н. Синдром умеренных когнитивных расстройств при дисциркуляторной энцефалопатии/Н.Н. Яхно, В.В. Захаров, А.Б. Локшина//Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2005. — № 2. — С. 13.
17. Alexopoulos G. The depression-executive dysfunction syndrome oflate life //Am. J. Geriatr. Psychiat. — 2001. — № 9. — P. 22-29.
18. Dubois B., AlbertM.L. Amnestic MCI or prodromal Alzheimer's disease // Lancet Neurology. — 2004. — № 3. — Р. 246-248.
19. Gauthier S., Touchon J. Subclassification of mild cognitive impairment in research and in clinical practice //Alzheimer's Disease and Related Disorders Annual. — 2004. — Р. 61-70.
Московко С.П., Стадник С.Н.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
ОЦЕНКА КОГНИТИВНОЙ ДИСФУНКЦИИ У ПАЦИЕНТОВ С РАЗЛИЧНЫМИ ФОРМАМИ ОСТРОЙ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ ПАТОЛОГИИ
Резюме. Обследовано 302 пациента с различными формами острой сердечно-сосудистой патологии. На основании ней-ропсихологического исследования показано, что когнитивный дефицит у обследованных больных по своей структуре имеет типичный характер по сравнению с таковым при хронической сердечно-сосудистой патологии. Вместе с тем наряду с общими признаками имеют место отличительные особенности, которые отражают определенное своеобразие синдромов когнитивных нарушений у больных с острой кардиальной патологией. Главной особенностью этого является более быстрый темп формирования когнитивного дефицита. Выявлены признаки качественного своеобразия структуры когнитивных расстройств, а именно: более выраженные нарушения кратковременной памяти, произвольного внимания и селективности психических функций. Отмеченные содержательные особенности нарушений психических функций свидетельствуют о более выраженном функциональном дефиците неспецифических глубинных структур мозга у обследованных пациентов.
Ключевые слова: когнитивная дисфункция, деменция, ней-ропсихологическое исследование, депрессия.
20. Jefferson A., Benjamin E. Cardiovascular disease, cognitive decline and dementia. Vascular cognitive impairment in clinical practice /Ed by L. Wahlung, T. Erkinjuntti, S. Gauthier. — Cambridge, 2009. — P. 166-177.
21. O'Brien J.T., Erkinjuntti T., Reisberg B. et al. Vascular cognitive impairment // Lancet Neurology. — 2003. — № 2. — P. 89-98.
22. Petersen R.S. et al. Mild cognitive impairment (an evidence-based review) //Neurology. — 2001. — № 2. — P. 89-98.
23. Trojano L., Incalzi R.A., Acaforo D. et al. Cognitive Impairment: a key feature of congestive heart failure in the elderly // J. Neurol. — 2003. — Vol. 250. — P. 1456-1463.
24. Vogels R., Oosterman J., Harten B. Neuroimaging and correlates of cognitive function among patients with heart failure // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2007. — № 24. — P. 418-423.
OmpuMaHO 08.11.11 D
Moskovko S.P., StadnikS.M.
Vinnitsa National Medical University named
after M.I. Pirogov
Military Medical Clinical Center of West Region, Lviv, Ukraine
EVALUATION OF COGNITIVE DYSFUNCTION
IN PATIENTS WITH DIFFERENT FORMS OF ACUTE CARDIOVASCULAR PATHOLOGY
Summary. There were examined 302 patients with different forms of acute cardiovascular pathology. On the basis of neuropsychological study it is shown, that in examined patients cognitive deficiency was typical in structure as compared to thereof in chronic cardiovascular pathology. At the same time, along with general signs there were observed distinctive features reflecting the certain originality of syndromes of cognitive impairments. The main feature of this is more rapid rate of cognitive deficiency formation. There are signs ofqualitative peculiarity of cognitive disorders structure, namely: more significant impairments of short-term memory, volitional attention and selectivity of psychical functions. The noted informative features of mental functions impairments testify to more significant functional deficiency of nonspecific underlying brain structures in examined patients.
Key words: cognitive dysfunction, dementia, neuropsychological examination, depression.
