CC BY
29
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Оригинальные исследования
УДК 616.831-001-005.1-008.64-036.11-08-059 МОСКОВКО С.П., СТААН1К с.м.
В/нницький нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. М.1. Пирогова В/йськово-медичний клнчний центр Захдного регюну, м. Ёьвв
ОЩНКА ЕФЕКТИВНОСЛ НЕЙРОПРОТЕКТИВНОТ ТЕРАПП У ХВОРИХ ¡3 Р13НИМИ ФОРМАМИ ГОСТРОТ СЕРЦЕВО-СУДИННО'Т ПАТОЛОГИ
Резюме. При гострих серцево-судинних захворюваннях у nатологiчний процес утягуються ва систе-ми життезабезпечення органiзму. Вна^док шеми та гтокси розвиваеться вторинне ушкодження центральноI нервовоI системи, що призводить дорозвитку гострог церебральноI недостатностi. Ёроз-виток значно тдвищуе ризик нсульту та судинног деменци. Тому профыактичний фармакологiчний захист нервовог тканини викликае великий штерес. Враховуючи рiзноманiття механiзмiв, що ведуть до пошкодження нейрошв при шеми мозку, Ыд розглянути ефективтсть препаратiв комплексноI нейропротективног дП, що впливають одночасно на рiзнi елементи каскаду шемiчнихреакцш. До таких препаратiв належать церебролiзин та цитиколн. У статтi наведенорезультати обстеження 130 хворих 1з рiзними формами гострог серцево-судинног патологи. Проведено оцнку впливу препаратiв 1з нейропротективними властивостями (церебролiзин, цитиколн) на динамку симптомiв гострог шеми мозку та когнтивну дисфункцт. На основi отриманих даних вiдмiчено зменшення суб'ективних скарг та покращення когштивног функци у хворих, як отримували нейропротективну терапт. Ключовi слова: нейропротекщя, фармакологiчна ефективтсть, показання до застосування.
Вступ
Протягом багатьох роив проблема д1агностики й надання невщкладно! допомоги хворим 1з гострою сер-цево-судинною патолопею е одшею з актуальних у су-часнш медицин! Це пов'язано з1 зростанням частоти дано! патологи, яка е одшею з найбшьш частих причин смертност й швалщизац!! в усьому свт [3, 5]. При гострих серцево-судинних захворюваннях у патолопчний процес утягуються вш системи життезабезпечення орга-шзму. Внаслщок шеми та гшокс!! розвиваеться вторинне ушкодження центрально! нервово! системи (ЦНС), що призводить до розвитку гостро! церебрально! недо-статност (ГЦН) [1, 14, 20].
Гостра церебральна недостатшсть — штегративний прояв критичних сташв — зустр1чаеться в уск без винят-ку пащентав палат штенсивно! терап!! та реашмац!!. Вона може бути обумовлена р1зними причинами. До !х числа входять гемодинам1чн1, судинн1, метабол1чн1, ендокринш, травматичн1, токсичн1 та багато шших чинниюв [14, 15].
Р1зноман1тн1 етюлопчш чинники, перевищуючи певний пор1г ф1зюлопчного дозволу, обумовлюють ви-никнення неспециф1чно! вщповщ з боку ЦНС — дезш-теграц1ю функц!! головного мозку, тобто синдром церебрально! недостатност! Порушуеться ¡ерарнчна система регуляц!! гомеостазу, виникае функцюнально й морфо-лопчно обумовлене вщокремлення м1ж подразненням, вщповщдю на нього 1 функц1ональним станом оргашзму [14, 15, 20].
Лкування ГЦН базуеться на комплекс! захода: пщ-тримц! в!тальних функц!й, церебропротекц!!, забезпе-ченн! адекватного метабол!зму [4, 8, 9, 13]. В штенсивнш
терап!! ГЦН важлива роль належить нейропротективн!й терап!!, яка е одним !з патогенетично обумовлених мето-д!в л!кування на раннгх стадиях захворювання [2, 4, 15].
Л!кування ГЦН при гострш серцево-судинн!й патолог!! е важливим ! складним завданням як з медичного, так ! соц!ального погляду. З огляду на уявлення про ме-хан!зми формування гострого ¡шем!чного ураження головного мозку очевидно, що ефективне лкування може бути пов'язане з усуненням чинниюв ризику серцево-су-динно! патолог!! ! д!ею на основн! патогенетичш ланки захворювання. ОбГрунтован!сть цих пщход!в була пере-конливо доведена цтим рядом рандом!зованих багато-центрових кшшчних досл!джень [5, 7]. Терапия ГЦН мае бути комплексною ! систематичною. Основн! завдання л!кування полягають у попередженш або уповтьненн! розвитку когшгивно! дисфункц!!, а також корекц!! не-вролог!чних порушень !з метою полшшення якост! життя пац!ент!в ! нарощування когн!тивного «резерву» [14, 16, 21]. Тому профтактичний фармаколог!чний захист нервово! тканини викликае зростаючий штерес. Враховуючи р!зноман!гтя мехашзм!в, що призводять до пошкодження нейрон!в при шем!! мозку, сл!д розглянути ефективн!сть препарапв комплексно! нейропротективно! д!!, що впливають одночасно на р!зш елементи каскаду шем!чних реакц!й. До таких препарат належать цереброл!зин та цитиколш [6, 11, 17, 19].
Метою нашого досл!дження була оц!нка впливу препарапв !з нейропротективними властивостями (церебро-л!зин, цитикол!н) на динам!ку симптом!в гостро! шем!! мозку та когшгивну дисфункц!ю у хворих !з р!зними формами гостро! серцево-судинно! патолог!!.
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
Матер1али й методи
В умовах вщдтення реашмацй та шгенсивно! терапИ кардюлопчно! кл1н1ки Вшськово-медичного кл1н1чного центру Захщного рег1ону (м. Льв1в) проведено обстеження 130 хворих i3 р1зними формами гостро1 серцево-судинно1 патолот вшэм в!д 46 до 93 роив (середнш вiк 69,69 + 1,51 року). Зокрема, у 29 хворих був щагностований гострий ш-фаркт мюкарда (1М), у 19 — нестабтьна стенокардия (НС), у 23 — порушення ритму (фiбриляцiя передсердь (ФП) — у 21 хворого, синдром Фредерша — у 2 хворих), у 26 — ri-пертензивн кризи (ГК) та у 33 пащентав — декомпенсацiя хрошчно1 серцево! недостатностi (ДХСН). Переважали чоловки, а також особи зртого та похилого вiку, що в!д-повщае сучаснiй епiдемiологiчнiй ситуацй захворюваностi на гостру серцево-судинну патологiю.
Клiнiчне обстеження вск пацiентiв включало в себе збiр скарг, анамнезу, соматичний огляд, оцiнку невроло-гiчного статусу, нейропсихолопчне обстеження. Прово-дилася об'ективна ощнка ступеня порушення свiдомостi за шкалою Глазго; визначення ступеня тяжкостi невро-логiчного дефiциту за шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale, США, 1994); ощнка порушень жит-тедяльносп за шкалою Ренина (Rankin Scale, Rankin J., 1957; Wade D., 1992); визначення ступеня сощально! адаптацй хворих за шкалою Бартел; ощнка депреш за шкалою самоощнки рiвня депреш Бека (Beck A.T. et al., 1975). Дослщження когштивно! функцй здшснювало-ся за допомогою шкали MMSE та однохвилинного тесту швидкого називання (перераховування) тварин (The animal fluency test).
З метою вивчення ефективностi використання ней-ропротективних препаратiв було сформовано три групи. Першу групу становили 50 пащенлв, яким призначався препарат церебролiзин у вигляд внутрiшньовенних ш-фузш у доз! 10 мл 1 раз на день упродовж 10 дшв; другу групу становили 42 пащенти, яким призначався препарат цитиколш (цераксон, сомазина) у доз! 4 мл (1000 мг) вну-тршньовенно крапельно 1 раз на день, також упродовж 10 дшв. Цереброл!зин та цитиколш призначались на фон! базисно'1 невщкладно1 терапй, рекомендовано'! в гостро-му перющ дослщжувано! серцево-судинно'1 патолот. Для пор!вняння результат лкування була сформована третя — контрольна — група з 38 хворих, як! отримували лише стандартну терапш. Групи були пор!внянн за вь ком, гендерним складом, тяжистю кард!ально1 патолот та основними клшчними характеристиками (табл. 1).
Для ощнки тяжкост стану хворого використовувалась формал!зована бальна шкала. При вщсутноста симптому за шкалою надавалось 0 бал!в, при незначно вираженому симптом! — 1 бал, пом!рно виражений симптом — 2 бали, значно виражений симптом — 3 бали.
Пiсля завершення протоколу дослщження для оцiнки рiвня терапевтичного ефекту лiкар та пацieнт незалежно один вщ одного виносили загальну суб'ективну оцiнку ефективностi терапи. Хворi оцiнювали даю препаратiв за п'ятибальною шкалою, де 1 бал — попршення в ре-зультатi терапи, 2 бали — вщсутшсть будь-якого ефекту, 3 бали — задовтьний ефект (незначне полiпшення), 4 бали — добре (помiрне полiпшення) i 5 балiв — вiдмiнно (значне полшшення, регрес симптомiв). Дослщники — за трибальною шкалою: «значущий ефект» — регрес бть-шостi невролопчних симптомiв, «помiрний ефект» — частковий регрес симптомiв, «вщсутшсть ефекту».
Пщ час гостро! стад!! захворювання (1—10-й день) не використовувались iншi ноотропи та нейропротектори. Виключався прийом антидепресантiв до трьох мюящв дослщження.
Результати та Тх обговорення
Зi 130 хворих, яи взяли участь у дослiдженнi, 2 (1,5 %) вибули з протоколу достроково: з групи, яка отримувала церебролiзин, — 1 чоловш, iз пацieнтiв, як! отримували цитиколш, — 1. Причиною вибуття була смерть обох хворих на початку лiкування через тяжисть стану при надхо-дженнi до стащонару.
Суб'ективно оцiнюючи даю нейропротективних пре-паратiв, пацieнти зазначали зменшення вираженостi та частоти болю голови, запаморочення, вщчуття тяжкостi в голов^ зниження втоми, емоцшно! лабiльностi. Окремо пащенти вщшчали покращення апетиту, вщчуття легко-стi, появу бажання жити, рухатись, працювати.
Суб'ективний клiнiчний ефект терапи в бтьшосп па-щенлв починав проявлятися на 10-14-ту добу лкування i стабiлiзувався в середньому на 18-ту — 21-шу добу.
Таким чином, з даних, наведених у табл. 2 i 3, мож-на зробити висновок, що ефектившсть базисно! терапи вiдмiчена у 31,3 % за суб'ективною ощнкою пацieнтiв i у 34,2 % за ощнкою дослщниюв. На ефектившсть терапи церебролiзином вказали 78,0 % хворих i у 82,0 % спосте-режень дослщники. На ефектившсть терапи цитиколшом вказали 83,3 % хворих i у 85,7 % спостережень — дослщ-ники. Уш результати статистично вiрогiднi (р < 0,05).
При порiвняннi клiнiчно! ефективност нейропротективних препаратiв виявлено, що цитиколш мав вищi по-казники щодо покращення неврологiчного статусу в об-стежених хворих (рис. 1).
Аналiз клiнiчних даних показав, що найбтьш помгг-ний лкувальний ефект церебролiзину та цитиколiну по-рiвняно з групою контролю спостериався щодо таких про-явiв цереброваскулярно! недостатностi, як цефалгiчний синдром, запаморочення, порушення пам'ята, емоцiйна лабiльнiсть, зниження працездатноста. Дещо менше пре-
Таблиця 1. Характеристика па^ен^в при надходженш
Показники 1 група (церебролiзин) (n = 50) II група (цитиколш) (n = 42) III група (контроль) (n = 38)
BiK 70,82 ± 1,93 68,14 ± 1,71 69,92 ± 1,77
PiBeHb свщомосп 14,94 ± 0,06 14,79 ± 0,11 14,97 ± 0,03
Середшй бал (NIHSS) 1,80 ± 0,46 1,81 ± 0,48 1,63 ± 0,24
Шкала Ренина 2,44 ± 0,19 2,14 ± 0,24 2,68 ± 0,15
1ндекс Бартел 82,20 ± 3,59 85,60 ± 3,93 84,61 ± 2,42
Оригинальные исследования_МЕДИЦИНА
Таблиця 2. Суб'ективна оцнка патентами ефективност ткування
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Ефектившсть лшування 1 група (церебролiзин) (п = 50) II група (цитиколш) (п = 42) III група (контроль) (п = 38)
Абс. % Абс. % Абс. %
1 бал — негативний ефект 4 8,0 2 4,8 7 18,4
2 бали — без ефекту 7 14,0 5 11,9 13 34,2
3 бали — задовтьний 10 20,0 9 21,4 10 26,3
4 бали — добрий 17 34,0 14 33,3 6 15,8
5 балiв — вщмЫний 12 24,0 12 28,6 2 5,3
Примтка: р < 0,01 — в дослджуваних показниках.
Таблиця 3. Суб'ективна оцнка л'карем-досл'щником ефективност л1кування
Ефектившсть лшування I група (церебролiзин) (п = 50) II група (цитиколш) (п = 42) III група (контроль) (п = 38)
Абс. % Абс. % Абс. %
Значущий ефект 26 52,0 24 57,1 3 7,9
Помiрний ефект 15 30,0 12 28,6 10 26,3
Вщсутнють ефекту 9 18,0 6 14,3 25 65,8
Примтка: р < 0,01 — у дослджуваних показниках.
парати впливали на порушення зору, мовлення, нестш-юсть ходи. Сумарш дат щодо впливу нейропротективних препарат на окремi кттчт симптоми наведет в табл. 4.
Iмовiрно, провщну роль у створеннi ефекту в груш контролю (понад 30 %) вщграла не лише базисна терапш, але i психологiчне очiкування лкувально! да пацieнтами. Очевидно, важливу роль створював i той факт, що медич-ний персонал здшснював постшний монiторинг за хво-рим. Таким чином, хворi вщчували пщвищену увагу, ш-терес до !х проблем, що важливо для людей лггнього вiку.
Через 21 день у пащенлв спостерiгався бтьш вираже-ний регрес невролопчно! симптоматики порiвняно з хво-рими, яю приймали лише базисну терапiю. Об'ективна позитивна динамка неврологiчного статусу була вщмь чена у 81 (88,0 %) патента, яю отримали курс нейропро-тективно! терапи, i у 16 (42,1 %), яю приймали стандартну терапш. Часпше за все полiпшення стосувалися цефал-гiчного, астенiчного, вестибулоатактичного синдромiв, а також розлада в емоцшно-вольовш сферi.
Таким чином, неврологiчна симптоматика в переваж-но! бiльшостi хворих практично повшстю регресувала за винятком тих симптомiв, яю, ймовiрно, мали мiсце до ви-никнення гостро! серцево! катастрофи, i, очевидно, були пов'язанi з наявнiстю в цих пащенпв хротчно! церебро-васкулярно! патологи.
При вивчент динамiки неврологiчного дефщиту за шкалою №И88 при лкувант церебролiзином та цити-колiном порiвняно з групою контролю виявилось, що обида дослiджуванi групи демонструють тенденцш до кращого вщновлення неврологiчних функцш у гострому перiодi серцево-судинно! патологи (рис. 2). Однак рiвень вiрогiдностi досягнуто лише на 21-шу добу. На 14-ту добу захворювання середнш бал за шкалою №И88 у груш хворих, яю отримували церебролiзин, становив 1,38 ± 0,64 проти 1,45 ± 0,21 у груш контролю (1 = 2,14; р = 0,0337). Середнш бал за шкалою №И88 у груш хворих, як! отримували цитиколш, становив 1,26 ± 0,54 проти 1,45 ± 0,21 у груш контролю (1 = 2,31; р = 0,0204). При цьому краща динам^ щодо вщновлення невролопчного дефщиту спостериалась у груш хворих, яю отримували цитиколш
На початку дослщження сощальна адаптация за шдек-сом Бартел практично в уск пашен™ вщповщала рiвню «помiрна та легка залежшсть вщ зовшшньо! допомоги». Шсля вивчення динамiки iндексу рiвня сощально! адаптации Бартел при лкуванш церебролiзином та цитиколь ном порiвняно з групою контролю з'ясувалось, що обида дослiджуванi групи демонстрували тенденцш до покра-щення вщновлення рiвня самообслуговування (рис. 3). Однак рiвень вiрогiдностi досягнуто лише на 21-шу добу.
На 14-ту добу захворювання середнш бал за шкалою Бартел у груш хворих, яю отримували церебролiзин, становив 90,10 ± 3,75 проти 87,75 ± 2,12 у груш контролю (1 = 23,89; р = 2,64). Середнш бал за шкалою Бартел у груш хворих, яю отримували цитиколш, був 91,90 ± 4,65 проти 87,75 ± 2,12 у груш контролю (1 = 19,59; р = 1,54). При цьому статистично значущо! рiзницi мгж двома групами нейропротекгс^в отримано також не було.
Соцiальна адаптация у пащенлв I та II груп перейшла в категорiю «легка залежнiсть вщ зовшшньо! допомоги», тощ як у III групi вона залишилася на рiвнi «помiрно! за-лежностi».
70 60 50 40 30 20 10
65,8
I група (цереброл1зин, п = 50)
II група (цитиколш, п = 42)
III група (контроль, п = 38)
I Значущий ефект ■ Пом1рний ефект □ В1дсутн1сть ефекту
Рисунок 1. Пор1вняння кл1н1чно1 ефективност нейропротективно/ терапи
0
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Середнш бал за шкалою Ренина у груш хворих, яю отримували церебролiзин, на 14-ту добу захворювання становив 1,64 ± 0,26 проти 2,21 ± 0,50 у групi контролю (1 = 0,89; р = 0,3752). Середнш бал за шкалою Ренина у груш хворих, яю отримували цитиколш, був 1,31 ± 0,26 проти 2,21 ± 0,15 у груш контролю (1 = 2,94; р = 0,0051). При цьому статистично значущо! рiзницi м1ж двома гру-пами нейропротекторiв отримано не було (рис. 4).
Пщ час вивчення динамiки порушень життодяльноста за шкалою Ренюна при лшуванш церебролiзином та ци-тиколiном порiвняно з групою контролю з'ясувалось, що обидвi дослiджуванi групи демонстрували тенденцш до покращення вщновлення рiвня життедаяльносл.
На 14-ту добу захворювання середнш бал за шкалою депрес!! Бека в груш хворих, яю отримували церебролiзин, становив 12,16 ± 1,13 проти 13,79 ± 1,32 у груш контролю (1 = 2,00; р = 0,0509). Середнш бал за шкалою Бека в груш хворих, яю отримували цитиколш, становив 11,76 ± 1,42 проти 13,79 ± 1,32 у груш контролю (1 = 1,49; р = 0,1435). При цьому статистично значущо! рiзницi м!ж двома гру-пами нейропротекторiв отримано не було (рис. 5).
Проведено дослщження впливу церебролiзину та цитиколшу на когштивну функщю хворих iз гострою серцево-судинною патолопею (табл. 5).
При нейропсихологiчному дослщженш вщзнача-лося полiпшення стану когштивних функцiй у трупах хворих, яю отримували нейропротективнi засо-би. Результати показниюв за шкалою ММ8Е та ТИе ап!ша1 Аиепсу показують позитивну динамiку за рахунок корекц!! легких когнiтивних порушень на 42,6 %, помiрних — на 28,2 %. Найпомгтшше покра-щилася мнестична функция — на 14,2 %, показники уваги зросли на 12,9 %, рiвень тривожност знизився на 23,2 %.
Через 14 дшв лшування спостерiгалась позитивна динамша та вiрогiдне покращення за вшма параметрами ММ8Е: орiентування (церебролiзин +0,6, цитико-лiн +0,5, контроль +0,2), пам'ять (церебролiзин +0,6, цитиколш +0,7, контроль +0,1), рахушхда операцп (церебролiзин +0,6, цитиколiн +0,6, контроль +0,2), перцептивно-гностичш функц!! (церебролiзин +0,5, цитиколш +0,4, контроль +0,1).
Таблиця 4. Вплив нейропротективних препарат/в на ступнь вираженост клнЧних симптомШ (середнй бал)
Кл^чш симптоми Церебролiзин (п = 50) Цитиколiн (п = 42) Контроль (п = 38)
1-ша доба 14-та доба 1-ша доба 14-та доба 1-шадоба 14-та доба
Бть голови та тяжкють у головi 1,26 ± 0,13 0,06 ± 0,04* 1,12 ± 0,15 0,07 ± 0,04* 0,92 ± 0,17 0,26 ± 0,07*
Запаморочення 1,62 ± 0,17 0,47 ± 0,11* 1,38 ± 0,14 0,17 ± 0,04* 1,47 ± 0,11 0,92 ± 0,11*
Шум i дзвЫ у голов^ вухах 1,34 ± 0,17 0,35 ± 0,09* 1,12 ± 0,15 0,22 ± 0,08* 0,92 ± 0,10 0,76 ± 0,11*
Нестмкють ходи 1,86 ± 0,13 1,14 ± 0,04* 1,67 ± 0,15 0,85 ± 0,11* 1,82 ± 0,11 1,61 ± 0,11*
Порушення зору, у тому чист дефекти полiв зору, фотопси 0,18 ± 0,10 0,08 ± 0,03* 0,12 ± 0,07 0,10 ± 0,04* 0,21 ± 0,09 0,18 ± 0,08*
Мовнi порушення 0,30 ± 0,13 0,20 ± 0,09* 0,40 ± 0,13 0,29 ± 0,09* 0,32 ± 0,09 0,26 ± 0,07*
Руховi порушення зi зниженням сили в зазначених юн^вках 0,40 ± 0,15 0,16 ± 0,09* 0,38 ± 0,15 0,17 ± 0,07* 0,32 ± 0,09 0,32 ± 0,09*
Розлади чутливостi 0,18 ± 0,11 0,12 ± 0,06* 0,31 ± 0,13 0,17 ± 0,08* 0,16 ± 0,05 0,16 ± 0,05*
Психовегетативнi розлади 1,78 ± 0,12 1,14 ± 0,10* 1,79 ± 0,16 0,98 ± 0,09* 1,53 ± 0,11 1,16 ± 0,10*
Зниження фону настрою 1,40 ± 0,17 0,57 ± 0,13* 1,43 ± 0,15 0,34 ± 0,09* 1,53 ± 0,15 0,84 ± 0,15*
Зниження пам'ят 1,18 ± 0,17 1,16 ± 0,16* 0,93 ± 0,14 0,80 ± 0,12* 1,42 ± 0,15 1,42 ± 0,15*
Зниження працездатносп, пiдвищена втомлюванiсть 1,96 ± 0,13 1,14 ± 0,18* 2,00 ± 0,13 1,02 ± 0,13* 2,39 ± 0,11 1,95 ± 0,16*
Порушення сну 1,42 ± 0,15 0,20 ± 0,08* 1,17 ± 0,13 0,15 ± 0,07* 1,76 ± 0,17 1,37 ± 0,09*
Примтка: р < 0,0001 у пор'внюваних показниках.
от 0
ОТ 2 X
9 о
¡1 1
го
го о
0
-Церебролиз1н
1,81 1,80
№ = 2,1 4; р = 0,0337
1,63 /71,45 71,38 1,26
\
10 12 1
16
Доба ^ = 2,31; р = 0,0204| Цитиколин -'-Контроль
Рисунок 2. Динам1ка невролопчного дефциту за шкалою NIHSS при л '1куванн '1 нейропротективними препаратами
^100 го
£ 95
о
т
£ 85
т
ш
¡я 80
т
со
91,90 190,10
85,60 87,75
84^1 82,20
0 2 4 Цереброл1зин
Доба ЦитмколЫ
10 12 14 16 -*-Контроль
Рисунок 3. Динамка ¡ндексу Бартел при лiкуваннi нейропротективними препаратами
2
4
6
6
На еташ призначення нейропротективних препаратiв та в процеш спостереження у 19 пащенпв (14,6 %) спосте-ркалися побiчнi ефекти терапи, як1 мали минущий характер i не потребували вiдмiни препаратiв (табл. 6).
У частини хворих у першi днi терапи з'являлися болi голови, що минали на 3-тю — 5-ту добу. Також вiдмiчена можлив^ь порушення сну при пiзньому вечiрньому при-значенi препаратiв (пiзнiше 20-22-1 години).
При аналiзi даних лабораторно-iнструментальних методов дослщження не вщмчено клiнiчно значущих змiн. Бiльшiсть несприятливих явищ належали до легкого та середнього ступеня тяжкостi й не потребували додатково'1 корекци лiкування.
Висновки
1. Проведене дослщження довело високу клшч-ну ефективнiсть церебролiзину (82,0 %) та цитиколшу (85,7 %) у хворих iз гострою церебральною недостатшстю на фонi рiзних форм гостро'1 серцево-судинно'1 патологи
2. Позитивна динамка неврологiчного статусу час-тше стосувалась цефалгiчного та вестибулоатактичного синдромiв, а також розладiв у емоцшно-вольовш сферi.
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
3. Результата нейропсихолопчного тестування зафк-сували позитивний вплив церебролiзину та цитиколшу на когштивно-мнестичш функцй хворих i3 гострою серцево-судинною патологieю. Препарати покращували концен-трацiю, увагу, пам'ять.
4. Курсове застосування нейропротективних препара-лв покращувало як1сть сну та яисть життя пацieнтiв.
5. Церебролiзин та цитиколiн добре переносились патентами. Частка небажаних реакцiй була мшмальною (14,6 %) i в бтьшосп випадюв не потребувала вщшни препаратiв.
6. Використання нейропротективних препарат у програмi тенсивно! терапи у хворих i3 гострою серце-во-судинною патологieю в першi 6—12 годин вщ початку розвитку захворювання обумовлюе бтьш швидке вщнов-лення нейродинамки та реактивностi ЦНС, сприяе зни-женню ушкоджувально'1 да гшоксй на мозок, попереджае виникнення постiшемiчного набряку мозку.
Список лператури
1. Белкин АА. Патогенетическое понимание системы церебральной защиты при внутричерепной гипертензии и пути ее клинической реализации у больных с острой церебральной не-
ГО о 1 3п 1 - <в 2 2 2 2 о ц го „ * г го со 5 0J 5 0 LQ
2,68 ,44«- 2,21
2,14 ы "о 1
2 4 6 8 10 12 14 16 Доба -»-Цереброл1зин — Цитиколш -»«-Контроль
16
14
12
го со
s
го 10
14,6914 14j6o=° ,76
13,79 >12,16
11,76
ш 0 2 4 Цереброл1зин
6 8 10 12 14 16 Доба
-Цитиколш
Контроль
Рисунок 4. Динамка порушень життед1яльност1 Рисунок 5. Динамка ступеня депресп за шкалою за шкалою Ренюна прил'1куванн'1 нейропротектив- Бека при л'1куванн'1 нейропротективними препа-ними препаратами ратами
Таблиця 5. Результати нейропсихолопчного тестування спостережуваниххворих (бали; М ± т)
Шкали Церебролiзин (n = 50) Цитиколiн (n = 42) Контроль(n = 38)
1-ша доба 14-та доба 1-ша доба 14-та доба 1-ша доба 14-та доба
MMSE 22,88 ± 1,09 23,48 ± 1,21* 23,57 ± 0,85 24,40 ± 1,01** 23,37 ± 0,79 23,53 ± 0,84*
The animal fluency test 9,74 ± 0,78 13,14 ± 0,89* 10,12 ± 0,77 13,33 ± 0,81** 9,71 ± 0,72 10,74 ± 0,72*
Примтка: * — р<0,05, ** — р < 0,001 (порiвняно з вихДними показниками).
Таблиця 6. Поб'чш ефекти, виявлен пД час досл'1дження, n (%)
no6i4Hi ефекти I група (церебролiзин) II група (цитиколш) Ill група (контроль)
Сухий кашель - 1 (2,4) 1 (2,6)
Бiль голови 2(4,0) 1 (2,4) 2(5,3)
Запаморочення 1 (2,0) 1 (2,4) 2(5,3)
Втома, загальна слабють 3(6,0) 3 (7,1) 4 (10,5)
lнсомнiя 2(4,0) 3 (7,1) 3(7,9)
ДепреЫя, апатiя 2(4,0) 2 (4,8) 2(5,3)
Гiпотензiя - 1(2,4) 1 (2,6)
Симптоми з боку ШКТ* 1 (2,0) 3 (7,1) 2(5,3)
Алергiчнi реакцй' - - 1 (2,6)
Загальна ктькють побiчних ефектiв 11 (22,0) 15 (35,7) 18 (47,4)
Примтка: * — анорек&я, нудота, блювота, д1арея, запори.
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
достаточностью // Интенсивная терапия. — 2005. — № 1. — С. 27-35.
2. Бурчинский С.Г. Современные подходы к нейропротекции // Новости медицины и фармации. — 2004. — № 5. — С. 6-7.
3. Волошин П.В., Мщенко Т.С. До питання про класифжацж судинних захворювань головного мозку// Укр. вкник психоневрол. — 2002. — Т. 10, вип. 2(31). — С. 12-17.
4. Дубенко Е.Г. Нейропротекция и метаболическая терапия при церебральной ишемии // Здоров 'я Украти. — 2005. — № 9. — С. 3031.
5. Зозуля 1.С., Боброва В.1. Гострi порушення мозкового крово-общ як критичт стани в невропатологИ'//Укр. неврологiчний журнал. — 2006. — № 1. — С. 5-8.
6. Левин О. С. Применение цитиколина в лечении инсульта // Русский медицинский журнал. — 2008. — № 26. — С. 1772-1777.
7. Мищенко Т.С. Лечение и вторичная профилактика ишемичес-кого инсульта//Журн. практ. лжаря. — 2005. — № 2. — С. 8-17.
8. Никонов В.В., Савицкая И.Б., Меркулова Т.П., Бутко Л.В., Григорьев А.Ю. Оптимизация подходов к лечению мозгового инсульта // Матерiали симпозiуму (Ушкола-семжр) «Проблемт питання медицини невiдкладних статв» 5—6квтня 2007року. — К., 2007. — С. 127-128.
9. Островая Т.В., Черний В.И., Статинова ЕА. Церебро-протекция в аспекте доказательной медицины: церебролизин // Международный неврологический журнал. — 2008. — № 3(19). — С. 58-60.
10. Савицкая И.Б., Богоявленский А.П., Меркулова Т.П. Современные подходы к ведению пациентов с интракраниальной патологией травматического и нетравматического генеза на догоспитальном и госпитальном этапах// Медицина неотложных состояний. — 2007. — №2(9). — С. 67-71.
11. Скворцова В.И. Нейропротективная терапия цитиколином в остром периоде церебрального инсульта/В.И. Скворцова, А. Бой-цова //Врач. — 2007. — № 12. — С. 25-28.
12. Скоромец А.А. Новые возможности нейропротекции в лечении ишемического инсульта / А.А.. Скоромец, Л.В. Стаховская, А.А. Белкин, К.В. Шеховцова, О.Б. Кербиков, Д.В. Буренчев,
О.В. Гаврилова, В.И. Скворцова/Инсульт. Приложение к Журналу неврологии и психиатрии. — 2008. — № 22. — С. 32-38.
13. Черний В.И, Островая Т.В., Андронова И.А. О целесообразности сочетанного применения нейропротекторов при острой церебральной недостаточности различной этиологии // Укр. неврол. журн. — 2008. — № 1. — С. 48-56.
14. Черний В.И. Острая энцефалопатия: причины, механизмы развития, принципы лечения // Л^вання та дiагностика. — 2004. — № 2. — С. 10-17.
15. Черний В.И, Колесников А.Н., Городник ГА, Островая Т.В., Чернявский Р.И. Ишемия головного мозга в медицине критических состояний. Нейропротекция (Патофизиология, терминология, характеристика препаратов)//Метод. рек. — К, 2007. — 72с.
16. Hartman A., Yatsu F, Kushinsky E. Cerebral ischemia and basic therapy. — Berlin:Spriger-Verlag, 2000. — 514p.
17. Adibhatla R..M, Hatcher J.F., Dempsey R.J. Citicoline: neuroprotective mechanisms in cerebral ischemia // J. Neurochem. — 2002. — Vol. 80. — P. 12-23.
18. Belayev L, Liu Y, Zhao W, Busto R.., GinsburgM.D. Humanalbumin therapy of acute ischemic stroke: markedneuroprotective efficacy at moderate doses and with a broadtherapeutic window // Stroke. — 2001. — Vol. 32. — P. 553-560.
19. Clark W.M., Williams B.J., Selzer K.A.. A randomizedfficacy trial ofciticoline in patients with acute ischemicstroke// Stroke. — 2001. — Vol. 30. — P. 2592-2597.
20. Fisher M. The ischemic penumbra: Identification, evolutionand treatment concepts//Cerebrovasc. Dis. — 2004. — Vol. 17(Suppl. 1). — P. 1-6.
21. Galpern W.R., Singhal A.B. Neuroprotection: lessons froma spectrum of neurological disorders // International Journalof Stroke. — 2006. — Vol. 1. — P. 97-99.
22. Leira R.., Blanco M, Rodriges M. et al. Non-Pharmacological-Neuroprotection: Role of emergency StrokeManagement// Cerebrovascular Dieases. — 2006. — Vol. 21(Suppl. 2) — P. 89-99.
23. Singhal A.B., Lo E.H., Dalkara T. Advances in strokeneuroprotec-tion: hyperoxia and beyond//NeuroimagingClin. North. Am. — 2005. — Vol. 15. — P. 697-720.
Отримано 02.02.12 □
Московко С.П., Стадник С.Н.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ НЕЙРОПРОТЕКТИВНОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ С РАЗНЫМИ ФОРМАМИ ОСТРОЙ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ ПАТОЛОГИИ
Резюме. При острых сердечно-сосудистых заболеваниях в патологический процесс втягиваются все системы жизнеобеспечения организма. За счет ишемии и гипоксии развивается вторичное повреждение центральной нервной системы, которое приводит к развитию острой церебральной недостаточности. Ее развитие значительно повышает риск инсульта и сосудистой деменции. Поэтому профилактическая фармакологическая защита нервной ткани вызывает большой интерес. Учитывая многообразие механизмов, которые ведут к повреждению нейронов при ишемии мозга, следует рассмотреть эффективность препаратов комплексного ней-ропротективного действия, которые влияют одновременно на разные элементы каскада ишемических реакций. К таким препаратам относятся церебролизин и цитиколин. В статье приведены результаты обследования 130 пациентов с разными формами острой сердечно-сосудистой патологии. Проведена оценка влияния препаратов с нейропротектив-ными свойствами (церебролизин, цитиколин) на динамику симптомов острой ишемии мозга и когнитивную дисфункцию. На основе полученных данных отмечено уменьшение субъективных жалоб и улучшение когнитивной функции у больных, которые получали нейропротективную терапию.
Ключевые слова: нейропротекция, фармакологическая эффективность, показания к применению.
Moskovko S.P., StadnikS.M.
Vinnitsa National Medical University named
after M.I. Pyrogov
Military Medical Clinical Center of Western Region, Lviv, Ukraine
ESTIMATION OF EFFICIENCY NEUROPROTECTIVE THERAPIES FOR PATIENTS WITH DIFFERENT FORMS OF ACUTE CARDIOVASCULAR PATHOLOGY
Summary. Acute cardiovascular diseases are characterized by involvement of all systems of life-support of organism into a pathological process. The secondary damage of the central nervous system which results in development of an acute cerebral insufficiency develops due to an ischemia and hypoxia. Its development increases the risk of stroke and vascular dementia considerably. Therefore prophylactic pharmacological protection of nervous tissue is of a great interest. The variety of mechanisms which lead up to the damage of neurons at the brain ischemia requires to c onsider the efficiency of preparations of complex neuroprotective action, which influence simultaneously the different elements of ischemic reactions cascade. Cerebrolysin and citikolin belong to such group of preparations. The article presents the results of examination of 130 patients with different forms of acute cardiovascular pathology. The effect of neuroprotective preparations (cerebrolysinum, citikolin) on the symptoms of acute brain ischemia and cognitive dysfunction has been estimated. The findings confirm the diminishing of subjective complaints and improvement of cognitive function in patients being received neuroprotective therapy.
Key words: neuroprotection, pharmacological efficiency, therapeutic indications.
