CC BY
209
УДК 616-001-053.9-06:616-039-053.9 1вахненко Д.С.
Герiатрична травма: вплив преморбщного стану на переб^ травматично? хвороби
Запорiзький державний медичний ушверситет, кафедра медицини катастроф, вшськово1 медицини, анестезюлогп та реашматологп
Розглянутий вплив анатомо-ф1зюлопчних вшових змш на етюлогш, патогенез 1 клш1чний переб1г травми у постраждалих похилого й старечого вшу. Численш хрошчш соматичш розлади 1 захворювання у пац1ент1в похилого вшу загострюються в перюд травми 1 попршують прогноз одужання 1 життя, що вима-гае перегляду тактики штенсивно! терапп 1 х1рургп в цш популяцп. Умовно видшений розд1л нев1дкладно! медицини - гер1атрична травма.
Ключов1 слова: герiатрична травма, преморбiдний стан, тактика лтування.
Травматизм е п'ятою пров1дною причиною смер-тност у свт, це однаково стосуеться представниюв уых рас, обох статей 1 вых вшових груп. Смертшсть в1д травм потерпших вшом старше 60 роюв стано-вить 92,1 на 100 000, населення загально! популяцИ — 35,7. За останш десятир1ччя в Укра!ш частка оыб вшом старше 60 роюв зб1льшилася з 10,5 до 21,4% [1, 2]. Це св1дчить, що в майбутньому очшуеться безп-рецедентне зб1льшення ризику травми у населення л1тнього вшу.
Преморбщний стан. Л1тнш та похилий вш (за класифшац1ею ВООЗ — старше 60 роюв) асоцшеться з поступовим пригшченням функцп бшьшосл оргашв 1 систем. Змши, що в1дбуваються шд час старшня орган1зму на системному, органному, кл1тинному та субкл1тинному р1вн1, та набут1 хрон1чн1 захворювання створюють так званий «преморб1дний» стан. Вплив преморб1дного стану на клШчний переб1г травми в загальн1й популяцИ коливаеться м1ж 8,8 1 19,3% [3]. У той же час у пащенлв лггнього в1ку цей показ-ник, за даними лггератури, зб1льшуеться до 30-70% [4, 5]. Численш досл1дження та статистичн1 анал1зи спрямован1 на доведення 1стотно! прогностично! значущост1 преморб1дного стану на несприятлив1 насл1дки травми у л1тн1х пац1ент1в [6-10].
У кл1н1чн1й практиц1 досить проблематичне в1до-кремлення в1кових ф1зюлопчних зм1н та хрон1чних захворювань, не пов'язаних з вшом. Для цього, на-самперед, сл1д вид1лити ушверсальш в1ков1 процеси на системному та органному р1вш, як1 найб1льше впливають на кл1н1чний переб1г, д1агностику та лшувальну тактику за тяжкого травматичного уш-кодження р1зних систем 1 оргашв.
Центральна нервова система найуразлив1ша до зовшшшх чинник1в та вшових змш обм1ну речовин. Тверда оболонка головного мозку щ1льно зрощена з юстками склеп1ння черепа, внасл1док чого ви-никнення еп1дурально! гематоми у похилому вщ1 спостер1гають вкрай р1дко. Прогресуюча атроф1я речовини мозку збшьшуе в1льний прост1р у порож-ниш черепа. З одного боку, це захищае мозок в1д забо!в у деяких ситуац1ях, з 1ншого боку, спричиняе натяжшня дипло!дних вен, що загрожуе !х розри-вом та виникненням субдурального крововиливу [11, 12]. Зб1льшений субарахно!дальний прост1р може вм1стити бшьший об'ем кров1 та маскувати прояви внутр1шньочерепно! гематоми. У судинах мозку в1дбуваються склеротичн1 зм1ни, п1двищуеться су-
динний оп1р, одночасно зменшуються штенсившсть мозкового кровооб1гу, проникн1сть ст1нки судин та онкотичний тиск — ц1 та шш1 чинники зумовлюють пригшчення реактивного набряку мозку [13]. Тому шд час невролог1чного огляду потершлого похилого в1ку п1сля травми сл1д звертати особливу увагу на виявлення внутр1шньочерепно! гематоми.
Зм1ни серцево-судинно! системи найб1льшою м1рою визначають функц1ональн1 зрушення стар1ю-чого орган1зму. За 1 рш життя серцевий викид змен-шуеться на 1%, тод1 як перифершний судинний оп1р п1двищуеться на 1% [14]. Максимальна частота серце-вих скорочень також зменшуеться з вшом. Кр1м того, через вшове пригн1чення ефективност1 адренерг1чно! стимуляц1! зменшуеться в1дпов1дь серця на трав-матичний стрес [15]. Також з вшом функцюнально переважае артер1альна г1пертенз1я. Атеросклеро-тичн1 зм1н1 при 1шем1чн1й хвороб1 серця обмежують постачання кисню до мюципв, що зменшуе здатн1сть мюкарда до стрес-в1дпов1д1. З огляду на щ ф1з1олог1ч-н1 в1ков1 розлади, 1мов1рно, що травматична хвороба супроводжуеться дизритм1ею, тромбозом, 1шем1ею м1окарда та, шод1, раптовою смертю.
П1д час старшня виникають численн1 зм1ни функцп дихання. Грудна ст1нка стоншуеться, ле-ген1 поступово втрачають еластичн1сть [14]. Втрата комплайенсу згодом зумовлюе б1льшу залежшсть в1д д1афрагмального дихання. Формуються вшов1 зм1ни захисних механ1зм1в легень, зокрема, атроф1я муко-цит1в, пригшчення мукоцил1арного бар'еру. Носова частина глотки у пац1ент1в похилого в1ку мае високий р1вень забруднення грамнегативними мшрооргашз-мами, що п1двищуе ризик виникнення пневмонп [16]. Через ц1 змши функц1! легень у травмованих пац1ен-т1в похилого в1ку досить високий ризик виникнення легеневих ускладнень.
У пащенлв вшом старше 50 роюв нирки швидко втрачають масу, 1, в1дпов1дно внасл1док втрати не-фрон1в зменшуеться клубочкова ф1льтрац1я. В1ков1 зм1ни в судинах зумовлюють зменшення штенсив-ност1 кровооб1гу, що також впливае на функцш нирок [14]. Виведення креатин1ну для гер1атричного пац1ен-та б1льш важливе, осюльки у м1ру зменшення вм1сту креатин1ну у сироватц1 кров1 внасл1док зменшення м'язово! маси, створюеться шюз1я безпеки для функ-ц1! нирок. Тому визначення р1вня креатин1ну у л1тшх пац1ент1в — це бшьш над1йний спос1б обчислення доз препарапв, що виводяться через нирки.
© 1вахненко Д.С.
Ендокринна функщя також зазнае вшових змш. Значно пригнiчуються продукцiя та обмш гормонiв ш;итоподiбноí залози. Зменшуеться !х вплив на тка-нини, що зумовлюе змiни, надзвичайно подiбнi до гiпотиреозу. Функцiя надниркових залоз недостатня при критичних стресах або гострих захворюваннях, а кортизолстимулююча функцiя з вшом не змiнюеться внаслiдок уповiльнення катаболiзму [17].
Вiковi змiни кiстково-суглобового апарату спричи-няють рiзнi патологiчнi процеси. За статистикою пере-ломiв юсток у потерпiлих похилого вiку, остеопороз е фактично ендемiчним захворюванням [12]. Мехашзми патогенезу остеопорозу багатофакторнi: шдвищен-ня резорбцп кiсток, дефiцит естрогешв, зменшення фiзичноl активностi, погiршення засвоення кальцш в кишечнику. Таким чином, шдвищений ризик пере-ломiв юсток за незначно! травми потребуе ретельного медичного огляду потерпшого лiтнього вшу.
Конститущя тiла з вiком зазнае значних змш: збшьшуеться маса жирово! тканини, зменшуються маса м'язiв, загальна юльюсть води, щiльнiсть юс-ток. У мiру старiння зменшуються тепловi потреби, тодi як потреба у бшках, вiтамiнах та мiнералах не змшюеться. Внаслiдок недо!дання у лггшх людей iнодi виникае дефiцит бшка. Пiсля травми харчова пiдтримка мае бути спрямована на усунення недолив харчування, збiльшення кiлькостi бшюв та енергетично! цiнностi 1жг
Старшня справляе негативний вплив на iмунну систему через ряд механiзмiв. Це найбшьш прояв-ляеться у функцп Т-лiмфоцитiв. Хоча !х кiлькiсть не змшюеться, !х активнiсть та здатнiсть до про-дукцп цитокiнiв пригшчуеться [17, 18]. Зменшення активностi Т-хелперiв погiршуе гуморальну iмунну вiдповiдь [19, 20]. СенсибШзащя також зменшуеться з вшом. Наслiдками цих iмунологiчних змш е шдви-щена схильнiсть до шфекцп та високий ризик виник-нення полюрганно1 недостатностi пiсля травми [21].
Таким чином, мшлив^ть поширення, тяжкостi клiнiчного перебiгу хвороб в популяцп, висока вiро-гiднiсть рiзних дiагнозiв та фармакологiчне наван-таження здатш змiнити уявлення про штенсивну терапiю та хiрургiю травми у потерпших лiтнього вiку.
Сукупнiсть травматичних та вшових морфофун-кцiональних змш, доповнених численними хрошч-ними захворюваннями у пацiентiв лiтнього вiку, обгрунтовують доцiльнiсть вiдокремлення роздiлу клШчно1 медицини — герiатричноl травми.
Етiологiя герiатричноi травми. Падiння — най-часлша причина випадково1 травми i смерл пащен-тiв лiтнього вiку. Падшня з велико1 висоти — досить рщюсне для похилого вiку, на вщмшу вiд молодих осiб. Зазвичай, падшня вщбуваеться вдома, з висоти росту або стшьця. Важелi ризику для падшня герiат-ричних пащенпв полягають у погiршеннi сенсорно1 функцп, нейром'язових розладах, слабост нижнiх юнщвок, нестiйкостi ходи, симптоматичнiй гшотен-зп, психiчнiй дисфункцп, впливi лiкарських засобiв або алкоголю. Хоча травма при падшш в бiльшостi спостережень ортопедична, тяжю ушкодження вщ-значають у 17,5-47% потерпших [22-24].
Автомобшьна травма — найчаспша причина раптово1 смерт в похилому вiцi. Хоча лггш водп на-бувають менший автопробп протягом певного часу,
проте, вони значно часлше потрапляють у дорож-ньо-транспортш пригоди. Лiтнi водiï мають другий за частотою аварiйний показник, шсля водiïв вiком вiд 16 до 25 роюв [22-24]. У той же час, шшохщна травма у лггшх людей виникае часпше, нiж в iнших вiкових групах, включаючи дiтей. За шкалою Injury Severity Score (ISS), внаслщок шшохщно! травми смертнiсть потерпiлих похилого вшу значно вища, нiж молодших. Навгть у безпечних зонах, зокрема, на шшохщному переходi, гине 46% потерпших вiком старше 65 рокiв [24].
Частота травми внаслщок кримiнальних нападiв на лiтнiх осiб становить 4-14%. Можливо, причиною 1х уразливостi перед злочиншстю е погiршення зору, сили та координацп, психiчна слабiсть, незахищешсть. Переважае травма тупими предметами, збшьшуеться частота проникаючих поранень, яка становить 8% в структурi iнших видiв травми лiтнiх людей [25, 26].
Первинний огляд та реатмащя постраждалих лггнього вшу. Медичне сортування на догосшталь-ному етапi вiдбуваеться за загальними принципами. Потершлих з тяжким ушкодженням голови та торакоабдомшальними ушкодженнями, стан яких погiршуеться (за шкалою ISS) негайно направляють до травматолопчного центру. Початкову терапш пащенпв похилого вiку проводять за базовими принципами лшування травми, зважаючи на особливосл герiатричноï фiзiологiï. Незмшним е прiоритет контролю та вщновлення прохiдностi дихальних шляхiв та адекватного дихання.
Венозний доступ забезпечують з використанням двох широких катетерiв. Шсля оцшки стану крово-обiгу кров забирають для лабораторного дослщження. Пiд час обстеження слщ мати на увазi адаптацш лiтнiх пацiентiв до пiдвищеного артерiального тиску. Так, якщо артерiальний тиск становить 100 мм рт.ст. у пащента вшом 70 рокiв, це ознака гiповолемiчного шоку. Тому активне ранне вщновлення об'ему цир-кулюючо! кровi — необхiдний захiд у герiатричних пацiентiв [27, 28].
Обмежеш резерви старiючого органiзму шс-ля травми потребують швидко1, проте, ретельно! оцiнки тяжкостi ушкоджень. За будь-яких ознак втрати свщомоси, пам'ятi або появи симптомiв неврологiчноï латералiзацiï необхщне проведення комп'ютерно! томографiï (КТ) головного мозку. Внут-рiшнiй крововилив найскорше можна виявити пiд час рентгенографп грудно! клiтки, ультразвукового дослiдження черевно! порожнини, КТ, сканування або лапароцентезу. Одразу шсля обстеження та ресусцитацп пащента вiдправляють до палати ш-тенсивно! терапiï, продовжують монiторинг життево важливих функцш.
Герiатричному хворому вкрай необхщна iнфузiя розчинiв, щоб шдтримувати перфузiйний тиск у ка-пшярах легень на рiвнi 15 мм рт.ст. Шсля досягнення та стабШзацп адекватного артерiального тиску проводять шотропну пiдтримку оксигенацiï та клиинного метаболiзму. Для оцiнки адекватностi ресусцитацп здшснюють монiторинг сатурацiï кисню венозно! кровi та вмiсту лактатiв. Раннш iнвазивний монiторинг цих показникiв у постраждалих похилого та старечого вшу сприяе виживанню до 53% з них [22, 27].
Мета лшування лгтнього пащента значно вiдрiз-няеться ввд тако1 молодших пацiентiв, воно не спря-
моване на в1дновлення втрачено! функцп до р1вня, що передував травм1. З позицп хворого та його ро-дич1в, полегшення стану та шдтримка якост1 життя б1льш важлив1, шж подовження активно! трудово! д1яльност1.
У пащенпв похилого й старечого вшу б1льш складно визначити потенцшш переваги х1рурпчного втручання та його ризик. Таким патентам переваж-но показане не радикальне х1рурпчне втручання, а консервативш та пал1ативш методи (ендоскошчш, че-резшюрш, нешвазивш), яю зменшують штенсившсть болю та виражешсть шших симптом1в, в1дновлюють втрачену функцш, повертають у звичне середовище. З шшого боку, ранне застосування радикальних ме-тод1в дозволяе запоб1гти ускладненням та зменшити летальшсть.
Лшування специф1чних ушкоджень. Травма-тичний шок. Поеднана шокогенна травма у постраж-далих л1тнього 1 старечого вшу характеризуеться тяжким переб1гом, значною частотою ускладнень, високою летальшстю, особливо за тяжко! черепно-мозково! травми (ЧМТ) — 97% або травми живота з пошкод-женням внутр1шшх оргашв — до 90% [29, 30].
Зниження систол1чного артер1ального тиску у постраждалих вшом старше 60 роюв за травматичного шоку необх1дно визначати у в1дсотках в1д вих1дного у кожного хворого. Якщо воно не переви-щуе 25%, це в1дпов1дае шоку I ступеня, 25-40% — II ступеня, понад 40% — III ступеня. Активне ранне в1дновлення об'ему циркулюючо! кров1 е життево необх1дним заходом у гер1атричних пац1ент1в.
Шсля стабШзацп вгтальних функцш завдяки проведенню протишокових заход1в (в т.ч. х1рурпчних операцш реашмацшного спрямування) необх1дно приймати р1шення про розширення обсягу оперативного лшування. Якщо ризик операцп дуже високий, питання вир1шують за ознакою !! неминучост 1 нев1дкладност1 [27, 31].
Шд час вибору оперативно! тактики у гострому перюд1 травматично! хвороби перевагу сл1д в1ддавати найменш травматичним методам 1, за можливосп, таким, що не обмежують рухом1сть хворого. Операцп реан1мац1йного спрямування виконують у повному обсяз1, коригувальн1 —у скороченому.
Лшування лггшх пац1ент1в зд1йснюють за пос-т1йно! учасп реан1матолога, х1рурга, травматолога, нейрох1рурга 1 терапевта, а за показаннями — шших фах1вц1в.
Скелетна травма. Переломи довгих шсток к1нц1вок спостер1гають у 55-82% постраждалих при пол1травм1, вони 1стотно обтяжують !х стан, ускладнюють д1агностику й л1кування пошкоджень внутр1шшх орган1в, перелом1в к1сток таза, хребта, травми грудей 1 черепа.
Основна мета шд час лшування перелом1в у по-терп1лих похилого 1 старечого вшу — в найкоротш1 строки 1 з мш1мальним ризиком повернути !х до попе-реднього стану 1 способу життя. У багатьох випадках краще в1ддати перевагу простим, необтяжливим 1 пор1вняно безпечним заходам лшування з тим, аби досягти задовшьного в1дновлення функцш юнц1вки, шж застосовувати складн1, бол1сн1 й травматичш втручання, як1 забезпечують повне анатом1чне й функц1ональне в1дновлення. Перевагу в1ддають м1нИнвазивним ендов1деох1рург1чним втручанням,
черезшюрному остеосинтезу (у повному обсяз1 або з використанням модул1в) [32].
У хворих лггнього в1ку спостер1гають властива схильшсть до тромбоутворення 1 тромбоемболп. Ви-мушена нерухом1сть у л1жку зумовлюе пог1ршення вентиляц1! леген1в, що на тл1 серцево! недостатност1 сприяе виникненню пневмонп. Спостер1гають схиль-шсть до атон1! кишечнику, перифер1йних набряюв, пролежн1в [33]. Для запоб1гання гшодинамп небажа-но використовувати метод скелетного витягнення у л1тн1х пац1ент1в.
Через притаманну похилим людям м'язову гь потонш репозиц1я к1сткових уламк1в досягаеться легше 1 швидше, що дае змогу здшснення раннього металоостеосинтезу та мобШзацп хворого. Сл1д мати на уваз1, що ст1йк1сть ф1ксац1! у старих людей мен-ша, н1ж у молодих, осюльки внасл1док остеопорозу юстка погано протисто!ть тиску введених фшсатор1в. Строки консол1дац1! перелом1в зб1льшуються, що може бути шдставою до виникнення рефрактури або формування хибних суглоб1в.
Травма грудей. За умови тупо! травми грудей б1льш часто переломи ребер спостер1гають у потер-шлих похилого та старечого в1ку внасл1док остеопорозу та меншо! податливосл грудного каркасу. Так1 переломи можуть ускладнюватися пневмотораксом 1 гемотораксом, що потребуе загальноприйнятого шдходу до !х л1кування.
Для зменшення вираженосп больового синдрому та ризику виникнення гшостатично! пневмон1! засто-совують адекватне знеболювання. Якщо ентеральш та парентеральш аналгетики неефективн1, викорис-товують ешдуральну анестез1ю на грудному р1вн1.
Серцева дизритм1я п1сля тупо! травми грудей може св1дчити про заб1й мюкарда. За тако! ситуац1! показаний щлодобовий електрокард1омон1торинг. За даними ехокард1ограф1! шдтверджують д1агноз забою м1окарда, якщо рееструють аномалп руху ст1нки серця.
Внаслщок атеросклеротичних зм1н грудна частина аорти у лггшх пац1ент1в б1льш уразлива до розриву при травм1 гальмування. Кращим д1агностичним методом за тако! ситуацп е анг1ограф1я. Проте, за умови раннього розшзнавання ушкодження аорти прогноз у л1тшх па-ц1ент1в несприятливий. Смертн1сть при травматичному розрив1 аорти у потерп1лих в1ком старше 55 роюв 1 до 55 роюв становить в1дпов1дно 82 1 12% [34].
Взагал1, перспектива задовшьного в1дновлення л1тшх пац1ент1в за тупо! травми грудей залежить в1д активносп санац1! легень, адекватного знеболювання, профшактики ускладнень та калор1йного харчування.
Травма живота. Обстеження оргашв черевно! порожнини гер1атричних пац1ент1в може ускладню-ватися шдвищенням больового порогу, деменц1ею, травмою голови, штоксикац1ею тощо. Належить ретельно виявляти приховаш ушкодження. За ста-б1льного стану потерп1лого первинна д1агностика включае ультразвукове досл1дження орган1в черевно! порожнини або КТ. Перед внутр1шньовенним введен-ням контрасту необх1дна достатня пдратащя л1тн1х пац1ент1в, що попереджае гострий некроз канальщв нирок [35]. Вкрай важливе виключення непом1чених ушкоджень. Сл1д мати на уваз1, що гер1атричш хвор1 краще здатн1 перенести порожнинну операцш, шж
ускладнення, зумовлеш затримкою дiагнозу, TaKi як шок i сепсис.
При плануванш оперативного втручання у repiaT-ричного пащента слiд зважати на деяю пpинциповi положення. Якщо передбачають дисбаланс рщини, доцiльнe проведення монiтоpингу apтepiaльного та центрального венозного тиску. У лишх пaцiентiв характерне порушення терморегуляцп, тому слiд пiдтpимувaти ноpмотepмiю шд час опepaцiï. Усi зусилля спрямовують на попередження летально! тpiaди: гшотермп, ацидозу, коaгулопaтiï.
Травма голови. Слщ пам'ятати, що у 20% травмо-ваних лiтнiх пaцiентiв, стан яких оцшюють у 13 бaлiв за Glasgow Coma Scale (GCS), виникають внутршнь-очерепш гематоми, 12% з них вмирають [36]. Тому не-обхщно ретельно шукати внутpiшньочepeпнi ушкод-ження. Першочергове значення при ЧМТ мае засто-сування зaсобiв скоpiшого забезпечення прохщносл дихальних шляхiв, пiдтpимки дихання та кровооб^у, дiaгностики нeвpологiчних pозлaдiв. Проведення ран-нього iнвaзивного мониторингу з визначенням вмiсту гaзiв у кpовi допомагае вчасно пiдтpимaти адекватну оксигенацш травмованого головного мозку.
Принциповим моментом е своечасне видалення внутршньочерепних гематом з використанням ма-лотравматичних та мшпнвазивних способiв — через трефшацшш отвори або eндоскопiчно, можливо у два етапи. Декомпресивна та резекцшна трепанащя в бiльшостi ситуацш нeдоцiльнa через вiдсутнiсть реактивного набряку та пролапсу мозку. Внутршньоче-репний тиск слщ контролювати швазивним способом за чiткими показаннями, за умови його критичного шдвищення застосовують методи штенсивно! тepaпiï та вентрикулярне дренування спинномозково! рщи-ни. 1ншою проблемою е властива лiтнiм патентам внутpiшньочepeпнa гiпотeнзiя, яка, навпаки, вимагае пдратацп оpгaнiзму [37].
Незважаючи на значш досягнення в нeйpохipуp-riï та нeйpоpeaнiмaтологiï, результати лiкувaння закрито! ЧМТ у пaцiентiв похилого та старечого вшу значно прш^ шж у молодшого контингенту. Смepтнiсть вщ тяжко! ЧМТ потepпiлих похилого вшу становить 79%, потершлих вiком вщ 20 до 40 pокiв — 36% [12, 36-41].
У шдсумку проведеного огляду слщ пiдкpeслити, що для гepiaтpичних пaцiентiв в щлому на нaслiдки травми впливають численш клiнiчнi й дeмогpaфiчнi чинники, тодi як у кожного лiтнього постраждалого прогностичним е будь-який спeцифiчний преморбщ-ний чинник або його поеднання з шшими.
Питання про вплив шнуючих фiзiологiчних i соматичних pозлaдiв у гepiaтpичних пaцiентiв за тяжко! поеднано! травми на погipшeння наслщюв травми вимагае подальшого проведення вщповщних дослiджeнь.
Список лiтератури
1. Чепелевська Л.А. Динамша i структура смертност насе-
лення Украши в1д зовшшшх причин смерт / Л.А. Чепелевська, О.В. Любшець // В1сн. соц. гшени та оргашзацп охорони здоров'я. — 2008. — №2. — С.4-9.
2. Дефщит чоловЫв в Украш1 — 3,6 мшьйона. 1нформацшне
агентство УН1АН, 2009. Режим доступу: http://www. unian.net/ukr/news/news-321652.html.
3. Davis J.W. Prevalence of comorbid conditions with aging
among patients with diabetes and cardiovascular disease / J.W. Davis, R. Chung, D.T. Juarez // Hawaii Med. J.
— 2011. — V.70. N10. — P.209-213.
4. Callaway D.W. Geriatric trauma / D.W. Callaway, R.
Wolfe // Emerg. Med. Clin. N. Am. — 2007, N9. — V.25.
— P.837-860.
5. Sieber F. Geriatric Anesthesia / ed. F. Sieber. — N.Y.:
McGraw-Hill Inc., 2007. — 370 p.
6. Early loss of heart rate complexity predicts mortality
regardless of mechanism, anatomic location, or severity of injury in 2178 trauma patients / W.P. Riordan, P.R. Norris, J.M. Jenkins [et al.] // — J. Surg. Res. — 2009.
— V.156. — P.283-289.
7. Differences in mortality between elderly and younger adult
trauma patients: geriatric status increases risk of delayed death / P.W. Perdue, D.D. Watts, C.R. Kaufmann [et al.] // J. Trauma. — 1998. — V.45. — P.805-810.
8. Multiple trauma in elderly patients. Factors influencing
outcome: importance of aggressive care // P.L. Broos, A. D'Hoore, P. Vanderschot [et al.] // Injury. — 1993. — V.24.
— P.365-368.
9. Effect of pre-existing medical conditions on in-hospital
mortality: analysis of 20.257 trauma patients in Japan / T. Shoko, A. Shiraishi, M. Kaji [et al.] // J. Am. Coll. Surg.
— 2010. — V.211. — P.338-346.
10. Gowing R. Injury patterns and outcomes associated with elderly trauma victims in Kingston, Ontario / R. Gowing, M.K. Jain // Can. J. Surg. — 2007. — V.50. — P.437-444.
11. Gennarelli T.A. Biomechanics of acute subdural hematoma
// T.A. Gennarelli, L.B. Thibalut // J. Trauma. — 1982.
— V.22. — P.680-686.
12. Ромоданов А.П. Нейрохирургические аспекты геронтологии / А.П. Ромоданов. — К.: АТ «Книга», 1995.
— 415 с.
13. Фролькис В.В. Старение мозга / В.В. Фролькис. — Л. Наука, 1991. — 276 с.
14. Older adults in the Emergency Department: predicting physicians' burden levels / J.G. Schumacher, G.T. Deimling, S. Meldon [et al.] // J. Emerg. Med. — 2006.
— V.30. — P.455-460.
15. Systemic inflammation in the elderly / E.G. Koo, L.M. Lai, G.Y. Choi [et al.] // Best Pract. Res. Clin. Anaesth. — 2011.
— V.25. — P.413-425.
16. Factors associated with complications in elder adults with isolated blunt chest trauma / S. Lotfipour, S.K. Kaku, F.E. Vaca [et al.] // West J. Emerg. Med. — 2009. — V.10.
— P.79-84.
17. Adrenal insufficiency is common in elderly patients with
septic shock / A. Morizio, Y. Kupfer, W. Pascal [et al.] // Chest. — 2006. — V.130. — P.221.
18. Goronzy J.J. Aging and T-cell diversity / J.J. Goronzy, W.W. Lee, C.M. Weyand // Exp. Gerontol. — 2007. — V.42.
— P.400-406.
19. Exercisenduced redistribution of T lymphocytes is regulated by adrenergic mechanisms / K. Kruger, A. Lechtermann, M. Fobker [et al.] // Brain Behav. Immun.
— 2008. — V.22. — P.324-338.
20. Adler W.H. Immune function in the elderly / Geriatrics.
— 1989. — V.44, suppl. — P.7-10.
21. Cell-mediated immunity as a predictor of morbidity and mortality in subjects over 60 / S.J. Wayne, R.L. Rhyne, P.J. Garry [et al.] // J. Gerontol. — 1990. — V.45. — P.45-48.
22. Aschkenasy M.T. Trauma and falls in the elderly / M.T. Aschkenasy, T.C. Rothenhaus // Emerg. Med. Clin. N. Am.
— 2006. — V.24. — P.413-432.
23 Scalea T.M. Geriatric trauma / T.M. Scalea, L. Kohl. // Trauma. — 3rd ed. — Norwalk, CT: Appleton&Lange, 1996. — 899 p.
24. Severe and mulitple trauma in elder patients; incidence and mortality / P.V. Giannoudis, P.J. Harwood, C.M. Court-Brown [et al.] // Injury. — 2009. — V.40. — P.362-367.
25. Soles G.L. Multiple Trauma in the elderly: New management
perspectives / G.L. Soles, P. Tornetta. 3rd // J. Orthop.
Trauma. — 2011. — V.25. — P.61-65.
26. Sarkar S.N. Major trauma in the elderly / S.N. Sarkar // J. Trauma. — 2009. — V.11. — P.157-161.
27. Normal presenting vital signs are unreliable in geriatric blunt trauma victims / D.S. Heffernan, R.K. Thakkar, S.F. Monaghan [et al.] // J. Trauma. — 2010. — V.69.
— P.813-820.
28. Pre-injury physical status classification is an independent predictor of mortality after trauma / N.O. Skaga, T. Eken, S. Sovik [et al.] // J. Trauma. — 2007. — V.63.
— P.972-978.
29. Long-term survival of elderly trauma patients / K.D. Gubler, R. Davis, Т. Koepsell [et al.] // Arch. Surg. — 1997.
— V.132. — P.1010-1014.
30. Differences in mortality between elderly and younger adult trauma patients: geriatric status increases risk of delayed death / P.W. Perdue, D.D. Watts, C.R. Kaufmann [et al.] // J. Trauma. — 1998. — V.45. — P.805-810.
31. Multisystem geriatric trauma / S.P. Zietlow, P.J. Capizzi, M.P. Bannon [et al.] // J. Trauma. — 1994. — V.37.
— P.985-988.
32. Практическое применение концепции «damage control» при лечении переломов длинных костей конечностей у пострадавших с политравмой. / П.А. Иванов, В.А. Соколов, Е.И. Бялик [и др.] // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2005. — №1. — С.3—7.
33. Sartoretti C. Comorbid conditions in old patients with femur fractures / C. Sartoretti, S. Sartoretti-Schefer, R. Ruckert // J. Trauma. — 1997. — V.43. — P.570-577.
34. Blunt traumatic thoracic aortic lacerations in the elderly: an analysis of outcome / P.C. Camp, F.B. Rogers, S.R. Shackford [et al.] // J. Trauma. — 1994. — V.37. — P.423-425.
35. Schwab C.W. Trauma in the geriatric patient / C.W.Schwab, D.R. Kauder // Arch. Surg. — 1992. — V.127. — P.701-706.
Ивахненко Д.С.
Гериатрическая травма: влияние преморбидного состояния на течение травматической болезни
Запорожский государственный медицинский университет, кафедра медицины катастроф, военной медицины, анестезиологии и реаниматологии
Рассмотрено влияние анатомо-физиологических возрастных изменений на этиологию, патогенез и клиническое течение травмы у пострадавших пожилого и старческого возраста. Многочисленные хронические соматические расстройства и заболевания, свойственные пациентам пожилого возраста, обостряются в период травмы и ухудшают прогноз выздоровления и жизни, что требует пересмотра тактики интенсивной терапии и хирургии в этой популяции. Условно выделен раздел неотложной медицины — гериатрическая травма.
Ключевые слова: гериатрическая травма, преморбидное состояние, тактика лечения.
Поступила в редакцию 10.01.12 Принята к публикации 17.02.12
Адрес для переписки:
Ивахненко Дмитрий Сергеевич 69035, г. Запорожье, проспект Маяковского, 26 Запорожский государственный медицинский университет, кафедра медицины катастроф, военной медицины, анестезиологии и реаниматологии e-mail: dimaneuro@list.ru
36. Bouras T. Head injury mortality in a geriatric population differentiating an "edge" age group with better potential for benefit than older poor-prognosis patients / T. Bouras, G. Stranjalis, S.Korfias // J. Neurotrauma. — 2007. — V.24.
— P.1355-1361.
37. Черепно-мозговая травма и общесоматическая патология
/ А.П. Ромоданов, Г.А. Педаченко, Е.Г. Педаченко, Н.Е. Полищук. — К.: Здоровья, 1992. — 152 с.
38. Особенности хирургического лечения ушибов головного мозга у лиц пожилого и старческого возраста / Г.А. Педаченко, А.Е. Дунаевский, Ю.А. Орлов [и др.] // Клин. хирургия. — 1979. — №12. — С.44-45.
39. Полищук Н.Е. Гериатрические аспекты периодизации черепно-мозговой травмы / Н.Е. Полищук, С.А. Ромоданов // Вопр. нейрохирургии. — 1990. — №6.
— С.21-33.
40. Орлов Ю.А. Травматические внутричерепные кровоизлияния у лиц пожилого и старческого возраста: автореф. дис. ... д-ра мед. наук: спец. 14.01.05 — нейрохирургия / Ю.А.Орлов. — К., 1983. — 34 с.
41. Цимбалюк В.1. Нейрохiрургiя: курс лекцш / В.1. Цимба-
люк, О.М. Хонда, 1.Б. Третяк. — К., 2000. — 256 с.
Надшшла до редакцгг 10.01.12 Прийнята до публтацИ 17.02.12
Адреса для листування:
1вахненко Дмитро Сергшович 69035, м. Запорiжжя, проспект Маяковського, 26 Запорiзький державний медичний утверситет, кафедра медицини катастроф, вшськовог медицини, анестезюлогИ та реатматологИ e-mail: dimaneuro@list.ru
Ivakhnenko D.S.
Geriatric trauma: influence of premorbid condition on traumatic disease
Zaporozhye State Medical University, Department of Medical Catastrophes, Military Medicine, Anaes-thesiology and Resuscitation Science, Ukraine
The article deals with the influence of anatomical and physiological age-related changes on etiology, pathogenesis and clinical presentation of trauma in elderly and senile patients. Multiple chronic somatic disorders and diseases peculiar to elderly patients are exacerbated during the period of trauma and worsen a prognosis of convalescence and life, which requires a revision of intensive care and surgery tactics in this population. An emergency medicine section - geriatric trauma - is selected for future study.
Key words: geriatric trauma, comorbid condition, tactics of the treatment
Received January 10, 2012 Accepted February 17, 2012
Address for correspondence:
Dmitry Ivakhnenko 69035, 26 Mayakovsky avenue, Zaporozhye, Ukraine Zaporozhye State Medical University Department of Medical Catastrophes, Military Medicine, Anaesthesiology and Resuscitation e-mail: dimaneuro@list.ru
