CC BY
41
С.М. Черенько, С.А.Шептуха
СИМУЛЬТАНН1 ОПЕРАЦ11 НА ЩИТОПОД1БН1Й I ПРИЩИТОПОД1БНИХ ЗАЛОЗАХ ТА IX ВПЛИВ НА РИЗИК РОЗВИТКУ ПООПЕРАЦ1ЙНО1
гшокАльщемп
Украгнський науково-практичний центр ендокринног х1рургИ, трансплантацп ендокринних оргатв 7 тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Щороку в УкраТн кiлькiсть оперативних втру-чань на щитоподiбнiй залозi (ЩЗ) мае ч^ку тен-денцiю до збтьшення за рахунок надзвичайноТ поширеностi тиреоТдноТ патолопТ, широкого впро-вадження сонографп, вдосконалення лабораторноТ та ЫструментальноТ дiагностики. Водночас практика розвинутих краТн свiту щодо ефективного скринiнгу та дiагностики первинного пперпара-тиреозу (ПГПТ), який е одыею з найбтьш пошире-них ендокринопатiй, поступово розповсюджуеться i в Укра'шк Це значно пщвищуе ймовiрнiсть вияв-лення ПГПТ серед пащетчв амбулаторноТ та госпи тальноТ ланки. Частота компенсаторного збтьшення прищитоподiбних залоз (ПЩЗ) у вщповщь на дефiцит вiтамiну Э е також високою в сучасних со-цiально-економiчних умовах краТни. Хiрургам не слiд забувати про анатомiчну близькiсть щито-подiбноТ та прищитоподiбних залоз, а також мож-ливкть Тх поеднаноТ, в тому чи^ хiрургiчноТ патологи в одного патента з досить високою частотою (2-5%) [1-4].
Найефективышим методом широкого виявлен-ня ПГПТ е скриншг рiвня загального або юызова-ного кальфю (Са++) в кровi. Рееструючи пiдвищений або верхньо-нормальний рiвень цього елемента, л^ар-ендокринолог може запiдозрити наявнкть патологи ПЩЗ у пацiента i провести його дообсте-ження на передгосттальному етапi. Пiсля виявлен-ня пщвищеного або верхньо-нормального рiвня Са++ обов'язковим наступним етапом е визначення вмкту паратгормону (ПТГ) у кров^ а за умови його пщвищення - визначення рiвня кальцiю в добовм сечi та вiтамiну Э3 з метою виключення Э3-дефщит-ного стану або родинноТ ппокаль^уричноТ ппер-кальщемп. Пiсля лабораторного пiдтвердження дiагнозу ПГПТ зазвичай проводиться топiчна дiаг-ностика: ультразвукове дослiдження, а за його не-iнформативностi - парасцинтиграфiя з 99тТс-М1В1 з метою вiзуалiзацiТ змiнених ПЩЗ, що у свою чергу дозволяе хiрургу спростити пошук пухлин ПЩЗ i не
залишити Тх непомiченими (наприклад, пiд час виконання гемiтиреоТдектомiТ та наявностi пухлини ПЩЗ iз протилежного боку).
Пщ час виконання тиреоТдних операцiй за сучас-ною екстрафасцiальною методикою, незалежно вщ обсягу оперативного втручання, одним iз суттевих моментiв е вiзуалiзацiя ПЩЗ з метою профiлактики Тх випадкового видалення або пошкодження Тх судинноТ нiжки, що у подальшому може призвести до розвитку транзиторноТ або постшноТ ппокаль-щемп [1, 3]. Це мало би сприяти вчасному виявлен-ню супутньоТ пперпластичноТ патологи ПЩЗ. На-томiсть у ходi гемiтиреоТдектомiТ вiзуалiзацiя ПЩЗ е природною лише з боку ураженоТ частки ЩЗ, i патологiчно змшена ПЩЗ з iншого боку може зали-шитися непомiченою, що призведе до повторного хiрургiчного втручання ^ вiдповiдно, збiльшить ризик виникнення пооперацшних ускладнень [1-3]. Водночас виконання симультанних операцш може суттево пiдвищити ризик транзиторноТ або постшноТ ппокальфемп через видалення домЫуючоТ за функ^ею ПЩЗ i погiршення кровопостачання ш-ших ПЩЗ внаслiдок хiрургiчних мантуляцш.
Мета роботи - на пiдставi досвiду спецiалiзо-ваноТ клiнiки ендокринноТ хiрургiТ УкраТнського науково-практичного центру ендокринноТ хiрургiТ, трансплантацп ендокринних органiв i тканин (УНПЦЕХ,ТЕОiТ) вивчити доцiльнiсть передопера-цiйного скринiнгу патологи ПЩЗ, особливостей ТТ дiагностики та прогнозування розвитку поопе-рацшноТ ппокальфемп у раннш пооперацiйний перiод.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Ретроспективно проаналiзовано 5261 iсторiю хвороби пащетчв iз рiзною тиреоТдною патолопею (багатовузловий зоб, дифузний токсичний зоб, рак ЩЗ, хроычний автоiмунний тиреоТдит), прооперо-ваних у хiрургiчному вщдтены УНПЦЕХ,ТЕОiТ з 2006 по 2011 роки. Уам без виключення патентам проводили скринiнг рiвня Са++ в кровi на перед-
операцiйному етапi, а за його пiдвищення - i рiвня ПТГ у кровi.
На передоперацшному етапi всiм пацieнтам iз пщозрою на ПГПТ виконували такi обстеження: уль-тразвукове дослiдження (УЗД) ЩЗ i шиТ (за пiдозри на ПГПТ - iз пошуком патолопчно змiнених ПЩЗ у мiсцях Тх анатомiчноТ локалiзацп), повторне визна-чення рiвня загального та iонiзованого каль^ю в сироватцi кровi. За умови виявлення пщвищених рiвнiв ПТГ (понад 60 пг/мл) i Са++ в кровi дослщжу-вали вмiст кальцю в добовiй сечi (для виключення родинноТ ппокальщуричноТ пперкальцкми) i фосфору в кровi (допомагае у диференщюванш нирковоТ форми вторинного пперпаратиреозу), за необхiдностi - обстеження кровних родичiв, рiвня кальцитонiну у кровi та iнших критерив МЕН-син-дромiв.
Для вiзуалiзацiТ використовували УЗД шиТ з доплером, сцинтиграфiю ПЩЗ iз 99тТс-М1В1, комп'ю-терну томограф^ або поеднання цих методик. За даними л^ератури, чутливiсть УЗД у дiагностицi ПГПТ складае 48-90%, специфiчнiсть - 75-95% [3, 5, 6].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
В УНПЦЕХ/ГЕОГГ за 2006-2011 рр. прооперовано 5261 патента з рiзною патологiею ЩЗ. Серед них було 2170 пащетчв iз багатовузловим зобом, 745 -iз дифузним токсичним зобом, 2143 - iз раком ЩЗ, 22 - iз хронiчним тиреоТдитом. Виконано 4321 тиреощектом^ та 940 гем^иреощектомш. Ппер-кальцiемiю та верхньо-нормальне значення юызо-ваного кальцiю виявлено у 241 (4,4%). За результатами подальшого дообстеження виявлено ПГПТ у 218 хворих (4,1%). Середы лабораторн показники та межi Тх коливань за результатами лабораторних дослщжень у пацктчв iз ПГПТ на ™ патологи ЩЗ були такими: Са++ - 1,27 ммоль/л (1,11-2,12 ммоль/л, норма 1,05-1,30 ммоль/л), Са заг. - 2,55 ммоль/л (2,35-3,6 ммоль/л, норма 2,15-2,55 ммоль/л), ПТГ -126 пг/мл (65,3 - >2000 пг/мл, норма 15-65 пг/мл). Середнш вк хворих складав 54 роки (вщ 17 до 74 роюв), жшок було 161 (73,8%), чолов^в - 57 (26,2%).
Вiзуалiзацiя ЩЗ за допомогою УЗД була успш ною у 176 з 231 випадку ПГПТ (76,2%), що значно нижче, ыж у груп хворих без патологи ЩЗ, i це пояснюеться природними перешкодами, пов'я-заними з наявнктю тиреоТдних вузлiв, збтьшеними розмiрами ЩЗ. Додаткова сцинтиграфiя з 99тТс-М1В1 дозволила локалiзувати патологiчно змЫену ПЩЗ у 44 iз 54 випадюв (81,5%), що також поступаеться чутливосп тотчноТ дiагностики ПГПТ у груп па-цiентiв без супутньоТ тиреоТдноТ патологи.
Наявнiсть патологи ПЩЗ пщ час операци вста-новлено у 221 хворого, у тому чи^ ПГПТ - у 211, асимптомне збтьшення однкТ ПЩЗ (аденома - 1, гiперплазiя - 2, ккта - 3) - у 6, вторинний ппер-паратиреоз - у 2, родинну ппокальщуричну ппер-кальцiемiю - у 2 пацкн^в.
На пiдставi результатiв перед- та штраопера-цiйного обстеження пацiентiв зi встановленим дiагнозом ПГПТ в уах випадках знайдено його макроскопiчне пщтвердження. Видалення однкТ ПЩЗ виконано у 210 випадках, двох аденом (ппер-плазш) - у 5, субтотальну резекцiю ПЩЗ - у 3. Рецидивiв ПГПТ пкля операцГГ не спостерiгали. У перюд, що передував впровадженню алгоритму передоперацшного обстеження на предмет супутньоТ патологи ПЩЗ (2000-2005 роки), у 9 хворих iз числа прооперованих раыше на ЩЗ (0,2%) пщ час повторного звертання в клш^у було зареестровано наявнкть ПГПТ, який iз високою ймовiрнiстю кнував вже на час первинного оперативного втручання.
Пооперацшна гiпокальцiемiя е частим усклад-ненням тиреоТдних операцiй, що спостеркаеться у 10-60% пацiентiв. 1Т тяжкiсть i тривалiсть залежать вщ обсягу втручання на ЩЗ, виконання центрально! дисекци шиТ, наявностi супутнього тиреотоксикозу та дефiциту вiтамiну Э. Ми спостерiгали клiнiчнi прояви ппокальцкми у 24,3% випадкiв серед па-цiентiв, яким було виконано тиреощектом^, та у 4,2% - пкля гем™реоТдектоми. Гiпокальцiемiя пiсля ефективного (радикального) хiрургiчного лiкування пацiентiв iз ПГПТ е очкуваним результатом операци та минае досить швидко у зворотнш залежностi вiд тяжкостi захворювання. Поеднан операци можуть суттево вплинути на тривалкть i вираженiсть по-операцшноТ ппокальцкми, яка може супроводжу-ватися транзиторним (до 6 мкя^в) або стшким (понад 6 мiсяцiв) ппопаратиреозом (поеднанням низького рiвня кальцiю зi зниженим вмiстом ПТГ).
У таблиц 1 наведено результати аналiзу обсягу виконаних операцш на ЩЗ, локалiзацiТ видалених симультанно пухлин ПЩЗ i частоти та вираженостi пооперацшноТ ппокальцкми.
З наведених даних видно, що понад половину симультанних операцш на ЩЗ i ПЩЗ виконувалися в обсязi тиреощектоми та видалення однкТ з ПЩЗ (приблизно однаково лiвобiчних i правобiчних). Це супроводжувалось розвитком пооперацшноТ ппокальцкми у переважноТ бiльшостi хворих - у 61 з 73 (83,6%), хоча тяжких форм спостеркали лише 8 випадюв (10,9%). Загалом цей показник втричi перевищуе звичайну частоту транзиторноТ ппокальцкми, що трапляеться пкля тотальноТ екстра-
Таблиця 1
Локалiзацiя видалених прищитоподiбних залоз, частота та вираженкть пооперацшноТ ппокальцкми
залежно вiд обсягу операцп на щитоподiбнiй залозi
Показник ТЕ ПГТЕ ЛГТЕ Без операци на ЩЗ (доброяккш утворення, тиреоТдит)
Локалiзацiя видалено''' ПЩЗ ЛП Л П Л П Л П >1 ПЩЗ
Абсолютна та вщносна частота локалiзацi''' 37 36 (50,6%) (49,4%) 13 (41,9%) 18 (58,1%) 28 (70,0%) 12 (30,0%) 29 (43,9%) 37 8 (56,1%)
Випадки п/о ппокальфеми / у т.ч. тяжко''' 31/4 30/5 11/1 8/0 13/0 11/2 12/0 14/0 8/3
Частота ппокальцкми / у т.ч. тяжко''' (%)
84/13 83/17
85/9
44/0
46/0
92/18
41/0
38/0 100/38
Примтка: Л - л'воруч, П - праворуч, ТЕ - тиреодектом'я, ПГТЕ - nравобiчна гемтиреодектом'я, ЛГТЕ - л'во&чна гемтиреодектом'я.
фатально!' тиреощектомП', яка виконуеться з приводу доброяккних I злояккних пухлин ЩЗ (24%). Трохи меншу ктьккть симультанних операцш
виконано з приводу одноб1чних доброяк1сних пухлин ЩЗ - гем1тиреощектом1ю проводено у 71 па-ц1ента. Приблизно у половини з них патолопчну ПЩЗ було розташовано з протилежного в1д тирео'щ-но''' патологП' боку. Тобто, природно припустити, що ризик ппокальцкми буде вищим саме у цих випад-ках. Таку картину ми I бачимо з результат1в, наведе-них у таблиц 1. Частота ппокальцкмП' була вдв1ч1 меншою у пац1ент1в 1з ПГПТ, яким виконували ¡пс1-латеральну гем1тиреощектом1ю, тобто коли апр1ор1 щонайменше 2 ПЩЗ не п1длягали х1рурпчному ризику.
Отже, одним 1з важливих чинник1в ризику роз-витку р1зно'Г за ступенем пооперацшно'Г ппокальцкмП' е обсяг оперативного втручання на ЩЗ. Пщ час виконання тиреощектоми обов'язковим ета-пом е в1зуал1зац1я та видтення вс1х 4 ПЩЗ 1з моб1-л1зац1ею та в1зуальним збереженням 'х судинно''' н1жки, що пщвищуе ризик пошкодження 'х крово-постачання. У ход1 виконання гем^иреощектомп з одного боку та видалення патолопчно змшено'Г ПЩЗ з протилежного до ризику пошкодження по-трапляють 3 ПЩЗ. А за одноб1чного ураження ЩЗ I ПЩЗ ризик травми останых е лише для 1-2 ПЩЗ, що значно знижуе ймов1рнкть розвитку тяжко''' ппокальцкми у пооперацшний пер1од, що I демон-струють отримаш нами дан1.
У раннш пооперац1йний пер1од ус1м без виключення пац1ентам, яким було видалено 1 або бтьше патолог1чно зм1нених ПЩЗ, призначали препарати кальц1ю (щонайменше 2 г на добу), а в деяких випадках (за наявносп високих перед-операцшних показник1в ПТГ I Са++, виражених
кл1н1чних прояв1в ппокальцкми) - у комбшацп з активною формою в1тамшу Э3 - кальцитрюлу, альфа-кальцидолу (1-3 мкг/добу).
За клш1чними проявами г1покальц1емГ'' п1сля операцИ' пацкнт1в розпод1лили на 3 групи. Нижче наведено 'х характеристики за лабораторними показниками та симптомами з вщповщними уза-гальнюючими даними щодо проведеного обсягу х1рурпчних операц1й:
Легка форма (малосимптомна, субклЫчна): кл1н1чно г1покальц1ем1я майже не проявляеться, можлив1 слабко-позитивн1 симптоми Труссо, Хво-стека, в1дчуття поколювання шк1ри обличчя. Кальц1й кров1 та ПТГ - на нижнш меж1 норми. Тривал1сть зам1сно'Г терапИ' (до нормал1зацИ' р1вня Са++ в кро-в1) - близько 1-2 тижн1в. Розвиваеться, як правило, п1сля видалення сол1тарно'Г пухлини ПЩЗ, ч1тко в1зуал1зовано'Г на передоперац1йному етап1, без втручання на ЩЗ або пщ час талатеральноТ гем1-тиреоГдектомИ'. Складае близько 30% випадк1в.
Середньо''' тяжкост1: е кл1н1чн1 ознаки г1по-кальц1емИ' (парестезп в пальцях рук, носо-губного трикутника, судоми м'яз1в гом1лки), позитивн1 симптоми Труссо, Хвостека, поверхневе дихання, вщчуття страху, шод1 - неясне роздратування або збудження. Кальцш кров1 знижено пом1рно, р1вень ПТГ трохи менший вщ норми (10-16 пг/мл). Три-вал1сть зам1сно''' терапИ': до зникнення клш1чних прояв1в - близько 2-6 тижн1в, до нормал1зацИ' р1вн1в Са++ та ПТГ у кров1 - близько 3-6 тижн1в. Розвиваеться, як правило, пкля тиреоУдектомИ' з центральною дисекцкю ши''' (можливо ненавмисне видалення здорових ПЩЗ пщ час обширних центральних дисекцш, обумовлених метастазуванням раку ЩЗ до л1мфовузл1в VI групи) або у ход1 контрлатераль-но''' гем1тирео|'дектомГ'' з видаленням 1-2 патоло-
гiчно змiнених ПЩЗ, за дефщиту вiтамiну Э. Складае близько 60% випадюв.
Тяжка форма: клЫчы ознаки ппокальщеми яскраво виражено (нав^ь аж до розвитку «руки акушера»), рiзко-позитивнi симптоми Труссо, Хвостека, част приступи судом кiнцiвок, утруднення дихання. Пероральне приймання лiкiв комбшуеться з в/в введенням розчинiв кальщю (3-7 дiб). Тривалiсть штенсивноТ замкноТ терапП': до зникнення клiнiчних проявiв - близько 2-4 тижнiв, до нормалiзацiТ рiвнiв Са++ та ПТГ у кровi - вiд 4 тижыв до кiлькох мiсяцiв. Розвиваеться, як правило, пкля видалення велико''' аденоми або раку чи ктькох патологiчно змiнених ПЩЗ, за умов високих показниюв ПТГ i Са++ на передоперацiйному етапi та виконання симуль-танноТ тотальноТ тиреощектоми. Складае близько 10% випадюв.
ВИСНОВКИ
1. Поеднання патологи ЩЗ i ПЩЗ е нерщккною (близько 4%) ситуа^ею в тиреощнш хiрургiТ. Пiд час оперативних втручань на ЩЗ обов'язковим етапом е вiзуалiзацiя ПЩЗ та оцшка Тх стану.
2. Розвиток пооперацшноТ ппокальщеми пов'я-зано не лише з тяжкктю та занедбанiстю ПГПТ, а й з обсягом оперативного втручання на ЩЗ. Прогностично найбтьш несприятливою е ком-бшащя тяжкого ПГПТ i необхiдностi виконання тотальноТ тиреощектоми (надто - з центральною дисекщею або за дифузного токсичного зоба чи дефщиту в^амЫу Э), менш ризикованим е поеднання видалення аденоми ПЩЗ iз кон-трлатеральною гемiтиреоТдектомiею або ти-рео'''дектомiею за наявностi помiрного за тяжкктю ПГПТ. Найменший ризик ппокальщеми мають пацiенти з помiрним ПГПТ та тстате-ральним видаленням одыеТ частки ЩЗ. Адекват-не прогнозування розвитку пооперацшноТ ппокальщеми дозволяе запобкти тяжким на-слiдкам для здоров'я та спланувати тривалкть госпiталiзацп.
3. Адекватне лабораторночнструментальне дiаг-ностичне обстеження пащет1в iз патологiею ЩЗ на передоперацшному етапi допомагае виявити ПГПТ, встановити ступшь його тяжкостi та форму, провести тотчну дiагностику, дозволяе виконати радикальне хiрургiчне л^ування з мiнiмальним ризиком безпосереднiх i вщда-лених ускладнень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Черенько С.М.. Первичный гиперпаратиреоз: основы патогенеза, диагностики и xирyргического лечения // Киев, 2011. - с. 51-65.
2. Калинин А.П.. Методы визуализации околощито-виднь^ желез и паратиреоидная xирyргия // Pyководство для врачей. - Москва, 2010. - 102 с.
3. Rendolph G.W. Surgery of the Thyroid and Parathyroid glands (second edition)// Elsevier Science USA, 2013. -665 р.
4. AACE/AAES Task Force on Primary Hyperparathyroi-dism. The American Association of Clinical Endocrino-logists and the American Association of Endocrine Surgeons position statement on the diagnosis and management of primary hyperparathyroidism // Endocr. Pract. - 2005. - Vol. 11. - P. 49-54.
РЕЗЮМЕ
Симультанш операцп на щитоподiбнiй i прищитоподiбних залозах та ïx вплив на розвиток пооперацшно!' ппокальщсмм' С.М. Черенько, С.А. Шептуха
Мета роботи - вивчити частоту поeднаноï патологи щитоподiбноï (ЩЗ) i прищитоподiбниx залоз (переважно первинного пперпаратиреозу, ПГПТ) на власному ключному матерiалi й оцЫити ризик пооперацшноТ гiпокальцieмiï залежно вiд обсягу виконаниx симyльтанниx операцiй.
Матерiали та методи. Протягом 2006-2011 рр. прооперовано 5261 пацieнта з рiзноманiтною пато-ло^ю ЩЗ: 2170 xвориx iз вузловим i багатовузло-вим зобом, 745 - iз дифузним токсичним зобом, 2324 - з раком ЩЗ, 22 - iз xронiчним тиреощитом. Виконано 4321 тиреощектоми та 940 гемп"иреощ-ектомiй. Усiм xворим проводили скриншгове до-слiдження кальцiю кров^ а за умов його верxньо-нормальниx i пiдвищениx значень дослщжували концентрацiю паратгормону в кровi. Проводили мошторинг рiвня кальцiю y кровi пiсля операцй та симптоматики гiпокальцieмiï y рiзниx грyпаx xво-риx.
Результати та обговорення. Гiперкальцieмiю або верxньо-нормальнi значення кальцiю виявлено y 241 (4,4%) пацieнта. За результатами подальшого обстеження ПГПТ пiдтверджено y 218 xвориx (4,1%). Piзнi обсяги втручання на ЩЗ i варiанти локалiзацiï видалениx ПЩЗ несуть рiзний ризик пооперацшноТ гiпокальцieмiï: вiд 44% до 92%.
Висновки. ПГПТ e частим супутым заxворюван-ням y пацieнтiв, якi потребують операцй' на ЩЗ (по-над 4%). Одночасн втручання на сyмiжниx органаx пщвищують ризик пооперацшноТ гiпокальцieмiï. Найбiльшим вш e y випадку тотально!' тиреоТдектоми та видалення однieï ПЩЗ - 84%, а також геми тиреощектомй та контрлатерального видалення
ПЩЗ - 85-92%, що вимагае вщповщноТ прогностично'Т оцiнки та превентивних л^увальних заходiв.
Ключовi слова: тиреоТдна хiрургiя, первинний гiперпаратиреоз, пооперацшна гiпокальцiемiя.
РЕЗЮМЕ
Симультанные операции на щитовидной и околощитовидных железах и их влияние на развитие послеоперационной гипокальциемии С.М. Черенько, С.А. Шептуха
Цель работы - изучить частоту сочетанной патологии щитовидной (ЩЖ) и околощитовидных желез (преимущественно первичного гиперпара-тиреоза, ПГПТ) на собственном клиническом материале и оценить риск послеоперационной гипо-кальциемии в зависимости от объема выполненных симультанных операций.
Материалы и методы. В течение 2006-2011 гг. прооперированы 5261 пациент с различной патологией ЩЖ: 2170 больных с узловым и многоузловым зобом, 745 - с диффузным токсическим зобом, 2324 - с раком ЩЖ, 22 - с хроническим тиреоиди-том. Выполнено 4321 тиреоидэктомию и 940 геми-тиреоидэктомий. Всем больным проводили скри-нинговое исследование кальция крови, а при его верхне-нормальных и повышенных значениях исследовали концентрацию паратгормона в крови. Выполняли мониторинг уровня кальция в крови после операции и симптоматики гипокальциемии в разных группах больных.
Результаты и обсуждение. Гиперкальцемия и верхне-нормальные значения кальция выявлены у 241 больного (4,4%). При дальнейшем обследовании ПГПТ подтвержден у 218 больных (4,1%). Различные объемы вмешательства на ЩЖ и варианты локализации удаленных околощитовидных желез несут разный риск послеоперационной гипо-кальциемии: от 44% до 92%.
Выводы. ПГПТ является нередким сопутствующим заболеванием у пациентов, требующих операции на ЩЖ (более 4%). Одновременные вмешательства на смежных органах повышают риск послеоперационной гипокальциемии. Наиболее высоким он является в случае тотальной тиреоидэктомии и удаления одной околощитовидной железы - 84%, а также гемитиреоидэктомии и контрлатерального удаления околощитовидной железы - 85-92%, что
требует соответствующей прогностической оценки и превентивных лечебных мероприятий.
Ключевые слова: тиреоидная хирургия, первичный гиперпаратиреоз, послеоперационная гипокальциемия.
SUMMARY
Simultant operations on thyroid and parathyroid glands and their influence on the appearance of postoperative hypocalcaemia S. Cherenko, S. Sheptukha
Purpose of the work is to evaluate the rate of coexistence of thyroid and parathyroid glands abnormalities (mostly - primary hyperparathyroidism (PHPT) on the own clinical surgical thyroid practice, and to estimate the risk of postoperative hypocalcaemia according to different extent of simultaneous operations.
Materials and Methods. During 2006-2011 years 5261 patients with different thyroid pathology were operated: 2170 with nodular goiter, 745 - with Graves' disease, 2324 - with thyroid cancer and 22 - with Hashimoto thyroiditis. Totally 4321 thyroidectomies and 940 hemithyroidectomies were performed. All patients were undergone screening of serum calcium. In case of elevated or upper-normal calcium concentration of parathormone was explored. Postoperative calcium and signs of hypocalcaemia were monitored post-operatively among different groups of patients.
Results. Hypercalcaemia and upper-normal serum calcium were observed in 241 (4.4%). Farther investigation revealed PHPT у 218 patients (4.1%). Different extent of surgery and various types of mutual localization of thyroid and parathyroid lesions bring different risks of postoperative hypocalcaemia: from 44% up to 92%.
Conclusion. PHPT is not rare coexistent disease in thyroid surgery (more than 4%). Simultaneous operations increase the risk of postoperative hypo-calcaemia. The most prominent risk and severity of hypocalcaemia were observed for total thyroidectomy and single parathyroidectomy - 84 %, or hemithyroid-ectomy and contrlateral single parathyroidectomy -85-92 %. It demand the relevant prognostic evaluation and prophylactic measures..
Key words: thyroid surgery, primary hyperparathyroidism, hypocalcaemia.
Дата надходження до редакци 12.01.2015 р.
