CC BY
45
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020
УДК [342.565.2] Олена Ковальчук
доцент кафедри конституцшного та мiжнародного права Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент, заслужений юрист Укра!ни, kolenaukr@gmail. сот
Олена Сорочкша
студентка II курсу магiстратури Навчально-наукового 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка"
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕЛ1 КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ПРАВОСУДДЯ В УКРА1Н1: 1СТОРИКО-ПРАВОВА ТА М1ЖНАРОДНА ПРАКТИКА
http://doi.org/10.23939/law2020.25.233
© Ковальчук О., Сорочюна О., 2020
З'ясовано особливосл виникнення та розвитку основних моделей конституцшного правосуддя. Становлення певноТ моделi конституцшного контролю в кожнш кратш пов'язано iз iсторичними, соц1альними, економiчними, нац1ональними, законодавчими передумовами виникнення конкретно! модель Описано ключовi особливостi евро-пейськот, американськот моделi конституцiйного правосуддя та моделi ампаро. Наго-лошено, що на теренах нашоТ держави питання про створення органу конституцшного правосуддя було неможливим до здобуття Укратною незалежностi. Зауважено, що для Укратни притаманною моделлю конституцiйного правосуддя е европейська модель.
Ключовi слова: Конституцшний Суд Укратни, конституцiйна скарга, консти-туцiйна юрисдикцiя, конституцiйний контроль, моделi конституцiйного правосуддя, судовий прецедент,суддя.
Постановка проблеми. 1нститут конституцшного контролю впродовж ютори зазнавав розвитку та змш. Так у свгговш правовiй практицi сформувалися такi основш моделi консти-туцшно! юстици: европейська, американська та модель ампаро. Кожнш iз них притаманш рiзнi ключовi особливостi. Вивчення мiжнародно! практики застосування рiзних моделей конститу-цiйного правосуддя дасть змогу iмплементувати певнi шоземш правовi норми в укра!нське законодавство, що може призвести до позитивних змш у державотворчих процесах в Укра!ш.
Важливим е те, що внутршне прагнення Украши як демократично! держави повинне бути спрямоване на здшснення належного захисту прав людини i громадянина. Важливим кроком для цього стало створення единого органу конституцшно! юстици - Конституцшного Суду Украши.
Мета статт — дослщити iсторико-правовi особливостi виникнення та функцюнування моделей конституцiйного правосуддя в зарубiжних кра!нах та в Украш, а також висунення пропо-зицiй для вдосконалення укра!нського конституцшного контролю.
Аналiз дослiдження проблеми. Окремi аспекти дослщжувано! проблеми розглядали таю укра!нсью вченi-правознавцi, як В. А. Григор'ев, В. М. Кампо, Ю. Кириченко, I. Конончук, О. Ло-тюк, М. I. Малишко, В. Р. Нестор, О. Г. Остапенко, С. В. Пшюк, М. Д. Савенко, Т. Цимбалютий, I. М. Шевчук та шшь
Виклад основного матерiалу
"Суддя - це закон, що говорить, а закон - це шмий суддя" (Марк Тулш Цицерон).
Ще свого часу видатний французький правник Шарль Лу! де Монтеск'е наголошував про незалежнiсть i самостiйнiсть судово! гiлки влади. Монтеск'е був переконаний, що не буде свободи в тому раз^ якщо судова влада не вщдшена вщ влади законодавчо! i виконавчо!. Якщо вона з'еднана з законодавчою владою, то життя i свобода громадян опиняться у владi свавiлля, оскшьки суддя буде законодавцем. Якщо судова влада з'еднана з виконавчою, то суддя дютае можливiсть стати пригноблювачем [1].
Давнiм попередником сучасного шституту конституцшно! юстицп вважають Раду старшшин (герусiя), яка iснувала у Спарт в 1Х-УШ столiттях до н. е., оскшьки вона мала право припиняти ршення Народних зборiв у разi вiдхилення народу "з прямого шляху". Водночас, коли закони заснували на природному прав^ система судових оргашв була дуже розгалужена, а и вплив на дiяльнiсть апарату державно! влади був доволi ютотним. Так без згоди суду присяжних в Афь нах - гелда (утвореного в 594 роцi до н. е.) - жоден законодавчий акт не м^ бути чинним. Процеду-ри розгляду справ у гели були схожi з процедурами судового розгляду. Вони передбачали розгляд законопроекту i заслуховування сторш, тсля чого комiсiя ухвалювала остаточне ршення. Розгляд законопроекту передбачав i процедуру звинувачення в протизаконносп. Кожен громадянин м^ клятвено заявити про те, що нова законодавча пропозищя не вщповщае чинним нормам права [2, с. 222].
Без жодного сумшву Конститущя е основним, найголовнiшим законом для будь-яко! держа-ви. Саме з метою забезпечення верховенства права та подальшого практичного застосування Основного Закону був створений Конституцшний Суд. Тому Основний Закон будь-яко! держави потребуе особливо! охорони, захисту, забезпечення його дотримання як фiзичними i юридичними особами, так i державою в особi !! органiв i посадових ошб. Саме в забезпеченнi правово! охорони Конституци i полягае основне завдання шституту конституцшно! юстицп. З огляду на це видаеться актуальним дослщження правових проблем забезпечення охорони Конституци Укра!ни та визна-чення способiв вдосконалення моделi конституцiйного правосуддя в Украш.
1дея зародження правово! охорони конституци припадае на XVII столггтя. Тодi, та й тепер, вона зводиться переважно до шституту скасування акпв, яю суперечать конституци (формаль зованiй чи матерiальнiй). Тобто йдеться про конституцшний контроль за вщповщнютю правових акпв Основному Закону держави. Початковi форми конституцiйного контролю як самостшного виду державно! дiяльностi виявлено в кра!нах епохи Середньовiччя. У Великiй Британи в XVII сто-лiттi Таемна рада визнавала закони законодавчих нарад (лепслатур) американських колонш недшс-ними, якщо вони суперечили законам англшського парламенту або загальному праву. Своею чергою, наприкшщ XVIII столггтя деякi англiйськi акти були визнаш судом недiйсними на тери-тори пiвнiчно-американських штатiв [3, с. 124].
Один iз авторiв Конституци Сполучених Штатiв Америки (далi - США) Джеймс Вiлсон вщстоював позицiю, що "законодавча влада буде триматися в сво!х межах" встановлених судовою системою. Джон Маршалл, який свого часу був суддею Верховного Суду США, а також державним секретарем США стверджував, що федеральна судова влада буде порушувати неконституцшш
законодавчi акти. В ходi цих зауважень i було запропоновано шститущю судового (конституцшного) розгляду [4, с. 45].
Поклала початок зародженню конституцшно! юстици найбшьш резонансна справа для свого часу, справа Мерберi проти Медюона, розглянута у 1803 рощ. Ця справа й дос викликае неабияю дискуси у вчених-правознавцiв. Цей судовий прецедент визнав обов'язок Судового департаменту сказати те, що таке закон. Хто застосовуе правило до окремих випадюв, повинш обов'язково викласти i тлумачення цього правила. Якщо два закони суперечать один одному, суд мае виршити питання кожного з них. Суди повинш враховувати Конститущю, яка перевершуе будь-який зви-чайний акт законодавчо! влади [5]. Наведений прецедент сприяв зародженню i розвитку амери-кансько! моделi конституцшного контролю.
I! характеризують таю специфiчнi ознаки: 1) ушверсальний характер предмета контролю -суд, окрiм перевiрки законiв на вщповщнють конституций мае право здшснювати контроль за нормативними актами, яю приймають на всiх рiвнях органи державно! влади; 2) конкретнють -суди пов'язаш конкретними обставинами справи, де е посилання сторони, наприклад, на антиконс-титуцшнють норми, на якш грунтуються вимоги протилежно! сторони. Суд зобов'язаний висловити свою позищю з цього приводу й виршити питання по суп позову; 3) деконцентращя - будь-який суд шд час розгляду справи може дослщжувати вiдповiднiсть федеральних законiв федеральнiй конституций нормативно-правових актiв окремих штатiв !хшм конституцiям, а також актiв штапв -федеральним законам; 4) суд розглядае питання конституцшносп нормативних акпв не в межах особливого провадження, а безпосередньо у зв'язку з розглядом кримшально!, цившьно!, адмь нютративно! справи, якщо сторона в справi посилаеться на Конституцiю; 5) правом шщативи щодо застосування конституцiйного контролю надшеш лише учасники судового провадження; 6) надання окремим думкам суадв Верховного Суду США прецедентного характеру; 7) вщносний характер -ршення суду е обов'язковим лише для учасниюв спору. Неконституцшну норму не беруть до уваги шд час винесення ршення суду по суп спору. Суд не може скасувати неконституцшну норму, оскшьки це право Верховного Суду [6, с. 74].
На сьогодш американська модель конституцшного контролю, якш притаманне здшснення контролю через суди загально! юрисдикци, дiе в Аргентиш, Мексицi, Болiвi!, Бразили, Колумбi!, Нiкарагуа, у скандинавських кра!нах (Данiя, Норвегiя, Швецiя), британських домшюнах (Австралi!, Канадi, Новiй Зеландi!), Ивденно-Африканськш Республiцi, а також в Япони, Iндi!, Малайзi! та низцi шших кра!н. Ця модель мае два рiзновиди: централiзований (дифузний) i децентралiзований.
Децентралiзований рiзновид американсько! моделi конституцшного контролю (США, Япошя, скандинавськi кра!ни) передбачае, що конституцiйний контроль здшснюють всi суди загально! юрисдикцi!. Так, у США функци конституцiйного контролю належать судовш владi загалом. До того ж останне слово залишаеться за верховними судами, чи! ршення е остаточними i шдлягають неухильному дотриманню судами нижчого рiвня.
Централiзований рiзновид американсько! моделi конституцшного контролю (Гана, Естошя, Iндiя, Iрландiя, Люксембург, Мальта, Монако, Норвегiя, Республша Кiпр, Фiлiппiни, Швейцарiя) передбачае здшснення конституцшного контролю в межах загально! судово! системи i, як правило, верховним судом, який очолюе шстанцшну систему нащональних сущв [7, с. 551].
Швейцарську модель застосовують не тшьки в кра!нi походження, але i в кра!нах Латинсько! Америки. I! ще називають моделлю amparo. Процедуру ампаро розглядають конститущоналюти в OT^^i правових гарантiй прав i свобод людини i громадянина в зарубiжних кранах. Фактично процедура ампаро е одшею з форм спецiалiзованого конституцшного контролю, який застосо-вуеться в таких кра!нах, як Мексика, Аргентина, 4rai, Перу. Сам термш "amparo" походить вiд iспансько! мови та означае "захищати", "охороняти". Термш виник у 1840 рощ в проекп Конституцн штату Юкатан, Мексика, означав право охороняти людей, права яких порушено законом або актами влади. Ця модель виникла на основi американсько! модели На сучасному еташ процедура ампаро юнуе в таких формах: 1) Ампаро як спошб захисту конституцшних прав i свобод людини i
громадянина; 2) Ампаро - проти закошв; 3) Ампаро - касащя, перегляд законносп судового ршен-ня як остання шстанщя для всiх судiв; 4) Ампаро з адмшстративних справ [8, с. 56-57].
Свропейська модель конституцшного контролю, концепщю яко! запропонували австршсью вченi Г. Кельзен i К. Ейзенман, вщтак !! друга назва "кельзешвська модель" виникла у XX ст. Основна вщмшнють вiд американсько! полягае в тому, що конституцшний контроль здшснюють не суди загально! юрисдикци, а спецiалiзованi органи - конституцшш суди. Причинами неприйняття американсько! моделi конституцiйного контролю европейськими кра!нами науковцi називають такi: 1) принцип верховенства закону, сприйняття закону у свщомосп европейських юристiв як святиш, тобто в площинi розбiжного сприйняття понять "закон" i "конститущя"; 2) особливють формування судово! системи й дiяльностi суддiв (особливо видiляеться стутнь залежностi вiд виконавчо! влади та неспроможнють вирiшити питання конституцiйностi закону); 3) вщсутнють единого пiдходу в питанш спецiалiзацп судiв. Американська модель функцюнуе успiшно лише там, де юнуе едина спецiалiзацiя судiв, тобто в самих штатах та шших кра!нах загального права, оскiльки в цих державах проблема конституцшносп може постати у будь-якому процесс Витоками юторп спеща-лiзованого вважають створення наприкшщ XVII ст. у Францп державного органу, до повноважень якого зараховано встановлення неконституцшносп законодавчих акпв [9, с. 109].
В. А. Григор'ев зазначае, що европейська модель заснована на тому, що спещально засноваш конституцшш суди розглядають справи про конституцшнють закону поза зв'язком iз конкретною справою, що розглядаються судом. Така модель конституцшно! юстици характерна для Австрп, Угорщини, кпани, Ггали, Туреччини, Укра!ни тощо. У постсощалютичних кра!нах створення шсти-туту конституцшного контролю зумовлено прагненням подолати наслщки тоталпарних i автори-тарних режимiв. Iнша обставина пов'язана з концентращею влади у виконавчих органах, яю спира-лися на тдтримку парламентсько! бiльшостi. Конституцiйний контроль у таких умовах стае помпною перешкодою на шляху можливих порушень Конституци [10, с. 36].
О. Бориславська наголошуе, що европейська модель конституцiоналiзму характеризуеться наявнютю спецiалiзованого органу конституцшно! юрисдикци (переважно - конституцiйного суду), якому вщведено особливу роль у забезпеченш функцiонування системи конституцiйного (обме-женого) правлiння. Це один iз елементiв, який, однак, iстотно впливае на вш iншi складовi шститу-цiйно! системи обмеженого правлiння. Вш покликаний гарантувати верховенство i стабшьшсть писано! конституцi!, обмежувати законодавчi повноваження парламенту визнанням його акпв неконституцшними, "осучаснювати" розумiння конституцiйних норм !х офiцiйним тлумаченням, а також виршувати конституцiйнi конфлiкти. Така дiяльнiсть гарантуе стабшьшсть уше! конститу-цiйно! системи [11, с. 66].
Конститущя Ггали, наприклад, не видiляе Конституцiйний Суд як частину судово! влади, про нього зазначено в роздш 6 Конституцшш гарантп (ст. 134-137). Стаття 134 Конституци закршлюе положення, що Конституцшний Суд виносить ршення щодо: 1) спораiв про конституцiйнiсть закошв, акпв держави i регiонiв; 2) спорiв про компетенцiю мiж рiзними гiлками влади держави, мiж державою i регiонами; 3) звинувачень, яю висувають згiдно з Конституцiею проти Президента Республши [12].
Що ж стосуеться Укра!ни, то на теренах нашо! держави питання про створення органу конституцшного правосуддя було практично неможливим, оскшьки Укра!на не була вшьною i неза-лежною, а тривалий час перебувала у складi шших держав, i сама необхщшсть створення спецiаль-ного органу, який би забезпечував верховенство права i стояв на захисп прав i свобод громадян, просто зводилася нашвець.
Значна частина укра!нський земель на початку XX ст. перебувала в складi Роси, яка до Жовт-невого перевороту 1917 року теж не мала власно! Конституцi!, а тому монархiчний режим правлiн-ня у Роси не сприяв розвитку конституцшного контролю в iмперп. Елементи конституцшного контролю закладено у Конституци Укра!нсько! Сощалютично! Радянсько! Республши вiд 14 березня 1919 року. Вона надавала повноваження вищим органам влади союзних республш ставити питання
про вщповщнють Конституци СРСР i законам нормативних акта iнших органiв влади. За перюд з 1938 до 1969 роки Президiя Верховно! Ради СРСР безпосередньо сво!ми указами визнала такими, що не вщповщають Конституци СРСР, окремi статтi конституцiй союзних республiк лише у чотирьох випадках i в шести - невщповщнють нормативно-правових актiв союзних республiк союзному законодавству. Розвиток европейсько! моделi конституцiйно! юстицi!, процеси перебудови в Союзi РСР у другiй половиш 80-х рокiв, чисельнi порушення Конституци i законiв СРСР зумовили необхщнють вдосконалення iснуючо! форми конституцiйного контролю як у Союз^ так i в союзних республiках. Успiшна дiяльнiсть конституцiйно! юстицi! европейсько! моделi, а також недостатньо ефективна дiяльнiсть Комггету конституцiйного нагляду в СРСР вплинули на формування спещаль-них оргашв конституцiйного контролю як в Союз^ так i в Укра!нi. 24 жовтня 1990 року конститу-цшними змiнами передбачалося створення Конституцiйного Суду замють Комiтету конституцш-ного нагляду у складi Голови Суду, двох його заступниюв i 23 члешв Суду [13, с. 356-357].
3 червня 1992 року прийнято Закон Укра!ни "Про Конституцшний Суд Укра!ни" (далi - КСУ) [14], який детально регламентував його дiяльнiсть. Проте складу КСУ так i не було затверджено. По суп Верховна Рада Укра!ни фактично чотири роки блокувала створення органу конституцшно! юстици, хоч, на наш погляд, це видаеться лопчним, оскшьки власно! Конституци в нас ще не було, а створювати орган конституцшного правосуддя на основi "старо!" радянсько! конституци було б недоцшьно.
Можемо наголосити, що з ухваленням Конституцi! Укра!ни створено Конституцiйний Суд Укра!ни i в редакцi! Конституцi! 1996 року роздш XII регулюе дiяльнiсть КСУ. У статп 124 визначено, що судочинство здшснюеться Конституцiйним Судом Укра!ни та судами загально! юрисдикцi!, однак Конститущя Укра!ни в редакцi! 2016 року виключила це положення, передба-чивши, що правосуддя в Укра!ш здiйснюють виключно суди [15]. Прийнято Закон Укра!ни "Про Конституцiйний Суд Укра!ни" вiд 16 жовтня 1996 року, на пiдставi якого створено КСУ, який визнавався единим органом конституцшно! юрисдикци в Укра!ш [16]. Оргашзацшно-правовий порядок дiяльностi КСУ визначений у постановi Конституцiйного Суду Укра!ни "Про Регламент Конституцiйного Суду Укра!ни" вiд 22 лютого 2018 року [17].
Отже, модель Конституцшного Суду Укра!ни закладено ще в початковш редакци Основного Закону 1996 року i не змiнювалася протягом останшх рокiв. У реалiях Укра!ни ця модель так i не змогла забезпечити незалежнють КСУ й уберегти його вщ спокуси обслуговувати перехщш полiтичнi iнтереси. В 2010 рощ владi вдалося використати Конституцiйний Суд для ютотного розширення сво!х повноважень через повернення до первюно! редакци Конституци, що дiяла до реформи 2004 року. Для тиску на суд тодi вдавалися до двох прийомiв: невмотивованих звшьнень на пщстав^ нiбито, порушення присяги й призначень полггично лояльних суддiв. Пiсля масових протеста громадян Укра!ни (Революцi! Гщносп) на початку 2014 року термшово виникла необ-хiднiсть вiдновити конституцшну легiтимнiсть i провести конституцiйну реформу [18]. На наш погляд, виршення певних проблем, що мали мюце в житп держави, лишень з погляду полггично! доцiльностi е неприпустимим, це суперечить принципам верховенства права та незалежностг
2 червня 2016 року прийнято конституцшш змши спрямоваш на зменшення полiтично! залежностi Конституцшного Суду Укра!ни та можливiсть рухатися в напрямi побудови незалежного конституцшного судочинства.
Зокрема, позитивним е поява в Конституци Укра!ни положень про обов'язковий конкурсний в^^р кандидата на посади сувдв Конституцiйного Суду Укра!ни. Проте надто загальний характер цих положень дозволяе змогу зшвелювати щ позитивнi новели на рiвнi закону. Через це значно правильшше було би також конкретизувати порядок i пiдстави звiльнення суддiв Конституцшного Суду Укра!ни, гарантi! фiнансово! незалежносп Конституцiйного Суду в текстi Основного Закону Укра!ни [19, с. 1-8].
На думку В. М. Кампо, конституцшна скарга е основним дieвим европейським мехашзмом, який надае реальнi можливостi громадянам шщшвати процедуру визнання нормативно-правового акту неконституцшним в органах конституцiйноï юстицп [20, с. 62].
Можемо порiвняти особливосп статусу органiв конституцiйноï юстици в конститущях iноземних держав. Зокрема, Конституцшний суд Республши Бiлорусь формуеться з 12 суадв, якi призначаються Президентом i Радою Республiки. Конституцшна Рада Франци складаеться з 9 члешв, якi призначаються Президентом, головою Нацюнальних зборiв i головою Сенату. Конституцшна рада стежить за правильнютю обрання Президента, депутата i сенаторiв та за правильнютю проведення референдуму. Конституцшний суд 1спани складаеться з 12 судщв, призначених королем. Голова також призначаеться королем на 3 роки. Верховний суд Япони е судом найвищоï шстанци, яка мае повноваження визначати, чи вс закони, постанови, розпорядження або офщшш акти узгоджуються з Конститущею [21, с. 77].
Вважаемо за доцшьне внести змiни до Конституци Украши та Закону Украïни "Про Конституцшний Суд Украши", в яких передбачити зменшення кшькосп сувдв КСУ до 11, адже навггь США, як 4-та найбiльша краша в свiтi за площею налiчуе лишень 9 суддiв Верховного Суду. Другою крашою за площею в Сврош пiсля Украïни е Франщя, де суддiв Конституцiйноï Ради е 10.
В. Р. Нестор, порiвнюючи конституцшне правосуддя Украши i Литовсько1' Республiки, зазначае, що одним iз важливих аспектiв конституцiйного правосуддя Литовсько1' Республiки, який може запозичити Украша, е детальнiше врегулювання правових основ його дiяльностi в Основному Закош. Автор пропонуе позбавити ЗЧзд сувдв права призначати суддiв КСУ та надати таке право Верховному Суду Украши, що сприятиме ефектившшому утвердженню принципу стримувань i противаг [22, с. 10].
13 липня 2017 року Президентом Украши шдписано Закон Украши "Про Конституцшний Суд Украши" в новш редакци. Вщповщно до нього, Конституцшний Суд Украши уповноважений виршувати питання про вщповщшсть Конституци Украши (конституцшнють) закошв Украши (х окремих положень) за конституцшною скаргою особи, яка вважае, що застосований в остаточному судовому ршенш в ïï справi закон Украши суперечить Конституци Украши [14]. Станом на 14 серпня 2017 року, це лишень за перший мюяць тсля змш до законодавства, було зареестровано загалом 138 конституцшних скарг. З них: 85 скарг, стосуються вщповщносп положень закону Украши Конституци Украши; 42 скарги щодо невщповщносп прийнятих судових ршень Конституци Украши; 11 скарг щодо невщповщносп шших нормативно-правових акпв Конституци Украь ни. Суб'ектом права на конституцшну скаргу е особа, яка вважае, що застосований в остаточному судовому ршенш в ïï справi закон Украши (його окремi положення) суперечить Конституци Украши (стаття 151-1 Конституци Украши). 1накше кажучи, звернутися до КСУ з конституцшною скаргою можуть фiзичнi та юридичш особи.
Як виняток, конституцшна скарга може бути прийнята поза межами вимог Закону, якщо Суд визнае ïï розгляд необхщним iз мотивiв суспшьного iнтересу. У разi визнання КСУ неконсти-туцшносп закону Украïни, iншого акта 0х окремих положень), що е вщмшним вiд того, що застосував суд при виршенш справи, особа може подати заяву про перегляд судового ршення за нововиявленими обставинами до того суду, у якому було винесено остаточне ршення. Запро-вадження шституту конституцiйноï скарги е значним кроком у забезпеченш прав та свобод кожноï особи [23, с. 5-7].
О. Г. Остапенко зазначае, що станом на 31 травня 2018 року до Конституцшного Суду подано 690 скарг, серед яких лише 167 пройшли формальну вимогу на вщповщшсть Закону. З тих скарг, яю пройшли цю перевiрку, по 131 скарзi було винесено ршення про вщмову у вщкритп провадження, 14 - передаш на розгляд про допустимють у сенат, i лише по 8 скаргах було вщкрито провадження [24, с. 173].
Водночас, звертаемо увагу, на те що, Венещанська комюя вггае нове положення про те, що Президент, парламент i ЗЧ'зд сувдв, вщповщно не мають права звшьняти сувдв КСУ. Це усувае
небезпеку тиску на суддю. Суддя може бути звшьнений тшьки за ршенням щонайменше двох третин вщ загально! кiлькостi судщв самого КСУ [25, с. 7].
Вважаемо, що буде доцiльно наголосити на проблемi дотримання гендерно! рiвностi в КСУ, оскiльки лишень одна жшка е суддею КСУ. Для прикладу, в Конституцшному Судi 1тали з 14 суддiв, трое жшок [26]. До Верховного Суду США входить 9 судщв, з яких трое - жшки [27]. В Конституцшному Сущ Австрi! з 14 суддiв, п'ять жiнок [28]. Конституцшний суд Литовсько! Республiки налiчуе чотирьох судщв жiнок iз 9 суадв [29]. До Конституцiйно! Ради Франци входять 9 суддiв, з яких четверо - жшки [30]. Враховуючи зарубiжну практику, доцiльно було б передбачи-ти в Закош Укра!ни "Про Конституцiйний Суд Укра!ни" положення, вiдповiдно до якого суб'екти призначення судщв КСУ повиннi призначити не менше однiе! кандидатури судд КСУ жiночо! статi. У разi вiдсутностi серед учасникiв конкурсу на заняття посади суддi КСУ ошб жiночо! статi, суб'ект призначення не зобов'язаний був би дотримуватися ще! норми.
Висновки. Отже, проведений анатз iсторико-правового та мiжнародного досвiду дослщжу-ваного питання дае змогу констатувати, що Укра!на все ще знаходиться на еташ розбудови правово! та сощально! держави, а тому розвиток шституту конституцiйного правосуддя е одним iз ключових механiзмiв дотримання прав та законних iнтересiв людини i громадянина, оскiльки орган конституцшного контролю в Укра!нi повинен захищати !х вiд порушень всiма гшками державно! влади. За загальними ознаками Укра!ш притаманна европейська модель конституцшного правосуддя, однак вважаемо за необхщне розробити власну модель конституцшного правосуддя, яка б могла поеднати в собi ключовi риси наявних моделей (американсько!, моделi ампаро) задля забезпечення верховенства права та прав i свобод людини й громадянина та подальшого практичного застосування Основного Закону.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Монтескье Шарль Луи. Избранные произведения о духе законов. URL: https://royallib. com/read/monteske_sharl/izbrannie_proizvedeniya_o_duhe_zakonov.html. 2. Григор'ев В. А. Консттуцшне судочинство як споаб конституцшного контролю: юторична ретроспектива европейсько!' модел конституцшно!' юстици в Укра!т. Акгуальт проблеми поттики, 2011. Вип. 43. С. 218-226. 3. Цимбалютий Т. Становлення i сугають 1нституту конституцшно1 юстицii. Науковий часопис Нацiональноi академи прокуратури Укра!ни, 2014. № 2. С. 123-129. 4. Louis Fisher. American Constitutional Law. New York. McGraw-HillInc, 1990. 1204 p. 5. U.S. Supreme Court. Marbury v. Madison, 5 U.S. 1 Cranch 137 (1803) URL: https://supremejustia.com/cases/federal/us/5/137/case.html. 6. Конончук I. 1сторичт та полiтико-правовi аспекти виникнення i розвитку шституту конституцшного контролю. 1сторико-правовий часопис, 2017. № 1. С. 73-77. 7. Шлюк С. В. Сучасш моделi конституцiйного контролю. Форум права, 2012. № 3. С. 550-557. 8. Лотюк О. Конституцшний контроль в зарубiжних кра!нах. Теорiя i практика iнтелектуальноi власностi, 2008 № 5. С. 52-58. 9. Шевчук I. М. Становлення та розвиток шституту конституцшного контролю. Науковий вюник Херсонського державного ушверситету, 2014. № 6. С. 107-110. 10. Григор'ев В. А. Свропейське моделювання конституцшно! юстици в Украшу Вюник Запорiзького нацюнального ушверситету, 2014. № 4. С. 34-39. 11. Бориславська О. Роль органу конституцшно! юрисдикци у формуванш в Укра!ш системи конституцiоналiзму европейського зразка: до постановки проблеми. Вюник Конституцшного Суду Украши, 2014. № 3. С. 62-71. 12. La Costituzione della Repubblica Italiana. URL: https://costituzionerepubblicaitaliana. jimdo. com/parte-seconda-titolo-vi/. 13. Савенко М. Д. Iсторiя конституцшно! юстици Украши. Науковi записки. Нацюнальний унiверситет "Киево-Могилянська академiя", 2002. Т. 20. С. 355-359. 14. Закон Украши "Про Конституцшний Суд Укра!ни" : Закон Украши вщ 13.07.2017 № 2136-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2136-19. 15. Конститущя Укра!ни: Закон Укра!ни вщ 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада Укра!ни URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр. 16. Закон Укра!ни "Про Конститущйний Суд Укра!ни" вiд 16.10.1996 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/422/96-вр. 17. Постанова Конститущйного Суду Укра!ни про Регламент Конституцшного Суду Украши вщ 22. 02. 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001710-18. 18. Кириченко Ю. Новий закон про Конституцшний суд:
переваги i недол1ки. URL: http://yvu.com.ua/novyj-zakon-pro-konstytutsijnij-sud-perevagy-i-nedoliky/. 19. Конституцшний Суд Украши: проблеми забезпечення незалежносп. Центр полггико-правових реформ. Аналгтичний звгт за червень 2017 року. URL: http://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2017/07/2017-06-25-DRI-BP-CCU_indpn-Almost_final-UA.pdf. 20. Кампо В. М. Деяк1 проблеми розвитку конституцшно1 юстицп в Украшг Право Украши, 2010. № 6. С. 60-69. 21. Малишко М. I. Конституци заруб1жних краш та Украши (основи конституцюнал1зму) Кшв, МАУП, 2000. 112 с. 22. Нестор В. Р. Конституцшне правосуддя в Украш та Литовськш Республщ (пор1вняльно-правовий анал1з): автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02. "Конституцшне право; Мунщипальне право". Кт'в, 2016. 16 с. 23. Звгт за результатами мониторингу 1мплементац11 Нацюнально1 стратеги у сфер1 прав людини. Шдготовлений учасниками Меморандуму про ствпрацю м1ж представниками громадянського суспшьства та Уповноваженим Верховно! Ради Украши з прав людини. Ред. кол.: Семьоршна К., Блага А., Мойса Б. та ш.; за заг. ред. А. Бущенко, Б. Крикливенко. Кшв, 2017. 17 с. 24. Остапенко О. Г. Ддевють шституту констптущйно1 скарги як шструменту захисту прав громадян. Конституц1йно-правов1 академ1чн1 студи. 2018. № 2. С. 171-175. 25. Висновок Венещансь-ко1 комюи щодо проекту закону Про Конститущйний Суд Украши. Страсбург. 9-10 грудня 2016 року. URL: http://www.scourt.gov.ua. 26. Il Collegiodei Giudici. URL: http:// www.cortecostituzionale.it/actionCollegioEn.do# 27. Justices. URL: https://www.supremecourt. gov/about/justices.aspx. 28. Mitglieder des Verfassungs gerichtshofes. URL: https://www.vfgh.gv.at/ verfassungsgerichtshof/ verfassun-gsrichter/mitglieder.de.html. 29. Teismo sudètis. URL: http://www.lrkt.lt/lt/struktura/teisejai/teismo-sudetis/604. 30. Les membres du Conseil Constitutionnel. URL: https://www.conseil-constitutionnel.fr/les-membres.
REFERENCES
1. Monteske Sharl Luy. Izbrannyeproyzvedenyya o dukhe zakonov [Selected Works on the Spirit of Laws]: URL: https://royallib.com/read/monteske_sharl/izbrannie_proizvedeniya_o_duhe_zakonov.html. 2. Hryhoryev V. A. Konstytutsiyne sudochynstvo yak sposib konstytutsiynoho kontrolyu: istorychna retrospektyva yevropeyskoyi modeli konstytutsiynoyiyustytsiyi v Ukrayini [Constitutional Justice as a Way of Constitutional Control: a Historical Retrospective of the European Model of Constitutional Justice in Ukraine] Aktualni problemy polityky, 2011. Vyp. 43. S. 218-226. 3. Tsymbalistyy T. Stanovlennya i sutnist instytutu konstytutsiynoyi yustytsiyi [Formation and Essence of the Institute of Constitutional Justice] Naukovyy chasopys Natsionalnoyi akademiyi prokuratury Ukrayiny, 2014. No. 2. S. 123-129. 4. Louis Fisher. American Constitutional law New York. McGraw-HillInc, 1990, 1204 p. 5. U. S. Supreme Court. Marbury v. Madison, 5 U. S. 1 Cranch 137 (1803) URL: https:// supreme.justia.com/cases/federal/us/5/137/case.html. 6. Kononchuk I. Istorychni ta polityko-pravovi aspekty vynyknennya i rozvytku instytutu konstytutsiynoho kontrolyu [Historical and Political Legal Aspects of the Emergence and Development of the Institution of Constitutional Control] Istoryko-pravovyy chasopys, 2017. No. 1. S. 73-77. 7. Pilyuk S. V. Suchasni modeli konstytutsiynoho kontrolyu [Modern Models of Constitutional Control] Forum prava, 2012. No. 3. S. 550-557. 8. Lotyuk O. Konstytutsiynyy kontrol v zarubizhnykh krayinakh [Constitutional Control in Foreign Countries] Teoriya i praktyka intelektualnoyi vlasnosti, 2008. No. 5. S. 52-58. 9. Shevchuk I. M. Stanovlennya ta rozvytok instytutu konstytutsiynoho kontrolyu [Establishment and Development of the Constitutional Control Institute] Naukovyy visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu, 2014. No. 6. S. 107-110. 10. Hryhoryev V. A. Yevropeyske modelyuvannya konstytutsiynoyi yustytsiyi v Ukrayini [European Modeling of Constitutional Justice in Ukraine] Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 2014. No. 4. S. 34-39. 11. Boryslavska O. RoV orhanu konstytutsiynoyi yurysdyktsiyi u formuvanni v Ukrayini systemy konstytutsio-nalizmu yevropeys' koho zrazka: do postanovky problemy[The role of the Body of Constitutional Jurisdiction in the Formation of a European Model Constitutionalism System in Ukraine: To the Problem] Bulletin of the Constitutional Court of Ukraine, 2014. No. 3. P. 62-71. 12. La Costituzionedella Repubblica Italiana. [The Constitution of the Italian Republic] URL: https://costituzionerepubblicaitaliana.jimdo.com/parte-seconda-titolo-vi/. 13. Savenko M. D. Istoriya konstytutsiynoyi yustytsiyi Ukrayiny [History of Constitutional Justice of Ukraine] Naukovi zapysky. Natsionalnyy universytet "Kyyevo-Mohylyanska akademiya", 2002. Tom. 20. S. 355-359. 14. Zakon Ukrayiny "Pro Konstytutsiynyy Sud Ukrayiny": Zakon Ukrayiny vid 13.07.2017 No. 2136-VIII. [Law of Ukraine "On the Constitutional Court of Ukraine"] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19. 15. Konstytutsiya Ukrayiny: Zakon Ukrayiny vid 28.06.1996 r. No. 254k/96-VR / Verkhovna Rada Ukrayiny [Constitution of Ukraine] URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr. 16. Zakon Ukrayiny "Pro Konstytutsiynyy Sud Ukrayiny"vid
16.10.1996 r. [Law of Ukraine "On the Constitutional Court of Ukraine"] URL: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/422/96-vr. 17. Postanova Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny pro Rehlament Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny vid 22. 02. 2018 r. [Resolution of the Constitutional Court of Ukraine on the Regulation of the Constitutional Court of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001710-18. 18. Kyrychenko Y. U. Novyy zakon pro Konstytutsiynyy sud: perevahy i nedoliky. [The New Law on the Constitutional Court: Advantages and Disadvantages] URL: http://yvu.com.ua/novyj-zakon-pro-konstytutsijnij-sud-perevagy-i-nedoliky/. 19. Konstytutsiynyy Sud Ukrayiny: problemy zabezpechennya nezalezhnosti [Constitutional Court of Ukraine: Problems of Independence] Tsentr polityko-pravovykh reform. Analitychnyy zvit za cherven 2017 roky. URL: http:// rpr.org.ua/wp-content/uploads/2017/07/2017-06-25-DRI-BP-CCU_indpn-Almost_final-UA.pdf. 20. Kampo V. M. Deyaki problem rozvytku konstytutsiynoyi yustytsiyi v Ukrayini. [Some Problems of the Development of Constitutional Justice in Ukraine] Pravo Ukrayiny, 2010. No. 6. S. 60-69. 21. Malyshko M. I. Konstytutsiyi zarubizhnykh krayin ta Ukrayiny (osnovy konstytutsionalizmu) [Constitutions of Foreign Countries and Ukraine (the Foundations of Constitutionalism)] Kyiv, MAUP, 2000. 112 s. 22. Nestor V. R. Konstytutsiyne pravosuddya v Ukrayini ta Lytovskiy Respublitsi (porivnyalno-pravovyy analiz): avtoref. dys. na zdobuttya stupenya kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.02. "Konstytutsiyne pravo; Munitsypalne pravo" [Constitutional Justice in Ukraine and the Republic of Lithuania (Comparative Legal Analysis)] Kyiv, 2016. 16 s. 23. Zvit za rezultatamy monitorynhu implementatsiyi Natsionalnoyi stratehiyi u sferi prav lyudyny. Pidhotovlenyy uchasnykamy Memorandumu pro spivpratsyu mizh predstavnykamy hromadyanskoho suspilstva ta Upovnovazhenym Verkhovnoyi Rady Ukrayiny z prav lyudyny [Report on the Results of Monitoring the Implementation of the National Human Rights Strategy] Red. kol.: Semorkina K., Blaha A., Moysa B. tain.; zazah. red. A. Bushchenko, B. Kryklyvenko. Kyiv, 2017. 17 s. 24. Ostapenko O. H. Diyevist instytutu konstytutsiynoyi skarhy yak instrumentu zakhystu prav hromadyan [The Effectiveness of the Constitutional Complaint Institute as a Tool for Protecting the Rights of Citizens] Konstytutsiyno-pravovi akademichni studiyi, 2018. No. 2. S. 171-175. 25. Vysnovok Venetsianskoyi komisiyi shchodo proektu zakonu Pro Konstytutsiynyy Sud Ukrayiny. [Opinion of the Venice Commission on the Draft Law on the Constitutional Court of Ukraine] Strasburh. 9-10 hrudnya 2016 roku. URL: http://www.scourt.gov.ua. 26. Il Collegiodei Giudici. [The College of Judges] URL: http://www.cortecostituzionale.it/actionCollegioEn.do# 27. Justices. [Justices] URL: https://www.supremecourt.gov /about/justices.aspx. 28. Mitglieder des Verfassungsgerichtshofes. [Members of the Constitutional Court] URL: https://www.vfgh.gv.at /verfassungsger-ichtshof /verfassungsrichter/mitglieder.de.html. 29. Teismo sudètis. [Composition of the Court] URL: http://www.lrkt.lt/lt/struktura/teisejai/teismo-sudetis/604. 30. Les membres du Conseil Constitutionnel. [Members of the Constitutional Council] URL:https://www.conseil-constitutionnel.fr/les-membres.
Дата надходження: 13.01.2020р.
Елена Ковальчук, Елена Сорочкина
ПУТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ МОДЕЛИ КОНСТИТУЦИОННОГО ПРАВОСУДИЯ В УКРАИНЕ: ИСТОРИКО-ПРАВОВАЯ И МЕЖДУНАРОДНАЯ ПРАКТИКА
Выяснены особенности возникновения и развития основных моделей конституционного правосудия. Становление определенной модели конституционного контроля в каждой стране связано с историческими, социальными, экономическими, национальными, законодательными предпосылками возникновения конкретной модели. Описаны ключевые особенности европейской, американской модели конституционного правосудия и модели ампаро. Отмечено, что на территории нашего государства вопрос о создании органа конституционного правосудия был невозможным до получения Украиной независимости. Замечено, что для Украины присущей моделью конституционного правосудия является европейская модель.
Ключевые слова: Конституционный Суд Украины, конституционная жалоба, конституционная юрисдикция, конституционный контроль, модели конституционного правосудия, судебный прецедент, судья.
Olena Kovalchuk
Associate Professor of the Department of Constitutional and International Law Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University, Candidate of Law, Associate Professor, Honored Lawyer of Ukraine
Olena Sorochkina student of the second course of magistracy Educational and Scientific Institute of Law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University
WAYS TO IMPROVE MODELS OF CONSTITUTIONAL JUSTICE IN UKRAINE: HISTORICAL, LEGAL AND INTERNATIONAL PRACTICE
The article deals with the peculiarities of the emergence and development of basic models of constitutional justice. The formation of a particular model of constitutional control in each country is linked to the historical, social, economic, national, legislative preconditions for the emergence of a particular model. Described the main features of the European, American and amparo models of constitutional justice. Emphasized that in the territory of our country the issue of the creation of a constitutional justice body was impossible before Ukraine gained independence. It is noted that for Ukraine the inherent model of constitutional justice is the European model.
Key words: Constitutional Court of Ukraine, constitutional complaint, constitutional jurisdiction, constitutional control, models of constitutional justice, judicial precedent, judge.
