CC BY
24
1СТОР1Я ТА ТЕОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 340:12.3 Ю. Р. Жбадинська
Львiвський державний унiверситет внугрiшнiх справ, здобувач кафедри теорiï та гстори держави i права
ОРГАНИ КОНСТИТУЦIЙНОÏ ЮРИСДИКЦIÏ У ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ ЗАХIДНОÏ ТРАДИЦIÏ ПРАВА
© Жбадинська Ю. Р., 2014
Дослщжено особливост1 функщонування та д1яльност1 оргашв конституцшноТ юрисдикци у правових системах краш захщноТ традицй' права. Визначено конституц1йн1 суди важливим 1нструментом забезпечення та захисту конституцшноТ законност1 шляхом зд1йснення конституцшного контролю та штерпретацшноТ д1яльност1.
Ключов1 слова: конституц1йна юрисдикц1я, Конституц1йний суд, захщна традиц1я права, судовий конституцшний контроль.
Ю. Р. Жбадинская
ОРГАНЫ КОНСТИТУЦИОННОЙ ЮРИСДИКЦИИ В ПРАВОВОВЫХ СИСТЕМАХ ЗАПАДНОЙ ТРАДИЦИИ ПРАВА
Исследованы особенности функционирования и деятельности органов конституционной юрисдикции в правовых системах стран западной традиции права. Определены конституционные суды важным инструментом обеспечения и защиты конституционной законности путем осуществления конституционного контроля и интерпретационной деятельности.
Ключевые слова: конституционная юрисдикция, Конституционный суд, западная традиция права, судебный конституционный контроль.
Y. R. Zhbadynska
INSTITUTIONS OF CONSTITUTIONAL JURISDICTION IN THE LEGAL SYSTEMS OF THE WESTERN TRADITION OF LAW
In the article the features of functioning and activities of constitutional jurisdiction in the legal systems of the Western tradition of law. Defined constitutional courts and important tool for the protection of constitutional legitimacy through constitutional review and interpretation activities.
Key words: constitutional jurisdiction, the Constitutional Court, Western tradition of law, judicial constitutional.
Постановка проблеми. Одтею з ознак захiдноï традици права е наявшсть органу конституцiйноï юрисдикци, оскшьки основним джерелом у цш правовш OTcreMi виступае нормативно-правовий акт. А в racreMi нормативно-правових найвище мкце займають конституцм i закони [4, с. 71]. Отже, ввдповвдтсть законiв стосовно конституци проcлiдковуе орган
конституцшно1 юрисдикцй - Конституцiйний Суд. Зупинимось на виникненнi органу консти-туцшно1 юрисдикцii та моделях i процедурних моментах тлумачення та контролю.
Стан дослщження. У юридичнiй лiтературi проблема визначення сутносл та змiсту оргашв конституцiйноi юрисдикцii розглядаеться давно, проте сьогодш не юнуе едносп у поглядах вггчизняних i зарубiжних науковщв на цi питання. Певнi аспекти особливостей забезпечення та захисту конституцiйноi законносп у своiх працях аналiзували такi вченi-юристи, як: А. Р. Крусян, Н. М. Пархоменко, А. В. Портнов, П. М. Рабшович, I. Д. Слвденко, В. С. Скомороха, А. А. Стрижак,
B. Я. Тацш, М. В. Тесленко, В. П. Тихий, Ю. В. Ткаченко, П. М. Ткачук, Ю. М. Тодика,
C. В. Шевчук, Т. О. Цимбалютий, Л.А. Луць та ш.
Виклад основних положень. Появу конституцшного контролю в вторичному аспекл можна пов'язати з XVII ст. Насамперед це явище асощюеться з iншою правовою сiм'ею - ос^вного права, а саме: з дiяльнiстю Таемноi Ради у Великобританй, яка визнавала недiйсними статути, видаш легiслатурами колонiй, у разi !'х суперечностей з колонiальними хартмми або загальним правом. 1дея конституцiйного контролю була висунена i обгрунтована англшським юристом i полiтичним дмчем Е. Коком. У багатьох роботах вш сформулював положення, вiдповiдно до яких статути, що "суперечать загальному праву i розуму", а також основному закону е недшсними.
Найцiкавiшим в вторичному планi видаеться становлення шституту конституцiйного контролю в США, як знову ж таки належать до системи ос^вного права.
Особливiстю цього шституту у цш краiнi стало те, що вш виник на пiдставi не Конституцii, а судових прецеденпв. Його доктрина була найчггюше сформульована головним суддею Верховного суду США Дж. Маршаллом у вщомому ршенш 1803 р. у Справг Марберг проти Медгсона: "Саме судова влада мае право i зобов'язана сказати, що е закон". Цей прецедент склав основи т. зв. американсько!' моделi конституцшного правосуддя, головною ознакою яко!' е здшснення конституцiйного контролю судами загальноi юрисдикцй.
Шзтше виникае принципово нова европейська модель, концепцм яко!' була запропонована австршськими вченими Г. Кельзеном i К. Ейзейманом. Прикладом може бути ретроспективна практика першого спецiалiзованого органу конституцшно' юрисдикцii - Конституцiйного суду Австрй, утвореного ще у 1825 р. Ввдомо, що саме цей орган став предтечею у процесi формування т. зв. европейськоi, або авс^йсь^ моделi судового конституцiйного контролю [2, с. 64]. Головна його мета полягала у тому, щоб конституцшне правосуддя здшснювалося не судами загальноi юрисдикцй, а спецiалiзованим органом - Конституцшним судом.
Краши, що належать до европей^^ моделi оргашзацй конституцiйного контролю, де ця функцм здiйснюеться спецiалiзованими судовими органами, по-шшому квазгсудами, якi вiддiленi вiд оргашв загального, адмтстративного та iншого судочинства, на ввдмшу вiд краш американ^^ моделi, мають ширшу базу нормативних форм (джерел) правового регулювання. Як правило, у конститущях краш, де юнуе европейська модель конституцiйноi юрисдикцй, мютяться великi роздши про конституцшний суд, дiе спецiалiзоване законодавство, яке регламентуе статус оргашв конституцшного контролю. У конститущях Австрй, 1спанй, Ггалй, Шмеччини, Францii зазначенi роздши, де визначений правовий статус Конституцшного суду, а в окремих роздшах здшснена деталiзацiя правового статусу цього органу [3].
Основним призначенням оргашв конституцшного контролю у нащональних правових системах е забезпечення верховенства конституцй в усьому правовому просторi держави. 1з оргашв конституцшно!' юрисдикцii конституцiйнi суди е найдосконалшою формою реалiзацii iдеi конституцiйного контролю.
До спецiалiзованих судiв i квазiсудових органiв належать конституцшш ради, конституцiйнi палати вищих судових оргашв загальноi юрисдикцй, Конституцiйний суд.
На сучасному етапi конституцiйнi суди - це судовi органи, дмльшсть яких здiйснюеться у процесуальних формах, наближених до судiв загальноi юрисдикцй. У деяких крашах багато положень про конституцшш суди включен до конституцш у роздшах, що стосуються судово!'
влади (Португалм, Чехм, Росiя, Украша). Цим пояснюеться зв'язок конституцшного правосуддя з судами загально1 юрисдикци [4, с. 71]. Що ж стосуеться квазюудових оргашв, - то це спещал1зоваш органи, як мають такий самий склад формування повноважень, що й спещал1зоваш суди, але в1др1зняються певними процесуальними моментами (ввдсутшстю загальносп 1 гласносп). Прикладом може бути Конституцшна Рада Франци [4, с. 71].
В лггератур1 видшяють три основш особливосл конституцшних суд1в:
1) у формуванш спец1ал1зованих оргашв беруть участь кшька гшок влади, представлених р1зними державними органами.
В Австри, Франци, пострадянськш Роси половина члешв призначаються президентом, а друга половина - парламентом. Винятком е ФРН, де половина Федеративного Конституцшного суду призначаеться бундестагом, а шша половина - бундесратом. В 1спани король призначае судд1в на пропозищю палати депутата, сенату, уряду, вищо' Ради мапстратури;
2) судд1 призначаються або обираються на пор1вняно короткий строк, лише в небагатьох крашах термш перебування 1х на посад1 обмежуеться досягненням певного вшу (Австрм); може бути обмеження вибору (призначення) особи на другий строк.
Ротацм (змша члешв Конституцшного суду через певний перюд) передбачена в 1спани, Франци (третина складу) через 3 роки;
3) середовище формування мае значно ширшу основу: якщо суди загально' юрисдикци формуються винятково 1з професшних судд1в, то суддями оргашв конституцшного правосуддя можуть бути як викладач1 права, так 1 державш службовщ, а також полггичш дмч1 Необхвдно зауважити, що сьогодш спостер1гаеться така тенденцiя: формування конституцшних судд1в виключно з ос1б, як мають вищу юридичну освпу та тривалий стаж профес1йно1 юридично' дiяльностi.
За внутршньою органiзацiйною структурою органи конституцшного правосуддя кра'н захiдноi традицii права подшяють на двi групи.
Для першоХ групи (це бшьшють) характерна проста оргашзацм, окрiм адмiнiстративного апарату, вони мають загалом бшьше оргашзацшних пiдроздiлiв. Розгляд конституцiйних справ здшснюеться, як правило, усiм складом суду на загальних засiданнях (тут вимагаеться лише наявшсть встановленого кворуму).
Так, Конституцшний суд Ггалй дiе в пленарному порядку, скликаеться головою, який призначае доповвдача у справi та встановлюе день слухання. Для ршення потрiбний кворум (11 суддiв) та присутшсть хоча б одного суддi iз тих, якi були призначет парламентом, Президентом та вищою мапстратурою.
Але у деяких крашах, зокрема в Австрй, склалася практика, яка, щоправда, прямо не передбачена законодавством, - це проведення засвдань т. з. малого сенату. Публiчнi засвдання резервуються для справ, якi мають важливе полггичне значення.
У друггй грут кра'н ('х менше) органи конституцшного правосуддя мають складшшу оргашзацшну структуру (1спан1я, Нiмеччина). Тут законодавством передбачено, що Конституцшний суд розглядае i виршуе питання як на пленарних засвданнях за участю усiх суддiв, так i на засвданнях палат - сена™, як е постшно дiючими органами.
В 1спанй та Нiмечиннi до складу палат входить однакова кшьюсть суддiв: по 6 - в 1спанй та по 8 - у Шмеччиш. Також в 1спанй визначена виняткова компетенцм пленуму, а усю решту питань зараховано до компетенцй палат. У Шмеччиш, окрiм того, ще е конституцшш суди в кожнiй iз земель.
Щодо компетенцii (юрисдикци) органiв конституцшного правосуддя можна з'ясувати наступне. В англосаксонськш правовiй системi немае оргашв конституцшного правосуддя i немае окремо'' категорii конституцiйних питань; конституцiйнi питання можуть бути наявш у будь-яких справах - кримшальних, цившьних, адмтстративних.
У системi кра'н захiдноi традици права - в конституцмх, а також в спещальних законах -визначаеться компетенцм органiв конституцiйного правосуддя щодо и визначеностi, тобто наявносп вичерпного перелiку питань, якi виршують цi органи, - iснують два пвдходи.
У бшьшосп краш конституцм дае вичерпний перелш питань, якi вирiшуе виключно Конституцiйний суд краши (Ггалм, 1спанм), i вiн не може бути порушений.
В iнших державах (1спанм, Чехм) перелiк не е вичерпним i може бути доповнений або скорочений. Так, Конституцм Iспанii передбачае, що до юрисдикцй Конституцшного суду належать виршення не лише питань, вказаних у конституцй, а й питань, зазначених в оргашчних законах.
Предметна компетенцм оргашв конституцшного правосуддя визначаеться 1'х природою як головних оргашв судового захисту конституцй.
Аналiз сучасного законодавства дае змогу видшити чотири основш групи повноважень:
1) пов'язаш iз забезпеченням верховенства конституцii в системi джерел нацiонального права: контроль за конституцшшстю нормативно-правових актiв i мiжнародних договорiв; офiцiйне тлумачення конституцй i законiв;
2) пов'язанi iз забезпеченням дотримання принципу розподшу влад: розгляд спорiв про компетенцiю мiж державними органами i мiж державою та й складовими частинами (у федерацмх);
3) пов'язанi iз захистом прав i свобод людини: процедури "ампаро", конституцiйна скарга; контроль за проведенням виборiв i референдумiв, виршення виборчих спорiв;
4) захист конституцй ввд порушень 11 вищими посадовими особами, полггичними партмми, розгляд справ у порядку iмпiчменту або учасп у ньому. При цьому потрiбно мати на увазi, що: по-перше, не усi органи конституцшного правосуддя здшснюють вказанi вище повноваження; подруге, в окремих державах е таю питання, як оголошення неконституцшно! бездмльносл державних органiв чи посадових осiб.
Отже, основною функщею органiв конституцiйного правосуддя е здшснення контролю за дотриманням конституцii в процеш правотворчостi за допомогою перевiрки законiв на вiдповiднiсть 1х конституцй.
Залежно ввд часу розрiзняють двi форми конституцiйного контролю: попередню (превентивну) i наступну (репресивну).
Перша - це перевiрка конституцiйностi нормативно-правового акту до його прийняття, промульгацii чи вступу в силу.
Друга - це перевiрка вже чинних нормативних акпв.
У евромоделi найчастiше застосовують другий вид контролю, лише у Францй здiйснюють попереднiй контроль до промульгацй нормативно-правового акту президентом.
За формою контроль е абстрактний та конкретний. Абстрактний е контролем власне романо-германсько! правово! системи, коли орган конституцшного правосуддя виршуе питання про конституцшшсть нормативно-правового акту безввдносно до будь-якого конкретного питання, в загальнш форм1 Конкретний контроль передбачае розгляд конституцшносл нормативного акту у зв'язку з розглядом конкретноi справи.
Одним з важливих питань е визначення кола суб'екпв, якi можуть звертатися з перевiркою конституцiйностi нормативно-правових акпв.
У европейськiй моделi - це вищi органи держави (голова, уряд, парламент); державш органи полiтико-адмiнiстративних одиниць суб'екпв федерацii; суди та iншi правоохороннi органи (генеральна прокуратура, мтстерство юстицй, омбудсмен), фiзичнi та юридичш особи. Водночас у багатьох крашах проводять диференцiацiю суб'ектiв права залежно ввд виду нормативно-правових акпв. Право оргашв конституцшного правосуддя за своею тщативою порушувати перевiрку нормативно-правових акпв передбачене, зокрема, в законодавстш Австрй, але це стосуеться лише певного 1х кола [4].
У бшьшосп краш евромоделi об'ектом конституцiйного контролю стають мiжнароднi договори. Але, враховуючи принцип примату мiжнародного законодавства над нащональним, конституцiйний контроль за мiжнародними договорами мае такi особливостi:
1) за загальним правилом, його об'ектом е нератифшоваш договори, а 1х проекти;
2) визнання мiжнародного договору таким, що не ввдповвдае конституцй, тягне змши договору, а не самоi конституцii.
Офщшне тлумачення конституци здiйснюють органи конституцшного правосуддя у Bcix крашах захвдно!' традици права. 1нколи у Франци, Ггали, Португали вони поеднують це повноваження з шшим органом, як правило, Верховним судом.
Тлумачення може бути нормативне i казуальне (у конкретнш справГ). Але, на ввдмшу вiд американсько!' моделi, де казуальне тлумачення е обов'язковим лише для тих суб'екпв, для яких воно здшснювалося, тут казуальне тлумачення е загальнообов'язковим.
Особлива юридична сила ршень Конституцшного суду, яка вiдрiзняе ïx ввд актiв загальних та шших судових органiв i зближае з актами законодавства, визначена тим, що ршенням оргашв конституцшного контролю за конкретними справами надаеться характер юридичного прецеденту. Напереюр стереотипу, який склався у наущ радянського перiоду, шститут юридичного прецеденту за кордоном поширюеться тшьки на обмежений перелiк видiв конституцiйниx проваджень, збiгу яких по крашах немае i бути не може.
Так, в 1спани прецедентне значення визначаеться за судовими ршеннями з питань щодо неконституцшностн ввдповвдно до ст. 40.2 Оргашчного закону про Конституцшний суд, "...у кожному разi при здшсненш суду чи правосуддя судово!' функци на пiдставi законiв, розпоряджень i актiв, яю розглянутi в Конституцiйному судi, необхвдно дотримуватися доктрини, що випливае з ршень i висновкiв, якi винесет пiд час розгляду заяв i питань про неконституцшшсть".
Д1я конституцшного прецеденту в 1спани ефективнiша, бо конституцшна доктрина суду належить до "складання, класифшаци i опублiкування" (ст. 99.2 Оргашчного закону ввд 3 жовтня 1979 року).
В Австри прецедентне значення надаеться ршенням Конституцшного суду стосовно таких видiв конституцшних судочинств:
а) стосовно питань, що торкаються суперечок щодо компетенци, передбачених в абз. 2 ст. 138 Федерально' Конституцй', зазначено, що "Конституцшний суд формулюе сво' висновки у виглядi правових положень" (§ 56.4 закону про Конституцшний суд Австри);
б) у справах щодо виборiв у Нащональну Раду "при повторному проведенш виборiв виборчi комiсiï пов'язаш фактами i правовими оцiнками, з яких Конституцшний суд виходив у своему ршенш" (абз. 4 § 70 закону про Конституцшний суд, § III.2 Федерального закону про вибори в Нащональну Раду Австри ввд 27 листопада 1970 року) [1, с. 191].
У ФРН значення юридичного прецеденту мають ршення Конституцшного суду кра'ни щодо проваджень:
а) про обмеження публiчними владними структурами конституцшних прав - згвдно зi ст. 95.1 закону про Федеральний Конституцшний суд, якщо скарга на порушення Конституци задовольняеться, то у своему ршенни "Конституцшний суд може водночас вказати, що будь-яка тотожна оскарженш дм, якщо вона повториться, буде порушенням Основного Закону";
б) при прийнятп ршень щодо позовiв стосовно конституцшносл у зв'язку з порушенням землями ïx права самоврядування на пiдставi п. 4 ст. 93 (1) Основного Закону, Федеральний Конституцшний суд може водночас вказати, що будь-яка д1я, якщо вона повторюеться, е порушенням Основного Закону [1, с. 19].
Прецедентний характер ршень конституцшних судiв за окремими категоркми справ поповню-еться властивостями к преюдищальносп за ус]ма видами конституц1йних судочинств. Ввдомо, що преюдицiальнiсть р1шень суд]в, як наслвдок ïk обов'язковостi, означае недопустимють дискусiï' сторонами, 1ншими особами, яю беруть участь у справi, ïx правонаступниками в 1ншому процесi щодо факпв i правов^дносин, якi встановлет р1шенням цього суду, що вступили у законну силу.
Справи, пов'язаш з дотриманням принципу розподшу влад, можна подшити на дв\ групи:
- перша, - коли орган розглядае спори про компетенщю мiж будь-якими державними органами (1спан1я);
- друга - спори про компетенщю мiж владою i навпъ у межах однiеï г]лки влади.
Найчастше трапляються такi спори:
1) мiж законодавчою i виконавчою владою з приводу нормотворчосл;
2) мiж судовою та виконавчою владою;
3) у межах судочинства;
4) мiж державою та й складовими частинами.
У ФРН спори мiж федерацiею i землями найчастiше виникають з приводу дотримання меж компетенцй мiж федеральним та земельним законодавством. Цей конфлшт вирiшуеться у формi абстрактноi перевiрки чинностi правових припишв.
Вирiшуючи спори, не лише мiж федерацiею та й частинами, але й в уштарних державах, органи конституцшного правосуддя покликан забезпечити, з одного боку, дотримання консти-туцшних гарантiй правового статусу федерацii, автономноi областi, мiсцевого самоврядування, з шшого, - захистити цiлiснiсть i едтсть держави.
Чи не найзастосовуванiшими е повноваження оргашв конституцшного правосуддя у сферi безпосереднього захисту прав особи. Здшснюються вони скаргою (т. зв. конститущйною скаргою), яка мае субсидiарний характер, тобто подаеться до Конституцшного суду тшьки тсля того, як була розглянута в шших, загальних адмтстративних судах i результати розгляду не задовольнили заявника. Офщшному розгляду конституцшно' скарги передуе й прийняття.
У ФРН цим займаеться спещальна комiсiя Конституцiйного суду. Скарга може бути внесена будь-якою особою, яка вважае себе обмеженою державною владою у сво'х правах, але вона також мае довести, що шкода, яка 1й завдана, мае "всезагальне значення".
В 1спанй застосовуеться т. зв. процедура ампаро (розглядаються скарги на дй чи акт оргашв влади, яю порушують права та свободи людини), пвд час яко'' вирiшуеться чи порушуються дiя i акт конституцiйного права та свободи людини. По суп, ампаро е поеднанням абстрактного та конкретного контролю, оскшьки ршення по нiй може мати шдиввдуальний характер стосовно заявника.
Щодо захисту виборчих прав, то в багатьох кра'нах Конституцiйний суд виступае найвищим виборчим судом (Австрм, Ггалм, Португалм, Францм), проте тут е два моменти:
1) здшснення контролю за виборчим процесом (у Францй Конституцшна Рада контролюе хiд голосування, висловлюе думку про органiзацiю виборiв. Як юрисдикцiйний орган, Конституцiйна Рада дiе, розглядаючи виборчi спори за скаргами учасниюв виборчого процесу);
2) орган конституцшного правосуддя дiе лише гад час вирiшення виборчих спорiв, а метою судового розгляду е фшсацм об'ективного виборчого права (Конституцшний суд Нiмеччини вирiшуе, чи вплинув результат виборiв або референдуму на склад бундестагу).
Захист конституцш ввд порушень 1'х найвищими посадовими особами здюнюеться притягненням порушникiв до ввдповвдальносп, а це пов'язано з процедурою iмпiчменту.
В одних державах (Австрм, 1спанм) Конституцiйний суд безпосередньо виршуе питання про усунення глави держави з посади через обвинувачення, висунуте парламентом. В Австрй Конституцiйний суд, о^м того, може, принаймнi в теорй, притягнути його до кримшально! вiдповiдальностi [4]. В iнших державах (наприклад, у Францii) Конституцiйний суд дае висновок про порушення президентом конституцй.
Щодо полггичних партiй, то в разi визнання 1х антиконституцшними, орган конституцiйного правосуддя може призупинити 1х дiяльнiсть або заборонити партто взагалi.
Як правило, в европейськш моделi рiшення органiв конституцiйного правосуддя е обов'язковими i остаточними, оскарженню не пвдлягають. Виняток зроблено лише у Польщi та Румунii, де ршення щодо визнання неконституцiйним нормативно-правового акта може бути скасоване за результатами голосування в обох палатах парламенту, але за це мае бути подана квалiфiкована бшьшкть голосiв. Проте, як справедливо зазначають бшьшкть науковцiв, це значно попршуе ефективнiсть конституцiйного контролю.
Загалом можуть бути такi наслiдки визнання акпв неконституцшними:
1) сам акт скасовуеться органом конституцшного правосуддя;
2) акт не скасовуеться, а органу, який його вишс, пропонуеться внести до нього змши або здшснити скасування (ця практика застосовуеться, зокрема, у Шмеччиш).
Важливим е питання втрати юридично!' сили нормативним актом; тут можливi три Bapiaffra, коли нормативно-правовий акт втрачае чиншсть:
а) з моменту його прийняття;
б) з моменту опублшування piшення Конституцiйного суду;
в) з дати, визначено!' в piшеннi Конституцшного суду.
Найчаспше у свiтовiй практищ застосовують два остaннi вapiaнти. Перший е не зручний тим, що приводить до необхщносп перегляду усiх судових та aдмiнiстpaтивних piшень, прийнятих на його основу а це часто порушуе iнтеpеси багатьох суб'екпв.
Здiйснюючи конституцiйний контроль, органи конституцшного правосуддя европейсько!' моделi (краш захвдно!' традицй права) забезпечують верховенство конституцй'. Дточи в pолi "негативного законодавця", вони усувають з правово!' системи ноpмaтивно-пpaвовi акти, якi суперечать Основному закону, роблять ефектившшим захист конституцшних прав та свобод людини, а також беруть активну участь у полггичному життi свое!' держави.
Отже, органи конституцшно!' юрисдикцй' у крашах зaхiдноï традицй' посiдaють особливе мюце i характеризуються нaявнiстю конституцй' та нормативно-правових акпв як основних джерел права, що проявляеться в 1'х iеpapхiчностi. Для правово!' охорони Конституцй' необхвдний спецiaльний орган - Конституцшний суд, який iснуе в ушх крашах Континентально!' Свропи.
1. Австрийская республика. Конституция и законодательство. - М., 1986. - 280 с. 2. Егоров С. А. Конституционные принципы судебной организации. Судебная система США / С. А. Егоров // Судебные системы западных государств. - М.: Наука, 1991. - 521 с. 3. Конституции зарубежных государств: учеб. пособ. - 3-е изд., перераб. и доп. / сост. В. В. Маклаков. - М.: БЕК, 2000. - 592 с. 4. Луць Л. А. Сучаснг правовг системи свту: навч. посгб. / Л. А. Луць. - Льв1в: ЛНУ гменг 1вана Франка, 2003. -247 с.
