УДК 340.12
С. М. Кравчук
Украшська академм друкарства, ст. викл. кафедри охорони пращ та екологи
1НДИВ1ДУАЛЬНА КОНСТИТУЦ1ЙНА СКАРГА В УКРА1Н1 (ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОЛЮДИННО1 МЕТОДОЛОГИ1НСТИТУТУ)
© Кравчук С. М., 2016
Розглянуто шститут шдивщуально!' конститущйно!' скарги та пропонуе його застосування в Укршш на пiдставi досв1ду кра'н де вш icHye. Проаналiзовано проблеми, пов'язаш з реалващею шдивщуально!' скарги та запропоновано способи 1'х вирпнення. Звернуто увагу на необхщнкть законодавчих доповнень, змш як в оргашзацшнш cтрyктyрi, так i в методах процесуально'1 дiяльноcтi Конcтитyцiйного Суду Украши для впровадження цього шституту.
Ключовi слова: шдивщуальна конcтитyцiйна скарга, методологiя, верховенство права, права людини, Конcтитyцiйний Суд Украши.
С. М. Кравчук
ИНДИВИДУАЛЬНАЯ КОНСТИТУЦИОННАЯ ЖАЛОБА В УКРАИНЕ (ЕЛЕМЕНТЫ ЧЕЛОВЕКОПРАВНОЙ МЕТОДОЛОГИИ
ИНСТИТУТА)
Статья рассматривает институт индивидуальной конституционной жалобы и предлагает его использование в Украине на основании опыта государств где он существует. Совершает анализ проблем, связанных с реализацией индивидуальной жалобы и предлагает пути их решения. Обращает внимание на необходимость законодательных дополнений, изменений как в организационной структуре, так и в методах процессуальной деятельности Конституционного Суда Украины для внедрения этого института.
Ключевые слова: индивидуальная конституционная жалоба, методология, верховенство права, права человека, Конституционный Суд Украины.
S. M. Kravchuk
INDIVIDUAL CONSTITUTIONAL COMPLAINT IN UKRAINE (THE ELEMENTS OF HUMANISTIC METHODOLOGY INSTITUTE)
The article examines the institution of individual constitutional complaint and offers its application in Ukraine on the basis of experience of other countries where it exists. The analysis of the problems related to the realization of an individual complaint has been carried out. In order to introduce this institution the attention should be paid to the necessity of legislative supplements, changes in the organizational structure as well as in methods of judicial activity of Constitutional Court of Ukraine.
Key words: individual constitutional complaint, methodology, rule of law, human rights, the constitutional Court of Ukraine.
Постановка проблеми. У свгговш систем! конституцшного судочинства icHye три форми контролю, яю тюно пов'язаш з прагненням цього органу бути причетним до захисту прав людини -абстрактний контроль, конкретний контроль та шдиввдуальна конституцшна скарга.
Аналiз суспшьних прагнень практичного втшення шституту iндивiдуальноi конституцiйноi скарги в Украт та HayKOBi обговорення цього питания заслуговують на особливу увагу i набули особливоi ваги з моменту впровадження в нaшi життеводержавш реалй.
Згiдно з нормами Конститyцii Украши кожному належить yиiверсaльне право на звернення до суду за захистом основних прав i свобод людини i громадянина. Сьогодт назрша потреба наукового ствердження не лише прaктичноi можливостi застосування в Укрaiнi шституту консти-тyцiйноi скарги в Украшу а й реальна потреба кнування цього iнститyтy. Чинне законодавство потребуе доповнення та детaлiзaцii цього самого мехашзму. Те, що рaнiше здавалось далеким майбутшм, стало реальною потребою сьогодення, нагальним мехашзмом захисту основних прав та свобод людини i громадянина.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. Спостереження та анашз проблематики становлення цiеi форми контролю сввдчить про те, що були рiзнi негaтивнi тенденцii, пiдходи та погляди щодо впровадження тако!' моделi для Украши [2]. Такий пвдхвд завжди е зaкономiрним явищем сприйняття всього нового i до товно!' мiри "загрозою", або ж "небезпекою" виходу за межi yстaленоi' та реaльноi' дiйсностi, тих мехaнiзмiв та форм, що вже е дiевими та перевiреними.
Варто наголосити, що значна частина юриств Свропи вважала, що оскльки захист прав i свобод е загальним обов'язком yсiх сyдiв, то введення конститyцiйноi скарги як спецiaльноi форми е недоречним правовим i фiнaнсово витратним надлишком. Нayковцi вказували на майбутню перевантажетсть сyдiв в об'ективно-правовому сенсi. Було велике прагнення "не заважати" зосередженню Конституцшного Суду на визначальних питаннях суспшьного життя. Вважали недоречним ввдволшати цей орган на так зваш "дрyгоряднi питання". Однак такий пвдхвд суперечить утвердженню прaвовоi держави. [4]. Адже, нaспрaвдi, ii утвердження пов'язане i з процесуальною стороною ii дмльносл, яка б забезпечувала перманентний змiст держави як реального гаранта i захисника прав та свобод людини та громадянина (Випливае зi змюту стaттi 8 Конституцй Укрaiни)
Незважаючи на iснyвaння негативних поглядiв та пyблiкaцiй у багатьох крашах через кшька рокiв тсля введення такого органу, як конституцшний суд, вводився i iнститyт конституцшно'' скарги. Зокрема, так було в Австрй, Грецii, Iспaнii, Портyгaлii, ФРН. Щкаво, що в Iтaлii' така форма контролю взaгaлi не передбачена. Вона не юнуе нi на конституцшному рiвнi, нi на законодавчому.
Формулювання цiлi CTaTTi. Отже, на пiдстaвi наведеного вище вбачаеться, що проблема "конструювання" iнститyтy iндивiдyaльноi' скарги в Украт е сьогоднi актуальною та досить важливою для науковщв i викликае сьогоднi неабиякий штерес.
З приводу забезпечення царини прав та свобод тд час здшснення сво'х повноважень органами конституцшного судочинства юнуе можливiсть здiйснення ними таких основних процедур:
1) видання судових припишв щодо примусового здшснення основних прав ("хабеас корпус", заборонювальний наказ, mandamus та ш.);
2) процедура "ампаро" у багатьох аспектах нагадуе процедуру конституцшно'' скарги i е головним засобом захисту основних прав людини. Наприклад, таю латиноамериканськ краши, як Мексика, Перу, Еквадор, а також 1спашя. Головна ввдмшшсть вiд iнститyтy конститyцiйноi скарги - ршення, яке приймае орган конституцшного судочинства за шдиввдуальною скаргою заявника, мае шдиввдуальш особливостi та змют i стосуеться лише позивача;
3) власне, безпосередне застосування процедури iндивiдyaльноi конститyцiйноi скарги. Сьогоднi продовжуе зростати тенденцм авторитету цiеi' моделi у всьому свiтi. Оск]льки розши-рюються прaвовi можливостi захисту прав людини. Цей шститут слугуе ще однiею додатковою i досить ефективною хоча i специфiчною гaрaнтiею конституцшного права людини. Тому ми поставили за мету об'ективувати окремi елементи методологи цього шституту та передати власт суб'ективш бачення та нayковi передбачення.
Процедура iндивiдyaльноi конститyцiйноi скарги е оптимальною для застосування в Украшу 1нститут iндивiдyaльноi конститyцiйноi скарги, перш за все, буде засобом захисту особи ввд суду,
який прийняв ршення на пiдставi закону, який суперечить праву людини в його природному сенш. А також буде i захистом вiд виконавчо' влади, яка застосувала такий закон. Це загалом сприятиме скасуванню закотв, якi порушують права людини. Тобто реальним мехашзмом охорони людини i вiд законодавчо' влади. Адже, як стверджуе крилатий вислiв, не завжди бувае правим той, у кого бшьше прав. Вiд помилок i вiдставання вiд "живого", природного права людини об'ективне право не застраховане у жоднш держава
Конституцiйна скарга стане звичайною формою звернення до органу конституцшного судо-чинства, а специфша, яка найбшьше "лякае", поглинеться часом i стане природною та звичною формою дiяльностi державного органу. Захист iнтересiв особи вiд "не справедливих" законiв у результатi конкретного застосування стане реально можливим. Така форма ввдкрие будь-якiй особi безпосереднш доступ до органiв конституцiйного судочинства. Права ж, проголошет в Основному Закот держави, буде ефективно захищати i вiдстоювати людина.
1нститут шдиввдуально' конституцiйноi скарги слугуватиме значним засобом забезпечення демократа, основу яко' становить свобода людини. А сама свобода завжди була рушшною силою в захисп прав людини. Закономiрним i тiснiшим стане взаемозв'язок усiх вггок державно'' влади. А це, своею чергою, е реальним утвердженням головного принципу правово' держави як гаранта прав людини. Людина шгегруеться в процес управлшня державою та суспшьством пiд час вирiшення суперечок зi законодавцем опосередковано через судовий орган держави. Люди держави наближу-ються до влади, самi стають певними й нолями i вiрять у те, що можуть реально вплинути на люди-номiрнiсть державного управляння. Це "жива" продуктивна взаемозалежнiсть особи та держави.
На конституцшний суд держави, в якш iснуе шститут застосування шдиввдуально'' конституцшно' скарги, завжди припадае бшьша частина роботи з погляду питомо' ваги, нiж пвд час вирiшення ним iнших питань.
Форма контролю, яку ми розглядаемо, мае певну специфшу щодо кола суб'екпв, предмета оскарження, процедури подання та прийому скарг до розгляду, юридичних наслвдюв прийнятих ршень. I це прослр для роботи i вивчення з метою запозичення роботи судiв та iнших органiв, де юнуе право на iндивiдуальну конституцшну скаргу. Зокрема, серед захiдних кра'н це Нiмеччина, Австрм, Угорщина. Такий досввд е у Грузii' та Роси. У разi впровадження цього шституту необхвдно враховувати нацiональнi особливосл, рiвень правово' культури громадян, рiвень правового забезпечення. Окрiм того, реформацй потребуе кадрова полiтика. С потреба вивчення та запозичення динамiзму роботи цих державних оргашв, а також анашзу тих змiн, яю вiдбулися в сус-пiльствi завдяки юнуванню цiеi форми контролю.
Щоб уникнути перенавантаження судiв, сама процедура подання скарги у всiх кра'нах супроводжуеться встановленням певних процедурних моменлв. Встановлюються певнi вимоги до форми та змюту. I це також "поле" для аналiзу та узагальнення набутого державами досвiду, щоб пвдставно застосувати його в Украiнi.
Одтею з найважливiших таких вимог стала, як i ми передбачали, вимога вичерпного використання вшх iнших засобiв правового захисту людини. Якщо ще не використанi наявнi у державi iншi можливостi для захисту, то доречною буде ввдмова у прийнятп тако'' скарги. Водночас необхiдно проводити роз'яснювальну роботу щодо таких "шших" можливостей серед населення. Попри все, подання конституцшно'' скарги, все ж таки, вимагатиме ввдповвдного професшного рiвня та фахових знань для звернення. Суперечки з приводу права вимагають компетентности а не лише шформованоста Але саме право на звернення необхвдно закршити за будь-якою особою, а надаш вона вже сама виршуватиме потребу передачi реалiзацii цього права не тшьки законному представнику, а й адвокату.
Очевидно органи конституцшного судочинства у конфлштну ситуащю будуть втручатися у виняткових випадках, але це так чи шакше впливатиме на усунення суб'ективiстських пiдходiв до вирiшення суперечок суддями судiв загально'' юрисдикцii. Це буде також певним засобом для досягнення в майбутньому гендерно' рiвностi в спорi про право. Як свiдчить практика, часто суд-дя-чоловiк, пiд час виршення судового спору пiдсвiдомо "приймае" сторону чоловiка, а не жшки i
навпаки, за умови, що учасником процесу е особи рiзних статей. Ввдввд суддi за щею пiдставою е неможливим. Однак можливiсть майбутнього звернення задля визнання "несправедливости' правово'' норми, ввдсутносл у нiй правозахисних момента, коли порушене природне право цього вимагае, буде позитивним досввдом скасування тако'' реально!' негативно!' практики в державi та додатковим засобом досягнення гендерно'' рiвностi у суспiльствi. А сам орган конституцшно'' юрисдикци отримае досввд та реальне знання правозастосовно'' практики у державi, а отже, зможе зробити певш узагальнення. На пiдставi них вiн навiть зможе певним чином скерувати цю практику сво'ми рiшеннями.
Очевидно, що в Украт, зважаючи на нацiональнi традици, буде встановлено сплату мита, як це трактують у багатьох шших державах. Хоча наявна i безкоштовна практика. Можна передбачити пов-не або часткове ввдшкодування витрат, за умови обгрунтованосп та задоволення скарги заявника.
Питання, порушене в скарз^ повинне мати принципово важливе конституцшно-правове значення. Така додаткова умова фшуруе у Конституци Австри. [1].
Саме обгрунтування в скарзi мае бути переконливим та заввдомо перспективним [3]. Для особи мае юнувати реальна загроза порушення права, що випливае з оскаржуваного акта.
Задоволення шдиввдуально'' скарги тягне за собою втрату сили всього неконституцшного нормативно-правового акта або його частини з моменту опублшування ввдповвдного рiшення Конс-титуцшним Судом Украши. Винятком можуть бути тшьки закони, що регулюють кримшально-правовi вiдносини, якi можуть бути визнаш Конституцiйним Судом Украши неконституцшним i такими, що не мають юридично'' сили з моменту 'х вступу в дiю.
Висновки. Отже, основш передбачуванi позитивнi положення впровадження шституту шдиввдуально'' конституцiйноï скарги в Украшк
1) можливiсть захисту особи ввд суду через iнститут шдиввдуально'' конституцiйноï скарги;
2) опосередкований захист ввд державно!' влади;
3) скасування правових норм, як суперечать правам людини та порушують 'х;
4) формування ширших правозахисних бачень та свободи в суспшьнш свiдомостi через впровадження шституту шдиввдуально'' конституцiйноï скарги;
5) штегрування людини у процес управлшня державою та суспшьством пвд час вирiшення суперечок зi законодавцем;
6) формування вiри у можливють реального впливу на людиномiрнiсть державного управлшня;
7) потреба врахування нащональних особливостей та традицiй пiд час впровадження шституту шдиввдуально'' конституцiйноï скарги;
8) можливють аналiзу правозастосовно'' практики Конституцшним Судом Украши та подальшого впливу на не!' через сво'' рiшення.
Окрiм вищенаведеного, необхiдно наголосити, що практичне застосування шдиввдуально'' конституцшно'' скарги потребуе значних змiн у державу змiн в органiзацiйнiй та кадровш структурi Конституцiйного Суду, процесуальних методах його роботи. Це зумовить змши у суспiльствi та ютотно вплине на рiвень правосвiдомостi населення. Конституцшна скарга стане iстотним кроком до свободи i надасть кожному ввдчуття творця для утвердження сво'х природних прав i разi 'х порушення.
Позитивним i перспективно обнадiйливим е те, що в Укра'ш сьогодт вже реально реформовано Конститущю Украши i внесено шститут конституцiйноï скарги. Втшено новелу, яку запропонували автори законопроекту № 3524 "Про внесення змш до Конституци (щодо правосуддя)". Робота з iндивiдуальною конституцiйною скаргою - це та ланка дмльносл, яко'' не вистачае i яка мае наблизити Украшу до еталона правово'' держави. Але детальний результат запровадження цього мехашзму в нас на практищ та його наслвдки, а також наслвдки самого ршення Конституцiйного Суду Украши для скаржника та для суб'екта законодавчо'' тщативи ще
невiдомi шкому. Закону, який би регламентував цi вiдноcини, ще не створено. Хоча i очiкyeтьcя. Важливо з цим не зволшати.
На завершення, доречно ще раз нагадати, що такий iнcтитyт передбачено у законодавстш бiльшоcтi краш Свропи та шших краш cвiтy. В Украiнi питання запровадження конституцшно1 скарги розглянуто ще у проекп Конcтитyцii' Украши ввд 26.10.1993 р., який передбачав право громадянина Украiни на звернення зi скаргою щодо конcтитyцiйноcтi законiв та шших нор-мативних актiв. Що ще раз доводить неспростовну суспшьну аксюму, що нове - це часто старе, про яке забули.
Конституцшна скарга забезпечить можливють зворотного впливу шдивдав та iхнiх об'еднань на пyблiчнy владу у разi державного свавшля, протистояння конcтитyцiйномy правопорядку, якi могли б суперечити принципу верховенства права [6].
1. В1зер Б. Захист прав людини в сучасному ceimi. - М., 199. - С. 36-52. 2. Государственное право Германии. М., 1994. - Т. 1. - С. 136-137. 3. Ледях И. А. Защита прав человека как функция конституционного правосудия // <AUDITORIUM.RU>. 4. Тесленко М. Окремi питання взаемоди Конституцшного Суду Украгни i cудiв загальног юрисдикцгг в аcпекmi надання ефективного правового захисту // Вкник Конституцшного Суду Украгни. - 2004. - № 1. - С. 110-120. 5. Гуль-тай М. Конституцшна скарга забезпечуе можливкть зворотного впливу iндивiдiв на публiчну владу у разi державного свавшля // Юридична газета online, всеукраХнське щотижневе професшне юридичне видання. - 24 лютого 2016 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://yur-gazeta.com/interview/konstituciyna-skarga-zabezpechue-mozhlivist-zvorotnogo-vplivu-individiv-na-publichnu-vladu-u-razi-de.html
REFERENCES
1. Vizer B. Zakhist prav lyudini v suchasnomu sviti [Protection of human rights in the modern world]. Moscow, 199... . 36-52 p. 2. Gosudarstvennoe pravo Germanii [Public Law in Germany]. Moscow, 1994. 136-137 p. 3. Ledyakh I. A. Zashchita prav cheloveka kak funktsiya konstitutsionnogo pravosudiya [The protection of human rights as a function of constitutional justice]. Available at: <AUDITORJUM.RU>. 4. Teslenko M. Okremipitannya vzayemodii Konstitutsiynogo Sudu Ukraini i sudiv zagal'no'iyurisdiktsii v aspekti nadannya effektivnogo pravovogo zakhistu [Some interaction Constitutional Court of Ukraine and courts of general jurisdiction in terms of providing an effective remedy]. Visnik Konstitutsiynogo Sudu Ukraini - Bulletin of the Constitutional Court of Ukraine, 2004, Vol. 1, pp. 110-120. 5. Gul'tay M. Konstitutsiyna skarga zabezpechue mozhlivist' zvorotnogo vplivu individiv na publichnu vladu u razi derzhavnogo svavillya [The constitutional complaint provides an opportunity to reverse the impact of individuals to public authorities in case of state tyranny]. Yuridichna gazeta online, vseukrains'ke shchotizhneveprofesiyne yuridichne vidannya - Legal newspaper online, nationwide weekly professional legal edition, 2016 (in Ukrainian). Available at: http://yur-gazeta.com/interview/ konstituciyna-skarga-zabezpechue-mozhlivist-zvorotnogo-vplivu-individiv-na-publichnu-vladu-u-razi-de.html.