CC BY
28
УДК 342.56.038+347.99+343.18](477)
Лев Медведик
суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвськоl областi medlvk@gmail. com
ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДОВИХ ОРГАН1В УКРА1НИ ЯК СУБ'еКТ1В ЮРИСДИКЦ1ЙНИХ В1ДНОСИН
© Медведик Л., 2017
Звернуто увагу на визначальш аспекти змш до Конституцн УкраТни (щодо правосуддя) в контекстi повноважень судових оргашв. Видiлено позитивнi та негативш пiдходи на шляху реалiзащТ судовоТ реформи. Проаналiзовано напрями удосконалення конституцшних нововведень щодо окремо взятого суб'екта.
Ключовi слова: правовий статус; судовi органи; реформа; правосуддя; Конституцiйний суд УкраТни.
Лев Медведик
ПРАВОВОЙ СТАТУС СУДЕБНЫХ ОРГАНОВ УКРАИНЫ, КАК СУБЬЕКТОВ ЮРИСДИКЦИОННЫХ ОТНОШЕНИЙ
Акцентировано на решающих аспектах изменений к Конституции Украины (касаемых правосудия) в контексте полномочий судебных органов. Выделены позитивные и негативные подходы на пути реализации судебной реформы. Проанализированы направления усовершенствования конституционных нововведений относительно отдельно взятого субьекта.
Ключевые слова: правовой статус; судебные органы; реформа; правосудия; Конституционный суд Украины.
Lev Medvedyk
judge Drohobych city district Court of Lviv region
THE LEGAL STATUS OF THE SYSTEM OF UKRAINIAN COURTS AS THE SUBJECTS OF JURISDICTIONAL RELATIONS
The article pays attention to crucial aspects of the amendments of the Constitution of Ukraine (concerning justice) in the context of the court system authority. It determines positive and negative approaches in the course of implementation of judicial reform. The article analyses the ways of improvement of constitutional novelties regarding each subject in particular.
Key words: legal status; court system;reform; justice; The Constitutional Court of Ukraine.
Постановка проблеми. На скшьки змша базових речей може вплинути на змшу похщних вщ них чинниюв багато в чому залежить вщ волi того, хто являсться шщатором цих змш, якою е його
справжня, а не задекларована мета. Будь-яка нещирють у HaMipax чи вщсутнють елементарного прогнозування наслщюв може обернутися значними втратами для тих, хто займасться впровадженням цих змш, i ще бiльшими - для споживaчiв мaйбутнix реформаторських благ.
Для прикладу, правовий статус сущв Украши, в свош основi визначався закладеною в Конституци Укра!нинормою про поширення ix юрисдикцп на усi пpaвовiдносини, що виникають у деpжaвi [1, с. 141].
З 30 вересня 2016 року набрав чинносп Закон Украши "Про внесення змш до Конституци Укра!ни(щодо правосуддя)" [2, с. 532]. Водночас вступила в дда нова редакщя Закону Украши "Про судоустрш i статус суддiв" [3].
Тепер, зпдно з Основним Законом, юрисдикщя судiв поширюеться на будь-який юридичний спip та будь-яке кpимiнaльне обвинувачення. I, дещо додатково, зазначено, що у передбачених законом випадках суди розглядають також iншi справи [4]. Внаслщок згаданих законодавчих змiн, правовий статус основних судових оргашв також став шшим.
Введенi новацп беззаперечно змшять вже усталений правовий статус судових оргашв. Вщповщно, змiняться i 1х юpисдикцiйнi вiдносини. Простежити за динамшою таких змiн, змоделювати позитивш та негaтивнi нaслiдки новаторських кроюв е завданням, яке стоггь перед сьогоденням.
Аналiз дослiдження проблеми. Правовий статус судових оргашв зазнае постшних змш i тpaнсфоpмaцiй. Положення, якi регламентують цей процес на кожному його еташ стають предметом наукових дискусш та дослiджень. Предметом нашого дослщження стали пpaвовi акти оpгaнiв державно! влади щодо правового статусу судових оргашв Украши як суб'екпв юрисдикцшних вiдносин.
Мета дослiдження. Вплив i значення конституцiйниx та законодавчих змш на мюце i роль судових оргашв i зокрема суду як ношя державно! влади при здшсненш ii подiлу на законодавчу, виконавчу та судову.
Виклад основного матерiалу. Звертаючись до джерел, що подають pозумiння значення тае! чи шшо! дефшщп, натрапляемо, що правовий статус - (лат. Status - становище) - сукупнють прав i обов'язюв фiзичниx та юридичних ошб. В Украш визначаеться Конститущею, законами та iншими нормативно-правовими актами, мiжнapодними договорами, paтифiковaними Верховною Радою Украши.
Свш правовий статус мае i держава загалом. Цей статус характеризуеться двома аспектами -внутршшм i мiжнapодним. Перший визначаеться головно нормами конституцшного права. Конституцiя Украши, зокрема, зафшсувала основнi пpaвовi засади державного устрою Украши. М1жнародно-правовий статус держави визначаеться нормами i принципами м1жнародного права [5].
Великий тлумачний словник сучасно! укра1нсько1 мови визначив суд, як державний орган, який розглядае цившьш, кримшальш та деяю aдмiнiстpaтивнi справи [6, с. 1212].
Термш "юpисдикцiя" (jus - право; dico - говорю) подаеться, як право чинити суд, розглядати i виршувати пpaвовi питання. Водночас це i сфера, на яку поширюеться таке право [7, с. 926].
Отже, 30.09.2016 року набрали чинносп змши до Конституци Украши (щодо правосуддя) та запрацювала нова редакщя Закону Украши "Про судоустрш i статус сувдв". Коректування на найвищому законодавчому piвнi зазнали таю державницью шституци, як суди, Вища рада правосуддя (рашше - Вища рада юстицп), Конституцiйний Суд Укра!ни.
Водночас i на законодавчому piвнi вщповщно змiнились повноваження Вищо! квaлiфiкaцiйноi комюи суддiв Укра!ни, Державно! судово! адмшстрацп Укра!ни; суддiвське самоврядування (його завдання i форми) залишилось без змш, як i в загальному статус та завдання Нащонально! школи суддiв Укра!ни. Забезпечення охорони та шдтримання громадського порядку в судах здшснюватиме новостворена Служба судово! охорони замють пiдpоздiлiв вiдомчоi военiзовaноi охорони Державно! судово! aдмiнiстpaцii Укра!ни.
Система судоустрою УкраТни. Оскшьки основне правотворче та правозастосовче значення мае правовий статус конституцшних оргашв, то i зупинимось бшьшою мiрою на змшах, яю заторкнули саме цi органи. Згщно зi статтею 124 Конституцп Укра!ни юрисдикцгя судгв поширюеться на будь-який юридичний стр та будь-яке кримтальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також тшг справи.
За статтею 125 Конституцп Укра!ни сьогодш судоустр1й в УкраШ будуеться за принципами територ1альност1 та спец!ал1зацп 1 визначаеться законом.
Верховний Суд е найвищим судом у систем7 судоустрою Украгни.
В1дпов1дно до закону можуть д1яти вищ1 спец1ал1зоват суди.
З метою захисту прав, свобод та ттереав особи у сфер1 публ1чно-правових в1дносин д1ють адм1тстративт суди [4].
Мало хто iз науково! спшьноти може сумшватися у тому, що Конститущя Украши прийнята 1996 року е найкращим свгговим взiрцем Основного закону держави. Одним з багатьох прикладiв увiбрання в себе базових принцишв свггового конституцiоналiзму е закршленням у И статп 6 здшснення державно! влади на засадах И подшу на законодавчу, виконавчу та судову iз визначенням повноважень кожно! у встановлених щею ж Конститущею межах. Створився щеальний баланс.
Змiна ст. 124 Конституцп Укра!ни iстотно його порушила. Оскшьки, з одного боку, задля збереження системи стримувань i противаг, жодних позитивних коректувань не вщбулося з межами повноважень законодавчо! та виконавчо! влади. З шшого - такою змшою юрисдикцп сущв, вона звужуеться за сво!м визначенням до двох понять, як не охоплюють усього того, що i так на цей час виршуе суд. Важко не погодитись iз суддею КСУ М. I. Мельником, який вказав, що ще! проблеми жодним чином не розв'язуе друге речення частини третьо! статп 124 Конституцп Укра!ни ...про те, що "у передбачених законом випадках суди розглядають також iншi справи", зазначивши що перенесення виршення цього питання з конституцшного рiвня регулювання на рiвень "звичайного" закону суттево звужуе гарантований обсяг права на судовий захист, значно зменшуе перспективи його безперешкодно! реалiзацi! та рiвень нормативного захисту [8].
Така позищя суддi за сво!м змiстовним наповненням переважае думку розробниюв законопроекту викладену в пояснювальнш записцi про те, що шд поняттям "юрисдикцiя" у цьому разi слiд розумiти компетенцiю та повноваження суду розглядати i вирiшувати будь-яю юридичнi спори, а також iншi визначенi законом питання, з приводу яких е звернення до суду вщповщного суб'екта [9, с. 7].
Наступна думка, яка обгрунтовуе цю ж позищю вказуе, що суди не покликаш вирiшувати будь-якi питання, яю виникають з усiх можливих правовщносин (наприклад, з полiтичних правовщносин) е також досить дискусiйною з огляду на змют тiе! само! ст. 6 Конституцп Укра!ни. Тобто, будучи складовою державно! влади загалом, судова влада може виступати арбггром полiтичних правовiдносин i така практика уже наявна.
На виниклу проблему звуження юрисдикцп сущв також слушно звернув свою увагу суддя КСУ М. М. Гультай, зазначивши, що в Конституцп Укра!ни не допускаеться обмеження права на судовий захист ш сферою правовщносин, у яких воно може бути реалiзоване, ш жодними шшими умовами - военного або надзвичайного стану тощо. Крiм того, також наголосив на неприпустимосп ставити реалiзацiю права на судовий захист у залежнють вiд прийняття вiдповiдних законiв Укра!ни, якi однак можуть стосуватися лише окремих сфер суспшьних правовщносин, у яких судами здшснюеться правосуддя [10].
Питання судоустрою в статп 125 Конституцп Укра!ни виписаш так, що "поверхнево" зрозумшим е тiльки статус Верховного Суду. Визначеносп з iерархiчним порядком решти судiв та !хньо! взаемодi!' немае в принциш. Згадки про мiсцевi та апеляцiйнi суди немае взагалг
Недарма сво! застереження з приводу методики формулювання ще! статтi висловили четверо суддiв Конституцiйного Суду Укра!ни. Глибокi сумнiви породжуе вилучення з назви найвищого суду слова "Укра!ни".
Очевидно, що подiбний хаос не викликае оптимiзму, додасть у майбутньому неабиякого клопоту як теоретикам, так i практикам юриспруденции зрештою, е небезпечним явищем, особливо в теперiшнiх суспшьно-полгшчних реалiях.
Для кращо! систематизаци та розумшня конституцiйних змiн (чи хоча б заданого ними вектора) доцшьно розглянути наочно !хне впровадження в Закош.
Згiдно зi ст. 3 Закону Украши "Про судоустрш i статус судщв" суди Укра!ни утворюють едину систему. Створення надзвичайних та особливих сущв не допускаеться. Зпдно зi ст. 17 цього Закону судоустрш будуеться за принципами територiальностi, спецiалiзацп та iнстанцiйностi. Найвищим судом у системi судоустрою е Верховний Суд. Систему судоустрою складають: мiсцевi суди; апеляцiйнi суди; Верховний Суд. Для розгляду окремих категорш справ вщповщно до цього Закону в системi судоустрою дiють вищi спецiалiзованi суди. Статтею 31 цього ж Закону деталiзуеться, що згаданi Вищi суди дiють як суди першо! шстанцп з розгляду окремих категорш справ i такими судами е: Вищий суд з питань штелектуально! власностi та Вищий антикорупцiйний суд. Таю суди розглядають справи, яю зарахованi до !хньо! юрисдикцп процесуальним законом [3].
Навпъ поверхневим вiзуальним аналiзом не важко з'ясувати, що принципи, за якими будуеться судоустрш, у новш редакци цього Закону - бшьш розширенi, нiж у новш редакцп Конституци Укра!ни. Таке явище жодним чином не узгоджуеться iз конституцiйним принципом верховенства права, навггь попри закрiплену норму ст. 92 ч. 1 п. 14 Основного Закону про те, що виключно законами Украгни визначаються судоустр1й, судочинство 7 статус судд1в. Адже поняття "визначення судоустрою" та "принципи, за якими в1н будуеться" не е тотожними.
Крiм того, втiлено в життя задекларований перехiд до так звано!, "трирiвнево!" системи судоустрою. Звичайно, що додаткового тлумачення законодавцем потребуе питання узгодження мiж собою норм статтей 17 i 31 Закону Украши "Про судоустрш i статус судщв". Адже зазначене у них "для-, з-, розгляду окремих категор1й справ" сповна не пояснюе, чому певш категорi! справ вщнесеш Законом до юрисдикцi! окремо визначених Вищих судiв, скажiмо, не можуть виршуватися окремими палатами тих самих апеляцшних чи палатами чинних у складi Верховного Суду - Касацшних судiв (кримiнального, цивiльного, господарського).
З шшого боку, чекае свое! вщповда i питання, чому цi "певш категори справ", не могли б виршуватися за визначенням (своею назвою) не Вищим, а скажiмо Апеляцшним судом, хоча б i так само додатково утвореним.
Дискусшним залишаеться також iснування Вищого суду з питань штелектуально! власносп та Вищого антикорупцшного суду поряд з нормою прямо! ди ст. 125 ч. 6 Конституци Укра!ни, за якою створення надзвичайних та особливих сущв не допускаеться. Адже якщо щ суди i не надзвичайнi, то дуже близью за сво!ми ознаками до особливих, осюльки видiляються серед шших судiв (автономнiстю свого утворення поза чгтко вираженою iерархiчною системою судоустрою, назвою, шстанцшнютю, видiленою категорiею справ) i мають чи точшше матимуть спецiально визначену процесуальним законом юрисдикщю.
Яку саме - на цей час можна тшьки уявляти, орiентуючись за назвами цих вищих сущв та за поспiхом прописаними у Закош вимогами до кандидата у сувд одного iз них.
Виршення питання упорядкування правового статусу цих судiв сприяло б кращому розумшню !х завдань та ролi в системi судоустрою Укра!ни. Однак, подiбнi удосконалення, слiд насамперед додатково провести на конституцшному рiвнi, що забезпечить стабшьнють !хнього функцiонування.
Конституцшний Суд УкраТни. Визначення Конституцшного Суду Укра!ни як единого органу конституцшно! юрисдикцi! збереглося тiльки у профшьному законi. Конституцiя Укра!ни його втратила. Доцшьнють такого кроку, мабуть, не зрозумша нi науковцям, ш практикам.
Беззаперечним е те, що статус такого важливого судового органу став менш захищеним вщ полгшчних уподобань у владнiй верхiвцi держави. I такий стан речей на майбутне допускае можливють зарахування частини конституцшно! юрисдикцп до шшого органу чи оргашв.
Пюля проведених конституцшних змш звузилось коло виршуваних Конституцшним Судом Укра!ни питань. Цей орган на фундаментальному рiвнi був позбавлений одше! з найвагомiших
cboïx функцш - здiйснення офiцiйного тлумачення закошв Украши. На piBHi закону (Закону Украши "Про Конституцшний Суд Украши") в його статтях 13, 95 все ще мютяться положення про офщшне тлумачення законiв [11]. Однак i ця нiша без внесення будь-яких змш до нього закрилася. Статтею 147 Основного Закону визначено, що Конституцшний Суд Украши ... здшснюе офщшне тлумачення Конституцп Украши, а також iншi повноваження вщповщно до ще1' Конституцп [4]. Звщси, за принципом "вщ зворотного" можна дшти висновку про неможливють здiйснення будь-яких повноважень не зазначених у Конституцп Украши.
Ще одшею конституцшною новелою e запровадження обов'язку Конституцiйного Суду Украïни за зверненням Президента Украши або щонайменше сорока п'яти народних депутата Украши надавати висновки про вщповщшсть Конституцп Украши (конституцшшсть) питань, як пропонуються для винесення на всеукраïнський референдум за народною шщативою. Практичне застосування такого положення e дуже проблематичним з огляду на те, що единим джерелом влади в Украш е народ. Парадокс у тому, що процедуру народного волевиявлення швелюють органи державноï влади, через яю i здшснюе свою владу народ.
Запроваджений шститут конституцшно1' скарги попри чималi недолши е доволi прогресивною нормою, яка згодом буде потребувати свого удосконалення.
Вища рада юстицiï реорганiзована у Вищу раду правосуддя, як i до того вносить подання про призначення cyddi на посаду, однак тепер уже самостшно ухвалюе ршення про звтьнення cyddi з посади. Так само ухвалюе ршення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумiсностi [4].
Згщно зi статтею 131 Конституцп Украши отримала додатковi повноваження, серед яких одне вщсилае до визначених щею Конститущею та законами Украши. Щодо визначених Основним законом, то таким можна назвати необхщшсть згоди Вищо1' ради правосуддя на арешт судд^ передбачене статтею 126. Щодо "визначених законами" повноважень е засторога можливо1' змши цих повноважень (залежно вщ полггичного попиту), аж до непритаманних цьому конституцшному органу, що несе в собi неабияку загрозу його функщонування згщно з визначеним на тепер статусу.
До нових повноважень Вищо1' ради правосуддя також зараховано:
1) розгляд скарги на ршення вщповщного органу про притягнення до дисциплшарно1' вщповщальносп суад чи прокурора;
2) надання згоди на затримання сувд чи утримання його тд вартою;
3) ухвалення ршення про тимчасове вщсторонення сувд вщ здшснення правосуддя;
4) вживання заходiв щодо забезпечення незалежност суддiв;
5) ухвалення ршення про переведення суддi з одного суду до шшого.
Щоправда, останне iз зазначених повноважень без належного обгрунтування здшснюе Президент Украши на пiдставi вщповщного подання Вищо1' ради правосуддя упродовж двох роюв з дня набрання чинносп Законом Украши "Про внесення змш до Конституцп Украши (щодо правосуддя)" [2].
З новою редакщею Закону Украши "Про судоустрш i статус суддiв" у ВищоУ квал1ф1кацшно'1 KOMiciï Украши уже немае повноважень щодо надання рекомендацИ' про обрання на посаду суддi безстроково або вiдмови у надант таког рекомендацИ'; на пiдставi вмотивованого клопотання Генерального прокурора Украгни прийняття ршення про вiдсторонення суддi вiд посади у зв'язку i3 притягненням до кримтальног вiдповiдальностi; розгляду в порядку дисциплтарного провадження звернення стосовно суддiв мiсцевих та апеляцтних судiв; прийняття ршень за результатами дисциплтарного провадження i за наявностi тдстав застосування дисциплтарного стягнення до суддiв мiсцевих та апеляцтних судiв.
Нова редакщя Закону Украши "Про судоустрш i статус сувдв" позбавила Державну судову адмшктращю Украши повноваження iз забезпечення функщонування автоматизованог системи визначення члена Вищог квалiфiкацiйноï комiсiï суддiв Украгни. Натомють Типове положення про апарат суду, ДСА розробляе та затверджуе за погодженням iз Вищою радою правосуддя (ранше -iз Радою суддiв Украши). Новим повноваженням буде також контролювання дiяльностi Служби судовог охорони.
Для захисту професшних штереив суддiв та виршення питань внутрiшньо! дiяльностi судiв вiдповiдно до закону дiе суддiвське самоврядування, так у новiй редакцп викладено статтю 131-1 Конституцi! Укра!ни [4]. На рiвнi регулювання Закону усе без змш.
Без змш по суп залишились у Закош Укра!ни "Про судоустрiй i статус суддiв" статус, структура i завдання НащональноТ школи суддiв Украши [3].
Статтею 160 згаданого Закону визначено, що тдтримання громадського порядку в суд1, припинення прояв1в неповаги до суду, а також охорону примщень суду, оргатв та установ системи правосуддя, виконання функцй щодо державного забезпечення особистог безпеки судд1в та члетв гхтх амей, пращвниюв суду, забезпечення безпеки учасниюв судового процесу, буде здтснювати Служба судовог охорони, пращвники яког тд час виконання службових обов 'язюв мають право застосовувати зброю, заходи ф1зичного впливу та спещальш засоби в порядку та випадках, визначених законами Украгни "Про Нацюнальну полщда" та "Про охоронну дiяльнiсть" [3].
Висновки. Передумовою усшху значного починання як мшмум мае бути чгтко визначена мета, напрямок руху та результат. Коли щ складовi не справжш або мають приховаш елементи, впроваджуються без попереднього фахового обговорення - шчого доброго чекати не доводиться. Внесення змш до Конституци Укра!ни (щодо правосуддя) здебшьшого не забезпечить надшно! основи для трансформаци правового статусу судових оргашв. Чгтке та виключне вщображення !хшх повноважень саме в Основному Закош (за прикладом виконавчо! та законодавчо! гшок влади), сприяло б формуванню беззаперечного авторитету в суспшьств^ що було б на користь державнш владi загалом. Змша десятилгттями напрацьовано! практики дае кращий результат тшьки в разi врахування попереднього досвщу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Конститущя Украгни в1д 28 червня 1996 року №254к/96-ВР // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 2. Про внесення зм1н до КонституцИ Украгни (щодо правосуддя): Закон Украгни в1д 02 червня 2016 року № 1401-УШ // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2016. - № 28. - Ст. 532. 3. Про судоустр1й 7 статус суддгв: Закон Украгни в1д 02 червня 2016 року № 1402-УШ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/1402-19/page6. 4. Конститущя Украгни в1д 28 червня 1996 року №254к/96-ВР (в редакцп в1д 30.09.2016 року) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. 5. Юридична енциклопед1я : в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та т. - К. : "Укр.енцикл.", 1998 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://leksika.com.ua/10940217/legal/pravoviy_status. 6. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови / Уклад. i голов. ред. В.Т. Бусел. - К. ; 1ртнь : ВТФ "Перун", 2002. - 1440 с. 7. Новий тлумачний словник украгнськог мови / уклад. В. Яременко, О. Слтушко. - К. : Аконт, 1998. - Т. 4. - С. 926. 8. Окрема думка суддi Конститу^йного Суду Украгни Мельника М. I. стосовно Висновку Конституцтного Суду Украгни у справi за зверненням Верховног Ради Украгни про надання висновку щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змш до КонституцИ Украгни (щодо правосуддя) вимогам статей 157 i 158 КонституцИ Украгни вiд 20 ачня 2016 року № 1-в/2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/ndf/1-v/2016-03.pdf. 9. Пояснювальна записка до проекту Закону Украгни "Про внесення змш до КонституцИ Украгни(щодо правосуддя)" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ccu.gov.ua/docs/369. 10. Окрема думка суддi Конституцтного Суду Украгни Гультая М.М. стосовно Висновку Конституцтного Суду Украгни у справi за зверненням Верховног Ради Украгни про надання висновку щодо вiдповiдностi законопроекту про внесення змт до КонституцИ Украгни (щодо правосуддя) вимогам статей 157 i 158 КонституцИ Украгни вiд 20 ачня 2016 року № 1-в/2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу'.http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/ndf/1-v/2016-09.pdf. 11. Про Конституцтний Суд Украгни: Закон Украгни вiд 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov. ua/laws/show/422/96-вр.
REFERENCES
1. The Constitution of Ukraine on June 28, 1996. 2. About amendments to the Constitution of Ukraine (on justice) Law of Ukraine on June 2, 2016. 3. About the Judicial System and Status of Judges Law of Ukraine on June 4, 2016. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/page6. 4. The Constitution of Ukraine on June 28, 1996 (As amended on 30.09.2016). Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D 1 %80. 5. Yurydychna entsyklopediya: V 6 t. / Redkol. Yu. S. Shemshuchenko [Legal encyclopedia]. Kiev, "Ukr.entsykl." Publ., 1998. Available at: http://leksika.com.ua/10940217/legal/pravoviy_status. 6. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy / Uklad. i holov. red. V.T. Busel [Great Dictionary of Modern Ukrainian]. Kiev, Irpin, VTF "Perun" Publ., 2002, 1440 p. 7. Novyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy / Ukladachi V. Yaremenko, O. Slipushko [New Dictionary of Ukrainian language]. Kiev, "Akonit" Publ., 1998, p. 926. 8. Separate opinion of Judge of the Constitutional Court of Ukraine Melnyka M.I. respect the Constitutional Court of Ukraine in case of the application of the Verkhovna Rada of Ukraine to report on the bill on amendments to the Constitution of Ukraine (on justice) with Articles 157 and 158 of the Constitution of Ukraine on January 20, 2016 № 1-in/2016. Available at: http://www.ccu. gov.ua/sites/default/files/ndf/1-v/2016-03.pdf. 9. The explanatory note to the draft Law of Ukraine "On Amendments to the Constitution of Ukraine (on justice)". Available at: http://www.ccu.gov.ua/docs/369. 10. Separate opinion of Judge of the Constitutional Court of Ukraine Gultay M.M. respect the Constitutional Court of Ukraine in case of the application of the Verkhovna Rada of Ukraine to report on the bill on amendments to the Constitution of Ukraine (on justice) with Articles 157 and 158 of the Constitution of Ukraine on January 20, 2016 № 1-in/2016. Available at: http://www.ccu. gov.ua/sites/default/files/ndf/1-v/2016-09.pdf. 11. About the Constitutional Court of Ukraine Law of Ukraine on October 16, 1996. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/422/96-вр.
Дата надходження: 03.01.2017р.
