CC BY
23
УДК 631.147:338.432 О. Г. MiHbKOBa
асистент кафедри економ1чноТ юбернетики та ¡нформацшних технологш ПолтавськоТ державно! аграрием академи [email protected]
ШЛЯХИ ТА СПОСОБИ ПЕРЕХОДУ В1Д ТРАДИЦ1ЙНОГО АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ДО ОРГАНИЧНОГО
Анотащя. У статт/ проанал/зовано особливосл визначення ефективносл орган/иного виробництва в залежносл в'щ фунтово-кл!матично'1 зони, мюцевих умов та традицш, в'щ чутливосл альськогосподарських культур до методш альтернативного господарювання, po3MipiB аграрного п'щприемства. Дослщжено ochobhi п'щходи до визначення ефективносл ведения виробництва за орган/чними принципами та запропоновано систему показниюв, що дозволить визначати результативн'ють д'тльносл аграрного п'щприемства упродовж переходу в'щ традиц'шного до орган/чного господарювання. Проведено анализ нормативноi бази в Украш/ щодо процедури отримання сертиф/кату вщповщносл орган/чним принципам. Наведено найб'тьш'1 ризики при вибор/ агротехн/чних заход/в щодо ведения орган/чного виробництва. Запропоновано автором алгоритм переходу в'щ традиц'шно)' системи до орган/чно/, який враховуе нормативну базу, особливосл украшського менталитету та природних умов, дослщжень украшських учених. Ключов'1слова:орган'1чнес'тьськогосподарськевиробництво,1нтегрованевиробництво,ефективн'1стьагровиробництва.
О. Г. Минькова
ассистент кафедры экономической кибернетики и информационных технологий Полтавская государственная аграрная академия
ПУТИ И СПОСОБЫ ПЕРЕХОДА ОТ ТРАДИЦИОННОГО АГРАРНОГО ПРОИЗВОДСТВА К ОРГАНИЧЕСКОМУ
Аннотация. В статье проанализированы особенности определения эффективности органического производства в зависимости от почвенно-кпиматической зоны, местных условий и традиций, от чувствительности сельскохозяйственных культур к методам альтернативного хозяйствования, размеров аграрного предприятия. Исследованы основные подходы к определению эффективности ведения производства по органическим принципами и предложена система показателей, которая позволит определять результативность деятельности аграрного предприятия в течение перехода от традиционного к органическому хозяйствованию. Проведен анализ нормативной базы в Украине относительно процедуры получения сертификата соответствия органическим принципам. Приведены наибольшие риски при выборе агротехнических мероприятий по ведению органического производства. Предложено алгоритм перехода от традиционной системы к органической, который учитывает нормативную базу, особенности украинского менталитета и природных условий, исследований украинских ученых.
Ключевые слова: органическое сельскохозяйственное производство, интегрированное производство, эффективность агропроизводства.
О. G. Minkova
Assistant of Department of Economic Cybernetics and Information Technology Poltava State Agrarian Academy
WAYS AND METHODS OF TRANSITION FROM TRADITIONAL AGRICULTURAL PRODUCTION TO AN ORGANIC ONE
Abstract. Expediency of transition of agricultural companies to the production of organic products was grounded, especially in terms of unstable political and economic conditions and also constantly increasing anthropogenic load on the environment. Main factors of influence on the level of efficiency of ecologic methods of agriculture were examined. Peculiarities of determination of efficiency of agricultural production were analyzed, depending on soil and climatic zone, local conditions and traditions, sensitivity of agriculture to the methods of alternative agriculture and sizes of agricultural companies. It is worth noting that energetic efficiency of agricultural production grounded on the ideas of the domestic scientific school of physical economy, takes the biggest specific weight in evaluative indicators of comparison of different systems of agriculture. Also main approaches towards definition of efficiency of farming according to organic principles were examined and also the system of indicators was offered that will give an opportunity to determine the results of agricultural activity during the transition from traditional to organic farming.
The structural scheme of indicators of efficiency of farming includes agricultural, economical, social, ecological, energetic and technological efficiency of agricultural production.
The regulatory framework was analyzed concerning the procedure of receiving of certificate of accordance to the organic principles. The biggest risks were noted while choosing agro technical methods concerning organic farming. It was also noted that the smallest reduction of yield concerns such cultures as soy, forage legumes and perennial legumes, oats and grain corn are at small risk, but their growing will help to decrease loss at the beginning of transition.
The author offered algorithm of transition from traditional system to organic that considers regulatory framework, peculiarities of Ukrainian mentality and natural conditions, research of Ukrainian scientists. Estimation of ecological condition of soil is an important stage of noted algorithm and possibility of organic farming depends on it. If there is poor state, it is possible to increase safety and ecological state of product with the help of transition to the integrated production. Estimation of agrochemical condition of soil determines the volume of term of transition (from 2 to 6 years) and realization of stabilization activities will decrease the risk during the conversion of production but at the same time will increase the period of farming transformation.
Keywords: organic agricultural production, integrated production, efficiency of agricultural production.
Постановка проблеми. Незважаючи на те, що сьогодш все бшьша увага придшяеться питаниям доцшьносп виробництва оргашчноТ продукци як на науковому, так \ нормативному ршш, на жаль, як фермери, так \ потужш агропщприемства, не квапляться переходити до альтернативних способш господарювання. Хоча обсяг оргашчних угщь в УкраТш \ перевищуе 1 % вщ загальноТ кшькосп ршл1 (за розмфом це одинадцята позицт серед краш бвропи та двадцять перша - серед краш св1ту), але кшьюсгь операторш оргашчного ринку в десятки та сотш разш менша поршняно з1 св1товими лщерами. Саме тому дослщження \ визначення оптимальних сценарпв (способш) переходу до оргашчного виробництва та оцшки Тх ефективносп е одним ¡з найбшьш актуальних питань сьогодення.
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. Доцшьшсть реал1зацп завдань з переоргёнтацп аграрного сектору УкраТни в еколопзованому напрям1 фунтуеться не тшьки на необхщносп отримання екологобезпечноТ продукци та збереженш навколишнього середовища, а й на можливостях досить високого ршня ефективносп такого типу господарювання, адже про перспектившсть виробництва оргашчноТ продукци свщчать дослщження як в1тчизняних, так \ заруб1жних авторш [5, 8, 9, 17, 21, 22, 24, 25]. Продуктившсть оргашчного землеробства по вщношенню до традицшного коливаеться вщ 56% до 107% [25]. Але дослщження щодо впровадження сценарпв переходу до оргашчного агровиробництва та Тх ефективносп недостатньо розкрит1, а система оцшювання е достатньо розр1зненою та вимагае узагальнення.
Мета статп. Дослщження основних факторш впливу на ршень ефективносп еколопчних методш господарювання та способш переходу вщ традицшного виробництва до оргашчного; побудова системи оцшочних показниюв ведения дтльносп; обг'рунтування доцшьносп виробництва оргашчноТ продукци.
Об'екти та методика дослщжень. Дослщження щодо ефективносп ведения оргашчного сшьського гос-подарства проводилося в1тчизняними вченими у р1зних фунтово-клтатичних зонах УкраТни [5, 9, 11, 21]. Так, в умовах /Нсостепу ¡статного зниження врожайносп сшьськогосподарських культур не спостер1галося, але витрати на вирощування при цьому певною мфою знизились [5]. В умовах ГНвденного Степу ефектившсть вирощування озимо!' пшениц1 за принципами оргашчного землеробства на 17,5 вщсоткових пунктш вища, шж за традицшною системою, а з врахуванням цшовоТ надбавки (40%) - на 97,2 вщсоткових пунктш, тобто е вдв1ч1 рентабельшшою [21].
У ход1 дослщжень вщмнено, що ступшь ефективносп впровадження оргашчного землеробства мае ч1тко вира-жений локальний характер \ значною м1рою залежить вщ мюцевих умов \ традицш. Випробовуючи в р1зних краТнах (Нщерланди, Шмеччина, Австралт, Швейцары та США) «нову систему землеробства», дослщження свщчили, що при переход! на оргашчш принципи ведения господарськоТ дтльносп, не вдаеться досягати високих урожаТв, ¡, нав1ть пщвищення цши на продукц1ю, що залишало оргашчне землеробство економнно невигщним [1]. Водночасудо-повщ Мшютерства сшьського господарства США в 1980 р. зазначалось, що теля переходу вщ ¡нтенсивного сшьсь-кого господарства до оргашчного, урожайшеть, як правило, знижуеться лише в перин 4-5 роюв, теля чого стабш1зуеться та пщвищуеться, наближаючись за своТм ршнем до врожайносп на традицшних фермах [27].
У ход1 дослщжень виявлено, що найбшьша ефектившсть вщ впровадження оргашчного виробництва спосте-р1гаеться в рослинницькш галузк Практичний доевщ Полтавського репону евщчить про можлив1сть пщвищення врожайносп зернових на 97,0%, раншх зернових - на 110 - 116%, цукрових буряюв - на 64%, соняшника - на 74% [11].
Враховуючи р1зну реакц1ю сшьськогосподарських культур на методи вирощування в оргашчному земле-
робств1, науковц1 [1] Тх умовно подтяють на три групи:
1) дуже чутлив1 (урожайн1сть ¡стотно знижуеться) -пшениця, ячмшь, картопля, цукров1 буряки, плодоовочев1 культури, злаков1 багатор1чн1 трави, бшоголова капуста, зеленн1 овоч1;
2) помфно чутлив1 (урожайн1сть знижуеться менше) -овес та кукурудза.
3) майже не чутлив1 (урожайшеть практично не знижуеться) - соя, кормов1 боби, багаторнш бобов1 трави.
Зважаючи на «чутлив1сть» с1льськогосподарських культур, бшьцметь експеримент1в в УкраТн1 було проведено з вирощуванням саме озимо!' пшениц1 [8, 9, 21, 22]. За узагальненими даними дослщжень вщмнено, що прибутковють господарств досягаеться за умов залучення у виробництво понад 5000 га сшьськогосподарських угщь, що дае можливють покривати витрати на розвиток виробництва. Кр1м того, зниження собшартосп оргашчноТ продукци досягаеться за рахунок використання та кон-тролювання власних матер1альних ресурав, застосо-вуючи закритий тип виробничого процесу. Для великих пщприемств удосконалити оргашзац1ю процесу оргашчного виробництва доцшьно з використанням власноТ' лабораторИ'якост1 [8].
Значний внесок у розвиток еколопчносп господарювання мав стацюнарний досл1д поршняння трьох моделей систем землеробства (традицшноТ, еколог1чноТ' та орган1чноТ), проведений в Кшвськш област1 упродовж 7 роюв, зг1дно якого доведено можливють скорочення залучених ресурсе (витрат пального) на 23%, пщви-щення енергетичноТ' ефективност1 майже вдв1ч1 за оргашчноТ системи у поршнянш з традицшною [9]. Але, за незмшного адекватного ресурсного забезпечення, вщбу-лося зниження господарськоТ ефективносп, стабшьносп та продуктивное^ р1лл1. При цьому, найбшьш значущими результатами щодо впровадження оргашчного виробництва була еколопчна оцшка, а ефективн1сть щодо економ1чного зростання оргашчноТ модел1 пор1вняно з наведеними вище дослщженнями була низькою.
Дослщивши ¡снуюч1 п1дходи до визначення ефективносп ведения та доцшьносп впровадження оргашчного виробництва, можемо стверджувати, що його ре-зультатившеть мае ^рунтуватися на основах ф1зичноТ економки. У ход1 досл1джень ми притримувалися тих положень, що прогрес суспшьства можливий за умови швидкого нагромадження енерги [21]. У цьому випад-ку, ф1зична економ1я полягае у нагромадженш (зб1ль-шенн1 обсяг1в збереження) сонячноТ енергИ' на земн1й поверхш за рахунок використання фотосинтезу в землеробства компенсуючи тим самим и втрати на теплове випромшювання, за допомогою прац1, яка потш повер-таеться до людей в ¡нших формах (Тж1, одягу тощо), збер1гаючи при цьому в десятки разш б1льше енергИ', н1ж мютить сама [2, 16, 19]. Таким чином, найбшьшу вагу при поршнянш р1зних моделей виробництва мае саме енергетична ефектившсть.
Пщходш до оцшки ефективносп оргашчного виробництва ¡снуе значна кшьюсть [7, 9, 21], \ бшьшють з них поеднують три основш складов! сгалого (збалансованого) розвитку - еколопчну, економ1чну та соц1альну. Але пор1вняння моделей господарювання або ефективносп впровадження оргашчного агровиробництва на пщ-приемствах р1зних оргашзацшних форм вимагае багато часу, залучення додаткових витрат на проведения дослЬ джень та ч1ткого окреслення самих показниюв, що значно ускладнюе, або ¡нколи робить фактично неможливою саму оцшку.
Так, ¡з одн1еТ сторони показники оцшки ефективносп розвитку оргашчного виробництва повинш бути ушвер-сальними та взаемозалежними [7], що стосуються як пщприемства, так \ галуз1 в цшому, з ¡ншоТ - визначати розвиток конкретного господарства в поршнянш з ¡н-шими [9], в деяких випадках - визначений наб1р розра-хункових даних, що найбшьш точно визначае ршень еколопчносп господарювання [21]. Узагальнюючи р1зш
системи показниюв щодо ефективносл агровиробництва, запропонуемо наступну схему, наведену на рис. 1, що дозволить визначити результатившсть еколопчносп господарювання в залежносл вщ стадп переходу вщ традицшного виробництва до оргашчного.
Наведену систему показниюв пропонуемо використо-вувати для вивчення впливу еколопчного фактору на юнцев1 результата дтльносп аграрного тдприемсгва; комплексно! поршняльноТ оцшки для традицшного, еко-лопчно-ор1ентованого та оргашчного господарювання.
3 точки зору еколопчносп функцюнування аграрних пщприемств велике значения мае всебтне д1агностування агроекосисгеми, тобто еколопчна оцшка мае включати систему показниюв, що описують, стан агроекосистем; характеризують вплив на неТ; визначають наслщки для уах компонент^ агроекосистем та характеризують заходи реагування на стан природного середовища [7].
Ршень ефективносл господарськоТ дтльносп вироб-ниюв оргашчноТ продукци залежить вщ вибору велико! юлькослагротехнологш, необхщнихдлядотримання вимог щодо ведения оргашчного виробництва. Виб1р полягае у конфл1юп м1ж отриманням максимального прибутку та ризиком для слйкого ¡снування агроекосистем. Цей пщхщ повинен бути зваженим \ збалансованим, осюльки [14, 25]:
- заорювання соломи теля збирання врожаю зменшуе рухомють азоту \ втрати нпратш з промиванням, але також знижуе юльюсть доступного для рослин азоту для озимих культур \ таким чином, затримуе Тх розвиток;
- упровадження мш1мального оброб1тку фунту при-зводить до зменшення ерози, але збшьшуе потребу в гербщидах та азотних добривах;
- рештки рослин, яю залишаються теля збирання врожаю на поверхш фунту, зменшують ероз1ю, але теля Тх мшерал1зацп фосфор ¡з них може втрачатися з поверхневим змивом;
- внесения гною в фунт на певну глибину зменшуе втрати ам1аку, але призводить до збшьшення втрат у результат! промивання \ емюТ оксидш азоту;
- поеднання рослинництва \ тваринництва всередиш одного господарсгва робить можливим включения полш ¡з травами у авозмши, призводить до накопичення гною, але при цьому складшсть виробництва зростае, а використання гною зменшуе точшеть систем удобрения, осюльки важко спрогнозувати доступшсть поживних речовин з оргашчних добрив;
- збшьшення вмюту оргашчноТ речовини в фунт1 пщвищуе Тх продуктившеть за рахунок нагромадження гумусу, але також зростае емюя метану \ оксидш азоту, вщбуваеться вимивання нпратш, особливо теля заюнчення вегетацшного перюду.
Таким чином, перехщ сшьськогосподарського пщ-приемсгв на оргашчне землеробство потребуе виконання ним низки вимог \ вщповщноТ оргашзацп виробництва. Для цього необхщна розробка науково-обфунтованоТ стратеги' розвитку оргашчного землеробства та побудова оргашзацшно-економнного мехашзму и реал1зацп. Такий мехашзм повинен враховувати економнну доцшьшеть виробництва та його еколопчний аспект.
Зпдно Закону УкраТни [4] для маркування продукци або сировини як оргашчноТ необхщно пройти оцшку вщпо-вщносп виробництва оргашчноТ продукци та сировини, отримати сертифкат вщповщносл та бути включении до Реестру виробниюв оргашчноТ продукци та сировини.
Загальш правила, вимоги та принципи ведения оргашчного виробництва загальновщом1 та визначеш в м1жнародних, нацюнальних та приватних стандартах. В УкраТш розроблеш лише проекти детальних правил виробництва непереробленоТ оргашчноТ продукци (сировини) тваринного та рослинного походження, у тому числ1 грибш, оргашчноТ продукци (сировини) бджшьництва та аквакультури, оргашчних морських водоростей, яю ще не ухвалеш, осюльки знаходяться а процеа врегулювання з в1тчизняним законодавством, особливостями та можли-
востями сшьського господарства.
Для отримання сертифкату вщповщносл оргашчному виробництву вход1 дослщження нами було запропоновано алгоритм, що включае наступш етапи переходу в1д традицшноТ системи землеробства до оргашчноТ:
1. Розробка б1знес-плану переходу на оргашчне землеробство.
2. Виб1р вар1анту переходу (тдприемство в цшому, окрема галузь, виробничий пщроздш).
3. Проведения оцшки придатносл земель (фунтш) для виробництва оргашчноТ продукци та сировини.
4. Встановлення контакту пщприемства з акредито-ваним сертифкацшним органом, що д1е в УкраТш, в залежносл вщ ор1ентацп експорту продукци.
5. Подача заявки в сертифковану оргашзац1ю та пщготовка пакету документш для проходження серти-фкацшних процедур.
6. Укладення контракту пщприемства з сертифка-цшною структурою.
7. Проходження конверешного перюду, тобто оргашзаци технолопчного процесу у вщповщносп до стандарта оргашчного землеробства (визначення технолопчних особливосгей вирощування Альськогосподарських культур з дотриманням вимог оргашчного виробництва та природно-клшатичних умов, що вщображаеться у технолопчних картах культур; застосування альтернативних технологш виробництва; розробка та впровадження системи удобрения фунтш у авозмш1; застосування системи профшактичних \ бюлопчних методш боротьби з хворобами \ шюдниками).
8. Проведения шепекцп господарства (здшснюеться контроль за дотриманням уах процедур, визначених стандартами).
9. Проведения маркетингових дослщжень та знахо-дження ринюв збуту.
10. Проведения анал1зу готово!' продукци вибфково або за наявносп обфунтованих пщозр.
11. Сертиф1кац1я виробництва на право використання товарного знаку «оргашчна продукцт», занесения п1д-приемства до Реестру виробництва оргашчноТ продукци (сировини).
12. Реал1зац1я продукци (сировини) через вщповщш канал и збуту.
Процедура визначення придатносл земель (фунтш) для виробництва оргашчноТ продукци та сировини, ви-значена у проект! КМУ [18], та е аналопчною з в1дне-сенням земель сшьськогосподарського призначення до спец1альних сировинних зон.
Щоб провести оцшку придатносл земель (фунтш) для виробництва оргашчноТ продукци та сировини зем-левласник звертаеться до територ1ального контролю-ючого органу у сфер1 навколишнього середовища в га-луз! охорони земель, та мае представити наступш документа [18]:
- агрох1мнш паспорти поля, земельно!' дшянки та результата обстежень фунтового покриву, проведених протягом останшх двох роюв (у раз1 наявносп);
- довщка з державно!' сгатистичноТ зв1тност1 про наявшеть земель та розпод1л Тх за власниками земель, землекористувачами, упддями або документи, що п1д-тверджують площу землеволодшня, землекористування;
- довщка або акт про обсяги використання пестицидш та агрох1м1кат1в за останш три роки, складена у довшьшй форм1;
- граф1чний матер1ал, виготовлений суб'ектом господарювання, який мае право провадити господарську дЫльшсть у сфер1 землеустрою, з нанесеними межами землеволодшь (землекористувань) \ в1дстанями до м1жна-родних, нац1ональних та репональних автомоб1льних дор1г державного значения, промислових тдприемств та ¡нших об'ект1в-забруднювач1в.
Оц1нку придатносл земель визначають на основ1 висновку науковихусганов, науково-досл1дних ¡нститут1в, лаборатор1й якосл та безпеки продукцИ', як1 мають право
СП 2 п
X
<
2
I» X
г>
(Г
ж
о
—I
О
X >
с
И
О х
(Г
зс о -1
о <
х
н
га
т
■о
о
Г)
б I-«
го X
го
I»
>
о я
м
п с
Господарська ефектившсть
Еконолична ефектившсть
Адекватшсть ресурсному забезпеченню
Еколопчна стабшьшсть територи землекористування
Ресурсовщцача
Ресурсом! с кють
Р1вепь рентабельное!!
Р1вень витрат
11родуктившсть ршн
Чистий прибуток
Валова продукция
Норма прибутку
Питома вага прибутку, спрямованого на сощальш заходи
Р!вень зайнятоси
Сошальна ефектившсть
Р1вень розвитку «зеленого туризму»
Середня тривалшть життя пращвниюв
Р1вень захворюваност1
Яюсть (загальна)
Екобезиечюсть
Р!вень повторносп використання ресурс!в
Р1вень забруднення води
Довкшля |—
z
Р!вень забруднення пов!тря
Екологоемшсть
Ресурсоемшсть
Р1вень забруднення
Втрати гумусу
Угцшьнення
Витрати палива (на 1 га)
Еколопчна ефектившсть
Порушення агроценоз1в
Баланс валових форм елемеппв мшерального живлення рослин у грунта
ТруД()М1СТК1СТЬ
Ефектившсть агровиробництва
Коефнпент
Природоемшсть
еколопчност!
Ступшь
зменшення
ШК1ДЛПВИХ
виюедв (СКИД1В)
Коефщент енергетично! ефективносп
Еколопчна безиека технолопчних процес1в
Продуктившсть тварин_
Урожайшеть культур
Енергетична ефектившсть
Техиолопчиа ефектившсть
ю о
Рис. 1. Структурна схема показнишв ефективносп еколопчносп господарювання [побудовано автором]
(атестоваш, акредитоваш) на проведения вим1рювань у сфер1 навколишнього природного середовища, зокрема земельних ресурав, та уах поданих заявником документ^ [18].
Висновок щодо придатносп земель для виробництва органтноТ продукци та сировини надаеться по кожному полю (земельшй дтянц1) вщповщно до встановленоТ форми, а термш його дм складае п'ять роюв [18]. Дал1 встановлюються зони виробництва оргашчноТ продукци, у межах яких допускаеться наявшсть земель, обмежено придатних для виробництва оргашчноТ продукци та сировини, яю вщносяться до таких не бтьше шж за трьома показниками та не бтьше, шж 50 % вщ загальноТ площ1 зони. Кожш п'ять роюв слщ пщтверджувати придатшсть земель, а в раз1 Тх змши - встановлюють нову зону виробництва.
У ход1 досгнджень вщзначено, що критерп та нормативы показники придатносп земель (фунтш) вимогам оргашчного виробництва в бтыиосп ствпадають з вимогами до спец1альнихсировиннихзон, лише деяю з них мають ощадливий характер. Оцшка придатносп земель здшснюеться на основ1 анал1зу об'ективноТ ¡нформаци щодо якосп фунтш, визначення ступеню антропогенного навантаження, фактичного виконання заходш з! збере-ження родючосп фунтш, а також встановлення Тх придатносп для виробництва стьськогосподарських культур.
За ступенем придатносп для виробництва оргашчноТ продукци та сировини видтяють придатш, обмежено придатш та непридатш земл1 [18]. Пщставою для вщнесення земель до одшеТ з цих категорш е показники за еколого-токсиколопчними та фунтово-агрох1мшними критертми якосп земель, яю вщповщають встановленим вимогам значень.
Сама процедура сертифкаци для виробника розпо-чинаеться з подач1 заявки на сертиф1кац1ю. Цей документ з одного боку е повщомленням про початок виробництва продукци за принципами оргашчного землеробства, з ¡ншого - запитом на прийняття в систему контролю органу з сертифкацп [20]. Саме з моменту реестрацп заявки в оргаш з сертифкацп починаеться вщлк конверсшного перюду, тобто переходу вщ традицшного землеробства до оргашчного.
Незважаючи на те, що перехщ вщ традицшного землеробства до оргашчного часто вщбуваеться разом
з1 скороченням врожайносп, прихильники альтернативного землеробства пщкреслюють стшюсть цю системи, особливо через збтьшення органтноТ речовини, пов'я-заноТ' з яюстю Грунту. На початковому етап1 запрова-дження оргашчного землеробства здаеться, що ефектив-шсть ведения господарськоТ дЫльносп знижуеться, але при цьому оргашчна речовина накопичуеться в фунт! на довгострокову перспективу, тод1 й починае дтти прихований механвм пщвищення родючосп фунтт.
Важливою складовою яюсноТ оцшки земель е система показникш, яю тим чи ¡ншим способом покладеш в основу переходу вщ традицшного господарювання до оргашчного. Ус1 показники, що визначають фунтову родюч1сть, подтяють на дв1 основш групи [10]:
1) показники, яю покращуються шляхом внесения оргашчних \ мшеральних добрив, х1мшних мелюрантш та системою оброб1тку Грунту (гумус, ступшь кислотносп, вм1ст рухомих сполук фосфору \ кал1ю, об'емна маса фунту тощо);
2) показники, яю неможливо покращити стабт1зацш-ними заходами (забруднення важкими металами, радю-нуклщами, залишками пестицидш \ т. п.).
Здшснення оцшки еколопчного стану фунтш вщбу-ваеться на першому етат переходу вщ традицшного до оргашчного землеробства. Цей етап спшпадае з оцшкою придатносп земель для ведения оргашчного землеробства. Якщо земл! придатш або обмежено придатш, тобто стан фунтш вщповщае нормативним показникам еколопчноТ оцшки, придатшсть фунтш для оргашчного виробництва визначаеться за фунтово-агрох!м1чними критертми (рис. 2).
В ¡ншому випадку, можливе ¡нтегроване землекористу-вання, принцип якого полягае в зниженш ртня х1м1зац1Т земель, вирощування на них продуктш харчування, без-печних для здоров'я людини та навколишнього середовища. ¡нтегроване виробництво являе собою систему управлшня, яка поеднуе ведения належноТ стьськогоспо-дарськоТ практики з комплексною боротьбою з1 шкщни-ками за рахунок б1ологнних методт. Основою системи ¡нтегрованого землекористування е правильне чергу-вання культур, рацюнальне внесения добрив на основ1 необхщних потреб для рослин ¡з урахуванням родючосп фунт1в [26].
У залежносп в1д показник1в агрох1м1чного стану фун-
Традшийне чемлеробство
Рис. 2. Схема переходу вщ традиц1йного до оргажчного землеробства: розвинуто ¡дею автором за [23] №1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
7
тш перехщний перюд може тривати вщ 2-3 до 5-6 роюв, протягом якого необхщно дотримуватись вщповщних умов [14, 25]:
- пщвищити надходження оргашчних решток за раху-нок використання нетоварно! частини врожаю \ сидератш;
- зменшити дози мшеральних добрив, змшити спшвщношення в них м1ж азотом, фосфором \ кал1ем на користь азотних добрив;
- збшьшити частку багаторнних трав у структур! посшних площ;
- звшьнити поле за допомогою пошарового оброб1тку фунту важкими культиваторами або культиваторами-плоскор1зами вщ коренепаросткових багаторнних бур'янш \ пир1ю;
- звшьняти посшний шар фунту шляхом неглибокоТ культиваци вщ потенцшного запасу насшня малорнних бур'янш;
- вщновити в фунт1 оргашчними добривами, зокрема \ пожнивними рештками, зникл1 асоц1аци мкрооргашзмш, яю забезпечують оптимальний поживний режим фунту;
- забезпечити постами багаторнних бобових трав, сидеральних культур \ мш1мальним оброб1тком Грунту на 4-5 см теля них, вертикальну аерац1ю фунту, що покращуе водний режим та попереджае ¡нтенсивний епк;
- зменшити шкодочиншеть шкщниюв \ хвороб у фунт за допомогою шарування фунту (через 18-20 днш), що дае змогу переривати трофнний зв'язок.
Для мш1м1зацп втрат врожаю, а отже, \ збитюв пщприемства, вводять стабш1зацшний перюд - перюд часу, необхщний для проведения комплексу агрох1м1чних та мелюративних заходш спрямованих на л1квщац1ю нега-тивних наслщюв попереднього землекористування та покращення або стабш1зац1ю яюсного стану фунтш [23].
Обфунтування термшу стабш1зацшного перюду лояльно здшенювати з використанням методики, розробленоТ Сумським обласним державним проектно-технолопчним центром охорони та родючосп фунтш \ якосп продукци [10]. Стабш1зацшш заходи, необхщш для вщновлення показниюв фунтовоТ родючосп до оптимального ршня, шляхом внесения мелюрантш, оргашчних \ мшеральних добрив, потребують вщ 3 до 12 роюв, залежно вщ обсягу запланованих роб1т [23].
Найкращим вар1антом при переход! вщ одно!' системи землеробства до ¡ншоТ е залучення земель, яю тривалий час не оброблялись. У такий споаб можна скоротити перехщний перюд до 2 роюв.
3 наведених вище дослщжень, перехщний перюд у залежносл вщякосп фунтш ¡3 урахуванням уах можливих вар1антш переходу, що базуються на проведены комплексу стабш1зацшних заходш, може становити вщ 2 до 15 роюв при мш1мальних економнних збитках. Кр1м того, кожен етап при переход! до оргашчного землекористування покращуе не лише родючють фунтш, а й еколо-пчшеть господарювання.
Окрш пщвищення родючосп сшьськогосподарських фунтш в оргашчному землеробств1 важливим етапом переходу е оргашзацт технолопчного процесу. У вщ-повщносп до стандартш оргашчного виробництва засто-совуються спец1альш вимоги щодо технологш вирощу-вання сшьськогосподарських культур вщповщно до кон-кретних умов господарства.
Але спочатку необхщно встановити вщповщшеть технологш вимогам еколопчноТ безпеки, тобто здшенити 1'х еколопчну експертизу. На сьогодшшнш день встанов-лено, що ¡снуе чотири класи технологш за впливом на стан агроекосистеми (Н. А. Макаренко, 2008 р.): не-задовшьний, задовшьний, нормальний та оптимальний.
Обов'язковим е застосування еколопчно безпечних сшозмш, що спрямоваш на поповнення фунту азотом за рахунок насичення посшами бобових, фосфором - гречки та вшеа; для покращення забезпечення вологою вводять чорш пари, боротьбу з бур'янами проводять бюлопчними методами; заорюють нетоварну частину продукци [3].
Також необхщно мш1м1зувати застосування мшеральних добрив та пестицидш, замшивши Тх офщшно зарее-
строваними препаратами бюлопчного походження. Але на жаль, за висновками дослщниюв лише один ¡з засто-совуваних в УкраТш бюпрепаратш (пестициди бюлопчного походження, що мають номер у м1жнародному перелку) в £С чекае на реестрац1ю [3].
Щсля проходження конверешного перюду оператор надае документи, в яких вщображае yei процеси, що застосовуе у виробництв1 [20]. Одна з особливостей процедури полягае в тому, що bc¡ документи повинш надаватися в 4¡tko встановлеш термши.
Серед обов'язковоТ документаци мають бути: щорн-ний план вирощування рослин, сшозмши, список вико-ристовуваних сортш, використання в господарств1 дозво-лених добрив та засобш захисту рослин; 3b¡t про рух тварин, ¡нформацт про пад1ж, використовуваш корми та рацюни, заходи щодо профшактики хвороб, ¡нформацт про терапевтичне лкування; 3b¡t про походження, тип, склад i використання закуплено!' пщприемством продукци; 3bít щодо походження, типу, складу та використання проданих товарш господарства; 3b¡t про реал1зац1ю продукци на мюцевому ринку [15].
riotím у залежносл вщ особливостей виробничоТ дтль-hoctí оператора, розраховуеться варт1сть процедури i узгоджуеться договф на сертиф1кац1ю.
BapTiCTb щор1чних сертиф1кац1йних послуг розраховуеться на всю площу виробництва i е дуже диференцшо-ваною, осюльки залежить вщ виду продукци, обсяпв виробництва та етапш процесу сертифкаци, а також встановлюеться ¡ндивщуально для кожного замовника. Наприклад, в украТнському сертиф1кац1йному opraHi TOB «Оргашк стандарт» сертиф1кац1я площ1 100 га коштуе в межах 10 тис. грн, а площа 1000 га - до 20 тис. грн; в «Живш планер» (офщшний представник Istituto Certificazione Etica е Ambientale, 1тал1я) в Укра'1'Hi - вщ 3 до 8 тис. евро. У середньому в УкраТш варт1сть сертифкацп може вар1ювати Bifl 2,5 тис. грн до 25 тис. грн, а в краТнах бвропи - вщ 250 до 750 евро, в залежносл вщ виду дтльносп та розмфш п1дприемства тощо [12, 13, 21].
ГНо1я подання оператором пакету документш спочатку сертифкацшним органом проводиться попередня оц1н-ка документш з метою перевфки вщповщносп наданих даних та Тх повноти. У випадку невщповщносп, документи повертаються для усунення недолшв, а також за необхщносп - надання додаткових даних.
ГНо1я завершения попередньоТоцшки документ1вупро-довж 90 ahíb ¡нспектором з органу сертиф1кац1Т проводиться перша ¡нспекцт, яка включае [15, 20]:
- Biflöip проб фунту для проведения необхщних ана-лЫв щодо вмюту шк1дливих залишкш;
- ¡нформац1ю про загальну площу сшьськогосподарських земель;
- перев1рку книги ведения ¡сторп' полш;
- опис господарства, в якому зазначаеться план госпо-дарських будшель та земель;
- огляд виробничих потужносгей пщприемства;
- сорти, яю використовуються на пщприемств1;
- насшневий матерел та джерела його походження;
- наявшеть власних та покупних оргашчних добрив;
- 3bít про технологи' вирощування сшьськогосподарських культур;
- перев1рку деяких бухгалтерських документш.
Результати проведено!' ¡нспекци надаються разом ¡з
пакетом документш атестацшнш komící'í, яка й приймае ршення щодо реесграцИ' оператора у систем! контролю оргашчного господарства. 3 цього часу оператор знахо-диться пщ наглядом органу з сертифкацп. Оператори оргашчного ринку спочатку мають пройти конверешний перюд та щороку дотримуватись певних вимог [20]:
- надавати 3b¡t про змши у виробництв1 (ор1ентований облк поголш'я худоби, урожайшеть сшьськогосподарських культур, змши в кормових рацюнах та рецептур! продуктш промисловоТ переробки тощо);
- пщлягати ¡нспекц!Т виробництва та вщповщност1 необхщно!' документацИ';
- проходити постшний контроль на вщповщшеть при-
нципам органичного виробництва, а також - на виявлення минулор1чних порушень;
- проводити в1дб1р проб з1браноТ продукци.
ГПсля закшчення конверсшного перюду за умови до-тримання уах вимог оргашчного виробництва оператору видаеться сертифкат вщповщносп, який надае право маркувати власну продукц1ю як оргашчну.
Дал1 оцшювання виробництва оргашчноТ продукци та/або сировини проводиться один раз на два роки. Для тдтвердження гарантп за ¡снуючим законодавством Мастерство аграрноТ пол1тики та продовольства УкраТни повинне вести реестр виробниюв оргашчноТ продукци (сировини), а також забезпечити опублкування офЬ цшних вщомостей про оргашчних оператор1в [4]. Вщпо-в1дний реестр мае публ1куватися в засобах масово! шформацм центральним органом виконавчоТ влади, що ще не здшснюеться.
Сертифкувати необхщно ва ланки дяльносп госпо-дарства - поля, луки, тваринницью ферми, склади, госпо-дарство в цшому, елеватори, а також оргашзац1ю, яка займаеться експортноЧмпортними операц1ями [15]. Тобто сертифкащю можуть пройти оператори (пщприемцО, як\ виробляють, переробляють, упаковують, збер1гають або реал1зують продукц1ю рослинництва \ тваринництва, вирощену вщповщно принцитв виробництва оргашчноТ продукци [6].
Вище наведений алгоритм запропоновано у вщповщ-носп до вимог д1ючого законодавства УкраТни та ¡снуючих проеклв постанов щодо ведения виробництва оргашчноТ продукци (сировини). Хоча неурегульовашсть оргашчного сектору краТни, постшний пошук кращих шлях1в науко-воТ спшьноти та еколопчний стан навколишнього середо-вища вносять посгшш змши на стад1ях переходу до альтернативного ведения господарства, що як ускладнюе, так \ спростовуе в1дпов1дний процес.
Висновки. Проанал1зувавши процес трансформаци еколопчносп господарств, можемо стверджувати, що вдалий виб1рспособу переходу в1дтрадицшного аграрного виробництва до оргашчного е одним ¡з ключових фактор1в, що визначатиме в подальшому ефектившсть його ведения. До основних фактор1в сл1д також вщнести мюцев1 умови та традицп, реакц1ю стьськогосподарських культур на методи виробництва оргашчноТ продукци, тип виробничих процеав, обраних агротехнолопй для дотримання вимог зпдно приняв виробництва оргашчноТ продукци, можливосп введения сгабш1зацшного перюду з метою лквщацп негативних насл1дк1в попереднього землекористування, г'рунтово-кл1матичну зону, в якш розташоване аграрне тдприемство, а також його розмфи.
Не зважаючи на во перешкоди та ризики, переоран-тац1я аграрного виробництва бшьшосп традицшних господарств в еколопзованому напрям1 можлива, а змша свщомосп агровиробниюв вкрай необхщна для майбутшх поколшь.
Л1тература
1. Агроеколопя: [Навчальний поабник] / [О.Ф. Смаггпй, А. Т. Кардашов, П.В. Литва к та ¡н.] - К. : Вища осв1та, 2006. - 671 с.
2. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон. - М. : ПРОГРЕС, 1993. - 599 с.
3. Бойко Л. Передумови розвитку органтного виробництва в УкраТы / Л. Бойко // Землевпорядний вюник. - 2001. - № 2. - С.30-34.
4. Закон УкраТни «Про виробництво та об ¡г органнноТ' стьськогосподарськоТ продукци та сировини» вщ 03.09.2013 року № 425-VII [Елекгронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/425-18.
5. Корнщька О. I. Еколопчы та сошально-економты передумови розвитку виробництва оргаычно!' продукци: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. стьськогосподарських наук: 03.00.16 «Еколопя» / О. I. Корнщька. -К., 2009. - 19 с.
6. Корнщька О. I. Оргаычне виробництво: основы напрямки наукового за-безпечення / О. I. Корнщька // Агроеколопчний журнал. - 2011. - № 3. -С. 26-30.
7. Купинец Л. Е. Методология формирования комплексной оценки эффектов и эффективности создания органического производства / Л. Е. Купинец // Органтне виробництво \ продовольча безпека. - Житомир : «Полюся», 2013. - С. 61-66.
8. Легеза Д. Г. Модель органтного виробництва продукци у стьськогосподарських пщприемствах / Д. Г. Легеза [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mev-hnu.at.ua/load/mizhnarodna_naukovo_praktichna_
internet_konferencija/8_shljakhi_pidvishhennja_konkurentospromozhnosti_ vitchiznja n i kh_pi d pri emstv/9 -1-0-35.
9. Мань ко Ю. П. Ефективнють еколопчного землеробства в люостепу УкраТни / Ю. П. Манько // Поабник украТ'нського хл!бороба. - К., 2009. -С. 263-266.
10. Методика визначення (розрахунку) po3Mipy витрат на вщновпення родючосп фунт1в [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. sumyzemres.gov.ua/index.php/2013-04-30-12-02-07.
11. OpraH¡4He землеробство: з досвщу ПП «Агроеколопя» Шишацько-го району ПолтавськоТ' областк Практичн! рекомендацп / Антонець С. С., Антонець А. С., Писаренко В. M. [та ¡н.]. - Полтава: РВВ ПДАА, 2010. - 200 с.
12. Органтний ринок: заруб i жни й досвщ та перспективи УкраТни / Т. Ю. Приймачук, Т. M. Ратошнюк, Т. А. Штанько, Т. Ю. Отнкова, А. В. Проценко // Органнне виробництво i продовольча безпека. -Житомир : Вид-во «Полюся», 2014. - С.404-408.
13. Орел О. I. 1нформац1йне забезпечення суб'еюпв господарювання щодо органтного виробництва / О. I. Орел // Органнне виробництво i продовольча безпека. - Житомир : Вид-во «Полюся», 2014. - С. 494-499.
14. Основи бюлопчного та адаптивного землеробства : [навчальний поабник] / П. В. Писаренко, О. О. Горб, Т. В. Невмивака, Ю. С. Голк. - Полтава, 2009. - 312 с.
15. Офщмний сайт М1жнародноТ' Федерацп органтного стьськогосподарсь-кого руху / OpraHiK в Укра'1'Hi [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://organic.com.ua/uk/homepage/2010-01-26-13-42-29.
16. Подол и не кий С. А. Труд человека и его отношение к распределению энергии / С. А. Подолинский. - M. : Ноосфера, 1991. - 161 с.
17. Потапенко В. Г. Органнне стьське господарство як чинник еколопчноТ' безпеки / В. Г. Потапенко, О. M. Потапенко // Економка АПК. - 2011. -№ 5. - С. 58-65.
18. Проект постанови КабЫету Míhíctpíb УкраТни «Про затвердження Порядку оцшки придатносп земель (футпв) для виробництва органтноТ продукци та сировини» вщ 26.11.2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://minagro.gov.ua/uk/regulatory7nicN 19482.
19. Руденко M. Д. Енерпя прогресу: нариси з ф^ичноТ' економки / М. Д. Руденко. - К. : Молодь, 1998. - 528 с.
20. Тимошенко В. Н. От заявки к органик-маркировке на примере директив ЕС / В. Н. Тимошенко, А. А. Музыка, А. Л. Зиновенко, Л. Н. Шейграцова,
H. Н. Шматко // OpraH¡4He виробництво i продовольча безпека. - Житомир : Вид-во «Полкся», 2014. - С. 121-125.
21. Чайка Т. О. Роз виток виробництва органтноТ продукци в аграрному ceKTopi економки УкраТни : moho граф i я / Т. О. Чайка ; пщ за г. редакцию д-ра економ. наук, проф. Н. M. Оренко. - Донецьк : Вид-во «Ноулщж» (до-нецьке в1ддтення), 2013. - 319 с.
22. Шевчук Г. M. Еколого-економтне обфунтування органтного стьсько-господарського виробництва / Г. M. Шевчук // Маркетинг i менеджмент ¡нноващй. - 2011. - № 4, Т. I. - С. 241-251.
23. Шпак Г. M. BapiaHTH переходу господарств вщ традицшного до органтного землекористування / Г.М. Шпак// Органтне виробництво i продовольча безпека. - Житомир : Вид-во «Полюся», 2014. - С.499-503.
24. Шувар I. А. Бюлопчне землеробство та його перспективи / I. А. Шувар, Б. I. Шувар // Агросектор. - 2007. - № 9 (23). - С. 18-20.
25. Як вщр!знити оргаычний продукт? Рубрика «Cbít opraHiK» / Журнал «Organic ua» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://organic.ua/uk/ organicworld/how-to-choose.
26. Integrowana Produkcja w Pol see [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.minrol.gov.pl/Jakosc-zywnosci/Integrowana-produkcja-roslin/IP-w-Polsce.
27. Report and recommendations on organic farming / prepared by USDA Study Team on Organic Farming. - Washington DC : USA, 1980. - 94 p. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nal.usda.gov/afsic/pubs/ USDAOrgFarm Rpt. pdf.
References
I. Smahlii, O. F., Kardashov, А. Т., Lytvak P.V. et al. (2006) Agroecology. Kyiv: Higher Education, 2006. 671 p. (in Ukrainian.
2. Aron, R. (1993) Stages of development of sociological thought. Moscow: PROGRESS, 1993. 599 p. (in Russian).
3. Boiko, L. Prerequisites of development organic production in Ukraine. Land management herald, 2001. no. 2, pp. 30-34 (in Ukrainian).
4. Law of Ukraine No 425-VII from 09.03.2013 «On the production and circulation of organic agricultural products and raw materials», Kyiv, 2013. 23 p. Accessed at http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/425-18 (in Ukrainian).
5. Kornitska, О. I. (2009). Environmental and socio-economic preconditions of production of organic products. Author, of dis. to obtain the degree of Ph.D. Kyiv, 2009. 19 p. (in Ukrainian).
6. Kornitska, О. I. Organic production: the main directions of scientific support. Agroecology journal, 2011, no. 3, pp. 26-30 (in Ukrainian).
7. Kupynets, L. E. (2013). Methodology of formation of integrated assessment the effects and effectiveness of the establishment of organic production. I Int. Scientific Conf. «Organic production and food security». Zhytomyr, 2013, pp. 61-66 (in Russian).
8. Leheza, D. H. (2011) Model of organic production in agricultural enterprises. I Int. Scientific Conf. «Management of economic activities of industrial enterprises in the system of modern globalization processes». Accessed at http://mev-hnu.at.ua/load/ mizhnarodna_naukovo_praktichna_internet_konferencija/8_ shljakhi_pidvishhennja_ konkurentospromozhnosti_vitchiznjanikh_ pidpriemstv/9-1-0-35 (in Ukrainian).
9. Manko, Yu. P. Efficiency ecological agriculture in forest steppe of Ukraine. Ukrainian farmer guide, 2009, pp. 263-266 (in Ukrainian).
10. Method for determination (calculation) of the costs of restoring soil fertility. Accessed at http://www.sumyzemres.gov.ua/index.php/2013-04-30-12-02-07 (in Ukrainian).
11. Antonets, S. S., Antonets, A. S., Pysarenko, V. M. et al. (2010). Organic farming: the experience of PE «Agroecology» Shyshatskyy district, Poltava region. Practical recommendations. Poltava: EPD PDAA,2010. 200 p. (in Ukrainian).
12. Pryimachuk, T.Yu., Ratoshniuk, T.M., Shtanko, T.A., Sitnikova, T.Yu.,
Protsenko, A. V. (2014). The organic market: foreign experience and prospects of Ukraine. II Int. Scientific Conf. «Organic production and food security». Zhytomyr, 2014, pp. 404-408 (in Ukrainian).
13. Orel, O. I. (2014). Informational ensuring of business entities concerning organic production. II Int. Scientific Conf. «Organic production and food security». Zhytomyr, 2014, pp. 494-499 (in Ukrainian).
14. Pisarenko, P.V., Gorb, O.O., Nevmyvaka, T.V., Golik, Y.S. (2009). Principles of biological and adaptive agriculture. Poltava, 2009. 312 p. (in Ukrainian).
15. The official website of the Organic Federation of Ukraine. Accessed at http:// organic.com.ua/uk/homepage/2010-01-26-13-42-29 (in Ukrainian).
16. Podolynskyi, S. A. (1991). The labor of man and his relation to energy distribution. Moscow: Noosphera, 1991. 161 p. (in Russian).
17. Potapenko, V. H., Potapenko, O. M. (2011). Organic farming as a factor in environmental safety. Economy AIC, 2011, no. 5, pp. 58-65 (in Ukrainian).
18. Project is resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine from 26.11.2015 «On approval of land suitability assessment (soil) for the production of organic products and raw materials». Kiev, 2015. 4 p. Accessed at http://minagro.gov. ua/uk/regulatory?nid=19482 (in Ukrainian).
19. Rudenko, M. D. (1998). Energy of progress: essays on physical economy. Kiev: Youth, 1998. 528 p. (in Ukrainian).
20. Tymoshenko, V. M., Muzyka, A. A., Zinovenko, A. L. et al. (2014). From application to the organic-labeling as an example of EU directives. II Int.
Scientific Conf. «Organic production and food security». Zhytomyr, 2014, pp. 121-125 (in Russian).
21. Chayka, T.O., Sirenko, N.M. (2013). The development of organic production in the agricultural sector of Ukraine. Donetsk: Izd «Noulidzh», 2013. 319 p. (in Ukrainian).
23. Shevchuk, G.M. Ecological and economic assessment of organic agricultural production. Marketing and management innovation, 2011. no 4, Vol. 1, pp. 241-251 (in Ukrainian).
24. Shpak, G.M. (2013). Options for the transition from traditional farms to organic agriculture. II Int. Scientific Conf. «Organic production and food security». Zhytomyr, 2014, pp. 499-503 (in Ukrainian).
25. Shuvar, I. A., Shuvar, B. I. (2007). Biological farming and its prospects. Agrosector, 2007, Vol. 9, no. 23, pp. 18-20 (in Ukrainian).
26. How to distinguish organic product? Rubric «Organic World» / Journal «Organic ua». Accessed at http://organic.ua/uk/organicworld/how-to-choose (in Ukrainian).
27. Integrated products in Poland. The official website of the Ministry of Agriculture and Rural Development. Accessed at www.minrol.gov.pl/Jakosc-zywnosci/Integrowana-produkcja-roslin/IP-w-Polsce (in Polish).
28. USDA Study Team on Organic Farming (1980). Report and recommendations on organic farming. Washington DC : USA, 1980. 94 p. Accessed at http://www. nal. usda.gov/afsic/pubs/USDAOrgFarmRpt.pdf (in English).
