CC BY
21
родними фггомелюрантами з метою пiдвищення якостi штучно! пдроекосис-теми та покращення його естетично! й саштарно-гтешчно! цiнностi.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Ф^омелюращя : навч. поабн. / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Сит", 2003. - 540 с.
2. Максименко В.Ф. Географ1я Кам'янеччини (Ф1зико-географ1чний опис територп Кам'янка-Бузького району Льв1всько!' обласп) : навч. поабн. / В.Ф. Максименко. - Кам'янка-Бузька : Вщдш осв1ти Кам'янка-Бузько! районно! державно! адмшютрацп, 2001. - 64 с.
3. Камзкт Ж.С. Пдроеколопя Украши : навч. поабн. / Ж.С. Камзют, О.Л. Шевченко. -К. : Ф1рма "1нкос", 2009. - 614 с.
4. Шестопалов В.М. Отчет о перспективной оценке эксплуатационных запасов подземных вод Волыно-Подольского артезианского бассейна 1973-1977 гг. / В.М. Шестопалов, В.П. Федосеев и др. - Львов : Изд-во Геоинформ, 1977. - 234 с.
5. Горев Л.М. Пдрох1м1я Украши : пщручник / К.М. Горев, В.1. Пелешенко, В.К. Хшь-чевський. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1995. - 307 с.
Миронова Н.Г. Гидрохимические условия техногенных водоемов восточной части Малого Полесья
Проанализированы гидрогеологические условия формирования и химический состав воды техногенных водоемов восточной части Малого Полесья, образовавшихся в результате добычи песка.
Ключевые слова: отработанные карьеры, техногенные водоемы, химический состав, Малое Полесье.
MironovaN.G. Hydrochemical parameters technogenesis reservoirs of east part of Small Polyssia
In this article analyzed hydrogeological parameters of forming and chemical composition of water of technogenesis reservoirs of east part small Polyssia, which appeared as a result of booty of sand.
Keywords: exhaust careers, technogenesis reservoirs, chemical composition, Small Polyssia.
УДК504.003.13:630*905.2.004.14 Доц. О.М. Адамовський, канд. екон. наук;
acnip. 1.В. Козш - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 БАГАТОЦ1ЛЬОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розглянуто та охарактеризовано низку шструментив люово! пол^ики, необхщ-них для тдвищення еколоro-економiчноi ефективносп багатоцшьового використан-ня лiсiв рiзних форм власносп, також переглянуто фактори, що впливають на вибiр люово! полiтики, зокрема на природу благ i послуг, сощальш та економiчнi цiнностi.
Ключовi слова: люова полiтика, лiсокористування, потенцiал люових ресурсiв, багатоцiльове використання, еколого-економiчна ефектившсть.
У сучасному шдустр1альному свт щншсть лшв постшно зазнае знач-них змш. З одного боку, л1си та люова продукщя необхщш для задоволення первинних людських потреб. З шшого - щншсть благ та послуг лшв зростае разом 1з зростанням доход1в населення. У розвинених кра!нах сьогодш л1со-вий потенщал щнують за послуги рекреацп та туризму, воду (кшьюсть та яюсть), можливост вщпочинку, бюр1зномашття та люову продукщю.
Усвщомлення важливост послуг люово! екосистеми, таких як вироб-лення кисню, поглинання вуглецю, гiдрологiчнi цикли, пiдвищило ступiнь за-непокоення людства проблемою збереження лiсiв до ^е! межi, що таю питан-ня розглядають вiднедавна на мiжнародному рiвнi на всесвiтнiх самггах, кон-ференцiях та форумах.
Рiзновиди лiсових благ та послуг, сощальних цiнностей та можливiсть 1х економiчного оцiнювання визначальним чином впливають на вибiр люово! полiтики. Цi детермшанти люово! полiтики впливають на вибiр традицiйних лiсових полiтик та вщграють важливу роль для розроблення та вибору нових шструмент1в досягнення цшей сталого лiсокористування та багатоцiльового використання люового потенцiалу.
Сьогоднi iснуе багато класифжацш благ та послуг, яю надае лiс. Зок-рема, вс блага та послуги екосистем можна роздшити на категорп, що базу-ються на правах споживання (конкурентности та виключностi [1]. Виключ-т - це iнституцiйна категорiя благ, яка базуеться на державних, релтйних чи шших особливостях, якi дають змогу конкретнiй особi захищати свое право власносп. До конкурентних вщносять блага, споживання яких одшею особою забороняе одночасне споживання цих благ шшою особою. Неконкурен-тне благо - це благо або послуга, тд час споживання якого особа не чинить впливу на можливост споживання цього ж блага шшими особами [2].
Ресурси загального вжитку, таю як вщкритий проспр, повiтря, вода, кожна особа споживае окремо, але важко виключити кого-небудь iз спожива-чiв i стягувати плату за користування цими благами (вони е конкурентнi, але не виключш). Внаслiдок цього ресурси загального вжитку можна використо-вувати до моменту !х повного виснаження, або до моменту, коли вартють ви-добування не досягне рiвня корисностi iндивiда вiд споживання цього ресурсу.
Колективш блага, якi споживають одночасно багато оЫб, е неконку-рентними i не виключними. Обмеження споживання або стягування плати за споживання цих благ е неможливими або важко здшсненними. Прикладами таких благ е нацюнальна оборона, контроль люових пожеж, краса пейзажiв, боротьба з комахами-шюдниками та епiдемiями. Загалом цi блага недос-татньо забезпечеш у чисто ринковiй економiцi, тому певний рiвень !х регу-лювання покладаеться на державний сектор.
На вибiр механiзму розмiщення та захисту ресурЫв, окрiм природних благ, впливае i низка iнших факторiв (природних чи антропогенних, передба-чуваних чи непередбачуваних). Вибiр типу люово! полггики покладаеться на ринок або державу.
Найчастше для оптимального розмiщення та захисту ресурЫв нада-ють перевагу правам приватно! власность Приватна власшсть на лiсовi дшян-ки е визначальним фактором для з'ясування цшей використання люового по-тенцiалу та ролi ринкiв i держави у процес розмiщення ресурсiв. Сьогоднi близько 80 % лiсiв свiту перебувае у державнш власностi. Цей показник сильно рiзниться. Наприклад, 90 % лiсiв пiвдня США перебувають у приват-нiй власностi, i близько 94 % лiсiв Ази та Африки перебувають у державнш власност [3].
Право власност передбачае право володшня лiсом, тобто можливiсть використовувати, контролювати та розпоряджатись власшстю, земельними
дiлянками чи продуктами, яю е на цш земельнiй дiлянцi. Права володiння е часто ексклюзивними, але дуже рiдко абсолютними. Право володiння впли-вае на можливють ринку розмiщувати ресурси та захищати лiси вiд виснаж-ливо! експлуатацiï, тому воно може допомогти iнтерналiзувати зовнiшнi ефекти вщ виснажливого використання лiсiв [4].
Фiаско ринку може призвести до втручання з боку держави. Це може також бути пов'язано Ï3 природою сусшльних та колективних благ i екстерна-лiями (позитивними i негативними), що створюють цi блага. Екстернали ви-никають, коли побiчнi ефекти вiд споживання чи виробництва благ не вхо-дять у ринкову щну продукцiï [5]. Фiаско ринку також може охоплювати не-досконалу конкуренцiю, або недостатшсть iнформацiï, що спотворюе резуль-тати дiяльностi ринку. Екстерналiï е головною причиною, внаслщок якоï не-обхщним е втручання держави для розвитку регулятивно!' лiсовоï полiтики та шщативних програм. Цi програми охоплюють спроби припинення забруд-нення та контроль ерози у процесi ведення люового господарства, боротьбу з опустеленням шляхом насадження дерев, або запоб^ання скороченню обся-гiв деревини та забезпечення поставок промисловоï деревини за допомогою субсидування процесу люових насаджень.
Економiчна цiннiсть благ та послуг, на наш погляд, е надзвичайно важливим показником для визначення обсяпв виробництва благ та ix розмь щення. Розмiщення переважноï бiльшостi свiтовиx ресуршв визначають ринки. Деревина, недеревна люова продукцiя, незаконнi лiсовi продукти, продаж земл^ iнвестицiï у плантаци та iншi лiсовi продукти сьогодш регулюе ринок.
Оцiнити економiчну вартють досить складно, оскiльки необxiдно вра-ховувати альтернативнi варiанти використання люових земель, переваги люо-користувачiв та застосоваш методи оцiнювання. Економiчнi щнносп можна класифiкувати кiлькома способами. Одшею з класифшацш е використання вартост невикористання, яка може охоплювати вартють видобування (сиро-винну вартiсть) та вартють невидобування (несировинну вартiсть) [6].
Сировинна вартють може охоплювати деревину, мисливських тварин, шдрют або незначш урожайнi насадження. Несировиннi вартост охоплюють послуги рекреацп, красу пейзажу, спостереження за диким життям люу, фiльтрацiю (очищення) води, поглинання вуглецю - все це називають вартю-тю "пасивного використання". Вартiсть невикористання охоплюе вартють ю-нування (можна вважати, що вона також мютить вартють вибору та спадщи-ни). Вартост невикористання не вiдображено в ринкових щнах. Деякi вартос-т використання е торговельними або потенцшно торговельними, коли всi ш-шi вартостi е неринковими. Вартiсть невикористання охоплюе вартють вибору (готовшсть платити за майбутне використання), вартють iснування (вар-тiсть присвоена ресурсу за фактом його юнування) або вартють спадщини (вартiсть збереження лiсiв для майбутнix поколiнь) [6].
Досить часто виникае необхщшсть державного втручання у вибiр iнструментiв лiсовоï полiтики, коли природа благ та послуг перешкоджае адекватному ринковому розмщенню. Таке втручання необxiдне для захисту лiсiв вiд пожеж, шкiдникiв та ешдемш (колективнi блага), збирання недерев-ноï лiсовоï продукци у державних люах (суспiльнi блага) тощо. Взаемодiя природи лiсовиx благ та сусшльних цшностей i можливостi ринкiв забезпечу-
вати ефективне та с^аведливе pинкoве poзмiщення визначають зaстoсyвaння кoнкpетних iнстpyментiв лiсoвoï полггики.
Чимало нayкoвцiв oбгoвopювaди iнстpyменти люово!' пoлiтики, почи-наючи з ^татних pинкiв i деpжaвнoï влaснoстi до в^обництва благ i пос-луг. Зoкpемa таких iнстpyментiв, як: pегyлювaння, дозволи на тopгiвлю, по-датки, субсиди, пpaвa влaснoстi, закони мiжнapoднoï та нaцioнaдьнoï полгги-ки i планування [V]. Пoсеpед фiнaнсoвих iнстpyментiв пoлiтики видiляють кpедитнi лiнiï, фонди довкшля, poзвитoк pинкy, пpивaтний каштал та благо-дiйнi гpaнти. Цей m6íp iнстpyментiв лiсoвoï пoлiтики можна iнтегpyвaти y тpaдицiйнi та тимчaсoвi iнстpyменти, що дасть змогу шдвищити еклого-еко-нoмiчнy ефективнiсть викopистaння pесypсiв лiсoвoгo пoтенцiaдy [8].
Надзвичайно важливим для пiдвищення ефективнoстi багатоцшьового менеджментy e забезпечення належного piвня деpжaвнoгo та пpивaтнoгo фь нaнсyвaння пpoцесy викopистaння лiсoвoгo пoтенцiaдy. Тут можна вио^еми-ти тpи типи люових пpoектiв: кoмеpцiйнi, сoцiaдьнo-спpямoвaнi та довкшьш (лiсoвi пpoекти для зaхистy дoвкiлля) [8].
Цi пpoекти класифжують виpoбництвo або кoмеpцiйнi пpoекти, як та-кi, що здiйснюються для oтpимaння пpибyткiв пpивaтним сектopoм. У мину-лому тaкi пpoекти фiнaнсyвaлись здебiльшoгo чеpез деpжaвнi сyбсидiï, але зapaз це не дуже часто тpaпляeться, oкpiм певних податкових пшьг, якi oтpи-мують лiсoвлaсники по всьому свггу. Сoцiaдьнo-спpямoвaнi пpoекти зoсеpе-джуються на пoдoлaннi бiднoстi та поращены сoцiaдьнoï piвнoстi чеpез сти-мулювання зpoстaння дoхoдiв та зайнятость Kpитеpiï piвнoстi та бiднoстi за-довольняють дpiбних влaсникiв та poзвитoк iнститyцiйнoгo пoтенцiaдy ipo-мад. Метою довкшьних пpoектiв e забезпечення суспшьних благ чеpез дов-кiльнi послуги лiсiв. Цi пpoекти ставлять за мету по^ащити пpoцеси кoнсеp-вування та захисту pесypсiв, а саме уникнути негативних pинкoвих екстеpнa-лш, або забезпечити pесypси бiльшим обсягом неpинкoвих вapтoстей, таких як бiopiзнoмaнiття, якiсть води та вoднo-бoлoтнi упддя. Сoцiaдьнi, дoвкiльнi пpoекти та полггичш iнстpyменти пеpевaжнo кoнтpoлюe деpжaвa, а в^обни-чу пoлiтикy зaбезпечye ^иватний сектop.
Бiльшiсть кpaïн мають piзнi piвнi лiсoвoгo pегyлювaння та стaндapтiв. Регулювання нaйчaстiше спpямoвaне на люовщновлення, кpaщi пpaктики уп-paвлiння, кшьюсть та якiсть водяних та болотистих упдь, poзвитoк pибaдь-ства та фауни, збеpеження бiopiзнoмaнiття та видiв, що пеpебyвaють пiд заг-poзoю зникнення, забезпечення належно!" кiлькoстi деpевини та iнших люо-вих ^оду^в та бopoтьбy з незаконною люозаго^влею. Pегyлятивнi засоби охоплюють коло таких питань, як: безпека ^ащвниюв, зapoбiтнa плата, пе-pевезення вaнтaжiв, нацюнальна безпека та мiжнapoднa тopгiвля. Часто pегy-лювання спpиймaють як екoнoмiчний iнстpyмент, але pегyлювaння може стати важким тягapем для деяких ^ata, спpичиняючи витpaти деpжaви, ютотш витpaти влaсникiв та втpaти pинкoвoï ефективнoстi. Регулювання без ^иму-су p^o дae ефект.
Надзвичайно важливу poль пoсеpед iнстpyментiв лiсoвoï пол^ики вщ-гpae пpoфесiйнa oсвiтa ^омадськост^ землевлaсникiв, пpoфесioнaдiв, pеeстpaтopiв та вЫх тих, хто таку пoлiтикy фopмye. Зaгaдьнoпpийнятим e те, що пеpевaжнa бiльшiсть витpaт на таку освггу лягae на плечi деpжaви. Деp-
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
61
жавне фшансування професiйноï освiти (повнiстю або частково) е благом, доступним для громадян бшьшосп краш заxiдного свiту: США, Свропи, Ла-тинськоï Америки. Для регулювання кшькосп студентiв у деяких крашах зас-тосовують суворi екзамени та критери для вступу, а в шших крашах навпаки, вступити легко, але критери ощнювання навчання е досить жорсткими. Освь та та наука створюють шноваци та знання i забезпечують основу для профе-сшного управлiння та формування державноï полiтики, як мiнiмум у довго-термiновому перiодi [9]. Лiсовi дослiдження, особливо тi, що стосуються не-ринкових вартостей, часто виправдовують ус сподiвання, оскiльки вони е характеристиками колективних благ.
Захист лiсiв вщ лiсовиx пожеж е одшею iз найголовнiшиx цiлей люо-воï полiтики для збереження лiсiв у крашах, що розвиваються i буквально може означати рiзницю мiж тим - мати лiси, чи ш Захист вiд комах-шюдни-юв та хвороб деревини став бшьш важливим моментом лiсовоï полiтики з ак-тивним розвитком мiжнародноï торгiвлi деревиною, у якiй можуть м^итись патогени. У додаток до прямих патогешв iнвазивнi види стають еколопчни-ми суперниками, якi можуть загрожувати мюцевим видам.
Головним iнструментом для шдтримки лiсовиx територiй та люового менеджменту у бiльшостi частин св^у е адекватне управлiння. Необxiдним е захист лiсiв правоохоронними органами кожноï держави вiд незаконного ви-рубування, продажу деревини та крадiжок. К^м того, для пiдтримки розвит-ку лiсовоï галузi широко застосовують субсиди на засадження та вирубуван-ня деревини. Сьогодш юнуе багато тишв таких субсидiй, зокрема: загальнi та частковi платежi (виплати) для засадження дерев, платеж^ спрямованi на покращення деревостанiв, усунення податку на прибуток з метою залучення iнвестицiй, коригування податку на власшсть з метою тдвищення ефектив-ностi лiсового менеджменту, платеж^ спрямованi на заохочення консервацп лiсiв та платежi, що заохочують дiяльнiсть у сферi ландшафтного та екосис-темного менеджменту. Зазвичай згадаш виплати здiйснюе держава, але мiж-народнi банки та агентства з розвитку також забезпечують певш фонди.
Новi iнструменти лiсовоï полiтики здебшьшого зосереджуються на ба-гатоцiльовиx елементах, зокрема на неринкових ресурсах, сощальних i дер-жавних критерiяx, колективних та сусшльних благах. У той самий час, новi багатоцiльовi шструменти повиннi узгоджуватись з обмеженими коштами державних бюджетiв та вiдносно невеликою кшьюстю фаxiвцiв.
Незважаючи на вимоги чггкого розмежування власностi, найпотужнi-ший потенцiал для економiчно ефективного розмщення ресурсiв забезпечують ринки збуту, оскшьки вони мiнiмiзують використання ресурЫв та витрат i дасть змогу використовувати лiсовi ресурси з меншою вартютю.
За останнi два десяташття розвинулось багато нових пiдxодiв ринко-воï полiтики щодо пiдвищення еколого-економiчноï ефективностi багато-цiльового використання люового потенцiалу з рiзними рiвнями державного втручання. Зокрема, для пошуку i перевiрки стану захисту лiсiв та люового менеджменту використовують лiсову сертифжащю, сертифiкати на зменшен-ня впливу вщ лiсозаготiвлi, сертифiкати походження товару, мiжнародний банкiнг, перевiрки позик та iншi пiдxоди.
Ринки також використовують для впровадження нових нетрадиц!йних !нструмент!в пол!тики, таких як: торговельн! права розвитку, послаблення консервац!!, платеж! на право захисту, платеж! б!орозв!дки, виробництво не-деревно! л!сово! продукц!!, екотуризм, платеж! за викиди вуглецю, за послуги довк!лля та за деградац!ю довк!лля. Вуглецев! винагороди е м!жнародними субсид!ями або ф!нансовими !н!ц!ативами, як! допомагають пом'якшити про-цес зм!ни кл!мату шляхом збер!гання вуглецю у природних резервуарах. Ринки для збер!гання вуглецю (наприклад, плантац!! дерев або процеси запоб!ган-ня знел!сненню) е перспективними, в!дпов!дно до умов К!отського протоколу.
1нструментами для оц!нювання стану та сталост! л!с!в на нац!онально-му та рег!ональному р!внях е критер!! та !ндикатори сталого л!сового менеджменту. М!жнародн! та рег!ональн! критер!! сталого л!сового менеджменту ! критер!! та !ндикатори процес!в використовують для характеристики сталого л!сового менеджменту, узгодження процес!в збирання, збер!гання та поши-рення даних (шформаци), досл!дження та оц!нювання тенденц!й зм!ни л!со-вих умов, !нформац!йного супроводу процес!в прийняття р!шень [7].
Сучасна л!сова пол!тика допомагае визначити головн! тенденц!! догляду, використання та захисту л!с!в. За останн! десятил!ття управл!ння л!сами на засадах сталого розвитку стало широко сприйманою парадигмою, яка ствер-джуе, що ми повинн! управляти л!сами з метою п!дтримання ц!ло! низки еко-ном!чних, еколог!чних та соц!альних ц!нностей. Це означае, що л!сова политика повинна забезпечувати наб!р багатоц!льових благ та послуг. Природа розвитку ц!лей сталого л!с!вництва потребуе удосконалення !нструмент!в л!сово! пол!тики для розвитку багатоцшьового л!сокористування. Нов! !нструменти л!сово! пол!тики повинн! покращувати можлив!сть захисту сусп!льних та ко-лективних благ, враховувати та зменшувати ф!аско ринку та екстернал!й, бра-ти до уваги думки сусшльства та неурядових орган!зац!й. 1нструменти л!сово! пол!тики для багатоц!льового л!сокористування повинн!, здеб!льшого, покла-датись на державу, а менше на фах!вц!в, оск!льки вони е досить обмеженими через деф!цит ф!нансування. Потр!бно ч!тко визначити, як! саме !нструменти державно! пол!тики потр!бно застосовувати ! коли !х застосовувати.
Виб!р в!дпов!дних !нструмент!в пол!тики для п!двищення еколого-економ!чно! ефективност! багатоц!льового використання л!сового потенц!алу повинен залежати в!д контексту, кра!ни, природи благ, соц!альних ц!нностей, землеволод!ння, ринково! ефективност!, державного ф!нансування та владних повноважень. 1нструменти л!сово! политики повинн! бути ефективними, спра-ведливими до л!сокористувач!в та л!совласник!в, практичними та ф!нансово доступними.
Лггература
1. Savas E.S., Privatizing the public sector: How to shrink government. Chatham house publishers, Chatham, N.J., 1982. - 164 p.
2. Farley J. The failure of the free-market on a full planet, first draft. Gund institute for ecological economics, University of Vermont. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.uvm.edu/giee/discuss/full_planet-Farley.html.
3. Состояние лесов мира 2011. FAO. Рим, 2011 год. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fao.org/docrep/013/i2000 r/i2000r00.htm.
4. Markandya et. al. Environmental economics for sustainable growth - A hand book for practitioners. Elgar, United Kingdom, 2002. - 528 p.
5. Pearse P. Introduction to Forestry Economics. - Vancouver: University of British Columbia Press, 1995. - 226 р.
6. Kramer R. et. al. Forest valuation. In: Sharma N. (Ed.), Managing the world's forests, Ch.10. Kendall-Hunt publishing company, Dubuque, Iowa, 1992. - 256 р.
7. Соловш 1.П. Пол^ика сталого розвитку люового сектора економши: парадигма та iнструменти : монографiя. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, Вид-во ТзОВ мЛiга-Пресм, 2010. -368 с.
8. Simula M. et. al. Forest financing in Latin America: The role of the Inter-American development bank. ENV-138. Inter-American Development bank Sustainable development department, Environmental division, Washington, D.C., 2002. - 146 р.
9. Guldin R. Forest science and forest policy in Americas: building bridges to a sustainable future. Forest policy and economics, 2003. - № 5. - Pp. 329-338.
Адамовский А.Н., Козий И.В. Пути повышения эколого-экономи-ческой эффективности многоцелевого использования потенциала лесных ресурсов
Рассмотрен и охарактеризован ряд инструментов лесной политики, необходимых для повышения эколого-экономической эффективности многоцелевого использования лесов разных форм собственности, также пересмотрены факторы, которые влияют на выбор лесной политики, включая природу благ и услуг, социальные и экономические ценности.
Ключевые слова: лесная политика, лесопользование, потенциал лесных ресурсов, многоцелевое использование, эколого-экономическая эффективность.
Adamovsky A.M., Koziy I. V. Forest resource potential multi-functional use ecological economics efficiency ways of increasing
Paper deals with a number of forest policy instruments, necessary to increase ecological economics efficiency of multi-functional forestry goals across a broad range of ownerships and a number of factors which influence forest policy choice, including the nature of goods and services, social and economic values.
Keywords: forest policy, forest management, forest resource potential, multi-functional use, ecological economics efficiency._
