CC BY
12
ту продукцй. Для ефективностi рекламних заходiв i зростання обсягiв продажу доцшьно дотримуватися регiонального принципу завоювання ринку.
Одним iз шляхiв реалiзацй продукцй молочно! галузi е вихiд на мiж-народнi ринки, що сприятиме вдосконаленню функцiонування ринку молока. Розвиток зовнiшньоекономiчних вiдносин е потужним прискорювачем еко-номiчного i науково-технiчного прогресу [5, с. 320]. Тому з метою збшьшен-ня обсяпв експорту молокопродукцй та виходу на мiжнароднi ринки потрiб-не як державне регулювання в царинi правово!, митно!, податково!, фшансо-во-кредитно! полiтики, так i вжиття заходiв щодо шдвищення якостi вггчиз-няно! продукцй, пошуку нових канашв просування товарiв, провадження ефективно! рекламно! кампанй тощо. Щодо захисту вггчизняного виробника та зовшшнього ринку, то потрiбнi заходи запоб^ання надмiру iмпорту моло-копродукцй, тобто регулювання державними органами влади Укра!ни "критичного iмпорту" або мшмального рiвня iмпорту.
Висновки. Таким чином, основш завдання, якi потрiбно виконати для вдосконалення функцiонування ринку молока, можна звести до двох ключо-вих напрямiв: по-перше, рацiональне розмщення й розвиток виробництва молока i молочно! продукцй з метою максимального завантаження виробни-чих потужностей молокопереробно! промисловостi та ефективного викорис-тання природного й економiчного потенцiалiв кожного регюну; по-друге, комплексний та всебiчний розвиток молокопродуктового пiдкомплексу, вра-ховуючи всi складовi маркетингового ланцюжка "виробник-споживач".
Л1тература
1. Берез1вський П.С., Берез1вський З.П. Скотарський пщкомплекс АПК Льв1вщини: стан, проблеми та шляхи розвитку. - Льв1в: Украшсью технологи, 2000. - 140 с.
2. Васильчак С. Особливосп молочного скотарства як галуз1 сшьського господарства та його народногосподарське значення// Вюник Льв1вського ДАУ: Економша АПК. - 2005, № 12. - С. 279-284.
3. Дудар Т.Г., Голомша Н.С. Проблеми розвитку регионального ринку молока 1 моло-копродукпв// Вюник Льв1вського ДАУ: Економша АПК. - 2002, № 9, С. 126-131.
4. Пасхавер Б. Аграрне цшоутворення в умовах кризи// Вюник Льв1вського ДАУ:Еко-номша АПК. - 1999, № 7. - С. 7-10.
5. Черевко Г.В. Державне регулювання економши в АПК: Навч. поабник. - К.: Знання, 2006. - 339 с.
УДК 630*622+630*111 Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук;
магктр А. Б. Сможаник - НЛТУ Украти, м. Львiв
МЕТОДОЛОГ1Я ПОР1ВНЯЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ Д1ЯЛЬНОСТ1 ДЕРЖАВНИХ 1НСТИТУЦ1Й У СФЕР1 Л1СОВОГО
ГОСПОДАРСТВА
Висвгглено основш тенденцп у сфер1 пор1вняльного оцшювання багатофункць онально! д1яльносп державних тдприемств люового сектора економ1ки. Запропоно-вано нов1 методолопчш тдходи, процедури та ор1ентовш критери, що спрямоваш на удосконалення цих процедур у контекст вимог сталого управлшня люами.
Ключов1 слова: бенчмаркшг, державш шституци люового господарства, критери та шдикатори, каузативний анал1з, люова пол1тика, стале люове господарство.
Assoc. prof. I.P. Soloviy; master's degree A.B. Smojanyk -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Methodology of comparative analysis for the state forestry institutions activities valuation
The main tendencies of multifunctional evaluation of state forestry institutions activities comparative evaluation have been analyzed in the paper. The new methodological approaches, procedures and approximate indicators proposed to improve these procedures in the context of sustainable forest management demands.
Keywords: benchmarking, causative analysis, criteria and indicators, forest policy, state forestry institutions
Вступ. Державш шституци вщшрають важливу роль у люовому секто-pi bcíx краш Свропи. Це, вихщне для ще1* статт твердження, базуеться як на всеосяжностi завдань, з яким щ iнституцiï мають справу, так i на 1'хшх вели-чезних ресурсах i значному поличному впливi. Через прагнення скоротити бюджетш витрати i покращити економiчнi показники дiяльностi державних iнституцiй, в бшьшосп европейських кpаïн питання витрат, пов'язаних з дь яльнiстю люогосподарських оpганiзацiй, набувають дедалi бiльшоï уваги у дискуЫях щодо реформування сектора.
Головним аргументом на користь реформування люового сектора, як правило, висувають той факт, що деpжавнi оргашзаци, вiдповiдальнi за лiси, е занадто обтяжливими для державного бюджету. Наприклад, упродовж 1999-2004 рр. газета "Франкфуртер Альгемайне Цайтунг" [7] повiдомляла про прибутковють ведення господарства в австршських державних лiсах i збитковiсть в шмецьких державних лiсах, ставлячи за приклад усшхи госпо-дарювання австршсько1" компанiï OBG.
Пpибутковiсть ведення люового господарства, як аргумент на користь позитивних результат дiяльностi, застосовують державш шституци i в Ук-ршш. Так, у звiтi Деpжкомлiсгоспу Украши за 2007 р. в аналiзi основних фь нансово-господарських показникiв наведено показник чистого прибутку 52 764,8 тис. грн., рентабельшсть дiяльностi 4 %, реаизовано1" люопродукцп 8 % [2]. В "Аналiзi роботи люогосподарських шдприемств системи Мшагро-полггики за 2006 р." вказано, що "вс лiсогосподаpськi пiдпpиемства аграрного сектора економши за результатами роботи 2006 р. працювали з прибутка-ми. Рентабельнiсть пiдпpиемств становила 4 %" [1]. Водночас, в 'Чнформацп про дiяльнiсть агpолiсогосподаpських пiдпpиемств системи Мшагропол^ики у 2007 р." вказано, що протягом 2006-2007 pp. вщповщно до програми "Заходи з охорони i захисту, ращонального використання лiсiв наданих в постшне користування агропромисловим шдприемствам" агpолiсогосподаpським шд-приемствам системи Мшагропол^ики з державного бюджету щоpiчно видь лялось 17 млн. грн., у 2006 р. iз запланованих 17 млн. грн. було видшено всього 12 млн. грн. З цього видно, що агролюогосподарсью шдприемства фь нансуються з розрахунку 9,5 грн. на 1 га земель люового фонду. Водночас, шдприемства Держкомлюгоспу фшансуються з розрахунку бшьше 40 грн. на 1 га земель люового фонду" [3]. Однак рентабельшсть шдприемств двох вь домств вказана на тому ж piвнi, незважаючи на вiдмiнностi в люових ресурсах та частцi державного фшансування та iн.
Очевидна, на перший погляд, простота аргументу, що державш люи повиннi приносити державi прибутки, надае полiтичноï переконливост пози-цiй прихильникiв ринкових реформ, навггь якщо й bcïm вщомо, що функци державних лiсiв значно ширш^ нiж тiльки поповнення державноï скарбницi. Майже у всiх европейських крашах законодавство про охорону та викорис-тання лiсiв ставить особливi завдання перед державними лiсами, як надають суспiльству екологiчнi та iншi блага, такi як сприятливi умови для вщпочин-ку, збереження бiорiзноманiтностi.
За останне десятилiття оновлення люового законодавства у краïнах Свропи шдкреслило важливiсть проблем сталого управлiння люами, спрямо-ваного на багатоцiльове люокористування. Немае сумнiву, що економiчна прибутковють не може бути единим критерiем результативностi у веденнi господарств у державних люах, оскiльки вимоги, поставлен у програмах ль совоï пол^ики, е значно ширшими.
Створення критерив, здатних просто i легко ощнювати багатофункщ-ональну дiяльнiсть державних оргашв лiсового господарства, е важливою ме-тодологiчною та прикладною проблемою. Така система критерив здатна об'ективно оцшити нащональш iнституцiï у сферi люового господарства i здiйснити об'ективне ix порiвняння з iншими крашами для прийняття рiшень творцями лiсовоï полггики [13].
Методологiчнi проблеми. Для того, щоб оцiнити дiяльнiсть державних оргашв люового господарства, потрiбен аналггичний iнструмент, здатний охопити складнi комплексш завдання, що стоять перед ними. Вони ютотно вiдмiннi за своею природою, як наприклад, збереження бiорiзноманiтностi i отримання прибутку вiд реашзаци дiловоï деревини.
Бенчмаркiнг е сучасним шструментом, генерованим практикою для порiвняння вiдмiнниx за своею природою критерив. Основною його щеею е визначення ключових процесiв, ïx наслiдкiв та порiвняння того, як добре во-лодiють ними на практицi рiзнi органiзацiï (фiрми, компани). Прийняття рь шень на основi критерив бенчмаркшгу залежить вiд обраноï перспективи. Щоб запобшти перекосовi у бiк економiчниx показникiв, iндикатори повиннi охоплювати ус завдання, що стоять перед шститущею. Цей основний принцип диктуе три основш пiдxоди у сферi лiсовоï полiтики:
1. Державну оргашзащю у сферi лiсового господарства доречно роз-глядати пiд кутом зору перспективи лiсовоï полiтики (з точки зору творщв ль совоï пол^ики). Це означае, що полiтична програма для люового сектора ок-ремо взятоï краши е найбiльш важливим формальним стандартом для оцiнки результативност дiяльностi державних органiв у сферi лiсiв i лiсового господарства [12]. Отже, першим завданням е визначити цш, яю е доречними для державних шституцш лiсового господарства, шляхом аналiзу полiтичниx програм, основна частина яких сформульована в законах.
2. Творщ лiсовоï полiтики защкавлеш не лише в досягненнi певних ре-зультатiв, але й у виборi альтернативних варiантiв покращення чинноï пол^и-ки. Отож, другим завданням е розглянути ri чинники, що вщграють роль ру-шiйноï сили дiяльностi державних органiв лiсового господарства. Такими чин-
никами можуть бути, наприклад, змiненi потреби ринку у деревнш та недерев-нш лiсопродукцii, суспiльнi потреби в зонах вщпочинку чи охоронi довкiлля.
3. Полггики зорiентованi на застосовування достатньо простих i емш-ричних аргуменпв у межах полiтичного дискурсу. Отож, тре^м завданням е спрощення критерйв та iндикаторiв оцiнювання комплексних завдань, що !х виконують державнi оргашзацй лiсового господарства. Вiдповiдь на щ запи-тання можна отримати в процес формування процедури iдентифiкування критерпв бенчмаркiнгу.
2. Мiжнароднi системи критерйв та iндикаторiв сталого лiсового господарства. Мiжнароднi процеси з формування критерйв та iндикаторiв, що використовуються для оцшки сталостi управлiння люами, сьогодш е найбiльш важливим компонентом оцшки ведення люового господарства i ль сово! полiтики. Монреальський процес, процес конференцй зi захисту лiсiв Свропи i процес Мiжнародноi оргашзацй трошчно! деревини створили низку критерпв для оцшювання рiвня ведення люового господарства. Порiвняння, виконане Мак Дональдом [14], засвщчило вiдповiднiсть мiж фiлософiею i метою, рамками i суттю критерiiв. Критерii спрямованi на досягнення цшей ба-гатоцiльового люокористування i охорони лiсових екосистем, наприклад особливих рiвнiв бiологiчного розма!ття, виробництва, здоров'я люово! еко-системи, охорони грунту i водних ресурсiв, внеску до глобального балансу вуглецю i довгочасних соцiальних та екологiчних випд. Додаткову групу критерiiв становлять "законодавч^ iнституцiйнi та економiчнi рамки управ-лiння лiсами". Виникае питання: чи можемо ми реально використовувати щ критери для оцшки дiяльностi державних люогосподарських пiдприемств?
Мiжнароднi критерii сьогодш не задовольняють повною мiрою пос-тавлених вимог. Як мета стале управлiння лiсами було визначене на високо-му полiтичному рiвнi, однак i досi самi критерii, спрямоваш на досягнення щ-леспрямованого балансу мiж екологiчними i соцiо-економiчними вигодами, е надто невиразними, щоб дати ч^ку орiентацiю для лiсовоi полггики на наць ональному рiвнi. Створення повноцшних стандартiв сталого лiсового господарства вимагае застосування низки критерпв, як б бшьш точно вщображали прiоритети нацiональноi полiтики.
Наступною вимогою до такого стандарту е його тюна пов'язашсть iз рушiйними чинниками досягнення сталость Бiльшiсть мiжнародних критерь !в тiльки подають iнформацiю про стан лiсiв i щодо низки питань стосовно самого процесу, який веде до цього особливого стану, а також шляхiв, якими вони можуть бути змшеш. Низький рiвень бiорiзноманiття лiсiв, наприклад, мае стати сигналом до змш у люовш полiтицi, хоча цей сигнал сам по собi i не впливае на потенцшш рiшення. Бiльшiсть мiжнародних критерiiв створено згiдно з концепщею, яка бiльш вiдома як оцшка, орiентована на мету, що ви-мiрюе ступiнь досягнення цiлей i не дае iнформацii про те, яким чином ситу-ацiя може бути покращена. Критерй, що мають справу з пол^ичними i еконо-мiчними рамками, навпаки, мають потенщал до iнформування про полiтику, економшу i управлiння (каузативна оцiнка). Тому, фокус уваги мав би бути змщеним у напрямку до каузативно! оцшки, на вщмшу вщ чинних систем мiжнародних критерiiв сталого управлшня лiсами.
Простота у застосуванш також е важливою вимогою до критерив. Визначення iндикаторiв i ïx вимiрювання на практищ е складним процесом, який потребуе тривалого часу i значних ресурЫв. На практицi ж ще не доведено, чи мiжнароднi та нащональш оргашзаци здатнi впровадити у життя ощнку, що базуеться на мiжнародниx критерiяx, що дало б змогу збирати та аналiзувати шформащю про сталiсть управлiння лiсами в рiзниx крашах.
Навiть детальний розгляд проблем сталого управлiння лiсами i обгово-рення його цiлей з уЫма зацiкавленими сторонами не дае змоги повшстю охо-пити проблему. Кожна наукова дисциплша i кожен новий практичний досвщ вносять деяк додатковi елементи в цю концепщю. До того ж, кожна защкав-лена сторона пiдтримуе тi особливi цiлi, якi е важливими з точки зору ïï ште-реЫв. Таким чином, процес синтезу такого роду мае здатшсть до узагальнен-ня комплексного характеру усiеï сфери сталого люокористування у широкому розумшт, але втрачаючи при цьому особливе значення окремих цiлей.
Альтернативою е процес спрощення процедури, базуючись на положен-нях певних теорiй. Анал^ична теорiя не розглядае будь-якi процеси як фундаментальна а щентиф^е чинники, що ведуть до них. Перевагою цiеï теори е те, що низки основних чинникiв достатньо для того, щоб охарактеризувати управ-лiння лiсами, а також щентифшувати процес змiн. Економiчна теорiя описуе ринковий мехашзм, який значною мiрою впливае на те, як використовуються люи. Iдентифiкуючи ту сферу сталого управлшня лiсами, що керуеться ринками, можна дiзнатись набагато бшьше про процеси i передумови для змш.
З метою iдентифiкацiï критерив бенчмаркшгу необхщно поеднати тi теоретичш пiдxоди, що допомагають спростити пояснення суспшьству ш-формаци, пiдxоду, що е основою для прийняття ршень политиками. Створен-ня i застосування таких критерив вимагае поеднання трьох рiвнiв: полiтичноï доречностi; теоретичноï обгрунтованостц емпiричноï очевидностi.
На кожному рiвнi мають бути iдентифiкованими i пов'язаними ус ос-новнi елементи. Проблеми, пов'язаш з використанням рiзноï термшологи на кожному такому рiвнi, е очевидними. Полгтичний термiн, наприклад, не мо-же бути перекладеним абсолютно точно на теоретичному рiвнi, оскшьки по-лiтична термiнологiя передбачае використання шших термiнiв, нiж наукова термшолопя. Невиразнi термiни i багатозначнi слова можуть бути корисними у полгтичнш промов^ в той час коли вони стають недоречними у науковому дiалозi. Визначення принципових пiдxодiв до термшолопчного "перекладу" такого роду е важливим завданням.
Три рiвнi сталого управлшня люами е iстотними у формуванш критерив та iндикаторiв. Рiвень полiтичноï доцiльностi охоплюе лiсовi програми, якi сформульованi у мiжнародниx та европейських угодах, нацiональному ль совому законодавствi, програмах розвитку люового господарства. Теоретич-ний рiвень утворюють теори економiки, природничих i пол^ичних наук. Ем-пiричний рiвень охоплюе явища, що можуть бути дослщжеш за допомогою кшьюсних i яюсних методiв.
Основним чинником економiчноï теори у ринковш економiцi е сам ри-нок. Неокласична економiчна теорiя, що визначае як ринковi запити можуть
бути досягнут^ дискримшуе неринковi товари i послуги лiсiв. Тому доречно бiльш широко застосовувати шдходи екологiчноï економiки. Пол^ична теорiя описуе процеси, якi збшьшують або обмежують вплив учасникiв лiсовоï поль тики та спрямована на врегулювання конфлiктiв мiж зацiкавленими сторонами щодо лiсiв. Беручи до уваги науково - обгрунтоваш природо-ресурснi обме-ження лiсове господарство враховуе обмеження, властивi для екосистем. Еко-лопчна теорiя може використовуватися для того, щоб аналiзувати чинники, якi визначають здатнiсть лiсу продукувати деревну i недеревну продукщю.
1з такого шдходу випливае припущення, що дiяльнiсть державних ль согосподарських пiдприемств у сферi використання, охорони i вiдтворення ль сiв необхiдно оцiнювати за ïï суспiльними наслiдками, а не лише ресурсами, або випуском продукцй. Дiяльнiсть державних люогосподарських органiзацiй охоплюе як державш лiси, так i люи, що перебувають в iнших формах влас-ностi. У державних люах господарство безпосередньо ведуть державнi шд-приемства, тим часом як у приватних або комунальних лiсах держава повинна дiяти не прямо, а вщграючи роль консультанта та контролера за дотриманням норм. Державнi оргашзацй використовують полiтичнi iнструменти, зокрема шформацшш, економiчнi або регуляторнi для забезпечення сталого управлш-ня лiсами. При цьому можуть застосовуватись рiзнi шструменти до державних та недержавних лiсiв, однак державнi органiзацiï вщповщальт за всi лiси i можуть бути ощнет за результатами того, як вони забезпечують стале уп-равлiння лiсами у всiй кра1'ш, що i е основною метою ix дiяльностi.
У випадку, коли необxiдно здiйснити порiвняння державних люогос-подарських iнституцiй у рiзниx крашах, тодi об'ектом бенчмаркiнгу е вся система державних оргашв люового господарства в краш в цшому.
3. Iнтеграцiя теорiй для щентифжацй критерйв управлiння. Згiдно з постулатами теорй сталого управлiння лiсами та пiдxодiв каузативного бен-чмаркiнгу [13], можна запропонувати таю критери бенчмарюнгу:
Критерш 1. Орiентацiя на попит на наявш приватнi товари. Люове за-конодавство у Заxiднiй Сврош, як i прийнятi за останш роки закони Центрально- i Схщно-Свропейських краïн визнають багатофункцiональну роль лiсiв, наголошуючи на рiвносильнiй важливост виробництва деревноï продукцй, збереженш бiорiзноманiтностi, оxоронi ландшафтiв, використаннi ль сiв для рекреацй, оxоронi люами грунтiв i вод [5,6]. Люогосподарсью оргаш-зацй вiдiйшли вiд перспективи, сфокусованоï на деревних ресурсах i беруть до уваги широкий дiапазон приватних i суспшьних товарiв i щнностей [8].
Ту частину люових товарiв i послуг, яю можуть бути обмiнянi на ринках, називають приватними товарами. Ринковий обмш - це добровiльна тран-сакцiя мiж окремими споживачами i виробниками товарiв. 1ншою характеристикою приватного товару е "подшьшсть" споживання, пов'язана з конку-ренцiею, тобто будь-яка частинка товарiв, спожита одним користувачем, не може бути спожита у той самий час у цьому ж мющ шшим. Водночас е й таю лiсовi послуги, яю можуть бути спожит спшьно, але якi зазнають (або можуть шдлягати) вилученню i вони можуть так само пропонуватися через ри-нок. Загалом, вiдчутнi вигоди, отримаш з лiсiв, такi як деревина, ют1вт (гри-
би, ягоди) або не"с^вш недеревнi продукти лiсу, вважають подiльними. Ексклюзивнiсть, здебшьшого, стосуеться прав власностi. Традицiйнi вигоди вщ вiдпочинку (мисливство i рибальство) можуть ставати ексклюзивними шляхом видачi лiцензiй чи дозволiв. Як подшьш за природою, вони так само можуть бути збутими на ринку. Державш люогосподарсью шституци, як ви-робники люових товарiв та послуг, можуть виходити з попиту на наявш при-ватнi товари, або не брати його до уваги.
Критерш 2. Орiентацiя в напрямку попиту на суспшьт товари. Т товари i послуги вщ лiсiв, якi не можуть бути продаш чи обмiнянi на ринках, вщносять до суспiльниx товарiв. Ринковi меxанiзми не спрацьовують, якщо ексклюзившсть щодо них не прийнятна, що, зазвичай, супроводжуеться вщ-сутнiстю конкуренци у споживаннi. Оскiльки суспiльнi товари високо оцшю-ються в суспшьств^ то громадяни вимагають гарантiй щодо ïx забезпечення, яю створюються за державноï пiдтримки, обслуговуючи таким чином попит рiзниx груп користувачiв. Загалом, у лiсовому господарствi суспiльними вважають важливi екологiчнi та рекреацшш вигоди, такi як бiорiзноманiтнiсть, охорона вод, Грунт1в, флори i фауни, зв'язування СО2, естетичнi риси ландшафту, туризм i вщпочинок. Крiм того, iснують товари, якi з полiтичноï точки зору вважаються необхщними для забезпечення суспiльного достатку i яю незалежно вiд переваг шдивщуальних споживачiв, суспiльства бажае збер^а-ти або вiдновлювати.
Щодо двох описаних вище критерив, тобто орiентацiï в напрямку попиту користувача люових товарiв та послуг, державш шституци люового господарства можуть бути орiентованi на обидва критери, тiльки на один iз них, або на жоден з них. З економiчноï точки зору, перший i другий критери пок-ривають весь обсяг товарiв та пов'язаних з люами послуг.
Критерш 3. Еколопчно стале управлiння лiсами. Люове законодав-ство вiдображае зростаючу цшшсть та важливiсть сталого управлiння люами для суспiльства, зокрема ïx важливу роль в оxоронi продуктивностi люових Грунтiв, життездатностi лiсовиx насаджень, так само, як здатшсть лiсiв гене-рувати деревну бiомасу.
Ринки не шклуються про збереження соцiально оптимальноï площi ль су, продуктивнiсть Грунлв чи життездатнiсть насаджень, розглядаючи ïx не як ушкальний ресурс, а як такий, що може бути замшений шшими. Пол^ич-не втручання дае змогу забезпечити охорону лiсiв, використовуючи як аргумент ïxню роль у врегулюваннi стану довюлля, навiть за умов, коли мехашзм ринковоï економiки здiйснюють тиск на люокористування. Тому важливо ви-окремити чи не найбшьш важливу роль люового господарства за допомогою критерш "еколопчно сталого управлшня".
За допомогою критерив природничих наук сформульовано розумшня сталос^ у люовому секторi, що передбачае забезпечення неспадного обсягу та здатнос^ лiсiв до постiйного вщтворення деревних ресурсiв. Це формулю-вання стогть в одному ряду iз концепцiею сталостi, запропонованою Н'юмаером [15]. Зпдно з цiею концепцiею, лiсовi насадження та Грунти можуть розглядатись як "критичний природний каштал". Пiдтримання ïx стану
покладаеться на управлшня лiсами, яке базуеться на особливих технолопях ведення господарства (люовирощування, догляду i лiсозаготiвлi). Забезпечен-ня шших функцiй лiсовиx екосистем (бiорiзноманiття, охорона вод, грунтiв) хоч i належить до екологiчного аспекту сталост^ однак дещо виходить за ме-жi лiсового сектора i цього критерш, тобто бiльшою мiрою належить до по-переднього критерiю.
Критерш 4. Ефективнiсть лiсогосподарського виробництва. Свро-пейське лiсове законодавство i програми розвитку люового сектору мютять численш цiлi, що стосуються покращення i змщнення економiчноï життездатностi лiсового господарства. Вщповщно до теорiй управлiння бiз-несом в лiсовому господарствi, виробництво продукцй завжди залишаеться важливою цшлю. Виробництво продукцй е наймеш витратним шляхом, щоб запевнити життездатнiсть сектора. Воно вiдрiзняеться вiд iншиx видiв дiяль-ностi тим, що пов'язане зi створенням приватних чи суспшьних товарiв i мшь мумом грошових витрат.
Критерiй 5. Прибутки вщ лiсiв. У теорй управлiння бiзнесом в люово-му господарствi отримання прибутку вщ лiсiв е шшою важливою метою. Орiентацiя на цей критерш скерована в напрямку до максимiзацiï ще1* рiзницi, тому вважають за доцшьне виготовляти тiльки ri товари та надавати тi послуги, яю приносять прибутки.
Критерш 6. Орiентацiя в напрямку нових приватних товарiв. Ще од-шею важливою метою е створення додаткових джерел фшансування для люо-вого господарства, яка може бути досягнена шляхом створення нових приватних товарiв. Новi приватш товари створеш за допомогою впливу на ексклю-зивнiсть, конкурентнiсть товарiв чи послуг, за допомогою надання 1'м додаткових переваг.
Беручи до уваги три попередш критерй, тобто "посилення економiчноï життездатностi лiсового господарства", державш шституцй можуть керува-тись одним iз них, деяким або жодним. Оцшка дiяльностi iнституцiй сто-суеться того, що вони роблять для того, щоб сприяти дiяльностi назустрiч ви-могам цих критерйв.
Критерш 7. Виразник штереЫв для люового сектора. Як частина за-гально1' природно-ресурсно!" бази i у зв'язку з постiйно зростаючим викорис-танням, люи е предметом зацiкавлення рiзниx секторiв i груп суспiльства. Ль сове законодавство, зазвичай, само по собi не пропонуе рiшень, яю дадуть змогу iнтеграцiю лiсового господарства iз плануванням та управлiнням спо-рiдненими секторами у практичнiй площиш. Координування дiяльностi сек-торiв, сумiжниx з лiсовим, здiйснюеться через еколопчне законодавство, за-гальнi плани землекористування, iншi програми i процеси.
Залежно вiд характеру проблем, що потребують розв'язання на мiсцяx, держава може набувати рiзниx полiтичниx ролей. Традицшно для розв'язання суспiльниx проблем, провадять вивчення вiдповiдностi до законодавства "ль сового менеджменту". При цьому центральнi державнi владнi органи вплива-ють на врегулювання шляxiв використання лiсiв.
Державнi iнституцiï можуть дiяти (або не дiяти) як "спiкер" (виразник ш-тересiв) усього лiсового сектора. Як представники лiсового сектора, шституцй
допомагають утвердженню концепцп багатоцiльового лiсокористування, але за-хищаючи стале управлiння люами. Якщо цю концепцiю подаляють представни-ки насамперед деревообробноï промисловостi, професшш асоцiацiï, то роль "спiкера" веде до створення коалiцiï, яка формуе политику у лiсовому секторi.
Критерш 8. Посередник для узгодження рiзниx штереЫв щодо лiсiв. Це ще один процес, який стае характерним для виршення проблем у суспшь-ствi в межах нових елеменлв теори "forest governance", в рамках я^ держава е лише одним iз численних зацiкавлениx сторiн, створюючи правила вико-ристання та охорони лiсiв. У межах цiеï концепци державна iнституцiя може грати роль посередника для узгодження вех штереЫв щодо лiсiв. Такий тип формування полгтики потребуе того, хто здатний компетентно збалансовува-ти рiзнi штереси, будувати i забезпечувати мережi мiжсекторного сшвробгт-ництва i одночасно дотримуватись конкретних правил i процедур. За вщсут-ност узгоджених правил i процедур посередництва, сильнiшi учасники змо-жуть зловживати сво1м положенням та узаконювати державш програми у власних штересах. Посередництво вимагае вщ державноï iнституцiï умiло формувати, полегшувати процес знаходження зважених ршень, турбуючись про стале використання лiсiв за допомогою балансування усix iнтересiв, осо-бисто не займаючи жодноï сторони в конфлжт^ але зважаючи на рiзнi штере-си усix сторiн [11].
Беручи до уваги критери 7 та 8 державш шституци можуть орiентува-тися на обое, один iз них або на жоден, i це досить ютотно характеризуе ïx суспшьну роль.
Базуючись на описаних вище критерiяx, ми здшснили дослщження ролi лiсогосподарськиx пiдприемств у досягненш цiлей сталого розвитку ль сового господарства. Було опитано три категори населення, достатньо прош-формоваш про дiяльнiсть лiсового сектора економжи Украïни - науково-пе-дагогiчнi пращвники, студенти та працiвники пiдприемств люового господарства. Виконане соцiально-економiчне дослщження передбачало оцiнювання на основi анкетного опитування того, якою мiрою державш люогосподарсью пiдприемства виконують рiзнi суспшьш функц^ (0 балiв - не виконують зов-сiм, 1 - виконують, але лише до дея^ мiри, 2 - виконують, але недостатньо; 3 - виконують повною мiрою).
Отримаш результати, в узагальненш форму зображено на рис. 1, свщ-чать, що жодна iз категорiй опитаних не дала висо^ оцiнки дiяльностi щодо узгодження рiзниx суспiльниx iнтересiв стосовно лiсiв, орiентацiï на загаль-носуспiльнi та заохочуваш державою потреби, а також вщстоюванню галузе-вих iнтересiв органiв люового господарств.
Результати самооцiнки працiвникiв люового господарства щодо орiентацiï на створення нових товарiв та послуг в штересах широкого суспшь-ства та орiентацiï на задоволення потреби населення в наявних товарах приватного споживання е значно вищими, шж оцшка зi сторони. Водночас зов-нiшня оцiнка дiяльностi, спрямованоï на досягнення виробничоï ефективностi лiсогосподарського виробництва та отримання прибуткiв вiд лiсiв, е вищою, нiж результати самооцшки. Загалом сказане вище е аргументом на користь не-обxiдностi освоення сектором нових них для нього функцш лiсовоï полiтики.
а р ез у л ьтати о п ишу 6 ання cmy g Kini Ё л i е отек нз. ч ни х- спец i а л ь но еше.й ;-5' ре-зультати опитубання наукое.о^педаЁо&1.чних прац1-б'ник1б;
результати опитубання прац1бникав' лг.соБого socnogapomBa
Рис. 1. Результати опитування pecnoHdeHmie щодо до^дження poni лкогосподарських мдприемств в досягнент цтей сталого розвитку лкового
господарства
Критерп бенчмаркшгу можна розглянути у контекст сучасних тен-денцш реформування державних шституцш люового господарства. Вони по-виннi охоплювати ключовi аспекти реформ i давати iнформацiю, яка допома-гае порiвняти альтернативнi концепци реформ.
У науковш лiтературi описують два основних напрями реформування держави, що асощюються i3 лозунгами: "шукати прибутки" або ж "активiзу-вати адмшютрування"[4, 10]. Орiентоване на збiльшення прибутюв адмшю-трування звертаеться до шституцш у межах традицшного типу управлшня. Завдання держави стають щораз бшьш складними, як i бюрократичнi проце-дури законодавства, якi не е, як правило, високопродуктивними, бюджетш допомоги зменшуються. Держава потребуе дедалi бшьше фiнансових засобiв, щоб пiдтримувати зростаючу кiлькiсть адмiнiстративних завдань i контролю-вати 1х дотримання. Пошук виходу iз ситуацiй привернув увагу до досвщу приватного сектора i характерних для нього шструмент1в, таких як менеджмент зпдно з умовами контракту, децентралiзацiя, залучення зовнiшнiх ре-сурсiв, експертiв та послуг. Таким чином, державш шституци пiдвищують продуктившсть дiяльностi за допомогою концентраци на орiентованих на прибуток завданнях. При цьому, завдання, позбавлеш шансiв на отримання доходу, мiнiмiзуються i тому адмшютративш витрати скорочуються. Таке спрямування програм реформування державних шституцш стае характерним для деяких европейських краш.
Другий напрямок реформування визначае роль державних шституцш в межах концепцй "governance", коли не лише держава, але й широк кола суспшьства потребують мобшзаци ресурсiв для виршення проблем управ-лiння лiсами, i тодi "збоГ у суспiльствi, а не "збоГ у державi вважаються ос-
новною перешкодою на шляху до соцiально-економiчного прогресу. Таким чином, новi типи зв'язюв мiж державою, суспiльством та ринками потребу-ють подальшого розвитку i потенцшна нова роль для уряду полягае у тому, щоб стати шщатором добре збалансованого "переговорного" процесу мiж усiма партнерами. 1нструменти лiсовоï полiтики, що вiдповiдають саме цш концепцп, уже активно застосовуються, це, наприклад, нащональш лiсовi програми, еколопчна сертифiкацiя лiсiв.
Державнi шституци люового господарства нового типу охоплюють рiзнi профiлi дiяльностi. Зокрема, важливою метою стае полiтична роль посе-редника, що орiентуеться в напрямку штереЫв уЫх партнерiв, i водночас збе-рiгае роль спiкера сектора. Виробництво суспшьних товарiв стае прюритетом, що належить до мiсiï центрального управлшня. Еколопчно сталий менеджмент залишаеться основною метою, виробнича ефектившсть стае високо прiоритетною i щодо суспшьних товарiв, а чисто економiчна орiентацiя в напрямку отримання вигод та ринку зменшуеться. Найбшьш важливим завданням для майбутньоï лiсовоï полiтики е сприяння розвитку ринюв для лiсовоï продукци i послуг, шдсилення позитивних полiтичниx процеЫв щодо лiсiв.
Висновки. З полiтичноï точки зору, порiвняння державних шституцш е доречним лише тодi, коли воно ощнюе досягнення ними пол^ично доцшь-них цiлей, i водночас забезпечуе суспшьство iнформацiею про рушшт фак-тори полiтики i пол^ичш змiни, а також е достатньо простим i зрозумшим для суспшьного сприйняття. Мiжнароднi системи критерив сталого управлшня люами вiдiграють важливу роль, однак не зовшм вщповщають цим вимо-гам, тому критери каузативного бенчмаркшгу, що розглядаються у цш статтi, е до певноï мiри альтернативою чи доповненням до цих систем.
Ключовi критери каузативного бенчмаркшгу, яю формуються на ос-новi програм лiсовоï полiтики, повинш охоплювати ширше коло питань, шж чисто економiчний бенчмаркiнг, що базуеться на аналiзi фiнансовиx показни-юв. Використання цих критерив дасть змогу порiвняти дiяльнiсть державних iнституцiй люового господарства як на нацiональному, так i на мiжнародно-му рiвнi та запропонувати профiлi ïx дiяльностi i напрямки реформування.
Лiтература
1. Анал1з роботи л1согосподарських шдприемств системи Мшагропол1тики за 2006 р. - [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.minagro.kiev.ua/page/75006.
2. Пщсумок роботи шдприемств Держклмлюгоспу Украины у 2007 р. - К.: Держ-клiмлiсгосп Украши. - 2008. - 128 с.
3. 1нформащя про д1яльн1сть агролюогоспдарських пiдприемств системи Мiнагрополi-тики у 2007 р. - [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.minagro.gov.ua/page/75831.
4. Bamdemer S., Von Milbert J. Vom expandierenden zum aktivierenden Staat In: Bande-mer, S. von, Blanke, B., Nullmeier, F., Wewer G. (hrsg): Handbuch zur Verwaltungsreform. Les-ke+Budrich, Opladen. - S. 25-32, 1998.
5. Cirelli M.T. Schmithusen F. Trends in Forestry Legislation: Western Europe. FAO Legal Papers Online No. 10, 2000. - [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.fao.org/Legal/prs-ol/paper-e.htm
6. Cirelli M.T. Trends in Forestry Legislation: Central and Eastern Europe. FAO Legal Papers Online No.2,1999. - [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.fao.org/Legal/prs-ol/paper-e.htm
7. Frankfurter Allgemeine Zeitung - 25.08.99, 25,11,01, 28,08,02, 03,07,04.
8. Gluck P. Property Rights and Multi-purpose Forest Management. In: Rankovic N., Nonic D. Privatisation in Forestry. Proceedings of the international conference, Vol. II. Faculty of Forestry, Belgrade. - P. 75-90, 2002.
9. Jann W. Der Wandel verwaltungspolitischer Leitbilder: vom Management zu Governance. In: Konig, K.: Deutsche Verwaltung an der Wende zum 21. Jahrhundert, Baden-Baden, S. 279-303, 2002.
10. Jann W., Wegrich K. Governance und Verwaltungspolitik. In: Benz, A. (Hrsg.): Governance - Regieren in komplexen Regelsystemen. Verlag fur Sozialwissenschaften, Wiesbaden, S.193-214, 2004.
11. Kennedy J.J., Dombeck M.P., Koch N.E. Values, Beliefs and Management of Public Forests in the Western World at the Close of the Twentieth Century. - Unasylva 59, 1998. - S. 16-26.
12. Krott M. Forest Policy Analysis. - Kluwer Academic Publishers, Dordrecht. 2005.
13. Krott M., Stevanov M. Comprehensive comparison of state forest institutions by a causative benchmark-model. ALLG FORST JAGDZTG, 2008, Heft 4. - P. 57-64.
14. Mcdonald G.T., Lane, M.B. Converging global indicators for sustainable forest management. Forest Policy and Economics Vol. 6/1. - S. 63-70, 2004.
15. Neumayer E. Weak versus strong sustainability: Exploring the limits of two opposing paradigms. Edward Elgar, Cheltenham, 2003._
УДК 338.46:658.4 Acnip. Н. Б. Толопка1 - Львiвська КА
АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 КРУГООБ1ГУ ОБ1ГОВИХ КОШТ1В ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИеМСТВА
Розглянуто теоретичш основи кругооб^ об^ових кош^в, що характеры для шдприемств торпвль Представлено схему руху та узагальнено класифшащю об^о-вих кош^в торговельного шдприемства.
Post-graduateN.B. Tolopka -L'viv commercial academy
Analysis of efficiency of rotation of circulating assets of auction enterprise
Theoretical bases of rotation of circulating assets are examined, that characteristic for the enterprises of trade. The chart of motion and generalized classification of circulating assets of auction enterprise is presented.
У перюд ринково! трансформаци укра!нсько! економжи, стабшьне функщонування торговельних шдприемств охоплюе широкий спектр питань оргашзацшного, економ1чного i фшансового характеру, яюсть виршення яких багато в чому визначаеться ефектившстю кругообшу обшових кош^в.
Дослщженню теоретичних аспек^в управлшня обшовими коштами шдприемств присвятили сво! пращ вiдомi вггчизняш та зарyбiжнi вчеш, зок-рема: М. Баканов, I. Балабанова, I. Бланк, Бригхем Ф. Юджин, Ван Хорн Дж., Л. Пан, А. Поддерьогша, Л. Лшоненко, Р. Сорока, В. Шокун та шшь Проте юнуе низка теоретичних i практичних проблем, яю все ще залишаються неви-ршеними як на рiвнi економжи в цшому, так i на рiвнi торговельного шдприемства, зокрема. До них слщ вщнести дослщження ефективност круго-обшу обшових кош^в торговельного шдприемства, проблеми забезпечення обшовим кашталом з визначенням оптимально! структури та джерел його формування, здшсненням дiагностики впливу системи управлшня обшовим капiталом на фiнансовий стан i дiяльнiсть пiдприемств у сферi торгiвлi.
1 Наук. кер1вник: доц. B.I. Блонська, канд. екон. наук - Льв1вська КА
