CC BY
21
ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
© Кириченко Т.С.
УДК[616.36-002:616.98]- 085.281
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОТИЕП1ДЕМ1ЧНИХ
ЗАХОД1В ПРИ В1Л-1НФЕКЦ11 В ПОЛТАВСЬК1Й ОБЛАСТ1 НА
*
СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Кириченко Т.С.
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматологiчна академiя»
Полтавський обласний центр профтактики ВIЛ-iнфекцií та боротьби зi СН1Дом
В Полтавской области наблюдается постоянный рост показателей заболеваемости ВИЧ - инфекцией ( с 6,8 на 100 тыс. населения в 2002 г. до 31,2 на 100 тыс. населения в 2011г.), который происходит на фоне изменения структуры/ впервые выявленных случаев ВИЧ с преобладанием лиц, не относящихся к группам риска ( с 48,6 % в 2005г. до 57,3 % в 2011 г.). В Полтавской области произошло изменение путей передачи ВИЧ с преобладанием полового (47,2 %), что, наряду с большим количеством ВИЧ - инфицированных в области, не находящихся на диспансерном учете - 2202 (41,8 %), представляет собой реальную угрозу распространения ВИЧ среди населения. Преобладание полового пути передачи ВИЧ - инфекции ставит вопрос об обязательном обеспечении доступа для обследования на ВИЧ всех желающих/ На современном этапе санитарно - просветительскую работу по профилактике ВИЧ следует направить на общие слои населения, прежде всего молодежь, с осознанием ими личного риска инфицирования ВИЧ.
Ключевые слова: эпидемиологические характеристики, пути передачи, новые случаи ВИЧ - инфекции
ВШчнфек^я продовжуе посщати провщне мюце серед проблем охорони здоров'я багатьох кра'н свь ту[5,6]. Епiдемiя ВШчнфекци в Укра'ы е одшею з най-тяжчих серед кра'н Схщно''' Свропи та Ствдружносп Незалежних Держав[1-3]. Сучасний стан розвитку епь демiчного процесу ВШчнфекци в Укра'ы характеризуемся широким поширенням В|Л серед рiзних контингент населення, в першу чергу серед оаб, як вщно-сяться до груп високого ризику ыфкування; нерiвно-мiрним поширенням ВШчнфекци по рiзних територiях Укра'ни; змЫою домiнуючих шляхiв передачi В1Л; пе-реважним ураженням осiб працездатного вку[1-5].
Потребуе подальшого вивчення питання щодо дй сно'' iнтенсивностi епiдемiчного процесу ВIЛ-iнфекцií в Полтавськiй област в сучасних умовах, частоти реа-лiзацií рiзних шляхiв передачi збудника, територiаль-них особливостей поширення Ыфекци тощо.
Мета - проаналiзувати епщемюлопчш характеристики ВIЛ-iнфекцií в Полтавсьш областi в динамiцi i на основi отриманих даних запропонувати шляхи пщ-вищення ефективностi протиепiдемiчних заходiв.
Матерiали i методи дослiдження
Матерiалами для вивчення 6araTopi4Hoï динамiки, тенденцм розвитку та основних рушiйних сил епщемь чного процесу ВIЛ-iнфекцiï в Полтавсьш обласп були данi рiчних звiтних статистичних форм МОЗ Украши, Полтавського обласного центру профiлактики В1Л-iнфекцiï та боротьби 3i СН|Дом: форма звiтностi № 2 -В1Л/СН1Д "Звiт про осiб i3 станами та хворобами, що зумовлен вiрусом iмунодефiциту людини (В1Л) ^чна) й форми первинноТ облiковоï документации №502-1/о "Реeстрацiйна карта ВIЛ-iнфiкованоï особи"; № 502-2/о "Повiдомлення про змЫи в Реeстрацiйнiй картi ВШчнфкованоТ особи"; № 025/о — "Медична карта амбулаторного хворого ". Кiлькiснi вимiри змiн в епь демiчному процесi оцiнювали шляхом обчислення по-казника середнього темпу приросту/зниження захво-рюваностi — процентного вiдношення мiж абсолют-ним приростом показника даного перюду та абсолют-ним рiвнем попереднього перiоду за 2002 - 2011 рр. Статистичний аналiз i розрахунки проводили за допо-могою унiфiкованих функцiй, що передбачен програ-мою Microsoft Office Excel 2003.
* Цитування при атестацп кадpiB: Кириченко Т.С. Шляхи пдвищення ефективност.i протиепщем'1чних заход'1в при ВЛчнфекцп в Полтавсьюй облат на сучасному етап // Проблеми екологп i медицини. - 2013. - Т. 17, № 3-4. - С. 62 -65.
Результати та ïx обговорення
Aналiз динамiки захвоpюваностi на ВIЛ-iнфекцiю за 2002-2011 pp. показав, що епiдемiчний пpоцес в Полтавсьш областi хаpактеpизyвався високою Ытен-сивнiстю: y 2011 p. заpеестpованi найвищi показники захвоpюваностi на ВШчнфекцю - 31,2 на 100 тис. на-селення, захвоpюваностi на СН1Д - 21,1 на 100 тис. населення та смеpтностi вiд СН1Д - 8,2 на 100 тис. населення. Найвищi показники захвоpюваностi на ВШчнфекцю в 2011p. pеестpyвалися в мют Полтавi (53,8 на 100 тис. населення), Гpебiнкiвськомy (85,3 на 100 тис. населення), Диканському (50,6 на 100 тис. населення), Чу^вському (49,7 на 100 тис. населення), Полтавськомy (44,8 на 100 тис. населення) pайонах та пеpевищyвали дан по областi й Укpаïнi в цтому. Пpивеpтав увагу той факт, що piвень захвоpюваностi на ВШчнфекцю у м. Полтавi пpотягом 2002-2011 pp. виявлявся високим - iз сеpедньоpiчним показником 49,4 на 100 тис. населення, що пеpевищyвало дат по УфаТш та Полтавськiй области в 1,7 i 2,7 pази вщпо-вiдно. Cеpедньоpiчнi показники захвоpюваностi в мю-тах Кpеменчyцi та Комсомольську уфимались ниж-че загальнодеpжавних та обласних i склали 15,7 i 11,5 на 100 тис. населення вщповщно.
Показник охоплення диспансеpизацiею В1Л-позитивних осiб пpотягом 2002 - 2011 pp. в Полтавсь-ш областi зpостав - з 56,4% у 2002 p. до 67,6% у 2011p., що совпадало з даними по УфаТш (54,5% i 62,7% вщповщно pокам). Ar^ 2202 оаб (41,8%) вияв-лених сеpоепiдемiологiчним монiтоpингом, не пеpе-бували пщ диспансеpним наглядом у закладах охоpо-ни здоpов'я з piзних пpичин (не звеpнyлися за pезyль-татами тестування, не бажали пpойти медичне об-стеження тощо) та залишалися джеpелами збудника iнфекцiï, що пpизводить до подальшого пошиpення В1Л [1-4].
Показник пошиpеностi ВIЛ-iнфекцiï (число заpеес-тpованих ВIЛ-iнфiкованих осiб, яга пеpебyвали пiд диспансеpним наглядом в лiкyвально-пpофiлактичних закладах Полтавськiй областi) станом на 01.01.12 становив 158,9 на 100 тис. населення, по УфаТы -264,3 на 100 тис. населення[1]. Пpоведений аналiз показав, що найвищi piвнi пошиpеностi ВIЛ-iнфекцiï та СН1Ду заpеестpованi в м. Полтава (333,4 на 100 тис. населення та 70,2 тис. населення), Диканському (273,2 на 100 тис. населення та 40,5 на 100 тис. насе-ленн), Гpебiнкiвськомy (268,8 на 100 тис. населення та 42,4 на 100 тис. населення), Полтавському (234,3 на 100 тис. населення та 47,7 на 100 тис. населення), Пиpятинськомy (223,1 на 100 тис. населення та 39,2 на 100 тис. населення), Чупвському (165,8 на 100 тис. населення та 24,9 на 100 тис. населення), Н.Cанжаpськомy (144,1 на 100 тис. населення та 13,9 на 100 тис. населення) pайонах та м. Кpеменчyцi (104,4 на 100 тис. населення та 20,8 на 100 тис. насе-лення).
Aналiз галькост нових випадгав ВШчнфекцп показав, що починаючи з 2007 p. в Полтавсьш област спостеpiгалося зменшення темтв пpиpостy захвоpю-ваност на ВШчнфекцю, що можна pозцiнити як початок позитивних змш в епiдемiчнiй ситуацп. Так, галь-гасть нових випадгав ВШчнфекцп у 2003 p., в поpiв-няннi з 2002 p., зpосла на 34,5 %, а в 2005 p., в поpiв-няннi з попеpеднiм pоком, piвень пpиpостy склав 113,2 %, що пояснюеться зpостанням кiлькостi тесту-вань на наявнiсть антитiл до В1Л з пpофiлактичною метою в Полтавсьш област та максимальним вияв-
ленням ВIЛ-iнфiкованих пiд час пpоведених обсте-жень. Завдяки pеалiзацiï комплексу заходiв, спpямо-ваних на пpизyпинення епiдемiï ВlЛ-iнфекцiï, зокpема сеpед споживачiв iн'екцiйних наpкотикiв (С1Н), темп пpиpостy захвоpюваностi на В1Л по Полтавсьш обла-стi в 2006 p., у поpiвняннi з попеpеднiм 2005 p., знизи-вся на - 2,7%. Суттевий вплив на зменшення темпу пpиpостy показника захвоpюваностi на ВШчнфек^ю в Полтавськiй областi в^фало максимальне охоплення антиpетpовipyсною теpапiею (APT) ВIЛ-iнфiкованих у 2007 та 2009 pp. Так, якщо в 2007 p. у поpiвняннi з попеpеднiм, 2006 p., показник захвоpюваностi на В1Л-iнфекцiю в цтому по Полтавсьш области зpiс на 33,3%, то в 2008 p., у поpiвняннi з 2007 p., - зменшив-ся на -1,6%. У 2009 p. в поpiвняннi з попеpеднiм, 2008 p., показник захвоpюваностi на ВШчнфек^ю зpiс на 9,6%, а в 2010 p., у поpiвняннi з 2009 p., - зменшився на 1,2%. Недостатне охоплення APT вах потpебyючих Полтавсько'1' областi в 2010 p. зумовило зpостання темпiв пpиpостy захвоpюваностi на ВШчнфекцю в 2011 p. на 13,3%. По УфаТш, починаючи з 2002 p., темп пpиpостy захвоpюваностi на ВIЛ-iнфекцiю не-впинно знижувався i досяг 3,6% у 2011 p.
Впpовадження APT позитивно позначилося як на зниженш темпу пpиpостy захвоpюваностi на В1Л-iнфекцiю, так i на зниженш piвня захвоpюваностi на СН1Д (вiд + 200% у 2004 p. до - 10% у 2007 p. в Полтавсьш области та вщ + 45% у 2004 p. до - 3% у 2007 p. по УфаТш) та темп пpиpостy смеpтностi вщ захво-pювань, обумовлених СН|Дом (вiд + 150 % у 2004 p., до + 7,5% у 2007 p. в Полтавсьш области та вщ + 40,7% у 2004 p., до + 3,8% у 2007 p. по УфаТш).
Aналiз даних епщемюлопчного анамнезу показав, що пpотягом 2002-2011 pp. в Полтавсьш област вщ-булася змша домiнyючих шляхiв пеpедачi В1Л. Так, у 2002-2007 pp. основним шляхом пеpедачi В1Л визна-чався паpентеpальний, пеpеважно пpи введены наp-котичних pечовин iн'екцiйним шляхом - 58%. У 2008 p. частота статевого (38,6%) та паpентеpального (40,5%) шляхiв пpактично зpiвнялися, а в 2009p. вщ-булася змЫа шляхiв пеpедачi В1Л iз пеpеважанням частки статевого - 42,1% (паpентеpальний - 39,4%). У 2010-2011 pp. пpодовжyвалося зpостання (47,2% i 44,6% вщповщно pокам) частки осiб, яга Ыфкувалися статевим шляхом, та зменшення - Ыфкованих пpи введеннi наpкотичних pечовин iн'екцiйним шляхом (34,4% i 33,2% вщповщно pокам), що совпадало з даними по УфаТш (статевий шлях - 44,6% та 49%, па-pентеpальний - 33,8% та 31% вщповщно pокам). A^ тивiзацiя статевого шляху пеpедачi вказуе на пеpехiд епiдемiчного пpоцесy iз сеpедовища С1Н в iншi пpо-шаpки населення та пpогнозyе пофшення епiдемiчноï ситуацп' щодо ВIЛ-iнфекцiï в найближчi pоки. Cyмiсний потужний вплив статевого та паpентеpального шляхiв пеpедачi може пpизвести до бiльш масового поши-pення ВIЛ-iнфекцiï [1-3].
Змши, що вiдбyлися в шляхах Ыфкування В1Л, знайшли свое вiдобpаження й у вковш стpyктypi за-хвоpюваностi на В1Л- iнфекцiю. Так, пpоведений ана-лiз показав, що пpотягом 2002-2011 pp. сеpед доpос-лого населення ПолтавськоТ областi зменшилась га-лькiсть iнфiкованих у вiкових фупах 15-19 (з 7% у 2002 до 0% у 2011 pp.) та 20-29 pоки (з 54% у 2002 до 23% у 2011 pp.) та збтьшилась у вкових фупах 3039 (з 17% у 2002 до 36% у 2011 pp.), 40-49 pокiв (з 7% у 2002 до 14% у 2011 pp.) та ст^ше 50 pокiв (з 0% у 2002 до 5% у 2011 pp.). Ктьгасть ВШчнфкованих у
бЗ
вковм груш 0-14 рогав залишилася сталою i склала 22%. У вковм структурi нових випадкiв ВШ-шфекцп серед жителiв УкраТни також переважали особи вком 30 - 49 рош, частка яких поступово зросла з 62,8% у 2002 до 66,3% у 2011 рр.). Разом з тим, в останн роки в УкраТн також спостер^алося зниження частки випадгав захворювань на ВШчнфек^ю у вiковiй групi 15 -29 рогав серед уах уперше зареестрованих випадкiв ВШчнфекци (з 15% у 2002 до 9% у 2011 рр.), що може свщчити про деяга ознаки стаб^заци епiдемiчноТ си-туацiТ з ВШ-шфекцп в цiлому через змiну поведшки молодi на менш ризиковану.
Пщ час аналiзу гендерноТ структури В1Л-iнфiкованих хворих ПолтавськоТ областi протягом 2002-2011 рр. встановлено, що серед шфкованих переважали чоловки - 58-53%, що совпадало з дани-ми по УкраТш (58,4-54,5% вщповщно).
Змiна шляхiв передачi В1Л з перевагою статевого над парентеральним знайшла свое вщображення в змiнi частоти шфкованосл В1Л рiзних контингентiв об-стежених. Так аналiз результатiв сероепщемюлопчно-го монiторингу показав, що протягом 2002 - 2011 рр. в Полтавськш области спостерiгалося зниження рiвня iнфiкованостi В1Л серед С1Н (з 15,89% у 2002 до 10,34% у 2011 рр.), тодi як рiвень шфкованост стате-вих партнерiв ВIЛ-iнфiкованих зростав ( з 14,28% у 2002 до 22,95% у 2011 рр.). Отриман результати совпадали з даними по УкраТш, яга також зареестрували зменшення ВШчнфкованост серед С1Н (з 13,13% у 2002 до 11,39% у 2011 рр.) та зростання - серед ста-
тевих партнерiв В1Л-позитивних осiб (з 12,43% у 2002 до 18,17% у 2011 рр.).
Вважаеться, що рiвень шфкованост жшок, якi вщ-вщують жiночi консультацiТ з приводу ваптносд та донорiв достатньо точно вщображають рiвень шфко-ваностi В1Л i тенденцiТ розвитку епiдемiТ серед зага-льного населення. Крiм того, група ваптних жiнок ста-новить вибiрку, яка е репрезентативною для аналiзу епiдемiчноТ ситуацiТ серед сексуально активноТ жшо-чоТ частини населення [1]. Ми звернули увагу на те, що рiвень шфкованост В1Л ваптних та донорiв ПолтавськоТ области протягом 2002-2011 рр. визначався стабшьним - 0,15% - 0,10%. Закономiрно постало пи-тання про з'ясування реальноТ поширеностi В1Л-iнфекцiТ серед благополучного прошарку населення. З ^ею метою був проведений аналiз нових випадгав ш-фiкування В1Л по роках.
З'ясувалося, що протягом 2002-2011 рр. змшилася структура виявлених випадгав ВШ-шфекцп з перева-жанням в нш осiб, обстежених за власним бажанням, в виправних колоыях та за клУчними показаннями зi зменшенням частки С1Н, донорiв та ваптних (рис.1).
Так, проведений аналiз показав, що протягом 2002-2011 рр. серед вах виявлених В1Л-позитивних осiб втричi зменшились частки С1Н (з 23,4% у 2002 до 7,6% у 2011 рр.), донорiв (з 14,3% у 2002 до 4,8% у 2011 рр.), ваптних ( з 24,6% у 2002 до 8,9% у 2011 рр.) та збтьшилися вдвiчi серед статевих партнерiв ВШчнфкованих (з 2,3% у 2002 до 5,0% у 2011 рр.) та в 39 разiв серед оаб, яга знаходились в мюцях вщбу-вання покарань (з 0,6% у 2002 до 23,9% у 2011 рр.).
^5,0%—!---,---1--1--г--1-í--1-1--"
2011 20,4% И 8% r q%l 23,9% 29,4% IJ
4,2% I I I I
2010 1.. 10,7% [ 25.2% 1A 7% Г 10,3% Í 27,0% í
! 1
2009 14 25,3% [6,5% I 15.8% 12,3% 21,6% 0
4,6% I I I I
2008 12,3% 21,3% —rr.traf- 21,5% I 22,1%
Ь,АЖ ш -Í4.5% г
2007 \ 13 _ ,5% 18.7% 15,8% 17,9% I 24,3% 0
Л I
2006 6,4% I _ —Г 2,9% 16,6% I 7,4% I —П ¿"j 17,0% 28,5% D
3|0% ™n¡
2005 16,8% 8,6% 1 17,8% ¡ 24,5% 15,0% U
i|0%
200+ 17,8% 5,6(%- ?1 3% 31,4% I 7,3% В
I 5,3? L I
2003 27,7% I 12,1% 19,4% | 6,8%! 13,1% D
2002 5 25,1% I 24,6% Ш%9.7% [J
/ У / / / / 7--
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
□ Статсв1 партнера 131Л-iнф] кова них
□ Споживач! ш'екщйних i Kip коти id в
□ Обстсжсш на власним бажанням
□ Донори
□ BariTHi
□ Обстежеш в виправних колон шх
□ Обстежеш за клпнчиими показаниями
Рис.1. Структура виявлених випадкв ВШчнфекцц' в Полтавськй област1 (2002-2011 рр.), абс. (%). Привертало увагу CTpiMKe зростання частки oci6, проблем i3 своечасним виявленням ВIЛ-iнфекцiT на обстежених за клУчними показаннями - з 9,7% в раншх стадiях та призводить до ускладнення можли-2002 до 29,4% в 2011 рр., що свщчить про наявнють востей призначення АРТ цм категорiT хворих. Слщ за-
значити, що незмшною i вагомою залишилась частка oci6, обстежених за власним бажанням (аношмно, профiлактично та при отриманн довiдок), яка скала четверту частину (25%) вах виявлених випадкiв В1Л-iнфекцiï. При цьому кiлькiсть ВШчнфкованих, виявлених анонiмно зменшилась з 22,6% у 2002 до 5,1% у 2011 рр. , а оаб, обстежених для отримання довщок про свш В1Л-статус або з профтактичною метою зро-сла з 10,4% у 2005 до 16,3% у 2010 рр. Загалом частка ВШчнфкованих оаб, яга не вщносяться до груп ри-зику в Полтавсьш области зросла з 33,3 % у 2005р. до 57,3% у 2011 р. (рис.2).
Рис. 2. Структура виявлених випадкв ВШчнфещГ в Полтавсьюй области серед населення.
Отримаш дат пщтверджують негативш тенденцп щодо поширення В1Л серед населення в зв'язку з пе-реважанням статевого шляху передачi ВШчнфекцп.
Важливо, що в останнi роки практика тестування, що юнуе в УкраТш, передбачае обстеження донорiв та ваптних на тест-системах, закуплених за рахунок державного бюджету, а решти населення - на тест-системах, закуплених за кошти мюцевих бюдже^в. Полтавська область вiдноситься до областей з най-меншим вiдсотком тестувань за рахунок мюцевих бю-дже^в вiд загальноТ кiлькостi тестувань, що вщобра-жаеться на недостатньому охопленш тестуванням на
ВIЛ-iнфекцiю всiх бажаючих в областi [1]. Це питання потребуе виршення.
Таким чином, в Полтавсьш области змiнилася структура виявлених випадгав ВШ-шфекцп з перева-жанням в нш осiб, якi не вщносяться до груп ризику. Вищезазначене ставить питання про обов'язкове за-безпечення доступу для обстеження на В1Л вах бажаючих, що дасть можливють з'ясувати реальну по-ширешсть ВШчнфекцп серед населення в цтому.
Отже, отримаш дат дозволили зробити наступш висновки:
1. У Полтавсьш област спостерiгаеться постiйне зростання показнигав захворюваностi на ВIЛ-iнфекцiю (з 6,8 на 100 тис. населення у 2002 р. до 31,2 на 100 тис. населення у 2011р.), яке вщбуваеться на фон змши структури вперше виявлених випадгав В1Л з пе-реважанням оаб, яга не належать до груп ризику (з 48,6% у 2005р. до 57,3% у 2011 р.).
2. В Полтавсьш обласп вщбулася змша шляхiв передачi В1Л з переважанням статевого (47,2%), що, поряд зi значною кiлькiстю ВIЛ-iнфiкованих в облаоп, якi не знаходяться на Д облку - 2202 (41,8%), являе собою реальну загрозу поширення В1Л серед насе-лення.
3. Переважання статевого шляху передачi ВШ-шфекцп ставить питання про обов'язкове забезпечен-ня доступу для обстеження на В1Л вах бажаючих.
4. На сучасному етап саштарно-просв^ницьку роботу щодо профтактики В1Л слiд спрямувати на за-гальнi верстви населення, перед уам молодь, з усвь домленням ними особистого ризику шфкування В1Л.
Лiтература
1. ВIЛ-iнфекцiя в УкраМ iнформацiйний бюлетень № 37.
— К., 2012. - 82 с.
2. ВШчнфек^я в УкраТнл: Ыформацмний бюлетень № 35.
— К., 2011. - 64 с.
3. ВШчнфек^я в УкраТнл: Ыформацмний бюлетень № 38.
— К., 2012. - 21 с.
4. Еглдемюлопчна характеристика В1Л/СН1Ду у Полтавсь-кiй областi на сучасному етат / Г. М. Дубинська, В. Ф. Шаповал, Т. I. Коваль та Ы. // Епiдемiологiя, ппена, н фекцiйнi хвороби. - 2011. - № 2. - С. 34-38.
5. Запорожан В.М. ВШчнфек^я i СН1Д. - К. : Здоров'я, 2003. - 624 с.
6. Малий В. П. ВИЧ-инфекция/СПИД. — М. : Эксмо, 2009.
— 672с.
