CC BY
17
НАУКОВ1ПОВ1ДОМЛЕННЯ
М. А. Швайка
академж АЕН Украти м. Ки1в
ШЛЯХИ ПЕРЕТВОРЕННЯ ГРОШЕЙ 13 ЗАСОБУ ПОГРАБУВАННЯ НАРОДУ В АКТИВНЕ ЗНАРЯДДЯ ДЕРЖАВНОГО БУД1ВНИЦТВА
Революцiя усп1шно завершилась. Прогнилий, корумпований режим Януковича усунутий в1д влади. На високих урядових посадах змшюються чиновники. Нередко 1х формальним пересаджуванням з одного кр1сла в 1нше. Час !де, а довго оч1куваних 1стотних зрушень в нашому житт1 немае. Про це говорять щд-сумки дiяльностi уряду за 100 дн1в.
Це п1дтверджують чиновники, яких люди часто запитують, що змiнилося в робоп пiдприемств, в дiя-льностi людей малого i середнього бiзнесу, як! зму-шенi визнати, що шяких зрушень тут немае.
Активiзуються протести народу проти неквалiфi-кованих дш влади.
Украша в небезпецi. Як тльки украшська рево-люцiя усунула в1д влади продажних корумпованих урядовщв, 1х мiсце намагаються зайняти новi скоро-багатьки, якi, скориставшись вакуумом, намагаються зайняти високодоходш посади. Боротьбу за високо-доходнi посади треба перетворити у боротьбу за кон-трольоваш грошовi потоки i нове життя.
Урядовi антикризовi заходи сл1д назвати кризо-вими.
Прийнятi Верховною радою тд тиском МВФ антикризовi заходи включають в себе подорожчання газу для населення, п1двищення тарифiв на комуна-льнi послуги, замороження суми мiнiмальноi зарпла-ти i прожиткового мiнiмуму i не передбачають нi одного заходу по розвитку виробництва. Вони взагалi кнорують гострi проблеми виробництва.
Першi щдсумки дiяльностi ново'1 влади . говорять не лише про й бездарнiсть, некомпетентнiсть, немiчнiсть, а й про продажшсть. Це проявилося у здачi Путiну без единого вистрту армiею iмпотентiв Криму разом з озброенням на м1льярди гривень. З 18,8 тисяч воМв, що перебували в Криму, вiрними Украiнi залишилося лише 4,3 тисячi воМв. Сьогодш через некомпетентне керiвництво антитерори-стичними операцiями воши Путiна за один раз уби-вають по 50 наших солдат. Ця немiчна влада виявля-еться нездатною навести в краМ елементарний порядок в таких складних военних умовах.
Заметь того, щоб iхати на Сх1д i Пiвдень Украь ни i не допускати захоплення путiнською агентурою державних примiщень i збро'^ влада послала з Киева до Рiвного три автобуси зi спiвробiтниками спецщд-розд1лу Управлiння по боротьбi з оргашзованою зло-чиннiстю МВС Украши «Сок1л» iз завданням убити героя Майдану Олександра Музичка (псевдошм Саша Б1лий).
Нацiональною катастрофою е невдала спроба будувати економiчну политику на мертвих, прогнилих iдеологiчних догмах, засуджених уам свiтом.
Досi не вщухають пристрастi щодо шляхiв розвитку Украши. Багато критиков причиною наших невдач вважають в1дсутшсть ефективних програм державного будiвництва. Дехто акцентуе увагу на в1д-сутностi квалiфiкованих кадрiв.
Помилка полягае в тому, що Украша слiпо йшла шляхом нав'язаних руйнiвних реформ, зорiентованих на ринкову саморегулящю, що не припускала оргаш-зацiйноi ролi держави.
Цим згубним курсом, нав'язаним нам високоро-звиненими краiнами, що не бажають бачити Украшу серед потужних конкуренлв, а т1льки сировинним придатком, зумти скористатись у процесi нагрома-дження первiсного власного капiталу олiгархи й ко-рупцiонери, а також антиукрашськ сили, головним завданням яких е недопущення здобуття Украiною справжньоi незалежносп.
До речi, краiни, котрi вимагали в1д нас цлкови-того невтручання держави у внутрiшне економiчне життя, регулювання економiки ринковою стихiею, реалiзацii принципiв Вашингтонського консенсусу, сьогоднi самi переживають важкi часи. Так званий неолiбералiзмi, який проявлявся у фшансово-еконо-мiчному бумi, викликаному наповненням глобальноi економiки дутими вартостями й «дурними» грiшми, iз трiском провалився.
Домагаючись кредипв МВФ, уряд допустив гру-бу помилку, погодившись вт1лювати нав'язану фондом засуджену усiм свгтом шк1дливу полiтику шоко-воi терапй, чим поставив п1д удар уа обiцюванi гли-бокi реформи i прогресивнi перетворення.
Цiею сьогоднiшньою шоковою терапiею, ми до-б'емо економжу Украiни до кiнця. Спровокуемо бун-ти голодних, пограбованих i розорених украшщв.
Ми не маемо права злегковажити серйознiстю вiдповiдальностi за долю революцй та реалiзацiю завдань, розчарувати маси своею немiчнiстю i непо-слiдовнiстю роботи по наведенню в краМ ладу.
Найб1льша вада влади полягае у в1дсутносп чгт-коi програми дiй i реальноi економiчноi програми, здатноi залучити до державного будiвництва i актив-ноi трудовоi дiяльностi м1льйони людей, як! не зна-ходять застосування своiм силам i здiбностям.
Могли б вже наступити змiни, розпочатись гли-бокi реформи, в першу чергу економiчнi, що в1дкри-вають дорогу бурхливому розвитку виробництва, тво-рчш працi активних людей. Для цього треба, щоб звтьнена людина могла реалiзувати себе в працi, у бiзнесi, займатись активною п1дприемницькою дiяль-нiстю.
Однак нова/стара влада для цього практично ш-чого не робить. Захопившись розподтом крiсел, нова влада чомусь не поспiшае впроваджувати популярнi реформи, обмежуючись лише непопулярними, скеро-ваними на пограбування людей за допомогою щдви-щення цш i тарифiв, зменшенням доходiв громадян, при чому головним чином громадян, а не олiгархiв. Це сшввщношення таке: 1000:0,1 на користь ол^ар-хiв.
Що дала революцiя чиновникам? Керiвнi посади, крiсла в органах влади. Що вона дала народу?
Здирницьк податки, висок цiни, всеосяжну коруп-цiю.
Замють того, щоб приймати люстрацiйнi та ан-тикорупцiйнi закони, розпочинати реформи в еконо-мiцi, правоохороннiй та судовш системах новi чиновники намагаються в першу чергу розчистити барика-ди на Майданi та розтаати людей iз центру Киева, завчасно роззбро!вши тих патрiотiв, яю за нашу Свободу заплатили надто дорогу цiну - сво!м життям.
Треба, щоб урядовцi регулярно виступали перед народом на Майдаш зi звiтами про свою роботу.
Помаранчева револющя, як вiдомо, закончилась безрезультативно тому, що привiвши до влади В.Ющенка i Ю.Тимошенко, люди розшшлись, зро-бивши !х дiяльнiсть повнiстю безконтрольною.
Майдан сьогоднi це единий i основний важшь впливу громадян на владу. Майдан мусить стояти i постiйно нагадувати влащ, що вона там не для того, щоб дшити посади та грошовi потоки, а покликана здшснювати велику мiсiю
глобально i швидко змiнити кра!ну, розбудувати мiцну укра!нську державу. Адже йдеться про дуже серйозну i вiдповiдапьну справу - про розбудову дер-жави, за яку поклали голови кращi сини i дочки Укра!ни.
Для активiзацil виробничо! дiяльностi треба зме-ншити податки, велик! проценти за кредит i дати можпивiсть людям заробляти грош^ зупинити дева-львацiю гривш, припинити продаж валюти на м1жба-нку за фiктивними iмпортними контрактами, розфо-рмувати i скоротити вс бюрократичнi органи
податкову адмiнiстрацiю, прокуратури, суди, мь лiцiю, державну виконавчу службу.
Чому реформи зводять до тдвищення щн, пода-тюв, процентних ставок за кредит, а не до зняття або хоч ютотного зменшення корупцп. Чому замiсть не-популярних заходiв не зробити нарешп популярних яких усi чекають? Та тому, що багато хто з нових урядовщв не проти вигод вщ влади сво!х попередни-юв.
Це зовсiм не реформи, а радше реакцiя на згор-тання джерел доходiв. Заклики влади до боротьби з корупщею - банальне окозамилюванню.
У народу вже нагромадилось не лише багато за-питань, а й претензп до влади, зокрема чому не ство-рюються передумови для розвитку виробництва, фо-рмування середнього класу, який, власне, i був голо-вним рушiем Майдану?
На фабриках i заводах вшьних робочих мiсць нема. А самому зайнятись бiзнесом, тдприемниць-кою дiяльнiстю середнiй клас не може, бо недоступш кредити.
Якщо б вщкрити дорогу до бiзнесу, до активно! тдприемницько! дiяльностi тим жителям Швдня i Сходу Укра!ни, як сьогоднi перебувають пiд впливом провокованих Путшим сепаратистiв, вони б знайшли творче використання сво!м силам у виробництвь Вони марно не витрачали б зусиль на надання росшсь-юй мовi статусу державно! i на федеративний устрш регiону.
В урядових заходах про розвиток виробництва взагалi нема мови. У скерованих урядовцям сво!х пропозищях на 30 аркушах в центр уваги я поставив вимогу про ютотне понижения плати за кредит. Вщ-повщш матерiапи з трьома мо!ми книгами, в яких розкриваеться немафюзний варiант побудови i розви-тку банювсько! системи, врученi прем'ер мшютру Укра!ни А. П. Яценюку, Головi Верховно! Ради Укра-!ни О.В. Турчинову, головi Нацбанку Укра!ни С.1. Кубiву та iн. Однак мо! пропозицп не справили жод-
ного впливу на урядовi ршення. Голова Комiтету з питань фшанетв i банювсько! дiяльностi О.М. Ри-женков iще 2 квiтня 2014 р. надюлав Головi Нацбанку С.1. Кубiву листа, в якому говориться: «Комггет за дорученням Голови Верховно! Ради Укра!ни О.В. Турчинова надсилае Вам пропозицп доктора економiчних наук, професора, академжа Академп економiчних наук Укра!ни Швайки М.А. щодо рефо-рмування банк1всько! системи Укра!ни. Просимо розглянути та про результати прошформувати Комь тет i надати вщповщь автору».
Однак керiвництво Нацбанку не стшить рефо-рмувати граб1жницьку, лихварську банк1вську систему, яка паралiзувала економiчне життя, бiзнес, пiдп-риемництво, дiяльнiсть мiльйонiв людей, оск1льки воно само е вершиною ще! системи.
Не без зусиль Нацбанку в преа з'являються пуб-лiкацi!, в яких говориться про банювську револющю, яка наступила у зв'язку зi змiною керiвництва Нацбанку, що вщкрила шлях для розвитку банювсько! системи. Особлива увага акцентуеться на блискучих кроках нового голови Нацбанку (Укра!нський тиж-день №11 (331), 14-20.03, 2014, с.38-39).
Прикро, що щ самовихваляння банк1вського ке-рiвництва в!дбуваються в час масових вистутв громадян проти доларових кредиив i банкрутства бан-к1вських шараг.
Народ часто виступае проти лихварського сва-вшля банк1в i пограбування ними обманутих ктенив.
Почастiшапи народш виступи проти граб1жни-цько! злочинно! банк1всько! системи. Люди взяли доларовi позики на житло i раптом вартють гривни у двiчi знизилась, а долара - зросла. Через це борг по-вертати доводиться у двiчi бшьшу суму. Хто винен? Держава здшснюе курс на доларизащю i нехай пок-ривае збитки вiд змiни курсу валюти. Точнiше хай за це головотяпство розраховуються чиновники, яю втi-люють неефективну валютну полiтику.
Люди, яю виявились нездатними повернути взя-тих на придбання житла валютних кредиив 2.06.2014 р. перекрили вулицю Грушевського напроти Кабмшу i влаштували мiтинг.
Питання щодо повернення банк1вських кредита, яю люди брали у валюта, оговорювалось у Верхо-внш Радi 5 червня 2014 р. Хiба подiбними питаннями повинна займатися Верховна Рада, яюй доводиться розплачуватись за бездiяльнiсть Нацбанку.
Моя доповщна записка озаглавлена "При сплатi 20 i больше процентiв за кредит виробництво не може розвиватись". Отже, для вщкриття дороги для розвитку виробництва плату за кредит треба ютотно змен-шити. Влада цiе! проблеми взагапi не бачить i вона нею не переймаеться. Вона живе порадами МВФ та щеолопею шоково! терапИ i Вашингтонського консенсусу, вiд яких вщмовився увесь свiт. Про це з уетею вiцвертiстю говориться в ршеннях "Велико! двадцят-ки" (див. працю найвидатшшого економiста з свiто-вим iменем Джозефа Стiглiца "Глобапiзацiя та !! тя-гар"). 1гноруючи потребу ютотного пониження про-центних ставок за кредит, влада позбавляе укра!нську економiку перспектив розвитку. Замють виконання порад МВФ владi слiд використовувати позитивний досвщ США, Нiмеччини, Китаю i особливо поляюв, як1 нам близьк1 не лише теритс^ально, а й своею ментальшстю.
В кра!нi руйнiвна економiчна криза. Мае мiсце фiнансова скрута. Скарбниця розграбована, а кра!на розкрадена. Наповнити скарбницю грiшми i вирши-ти iншi складнi проблеми можна лише одним шляхом - розвитком виробництва.
Виршальна битва за Украшу сьогодш - це ство-рення ефективно1, життездатно1 eKOHOMÎKH, яка дае людинi працю i засоби до юнування.
Наша ситуацiя ютотно ускладнюеться тим, що на кордош Украши стоять полки до 3y6iB озброеного окупанта.
Розглядаючи складностi економiчного вщро-дження Украши, не можна випускати з поля зору також полггичних чинниюв - звiльнення Украши вщ 300 рiчного московського колонiального ярма. Багата ресурсами Украша -дуже ласий шматок для новггаьо1 московсько'1 iмперiï, який вона не хоче випустити з iмперських лабет.
Дуже насторожують старi обличчя в середовищi урядовщв. Теперiшня влада практично перебувае в руках "Батьювщини", яка вже була при владi i тому не можна сказати, що вона не причетна до того балагану, який пануе в краш (йдеться не лише про каба-льш цши на газ).
Вiйськовi видатки стають прiоритетними. Вони поглинатимуть основш фiнансовi ресурси. Тому дер-жавi треба навести серйозний порядок у фшансах, в ïx рацiональному використанш. Це стосуеться i тих, як надiйдуть вщ м1жнародних фiнансовиx оргашза-цiй. ïx використання повинно вщбуватися згiдно з спецiальними програмами, такими, як ïx реалiзувала Польща.
Брехливими е поширенi твердження, що Польща добилася значних успixiв у здшсненш ринкових реформ завдяки застосуванню примiтивноï шоково'1 терапп. Про це переконливо пише Якуб Логiнов з Кракова у статт "Нова PHARE" для модершзацИ Украши.
У зв'язку з наданням Украïнi Америкою i бвро-пою серйозних коштiв важливого значення набувае питання про ефективне використання цих ресурав, в яких формальних рамках слiд надати цю допомогу, щоб вона не прощалася, а стала справжнiм стимулом до реформ та модершзацп краши.
Тут варто скористатися досвщом Польщi та ш-ших заxiдниx сусiдiв, яю 25 роив тому були у схожш ситуацп. Зразком для ново'1 модернiзацiйноï програми може послужити PHARE, тобто програма допомоги, яку на початку дев'яностих бвроспшьнота надала Польщ^ Чеxословаччинi, Угорщинi та Балтiйським крашам.
Програма PHARE розшифровуеться як Рок^ and Hungary: Assistance for — Restructering their Economies, тобто "Польща i Угорщина: пiдтримка реструктуризацп ïxmx економiк".
Згодом програму розширили й на iншi краши Центрально! та Схщно1 бвропи, зокрема на Чехосло-ваччину, Pумунiю та краши Балтп.
Вже в 1989 р. створили PHARE та iншi програми, нацшеш на модернiзацiю iнфраструктури, охоро-ну довклля, енергозбереження i техшчну пiдтримку реформ. Eлiти тодiшньоï Захщно1 бвропи (особливо Hiмеччина) добре розумши, що успix трансформаций Польщi чи Чехословаччини залежить насамперед вщ економiчниx чинниюв, зокрема вiд iнвестицiй.
Для економiчного вiдродження краши важливе значення мае вщновлення зруйновано'1 комунiзмом шфраструктури. Тому PHARE зосереджувалася на таких "твердих" проектах: за цi грошi будували i мо-дернiзували в Польщi транспортну iнфраструктуру, каналiзацiю, водотдготовку, а також реалiзували ш-вестицп, як! сприяли енергозбереженню та модершзацИ промисловость
Програма почала д1яти за деклька роив до тд-писання Польщею та Угорщиною сво'1х угод про асо-
цiацiю з 6С. Тобто PHARE була не нагородою за укладання асоцiацiï, а шструментом модернiзацiï кра-ïh у безпосередньому суспшьста з 6С - що насамперед принесло користь самим державам "старого" 6С.
PHARE була не единою грантовою програмою, з яко'1 фiнансували модернiзацiю шфраструктури у Польщi та iнших постсощалютичних крашах. У часи правлiння Гельмута Коля Польща отримала щедру допомогу вщ уряду Hiмеччини. Hiмцi не тшьки шве-стували стипендп, конференций, а й будували полякам шфраструктуру. За нiмецькi грошi створили сучасш пункти пропуску та супровiдну шфраструктуру.
бвросоюз з самого початку польсько'1 трансформаций велику увагу придшяв грантам, спрямованим на охорону довюлля. Не тальки будували каналiзацiю або заводи по очистщ стокових вод, а й фшансували мо-дершзащю термомодернiзацiю будинюв, замiну труб теплопостачання на бшьш щiльнi та модершзащю електростанцiй. Hинiшнiй результат Польщi -результат великою мiрою вдало'1 i послщовно1 систе-ми бвропейсько'1 тдтримки вiд програми PHARE.
Успiшно реалiзованими в Польщi були також iншi мiжнароднi програми.
Hiмецькi iнвестицiï в польську прикордонну iH-фраструктуру дозволили полшшити мiжнароднi сто-сунки. Варто проаналiзувати можливiсть повторення цього устху в Украïнi, яка щойно проголосила новий курс на бвро штегращю. В майбутньому ця програма мала б охопити всю крашу. Але в сучасних умовах варто б створити тестовий варiант тако'1 програми для юлькох областей Сходу та Швдня, в яких Pосiя про-вокуе збурення мас.
H можна забувати про схож на PHARE програми SHAPARD i ISPA. 1х мета - вщновлення села i охорона довюлля. Досвщ змарновано'1 помаранчево'1 революцп повинен нас чомусь навчити, зокрема того, як якомога швидше переходити вщ загальних iдей до конкретних пропозицш. Украша не може собi бшьше дозволити витрачати час на загальш лозунги про ев-роiнтеграцiю та несюнченш дискусп про те, як ïï реа-лiзувати на практищ. Польсью програми - це готовий мехашзм, який вже тепер може приносити позитивш результати.
Передбачалось надходження видшених для поря-тунку економiки Украши величезних фiнансових ре-сурсiв, зокрема вщ Свiтового банку 1 млрд. дол., вщ бвропейського Союзу - 2 млрд. дол., вщ Конгресу СШA - 1 млрд. дол., вщ МВФ - близько 20 млрд. дол. Щоб щ ресурси чиновники не розжрали i не розтри-нькали, скинувши в загальний казан i не використо-вували для закриття дiрок у бюджет^ 1х слiд скерува-ти на конкретш iнвестицiйнi програми, аналогiчно тому, як це робила Польща.
ОлИархи добровольно награбованого майна не вщдадуть. Значну частину 1х грошей можна вилучити за допомогою прогресивних податюв, рiзного роду поборiв i зборiв. Знайомлячись з декларацiями про доходи чиновниюв, яким належать маетки, палаци, замiськi ферми, численнi квартири, автомобМ, вели-чезнi земельнi делянки, шше майно, задумуешся, за рахунок чого 1м вдаеться оплачувати дороге навчання дггей за кордоном, де вони це усе взяли. Давно пора розiбратися в цьому дел^тному питанш... В першу чергу цi багатства треба оподатковувати.
Гостра проблема деолiгархiзацiï Украши все час-тiше порушуеться громадсьюстю (Украшський тиж-день, №12, 21-27.03.2014, с.36).
Украша побувае серед свiтових лiдерiв за юлью-стю доларових мiльярдерiв. Украша посыла 27 мюце свiтового рейтингу доларових мiльярдерiв, представ-
ники якого володдать активами не менше 1 млрд. дол..
Прикладом для Украши е устхи «азшських тиг-piB», тобто Швденно! Коре!, Малайзп, Сiнгапуру, Та!ланду, 1ндонезп. Особливо великих ycnixiB добилась Швденна Корея, що показала приклад найефек-тивншо! модершзацп економiки на державному piвнi в XX столоть У нiй було засновано декшька десятюв великих приватних корпорацш «чеболов», перед ко-жною з них було поставлене завдання створення но-вих виробництв i галузей. Держава вимагала вiд них виконання цих завдань i особисто вимагала цього вщ !х кеpiвництва, одночасно допомагаючи !м кредитами i кутвлею лiцензiй i технологiй, надавала !м податко-вi й митнi пшьги. В основному це були етмейш ком-панп, яю погодились швестувати у розвиток прюри-тетних галузей. Це добре вщом1 в Укра!ш Samsung, LG, Hundai, Daewoo. Кеpiвники таких концеpнiв по-винш були щор1чно звiтувати перед владою про свою роботу i чггко дотримуватись економiчно! полггики, вироблено! державою.
Уряд надавав виробникам максимальну пщтрим-ку у виглядГ тльгових кpедитiв, податкових пшьг, надання державних контpактiв. Банки регулярно по-нижували ставки по кредитах. Держава, щоб утрима-ти в сво!х руках важелi контролю i впливу на приватних сектор, повшстю нацiоналiзувала банювську систему. Шзнше банювська система була приватизова-на. Для пом'якщення фшансово! скрути, щоб попов-нити державну скарбницю, жителi Швденно! Коре! вщдали в банки золота обручки, ланцюжки, сережки, статуетки та медалi, завойоваш на м1жнародних зма-ганнях. Все це здавалось за цшою лому, щоб допомо-гти кра!ш здолати глибоку економiчну кризу. Бгля банив вишикувались черги тих, хто пришс золото. Деяю, спiшачи на роботу, просто кидали через голо-ви тих, що стояли попереду, сво! прикраси i вщходи-ли, не отримавши грошей. Заходи уряду по суворш економп i готовшсть громадян сильнше затягнути паски дозволили Коре! в юнщ 90-х роив вийти з тяжко! кризи менше, н1ж за два роки.
Про те, що саме грош1 громадян вдаграють чи-малу роль в державному буд1внищта, говорить досвщ багатьох кра!н.
Варто згадати хоча б 1зра!ль у роки його станов-лення. У повоенний час, коли був голод, коли на землi обгтованш каменя на камеш не було, евре! несли сво! останш грош^ ювелipнi прикраси, навiть золота зуби. Бо хотши збудувати свою державу, неза-лежну вщ чужого катталу. I !м це вдалося. I ось та-кий патрютизм не на словах, а на готовности вщмо-витися вщ певних благ задля кра!ни, е дуже показо-вим.
Укpа!нцi готов! затягнути паски, якщо це пок-ращить piвень !хнього життя в майбутньому.
Бшьшють укpа!нцiв - 52% - готов! жити з еко-номГчними труднощами, якщо це сприятиме покра-щенню !хнього життя в майбутньому. Водночас кль-юсть тих, хто готовий миритися з тимчасовими нега-раздами, збшьшилася на 12%, порГвняно з березнем. 42% украшщв скоpiше не готов! до таких жертв, 7% -не визначилися. Про це свщчать квiтневi результати дослiдження соцюлопчно! групи «Рейтинг», повщом-ляе «^HI^H». Цiкаво, що найбшьш терплячими до економiчних проблем виявилися мешканцi заходу -84%, твноч1 - 72% i центру - 56%). Не готсш до таких випробовувань на Донбаа i твдш кра!ни.
У цьому зв'язку не важко збагнути, що Револю-щя потребуе негайних, активних i ршучих дш i рево-люцшних, комплексних перетворень, а не прозябан-
ня в багш cyMHiBiB i невизначеностi. Хто на це незда-тний повинен звiльнити дорогу молодим, енергш-ним, творчим людям.
На порядку денному докоршне реформування банювсько! системи i пристосування И до потреб державного бущвництва, а не збагачення мафiозi i ненаситних олiгархiв. Не буде ладу в нашому госпо-дарствi, якщо не наведемо порядку в оргашзацп фь нансiв.
Треба чiтко визначити прюритети у фшансуван-нi. Кошти слщ скеровувати не на купiвлю автомобь лiв, а на виробництво iмпортнозамiнних товарiв. В деяких родинах е по два i больше автомобЫв. А ко-мунальний транспорт не розвиваеться.
Проблема парковки в мютах - одна з найактуа-льнших. Автомобилями сьогоднi заставленнi всi дво-ри i навiть тротуари з газонами. Прокати не можуть пожежники, швидка допомога. Мами з дитячими колясками не можуть пройти.
В багатьох крашах громадяни купують лiцензiI на придбання автомобиля за умови наявноста гаража.
Завдання держави проконтролювати, аби грошi використовувались за призначенням в штересах сус-тльства, а не ненаситних олiгархiв.
Пора вщ заклинань на адресу Януковича пере-ходити до конкретних дш. Для початку треба опра-цювати чiтку економiчну полiтику i нею керуватись. Слщ очистити не лише економiчну полiтику, а мозки чиновников вiд усякого мотлоху. Слiд здшснювати чiтке державне управлiння, скероване на розбудову украшсько! держави i не надiятись на стихiйну рин-кову саморегулящю.
На чшьне мiсце висуваеться питання боротьби з корупщею, яка роз'1дае наше суспшьство. Дiйшло до того, що навггь у во!шв крадуть амунiцiю i харчi, зок-рема американсью сухпайки. В багатьох кра1нах ко-рупцiю вважають державною зрадою. Треба виправи-ти спотворену бшьшовицькою системою душу Укра1-нця. Коли мати несла з колгоспного поля колоски для ю голодних дггей, вона не крала... Пора навести в кра!ш лад, щоб люди думали, як чесно трудитись, а не як вкрасти, чи отримати хабара.
За даними дослщження 1ндексу сприйняття ко-рупцп за 2013 рж мiжнародноI органiзацiI Ttrans-parency Iinternational Укра1на пiд правлшням Януковича посыла ганебне 144 мюце серед 177 держав. Таким чином ми опинились у грут «тдвищеного ризи-ку» в компанп з Камеруном, 1раном, Нiгерiею, Центральною Африканською Республiкою та Папуа Новою Гвшеею. При цьому фахiвцi Ttransparency Iinternational передбачили, що Укра1на наступного, 2014 року, скотиться в рейтингу ще нижче через то-тальну корумпованiсть державного апарату, окупащю бiзнесу державними корупцiонерами, процвiтання хабарництва при взаемодП з державними органами тощо.
Цим сумним прогнозам не дало справдитись укра1нське громадянське суспшьство, яке на Майдаш вщстояло свое право на гщне життя в демократичнiй европейськш краIнi. Пiсля поразки режиму Януковича Укра1на отримала шанс вийти з етро! зони найбшьш корумпованих держав свiту. Це шанс, який просто не можемо втратити. Боротьба з корупцiею -непростий процес, вш потребуе чимало зусиль всього суспшьства i передуам готовности до радикальних змiн полiтичних лiдерiв. За взiрець можемо взяти досвщ iнших кра1н, яю успiшно подолали гiдру кору-пц11 та завдяки цьому вийшли на якисно новий рiвень життя. Дуже показовим е шлях двох кра1н з числа так званих «Азшських тигрiв» -Гонконгу та Сшгапуру.
На сьогодш це економiчно розвинеш потужнi держави, яю, втiм, ще 40-50 роюв тому вважались вiдсталими й одними iз найбiльш корумпованих у свiтi.
Так, у Гонконгу до жорстких реформ корупщею було уражено 94% державних оргашв влади. У 1974 рощ губернатор ще! на той час британсько'1 колони Мюррей Маклехоуз заснував Незалежну комiсiю з боротьби з корупщею, на яку не могли вплинути ш МВС, нi спецслужби. Губернатор взяв особисту в1д-повщальшсть за дiяльнiсть Ком1сп, вiн сам призначав кожного 11 члена, надаючи перевагу молодим спеща-лiстам, яю ще не встигли обрости «корисними» зв'яз-ками. Комiсiя розпочала роботу за трьома напрямка-ми: виявлення хабарник1в, профiлактика та аналiз нових схем корупцп, пропаганда. Права ствробггни-кам Ком1сп надали широк1: вони могли провести пе-ревiрку в будь-якому вщомсга i мiнiстерствi за най-меншо'1 пiдозри в корупцп.
Важливим кроком було скасування презумпщ! невинностi чиновника: якщо той не м1г довести за-коннiсть придбання свое! нерухомоси, наповнення банювських рахунюв тощо, то одразу потрапляв за грати, майно i рахунки при цьому арештовували. По сутi, Ком1с1я працювала як вiйськовий трибунал. За перший р1к 11 роботи було засуджено 220 чиновниюв-хабарник1в.
Зарплати членам Ком1сп зробили вищi за зар-плати в iнших державних органах, таким чином вдавалось утримати 11 працiвникiв вiд спокуси заробити на хабарях. Велику роль вдагравали i ЗМ1, яким була надана можливiсть проводили власнi незалежш розс-лiдування корупцшно'1 дiяльностi чиновников та оприлюднювати 1х. За порядшстю члешв Ком1сп слiдкували громадськ1 оргашзацп з представниюв штелНенцп та бiзнесу. Також було вiдкрито «гарячi лши», на як1 могли телефонувати громадяни й пов1-домляти про факти вимагань хабарiв, при цьому жер-тви таких вимагань вважались невинними.
Завдяки так1й антикорупцiйнiй полiтицi зараз Гонконг посщае 14 сходинку в рейтингу Т1гашрагепсу ППегпайопа^ вiн набирае 77 балiв зi 100 можливих, бшьше, до прикладу, н1ж Япошя i США. I якщо в 1974 рощ чисельшсть корумпованих чиновниюв в цiй кра'1ш оцiнювали в 94%, то зараз всього лише 2-3%.
Подiбний шлях пройшов i Сiнгапур. Безапеля-цiйнi заходи з подолання корупцп, започаткованi прем'ер-мiнiстром Сшгапуру Лi Куан Ю в 1960-их роках, допомогли цiй кра'1ш стати одшею iз найбшьш економiчно розвинених кра'1н свiту.
Як i в Гонконгу, тут була створена спещальна структура, що нещадно боролася з корупцшними проявами - Бюро по боротьбi з корупщею. Вс1 держ-службовцi, включно iз найвищими, були позбавлеш iмунiтету. Всесвiтньо вiдомим став рецепт Лi Куан Ю, як перемогти тотальну корупцiю в державк "Поч-нiть з того, що посадггь трьох сво'1х друзiв. Ви точно знаете за що, i вони знають за що". Ц1 слова вияви-лись не пустопорожшми балачками: юлька мiнiстрiв Сiнгапуру отримали тюремнi термiни, деяк1 поюнчи-ли життя самогубством, а хтось встиг втекти з краши.
Бюро по боротьбi з корупцiею також мае широк повноваження, якщо е обГрунтована пiдозра в корупцп, людину арештовують без санкцп суду.
Кожш пiвроку сiнгапурськi мiнiстри подають прем'еру декларацп про сво'1 доходи та доходи члешв сiмей. Якщо накопичеш кошти виявляться тдозр1-лими i надмiрними, починаеться антикорупцiйне ро-зслiдування. У кримiнальному кодексi Сiнгапуру е таке поняття як "покарання за накопичення багатст-
ва, яке не вщповщае займаному службовому становищу". При цьому суд мае право конфюкувати у ко-рупцiонера всi кошти, законне походження яких вiн не може довести.
Треба зазначити, що судова гшка влади е дуже сильною i незалежною в цш крашь Непiдкупнiсть судщв забезпечують висок! зарплати, як1 досягають $ 0,8 млн. на р1к.
Звюно посади державних службовщв також е престижними i добре оплачуваними. Так, в серед-ньому, це $ 20 тис. на м1сяць при середнш зарплатi в кра'1ш $ 3,5 тис. В1дб1р на роботу здшснюе те ж Бюро по боротьб1 з корупцiею.
В Сiнгапурi юнують штрафи за дачу хабаря або вщмову в1д участi в антикорупцшних розслiдуваннях. Проте i за помилкове звинувачення в корупцп перед-бачений тюремний термiн.
У результата тако'1 антикорупцшно1 пол1тики, яку уряд послщовно впроваджуе в1д 1960-их роюв, Сшга-пур входить до п'ятарки найменш корумпованих держав св1ту.
Без сумшву Укра1на не може слшо переймати схеми Гонконгу i Сiнгапуру в боротьб1 з корупщею, якими б ефективними вони не були. Ми маемо ш-ший менталитет, культуру, традицп. Але основне, на що ми впевнено можемо орiентуватись у досвда «Азшських тигр1в», - ршучють суспшьства i тверда воля пол1тично'1 елiти приборкати корупщю задля майбутнього держави, добробуту кожного П громадя-нина.
Для нас щнним також е досв1д Грузи по бороть-бi з корупцiею. Цей досвщ всебiчно висвiтлюеться в книжщ Лариси Бураково'1 «Чому Груз!1 вдалося» (К.:Дух i Лiтера, 2012).
По тому, як 2003-го М1хаш СаакашвЫ прийшов до влади, реформи почали не з хаотичного «покра-щення», а з1 спшьного розумшня його команди: «Якщо здорову систему об'еднати iз хворою, то здорова не виживе».
Усе здшснене в Груз!1 не е «реформами президента» — вш був лише головним чинником, утшеною полггачною волею.
Головним реформатором Груз!1 вважають Каху Бендукидзе: росшського ол1гарха час1в бльцина (одного ряду з Ходорковським, Гусинським, Дерипаскою, Потаншим, Фрщманом, Чубайсом), котрий в1д-гукнувся лишити свш б1знес задля реал1зацп еконо-м1чних реформ у Грузи, яю в РосИ тод1 вже стали очевидно нездшсненними. Його кредо було: «Ство-рити таку систему, де люди мiркують такше, руйиу-ють стереотипи й постшио ставлять питания: «Чому не можиа ?».
Перша 1 найгучнша реформа нишшньо'1 ГрузИ — тотальне винищення хабарництва в ДА1. Воно 1 зрозумшо, що почали з цього: для грузина авто — як юнь для джипта; в1д цього потерпало усе чолов1че населення краши. Саакашвт водночас звшьнив 40 тисяч да'1шник1в 1 запропонував новш патрульн1й служб1 адекватну зарплатню. Соц1олог1чн1 опитування ф1ксують змши: дов1ра до МВС 2003-го становила 5%, 2010 — 84%.
Реформа ДА1 мало би що дала, якби лишили осторонь проблему злочинность
Ефектна реформа МВС сталася на захщш гран-ти. Але навряд би це спрацювало, якби не чшали решту держапарату, 80% якого звшьнили за один р1к. А з 2004-го по 2005-й зарплатня держслужбовщв зро-сла уп'ятнадцятеро. I це було би пустою тратою кош-т1в, якби не змша ус1е'1 законодавчо'1 бази. Напри-клад, «у иовш системi держзакутвель е гасло: «УЫ ба-
чать все» (те саме гасло дie i у практищ приватизации): — в штернет-достут усi документи тих, хто ба-жае одержати бюджетнi кошти; он-лайн трансляцiя перебiгу тдготовчо! та церемоншно! частин тендерiв. Це — перекриття основного корупцiйного каналу. Загвинтили i краники м1жбюджетного корупцiйного перерозподшу: тут немае Пенсiйного фонду, немае фонду сощального страхування, а е ушверсальний державний бюджет, з якого автоматично видшяються кошти.
Заблоковано й меншi корупцiйнi потоки. При-мiром, у дозвiльнiй системi, окрiм едино! ставки ре-естращ! приватно! власноста у 28 доларiв, законодав-чо закрiпленi додатковi тарифи за прискорене обслу-говування: 17 доларiв за негайну реeстрацiю, 8,5 до-лара — i документ буде готовий наступного дня. За швидк1стю i простотою оформлення власностi Грузiя тепер посiдаe друге мiсце у свт, А також четверте мiсце серед кра!н з найлегшим податковим тягарем,
Не лише грузинський, а й увесь схщноевропей-ський досвiд свщчить: «медовий мюяць» для рефор-матс^в — максимум до року (драма Помаранчево! револющ! саме у недотриманш новими владцями цie! «аксюми»). Як також — у нерозумшш, що «чим, шви-дше вiдбуваeться трансформащя, тим бЛьше можна встигнути». Але у цш безумовнш швидкостi — i не-безпека: «Реформи, зазвичай, хворобливi, оскыьки зму-
шують вiдмовлятись вiд звичок. Причому хворобливсть 1х вiдчуваeться вiдразу ж, а от повноцтт результати вiдчути можна лише через певнш час».
Укра!на опинилась ниш перед такими головни-ми завданнями: це питання економiчних реформ, боротьба з корупщею та нащонально! безпеки. I !х з гордютю треба виконати.
Найскладншим завданням е розв'язання питання як зрушити економiку з мюця, як дати людям роботу, щоб не такали з Укра!ни, могли заробити кошти, достатш для нормального життя, як налагодити виробництво товарiв i покшчити з iмпортною нава-лою...
Виршення цього не простого питання залежить вiд багатьох чинник1в, але головним е недоступнiсть i дорожнеча кредитiв, без яких виробництво не може розвиватись. Сплата 20 i бiльше вiдсоткiв за користу-вання кредитом тяким виробництвам непосильна.
Без кредитав пiд 1-5% нiяких зрушень у розвитку виробництва не вщбудеться.
Грошi iз засобу пограбування народу треба пере-творити у знаряддя активного державного бущвницт-ва.
Кредитування мае ту перевагу над фшансуван-ням, що грошовi ресурси не передаються безплатно, а позичаються i з часом повертаються зрослою сумою.
