CC BY
35
Л. ФШЪШТЕЙН
Нинi особливо велика роль покладаеться на науку, яка розкривае закони i виробляе пропозици щодо значно! перебудови механiзму управлiння персоналом га економь ки прац1. Без цих знань неможливо вирiшиги поставлен вище пигання.
Погрiбнi значнi зусилля, що спрямован на управлш-ня процесами пращ, починаючи з найнижчих щаблiв (сшьського, мiського) аж до органiв управлшня державою.
I все це, як видно з дослщжень науковц1в Укра!ни i пракгичних прац1вник1в, залежигь ввд належного ставлен-ня всього сустльства до проблем прац1.
Зосередження на питаннях прикладно! економiки прац1, оргамзаци управлiння нею на щдприемствах маши-нобудування, сучасних умовах дiяльностi посилюе необ-хiднiсть акцентування уваги на дослвджент бiльш широкого перелшу питань соц1ально-трудових вщносии в галузi прац1 безпосередньо в сферi матерiального виробництва.
Безумовно, повинна бути вщдана належна данина таким питаниям, як всебiчне висвiтлення питання сутносп в сучасних умовах функщонування економiки оргатзаци, стимулювання, умов прац1 та забезпечення !х високих к1нцевих наслщюв, уах складових, вщ яких залежить зро-стання матерiальних елемеипв достатку, полшшення об-слуговування населення та виршення сощально-економiчних та всiх шших питань, пов'язаних з побутом людей, яю здатнi до високо! продуктивноси прац1.
Ми вважаемо, що основн теоретичнi та практичнi питання економши прац1 стосуються кожно! працездатно! людини, незалежно вщ того, яку посаду вона займае або яку роботу виконуе.
Вщомо з численних публiкацiй та багаторiчно! практики трудово! дiяльностi, що саме праця створила людину i лише вона збагачуе сусп1льство i кожного його члена.
Особливютю сучасного щдходу до вивчення проблем економши прац1 е те, що особлива увага повинна бути привернута до питань И оргатзаци, головним чином, у матерiальmй сферi виробництва. Детально та ретельно повиинi дослщжуватись вимоги до високого рiвня ращо-нально! оргаиiзацi! та збагачення змiсту пращ, щдвищення рiвня зацiкавленостi прац1вник1в у И наслщках, комфорт-носп та впорядкування питань рац1онального поеднання режшшв прац1 та вщпочинку.
Безумовно, додаткових зусиль вимагае вивчення причин нестар робочих мiсць, чииниюв мiграцi! з трудо-вих причин в р!зн краши та розробка пропозиц1й щодо повернення украшських прац1вник1в на свою рщну бать-ювщииу, вщкриття нових напрямiв виробнищв товарiв виробничого призначення та споживчих товарiв, послуг для населення, шших вида дiяльностi.
Ще раз наголосимо, необхщна особлива увага проблемам пращ в галуз^ Пращ яка е живлячою силою роз-витку людства, здавен до сьогодення. Особливу увагу слщ придшити, перш за все, ролi i мiсцю машинобудiвного комплексу в розвитку нац1онально! економiки, предмету i методу економши, оргатзаци пращ трудовому потенща-лу, продукту i продуктивносп пращ, питанням нормуван-ня, умов, оплати, планування та прогнозування прац1.
Окремого розгляду вимагають блоки питань: законо-давчого вирiшення проблем прац1 в Укра!т, визначення права власностi, права людини наймано! прац1, доходи, !х розподiл та використання; проблеми трудових ресурсiв, !х к1льк1сно! потреби, зпдно з оптимальною структурою на-цюнально! економiки, пропорц1й виробництва та спожи-вання; виробничо! i невиробничо! сфер, транспорту, побу-ту, обслуговування; стввщношення м1ж керiвним i виро-бничим складом прац1вник1в, фах1вцями й техтчними виконавцями; комплекс питань по щдвищенню ефектив-носп функц1онування трудового потенщалу; оргаиiзацi!, продуктивносп, прогресивних форм пращ; полшшення техичного нормування, використання робочого часу; систем мотиваци високопродуктивно! прац1; оплати, стимулювання, формування фоидiв оплати та !х використання, своечасно! оплати. Сучасного щдходу вимагае вивчення проблем соцiологi!, психологi!, умов пращ, санпари, гше-ни, режишв прац1 та вщпочинку.
Узагальнюючи сказане вище, наголосимо, що нинi стае необхвдним розробити економiчнi кригерi! вимрю-вання рiвня ефективносп використання трудового потенщалу на щдприемствах незалежно вщ форм !х власносп. Безумовно, кожне щдприемство мае сво! особливосп, р!з-н обсяги та структуру основного, обшового та трудового потенщалу. Тому, як нам здаеться, перш за все шо^бт критерп росту, приросту, збереження, посилення, а в щ-лому, економi! прац1 на досягнення високих загальних економiчних результапв.
М. Швайка
академж АЕН Украти м. Кшв
ПРИЧИНИ НЕВДАЧ УКРАШСЬКИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ РЕФОРМ
Здавалося Украша через двадцять рок1в незалежиостi мала б стати демократичною, економiчно могутньою, укра!нською державою. Так мрiялось, але сталось шакше. Нииi наша держава перебувае пд тиском руйнiвних сил i зсередини, i зовнi. Але навпъ ще сьогодщ перший вще-прем'ер-мЫстр Аидрiй Клюев вважае, що Украша е най-бiльш потенц1йним кандидатом на нове економiчне диво светового масштабу (Факты, 2011, 30 грудня, с.6).
В час розвалу СРСР Украiнi пророчили високий рь вень розвитку. Укра!на мае значнi природт ресурси, недеградований, працьовитий народ, квалiфiкованi кадри, прекрасне географiчне положения. Але цього не ста-лося через велику кримiнальну постперебудовчу рево-люц1ю, в результат яко! люмпетзоват соцiальнi низи прийшли у вищi ешелони влади i елiти i з'едналися з
партноменклатурою. ^_
192
Укра!на пограбоваиа й розкрадена. При чому розкра-дають Украшу не торбииками з зiбраними на полi колосками для голодних датей, а ешелонами , за допомогою пе-рерахування мшьярдних сум на рахунки в швейцарських банках, чи в офшорах. Руйнуеться економiчний, виробни-чий, кадровий i iнтелектуальний потенщал. Багатства Укра!ни розкрадають i розтягують по всьому свiту. Мафю-з! олiгархи i казнокради мiльярднi суми перераховують на сво! рахунки в швейцарських банках чи в офшорах (Юпр).
Велим украшсью компанi!, фабрики, торговельт центри е власнiстю з не властивими для украшсько! мови назвами i к1прською пропискою. Представники i велик! друзi влади рееструють ф!рми на Кшр^ а податки платимо ми в УкраМ. Паразитичт верстви позбавляють народ найелементарнiших засобiв iснування, жорстоко його екс-плуатують. Народ у незалежнiй Украiнi не став господарем
засобiв виробництва, власником результата свое! прац1.
Зпдно з рейтином журналу «Форбс», УкраГна посiдае четверте мiсце у свiтi серед краГн з найгiршим станом еко-номши. I! економiка перебувае сьогоднi в найбшьш жалю-пдному станi. ВВП на душу населення найнижчий. Рiчна iнфляцiя в Украíнi становить 10%. ВВП в цьому роц1 по-рiвняно з 2009 р. скоротився на 15 %. Експерти журналу згодт з думкою Державного департаменту США, який заявив, що УкраГна не розвиваеться через корупцiю, пога-не державне управлiння i слабку судову систему, не здат-ну забезпечити виконання чинного законодавства.
УкраГна живе за рахунок викачування ресурав, екс-порту Гх та iмпорту споживчих товарiв. Боляче спостерта-ти в магазинах за тим, скшьки всякого непотребу завозиться в УкраГну, який без особливих зусиль можна виро-бляти в УкраГт i економити валюту. Завдяки оргатзацп iмпортозамiнного виробництва Бразилiя здолала хаос. УкраГна - така собi бананова республiка, тшькн замiсть бананiв - метал, зерно i добрива. Економша УкраГни сут-тево залежить ввд iмпорту росiйського газу, який нам по-братньому продають по вдвiчi вищiй цiнi, тж Нiмеччинi та шшим далеким краГнам, та експорту металопродукцп й мiндобрив, виробники яких е найбiльшими споживачами росiйського газу. Для потреб населення в УкраГт видобу-ваеться потрiбна к1льк1сть газу. Але треба навчитися раць онально використовувати його. Львiвський винахвдник М. Полуситок сконструював пiчку, яка дае змогу скоро-тити витрати газу вдвiчi. При Г! використаннi може виста-чити украГнського газу, щоб усю краГну зiгрiти. Це вдос-коналення першими придумали отцi-василiяни. Священники працювали чорноробами, як1 з приходом радянсько! влади не могли шде влаштуватись. (УкраГна молода, 2012, 18 ачня, с. 10). В УкраГт майже вимерли легка промисло-вiсть, виробництво побутових приладiв, хоча 20 роив тому вона забезпечувала ними половину СРСР. Ниш ж 90 % споживчих товарiв надходить в УкраГну з-за кордону. Фа-ктично украГнський ринок став справжтм порятунком для iнших краГн. Купуючи iмпортнi товари, ми тдтримуемо закордонних виробник1в. А в той же час багато украГнсь-ких падприемств зазнають значних збитк1в, а десятки i сотнi тисяч пращвниюв втрачають роботу.
Досi не вщухли пристраст з приводу шлях1в розвит-ку УкраГни. Багато критиков виною наших невдач вважа-ють ввдсуттсть ефективних програм державного будавни-цтва. 1нш1 справедливо акцентують увагу на тому, що т-кому було втшювати ц1 програми.
УкраГнсью реформи не мають належного штелектуа-льного забезпечення та персональних двигунiв. Хоч Президент УкраГни i намагаеться залучити до здiйснення украГнських економiчних реформ закордонних спедаалю-■пв, вш не враховуе можливостей украГнських вчених, з працями яких вiн не знайомий. Вiн лише знае одного представника свого олiгархiчного клану С.Л. Тшпка, який втшюе антинародну полтгику цього клану.
На прес-конференцií в Сiнгапурi 28 березня 2011 р. В.Ф. Янукович сказав, що в нього е навиъ рад-ник з Сшгапуру.
Говорячи про свою команду реформаторiв, Президент УкраГни В.Ф. Янукович часто повторюе: «Створена найпотужтша група експерпв, як1 пройшли цей шлях у деяких краГнах свiту, розвинутих краГнах, де вже ц реформи опрацьоват». Президент любить наголошувати, що в нього в економiчнiй радi - молода люди з прекрасною освггою, яю вже вичвили себе у свт. «От менi особисто зателефонував президент Назарбаев i по-дружньому сказав: «Слухай, я ввд тебе не очшував заборонених прийо-мiв. Ти у мене утягнув таких хлопщв, з якими я пропра-цював пару рок1в, вони ввд мене тшли в УкраГну» А я кажу: «Ну , Султане 1мешевичу, ви вже дуже багато зро-били, i тому сьогодт подивпъся , як Казахстан розцвь тае...», - розповвдав В.Ф. Янукович. «I я жодного рiшення
не ухвалюю, не перевiривши до найдабтших подробиць Якщо я не переконаний у тому, що цей шлях принесе ус-тх» [9,с.4].
Вже невдовзi на прес-конференц1Г в Снаюевому 6 грудня 2011 року В. Янукович заявив, що реформи в УкраГт гальмуються через брак кадав, як1 мають Гх про-водити. Саме через брак кадрiв цей план реформ виконано лише наполовину. Оскшьки прiзвища цих «великих рефо-рматорiв» не називаються, судячи за результатами, е ва пдстави вважати, що ця група реформаторiв нагадуе вь дому фiрму «Роги i копита».
Андрес Аслунд, старший науковий спiвробiтник ш-ституту м1жнародноГ економши Петерсона, у своГй нещо-давнш статтГ у «Вашингтон Пост», присвяченш Украíнi, зазначив: «Реформи Януковича розвалилися».
Нинiшня влада робить ставку не на професiоналiв, а на вихвдщв з донецького регiону, котрим можна особисто довiряти. Чужинцям у нш не мiсце. Кадрова полiтика в УкраГш базуеться не на критерiях професiоналiзму, а на особист1й вщданост! Це дорога в нiкуди.
На завада реалiзацií чудових реформаторських вдей стоять Тiгiпки з Гх шкуродерницькими програмами пог-рабування народу. Увесь теоретичний багаж Тiгiпкiвцiв зводиться до одного слова - «дерегулящя», тд прикрит-тям якоГ можна творити темт справи (створювати фiр-ми-одноденки, конвертацiйнi пункти, елiта-центри, фi-нансовi пральнi). Про як1 реформи можна говорити з Тшпком, який навть не знае, як утворюються, виника-ють грошi. Це рiвнозначне тому, коли б кухар не знав, як варити борщ, а швець - як робити черевики. Тим, що крадуть грошi, це знання не потрiбне. Але для тих, що займаються створенням грошей, - обов'язкове. Головна турбота Тiгiпка - забезпечення олтархам, як1 його три-мають при владi, надбаришiв, а формування бюджету покласти на плечi звичайних громадян. Збалансувати пенсiйний фонд вш намагаеться за рахунок пенсюне-рiв. А той величезний шмат нащонального пирога, який вiдхопили Тшпки, - недоторканний.
Полiтолог В. Фесенко вважае, що для олiгархiв кра-щого «реформаторам», н1ж С. Тшпко не треба [10. с.2]. Тшпко увiйшов до складу уряду з вдеею дерегуляц1Г i досi за неГ тримаеться, бо брак розумноГ державноГ регулятор-ноГ полiтики дае змогу з повпря робити грошi. Нашi бага-ти збагачуються в основному не за рахунок розгортання виробництва комп'ютерiв, телевiзорiв i телефонних апарат1в, а за допомогою операцш з ц1нними паперами. Безперешкодне створення фiрм-одноденок, а також кон-вертац1йних пункт1в при банках, фшансових пралень дае змогу розкрадати бюджетнi та iншi кошти.
Економiчна полiтика украГнськоГ влади побудована на тому, що бюджет поклали на плечi звичайних громадян, а надприбутки в1ддали олiгархам i мафюзг
Саме ц1ею антинародною економiчною поливкою спровокованi масовi виступи п1дприемц1в, селян, афган-цiв, чорнобильц1в, пенсiонерiв, жшок, студент1в.
Протестуючий украГнець в 2011 рощ став настшьки популярним, що його називають людиною суспiльства, що пробуджуеться. Громадяни по всiй краГт, по всiх регi-онах заявили уама доступними засобами: уряд нездатний провести реформи, а держава не в змозi впоратися з соща-льними функц1ями. На полiтичну сцену вийшли протесту-вальники. Безперервнi сощальт протести закономiрно вилилися в категоричний вислiв недовiри чиннiй владi. Сустльство чiтко визначило свою позицию: можновладщ не мають морального права перекладати на найбiльш не-захищенi верстви населення всi витрати в1д кризи, реформ та просто безрадного управлшня. Кабiнетна полiтика ко-румпованоГ влади кардинально розшшлася з iнгересами простих людей. Продовжуеться та змiцнюеться практика силового зняття ренти з чужоГ власност1 (корупц1я, рей-дерство, «кришування» та iн.).
Однак це не змусило отямитись ненажерливих чино-вниюв, як1 й дал ведуть антинародну шкуродерницьку економiчну полттику. Найбiльше крадуть л, що перебу-вають бiля державного керма. £врокомiсiя припинила всi програми бюджетноГ щдтримки УкраГни через викорис-тання котив на користь фiрм, як1 контролюе секретар РНБО. Як наслщок, держава не отримае запланованих на цей рш 160 мiльйонiв евро фшансовоГ допомоги. До цього безпосередньо причетна фiрма «Лсйу 8о1аг». Менеджером з ГГ розвитку працюе Богдан Клюев - син нового секретаря РНБО (Експрес, 16-23 лютого 2012, с. 5).
В УкраГт можлива нова революця. Адже протестнi настроГ, яю наростають в суспiльствi, дуже схож1 на л, що охопили торш арабсью краГни.
Про протести говорять, про них думають. Часто сьо-годнi вживають слово «Майдан». Ми вже мали Майдан учт^в, п1дприемц1в, «чорнобильц1в», «афганц1в», а недавно - i Майдан користувачiв iнтернету.
Адже к1льк1сть обурених роботою чинного уряду ся-гае уже мшьтв. Важливо перетворити протести к1лькох тисяч людей на оргатзовану дю в один час i в одному мiсцi. Хаотичнi пертурбацп в урядi нагадують його смер-тельнi конвульсií.
Влада втратила шстинкт самозбереження, i змiнити ГГ насправд нескладно. Але для того, щоб «перезавантажи-ти» УкраГну, до влади мае прийти вмотивована й ршуча елiта, котра знае, що i як треба робити. Люди переконали-ся: едине, що вдаеться чиннш владi, - це себе збагачувати. В сучасному свiтi революцп стаються дедалi часпше. За пдрахунками, у ХХ столiттi революц1Г були приблизно двiчi на рiк. За перших 10 роив цього столптя пропорця зросла до чотирьох революц1й на рш.
УкраГнцям треба припинити таку погану черговiсть подiй, коли в Г'хтх руках революцiйнi вила перетворю-ються на постреволюцiйнi граблi. На хвил революц1йних розчарувань до влади приходить контрреволюц1я, яка т-чого не забула, але й нчого не навчилась. Януковича i його команду губить ще специфiчний «донбаський синдром»: вони думають, що уаею УкраГною керувати, як Донбасом, за росшським варiантом. А УкраГна - то не Рося. Кучма принаймт це розумiв i навгть книжку про те написав. Ниш ж жартують, що Януковичу час писати книжку « УкраГна - не Сгипет».
На переконання деяких полiтологiв, УкраГна ще т-коли не мала такого слабкого режиму, як тепершнш.
За чинного режиму украГнсью хвороби вилшувати не вдасться, бо сам режим хворобливий. Питання в тому, чи сустльство, яке хоче жити нормальним життям, може себе вилiкувати.
УкраГна потребуе «перезавантаження», тобто гри за новими правилами. В одному iз своГх вiршiв Шевченко писав, що найбiльmе боГться, як окрадену й нещасну УкраГну пробудять тодi, коли вона не буде до цього готова. Щось приблизно таке сталося 2004 року. Тод УкраГна не мала яюсноГ' елiти, а суспiльство дещо наГвно вирimило, що все можна вщдати на вщкуп полiтикам. Але незабаром виявилося, що хоч би яю добрi ц1 лщери не були, вони, прийшовши до поганоГ влади, рано чи пiзно зшсуються.
Загальновщомо, що 25 % украГнських амей перебу-вають за межею бщносп. В той же час мшсоцполттики вважае, що не повинт мати допомоги люди, як1 отриму-ють бiльmе прожиткового мiнiмуму. МГтстерство не вра-ховуе, що прожитковий мiнiмум у нас, як ввдомо, стано-вить 800 гривень. Отже , якщо людина отримуе 850 гри-вень, вона, виходить, вже не бвдна? В УкраГнi не можна прожити нi за 800, т за 900 гривень, т за 1000 гривень. Реальна межа бвдносп становить 1250-1300 гривень.
УкраГнц отримали черговий соц1альний ляпас ввд свого уряду у виглядi законопроекту № 9516 ввд 29 листопада 2011 р., падписаного i надiсланого до ВерховноГ Ради
прем'ер-мЫстром Миколою Азаровим. Цей документ, що ^_
194
вийшов ввд пера ведомого «сотал-реформатора» Сергiя Тшпка, пропонуе обмежити право одиноких матерiв отримувати допомогу на дитину, якщо сукупний дохщ сiм'Г перевищуе суму вщповщних прожиткових мiнiмумiв.
Протягом уаеГ' своеГ каденцп нинimнiй уряд послвдо-вний у бажаннi здiйснювати реформи лише за рахунок простих громадян. Згадаймо хоча б нещодавно ухвалену пенсiйну реформу та намагання «реформувати» систему п1льг в Украíнi виключно за рахунок «чорнобильц1в», «афганц1в», ветератв та iнвалiдiв вiйни.
Та й «антиматеринський» законопроект хоч i з'явився калька днiв тому, а насправд ця iсторiя почалась значно ратше. 1дею непрямоГ оц1нки доходiв уряд вигадав ще мюяць тому i оприлюднив проект постанови, за якою всiх отримувачiв державноГ допомоги перевiрять на за-коннiсть отримання ними тльг.
Насправдi, непряма оц1нка дохода у проекп постанови Кабм^ стосуватиметься бiльш широкого кола громадян. А саме, отримувачiв допомоги по догляду за дити-ною до досягнення нею трирiчного вшу; одиноких мате-рiв; малозабезпечених амей; отримувaчiв субсидiй для в1дшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та придбання палива.
У цшому, програма оц1нки непрямих доходiв «на-крие» щонайменше 2,5-3 мiльйони украГнських амей. Це значт цифри, зважаючи на те, що в УкраГт загалом живе близько 17 мшьйотв сiмей.
Але яка мета цих новел? У чому Гхня суть? Який ефект це дасть для покращення системи соцiaльного захи-сту населення?
По-перше, уряд начебто хоче зекономити державт кошти. Але про яку ж суму економи в ц1лому йде мова? Сьогоднi на ц1 види соц1альних допомог видiляеться близько 10-15 млрд. гривень. Припустимо, що перевiркa ви-явить 5% порушень i на обмеженнi прав малозабезпечених громадян урядовт зекономлять 500-700 млн. гривень. Абсолютно мiзернa сума! Особливо якщо порiвняти ГГ з утриманням апарату державного упрaвлiння.
Наприклад, МВД у 2012 роц1 плануеться надати 14,4 млрд. гривень, МГненерговугшля понад 10 млрд. гривень, а на утримання ВерховноГ Ради та Державного управлш-ня справами буде видшено 3,3 млрд. гривень.
По-друге, уряд стверджуе, що така програма з ощнки непрямих доходiв не потребуватиме додаткових видатк1в. Але ж непрямi доходи мають оц1нювати сотальт iнспек-тори? Сьогоднi соц1альних iнспекторiв в областях УкраГни - не б№ше н1ж по 1-2 особи на район.
Тобто якщо мшсоцполгтики справда хоче охопити всi ам'Г в Укрaíнi, то очевидно, штат сотальних прац1вник1в треба збiльшувaти щонайменше в 4-5 рaзiв. Таким чином процес оц1нювання буде коштувати дорожче, тж вся еко-номiя кошт!в в1д цього.
Звичайно, уряд спробуе не збiльmувaти штат. До чо-го це призведе? З травня в деяких областях УкраГни проходив експеримент з непрямоГ оцшки доходiв громадян. П1д час нього сaмi соцiaльнi служби скаржились на те, що на них «навшують» додaтковi функц1Г', фактично не спла-чуючи за них.
Не треба забувати, що сотальт шспектори сьогоднi отримують зaробiтну плату 1200-1300 грн. I саме тому коруптйт ризики в1д запровадження такоГ програми рiз-ко збiльшуються, тому що сама методолопя непрямоГ ощнки дохода мае дуже високий суб'ективний фактор.
Тобто коли сощальний iнспектор прийде додому до родини, вiн почне сам на свое розумшня оц1нювати варт1сть телевiзорa, холодильника, його новизну - чи вш зараз куп-лений, чи 10 роив тому. I сощальний шспектор може все вказати правильно, а може за невелику нагороду взаг^ н1чого не вказувати. Взаг^, якось дивно виглядае. Соц1а-льний пращвник за своею природою повинен надавати допомогу людям: малозабезпеченим, пенсюнерам, iнвaлiдaм,
вегеpaнaм, непpaцездaгним. А сьогодт його факгично пе-pеводять y статус шпигyнa, який повинен вистежyвaти, слiдкyвaги i даваги сво1' оцшки piвню доxодiв гpомaдян.
По-гpегe, 6удь-який висновок соц1адьного шспекго-pa можна оскapжити. I знов чеpез цей самий «сyб'eкгивiзм». Адже «акт пеpевipки» - це точка зоpy кон^етно!' людини, яка може нaвiгь не pозбиpaтися в ма-pкax xолодильникiв, гелевiзоpiв або велосипед1в. А що pобити, якщо людинi той самий велосипед, нaпpиклaд, подapyвaди? I ось на тдсташ цieï оц1нки деpжaдмiнiстpa-ц1я бyде пpиймaги осгагочне piшення.
Звичайно, якщо людина ввaжae, що думка iнспекгоpa непpaвидьнa, вона зможе оскapжити ïï в судовому поpяд-ку. Аде виникae iнше питання - чому людина повинна доводити свою невиннiсгь? Якщо соц1адьний iнспектоp або деpжaвa ввaжae, що людина подала ^о себе недосго-вipнy iнфоpмaцiю, гpебa довести це факгично. Неxaй по-дагкова iнспекцiя або сyдовi оpгaни pоблять свiй висновок, що в pодини e додaгковi незaдекдapовaнi доxоди. I саме в судовому ropíA^ мae yxвaлювaтись piшення пpо пpипинення надання деpжaвноï сошадьно1' допомоги.
До pечi, TOpma^^ xго спpобyвaв викоpисгaги не-^яму оц1нку доxодiв, були подагк1вц1. Саме за цим пpин-ципом вони намагалися з'ясуваги, який саме ^^уток огpимye пiдпpиeмсгво. Аде й доа подагк1вцям не вдaeться довести, що цей метод e законним га об^ктивним. Чому ми ввaжaeмо, що Miнсоцполiтики pозyмнiше га спpигнi-ше за Подагкову?
^ининяти випдаги деpжaвниx соцiaдьниx допомог, п1льг, субсид1й на тдсташ виключно сyб'eкгивного фак-TOpa неконсгитyцiйно i незаконно.
Вiце-пpем'ep Тшпко заявив, що деpжaвa допома-гатиме гiльки будним, а не багатим. Наче все логiчно i пpaвильно. Аде xго e «багатим» сьогодт в y^aïm? Одинока маги, яка отpимye 200- 400 фивень допомоги на ди-гину? Чи pодинa пенсiонеpiв, що мae ^аво на субсидю (сеpеднiй pозмip субсида на житлово-комyнaдьнi послуги доpiвнюe близько 170 фн.)? Хго з pеaльниx «батати»» пiде сгояги у кiлометpовиx чеpгax в yпpaвлiнняx œ^ax^ сту, щоб огpимaги 300 чи 175 фивень допомоги? Нaзвiгь ïxиi пpiзвищa! Немae гaкиx людей! I не буде.
Щд дю постанови mдпa1дyть дитячi будиики амей-ного типу, яю офоpмлююгь субсида га деpжaвнy допомо-гу на виxовaиня дгей. Зазвичай, таким усгановам активно допомагають сгоpоннi люди - xго !ax збyдye, xго комп'югеpa пpинесе, a xto й aвгомобiль подapye. Отже, за логiкою ypядовцiв, так! багатодггт pодиии огpимyюгь великий i додагковий доxiд. Ц1каво, у кого mдmметься pyкa скасуваги п1льги для такого дигячого будиику?
Як бачимо, деpжaвa, як завжди, виpiшидa вpегyлю-ваги ^облеми деpжaвного бюджету за paxyнок лише нaйбiднiшиx веpсгв населения.
Звичайно, ypa! мae apгyментaцiю своeï точки зоpy. Вш вкaзye на експеpимент з непpямоï оц1нки, який ^о-водився в Луцькому paйонi ВолиисьюС облaсгi, Олексан-дpiйськомy paйонi Kipовогpaдськоï облaсгi, Ленiнськомy га Kipовськомy paйонax Kipовогpaдa i Kоpюкiвськомy paйонi Чеpmriвськоï облaсгi. Експеpимент був започагко-ваний в гpaвнi, а поим подовжений до 2011 pокy. Так ось, ypяд paпоpгyвaв пpо успштсгь цього експеpименгy. Аде, нaспpaвдi, вш не дав жодниx вiдчyгниx pезyльгaгiв.
E^^pa^m довГв, що основна маса людей, яю огpимyюгь допомогу, pеaдьно на не1 заслуговуюгь. Вони спpaвдi не можуть без не1' жити. Звичайно, були виявлен i факги зловживань.
Спpaвдi e факги фшгивного pозлyчення - коли чоло-вш з дpyжииою спетально pозлyчaюгься, а маги огpимye статус одиначки. Аде чому люди це pоблять? Яка ^ич^ на? Що штовxae ïx на так! вщчайдушш кpоки? Вгдповгдь одна - суцшьна бгдтсгь в Укpaïнi.
Сьогодт 25% yкpaïнськиx сiмей пеpебyвaють за ме-жею бадностг Нapодження дигини збiльшye ïxиiй pизик. Вже близько 33% yкpaïнськиx сiмей, у якж e одна дигина, пеpебyвae за межею бГдностг А якщо двоe д1гей, го за межею бвдносп опиняюгься вже бiльше 40% yкpaïнськиx сiмей. А якщо четвеpо i бiльше д1гей - ^а^тично 80%. Тому люди й викоpистовyють будь-яку можливюгь, щоб огpимaги вщ деpжaви xоч якусь допомогу, навггь не зовам коpекгними методами.
Miнсоцполiтики говоpить пpо те, що не повинт офи-муваги допомогу люди, яю огpимyюгь бiльше ^о-жигкового мщмуму. Аде сьогодш пpожигковий мшмум у нас 800 фивень (для оаб, що вгpaгиди п^ездатс^). Отже, якщо людииа мae на 10 фивень бiльше за цю суму -це вже не бгдна людина? Сьогодш в УфаМ не можна ^о-жити m за 800, и! за 900, и! за 1000 фивень. Реальна межа бвдносп сьогодт складе 1250-1300 фивень. А законо^о-ект N8 9516 яфаз б'e конкpегно по одинока мaгеpяx -якщо вони мають доxiд у сеpедньомy бшьший, нж пpожи-гковий мшмум. Сьогодт це 950 фивень. Аде це ж абсфд Ну, не можна пpожиги га вжовати дитину за так! фошТ
Подвшний aбсypд, коли ypяд пpопонye економиги на одинока мaгеpяx i paзом з тим, зпдно Гз законом, на-pодний депутат Укpaïни огpимye щоpiчнy допомогу вщ деpжaви в pозмipi двоx своïx зapпдaг. Тобго людина, яка c^K^ye ц1лком досгойну зapобiгнy плату у 18 тис. фивень на мюяць, щоpокy мae ще й додагковГ 35-36 тис. фивень допомоги (3 000 фивень на мюяць). А одинока маги, яка огpимye на свою дитину 400 фивень на мюяць, уже шякш допомоги офимувати не буде.
Це ще paß mдгвеpджye гдеологш подвiйниx сган-дapгiв у пpоведент соцiaдьниx pефоpм в1д нин!шнього ypядy. Коли вони декдapyюгь необxiднiсгь пpоведення pе-фоpм, го ц1 pефоpми чомусь pоблягься виключно за pa-xyнок мaлозaбезпечениx веpсгв населения.
Нагомюгь нapодниx депугапв, члетв Кабшегу Mim-стpiв га чиновников високого piвня ц1 pефоpми взагал не зачшають. Чи e межа цитзму для ^rammx ypядовцiв? Питання pигоpичне, i вщповщати на нього мусимо ми. I не пpосто вГдповгдаги, а й pобити в1дпов1дн! висновки.
Досигь влучно з пpиводy pефоpм С.Л. Тшпка висло-влюeться нapодний депутата £вген Цapьков, який пише: «Пpизнaчиra мiльяpдеpa мiнiсгpом сошадьно1' полтгики piвнознaчно тому, щоб пpизнaчити педофша в дигячий садок yпpaвляти». Mегa олiгapxiв не забезпечення зpос-гання виpобництвa i пол!пшення добpобyгy нapодy, а збь льшення своïx бapишiв.
Наша помилка в тому, що ми копшвали економГч-иий кypс Роси, слшо йшли шляxом нaв'язaниx нам pyйmвниx pефоpм, зоpieнтовaниx на pинковy сaмоpегyляцiю, що викдючада оpгaиiзyючy pоль деpжaви.
Тшьки осганнш дypень може сьогодт намагагися pозв'язyвaги господapськi питання за допомогою сaмоpе-гуляци, деpегyляцiï, шк1пиви\ положень Вашииггонсько-го консенсусу.
Лiбеpaдьнa бpе\ня i казуГсгика циx кpaïн e звичайш-сшьким космополiгично-лiбеpaдьним лукавством. Iсгоpiя показала, як завдна лiбеpaдьнa демокpaгiя пеpегвоpюeгь-ся на pоботизовaно деспотю. Вона гpимaeться на маншу-ляцiяx свгдомютю, тому люди навггь не здогадуються, що e paбaми. Вони Гснуюгь пГд конфолем Гсгог,. Як1 по сутГ вже не e людьми - чеpез вгдсуттсть у ниx людяносгГ. На-mi домоpощенi pефоpмaгоpи поло\диво-пiдлaбyзницьки щюбують мавпуваги гак зван! зaxiдm цшносп, не paxyю-чись з нацюнальними iнтеpесaми.
Цим нав'язаним нам високоpозвинyтими кpaïнaми, як1 не xогiли бачиги Укpaïнy в числГ погyжниx конкypен-гГв, а сво1'м сиpовииним пpидaтком, згубним кypсом ско-pисгaдись у ^овда пеpвiсного нaгpомaдження капталу оливки й коpyпцiонеpи пpи зaxопденнi в сво1' pyки на-
родного майна, а також антиукра'нсью сили, головним завданням яких е недопущення здобуття УкраГною справ-жньоГ незалежносп.
Пострадянська УкраГна виживала, як могла, i нaвiть не думала про будь-яю реформи, зрщка оглядаючись у бш Росií i передираючи в сусщки один за другим приватизации закони. Перiод первiсного накопичення кaпiтaлу вщбувався идентично у двох ще донедавна радянських республiкaх. Ваучерна приватизац1я, бaртернi схеми роз-рахунюв, бaгaтомiсячнi заборгованосп з виплати зарплат i пенсiй блискавично перетворювали одних на вкрай зубо-ж1лу масу, а других - на казково багатих людей. Нaйбiльш успiшними скоробагатьками тодi ставали л, хто був при-четним до розподiлу бюджетних кошта, умiв скористати-ся iз ваучерноГ приватизац1Г' або займався транзитом та постачанням енергоносив.
Головне вiчне питання економiчноГ' теори: чи здат-ний ринковий мехaнiзм ефективно виршувати болючi соцiaльно-економiчнi проблеми? Мтжнародний валютний фонд та свiтовий банк запропонували подходи, вiдомi гад аферистичними назвами Вашингтонський консенсус i «Шокова терапя», теоретичною базою яких була ортодоксальна неокласична (неолiберaльнa) парадигма - так званий «Мейнс^м», згтдно з якою вiльний ринок повинен ефективно виршувати всi проблеми . Невдaчi ц1еГ' полти-ки в багатьох транзитивних краГнах висвiтилa важливють iнституцiйноГ' розбудови ринкових вщносин, в яюй держава вiдiгрaе виршальну роль. Однак ще й доа зaхiднi i краГни змушують бвдт краГни усувати торговi бар'ери, а сам Гх зберiгaють, перешкоджаючи краГнам, що розвива-ються експортувати свою сировину i сшьськогосподарсь-ку продукцго.
Тi, що вимагали вщ нас повного невтручання держа-ви в економiчне життя, регулювання економiки ринковою стих1ею, невидимою рукою ринку, реaлiзaцií принципiв Вашингтонського консенсусу, сьогодш саш переживають важк1 часи, ГхМ економши опинилися на крок вщ дефолту, повного краху фшансовоГ системи, яка потребуе глибоко-го реформування згтдно з засадами функцюнування кре-дитноГ грошовоГ системи, яка прийшла на змшу золотог-рошовiй (див. пращ проф. О. ОвсянниковоГ. Михайло Швайка - активний поборник кредитноГ теори грошей [8. C. 206-215]; i 2. Про батька гривнi i автора кредитноГ тео-рiГ' грошей [51 с. 407-451]). Вислат Президенту УкраГни В.Ф. Януковичу моГ пропозици по реформуванню свiтовоГ' фiнaнсовоГ' системи i запровадженню новоГ свiтовоГ' резервное' валюти зaмiсть долара для виступу на сесiГ Генераль-ноГ АсамблеГ ООН заступник Мiнiстрa закордонних справ УкраГни П.А. Кл1мюн вщправив в ООН.
Так званий неолiберaлiзм, який виражався у фшан-сово-економiчному бумi, викликаному наповненням гло-бальноГ економiки дутими вартостями i дурними грiшми, з трiском провалився.
В час боротьби за незалежтсть УкраГни лише На-родний Рух щдготував програму державного будiвництвa, яка згодом стала загальнонащональною. Ми, рух1вц1, здо-бувши мандати народних депутата, створили у Верховнш Рaдi фракцю НРУ «Народну Раду». Вщчуваючи небезпе-ку прийняття запозиченоГ в РосiГ гaйдaрiвськоí програми економiчних реформ, побудованоГ на принципах лiберaлi-зму, тобто повного невтручання держави в економiчне життя, я, як заступник голови посттйноГ комюи ВерховноГ Ради УкраГни з економiчних реформ, голова шдкомюи з питань грошово-кредитноГ i банк1вськоГ полпики, член ВеликоГ Ради Руху, голова комюи економiчноí самостш-носп УкраГни, домшся термiнового заодання «НародноГ Ради», на якому розкрив вади цього згубного курсу. Левко Лук'яненко домовився з головою ВерховноГ Ради про включення моеГ доповiдi до порядку денного сесшного заодання. Ця доповщь етотно рiзнилaся вщ поглядiв тих
патрюттв, що погоджувалися на будавництво бандитського ^_
196
кaпiтaлiзму, тому що боялися бандитського комунiзму.
Партноменклатура, що тримала в Укрaíнi владу в своГх руках, звикла кошювати те, що робиться в Роси. Од-ночасно вирiшилa скористатись з переваг балагану, який крокуе поруч з ринковим саморегулюванням.
Виступаючи 4 счня 1992 р. на сеси ВерховноГ Ради УкраГни вщ НародноГ Ради з ствдоповщдю при обгово-реннi урядовоГ програми економiчних реформ, я говорив: «Уряд доа не виробив задовшьноГ концепц1Г розвитку економши незалежноГ УкраГни i цю прогалину намагаеться компенсувати дублюванням того, що робиться в Роси. Роз-роблет Урядом заходи самою своею суттю е антинарод-ними, скерованими на пограбування пенсiонерiв, робiтни-юв, селян, iнтелiгенцiГ, усього народу, такими, що шдри-вають економiчнi п1двалини незалежноГ УкраГни, скеровaнi на ГГ розорення i занепад, вносять напругу i неспок1й у сус-тльство i е серйозною загрозою для ГГ суверенитету. Реaлi-зац1я Гх загрожуе закриттям тисяч п1дприемств, сотт тисяч людей будуть викинут1 на вулицю, що призведе народ до голоду i бунт1в. Тому щ заходи повиннi бути зaсудженi i скaсовaнi.» [1, с. 520-521].
Як по-сучасному звучать цi слова через 20 роив!
УкраГна самостшно не обирала першоГ моделi переходу до ринку, а була просто втягнута у ринковi перетво-рення за росiйським зразком. [2, с. 289].
Фракщя Народного Руху у Верховнш Рада «Народна Рада» ршуче противилася цьому шк1дливому курсу лжереформ i домагалася зд1йснювати украГнсью реформи так само, як добивалися свого тднесення теперiшнi високороз-винуп краГни, насамперед США в перюд реформ Гaмiльто-на, а також за прикладом Нового курсу президента США Рузвельта, п1днесення НГмеччини п1д впливом ^дей Ф.Лiстa i Л. Ерхарда, в1дновлення Япон1Г в епоху Мейдзi [1, с.82].
На увагу також заслуговуе досв1д перемоги президента ТурецькоГ республiки Мустафи Кемаля Ататюрка, Шарля де Голя, творця Сингапурського дива Л1 Куан Ю, який вважав, що демокрапя не працюе в умовах хаосу. В 1959 р., коли Л1 Куан Ю прийшов до влади, внутршнш продукт Сiнгaпуру в перерахунку на одного мешканця становив 400 долaрiв, а в 2009 р. - 48, 9 тисяч долaрiв.
У виданш Верховною Радою для використання на-родними депутатами в законотворчш дiяльностi моГй пращ «Яка банк1вська система потрiбнa Украт? (до концеп-цу становлення i розвитку банк1вськоГ системи УкраГни)» е такий спецiaльний роздiл «Яка економiчнa полiтикa потрiбнa Укрaíнi?», в якому даеться чiткa в1дпов1дь на поставлене питання [1, с. 81-97].
Але група 239 не допустила цього. Для комутспв, яю в Украт е фактично проводниками полiтики росшсь-кого iмперiaлiзму, нац1ональних iнтересiв не юнуе. Завдя-ки ц1й проiмперськiй полiтицi росiйських бiльшовикiв вдалося не лише зберегти в1д розпаду росшську iмперiю, а й свiтову систему капгтатстичного господарства, що й сьогодт дихае на ладан. Вона виявилася бiльш гуманною, нiж ленiсько-стaлiнськa сощатстична система, яка своГми голодоморами, Гулагами на довгi роки дискредитувала щею справедливого суспiльствa. Коли ж провщщ краГни з допомогою полiтики сприяння нaцiонaльнiй економiцi домоглися високого рiвня розвитку, вони стали вимагати полиики лiберaлiзму, тобто полiтики в1дкритих дверей, зняття обмежень на проникнення на чуж1 ринки.
Н1 США, т НГмеччина не сформувались як свп^ потуги за допомогою полiтики лiберaлiзму i в1дкритого ринку, яку нам нав'язували. Америка як i НГмеччина дося-гли успiхiв без торговоГ лiберaлiзaцiГ.
В Укрaíнi перша програма не лише економiчних ринкових реформ, а й державного будавництва, побудови незалежноГ УкраГни, яка згодом стала загальнонащональною, пгдготовлена Рухiвською командою, до складу якоГ входив я. Пращвники 1нституту iсторiГ НАН УкраГни, якi вивчали дiялънiсть Руху, на круглому стол^ присвяченому 20^ччю
створення НРУ за перебудову, 20 вересня 2009 р., вДдзна-чають: «На початку свое! даяльносп Рух у сво!х лавах мав хорошу команду, яка вирДзнялася на фот «спокшних» ака-демДчних науковцДв. Серед них було чимало спещалДспв з макроекономши, як1 очевидно брали участь у розробцД Де-кларацц про державний сувереттет Укра!ни, Акту прого-лошення незалежносп: В. Пилипчук, В. Черняк, М. Швайка [3, с. 122]. В. ЧорновДл спрощено сприймав мо! ще!, тому вш неодноразово наголошував, що «М. Швайка був перекона-ний, що тсля виходу з складу СРСР Украша заживе шас-ливо i заможно, оск1льки 90% прибугк1в, як1 до цього забирала Москва, залишатимуться в Укра!'ш» [4, с. 483].
Я доклав чимало зусиль до обгрунтування таких клю-чових питань державного будавниитва, як шляхи забезпе-чення економiчного суверенiтету, подолання насладив колотального минулого, створення найважливiших еко-номiчних атрибутДв незалежно! Укра!ни (грошово-кредитно!, банкДвсько! i фiнансовоi систем) [5]. Цим пи-танням присвячет перш1 в УкрашД мо! иублшащ! в пресi, виступи на сесДях Верховно! Ради Укра!ни, на зiбраннях громадськосп. Вперше питання про необхщшсть створення власно!, незалежно! вДд центру грошово! системи Укра!-ни я поставив у доповiдi на ЛьвДвськДй крайовiй конферен-ц1! Руху 7 травня 1989 р. З шею ж доповДддю я виступив на Установчому З'!здi Народного Руху Украши 8 вересня
1989 р. ЦД всi мо! ще! увшшли до прийнято! З'!здом про-грами. ВДдомий Дсторик i громадський дДяч В. Ковтун вДд-значае, що в час розгортання боротьби за незалежшсть Укра!ни «в галузД економши професор М.А. Швайка пДшов дал1 невиразного гасла «економiчно! самостiйностi в склада СРСР», а за ключовД визначив завдання створення в Укра!-нД власно! фiнансово-кредитно! системи, Украшського на-цiонального банку, власно! грошово! одиницД, що на той час сприймалося як сенсацДя» [6, с. 128-129].
Першу мою працю про украшсью грошД, опублДкова-ну першою неконтрольованою партДею газетою Товариства Лева «Поступ» (1989 р., №5), що друкувалась в ЛитвД i тае-мно перевозилась в Украшу, Дсторики вважають такою, що поклала початок створення грошово! системи Укра!ни.
Пщготував програму реформування банкДвсько! системи Украши, яку вивчали деякД народт депутати Укра!-ни i використовували в законотворчш даяльносп [8]. Цдла низка пропозицш подана Президентам Украши, Прем'ер-МЫстрам, головам Нацбанку, де вони й були похованД. ОлДгархи i мафДозД руками ЮщенкДв i СтельмахДв створили таку банкДвську систему, яка давала б !м змогу розкра-дати багатства Укра!ни.
КерДвництво держави повтстю було дезорДентоване закордонними радниками, якД домагалися реалДзацД! прин-ципДв Вашингтонського консенсусу, проти якого скерова-ними були висновки мо!х розробок. 1х вивчали, оцДнювали i про них забували. Позитивно висловлювався з приводу мо!х пропозицш Голова Ради мЫстрДв УРСР В.А. Масол у сво!й доповвд на сесД! Верховно! Ради УРСР 19 травня
1990 р. (Перша сесДя Верховно! Ради Украшсько! РСР 12 скликання. СтенографДчний звДт. - Т.2. - В-во Верховно! Ради Украши, 1992. - С. 313).
Будучи обраним на посаду Голови Верховно! Ради Украши О.О. Мороз у сво!й троннш промовД на сесД! Верховно! Ради общяв використовувати безцДнний досвДд М. Швайки (див. Голос Украши, 1994, - 20 травня), але про цю свою общянку вш швидко забув. ВДдмовилось реалДзу-вати мо! пропозици також керДвництво РУХу, яке захопи-лось втДленням утотчно! програми боротьби з бщшстю.
НайвидаттшД вченД (наприклад Ж. АтталД та Дж. Спглщ), а також свДтовД лДдери «вгамки» i «велико! двадцятки» на сво!х самДтах засудили цей згубний курс розвитку, сформульований у Вашингтонському консенсу-сД. Не може бути ладу у свДтовДй фшансовш системД, пара-лДзувати яку може навпъ така мала крана як Греця, сво!-ми величезними боргами, залДзши до стльного гаманця.
Нобелiвський лауреат Дж. Спглщ, який нин очолюе створену ршенням 63-! сеси Генерально! Асамбле! ООН цшьову групу високого р!вня для анал!зу нитшньо! фь нансово! кризи, вбачае джерела глобально! кризи в захоп-ленн дерегулюванням, яке пщиршо ринковий фундамен-тал!зм ! Уолт Стргл
^формадшн повщомлення з уах кутив планети свщчать про те, що ми живемо в час великих змш свпово! системи. Навпъ Папа Римський Бенедикт XVI вважае, що глобальна фшансова система потребуе реформування.
Про гостру потребу докоршно! змши свггового гос-подарства, його глибокого реформування говорять пщсу-мки роботи з 25 по 29 ачня 42-го Всесвггаього економ!ч-ного форуму в Давос!, гаслом якого було «велика трансформация - формування нових моделей». Якщо переклас-ти на «нормальну» мову , завданням цьогор!чного форуму була спроба зменшити дедал бшьшу пр!рву м1ж свпови-ми лидерами та р!зними сустльними групами. Головними темами порядку денного були европейська фшаисова бор-гова криза, сошальний неспок1й в р!зних рег!онах св!ту. Учасники форуму наголошували, що наявн! системи управл!ння та ведения б!знесу потребують радикального !х реформування. Кап1тал!зм в нии!шн!й форм! не задово-льняе людство. З фшансово! кризи 2009 р. не було зробле-но належних висновив. £ негайна потреба глобально! трансформаци. В1дчайдушн!ошукаються в усьому св!т! постай, яю здатн! запропонувати так1 виршення.
Криза невпинно стар1ючого партнера «Старого свь ту^», який спочатку вщдав Сполученим Штатам роль св!-тового генератора !дей ! технолог!й, згодом дозволив зава-лити сво! ринки китайським ширпотребом, с!сти на росш-ську газову голку, дозволив приватизувати св!тову грошо-ву систему, зробити долар свгговою резервною валютою, а США - свгговим ем!с!йним центром.
В постшному пад!нн! перебувае евро, а саме юнуван-ия европейського ствтовариства перебувае п!д загрозою. Безконечт зустр!ч! л!дер!в еврозони, особливо Президента Франци Н!коля Саркоз! ! канцлера Н!меччиии Меркель з приводу вироблення нових правил бюджетно! дисципль ии, суперечливого податку на фшансов! транзакцй, необ-х!дност! внесения змш до угоди про функщонування £С, протягом тривалого часу залишаються безрезультатними.
Н1меччииа наполягае на запроваджен! податку на фь нансов! операцй на всш територ!! £С. Британський уряд виступае р!шуче проти запровадження податку на фшан-сов! операцй, оскшьки Лондон е основним ф!нансовим центром £вропи, де зд!йснюеться 80-90 вщсотюв таких ф!нансових трансакц1й. Лондонський Ст за задумом Ан-гели Меркель та Н!коля Саркоз! стати фшансовим донором £врозони, хоч сама Велика Британия до не! не входить. Саме Британський прем'ер не щдтримав р!шення л!дер!в £С, спрямоваи! на захист £вро на дводенному са-м1т1 £вропейського Союзу, що завершився безрезультатно в Брюсел! 9 грудня 2011 р. Саме демарш Лондона в особ! прем'ер-мЫстра Велико! Британи Дев!да Камерона за-блокував сп1льну пропозицию Францй та Н!меччиии про внесения поправок до установчих документ!в £С; оск1ль-ки вони «не в1дпов1дають» нац1ональним штересам його кра!ни. Бояться повторения тепершньо! боргово! кризи. Де з Антею можна створити евроуряд? Серед запропо-нованих европейськими кра!нами заход1в передбачаеться ще б!льша !нтеграц1я ф!нансових систем та суворша бю-джетна дисциплша, зм!цнення едиио! европейсько! валю-ти - евро, якш загрожуе крах. Треба регулювати грошовий об!г ! грошов! в1дносиии в ус!х крашах тому, що !х невпо-рядковатсть в одних кра!нах призводить до втрат в !н-ших крашах. Грошовий обш - це з'еднат судиии, через як1 грошов! потики в одних кра!нах перекидаються в шш! кра!ни. Н!коля Саркоз! пропонуе переглянути засади формування £С. Необхддно створити в £вроп1 бюджетний
союз, суворо регулювати основнД принципи полiтики ев-ропейських кран, що входить в £врозону.
Уже на перших самггах ВеликоГ двадцятки прозвучали гiркi слова про крах светового економiчного порядку i про непридатнiсть в сучасних умовах Вашингтоського консенсусу, який базуеться, як вДдомо, на Ддеях неолДбера-лiзму. Було визнано, що негативнi ризики глобалiзацiï можна усунути лише шляхом посилення регулювання економiки з боку усього мДжнародного спiвтовариства в iнтересах усДх ïï учасник1в i безперебiйного розвитку свД-товоï економiки.
Коли у квит 2009 р. британський прем'ер i госпо-дар черговоï зустрiчi «двадцятки» заявив про к1нець Ва-шингтонського консенсусу, це було не бДльше, тж доко-наний факт.
НайбДльшу активнiсть у реформуваннi свгтово1 еко-номiки виявляе Францiя, яка з 12 листопада 2010 р. заступила на посада голови фiнансовоï «двадцятки», залишаю-чись керiвником «вДсДмки». Президент Францй' НДколя Саркозi досить критично оцiнюе сучасну ситуащю у свiтi. Головнi його висновки:
1. необхДдно «створювати капiталiзм з основ»;
2. треба переглянути даючу модель економiчноï системи i поступово перейти до регульованого капгталДзму. Cвiту потрiбна ринкова соцiальна модель;
3. без втручання держави все розвалилось би;
4. пануе думка, що ринок правий завжди. Це породило свгт, де все выдавалось фiнансовому капiталу i майже нiчого трудящим...Породило капiталiзм, у якому було нормально грати з чужим капталом, заробляючи грошi без особливих зусиль;
5. уявлення про капiталiзм як усемогутню i нДчим не регульовану систему було безглуздим [7,с.26].
УкраГна не мае нацюнального капiталу. Для олiгархiв УкраГна е чужою, вони не переймаються проблемами ïï незалежностД. Н1хто з них не боровся за незалежнДсть Украши. Вони розглядають Украïну лише як матерiал для визиску. При злиденному народ1 в Украïнi сформовано уряд мiльйонерiв. Украïна належить людям, яю про не1 не хочуть турбуватись (див. тижневик розумних людей «Ко-ментарi», 2011, №7 (252), 13 лютого i «Факты», 2011, 15 квгтня, с. 4). Тут помщена шформащя про багатства 25 олДгархДв). Податкова служба нараховувала в Укршт 6661 мiльйонера, в Киевi е 800 людей, як1 заробили за рiк бДль-ше мшьйона гривень. Для того, щоб приховати награбо-ванi у народу олДгархами капiтали, в тому числi урядов-цями, iнформацiю про ïхнi статки зробили недоступною для народу, засекретили.
Справжнiх полiтикiв-державникiв у склада Верховно1' Ради не бДльше к1лькох десятков. Переважна бiльшiсть депутапв - люди, як1 прийшли до влади заради зд1йснення сво1'х бiзнес-проектiв, байдуж1 до iнтересiв людей i суст-льства в цшому... Недолуга економiчна полiтика влади призвела до небезпечного для долi незалежно1' Украши процесу рiзкого розшарування суспiльства на дуже багату меншiсть i дуже бДдну бiльшiсть населення [52].
В АмерицД також iснували robber barons - барони-розбiйники (так називали людей, що нажилися на мДльйо-ни за мiсяцi, у тому числД на нафтД, часто не зовам закон-ним шляхом, з аналогДею з середньовДчними феодалами, що грабували мандрiвникiв, як1 про1'здили через 1'хт воло-д1ння. Але справа в тому, що вони грабували в Америщ i Днвестували в не1' ж - тому i з'явились США. Наш олДгар-хи грабують тут, а грошi переводять в офшори. Реформи, як1 декларуе олiгархiчно-авторитарна влада, за своею сут-тю бiльше схожа на намагання убезпечити власне перебу-вання при влада, антж докорiнно змiнити наскрДзь прогни-лу й корумповану систему. На захист iнтересiв мДльйоне-рiв скерована економiчна полiтика, зокрема податкова. Шкуродерницью урядовi реформи скерованi проти пенсД-
онерiв, жДнок, iнвалiдiв. Цд реформи антинароднi, бо ма-j_
198
ють на мел пограбування народу i збагачення олДгархДв. ïхнi прибутки щорДчно подвоюються i потроюються, в той час як люди позбавляються шматка хлiба. ТеперДшня влада хизуеться своими непопулярними реформами, втрачаю-чи довДру народу.
Для багатьох мшьйотв украïнцiв Украша не стала рДдною матДр'ю. Ïï влада не створила умов для нормального життя i пращ мшьйотв людей, не забезпечила 1'х робочими мДсцями, не створила умов для бДзнесу, пДдпри-емницько1' даяльносп, не забезпечила дешевими, доступ-ними кредитами, не створила умов для 1'хньо1' творчо1' даяльносп, для оргатзацп творчих, виробничих спДлок, кооперативДв, не захистила вДд здирницьких податюв, ви-соких процентДв, рДзного роду поборДв.
Побори безперервно зростають, i посилюеться сва-вДлля чиновников. При мЫстерствах i ведомствах створено присоски - держтдприемства, яю виштовхують з бДзнесу грош! 11 тисяч мЫстерських держпДдприемств продов-жують доïти бДзнес (див. Корреспондент, 2011, 20 мая, № 19 (456), с. 41). Пвдприемт няк не можуть звДльнитися вДд численно1' арми упирДв-грабДжниюв - власникДв ринкДв, працДвниюв адмЫстрацп, податювтв, мшци, пожежникДв, пращвниюв санстанцш, банкДвських установ, страхових компанш, Держстандарту. ЦДй публщ вони змушенД спла-чувати в кишенД суми, що в 6-10 разДв перевищують офД-цшт платежД. Цд грабДжницькД побори, як i гнДт корумпо-важа влади, змушують вдаватись до рДшучих протестних акцДй щдприемщв, аграрiïв, «чорнобильцДв» i «афганцДв».
Тому мДльйони людей змушенД шукати щастя за кордоном, емДгрувати в ДншД краïни, за безцДнь продавати свою робочу силу, поневДрятись по свДту, жити в нелюдсь-ких умовах, пДдривати свое здоров'я, позбавляти сво1'х датей опДки, напризволяще залишати батькДв.
Близько 8-10 млн. найбДльш активних освДчених i квалДфДкованих украшщв емДгрували, в тому числД 15 тис. вчених. Серед них найгДршою е доля жДнок. БудавничД Украши перетворюються на будДвельникДв туалетДв i сви-нарникДв не лише в европейських кранах...
ЧималД суми зароблених заробДтчанами важкою пра-цею за кордоном грошей (називалась цифра 25 млрд. до-ларДв) використовуються нерацДонально через наявтсть недосконало1', корумповано1' банювсько1' системи. Лише за допомогою створення мДжнародного Украïнського банку можна домогтися використання цих фДнансових ресурсДв в украïнських Днтересах.
Украïнськi громадяни щорДчно Днвестують в Украïну з-за кордону суми, ствмДрнД (згДдно з даними СвДтового i НацДонального банюв) Дз розмДром кредитДв МВФ, - i при цьому не вимагають сплачувати за вДдсотками й пДднДмати пенсДйний вДк для жДнок.
Украша фактично не мае свое1 власно1 грошово1 системи. На нашому ринку пануе чужинець i зайда - долар. Доларова маса сягае $ 150 млрд. Це в юлька разДв пере-вищуе гривневу масу. Через доларизацДю валюта недооцД-нена на 50,2%. Тобто вартДсть одного долара США мала б дорДвнювати 4 гривням.
Загроза дефолту, що нависла над США лДтом 2011 р., стала тривожним сигналом для тих, хто звик зберДгати заощадження в американськДй валютД, яка могла перетво-ритися на фантики...
ТДньовий оборот обслуговуеться переважно долара-ми. Близько половини грошового обороту припадае на готДвку в умовах, коли по свДту ходять електроннД грош. Украша фактично не мае Центрального банку. Нацбанк з представника держави в банювсьюй системД i контролера за ïï даяльтстю фактично перетворився на представника банкДвсько1 мафй' в органах влади i захисника ïï штереав. Позитивно1' оцДнки заслуговують здайснюват останнДм часом заходи щодо дедоларизаци, тобто щодо обмеження використання доларДв в серединД краïни.
Список джерел
1. Швайка М.А. Банювська система Украши: проблеми становления ! удосконалення. К.: Видавництво Ктвського м1жнародного утверситету, 2010.
2. 1стор1я економши та екожмчно! думки. Навчальний пос1бник. Харкав. - 2011.
3. Матер1али круглого столу, присвяченого 20 р1ччю створення НРУ за перебудову. 20 вересня 2009. НАН Украши. 1нститут 1стори -К., - 2010.
4. Чорновш В.М. Пульс украшсько! незалежносп. - К., 2000.
5. Швайка М.А. Екожмчт атрибута незалежносп Украши. Видавництво Кишського м1жнародного утверситету. К.: 2011, 88 с.
6. Ковтун С. 1стор1я Народного Руху Укра!ни. К.: Факт, 199, с. 128-129.
7. Свиова фшансова криза та II вплив на кра!ни з ринковими економ1ками. Матер1али науково! конференци. 23 листопада 2008 р. 1нститут свиово! економ1ки НАНУ. - 2008 р.
8. Овсянникова Оксана. Михайло Швайка - активний поборник кредитно! грошово! системи // Економ1чний в1сник Донбасу. - 2008. - № 4(14). - С. 206-215.
9. Персонал Плюс, 2010, 26 грудня 2010 - 5 мчня 2011 р.
10. Факти, 2011, 16 березня.
11. Укра!на молода, 2011, 6 травня, С. 4.
12. Свиова фшансова криза та !! вплив на кра!ни з ринковими економжами: матер1али науково! конференци; (23 листопада 2008 р.) 1нститут свпово! економши НАНУ,- 2008.
13. Падалка С.С. Проблеми впчизняно! економ1ки та полпично! практики НРУ. Народний Рух Украши: 1стор1я, 1деолог1я та полпична еволюц1я (1989-2009): матер1али круглого столу, присвяченого 20-р1ччю створення НРУ за перебудову; (20 вересня 2009). - НАН Укра!ни; 1нститут юторп. - К., 2010.
14. Коментар1 - 2011. - №3. - 1 кмтня.
15. Тиждень украшський. - 2011. - №14. - С. 22.
16. За Ки!вським часом. - 2011. - квиень.
17. Економ1ка Укра!ни на шляху в1д депреси до зростання: джерела, важел1, iнсгрументи. - К.: Н1СД, 2010.
18. Розвиток банювсько! справи Укра!ни - Ушверситет банювсько! справи Укра!ни Национального банку Украши. - К., 2010.
19. Факты. - 2011. - 16 березня.
20. Шубин А.В. Великая депрессия и будущее России. М.Яуза ЭКСМО, 2009.
21. Коментар!. - 2011. - № 4-5. - С.4.
22. Дэвид С. Кидуэлл, Ричард Л. Петерсон, Девид У. Блэку-элл. Финансовые институты, рынки и деньги. - Санк-Петербург. Москва, Харьков, Минск, - 2000.
23. 1стор1я економжи та екожмчно! думки: навчальний поабник. -Харюв, 2011.
24. Вопросы экономики. - 2008. - №12. - С. 113.
25. Фредер1х С. Мишк1н. Економ1ка грошей банювсько! справи ! фшансових ринюв. - Ки!в: (Основи), 1998.
26. Чорновш В.М. Пульс украшсько! незалежносп - К., 2000.
27. Три дт вересня в1с1мдесят дев'ятого: матер1али Установ-чого з'!зду Народного руху Укра!ни за перебудову. - К. : 1нститут украшсько! археограф!! та джерелознавства 1м. М. Грушевського НАН Укра!ни, 2000.
28. Большая экономическая энциклопедия. - М., 2007.
29. Юлия Алехина. Сколько зарабативают Ленини и Дзержинский // Комсомольская правда. - 2011. - 24 мая. - С. 9.
30. Хаггер Николас. Соединенные Штаты Америки. Тайна рождения Документы и свидетельства ордена франк масонов и пуритан Новой Агнлии о борьбе за Новый Свет. К 400-летию основания США. М.2010. СУП.
31. Швайка М.А. Стан та шляхи реформування банювсько! системи Укра!ни. - Економ1чний часопис XXI. 2010. №1-2.
32. Швайка М.А. Важкою була дорога Укра!ни до СОТ. -Економ1чн1 проблеми членства Укра!ни в СОТ. Монограф1я. - К.: КиМУ. - 2010.
33. Швайка М.А. Шляхи удосконалення банювсько! системи Укра!ни. - В1сник економ1чно! науки Укра!ни. Науковий журнал. - 210, №1(17).
34. Швайка М.А. Напрями розвитку банювсько! системи
Укра!ни. - ЕкономДчний вДсник Донбасу. - 2009, № 3 (17).
35. Швайка М.А. Роль Народного Руху Укра!ни у створент национально! грошово! системи. - Народний Рух Укра!ни: мДсце в Дстори та полпищ: матерДали VII Всеукра!нсько! науково! конференци, присвячено! 20-рДччю НРУ. - 28-29 травня 2009 . - м. Одеса.
36. Швайка М.А. До питання про шляхи подолання свДтово! фДнансово! кризи. - СучаснД питання економДки i права: збДрник наукових праць. - Вип. 1. - 2011.
37. Швайка М.А. Передумови свДтово! фДнансово! кризи. -Банювська справа. - №6 (90). - 2009.
38. Швайка М.А. Передумови подолання свДтово! фДнансово! кризи. - ЕкономДчний вДсник Донбасу. - № 1 (15). - 2009.
39. Швайка М.А. Пограбування народу олДгархами i корупцюнерами пДд виглядом Дмиаци так званих глибоких реформ - загроза незалежносп Укра!ни. - Свропейсью перспективи. - №4, ч.1. - 2011.
40. Швайка М.А. Лихварство банюв i безпека кра!ни. - Персонал плюс. - 4-10 листопада 2009.
41. Швайка М.А. Доларизацю всДе! кра!ни. Персонал плюс. -30 грудня 2009 - 5 мчня 2010.
42. Швайка М.А. Фшансова криза по-укра!нськи. - Персонал плюс. - 29 квДтня - 5 травня 2009.
43. Швайка М.А. Американський долар - головний винува-тець (провокатор свДтово! фДнансово! кризи. - Журнал Верховно! Ради Укра!ни. - №1-2. - 2009.
44. Швайка М.А. До питання про шляхи подолання свДтово! фДнансово! кризи, запровадження свДтово! резервно! валю-ти i оргатзаци для управлДння нею мДжнародного банку. -ВДсник економДчно! науки Укра!ни. Науковий журнал. -№1 (9). - 2011.
45. Швайка М.А . Людство шукатиме нову концепцю грошей. - Персонал плюс. - 5-11 лютого 2009.
46. Швайка М.А. У свт критично багато грошей. - Персонал плюс. - 27 травня-2 червня 2010. - С.7.
47. Швайка М.А. Запровадження свДтово! резервно! валюти як чинник посткризово! стабЫзаци свДтових фДнансДв. -Актуальт проблеми економДки. - №8 (122). - 2011.
48. Швайка М.А. Проблеми пошуюв ново! свДтово! резервно! валюти. - Свропейсью перспективи. - № 2 ч.2. - 2011.
49. Швайка М.А. СвДтова фшансова криза: причини подолання // ВДче. - №6. - 2011.
50. Швайка М.А. Роль Верховно! Ради Укра!ни XII (I) скли-кання у закладеннД фундаменту нацДонально! грошово! системи незалежно! Укра!ни.// Здобуття незалежносп Укра!ни 1991. 1сторДя проголошення, документа, сДдчення у двох томах. Т. 2 Житомир: «Рута», - 2011, С. . 417-441.
51. ЦивЫзащйт тенденщ! глобалДзованого свиового госпо-дарства. Монография Автори: Швайка М.А., Троненко .1. та ш. - К.: 2011.
52. О. Шибко. Що об'еднае украшщв? // Персонал плюс, 2012, 11-17 сДчня, с.8.
53. Швайка М.А. НеолДбералДзм, що з трДском провалився. -Журнал Верховно! Ради Укра!ни « ВДче», 2011, №24.
54. Швайка М.А. Провал укра!нських економДчних реформ, що скерованД на забезпечення ДнтересДв Укра!нських олДгархДв. - Громадсько-полиичний науковий збДрник, «1нтелДгенщя i влада. СерДя: ДсторДя, 2011 № 22. Одеський нацюнальний полиехтчний утверситет. Одеса. «Астро-принт». 2011.
55. Швайка М.А. До питання про шляхи подолання укра!нських економДчних реформ. - ВДсник економДчно! науки Укра!ни. - 2011, № 2 (20).
56. Shvayka M.A. The Credit Monetary system: Its Essence and peculiarities of its Functioning. - Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2008
57. Shvayka M.A. The issues of formation, development and functioning of credit-monetary system (its transformation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). -Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2009.
58. Швайка М.А. та Дн. ЕкономДчнД проблеми членства Укра!ни в СОТ. МонографДя. - К. - 2010 р.
59. Швайка М.А. СвДт на порозД створення ново! валюти. -Експрес, 19.01.2012.
