CC BY
35
М.А. Швайка
академш АЕН Украти м. Кшв
ДО ПИТАННЯ ПРО ШЛЯХИ УКРАШСЬКИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ РЕФОРМ
Два десятилптя тому в небi Украши зiйшла зоря омрiяноl незалежность Тэд, на думку усiх економютав, — як вiтчизняних, так i закордонних — вона мала у найб-лижчi ж роки стати заможною, процвiтаючою державою. Фахiвцi не помилялися. Але не так сталося, як гадалося, не через 1хню помилку, а через невмiння керiвникiв дер-жави вести крашу до благополуччя.
Як так могло трапитися, що Украша, яка мала таю райдужш перспективи, родючу землю, корисш копали-ни, потужну важку промисловкть, працелюбний, не деградований народ, опинилася на задвiрках суспшьно-го розвитку?
Головна причина тривало'1 економiчноl кризи в Укра'1ш прихована не у вщсутност природних багатств чи квалiфiкованих, працездатних, недеградованих людей, а у нав'язанш нам помилковiй економiчнiй полiтицi ринково'1 саморегуляци i повного усунення держави вщ втручання в господарське життя, а також вщсутносп належного державного керiвництва. Спроба тепершнь-ого Президента Украши Вiктора Януковича виправити ситуацiю треба тiльки вггати. Економiчна модель, сформована на базi неолiберальних теорiй, виявилась нежит-тездатною, призвела до розорення кра'ши, пограбуван-ня широких верств населення.
Вiд ще1 полiтики ринково'1 саморегуляци, що ба-зуеться на арха'1чних теорiях XVIII ст. (невидимо'' руки А. Смгга), людство вже вщмовилось. Це шдтверджуеть-ся думками лiдерiв провiдних держав свiту, сформульо-ваних на свiтових економiчних форумах.
Ось думки лiдерiв провiдних кра'1н свiту, сформуль-ованих на самиах <дашмки» i «велико'1 двадцятки».
Нобелiвський лауреат Дж. Стiглiц, який ниш очо-люе створену рiшенням 63-1 сеси Генерально'1 Асамбле'1 ООН цшьову групу високого рiвня для аналiзу нинш-ньо'1 фшансово1 кризи, вбачае джерела глобально'1 кризи в захопленш дерегулюванням, яке пiдiгрiло ринко-вий фундаменталiзм i Уолт Стргл
Коли у квiтнi 2009 р. британський прем'ер i госпо-дар чергово'1 зустрiчi «двадцятки» заявив про кшець Вашингтонського консенсусу, це було не бшьше, н1ж доконаний факт.
Найбшьшу активнiсть в реформуваннi свггово! еко-номiки виявляе Францiя, яка з 12 листопада 2010 р. заступила на посадi голови фшансово! «двадцятки», зали-шаючись керiвником «вiсiмки». Президент Франци Нiколя Саркозi досить критично оцiнюе сучасну ситуа-цiю у свiтi. Головнi його висновки
Уявлення про капiталiзм як усемогутню i нiчим не регульовану систему було безглуздим.
Необхщно «створювати капiталiзм з основ».
Треба переглянути дшчу модель економiчноl сис-теми i поступово перейти до регульованого капiталiзму. Cвiту потрiбна ринкова сощальна модель.
Без втручання держави все розвалилось би.
Пануе думка, що ринок правий завжди. Це породило сви, де все выдавалось фiнансовому кашталу i
майже нiчого трудящим^Породило капiталiзм, в якому було нормально грати з чужим катталом, заробляючи грошi без особливих зусиль.
Тепер головне питання — добитися такого стану, коли економша працювала б на людину.
Ми живемо у XXI столгт без будь-якого фшансо-вого порядку. Зараз на свиовий порядок денний повстало питання про вироблення засад нового глобального порядку [1, с. 26].
Це новi слова, що виражають новий пщхщ до роз-в'язання складних питань м1жнародно! спiвпрацi i по-будови нового свiтового порядку. Щ думки Президента ФранцГ! Нiколя Саркозi повторив Президент США Барак Обама, наголосивши: «Капiталiзм себе не виправ-довуе. Вiн буде й надалi приводити до кризи_»
Радикальш заходи пропонуе здiйснювати також канцлер Шмеччини А. Меркель. Вона вважае, що ми повинш забезпечити регулювання уах фiнансових iнструментiв ринкiв.
Дж. Спглщ i Жак Атталi, яю домiнують сьогоднi як критики економiчного свiтопорядку, вважають що на змшу глобальному управлiнню повинен прийти глобаль-ний уряд, який був би вщповщальним перед народом будь-яко! краши.
Цiкавi мiркування з приводу шляхiв подолання свiтовоl фiнансовоl кризи висловлюе директор 1нститу-ту економiки Росшсько1 Академil наук, член-кореспон-дент РАН Ф. Гршберг, який пропонуе створити Еконо-мiчну Раду свiту, яка випускала б свiтовi грошi, регулю-вала б м1жнародний грошовий обш
Велико1 шкоди Украlнi завдала недолуга економiч-на полiтика. Науковцi i полiтики досi сперечаються яким курсом йти Украш, чи курсом сучасних Америки, япон11' i Нiмеччини, чи тим, яким вони розбудовували свою економ^, ставали могутшми iндустрiальними державами? З цих позицш украшсью реформи треба було роз-починати не з удосконалення сощально1 сфери, не з розгортання вшни з пенсюнерами, ветеранами, жiнка-ми, дрiбними пiдприемцями, а з глибоких реформ у виробничш сферi. Вищезгадуванi заходи по упорядку-ванню соцiальноl сфери слщ розглядати як звичайну протипожежну акцш, скеровану на невiдкладне балан-сування бюджету, який нездатний забезпечити найнеоб-хiднiших затрат держави. Бразилiя 20 рокiв тому прий-няла закон про розвиток iмпортозамiнного виробницт-ва i цим вивiльнила величезш державнi витрати. Результатом наших реформ е те, що у все бшьшш мiрi поси-люеться розрив м1ж доходами народу i надприбутками олiгархiв. У виданiй Верховною радою пращ «Яка бан-ювська система потрiбна Украlнi? (до концепци станов-лення i розвитку банювсько1 системи Укра1ни) «i вру-ченш усiм народним депутатам я писав: «Для нас прикладом, що заслуговуе наслщування, мiг би стати «Новий курс» президента США Рузвельта, за допомогою якого Америщ вдалось здолати велику кризу, чи взагалi розквп" Америки за чашв Гамшьтона, пiднесення Нiмеч-
чини пщ впливом политики Ф. Люта, Л. Ерхарда, вщнов-лення Япони в епоху МейдзЬ.
Рекомендаций як1 нам п1дсовували р1зного роду радники 1 консультанти у вигляд1 порад, сформульова-них у Вашингтонському консенсус, в пол1тиц1 шоково! терапи, абсолютн1й л1берал1заци 1 безконтрольност ринку, валютних в1дносин виявилось для нас згубними.
Про шкщливють ще! неол1берально! пол1тики я застер1гав 20 рок1в тому в час переходу вщ адмшютра-тивно! системи господарювання до ринково!, будучи обраним депутатом Верховно! РадУкра!ни I скликання. Виступаючи 4 с1чня 1992 р. на сеси Верховно! Ради Ук-ра!ни в1д Народно! Ради з сшвдоповщдю при обГово-ренн1 урядово! програми економ1чних реформ я говорив: «Уряд дос1 не виробив задовшьно! концепци розвитку економ1ки незалежно! Укра!ни 1 цю прогалину нама-гаеться компенсувати дублюванням того, що робиться в Роси, не маючи тих можливостей, як1 там е. Розроблеш Урядом заходи, схвален1 фактично Презид1ею, самою своею суттю е антинародними, скерованими на погра-бування пенс1онер1в, роб1тник1в, селян, штел1генци, всього народу, такими, що пщривають економ1чн1 пщва-лини незалежно! Укра!ни, скерован1 на Г! розорення 1 занепад, вносять напругу 1 неспокш у суспшьство 1 е серйозною загрозою для И суверенитету. 1х реал1зац1я призведе до закриття тисяч пщприемств, сотн1 тисяч людей будуть викинуп на вулицю, що призведе народ до голоду 1 бунтав. Тому щ заходи повинш бути засуд-жен1 1 скасоваш.
На баз1 купон1в ми повинш провести грошову реформу. I йти не по шляху шфляци 1 пщвищення ц1н, а по шляху стабшзаци 1 зм1цнення грошово! одиниц1. При перебуванн1 в об1гу купон1в 1 радянських грошей разом щея купон1в буде знец1нена, 1, очевидно, ми тод1 не зможемо легко провести грошово! реформи. При недо-стач1 купон1в до часу видрукування у травш 1992 року гривень можна широко застосовувати безгот1вков1 роз-рахунки, чеки, векселе л1м1товану видачу готавки. Час-тину купон1в можна видавати на руки, а частину купон-но! суми перераховувати на ощадш книжки.
Не сл1д виключати 1 можливост зм1нення масштабу цш. Це мало б позитивне значення 1 для широкого використання в об1гу монет, !х карбування можна орган-1зувати швидко. Те, що ми дос1 не маемо монет — також особиста заслуга нашого Уряду. Укра!на е свгговою ме-талург1йною державою, здатною швидко наклепати !х потр1бну к1льк1сть. Але цього чомусь не робиться.
До якост купошв можна, звичайно, пред'явити серйозш претензи. Але рубл1 тепер1шн1 не краще захи-щен1, 1 вони тепер друкуються на низькосортному па-пер1.
Пожежн1, надзвичайн1 заходи нашого Уряду, яю скерован1 не на оздоровлення нашо! економ1ки 1 по-л1пшення умов життя нашого народу, а робиться спроба зобразити це саме так, за своею природою е антинарод-ними 1 антиринковими. I !х головна мета — пристосува-ти розвиток економ1ки Укра!ни в першу чергу до потреб Рос!!, до загальноросшського середовища.
Доки Укра!на не матиме сво!х грошей, вона буде бутафорною, васальною натвдержавою, колон1ею, ареною легко! наживи для р1зних маф1озних груп з усього безмежного единого економ1чного простору. Впровадив-
242
ши свою грошову одиницю — гривню, Укра!на як мо-гутня iндустрiальна держава швидко перетворила б !! у вшьно конвертовану. Причому одна гривня коштувала б не 1 долар, а 0,6. Такою повинна бути !! вага з урахуван-ням цшносп основних виробничих фондiв, велико! енергомюткосп виробництва, високо! концентрацй' ви-сокоятсних корисних копалин, землi, ресурсiв, штелек-туального та iншого потенщалу» [2, с. 520—521].
Укра!на самостiйно не обирала першо! моделi переходу до ринку, а була просто втягнута у ринковi пере-творення за росшським зразком [3, с. 289].
В Укра!ш перша програма не лише економiчних, ринкових реформ, а й державного будiвництва, побудо-ви незалежно! Укра!ни, яка згодом стала загальнонащ-ональною, пiдготовлена Р^вською командою, до складу яко! входив я. Працiвники 1нституту ктори НАН Укра!ни, якi вивчали дiяльнiсть Руху, на круглому столi, присвяченому 20 рiччю створення НРУ за перебудову, 20 вересня 2009 р., вщзначають: «На початку свое! дiяль-ност Рух в сво!х лавах мав хорошу команду, яка вирiз-нялася на фонi «спокшних» академiчних науковцiв. Серед них було чимало спецiалiстiв з макроекономiки, якi очевидно брали участь у розробщ Декларацп про державний суверенiтет Укра!ни, Акту проголошення незалежностi: В. Пилипчук, В. Черняк, М. Швайка. [4, с. 122]. В Чорновш неодноразово наголошував, що «М. Швайка був переконаний, що тсля виходу з складу СРСР Укра!на заживе щасливо i заможно, оскшьки 90 % прибуткiв, ят до цього забирала Москва, залишатимуть-ся в Укра!нi [5, с. 483].
Я доклав чимало зусиль до обГрунтування таких ключових питань державного будiвництва як шляхи за-безпечення економiчного суверенiтету, подолання наслщтв колонiального минулого, створення найваж-ливших економiчних атрибутiв незалежно! Укра!ни (грошово-кредитно!, банкiвсько! i фiнансово! систем) [6]. Цим питанням присвячеш першi в Укра!ш мо! пуб-лiкацi! в преш, виступи на сесiях Верховно! Ради Укра!-ни, на зiбраннях громадськостi. Вперше питання про необхщшсть створення власно!, незалежно! вiд центру грошово! системи Укра!ни я поставив у доповщ на Львiвськiй крайовш конференцй' Руху 7 травня 1989 р. З щею ж доповщдю я виступив на Установчому З'!зд Народного Руху Укра!ни 8 вересня 1989 р. Щ всi мо! ще! увiйшли до прийнято! З'!здом програми. Вiдомий iсто-рик i громадський дiяч В. Ковтун вщзначае, що в час розгортання боротьби за незалежшсть Укра!ни «в галузi економiки професор М. А. Швайка тшов далi невираз-ного гасла «економiчно! самостiйностi в складi СРСР», а за ключовi визначив завдання створення в Укра!ш власно! фшансово-кредитно! системи, Укра!нського нацiонального банку, власно! грошово! одинищ, що на той час сприймалося як сенсащя» [7, с.128—129].
Першу мою працю про укра!нськi грошi, опублшо-вану першою неконтрольованою партiею газетою Това-риства Лева «Поступ» (1989р.,№5) iсторики вважають такою, що поклала початок створення грошово! системи Укра!ни.
Пiдготував програму реформування банювсько! системи Укра!ни, яку вивчали народш депутати Укра!-ни i використовували в законотворчш дiяльностi. Цiла низка пропозицш подана Президентам Укра!ни,
в1сник економ1чно1 науки укра1ни ^
Прем'ер-Мшктрам, головам Нацбанку, де вони вивча-лись i розглядались. Перший заступник Глави Адмшст-раци' Президента Украши I. Акiмова 26 квгтня 2010 р. прислала менi листа № 03—01/55, в якому говориться: «У вщповщь на Ваше звернення вщ 04.03.10 щодо ре-формування банкiвськоï системи за дорученням Президента Украши висловлюемо Вам вдячшсть за активну громадянську позицiю та глибоко щнуемо Ваш внесок у розвиток украшсько1 науки.
Зазначаемо, що Глава держави подщяе Вашу стур-бованiсть станом банкiвськоï системи та вщзначае il важливiсть для розвитку вгтчизняно1 економiки. По-вiдомляемо, що Вашi пропозицп', покладенi в основу наукових праць, е дуже цшними i будуть переданi на розгляд робочих груп, створених з метою забезпечення дiяльностi Комитету з економiчних реформ».
Перший заступник Голови Нацбанку Украши В. Ю. Колобов в адресованому меш листi № 53—110/ 168—5000 вщ 13.04.2011 р. пише: «Керiвництво Нащо-нального банку Укра'1'ни вдячне Вам за активну позицш щодо розвитку вичизняно!' банкiвськоï системи та не-байдужiсть i наполегливiсть у виршенш нагальних пи-тань реформування украшсько1 фiнансовоï системи.
Ми певш того, що професiйний дiалог м1ж Нацю-нальним банком Укра'1'ни та Вами повинен слугувати цшям розвитку нащонально!' банкiвськоï системи та економки в цiлому.
Зазначаемо, що надаш Вами пропозици' вивчають-ся фахiвцями Нацiонального банку Укра'1'ни при опра-цюваннi нормативно-правових актiв та розроблеш вiдповiдних заходiв».
Вiд керiвництва Руху менi не вдалося добитися пщтримки в реалiзацiï сво'1'х пропозицiй. Вщкидаючи мою економiчну програму вiдродження Украши, ново-явлене керiвництво Руху взялося за реалiзацiю чисто бiльшовицькоï популктично!' програми боротьби з бiднiстю. Якщо б Рух був при владi i мав вiдповiднi ре-сурси, вш мiг би пiдвищувати зарплату, пенси, стипенди'. Згодом як прибiчники, так i ïï опоненти констатували: десятирiчна програма боротьби з бщшстю повнiстю провалена [8, с. 22].
В. Чорновш був переконаний, що нацюнальна iдея себе вичерпала, а тому потрiбно подавати il у «сильнш соцiальнiй та економiчнiй оболонщ», яка б називалася «рацiональна демократая з нацiонально-партiйним по-тенцiалом [4, с. 123].
Керiвництво Руху виходило з того, що держава якомога швидше повинна звшьнити економiку вщ свое!' присутностi. В. Чорновiл, наголошуючи на необхiдностi якомога швидшо!' приватизации державного майна мож-ливо i не усвщомлено дiяв в штересах бiзнес-груп [4, с. 124].
Галасливi «реформатори» стали ненависними для народу збирачами податюв. Hi члени парламенту, ш уря-довцi не можуть i не хочуть добитися оподаткування мiльярдерiв. Тому податковий тягар вони переклали на бщних.
Рют цш на харчi, зростання комунальних тарифiв, мiзернi пенси' та зарплати, тотальна корупцiя, вiдсутнiсть робочих мiсць — ось справжне обличчя теперiшнiх реформ.
Украшсью реформи не мають належного штелекту-ального забезпечення та персональних двигунiв. Тепер у
здатностi ниншньо1 команди провести реформи вже почали сумшватися не лише вiтчизнянi експерти. Скаж-iмо, Андрес Аслунд, старший науковий спiвробiтник iнституту м1жнародно1 економши Петерсона, у свош не-щодавнш статтi у «Вашингтон Пост», присвяченш Ук-ршш, зазначив: «Реформи Януковича розвалилися» [9].
Рузвельт не мав чихо! уяви про ту систему, яку зби-рався побудувати [10, с. 102]. Але вш безпомилково знай-шов ефективний спосiб пожвавлення економiчного життя, використавши роботу мозкового центру. За 100 днiв конгрес прийняв понад 60 закошв. Здiйснена пере-вiрка i реформування банкiв. Банки з казни стали вида-вати позики шд низькi проценти. З шщативи Рузвельта конгрес прийняв Нацiональний акт вщновлення про-мисловостi. Була створена Нацюнальна адмшютращя вiдновлення, яка здшснила примусове об'еднання усiх пiдприемств в 17 груп. Прийнята кодекси чесно1 п!дприе-мницько1 дiяльностi та запобтання нечесно1 конку-ренцil. Зiбранi податки були скероваш в промисловiсть. Була надана вагома допомога фермерам. В усьому свт головним джерелом доходiв держави е податок на при-буток. Податок на прибуток для уах громадян Велика Британiя вперше у свiтi запропонувала 9 ачня 1799 р. Його ставка становила 10 % iз прибуткiв.
Найбщьшими платниками податкiв до укра1нсько-го бюджету е захщш фiрми, а не мiсцевi металургiйнi та нафтовi гiганти. Близькi до уряду бiзнесмени i надалi отримуватимуть поверненi податки на додану вартють за фштивний експорт, в той час, як сумлшш експорте-ри роками того повернення не отримуватимуть, або ж отримуватимуть лише половину за умови, що вщдадуть другу на «вщкат» урядовцям.
Усе дорогим в Укршш робить корупцiя, яка пожи-рае щорiчно 20 млрд. грн. Украша вщноситься до найбщьш корумпованих кра1н свiту. 91 % украшських пiдприемцiв визнали широке поширення корупци i ха-барництва. Боротьба влади з корупщею бiльше схожа на змшу форми корупцГ!: Якщо ранше крали всi, хто мiг, то тепер — та кому дозволено. Корупщя — цей ненасит-ний монстр, пожирае людсью душi, пщточуе довiру громадян до держави та 1хню вiру в гщне майбутне.
Десятки мiльярдiв бюджетних грошей пожирае ко-румпована система держзакутвель. Левова частина цих бюджетних грошей прокручуеться через сумнiвнi схеми, осщають на приватних рахунках близьких до чиновниюв фiрм. Нi Президент, ш члени Уряду, нi парламентарi не бажають оподатковувати мiльйонерiв, тому вони стягу-ють податки з бщних. Як приклад корупци часто наво-дять держзакушвль По цiй схемi протягом року крадуть мiльярди. «Освоення» бюджетних коштiв, а також коштав держкомпартiй в нашiй краlнi — один з найбщьш прибуткових видiв бiзнесу. А iнодi — i головний iнтерес перебування того чи шшого чиновника на сво1й посадь 6 навiть корупцiйнi розцiнки. Вщкати чиновникам зви-чайно становлять 30—40 % вщ суми закупiвлi, хоч дохо-дять i до 70 %. Грошi повиннi попасти вiд «переможця» тендеру до його органiзаторiв протягом 10 дшв через ряд транзитних фiрм i «яму-конверт». За конвертацш тепер беруть по всiй кра1ш 8,32 % вiд суми перетворення» в готiвку, а порушникiв «боляче» б'ють. Втрати багатств Укра1ни яскраво характеризують даш про вивезення капiталiв за кордон (див. Тижневик розумних людей
«КоментарЬ», 2011, №7, 18 лютого). Вищесказане про-1люструемо найновшим прикладом. Так, Коломойський зам1сть того, щоб в1дбудовувати Укра!ну купуе датську державну ав1акомпан1ю, де контролюе чотири ав1аком-панп. Волод1ючи шведською ав1акомпашею, Коломойський намагаеться контролювати все небо Скандинав!!. Чому украТнщ повинш будувати шведський соц-1ал1зм чи глобальний кап1тал1зм, н1чого не маючи з цього кр1м борпв 1 п1дозр в тшьовш економ1ц1?
В Укра!н1 е бшьше десятка ф1нансово-пол1тичних груп, як1 визначають не лише сощально-економ1чний розвиток держави, а й справляють величезний вплив на процеси у сфер1 внутр1шньо! та зовн1шньо! политики.
Виробництво практично не розвиваеться. В пошу-ках прац1 з Укра!ни ви!хало за кордон 8 млн. чоловш Стимулюеться 1мпорт. 27,7 млрд. дол. Укра!на заплатила за автомобш 1 запасн1 частини до них. Зазначеш кошти дозволили б побудувати кшька автомоб1льних завод1в, сприяючи створенню 5 млн. додаткових робо-чих мюць [11]. Холодильники, пральн1 машини, пщло-гонатирач1, телев1зори, телефонн1 апарати, комп'ютери також закордонш. Завозимо одяг, взуття, а тепер вже й продовольство (цукор, м'ясо, гречку, картоплю). Власш виробництва не пщтримуються, а руйнуються.
Кредитна пол1тика не сприяе виходу з кризи 1 оргашзаци роботи в1тчизняних п1дприемств, а навпаки. Висою процентн1 ставки душать вгтчизняне виробниц-тво. В США кредитна ставка становить 0,25 %, в бврош — 1 %, В Япони 0,1 %, в Англи — 0,5 %, в Швей-царп — 0,25 %, в Норвеги — 1,75 %, в Дани — 1,15 %, в УкраТш майже 30 %. Тому не дивно, що прибутки ви-робниюв становлять 2—3%, а доходи по вкладах в банках — 20—30 %. За 20 роюв р1чш обсяги швестицш в основний каттал скоротилися вдв1ч1. Споживч1 ж вит-рати населення зросли в 1,4 рази. Тшзащя укра!нсько! економ1ки становить в середньому 60 %: У торпвл1 — 80 %, буд1вництв1 — 66 %, нерухомост — 60 %... У б1льшост1 малих п1дприемств «тшь» може сягати 80— 90 %.
Лише в Киев1 нараховуеться 800 м1льйонер1в. Щ грош1 вони отримали не вщ зб1льшення виробництва товар1в, а вщ вдалих 1нвестиц1! в ц1нн1 папери.
Десять родин захопили 90 % ус1х багатств держави. За щ кошти, не зароблеш важкою працею 1 талантом, скуповують палаци 1 картинш галере! в зах1дн1й бврош, вщпочивають на всяких Канарах, вщстршюють нещас-них носорог1в в Африщ.
В Укра!н1 немае нац1онального катталу у власному сенс1 цього слова (не за пр1звищами власник1в, а за сут-тю), бо вш н1як не зац1кавлений ан1 в розвитку, аш в зм1цненн1 держави Укра!ни.
В об'еднан1й бврош ретельно вщслщковують сп1вв1дношення доход1в найбагатших до доход1в б1дних (10 процент1в верх1вки сусп1льства до 10 процент1в низ1в). В бврош воно менше 10-ти, тод1 як у нас воно перевищуе 20. В1н повинен вщслщковуватися 1 регулю-ватися антимонопольними органами, податками, харак-теризуючи над1йн1сть сощально! пол1тики держави.
Р1вень продажу товар1в класу «Люкс» в Укра!н1 ви-щий, н1ж в бврош. З Борисполя щоденно в1дправляеться 70 лггаюв з родинами клан1в. Коли ми мр1яли про неза-лежн1сть Укра!ни 1 закладали 1! фундамент, то не мали
244
HaMipy провести до влади великий каттал i вщдати Украшу в руки олтарх^в з числа партноменклатури.
Украша мае значш можливостi для вщродження i великi шанси вже невдовзi досягти високих темпiв еко-HOMi4Horo зростання, оскiльки для цього е в наявност серйозна база: украшська держава володiе вигiдним гео-гpaфiчним положенням, нaйpодючiшими землями, ба-гатими природними ресурсами i висококвaлiфiковaною робочою силою, працьовитим i не деградованим народом. Великий аграрний потенщал Укра!ни не викорис-товуеться через вiдсyтнiсть державно! допомоги, в першу чергу дешевими кредитами. Тому Украша не готова скористатися зростанням свггових щн на продовольство. В Укра!ш вщсутнш сiльськогосподapськi банки. Сiльськогосподapський банк «Украша» перетворився в гадючник, в якому вирощеш нaйбiльшi мaфiозi (В. Геть-ман., В. Ющенко, Г. Сацюк), якi його pозiбpaли i зни-щили. Для бaнкiвництвa як дешевого споабу зароблен-ня грошей (на халяву) невигщним стало вкладання грошей у стьське господарство. А треба зробити банювниц-тво як форму сприяння розвитку сщьського господар-ства. Держава практично не надае допомоги селу. Суб-сидГ! фермерам США становлять 42 млрд. долapiв. В бврозош селяни отримали 50 млрд. евро дотацш. Зни-жуються податки, pеaлiзyються спецiaльнi програми допомоги селянам.
Не можна не враховувати жахливих наслщюв ми-нулого панування в Укра!ш жорстокого тотaлiтapного режиму. Пiсля тотального винищення укра!нсько! iнте-лiгенцiï (згадаймо Сандормох) i знесилення наци' голо-доморами, в кpaïнi не виявилось полпично! оpгaнiзaцiï, здатно! мобiлiзyвaти народ на боротьбу за побудову ук-рашсько! нaцiонaльноï держави.
Французький фщософ Ален Безансон спрогнозував наш ниншнш стан: «1снують двi перешкоди для остаточного формування украшсько! наци' — давнш дефiцит елiти i старанно культивований Роаею розбрат серед украшського народу».
Рух за вщродження незалежно! Украши в час гор-бачовсько! перебудови очолили недостpiлянi, це в першу чергу лггератори (сшлка письменникiв Укра!ни i il вiддiлення в обласних центрах стала штаб-квартирою Народного Руху Украши, товариства украшсько! мови та шших громадських оргашзацш, що стали появлятись) та дисиденти, яю стали повертатись з заслання. Вони протягом тривалого часу були вщрваними вщ життя в Укра!ш i не тiльки не знали, що треба робити, а й якою е ситуащя в кра!ш. Hi пеpшi, нi друп не розбирались в господарських i економiчних питаннях i на перший план висували знaйомi !м проблеми вщродження украшсько! мови, нащонального i культурного вщродження, визнан-ня ОУН-УПА... Однак усе це не вщображало велико! склaдностi питань державного бyдiвництвa, не вказува-ло шляхiв подолання наслщюв колошального минуло-го, створення найважливших aтpибyтiв деpжaвностi, зокрема фшансово!, грошово-кредитно! i бaнкiвськоï системи, митнищ забезпечення не лише полiтичного й економiчного сyвеpенiтетy.
Нашому державному кеpiвництвy варто б скористатися настановами I. Франка. Але ж саме перед укра!-нською iнтелiгенцiею, як писав 1ван Франко в «Одвер-тому листi до галицько! украшсько! молодежи», сто!ть
в1сник ekohomi4hoï науки украши ^
«...величезна дшова задача — витворити з величезно'1 етшчно'1 маси украшського народу украшську нацiю, суцiльний культурний органiзм, здiбний до самостшно-го культурного й полггачного життя». За твердим пере-конанням 1вана Франка, для того щоб навчиться «чути себе укра'шцями без офiцiальних кордошв», ми маемо «... поперед усього шзнати ту свою Украшу, всю в il ет-нографiчних межах, у il теперiшнiм культурнiм сташ, познайомитися il природними засобами та громадськи-ми болячками i засво'1'ти собi те знання твердо, до то'1 мiри, щоб ми болши кождим хоч i як дрiбним та част-ковим il усшхом, а головно, щоб ми розумши всi прояви il життя, щоб почували себе справдi частиною його».
Треба говорити не лише про те, що не подавалось серйозних щей, не висувалось конструктивних пропо-зицш державного будiвництва, а й про байдуже, точш-ше варварське ставлення до серйозних розробок i про-позицiй, на обГрунтування яких пiшли десятки рокiв.
Подготовлена мною програма економiчних реформ, створення ефективно'1 ринково'1 грошово-кредитно'1 i бантвсько! системи виявилось нiкому непотрiбною. Я доклав багато зусиль до того, щоб вталити цю програму в життя за допомогою Верховно! Ради i пщтримки де-мократичних сил.
Спещально для Верховно'1 Ради пщготував Концеп-цiю перебудови банкiвсько'i системи, тд якою поставили сво'1 пiдписи 79 депутатiв Верховно'1 Ради XII скли-кання i одностайно висловились за розгляд Концепцй' на сесй'. Для законотворчо'1 дiяльностi народних обранцiв Верховна Рада надрукувала мою працю «Яка банкiвська система потрiбна Укра'iнi» (до концепцй' становлення i розвитку банювсько! системи Украши) на 80 стор., яка була вручена вшм народним депутатам (1-Д, 28.08.1995, т. 500). Згщно з розпорядженням заступника Голови Верховно'1 Ради О. Дьомша вiд 18.01.1996 р. Концепщя була надрукована i розюлана в усi Комiтети i фракцй' з зав-данням обговорити i пщготувати до розгляду на сесй' (№ 1143/ 12-4, 19.01.1996 р., 38 аркушiв). У скороченому варiантi на 10 ар кушах Концепщя була вручена вам народним депутатам (7-НД. 23.01.1996., т. 400). Бщьшють Комгтетав i фракцш розглянули Концепцiю i дали ш високу оцiнкy
14.05.1996 р. в порядку денному засщання Комiсi'i з питань фшаншв i банкiвсько'i дiяльностi четвертим пунктом було записано: «Про питання щодо проекту Концепцй' перебудови банювсько! системи Украши». Але меш, навпъ, слова не дали.
Розгляду Концепцй' на сесй' не допустив В. Суслов (його виборчу компанш фшансували комерцшш банки) разом з В. Ющенком, В. Стельмахом, В. Гетьманом i уаею щею банкiвською мафiею.
20 жовтня 1999 р. Секретарiат видрукував Концеп-цiю вдосконалення грошово-кредтино'1 полиики i змiни принципiв дiяльностi банив i вручив кожному народному депутату (№ 4122). ïм же також вручена книжка «Банивська система Украши: шляхи реформування», видана парламентським видавництвом у 2000 рощ.
Народним депутатам вручен також мо'1 працк» Чому в Укра'1Ш повсюдно бракуе грошей? (Новi пiдходи до грошово-кредитно'1 полiтики i змiни принципiв д1яльноста банкiв) «(1998), «Шляхи докорiнно'i перебудови i реформування Банивсько! системи Украши (лихварська банк-
iвська система — гальмо на шляху ринкових реформ, пщприемництва i вщродження Украши) «(2004) та ш.
Йдеться, отже не про розмови на кухш домогос-подарок, а про розгляд документав, якi були опрацьо-ваш Верховною Радою. Так що в розпорядженш Верховно'1 Ради е науково-обгрунтована програма створення ефективно'1 банювсько! системи, яку треба реалiзу-вати.
Укра'1'на втрачае свое обличчя, бо не може виробля-ти навиь для себе, не те що на традицшний експорт, цiлий ряд важливих продукпв, зокрема цукру, м'яса, вершкового масла i навпъ картопл^ овочiв, а також одягу, взуття, побутово'1 технiки. Гнiтучий настрiй вщ iмпорту з'являеться в людей шсля вiдвiдання наших магазинiв.
Не використовуеться рацюнально величезний ви-робничий потенщал Укра'1'ни, il чорноземи, значнi при-роднi багатства. Укра'1'на вiдома в усьому свт як багата краша з працьовитими, творчими людьми.
Особливо'1 турботи заслуговуе питання про реформування i подальший розвиток банювсько! системи. Грошовий обiг е кровоносно-судинною системою еко-номiки Укра'1'ни i вщ його стану залежить здоров'я уше'1 економiки.
Найбiльше занепокоення в перюд кризи виклика-ла у бщьшоста експертiв нестабiльнiсть банкiвсько'i системи, недосконалi форми органiзацi'i ïï дiяльностi. [12, c.18, 20, c. 15-20]. Пасиви банювсько! системи в пере-важнiй бiльшостi скалдаються з «коротких» грошей, розмщених в банках на термш до року. У зв'язку з цим частка i обсяг швестицшних кредтипв, в тому чи^ iпотечних, незначнi i в рази поступаються показникам банювсько! ситеми шших кра'1'н. Лише 8,2 % укра'шщв довiряють банкам.
Банкiвська система Украши сформувалась як лихварська, паразитична, що висмоктуе соки з виробниц-тва i паразитуе на обслуговуванш непродуктивного спо-живання, вщкушуючи незаслужено надто великий шматок нацюнального пирога. Не може процвгтати кра'1'на, в якiй величезнi доходи отримують та, що нiчого не ство-рюють.
Позичковий каштал не став складовою, пiдпоряд-кованою частиною промислового кашталу, тому не вiдбулось чп-кого розмежування м1ж ними функцiй. Виробництво в Укра'1Ш не мае свого позичкового кашталу i свое'1 бантвсько! системи. Теперiшня наша банк-iвська система за своею природою е лихварською, пара-зитичною.
У сьогодщшшх важких кризових умовах мщьйони укра'шщв скеровують свш гнiв в бш бандитсько'1, зло-чинно'1, пристосовано'1 до потреб олтарх1в, «тiньовикiв» i мафй' банкiвсько'i системи, через неефективне функц-iонування яко'1 вони зубожiють, втрачають сво'1 заощад-ження, позбуваються роботи, а заодно i засобiв до юну-вання. У значнiй мiрi з вини банкiв люди втратили впев-ненiсть у завтрашньому дш.
Замiсть того, щоб пiдвищувати ефектившсть функ-цiонування банкiвсько'i системи, полшшувати обслуго-вування пiдприемств, запровадити ринковi механiзми створення грошей банкiвськi мафiозi зробили банки знаряддям пограбування народу i легким способом сво-го збагачення.
Через це наступив пар^ч бантвсько'1' системи, який негативно позначаеться на робота пщприемств. Вiд реа-лiзацiï продукцй' вони не отримують потрiбних ïm коштiв для вщновлення процесу виробництва, пiдприемства втрачають оборотш кошти, а замiнити ïx кредитом немае можливость Повертаються до забутого бартеру.
Тепер практично розвалюеться грошово-кредитна i банкiвська система. Вкладники вщьних грошей бояться вкладати грошi в банки оскшьки не мають гарантш на ïx повернення, виробництва не розвиваються, бо пiдприемства позбавленi кредитних ресурав i в цих умовах не можуть звести кiнцi з кшцями.
Криза банкiвськоï системи в Укрш'ш спровокована не стiльки зовншшми факторами, як внутрiшнiми. За офщшними даними на 1 жовтня 2009 року загальш збит-ки комерцшних банкiв iз початку року становлять 20,9 млрд. грн. Майже кожен украшський банк у перiод кризи так чи шакше зiткнувся iз проблемою недостат-ньо1 лiквiдностi i труднощами повернення вкладiв насе-ленню. Обсяг проблемних кредитiв у портфелi фшуста-нов ще влiтку перевищив 30 %, а зовнiшнi зобов'язання банювського сектору краши $ 35 млрд. Економiчна криза вказала на вразливкть укра'шсько'1' банкiвськоï системи, яка виявилася неспроможною повноцiнно функцiонувати без пщтримки держави i водночас подтвердила, що влада нездатна належним чином конт-ролювати фiнансовi потоки в крш'ш. 3 жовтня 2008 року Нацбанк запровадив тимчасовi адмiнiстрацiï у 25 фшу-станов — це майже 14 % загально'1' кшькосп банкiв. Протягом вересня — грудня 2008 р., коли розпочався масовий вщплив депозитав iз фiнансовоï системи, НБУ надав комерцшним банкам рефiнансування на загальну суму понад 111 млрд. грн.. Однак, левову частку цих коштав було спрямовано не на пщтримку економки, а на валютш спекуляцй' та кредитування пiдприемств, пов'язаних iз власниками банкiв. Восени настав час повернення кредипв рефiнансування (торiк регулятор надав банкам грошi пщ 15—17 % рiчниx), проте як ствер-джують джерела у Нацбанку бшьшкть фiнустанов не мають змоги розрахуватися вчасно. На чотири тижш було пролонговано позики, надаш Надра банку, Родовщ банку, Укргазбанку, банкам «Фшанси i Кредит» i «Кшв».
Сформувалася задубша i закостенiла в консерва-тизмi лихварська банкiвська система, яка не нацшена на обслуговування пщприемств i забезпечення високоефек-тивного господарювання, ш на iнвестицiï, нi на запро-вадження нових теxнологiй i створення сучасних пщприемств, ш на прискорення i здешевлення платежiв i розрахунюв, а на паразитування на пщприемствах i висмоктування з економши Украши всix життевих сокiв.
Грошово-кредитна i банивська система пристосо-вана не до обслуговування енергшних, активних дщо-вих, пiдприемливиx працiвникiв, людей малого i серед-нього бiзнесу, фермерiв, а мафiозi, олiгарxiв i тшьовитв. Через це виробничий потенщал використовуеться нера-цiонально, заводи i фабрики закриваються, багатства Украши розкрадаються, найурожайнiшi у свт землi пустують, а народ злидарюе.
Через нездатшсть Нацбанку навести лад у фшансах величезнi кредитнi ресурси використовуються нерацю-нально, заганяються в долари, переводяться за кордон, ховаються населенням в матрацах, пролежують там ро-
ками в бездiяльному сташ i знецiнюються, у той час як через брак кредитних ресуршв не здшснюються швестицй', не розвиваеться виробництво, не реалiзуються соцiальнi програми.
Нацбанк не створив сприятливих умов для розвит-ку чесного бiзнесу i пiдприемництва, не скерував кредитних ресурав на його обслуговування, через що 8 мщьйошв найактившших, висококвалiфiкованиx прац-iвникiв не знайшли застосування сво'1'м силам у промис-ловостi i сiльському господарствi i змушенi були ем^ру-вати в iншi краши i збагачувати ïx.
Нацбанк виявився нездатним оргашзувати роботу зi створення банкiв, ят стали б надiйними партнерами пщприемств, обслуговували б виробництво, перекладали б на сво'1' плечi важливi функцй' щодо забезпечення пiдприемств кредитними ресурсами, оргашзовували б швидкодiючу систему платешв i розраxункiв, перетворю-вали б боргсш вимоги i зобов'язання в грош^ взаемопо-гашували б ïx, налагодили б продаж боргiв (факторинг), мобшзували б усi наявнi вщьш кредитнi ресурси, пере-творювали б ïx у каттал i скеровували в швестицй'.
В Украïнi вщсутш сiльськогосподарськi, комунальнi та iнвестицiйнi банки, ят мобiлiзували б величезнi кре-дитнi ресурси, якi перебувають у бездiяльному станi i скеровували б в швестицй'. Менше 6 % кредитних ресуршв використовуються для швестицш. Уш комерцiйнi банки е однотипними лихварськими шарагами з висмоктуван-ня з економши грошей за допомогою обслуговування не виробничих, а торгово-посередницьких операцш.
НБУ не спромiгся органiзувати ефективного меха-нiзму створення грошей, запуску ïx в об^ i погашення.
З метою штучного пщтримання цшносп долара на укра'1'нському ринку Нацбанк спотворив увесь емiсiйний процес. Замють того, щоб здiйснювати емiсiю грошей у вщповщносп з потребами об^у, тобто пiд закладенi в Нацбанку комерцшними банками векселi, Нацбанк за-пускае гривню в обiг шляхом закупiвлi доларiв на мiжбанкiвському валютному ринку, чим створюе пщви-щений попит на долари. Одночасно позбавляе грошей тих суб'ектав господарювання, якi не мають для продажу доларiв.
Нацбанк не забезпечуе збалансованоста фiнансовиx ресуршв кра'1'ни у результатi чого, з одного боку, вщчу-ваеться величезний брак кредитних ресуршв, через що не здшснюються швестицй', до кредитних ресурав не мають доступу пщприемства, несвоечасно проводяться платежi i розрахунки, а з другого — у матрацах i панчо-хах у бездiяльному станi перебувають десятки мiльярдiв доларiв, евро i гривень.
Шякого виправдання не мае стягнення з пщприемств банками величезних граб1жницьких здирницьких вхдсоткгв, якi пожирають не лише ïx прибутки, а й часто значну ча-стину коштiв, призначених для простого вiдтворення. Гра-б1жницьт банкiвськi вхдсотки, якi в 5 разiв е вищими, н1ж у цившзованих кра'1'нах, обезкровлюють економiку i вщда-ляють банки в!д виробництва.
Бантвська система виявилась нездатною оргашзувати швидкодiеву й
ефективну систему платежiв i розраxункiв, через що в кра'1'ш протягом 18 роив бушуе руйшвна платiжна криза. Кредиторська i дебггорська заборгованiсть по вшх суб'ектах господарювання неустанно зростае.
246
в1сник економiчноï науки украïни ^
Найбшьшою прогалиною в дiяльностi НБУ е те, що вш не оргашзував системи рефiнансування i штучно створив кредитний голод.
Частка кредитних ресурав центрального банку в кредитних портфелях банив з року в рк: зменшуеться. У 1997 р. вона становила 11,3%; 1998 р.— 5,7%; 1999 р. — 4,2 %; 2000 р. — 2,3 %; 2001 р. — 2 %; 2002 р. — 1,8 %. Причому частка короткотривалих кредипв (на один день) становить 85—90 % вщ загального обсягу рефшансування. Останшм часом нормальне рефшансу-вання Нацбанком комерцшних банив майже зовам не вщбувалося i здшснювалося в спотвореному виглядi (на порятунок збанкрутщих банив).
Насильки важливими е питання регулювання шве-стицш Центральним банком говорить вщомий фаxiвець у сферi грошей В. Ханкель, який зазначае, що дiяльнiсть Центрального банку вимiрюеться не тим, як точно Цен-тральний банк дотримуеться рiвняння кiлькiсноï теорй' грошей i контролюе зростання грошових агрегатав М1, М2, М3, а чи вдалося йому створити дiючий ринок ка-пiталiв i перетворити заощадження в iнвестицiï.
В Украïнi вщсутш будь-якi контролюючi i регулю-кга органи за дiяльнiстю банкiв, i, в першу чергу, за Нацбанком. Тому тут немае ладу, який заважають навести банпвсьп мафюз^ що е повшстю безконтроль-ними, чинять свавiлля, зловживають владою i руйну-ють Украшу.
Законом про НБУ встановлювалося, що наглядовi функцй' повинна виконувати Рада НБУ, i передбачало-ся, що до il складу входитимуть незалежш експерти. Натомiсть парламент пiд впливом банивського лоббi долучае до складу Ради здебщьшого банкiрiв. 1дею створити незалежний орган контролю провалено... Без цього в режимi реального часу зупиняти тих, хто виводить активи з краши неможливо. Схеми штучного знекров-лення фшансових установ активно працюють далi.
У той час як по свпу крокують електроннi грошi, розраxунковi операцй' здiйснюються безготiвково, в Украïнi половина розрахунпв здiйснюються готiвкою, грошi перевозяться в торбах i на це сусшльство тратить величезш кошти. Для приховання операцш вiд по-дативщв у тiньовому оборотi використовуеться гопвка, зарплата виплачуеться в конвертах, не вщображаеться на рахунках пiдприемств у банках i не оподатковуеться.
Важким злочином перед украшським народом е здшснена Нацбанком в штересах тшьовипв, мафiозi i казнокрадiв без вщповщного дозволу органiв влади широкомасштабна доларизащя кра'1'ни, у результатi яко1 Украша. подарувала США понад 100 млрд. доларiв ем-iсiйного доходу. На друкування 100 доларово'1' купюри США тратять 3 центи, а у нас вони купують за цю купюру товарiв на 100 доларiв.
Доларизащя економши заважае украшськш державi проводити самостiйну грошово-кредитну полггаку. З вересня 2008 року нацюнальна валюта девальвувала на 65 %. Доларизащя впчизняно1 економiки збiльшилась за шкть рокiв на 27 % i сягнула 65 %. Таким чином на одну гривню припадае вже два долари i це максимальний показник за всю юторш Украши. В украшських банках надто багато шоземно!' валюти, а це дуже небезпечно як для самих фшансових установ, так i для ïx ^ентав. Це приводить до того, що рiзко пщвищуеться доларизащя
нашо! економки, попит же на нацюнальну валюту по-нижуеться разом з И курсом.
В Укра!ш зосереджено до 5 % ус1х ем1тованих аме-риканських долар1в. В умовах стаб1льност1 гривни валютн1 кредити здавалися привабливими — у 2006-му рощ !хнш обсяг зр1с на 95,4 %, у 2007-му рощ — на 75,4 %. При цьому динам1ка зростання гривневих позик була скром-ншою. Прир1ст вщповщно становив 52,3 1 72,7 %.
Грошова маса у вересш 2010 р. становила 569, 2 млрд. грн.., грошова база 216,7 млрд., обсяг готавки поза банками — 174, 8 млрд. В об1гу Укра!ни перебувае 150 млрд. дол. Якщо перемножити на 8, то отримаемо сшввщношення м1ж доларом 1 гривнею. Це сшввщно-шення буде 1:2. Це означае, що Укра!на фактично не мае свое! грошово! системи.
Державш ф1нансов1 вливання (зокрема шляхом рефшансування банив) мали б стимулювати розвиток виробництва, але насправд1 призводять лише до змен-шення резерв1в Нацбанку. Зам1сть того, щоб спрямува-ти в1льну л1квщшсть в реальну економ1ку, ф1нустанови конвертують гривню в долари, п1дриваючи курс нацю-нально! валюти 1 провокуючи пашку на гот1вковому валютному ринку.
Досл1дження свщчать, що т1ньовими св1товими структурами запущений мехашзм перетворення Укра!ни в сировинний додаток до розвинених економш В цьому мехашзм1 важливе значення надаеться пануванню в слабпй економ1ц1 Укра!ни 1ноземних валют, виключае стаб1льн1сть гривш, ускладнюе розробку 1 реал1зац1ю гро-шово-кредитно! пол1тики. Експанс1я не забезпечено! золотом «св1тово!» валюти — долара США, а також евро сягнула меж, яи загрожують нашш нац1ональн1й безпец1. Економ1чн1 чи полггачш потряс1ння в св1т1, р1шення уряд1в 1ноземних держав, м1жнародних чи транснацю-нальних ф1нансових груп несуть ризик одночасно! руй-нацй' економ1ки Укра!ни. 1ноземна валютизац1я економ-1ки сприяе И ташзащ!, формуванню фетишизацй, переваг шоземного 1 недов1ри до нацюнального, в т. ч. гривн1, невпевненоста людини у своему соц1альному становища Вона також е засобом кримшал1защ! економ1ки, можли-вост1 нечуваного миттевого збагачення, тих, хто волод1е (впливае, приймае ршення) 1нформац1ею про змшу курсу гривн1 по вщношенню до найб1льш витребуваних 1но-земних валют. I навпаки. Вона сприяе збщьшенню про-шарку б1дних 1 злиденних, знищенню малого 1 середньо-го б1знесу, концентрацй' нерухомост1, передушм земл1, у власност1 засновник1в банив. З ще! причини в Укра!ш 1снують пол1тико-ф1нансово-владн1 групи, зац1кавленн1 у пануванш в Укра!н1 1ноземних валют, замовчуванш, 1гно-руванн1 або розмиванш ст.99 Конституцй' Укра!ни, якою визначено, що грошовою одиницею Укра!ни е гривня.
Деилька рок1в тому, коли економ1чна криза вже наблизилась (!! передв1сники — рег1ональн1 ф1нансо1 кризи в Росп, АзП тощо), Правлшня НБУ прийняло нормативно-правовий акт, який забороняв об1г на тери-тори нашо! держави 1ноземних валют. Однак цей документ не був введений. Причина цього, вважають фанвщ, тиск зовшшшх та внутр1шн1х сил, яи мають власн1 1нте-реси, що не сшвпадають з штересами народу Укра!ни. Зараз, у зв'язку з економ1чною кризою 1 падшням курсу гривн1, тисячам 1 тисячам позичальниив 1ноземно! валюти в банках, !х с1м'ях пон1вечен1 доль М1ж тим, Бан-
ки з шоземним катталом продовжують видавати кре-дити з найвищими у свт вiдсотками, гальмуючи розви-ток економiки, одночасно вiдрiзають шлях у малий бiзнес простим украшцям. Як наслiдок, практично вся торпвля на ринках (базарна торпвля) опинилася в руках шоземщв, якi, перепродують «руками» украïнцiв на ix землi виготовленi укра'шцями товари, отримують при-бутки, вiдправляючи ix сiм'ям на батькiвщину, вимива-ють обiговi кошти — кровоносну систему економки нашо'1 держави.
Слабка економка Украши потребуе захисту нацю-нально'1 валюти. Розмiри iноземноï валютизацй' еконо-мiки Украши посилили il зовшшню залежнiсть, сприя-ють il тошзацй', призводять до збiльшення бiдностi та злиденност населення, послаблення чи знищення малого i середнього бiзнесу.
Об^ на територй' Украши шоземних валют, зокре-ма надання валютних кредитiв для споживчих потреб,, суперечить фiнансово-економiчним iнтересам сустль-ства, держави, окремих громадян i в сучасних умовах Украши е одшею з основних перепон для забезпечення стабшьносп гривни; вш е шструментом руйнацй' еконо-мiки держави, малого, середнього бiзнесу, примножен-ня бiдностi та злиденност народу, стимулом корупцй' (xабарi даються в доларах).
Наслiдки доларизацй' життя украïнцiв вiдомi: однi втратили останнi накопичення, iншi не можуть поверну-ти валютнi кредити i на ixm квартири, автомобiлi «полю-ють» колекторськi фiрми... Як могло так статися, що Украша, маючи свою визначену Конститущею нацюналь-ну грошову одиницю — гривню, опинилася в «полот» долара США та бвро? Виявляеться, бантри для надання валютних кредипв знайшли лазiвку в закош!
Для того, щоб навести лад у фшансах треба ютотно реформувати банкiвську систему i привести грошово-кредитну полiтику у вщповщшсть з вимогами життя, з потребами вщродження Украши.
Банки повиннi обслуговувати пiдприемства, займа-тись ïx плапжно-розрахунковими операц1ями, а не ризи-кованим вкладанням коштiв у непродуктивнi, сумшвш посередницькi операцй'. У крашах з ринковою економь кою пiдприемець, який виробив i у вщповщносл з договором вщвантажив продукцiю покупцю, передае докумен-ти банку i зшмае з себе всi турботи щодо стягнення пла-тежов. Лише Нацбанк винен у тому, що банки не займа-ються тим, чим треба, тобто корисною роботою.
Домагаючись широкого використання в платежах i розрахунках дорогого грошового катталу, зокрема до-ларiв, Нацбанк iгноруе застосування дешевих сурогатав i замiнникiв грошей. На даний час у свт, нарiвнi з банкнотами, яю емiтують центральш банки, функцiонують звичайнi векселi (документ комерцшного кредиту) i чеки (шструмент комерцiйниx банкiв), якi використовуються як на нацюнальних, так i на свгтових ринках.
Глибокi коренi шидливо! полiтики Нацбанку викри-вае Голова Верховно'1 Ради В. М. Литвин в опублшованш в «Голосi Украши» статт за 14 червня 2005 р., у якш зокрема говориться, що «за вс роки Нацюнальний банк, який поступово досяг небачено'1 для сучасних умов авто-номй', не перевiрявся жодним контрольним органом держави i реально, комплексно не звиував перед народом i парламентом». Це ж нацюнальний гаманець, фабрика
грошей, з яко'1' поцупили мшьярди... Негайно треба провести ревiзiю Нацбанку i очистити його вщ мафiозi.
Друкування грошей — це виробництво спещально-го товару — фабрикування валюти. I держава повинна супроводити цей процес вщ народження грошей, ix збе-рiгання, транспортування, використання.
Дуже прикро, що напрямок розвитку бантвсько'1 системи Украши з самого початку ïï виникнення i форму-вання визначали не справжнi патрiоти, люди, защкавлеш в розвитковi i процвiтаннi краши, а мафiозi i казнокради.
З перших дшв становлення державностi як народ-ний депутат я застертав вiд цього не лише помилково-го, а й злочинного шляху розвитку i запропонував свою, ринкову модель побудови бантвсько'1 системи, з втщен-ням яко'1 в життя ми були б уникнули багатьох труднощiв i бiд, ят сьогоднi звалились на нашi голови.
Цього катастрофiчного стану не лише банювсько! системи, а й нашо'1 держави не можуть заперечити ri демагоги i авантюристи, якi, ще вчора запевняли нас у процвгтанш Украши тд ïx керiвництвом, у ïx великих досягненнях у змщненш гривнi, яка гарантуе стабiльнiсть не лише громадянам Украши, а й державь
У цьому зв'язку привертае до себе увагу зашзшле визнання Головою Нацбанку В. С. Стельмахом того реального факту, що Украша практично не мае свое'1 гро-шово'1 системи, через що страждають мiльйони людей i у нас на ринку владарюе чужинець i зайда — долар, висмоктуючи з економши доходи, обезкровлюючи кра'1-ну, паралiзуючи господарське життя.
Керiвника Нацбанку Укра'1ни, а заодно й главу бан-твсько! мафй' В. С. Стельмаха життя змусило вщмовитись вiд попереднix демагопчних заяв про великi досягнення створено'1 ним банкiвсько'i системи. Вiн протягом багатьох роив дурив украшський народ гучними заявами про велику ефектившсть укра'1нсько'1 грошово'1 системи, яка через катастрофiчне падiння курсу гривни, шфляцш i зростання цiн перетворила мшьйони украïнцiв у злидарiв, позбавлених найелементарнших засобiв iснування.
В. С. Стельмах зокрема говорить: «До кризи ми пiдiйшли з одшею, але системною, проблемою — вщсут-нiстю довiри до гривш як стабiльно'i грошово'1 одиницi. Ми дотепер не затвердили гривню в статуа головного атрибута державносй i через це маемо вш поточш про-блеми. Доларизацiя офiцiйно'i частини украшсько! еко-номiки на сьогодш перевищуе 30 %. За останш шiсть мiсяцiв населення скупило на валютному ринку понад $6,5 млрд. Скщьки валюти знаходиться тд подушками громадян, ми й припустити не можемо. Якби долариза-цiя економши була низькою, нixто б не звернув уваги на курсовi коливання, ят були необxiднi для того, щоб захистити кра'1ну вiд зовшшньо'1 кризи» [13].
Ця злочинна доларизашя здiйснена не для широких верств населення i не для полегшення '1хнього життя, не для розвитку i процвгтання Украши, а для того, щоб мафй' i олтархам легше було грабувати Украшу i перекачувати награбовану валюту за кордон.
У зв'язку зi знецшенням гривш населення повсюд-но, там де може зшмае грошi з рахунюв у банках, купуе долари i нагромаджуе ïx у матрацах. В Укрш'ш нагромад-жено понад 100 млрд. доларiв, за придбання яких ми вивезли зерно, олш, метал та iншi цшность Бiльш не-розумного використання нацюнального багатства i мар-
248
втсник економтчно! науки укра!ни ^
нотратства й придумати неможливо. Долар витаснив гривню з внутршнього обороту i позбавив ïï багатьох важливих функцiй i ролей. Економка практично зали-шилася без кредитних ресурав. У той час, як по свпу крокують електроннi грош^ Укра'1'на опустилася до рiвня матрацно! грошово! системи. Наявнi в оборота i у матрацах долари — дуже серйозний внутрiшнiй резерв для держави i вщ того, чи вдаеться ïx повернути, залежить загальна доля вичизняно'1' економки.
Про неефективну паразитичну украшську грошово-кредитну систему i шкщливу безрозсудну доларизацш, ïï негативнi наслiдки, якi тальки тепер збагнув В. С. Стель-мах, я iнформую Нацбанк i найвище державне керiвниц-тво уже протягом двох десятив рокiв, пропонуючи свою ринкову модель побудови банивсько'1' системи, сформу-льовану у «Концепцй' перебудови банкiвськоï системи Укра'1'ни, яку заступник Голови Верховно'1' Ради О. Дьомш 18.01.1996 р. направив у комггети з вимогою пщготувати розгляд Концепцй' на сесй', а також у пращ «Яка банкь вська система потрiбна Укра'ïнi (до концепцй' становлен-ня i розвитку банкiвсько'ï системи Украши)», виданш Верховною Радою i вручено'1' усiм народним депутатам для використання в законотворчш роботi.
Однак банювське лоббi не допустило розгляду мое'1' моделi на сесi'ï, хоч 85 народних депутатав вимагали цього, поставивши сво'1' пiдписи пiд Концепщею.
Змiст мо'1'х пропозицiй викладаеться також в сотнях шших мо'1'х наукових праць i листав, адресованих висо-ким посадовцям. Ця моя модель, як i теорiя кредитних грошей, отримала свггове визнання.
Лггература
1. Свггова фiнансова криза та 11 вплив на краши з ринковими економшами. Матерiали науково'1 конференций 23 листопада 2008 р. 1нститут свггово! економiки НАНУ. — 2008.
2. Швайка М. А. Банивська система Украши: пробле-ми становлення i удосконалення / М. А. Швайка. — Видавництво Кшвського мiжнародного унiверситетy — К. : 2010 р.
3. 1стс^я економiки та економiчноl думки : навчаль-ний поабник. — Харкiв. — 2011 р.
4. Матерiали круглого столу, присвяченого 20 рiччю створення НРУ за перебудову. 20 вересня 2009. НАН Украши. — К. : 1нститут ютори НАН Укра'ни. — 2010 р.
5. Чорновш В. М. Пульс украшсько! незалежноста / В. М. Чорновш. — К., 2000 р.
6. Швайка М. А. Економiчнi атрибути незалежноста Укра'1ни / М. А. Швайка. — К. : Видавництво Кшвського м1жнародного ушверситету, 2011. — 88 с.
7. Ковтун С. Iсторiя Народного Руху Украши / С. Ков-тун. — К. : Факт, 199. — С. 128-129
8. Тиждень украшський. — 2011. — №14. — С. 22.
9. Укра'1на молода. — 2011. 6-7 травня. — С. 17.
10. Шубин А. В. Великая депрессия и будуще России / А. В. Шубин. — М. Яуза ЭКСМО, 2009.
11. Дзеркало тижня. — 2010. — 5 лютого.
12. Економша Украши на шляху вщ депреси до зростання: джерела, важел^ шструменти. — Нащональний шститут стратепчних дослщжень, — К., 2010 р.
13. WEEKLY. UA— 04. — 10.06.2009. — С. 17.
