CC BY
50
ДИСКУС1ЙНИЙ КЛУБ
М. А. Швайка
академк АЕН Украши м. Кшв
БОРОТЬБА НАРОДНОГО РУХУ УКРА1НИ ЗА СТВОРЕННЯ НАЙВАЖЛИВ1ШИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ АТРИБУТ1В УКРА1НСЬКО1 ДЕРЖАВИ: ГРОШОВО1 СИСТЕМИ, ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ, БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Особливо! уваги потребували питання забезпе-чення економiчного суверенiтету Украши, подолання наслщюв колонiального минулого, створення власно! укра!нсько!, незалежно! вiд Москви грошово-кредитно! i банювсько! системи, органiзацiя центрального банку Укра!ни, фiнансово'i системи та iн.
У сво!х опублiкованих працях i виступах у перiод створення Рухiвських осередюв я намагався переко-нати громадсьюсть, що без реального, у тому чист економiчного суверенiтету, що передбачае запрова-дження нацiонально'i валюти, без повновладдя народу на сво!й етшчнш територп, iстотних зрушень в гор-бачовськш перебудовi, скерованiй на подолання наслщюв адмшстративно! системи, досягти буде немож-ливо.
Я не просто домагався створення грошово! системи сталшського взiрця, спотворено! в час кредитно! реформи 1930-1932 рр., а сучасно! кредитно! грошово! системи, яка в ХХ столгт прийшла на змiну зо-лотогрошовiй. [4, с. 205-215].
Для цих пропозицш у мене був вагомий науко-вий доробок. Свого часу я даремно намагався перевести радянську грошову адмшстративну систему на кредитну основу i за допомогою цього заходу радив зжити черги у розподЫ предметiв споживання, това-рний дефщит i добитися збалансованостi економiки. Створювати грошi, тобто органiзувати грошову систему, я пропонував не на вольових партшних ршен-нях, а згщно з вимогами володаря вищого рангу, тобто об'ективно юнуючого економiчного процесу — обмшу, на основi комерцiйних боргових зобов'язань.
З щею метою я звернувся з цшою низкою допо-вщних записок до найвищого партiйного i державного керiвництва. Навiть добився розгляду мо!х пропо-зицiй в правлшш Держбанку СРСР. Однак пробити цю мертву, консервативну систему меш не вдалось.
Ця моя спроба завершилась виключенням мене з партп, звшьненням з роботи i трьохрiчним перебу-ванням на становищi безробггного. Цього добився В.Ю. Маланчук за допомогою приклеення менi яр-лика щеолога капiталiзму, бандерiвця i нацюналюта, який до к1нця не роззбро!вся i один за одним прояв-ляе рецидиви укра!нського буржуазного нацiоналiзму.
Рiшуче виступаючи проти мое! пропозицп щодо вiдродження комерцiйного кредиту, як бази створення грошей, голова Держбанку СРСР В.В. Деменцев в адресованому меш лисп №16024 вщ 13.03.1986 р. пише: «За дорученням економiчного вщдшу ЦК КПРС Правлшня Держбанку СРСР розглянуло ва-шого листа, адресованого Генеральному секретарю ЦК КПРС товаришу М.С. Горбачову». За допомогою голих, догматичних штамтв про переваги планово! сощалютично! економiки над стихiйною, ринковою, капiталiстичною вiн вiдкидае мо! пропозицп, не вни-каючи в !х суть [1, с. 195, 196].
Партшне i державне керiвництво ршуче висту-пало проти комерцiйного кредиту, тому що вш не дозволяв вшьно манiпулювати грошовими ресурсами.
При комерцшному кредитi право створювати грошi мае той, хто виробив товар i реалiзував його.
1нший високопосадовець, заступник голови пра-влiння Держбанку СРСР В. С. Захаров в адресованому меш лисп №16024 17.12.1987 р. зi здивуванням запи-туе в чому переваги комерцшного кредитування в порiвняннi з банк1вським, чому саме за допомогою комерцшного кредиту можна л^щувати негативш явища в грошовому об^ i взагалi вiн не мае жодного вщношення до грошово! системи [1, с. 198].
Цей кредит ставить обмеження на прийняття свавшьних ршень i тому парноменклатура вщ нього вiдмовилась. Розбалансованiсть економiки, товарт дефiцити, неможливiсть придбати населенням без черг найнеобхщнших товарiв !"! не щкавило, тому що для не! юнували спецiальнi розподшьники.
Найбшьше зусиль до критично! оцiнки мо!х ре-комендацiй доклав iнший заступник голови правлшня Держбанку СРСР Пчолш П.Я., який в адресованому меш лисп №1618 вщ 13.02 1979 р. пише: «Розг-ляд з вашою особистою участю i участю наукових спiвробiтникiв 1нституту економiки АН СРСР, Мос-ковського фшансового iнституту i спецiалiстiв Держбанку СРСР рукопиетв надiсланих до редакцп журналу «Деньги и кредит», а також лист i доповщна записка , надiсланнi до правлшня Держбанку СРСР мю-тять ряд рекомендацш теоретичного i практичного характеру, скерованих на удосконалення кредитного i розрахункового механiзму, а також дiяльностi усiе! банк1всько! системи кра!ни... Поставлене вами в теоретичному плаш питання про утворення безгопвко-вих засобiв зводиться до принципово неправильного положення про утворення кредитних грошей за до-помогою комерцшних боргових зобов'язань (а в цьо-му якраз суть кредитно! грошово! системи, яка в ХХ столгт прийшла на змшу золотогрошовш — М.Ш.). I комерцшний кредит став гальмом на шляху ди i свь домого використання економiчних законiв соцiалiз-му, в тому чист закону планомiрного, пропорцiйного розвитку (придуманого Сталiним — М.Ш.) [1, с. 193, 194].
Ще за В. Щербицького тд псевдонiмом М. Андрпв (вiд Михайла Андршовича) я опублiкував першу в Укра!ш працю про укра!нсью грошi в некон-трольованiй партiею газеть [6] З доповщдю про необ-хiднiсть запровадження укра!нських грошей, створення власно! кредитно! i банювсько! системи висту-пав на першш установчiй, насправдi ще пiдпiльнiй, Львiвськiй крайовiй конференций Руху 7 травня 1989 р. [7, с. 220]. Чику позищю щодо запровадження нацюнальних грошей i переходу до ринково! еко-номiки я виклав на Всеукра!нському установчому
3'^i Руху 8 вересня 1989 р., на якому я виступав з доповiддю. [8, с. 30,31].
Значна частина цих могх статей, а також висту-шв на сесп Верховног Ради Украгни з приводу ство-рення украгнськог грошовог системи тепер опублжо-вана в книжцi «Економiчнi атрибути незалежностi Украгни». [25].
На щ статтi надiйшли десятки вiдгукiв. Так, п. Азошкша з Киева (Полярна, 7, кв. 10 «д») писала: «Газета з Вашою статтею зачитана до дiрок, переходила з рук в руки, i зробила дуже багато для того, щоб украгнщ, якi забули свою вiру, врештi-решт про-кинулись та стали захищати свою нацiю та Батьк!в-щину». [11].
1сторик Руху В. Ковтун в1дзначае, що «в галузi економiки вже тодi професор М.А. Швайка пiшов далi невиразного гасла «економiчно'г самостiйностi в складi СРСР», а за ключовi визначив завдання ство-рення в Украгш власног фшансово-кредитног системи, Украгнського нацюнального банку, власног грошово'1 одинищ, що на той час сприймалося як сенса-ц1я». [12, с. 128, 129].
За мою наполегливу працю в цш дтянщ мене називають батьком гривни [13].
В Украгш першу програму не лише економiчних, ринкових реформ, а й державного будiвництва, побу-дови незалежног Украгни, яка згодом стала загально-нацiональною, пiдготовлено рух1вською командою, до складу яко'1 входив i я. Пращвники 1нституту юто-рп НАН Украгни, якi вивчали дiяльнiсть Руху, на за-сiданнi «круглого столу», присвяченого 20^ччю створення НРУ, 20 вересня 2009 року зазначили: «На початку своег д1яльносп Рух у свогх лавах мав хорошу команду, яка вирiзнялася на фонi «спокшних» акаде-мiчних науковщв. Серед них було чимало спецiалiстiв iз макроекономжи, якi, очевидно, брали участь у ро-зробцi Декларацп про державний суверенитет Украгни, Акта проголошення незалежностi: В. Пилипчук, В. Черняк, М. Швайка» [31, с. 122].
Нажаль, започаткована нами, рухiвцями, пл^дна дiяльнiсть зi створення ефективног ринковог грошо-во-кредитног i бан^ськог системи Украгни була пе-рекреслена банк!вськими мафiозi, якi перетворили банкiвську систему iз засобу державного будiвництва у засiб пограбування народу, свого збагачення i махь нацiй.
Будучи обраним народним депутатом Верховно! Ради Украгни I скликання, працюючи заступником Голови постшног комiсii з питань економiчно'г рефо-рми i управлiння народним господарством, я в;дразу взявся за реалiзацiю Рухiвсько'г програми створення нацюнальног грошовог системи.
Я взяв на себе увесь тягар оргашзацшног роботи стосовно запровадження гривш. В той час у Нацбан-ку i Кабiнетi Мiнiстрiв не було не тшьки окремих пiдроздiлiв, а й жодного пращвника, який займався б питанням виготовлення грошових знакiв, карбуван-ням монет i створенням нацюнальног грошовог системи. Знайшов художников, якi виготовили взiрцi банкнот. Зв'язався iз закордонними фiрмами, якi виявили бажання виконати замовлення Украгни на друкування банкнот i карбування монет. Ознайомив-ся з можливостями цих фiрм в Канадi, Швейцаргг, Шмеччиш, Англп, Польщi. Оск1льки в бюджеп дер-жави не було валюти для оплати замовлення, я домо-вився з керiвником Чорноморського пароплавства Пилипенком В^тором Васильовичем про отримання позики.
Мен довелось побувати на багатьох щдприемст-вах ВПК i ознайомитися з 'гхнти тeхнiчними можливостями для карбування монет.
Найбгльш придатним для карбування монет ви-явився Луганський вeрстатобудiвeльний завод, на якому зупинився мш вибiр. У виданш Музеем гсторп i культури м. Луганська пращ А. С. Люльки наводиться подписаний мною, заступником Голови комгсп з питань економгчно'г реформи i управлгнням народним господарством Верховно'г Ради Украïни, адресований генеральному директору Луганського виробничого об'еднання «Верстатобудгвельний завод» G.I. Новоха-тку лист № 06-3/14-971 в1д 1 жовтня 1991 р., в якому говориться: «Просимо доручити своïм спецгалгстам термгново опрацювати питання, пов'язанг з випуском металгчних монет.
Пропозицп щодо розмгщення зазначеного виро-бництва необхдно надгслати до 15 жовтня ц.р.
Звертаемо Вашу увагу на особливу вагу цього питання».
Цей мгй лист в1д 1 жовтня 1991 р. гсторики, ну-мгзмати, працгвники музею гсторп i культури м. Луганська i iсторик першого в УкраМ монетного двору i вeрстатобудiвного заводу А.С. Люлько вважають початком зародження карбування монет в УкраМ. [15, с. 29]
Я першим iз трибуни Вeрховноï Ради, на сесгях, зас1даннях комiсiй i пiдкомiсiй, на урядових нарадах домагався запровадження нацюнальних грошей, а також вгдродження комeрцiйного кредиту, комерцш-них банк!в, вексельного обiгу, торгiвлi грiшми, створення eфeктивноï банкiвськоï системи, яка служила б народу, а не мафп, та шших атрибутiв ринковоï еко-номiки, скасованих Сталiним шд час кредитно'г реформи 1930-1932 рр.
Позитивний вплив на сприйняття где запровадження нацiональних грошей народними депутатами справила виголошена з трибуни Верховно']1 Ради моя доповгдь як претендента на посаду Голови Верховно']1 Ради Украши 19.07.1990 р. i особливо дискусгя, яка розгорнулась навколо ïï обговорення. [16].
На сесп Вeрховноï Ради 04.01.1992 р. вгд Народ-mï ради я виступив з альтернативною рух1вською програмою переходу Украши до ринково']1 економгки, в як1й рiшучe протестував проти бездумно']1 реатацп положень «Вашингтонського конценсусу», ставив питання про державне регулювання економгки, за-стосування протeкцiонiстськоï политики, лiквiдацiю сталiнiстськоï крeдитно-банкiвськоï системи, негайне запровадження нацiональноï валюти — гривш, розбу-дову митницi та шших атрибуив дeржавностi. [17].
Наша рух1вська програма переходу до ринку була повшстю самостiйницькою, без заходiв шоковоï терапп, не допускала жорстао монeтарноï полiтики, що ïï нам нав'язували ззовнi, базувалася на чгтких ринкових принципах й ефективних мехашзмах гос-подарювання. Номенклатурна бiльшiсть у Верховнш радi схвалила програму лгбералгзацп насамперед тому, що ïï прийняв швшчний сусгд, за яким вона звикла плентатись у хвостг.
Моя законотворча робота в галузг грошово-крeдитноï i банкiвськоï полгтики не завершилась гз закгнченням депутатських повноважень у 1994 р. Я ïï продовжував, працюючи консультантом Вeрховноï Ради Украши II, III, IV, V, VI скликань, членом На-глядовоï Ради НБУ, економгчним радником голови НБУ. Брав участь у п1дготовщ законодавчих акив, тгсно спгвпрацював з комитетами i фракцгями.
Верховна Рада видала мою працю «Яка банк1в-ська система потргбна Украïнi», яка була вручена всгм
народним депутатам. Мною тдготовано Концепщю перебудови банювсько! системи, гад якою поставили сво! пщписи 79 депутатiв Верховно! Ради ХШ скли-кання й одностайно висловились за розгляд концеп-цГ! на сесГ!. Згiдно з розпорядженням заступника Голови Верховно! Ради О. Дьомша вщ 18.01.96 р. Концепщю було надруковано й розГслано в уо комiтети Г фракцГ! Гз завданням обговорити Г пщготувати до роз-гляду на сесп. 20 жовтня 1999 р. (№ 4122) Верховна Рада видала мою Концепщю вдосконалення грошо-во-кредитно! политики Г змши принцитв дГяльносп банюв Г вручила всГм народним депутатам для зако-нотворчо! дГяльноси.
Для того, щоб вирватись з югпв хижака — Гмпе-рГ! зла Г створити державницью шститути незалежно! Укра!ни — армж>, митницю, фшансову систему треба було докласти багато зусиль. З метою доведення щей РУХу до армГ! ми вщвщували вшськовГ частини. Я разом з В. Мулявою, П. Кислим зустрГчався з офще-рами авГацшно! армГ!, командиром яко! був К. Морозов, який згодом став Мшстром оборони Укра!ни, пщпавши гад вплив самостшницьких руыв-ських щей. [27, с. 692]
В сучасних умовах глибоко! кризи, яка охопила усе укра!нське суспшьство, надзвичайно великого значення набувае опрацювання заходГв по !"! здолан-ню. Поруч з розв'язанням полГгачно! кризи велико! ваги набувае подолання економГчно! кризи, що поз-бавляе укра!нщв пращ Г засобГв юнування. Усунення вщ влади бандитського режиму Януковича В.Ф. вщк-ривае можливоеп для порятунку Г вщродження укра-!нсько! економГки, яка доведена до жалюгщного стану: фшансовГ ресурси розтринькаш, виробничий по-тенщал, що пщпорядкований особистому збагаченню олГгархГв, зруйнований.
Укра!на розкрадена Г пограбована. Багатства Укра!ни розтягуються по усьому свиу. МГльярди до-ларГв щорГчно скеровуються в офшори, де осщають на валютних рахунках укра!нських олГгархГв Г мафюзь В укра!нщв вкрадено бГльш 100 млрд доларГв Г виве-зено за кордон. Повернення народов! Укра!ни вкра-деного нащонального багатства е першочерговим, невщкладним завданням.
Устшна реалГзащя ново! програми вщродження Г активГзацГ! розвитку економГки Укра!ни в револю-цшних умовах перезавантаження потребуе усунення уетх перешкод, яю стоять тут на завадь Одшею з них е паразитична, лихварська банювська система. Гро-шовий каттал розтягуеться олГгархами по усьому свиу. Гривна ослаблена злочинною доларизащею. На укра!нському ринку володарюе чужинець Г зайда до-лар, що пожирае емГсшний доход.
Через доларизащю уо проблеми розвитку еко-номГки зводять до курсу долара. Не було б долариза-цГ!, не було б цих проблем. НадмГрна свобода з валю-тними операщями нищить Укра!ну.
Нацбанк помилково вважае, що курс гривни мае врегулювати ринкова стихГя. Нацбанк покладаеться на ринок, забуваючи про його неефектившсть. Саме вш розкручуе валютну спекулящю.
У нас Генуе реальний тиск на гривню, бо пропо-зищя долара у нас менша нГж попит, який е штуч-ним. Через недовГру до гривни люди купують долари Г цим самим ще больше послаблюють грошову систему Укра!ни.
Голова Нацбанку В. Гонтарева та !"! перший заступник О. Писарук не спещалГсти з макроекономь ки, а фахГвщ з фондового ринку Г тому проблем пщп-риемств не знають. Ниншне керГвництво Нацбанку не до юнця розумГе суть грошових процеетв. I своею
некомпетентнiстю створюе величезнi проблеми для кра!ни.
Нацбанк створюе тепличш умови для валютних спекулянта. Котирування iнтервенцiй Нацбанк нази-вае о 11-12-й годинi ранку, а продаж валюти здшс-нюе ближче до 16-ï години, тд завiсу роботи м1жба-нювського ринку. Таким чином, комерцшш банки, яю подали заявки на аукцiон, мають час до вечора розтаати курс, аби попм купити валюту в НВУ де-шевше за ринкову щну. I перепродати ïï вже наступ-ного дня — за ринковою...
Цi щоденнi, щотижневi стрибки курсу гривни створюють для економiки багато проблем, паралiзу-ють економiчне життя.
Те, що вщбуваеться з курсовою политикою, — спра-вжня трагедiя для кра!ни. Перше, убожiе населения. Ка-тастрофiчно падае кутвельна спроможнiсть. Люди вже вщчули це, купуючи медикаменти. Страшно уявити, що буде через шiсть-дев'ять мiсяцiв.
Девальващя гривнi — удар по малому й серед-ньому бiзнесу, у якого внутршнш ринок — едине джерело доходу.
Виграють вщ цього тшьки експортери. Пацiння курсу нацiональноï валюти фактично пщтримали тальки олiгархи, яю заробляють на експортi сирови-ни. Влада загралася у валютну лiбералiзацiю. Нащо-нальний банк не виконуе свои зобов'язань. Видшив чималi ресурси на рефшансування комерцiйних банков. Хто контролюе цi грошi? Де адмшресурс НБУ, який повинен контролювати кожну копiйку i стежи-ти, щоб щ грошi не вийшли на валютний ринок?
Нiчого цього немае. Тут е вина й уряду. Вш тчо-го не робить для того, щоб полiпшити швестицшний клiмат в Украïнi. Нiчого не змшилося. Осiдлали тi схеми, яю були побудованi "сiм'ею" Януковича. I сьо-годнi практично продовжують те саме. Досить крас-ти.
Держава повинна визначитися iз прiоритетами й чггко ïx дотримуватися. Всi краши свiту, яю хотiли добитися чогось, завжди захищали сво! прiоритети. Ан^я — 350 рок1в тому. Франщя — 250. Iндiя, Бра-зилiя це роблять сьогоднi, потужно, незважаючи ш на що. Що робить Украша? Укра!на втратила стиму-ли розвитку.
Рузвельту вдалося здолати велику депресiю за допомогою закриття банюв i вилучення усього золота з приватного використання i за допомогою цих захо-дiв усунути чинники, яю пщривали економiчну стабь льнiсть. Украïнi це треба зробити з доларом. [32].
З 176 банюв половина проблемних. Надшшс-ть фшустанови залежить вщ того, куди керiвництво iнвестуе кошти. Бiльшiсть банк1в дiють, як фiнансовi пiрамiди. Залучають нових клiентiв, щоб за рахунок !хшх коштiв виплачувати депозити попередшм вкла-дникам.
Давно пора опрацювати i реалiзувати свою еко-номiчну полiтику, побудовану на економiчному нащ-оналiзмi. Для цього треба створити нову модель вщродження украшсько! економiки, звшьнену як вщ совдепiвськиx пережитк1в адмiнiстративноï системи, так i вщ хаосу, породженого нав'язаною Украïнi по-лiтикою саморегуляцп, сформульовано! у Вашингтон-ському консенсус та засадничих принципах так звано! шоково! терапп. Особливо! уваги потребуе по-лiпшення дiяльностi банювсько! системи, яка носить лихварський характер i паразитуе не лише на пщпри-емствах, а й на громадянах. Через брак кредитiв i !хню дорожнечу активнi i шщативш люди не можуть займатись бiзнесовою, в першу чергу виробничою дiяльнiстю. Це ж стосуеться i пщприемств. В той час,
як в кра!нах Свропейського Союзу плата за кредит становить 1,5%, в Укра!ш вона в десятки разiв вища.
На сьогодшшнш день практично нi один банк не пропонуе кредитiв гопвкою менше н1ж пiд 35% рiчних. В деяких установах такi кредити ще дорож-чi — 45—50 % рiчних.
При сплатi 20—25 i б1льш процентiв за кредит виробництво не може розвиватись. Щ граб1жницьк!, надмiрно високi проценти за користування кредитом не мають жодного обхрунтування i виправдання. До-ти, поки кредити не будуть доступними для енергш-них, працьовитих людей малий та середнiй бiзнес не розвиватиметься.
Таким чином, одним з недругорядних чинник!в, що сто!ть на завадi розвитку Украгни, залученню людей до результативно! та продуктивно! працi е недосконала, точнiше лихварська, паразитична бан-кiвська система з !! високими процентними ставками, недосконалими формами обслуговування.
Слово кредит тепер частше шших зустрiчаеться на парканах, стовпах, вшнах вагонiв метро i в рекла-мних табло!дах. Створюеться помилкове враження, що грошi самi йдуть в руки. Невже ми стаемо кра!-ною фiнансового достатку? Не сл1д випускати з поля зору питання куди йдуть кредитш ресурси, чим за-йнятi банки, на що вони скеровують сво! зусилля? Банки зовсiм не переймаються швестищями, в1дк-риттям вiтчизняних п1дприемств, органiзацiею виро-бництва товарiв, а переважно наданням короткостро-кових споживчих кредитiв на короткий термiн шд високi проценти. Величезнi кредитнi ресурси скеро-вуються на придбання iмпортних товарiв. В той же час реальний сектор страждае вiд безгрошiв'я через труднощi в кредитуваннi. I подШний кредитний бум у споживному секторi в ц1лому тепер не на користь розвитку економши i нам не по кишенi.
Украшсью i мiжнароднi експерти в1дзначають, що при такш величезнiй дорожнечi кредипв еконо-мiка не може взагалi розвиватись. Тому треба негай-но вжити нев1дкладних заходiв до виправлення ситу-ацп.
Хто ж повинен навести порядок у кредитуванш ! в д1яльност1 банкiв? Це повинш зробити держава i 11 представник в банк!всько! системi — Нащональний банк Украгни, який не справляеться 1з сво!м завдан-ням. Нацбанк став простим статистом, що лише фгк-суе стан справ на грошовому ринку. З контролера за д!яльшстю банков вш став !хшм представником в органах влади i захисником !хн1х iнтересiв.
Держава не лише не використовуе дешевих кре-дит1в, як можливого засобу допомоги щдприемствам, а навпаки за допомогою збшьшення податкового тя-гаря душить виробництво як податками, так ! граб!ж-ницькими банкiвськими в^дсотками.
1снуюча банкiвська система мае ютотш вади тому 11 треба докоршно зм1нити. Що треба зробити, щоб банки були зацiкавленими вкладати грош1 у виробництво, а не в спекулятивш посередницькi опера-цп? Для забезпечення п1льгового кредитування потрь 6н1 значнi фiнансовi ресурси. Де !х взяти, хто !х може дати? Нацiональний банк не може самостшно вирь шити ще'! проблеми, хоч дещо м1г би зробити в цш справi. Для забезпечення пшьгового кредитування м1г би використовувати емюшний доход, який сьогодш неведомо куди дiваеться.
У кра!ш немае потужних контрольних органiв за д!яльшстю банкв, що створюе сприятлив! умови для крад!жок, махiнацiй, р1зних зловживань, яких, за св1-дченнями правоохоронних оргашв, у банкiвськiй сис-темi найбiльше. Кредитно-банкiвська система Укра!-
ни дос1 перебувае щд впливом кримiнальних елемен-т1В.
Навколо наших банков формуються р1зного роду конвертацшш пункти та 1нш1 посередницьк структу-ри, через як1 мшьярди гривень перетворюються у дола-ри, розкрадаються i вивозяться за кордон.
Через ненадшшсть банювсько! системи Укра!ни одн1 громадяни тримають грош1 в матрацах, друп в банках (консервних), треп перекачують в оФшорн1 зони на о. Науру i Вануату, Копру, Грецп, Панами, четвери — вкладають в швейцарськi, американськ!, англiй-ськ1 та 1нш1 банки.
Нацбанк Укра!ни повн1стю випустив з рук регу-лювання грошового о61гу.
У виданiй Верховною Радою для використання народними депутатами в законотворчш д1яльност1 мо!й працi «Яка банк!вська система потрiбна Укра!нi? (до концепцп становлення i розвитку банкiвсько! системи Укра!ни)» е такий спещальний розд1л «Яка економiчна полiтика потрiбна Укра!нi?», в якому да-еться чггка в1дпов1дь: «Реформи сл1д почати не з шоково! терапп, абсолютно! лiбералiзацi! ринку, а з пос-тупово! iн,екцi! в державну економжу п^дприемниць-ко! активностi, надання пiдприемцям допомоги де-шевими кредитами i податковими знижками. Укра!нi потрiбна розумна державна регуляторна полiтика».
№ США, ш Нiмеччина не сформувались як св1-тов1 потуги за допомогою полгшки лiбералiзму i в1дк-ритого ринку, яку нам нав'язували. Америка як i Н1-меччина досягли успшв без торгово! лiбералiзацi!.
Укра!нськiй владi замiсть того, щоб на европей-ських i свгтових смiтниках п^дбирати найгiрший дос-в1д треба було вчитись на вз1рцях позитивного досв1-
ду.
Укра!нська економжа опинилася без свое! ф1-нансово! iнфраструктури, позбавлена можливост1 створення единого платжного простору в кра!нi i забезпечення стабiльностi власно! валюти.
Про велик! негаразди в банк!вськш системi Укра!ни говорить те, що перший заступник голови Нацбанку Борис Приходько м1г вкрасти в лютому 2014 р. 2 млрд 69 млн гривень.
В^дбуваеться спотворення нацiонально! банк!в-сько! системи, яка перестае слугувати цтям нацiона-льного розвитку та все бтьше стае iнструментом забезпечення iнтересiв мiжнародних фiнансових груп, головним чином шляхом захоплення внутршнього споживчого ринку кра!ни, що призводить до структурно! деформацп та деградацп внутр1шнього виробни-цтва.
Безрозсудне допущення укра!нською владою н1-чим не обмеженого кредитування 1мпорту товарiв народного споживання в1д "мо61лки" до автомобшв не лише постачае ресурси чужим економшам, але й вбивае вгтчизняних виро6ник1в, зменшуе к1льк1сть робочих м1сць i зайнятiсть населення — матерiальну основу життя суспiльства.
Не можна чекати, що буде стабшьною валюта кра!ни, яка набагато бтьше купуе за кордоном, н1ж продае. За минулий рш ми купили товарiв на 16,4 мiльярда доларiв, бiльше, н1ж продали. Питання, а де ми взяли грош1? Кошт1в, як1 ми отримали за товари i послуги, не вистачило б, аби купити ус1 щ 1мпортн1 товари. ц1 грош1 — зовшшш позики та золо-товалютш резерви, як1 в нас на той час були. Нде в свт ви не знайдете кра!ну, де б лiкар, учитель, держ-чиновник отримали високу легальну заробгтну плату, якщо там немае промисловост1. Хорош1 зарплати в бюджетному секторi е в тих державах, де високороз-винена промислов1сть.
Так що для того, щоб оргашзувати сучасну кре-дитну грошову систему i реатзувати ефективну кре-дитну полггику треба ще багато трудитись, мобМзу-вати нацiонапьний iнтелектуапьний потенщал, увесь науковий доробок краши.
Доля украшсько1 революцп залежить вщ успixiв в економiчному будiвництвi, вiд зрушень у розвитку виробництва, якому слщ придшяти першочергову увагу. Люди повинш вiдчути ïï результати через гама-нець i споживчий кошик. Треба здшснити переxiд вiд експортно-орiентованого виробництва, що базуеться на грабуванш багатств Украши, до виробництва для внутршнього ринку. Треба вщмовитись вiд банювсько! таемниць Банки треба наблизити до виробництва, змусити ïx вкладати кошти у створення пщпри-емств i займатись кшм техшчним розвитком. Треба створювати меxанiзм довгострокового кредитування на комерцшнш основi гад велик! модернiзацiйнi про-екти для придбання технологш, завезення обладнан-ня в реальний сектор економiки. Давно пора створити державний потужний швестицшний банк.
В Украш вс крупш капiтали виникли в результата граб1жницько'1 приватизацп, р!зного роду махша-цш i корупцшних угод з владою. Олiгарxи прихову-ють реальш прибутки, уникають оподаткування, ви-бивають мшьйонш пшьги для свои пiдприемств, за-тримують виплату зарплат робггаикам, виплачують ïï в конвертах. Позбутися треба злодшства. Слщ змусити ва офшорш компанiï, що мають власшсть в Укра-ш, перерееструватися тут. Повернути сюди кошти з-за кордону. Половина тде в бюджет, решта зали-шиться на рахунках компанш для власного розвитку: швестицш у виробництво, виршення еколопчних проблем, пщвищення сощального захисту. Якщо оль гарх не поверне грошей сюди, його тдприемства перейдуть у держвласшсть.
Одне лише дотримання в Украш чинних зако-шв, припинення вщпливу грошей з краши через оф-шори дозволить збшьшити державний бюджет на десятки проценив, а то й у рази, що дозволить роз-в'язати багато поточних i майбутн1х проблем нашоï краïни.
Ус! вкрадеш в народу грош!, серед них з бюджету, i сховаш в офшорах треба повернути.
Надзвичайно велике значення в оргашзаци дер-жави вдаграе грошова система. При недосконалш ïï оргашзацп через ïï посередництво вщбуваеться розк-радання народних багатств. Тому питання оргашзаци i удосконалення грошовоï системи потребують по-всякденноï уваги.
Список використаних джерел
1. Швайка М.А. Нариси з iсторïï економ!чних погляд!в / М.А. Швайка. — К.: В-во Ктвського м!ж-народного ушверситету, 2006.
2. Швайка М. А. Украшська гривня / М.А. Швайка. — К.: В-во Ктвського м!жнародного ушвер-ситету, 2004.
3. Швайка М.А. З юторп украшських грошей / М.А. Швайка. — К.: В-во Ктвського м!жнародного ушверситету, 2006.
4. Овсянникова Оксана. Михайло Швайка — активний поборник кредитноï грошовоï системи / О. Овсянникова // Економ!чний вюник Донбасу. — 2008. — № 4 (14). — С. 206-215.
5. Shvayka Mykhailo A. The Credit Monetary System: Ist Essence and Peculiarities of its Functioning. — Kyiv: Publishing house of Kyiv International University, 2008.
6. Андрпв М. (псевдошм Михайла Швайки) Грош! госпрозраxунковоï Украши / М. Андрпв // Поступ. — Червень. — 1989. — № 5.
7. Камшський А. На перехщному етат «глас-шсть», «перебудова» i «демократая» на Украш /
A. Камшський. — Мюнхен: Украшський Вшьний уш-верситет. — Сер!я: Монографïï. — Ч. 51. — С. 220.
8. Три дш вересня в^мдесят дев'ятого \\ Мате-р!али Установчого з'ïзду Народного руху Украïни за перебудову. — К.: 1нститут украïнськоï арxеографïï та джерелознавства !м. Грушевського НАН Украши. 2000.
9. Швайка М.А. Економ!чний суверенитет Укра-ïни. I все-таки карбованець / М.А. Швайка // Радян-ська Украша. — 28 червня. — 1990.
10. Швайка М.А. На шляху до евроатлантичноï штеграцп Украши / М.А. Швайка. — К.: В-во Ктвського м1жнародного ушверситету, 2008. — С. 211216.
11. «Народне слово», «Селянин» за 19 березня 1994 р.
12. Ковтун В. 1стор!я Народного Руху Украши /
B. Ковтун. — К.: Факт. 1999. — С. 128-129.
13. Жайв!р. Лггературно-мистецький альманах. — Бережани. 2002. - № 2 (78), кштень.
14. Факти, 2000. — 2 сентября. — С. 5.
15. Люлько А. С. Луганский станкостроительный завод — первый монетный двор Украины. — Часть 1. Первые шаги. — Луганск. — Шлях, 2000. — С. 29.
16. Радянська Украша. 1990. — 22 липня.
17. «Пробудження». — 1992. - № 2; «Голос Украши». — 1992. — 22 ачня.
18. Концепщя переходу Украïнськоï РСР до ри-нковоï економ!ки // Вщомосп Верxовноï Ради Укрщ-нсь^ РСР, 1990. — № 48. — 27 листопада. — С. 884898.
19. Яка банювська система потр!бна Украш (до концепцп становлення i розвитку банкiвськоï системи Украши). — К.: В-во Верxовноï Ради Украши. 1995.
20. Швайка М.А. Банювська система Украши: шляхи реформування i пщвищення ефективносп / М.А. Швайка. — К.: Парламентське видавництво, 2000. — 196 с.
21. Shvayka Mykhailo A. The issues of formation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis. - Kyiv: Publishing house of Kyiv International University, 2009.
22. Швайка М.А. Кредитна грошова система: ïï суть та особливоси функцюнування / М.А. Швайка. — К.: В-во Ктвського м1жнародного ушверситету, 2008.
23. Швайка М.А. Банювська система Украши: проблеми становлення i удосконалення / М.А. Швайка. - К.: В-во Ктвського м1жнародного ушверситету, 2010.
24. Швайка М.А. Удосконалення банкiвськоï системи як передумова подолання кризи платеж1в / М.А. Швайка // Економжа Украши та шляхи ïï по-дальшого реформування. Матер!али Всеукраïнськоï наради економютав 14-15 вересня 1995 р. — Видавництво «Генеза», Ктв. 1996.
25. Швайка М.А. Економ1чш атрибута незалеж-носи Украши / М.А. Швайка. — К.: В-во Ктвського м!жнародного ушверситету, 2011.
26. Ратай В. Хто е автором украïнськоï гривни? / В. Ратай // Шлях перемоги. — 2013. — 24 кштня.
27. Здобуття незалежноси Украши 1991. 1стор!я проголошення, документа, свщчення. У двох томах. Том 2. Житомир. «Рута». 2011.
28. Горобець О. Чи з'явиться портрет академша Михайла Швайки на украгнських грошах? / О. Горобець // Постскриптум плюс: всеукрагнська щотижне-ва газета. — № 1 лютий, 2007.
29. Швайка М. А. Экономические методы ускорения воспроизводственных процессов. Институт экономики АН УССР. К.: 1979, с. 27-49.
30. Ковтун С. 1стор1я Народного Руху Украгни / С. Ковтун. — К.: Факт, 199. — С. 128—129.
31. Падалка С. С. Проблеми вггчизняно'! економь ки та пол^ичног практики НРУ. Народний Рух Украгни: ютор1я, 1деолопя та полгтична еволющя (19892009): матерiали круглого столу, присвяченого 20-
рiччю створення НРУ за перебудову; (20 вересня 2009). — НАН Украгни; 1нститут юторгг. — К., 2010.
32. Швайка М.А. Банковська система Украгни: проблеми становлення i удосконалення / М.А. Швайка. — К.: Видавництво Кигвського м1жнародно-го унiверситету, 2010. — 760 с.
33. Weekly UA. — 04. — 10.06.2009. — С. 17.
34. Georg W. Kolodko. Russia Shold Put its People First // New York Times, july 7, 1998.
35. Щвайка М.А. Соцiально-економiчнi проблеми европейського шляху розвитку Украгни / М.А. Швайка // Украгна в умовах европейськог штеграцп та глобалiзацiг свгту [ за ред. О. А. Чумаченко]. — К. : КиМУ, 2013. — С. 243—344.
В. I. Ляшенко
м. Донецьк
М1ФИ ПРО ЗАЛЕЖН1СТЬ УКРАШСЬКОГО ВПК В1Д РОС1ЙСЬКОГО.
ЧАСТИНА 1.
Тест для русских патриотов. - Где Янукович ? - В России. - Где бывший министр МВД Украины? - В России.
- Где бывший Глава СБУ? - В России. - Где бывший министр обороны Украины? - В России. - Где бывший министр юстиции Украины - Лукаш? - В России.
- Кто их инструктировал ? - Россия. - Кто оккупировал Крым? - Россия.
- Кто проводил циничный брехливый "референдум" в Крыму? - Россия.
- Кто держит 100-тысячную группировку войск на наших границах? - Россия.
- Кто вмешивается в наши внутренние дела, указывая, какое государственное устройство у нас должно быть, какая конституция, какой язык и т.п.? - Россия.
- А кто во всем виноват ? - Америка!
http://censor.net.ua/news/284953/yanukovich_podal_golos_iz_ rostovanadonu_potreboval_vyvesti_ukrainskie_voyiska_iz_ukrainy
Останшми роками Украгна стабшьно входила в десятку найбтьших свгтових експортерiв озброень, разом з 1тал1ею i 1зраглем замикаючи цей список. За шформащею Стокгольмського мiжнародного шститу-ту доовджень проблем свгту( Stockholm International Peace Research Institute - SIPRI), в 2013 р. крагна за-йняла 9-е мкце в рейтингу експортерiв зброг, продавши його на $1, 334 млрд. Це складае приблизно 2% свггового ринку озброень, на якому домшують США (30%) i Рося (26%); да^ сл^дують Шмеччина (7%), Франщя (6%) i КНР (5%). Пров^дш iмпортери озброень — Iндiя (12%), Китай (6%), Пакистан i Швденна Корея (по 5%), Сшгапур (4%), крагни Перськог затоки в сукупносп - 7% [1].
У загальному обсязi закупiвель, якi роблять в нашог крагни iншi держави, традицшно чималу долю складае стара зброя, що дюталася нам вiд СРСР. Як ведомо, на момент розпаду Союзу на територп Украгни розташовувалося вiйськове угрупування, що наль чуе близько 1 млн чоловш, на озброеннi яког перебу-вало 9 тис. танкiв, 11 тис. бронемашин, 18 тис. арти-лершських установок, близько 4 тис. лггаков i верто-льотiв, не рахуючи 176 мiжконтинентальних балюти-чних ракет з боеголовками i 2883 одиниць оператив-но-тактичних i тактичних ядерних зарядiв. Ще бшь-ше вражаючими були стратепчш запаси армiйських
складiв, розрахованi на мобiлiзацiю (у разi нападу на СРСР) 10 млн чоловш. За деякими даними, на них збер^алося вiйськового майна приблизно на $90 млрд. Згодом велику частину ще! вшськовог технiки i озброень, придатних для подальшог експлуатацп, продали за рубiж, а нелшв^ди пустили на металоб-рухт.
Проте i сьогоднiшнi можливостi деяких пхдпри-емств ВПК не слiд недооцшювати. Тiльки харкiвське ДП «Завод iм. Малышева» за роки незалежностi принесло крагш бiля $1,5 млрд. У 1996-1999 рр. харков'я-ни поставили Пакистану 320 танков Т-80УД на $650 млн. В 2009-му за допомогою США був укладений контракт на постачання гракськш армп 420 БТР— 4 рiзнi призначення (командирськi, лiнiйнi, штабнi, медичнi i ремонтно-евакуацiйнi) на $457 млн. Правда, постачання першог партп йшло iз затримкою, а закiнчилося поверненням виробникам деколькох машин через дефекти i штрафними санкцiями на $3 млн. Але в 2011-2012 рр. були укладеш два велик! контракти з Таиландом: один — на постачання 121 БТР-ЗЕ1 бтьш шж на $140 млн; шший — на 49 танков «Оплот» варпстю $250 млн. Не самою останньою подiею у свгтовому авiабудуваннi стало кiлька рокiв тому ршення ВПС 1ндп модернiзувати в нашш краг-
