CC BY
34
ДИСКУС1ЙНИЙ КЛУБ
М. Швайка
академж АЕН Украти м. Кшв
ЯКА ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА ПОТР1БНА УКРА1Ш?
Ось уже протягом двох десягилiть активно ведуться пошуки ефективно! грошово-кредитно! сисгеми Укра!ни. В цьому планi заслуговують на увагу зусилля редакци журналу «Укра!нський тиждень», яка опублшувала цшу низку матерiалiв, присвячених цш складнiй проблемi. 30.05.2013 р. в книгарт «£», Ки!в, вул. Лисенка, 3 редак-цiя журналу «Укра!нський тиждень» органiзувала i провела панельну дискусш з приводу того, якою мае бути гро-шово-кредитна система Укра!ни. Цей захвд редакцЦ сл!д гiльки вiтати. Це надзвичайно важливе питання.
Органiзацiя грошово-кредитно! системи дуже важ-ливий елемент оргашзаци держави. Вiд 11 ефективного функцюнування залежить життя мiльйонiв людей i ус-пiшне функцiонування економiки. Банки зашсть тдпри-емств мають змогу вести розрахунки, платежi, мобшзу-вати вгльт кошти i перетворювати !х в капiтал, швесту-вати. В центр! уваги дискусп мало бути обговорення семи статей президента Центру ринкових реформ Володи-мира Ланового, опублжованих на сторiнках цього тижне-вика. До учасгi в дискуси були залучет представники парламентських полiтичних сил, науковщ, баншвсьш працiвники, виробничники. З доповвдями виступили президент Центру ринкових реформ В.Лановий i президент Асощаци укра!нських банков О.Сугоняко.
На початку свого виступу я згадав про засщання Народно! Ради 30 серпня 2012р., яка вщновила свою роботу, на якому О.Сугоняко шдшшов до мене, обняв i вибачився за те, що свiдомо створював перешкоди в ре-ал!зацп мо!х пропозицiй по створенню ефективно! су-часно! грошово-кредитно! системи. Цi пропозицп, яш я надсилав до Верховно! ради, Кабм!ну, Адмiнiстрацi! Президента Укра!ни регулярно пересилались до очолю-вано! О.Суганяко Асоцiацi! укра!нських банков для роз-гляду i реалiзацi!, яш з позицi! баншвсько! мафi! негативно ощнювались i вiдкидались. Тепер я хопв бачити реальнi кроки по виправленню становища (голова ж Асощаци баншв), але я даремно надiявся... I Олександр Суганяко i Вiталiй Мельничук, який головував на цьому зааданш, згадували час роботи Верховно! Ради Укра!ни першого скликання (1990-1994 рр.), депутатами яко! ми усi були, i особливо про несприйняття тодi в депутатських колах мо!х тверджень про паразитичний, лихварський характер новостворено! укра!нсько! бан-швсько! системи, яка паразитуе на злиднях народу.
Народнi обранцi, як i широк! верстви населення, покладали велиш надi! на лiквiдацiю адмшстративно! системи i вщродження ринково! економши i висловлю-вали свое глибоке обурення з приводу того, що комусь вона може не подобатись. У своему вистуш я акценту-вав увагу на тому, що йдеться про створення в Укра!ш кредитно! грошово! системи, яка в ХХ столтгп прийшла на зм!ну золотогрошовш системi i тепер пануе в усьому свт. Вона володiе специфiчними механiзмами створення грошей на базi здорових комерцшних боргових зобов'язань. Щоб загострити увагу на цьому питанш я
оголосив конкурс: «Хто дасть вщповщь на питання як утворюються грош! - отримае 10000 доларiв». По лопщ речей на це питання мав би був дати вщповвдь В.Лановий, але вш промовчав...
Мехашзм створення грошей ! запуску !х в обц е спо-твореним , порочним, шюдливим. Вш не вщповщае кре-дитнш грошовш систем!. Саме таку систему треба створи-ти. Це центральне питання грошово-кредитно! полггики Укра!ни. Виршення под1бного роду питань, як буде з'ясовано дал!, не вписувалось в загальт теоретичт об-грунтування В.Ланового. Не з'ясувавши ввдразу цього основного питання, незрозумшим стало на чому ж В.Лановий збирався будувати цю нову грошово-кредитну систему, на яких засадах ! принципах? Виявляеться, що це вш збираеться робити на старих , закостенших постулатах, за допомогою здшснення полггики л!бералзму ! ринково! саморегуляци, в!д яко! сьогодт вщмовились ва кра!ни свггу. Ось яскравий вз!рець його «новаторського щдходу».
В «Укра!нському тижш» №16 (284) за 19-25 квггня 2013 р. на 25 сторшщ читаемо: «Мае бути забезпечена фшансова вщкрипсть кра!ни ! звшьнений в!д чиновни-цьких бар'ер!в зовшшнш валютний обц». Дал! читаемо: «Необхвдно кардинально змшити вичизняну грошово-кредитну систему, яка видаеться анахрошчною, слаб-кою, ненадшною. Вона мае стати вщкритою, ринковою, р!вноправною для власнишв грошей ! фшансових посе-реднишв, доступною для усього суспшьства» («Укра!н-ський тиждень» №15 (283) 12-18 квггня 2013 р., с.26). Дал! В.Лановий продовжуе: «В той час, як шш! дума-ють про л!берал!защю м!жнародного руху катталу, укра!нська влада - про вщгородження в!д свиу, щоб д!яти в штересах ол!гарх!в» («Укра!нський тиждень» №15 (283) 12-18 квггня 2013 р., с.26).
Тобто В.Лановий радить робити те, що ! без його порад роблять укра!нсьш олгархи: бариш! ховають в офшорах ! податшв не сплачують. Яко! ще б!льшо! сво-боди треба добиватись для ол!гарх!в?
Тепер для вах стало очевидним, що ринковий мехашзм не здатний ефективно виршувати болюч! соща-льно-економ!чш проблеми. Про це з уаею вщповщаль-шстю сказано на зааданнях «вгамки» ! «велико! два-дцятки». Цьому питанню присвячена моя стаття, опуб-лшована в журнал! Верховно! Ради «В!че» (2011, №24, с.23-25), назву яко! редакщя змшила ! чггко сформулю-вала «Шберал!зм, що з трюком провалився».
М1жнародний валютний фонд та свгговий банк за-пропонували щдходи, в!дом! тд аферистичними назва-ми Вашингтонський консенсус ! «Шокова терап!я», теоретичною базою яких була ортодоксальна неокласич-на (неол!беральна) парадигма - так званий «Мейнст-р!м», зг!дно з якою в!льний ринок повинен ефективно виршувати вс! проблеми, а за допомогою встановлення приватно! власност! вс! люди стануть господарями кра-!ни. Сьогодш вже розв!ялась !люз!я, що з приходом приватно! власносл все змшиться.
Невдaчi ще! полiтики в багатьох транзитивних кранах висвiтила важливють шституцшно! розбудови ринкових ввдносин, в якш держава вiдiграe вирiшальну роль. Однак ще й досi захвдт кра!ни змушують бвдш кра!ни усувати торговi бар'ери, а самi !х зберiгають, пе-решкоджаючи кранам, що розвиваються, експортувати свою сировину i сiльськогосподарську продукцiю.
Рух за ввдновлення укра!нсько! державностi був на-цшений на лiквiдацiю марнотратно! радянсько! адмшют-ративно! системи, приватизацiю i запровадженню ринко-во! економiки, сподiваючись за допомогою цих заходiв рiзко щдвищити ефективнiсть господарювання i зрос-тання рiвня життя народу. Не розiбравшись в усiх деталях i тонкощах п1дготовлених для нас реформаторских рецептiв, влада слiпо стала втшювати в життя цю чужу i шюдливу для нас програму дш, не задумуючись про згу-бт наслiдки. Одночасно вона не спромоглася опрацюва-ти i реалiзувати свою ефективну програму дiй, через що Украна виявилася розграбованою i розкраденою, клю-човi позици в економщ й народне майно, що створюва-лось укранським народом протягом багатьох рошв, опи-нилося в руках казнокрада i олiгархiв, як1 до боротьби з незалежтсть не мали жодного ввдношення, а в економщ в результатi усунення держави вод регулюючих функцiй настав хаос i анарх1я. Тепер для всiх стало очевидним, що лiберальна брехня i казу!стика е звичайнiсiньким космополитично ^беральним лукавством.
Жодна з сучасних провщних кран не формувалася в умовах вщкритого ринку i без тдтримки державою вiтчизняного виробництва. А коли вони стали могутш-ми - щ крани почали добиватися в№них, вадкритих ринкiв в усьому свт.
Класичний зах1дний лiбералiзм ставить права та штереси окремо! людсько! особливосп вище за ште-реси держави та наци. Це стало вдеолопчним знаряддям руйнаци укрансько! державностi i впровадження свавь льних дiй олiгархiв, як1 вимагають безмежного лiбера-л1зму в його найбiльш екстремальних проявах.
Наш дiм перетворено в резервацш, забрали у нас мову, владу i майно, а коли ми обурюемось - називають нас фашистами.
Необх1дно зв№нитися вод сощально! мОфолоп! з приводу неолiберальноl глобалiзацi! i зосередити основш зусилля на реалiзацi! заходiв, скерованих на подолання насладив глобалiзму i глобатзаци по-американськи на нацiональному, регюнальному i локальному рiвнях. Bi-льна торгiвля випдна обом сторонам лише в тому випад-ку, якщо вони перебувають на однiй стадо розвитку. Хижацька експлуатащя, колонiальна спадщина залиши-ли глибош соцiальнi шрами i несправедливiсть.
Переход Украни на ринковi рейки i поступове ште-грування !! економiки в глобальний сощально-культурний простiр привiв до випснення нашо! крани на задарки глобального капiталiзму, зробив l! заручни-цею неолiберальноl полiтики кран «Вгамки», трансна-цюнальних корпорацiй i транснацюнальних банков, Все-свiтнього банку, Мiжнародного валютного фонду i всес-вггаьо! торгово! оргашзаци, а також свое! власно! комп-радорсько! буржуази з непередбачуваними наслвдками.
Украíнi варто б якнайшвидше усввдомити безперс-пективнiсть розвитку у вщповвдносп з моделями i рецептами ВБ, МВФ, ввдмовитися вод ринкового романтизму i фундамеш^зму i розробити власний курс виходу з кризи з урахуванням принципу глобатзаци, тобто глоба-л1заци там, де це випдно нашiй крат i локатзаци там, де це суперечить нашим нацюнальним iнтересам.
2013/№2
Для мене питання створення укра!нсько! ефектив-но! грошово-кредитно! системи мае особливо велике значення. Я закладав щдвалини укрансько! грошово-кредитно! системи. Першим ставив питання про необ-хвдшсть запровадження укра1нських нацюнальних грошей i створення нацюнального банку на Установчому з'йзд Народного Руху Украни 8 вересня 1989 року.
1сторик Руху В.Ковтун вщзначае, що «в галузi економiки вже тодi професор М.А.Швайка пiшов далi невиразного гасла «^котомОчно! самостiйностi в склащ СРСР», а за ключовi визначив завдання створення в Укра'ш власно! фшансово-кредитно! системи, Укран-ського нацюнального банку, власно! грошово! одинищ, що на той час сприймалося як сенсащя» [1].
Органiзував художников для виготовлення взiрцiв банкнот, домовився з канадською фiрмою про виготовлення грошових знаков, а з Луганським верстатобудiв-ним заводом - про карбування монет. Усе це було зроблено до проголошення Незалежностi Украни i прийняття урядом будь-яких рiшень з цього приводу.
Будучи обраним народним депутатом, працюючи заступником голови комюи з питань економiчно! рефо-рми, головою шдкомюи з питань грошово-кредитно! полiтики i банк1всько! справи, членом наглядово! ради Нацбанку, я доклав багато зусиль до втшення на урядо-вому рiвнi свое! програми створення укрансько! перспективно! грошово-кредитно! системи, реалiзацi! яко! не допускав О.Сугоняко разом з баншвськими мафiозi i олиархами. Ця програма викладена у численних РухОв-ських документах, мо!х численних публжащях, у допо-водях i промовах на сейях Верховно! Ради Украни.
Bсi цi матерiали опублшзваш в таких мо!х книжках: «Економiчнi атрибути незалежностi Укра!ни», 2011, 288 с., «Баншвська система Укра!ни: проблеми становлення i удосконалення», 2010, 760 с., «З iсторi! укра'нських грошей», 2006, 196 с. та ш.. Про мою роль у створенш грошово! системи Украни часто в прей з'являються публiкацi! (див. статтю В.Ратай «Хто е автором укра'нських грошей?», Шлях перемоги, №16, 24 квгтня 2013 р.) [2].
В Укра'ш перша програма не лише економiчних ринкових реформ, а й державного будiвництва, побудови незалежно! Укра!ни, яка згодом стала загальнонацюна-льною, подготовлена Рух1вською командою, до складу яко! входив я. Пращвники 1нституту iсторi! НАН Укра!-ни, як1 вивчали дiяльнiсть Руху, на круглому стол^ прис-вяченому 20-рiччю створення НРУ за перебудову, 20 вересня 2009 p., вщзначають: «На початку свое! д1яльносп Рух у сво!х лавах мав хорошу команду, яка вирiзнялася на фош «спок1йних» академiчних науковцiв. Серед них було чимало спецiалiстiв з макроекономши, як1 очевидно брали участь у розробц Декларацi! про державний суве-ренiтет Укра!ни, Акту проголошення незалежносп: В. Пилипчук, В. Черняк, М. Швайка [3]. В. Чорновш спро-щено сприймав мо! вде!, тому вiн неодноразово наголо-шував, що «М.Швайка був переконаний, що тсля виходу з складу СРСР Укра!на заживе щасливо i заможно, оск1льки 90% прибутк1в, яш до цього забирала Москва, залишатимуться в Укра!нi» [3].
Я настирливо домагався розв'язати це питання через Верховну Раду. Спецiально для Верховно! Ради щдготу-вав Концепцш перебудови банювсько! системи, под якою поставили сво! подписи 79 депутапв Верховно! Ради i од-ностайно висловились за розгляд Концепцi! на сеси.
Верховна Рада надрукувала мою працю «Яка бан-к1вська система потрiбна Украíнi» (до концепцп стано-
169
влення i розвитку баншвсько! системи Укра!ни) на 80 стор., яка була вручена BCiM народним депутатам.
Концепщя була надрукована i розiслана в усi Ко-мггети i фракцп з завданням обговорити i шдготувати до розгляду на сеси.
В час становлення грошово-кредитно! i баншвсь-ко! системи Укра!ни нi один з !! архiтекторiв (нi Матвь енко В.П., m Гетьман В.П., нi Стельмах В.С.) кращого теоретичного багажу не мав. Впевнений, що й тепер тут мало що змшилось.
Ti, що вимагали вiд нас повного невтручання дер-жави в економiчне життя, регулювання економiки рин-ковою OT^i™, невидимого рукою ринку, реалiзацi! принцитв Вашингтонського консенсусу, сьогодн1 самi переживають важк1 часи, !хнi економiки опинилися на крок вщ дефолту, повного краху фшансово! системи, яка потребуе глибокого реформування зпдно з засадами функцюнування кредитно! грошово! системи, яка прийшла на змiну золотогрошовш.
Кредитна грошова система дуже слабо дослщжена. 1й не присвячено фундаментальних праць. У цьому планi дещо зроблено в УкраМ, причому ще за чаав па-нування тоталитарного режиму, при якому сама згадка про створення грошей на базi здорових комерцшних зобов'язань була крамольною.
Ось деяш присвяченi цiй проблемi працi. Див. статтю О.Овсянниково! «М.Швайка - автор кредитно! теорi! грошей», опублжовану в журналi «Економiчний вюник Донбасу», 2008, №4 (14), с.206-215; Швайка М.А. Экономические методы ускорения воспроизводственных процессов. Институт экономики АН УССР. К.: 1979, с.27-49; Svayka Mykhaylo A. The Credit Monetary system: Its Essence and Peculiarities of Its Functioning. -Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2008; Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). -Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2009; Швайка М.А. Кредитна грошова система: !! суть та осо-бливосп функцюнування. - Видавництво Ки!вського мiжнар. ун-ту. - К., 2008; Швайка М.А. Баншвська система Укра!ни: проблеми становлення i удосконалення.
- Видавництво Ки!вського мiжнар. ун-ту. - К., 2010.
Так званий неолiбералiзм, який виражався у фiнансово-економiчному бум^ викликаному наповнен-ням глобально! економiки дутими вартостями i дурни-ми грiшми, з трюком провалився, як i курс на створення економши казiно.
Свiтовi лiдери «вгамки» i «велико! двадцятки» засудили цей згубний шлях розвитку, сформульований у «Вашингтонському консенсуа».
Як сввдчать реалi!, в XX столгт, особливо пiсля Друго! свиово! вiйни, розпочався й дедалi поглиблюва-тиметься розрив мГж грошовою формою та !! матерiа-льним вщповщником, тобто товарною масою. Грошова форма стала швидко розбухати й утворювати грошовi бульбашки. Запущена в об^ ця величезна лавина пус-тих грошей руйнуе пiдвалини встановленого порядку i органiзацi! у виробництвi, й особливо у сферi обiгу, на щй своерiднiй грошовiй кухнi.
У результата недосконало! органiзацi! грошово! системи в XX столгт з'явилася економiка казино, вiртуаль-на економта, коли можна робити шаленi грошГ поза сферою виробництва, не докладаючи до цього багато зу-силь. На переднiй план почав висуватися не виробничий
- продуктивний каштал, а ф^ивний - фiнансовий.
Частка фшансового сектору в свгговш економщ до Друго! свггово! вшни становила не б!льш як 10 в!д-сотшв. Уже до 1970 року вона зросла до 20, а ниш фь нансовий сектор перерозпод!ляе на свою користь майже 70 вщсотшв створюваного в економщ прибутку.
Ус! щ питання розкриваються у мо!й стат-п,опублжованш на сторшках журналу Верховно! ради Укра!ни «В!че» №10 за 2013 р.
Кредитна грошова система не волод!е мехашзмами саморегуляци ! потребуе свщомого державного регулювання. Воно мае бути достатшм, щоб, з одного боку, не допускати розбухання, гшертрофування грошово! форми, а з другого, не створювати перешкод для безперебшного функцюнування грошово! системи, тобто перетворення товар!в на грош!, а грошей на товари. Для цього треба дуже багато чого зробити.
Виступаючи 4 счня 1992 р. на сеси Верховно! Ради Укра!ни вщ Народно! Ради з сшвдоповвддю при об-говоренш урядово! програми економ!чних реформ, я говорив: «Уряд доа не виробив задов!льно! концепцп розвитку економши незалежно! Укра!ни ! цю прогалину намагаеться компенсувати дублюванням того, що ро-биться в Рос!!. Розроблеш Урядом заходи самою своею суттю е антинародними, скерованими на пограбування пенсюнер!в, робггнишв, селян, штел!генщ!, усього народу, такими, що щдривають економ!чш тдвалини незалежно! Укра!ни, скероваш на !! розорення ! занепад, вносять напругу ! неспокш у суспшьство ! е серйозною загрозою для !! суверетгету. Реал!защя !х загрожуе за-криттям тисяч щдприемств, сотш тисяч людей будуть викинуп на вулицю, що призведе народ до голоду ! бу-нпв. Тому щ заходи повинш бути засуджеш ! скасова-ш...» [4, с. 520].
Як по-сучасному звучать щ слова через 21 рш!
Фракщя Народного Руху у Верховнш Рад! «Народна Рада» ршуче противилася цьому шкодливому курсу лжереформ ! домагалася здшснювати укра!нсьш реформи так само, як добивалися свого щднесення те-першш високорозвинуп кра!ни, насамперед США в перюд реформ Гамшьтона, а також за прикладом Нового курсу президента США Рузвельта, тднесення Шме-ччини тд впливом щей Ф.Люта ! Л.Ерхарда, вщнов-лення Япони в епоху Мейдзг
На увагу також заслуговуе досвщ перемоги президента Турецько! республши Мустафи Кемаля Ататюрка, Шарля де Голя, творця Сингапурського дива Л! Куан Ю, який вважав, що демократа не працюе в умовах хаосу. В 1959 p., коли Л! Куан Ю прийшов до влади, внутршнш продукт Сшгапуру в перерахунку на одного мешканця становив 400 долар!в, а в 2009 р. - 48,9 тисяч долар!в.
Нам особливо корисно згадати, яку економ!чну полггику здшснювали перший президент США Вашингтон ! перший мшютр фшанав США О.Гамшьтон, а також шмецьш реформатори Ф.Лют ! Л.Ерхард.
«Новий курс» Рузвельта базувався не на ринковш саморегуляци, а на жорсткому державному регулювант економши. Багатьом грошовим магнатам ! спекулянтам не до вподоб! був «Новий курс» Рузвельта. Тому вони стали переглядати його принципов! положения. Перш за все був вщмшений закон Гласса-Спгала, який був прийн-ятий в 1930 р. ! забороняв кредитно-депозитним оргатза-щям (комерцшним банкам) проведення високо ризикова-них швестицшних операцш з щнними паперами за раху-нок кошпв вкладниив. Ц операци були виведет в так зван! швестицшт банки (швестицшш брокери). Фшансо-
170
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ
вi регулятори не несли водповодальносп за спекулятивт операци таких банив, вй ризики лягали на iнвесторiв.
Скасування закону Гласса-Стiгала та деяш iншi по-слаблення фшансового регулювання привели до того, що кошти вкладник1в з банков стали перекачувати на фондо-вi ринки. При цьому банк1вський нагляд перестав «бачи-ти» повний спектр операцш банков, бiльша частина операцш для такого нагляду стали непрозорими. Вершиною рев!зп «Нового курсу» Рузвельта е теоретичнi обгрунту-вання чикагсько! школи на чолi з Мштоном Фрiдменом про повне невтручання держави в економ!ку.
Оск1льки економiка Украни носить колонiальний характер, для нас, укра!нщв, особливо велике значення мае врахування акцентування Ф. Лiстом уваги на необхiдностi розвитку обробно! промисловосп. Л1ст придiляв велику увагу використанню державно! полти-ки для шдтримання обробно! промисловостi, яка наро-джувалася. Фрiдрiх Лiст писав: «Тiльки там, де штереси особистостей пiдпорядкованi штересам нацi!, де одне поколiння за шшим змагаеться за одну стльну мету, наци досягли гармоншного розвитку продуктивних сил».
Деяк1 закордонш радники пропонують Укра!ш зо-середити увагу не на розвитку сучасного промислового виробництва, а на йльському господарствi. Жодна кра-!на ще школи не стала заможною завдяки сiльському господарству. Навпаки, його розвиток завжди консер-вував вiдсталiсть. Попри рекордт врожа!, укра!нське сiльське господарство неспроможне стати драйвером економiки. Навпаки, велик! швестицп олiгархiчного бь знесу в АПК здатш перетворитися на джерело численних соцiально-економiчних проблем.
1снуюч! в Укра!нi полгшчш органiзацi! також на-магалися дати вщповщь на питання про шляхи еконо-м!чного розвитку незалежно! Укра!ни. Досить чггку вь дповщь на це питання дали патрютично налаштоваш укра!нськ1 оргашзаци, яш протиставляючи себе водно-час ! комушстичному, ! нацистському режимам, але при цьому не под!ляючи ! л!берально! доктрини, прагнули впровадити в Укра!ш новий, третш шлях розвитку. Суть його полягала у застосуванш найкращих надбань людства в площиш економ!чно! теорп та практики. Цей шлях розвитку був устшно пройдений у Чехословач-чиш, Шмеччиш, Франц!!, Ггалл, США ! мае назву «еко-ном!чний нацюнал!зм».
Суть економ!чного нацюнал!зму полягае у захисл власного нацюнального виробника з метою дати йому змщшти й тдготуватися до неминучо! в майбутньому свггово! конкуренцп, а попм ! утвердитися на свггових ринках.
З певних причин сьогодш в Укра!ш нацюнал!зм розглядаеться переважно в одному ключ!, коли виднеться лише одна щея - право наци на культурний роз-виток та незалежшсть. Довод часто цш теори по-блюзшрськи приписують брак чисто економ!чно! доктрини, маючи на мет! зменшити и привабливють в очах частини населення.
Якщо б укра!нська влада з самого початку реал!зу-вала полгтику економ!чного нацюнал!зму, не було би кшькох десятков олгарх1в, котр! володшть уйм майном держави ! контролюють (а швидше нещадно екс-плуатують) !! надра, а був би р!вном!рний розподш вла-сносп м1ж мшьйонами укра!нських громадян, не було б глибокого падшня технолопчного р!вня виробництва ! масового зубож1ння населення, не було б розчарування людей у необхвдносп мати свою державу.
ф 2013/№2
Одночасно цi naTpi0TH4H0 налаштованi органiзацiï акцентують увагу на подоланш наслiдкiв колонiального минулого, викоршенш ycix залишк1в росiйського Омпе-рiалiзмy й шовiнiзмy. Вони порушують питання про те, щоб домагатися вщ Росiйськоï Фeдeрацiï виплати гро-шових водшкодувань за пiднeвiльнy рабську працю укра!нських полгтв'язшв i репресованих, i за винищення мшьйошв yкра!нцiв, а також за Чорнобильську катастрофу та шшО eкологiчнi бщи.
У виданш Верховною Радою для використання на-родними депутатами в законотворчш дОяльносл мо!й працi «Яка баншвська система потрОбна Укра!ш? (до концепци становлення i розвитку банк1всько! системи Украни)» е такий спешальний роздш «Яка економОчна полгтика потрОбна Укра'ш?», в якому даеться чита вщ-поводь: «Реформи слад почати не з шоково! терапи, абсолютно! лОбералОзаци ринку, а з поступово! ш'екцд в державну економОку тдприемницько! активносп, на-дання подприемцям допомоги дешевими кредитами i податковими знижками. Укра'ш потрОбна розумна державна регуляторна поливка» [4, с.84-85].
Цей мш шдхвд високо ошнюе О.В.ПонедОлко у сво!й стати "1нвестицшш ознаки комерцшних банив та !х групування", опублшэванш у журнал «1нвестицп: практика та досвод» за 15 серпня 2011 р., с. 4-7.
Hi США, m Шмеччина не сформувались як свповО потуги за допомогою полпики лОбералОзму i водкритого ринку, яку нам нав'язували. Америка як i Шмеччина досягли усшх1в без торгово! лОбералОзацп.
Укра!нськ1й владО замють того, щоб на европейсь-ких свпових смггаиках тдбирати найпрший досвод треба було вчитись на взОрцях позитивного досводу.
Серьозно! критики заслуговуе В.Лановий як поборник доларизаци, яка подривае стшшсть нацюнально! ва-люти i виступае як зайб пограбування Укра!ни. В «Укра-!нському тижнО» за 5-11 квиня 2013р. №14 (282) на 30 сторшш п1д рубрикою «Антидоларова сверблячка» В.Лановий пише: "Величезних збитк1в нашш економОцО завдае догматичне, антинаукове ставлення укра!нських фОнансових керОвник1в до обну Оноземно! валюти^
НаявнОсть доларОв та шших Оноземних валют поз-бавляе нацюнальну фОнансову систему бажано! для ни-нОшнОх догматиков вОд влади моновалютностО , що пере-бувае под !хшм контролем^
ВартОсть гривни штучно завищена? ВсО заклики до дедоларизаци економОки, витОснення Оноземних грошо-вих знаков з обОгу в умовах, коли платоспроможтсть на-цОонально! економОки та дОйсний статус гривни вимОрю-еться наявнОстю доларОв е виявом невОгластва, вкрай вульгарно! демагогй' можливо, ностальгОйним вОдгуком ра-дянського минулого, яке нерОдко мае виршальний вплив на рОшення фшансово-податкових керманишв Укра!ни."
З тверджень В.Ланового про необхвдшсть i корис-нОсть доларизацО! напрошуеться висновок про саму не-доречшсть постановки питання про необхОднОсть створення власно! укра!нсько! грошово-кредитно! системи. £ ж долар, чужинець i зайда i нехай у нас владарюе.
Якщо б В. Лановий не лише повчав нас укра!нцОв, як треба шанувати О любити чужО цОнностО, а й сам вчився О, наприклад, уважно прочитав мою статтю, опублОковану в тому ж журналО Верховно! Ради Укра!ни ^<ВОче» №1-2 за 2009 рж под заголовком «Американський долар - голов-ний винуватець (провокатор) свОтово! фОнансово! кризи», то вш зовйм по Оншому ставився б до доларизацй'.
Укра!на фактично не мае свое! власно! грошово! системи. На нашому ринку пануе чужинець i зайда -
171
долар. Доларова маса сягае $ 150 млрд. Майже вся ця доларова сума виражае втрачений емiсiйний доход. Це в кДлька разiв перевищуе гривневу масу. Через долари-зацiю валюта недооцiнена на 50,2%. Тобто вартДсть одного долара США мала б дорiвнювати 4 гривням.
Доларизацiя здiйснюеться для того, щоб олДгархам i мафiозi легше було красти грошi й перераховувати ïx в офшори. Робгтнику, селянину, службовцю долари непо-трiбнi. Культивована владою гонитва за доларом rie не-довiру до нацiональноï валюти. Ïï роздмухують тi, що мали б ïï захищати. Треба негайно вивести гривню з-пiд влади долара.
В. Стельмах перед тим, як залишити посаду Голо-ви Нацбанку Украши, змушений був визнати шкДдли-вДсть здiйснюваноï' ним монетарноï' полiтики. B.C. Стельмах зокрема говорить: «До кризи ми шдшшли з однД-ею, але системною, проблемою — вДдсутшстю довiри до гривнi як стабiльноï грошовоï одиницi. Ми дотепер не затвердили гривню в статусД головного атрибута державносп i через це маемо всД поточнi проблеми. ДоларизацДя офiцiйноï частини украïнськоï економши на сьогоднi перевищуе 30% [5].
Широке використання доларiв замiсть нацюналь-ноï валюти створюе для краши i шдприемств ряд проблем. За цих умов краша втрачае можливiсть змiнювати курс нацiональноï валюти, який виконуе в економiцi функци автоматичного стабiлiзатора. В перiод спаду курс знижуеться через виникнення вДд'емного сальдо платiжного балансу. Однак здешевлення нацiональноï валюти до валюти краш - торгових партнерiв стимулюе експорт, що допомагае краïнi компенсувати звуження внутрiшнього попиту i сприяе виходу з кризи.
Якщо краïна позбавляеться такого амортизатора, то вона повинна мати iншi важел1 розширення попиту i боротьби з безробптям у випадку спаду виробництва. Хаос, який Дснував в банкiвськiй системi ранДше зберД-гаеться i досi.
Украшська економiка опинилася без своeï' фДнан-совоï iнфраструктури, позбавлена можливостi створення единого платДжного простору в крш'ш i забезпечення стабiльностi власноï' валюти. Украïна фактично не мае Центрального банку. Нацбанк з представника держави в баншвськш системi фактично перетворився в пред-ставника баншвсь^' мафи в органах влади i захисника ïï штереав. Не забезпечуючи виробництва потрiбними кредитними ресурсами, банк1вська система скеровуе спекулятивний каттал на надання коротко i середньос-трокових кредипв на купiвлю населениям неруxомостi, земл1, автомобiлiв, товарiв особистого споживання. ЦД кредити надаються пДд 31%.
ОлДгархи намагаються забезпечити економiчне зростання за допомогою необгрунтованих бюджетних витрат, споживання в борг, торпвлД Дмпортними товарами, тобто за рахунок сфери споживання, а не виробництва. Цьому завданню вони тдпорядковують грошо-во-кредитну полиику.
ВДдбуваеться спотворення нацiональноï' банкДвсь-коï системи, яка перестае слугувати цДлям нацюнально-го розвитку та все бДльше стае Днструментом забезпечення iнтересiв мiжнародниx фшансових груп, голов-ним чином шляхом захоплення внутрДшнього спожив-чого ринку краши, що призводить до структурноï' де-формацiï' та деградацiï' внутрДшнього виробництва.
Тривожною е тенденцiя до зростання частки Дно-земного капталу в баншвськш системД, яка в окремД роки сягала 40%. Банки з Дноземним кашталом шдтриму-ють гшертрофоваш темпи споживчого кредитування, яке використовуеться переважно для придбання Дмпор-тних товарДв, що сприяе виникненню вДд'емного сальдо торговельного балансу краши i згортанню внутрДшньо-го виробництва товарДв.
Продовжуеться шкДдлива полДтика зовшшшх запо-зичень. ДосД не розроблена програма розвитку внутрД-шнього швестицшного ринку, потенцДал якого не використовуеться. ВзагалД вДдсутнД швестицшш банки. На руках у населення перебувають в бездДяльному станД величезнД суми грошей.
Не може турбувати громадськДсть втрата банкДвсь-кою системою цшсносл , наявнДсть трьох фрагментДв банкiвськоï системи: банкДв з державним кашталом (5 банкДв), з приватним украïнським кашталом (110 банив), 39 банкДв з Дноземним кашталом i 10 банкДв з ро-сшським кашталом.
Банки з захДдним кашталом кредитують населення для придбання Дмпортних товарДв, чим стимулюють споживання населенням товарДв, вироблених чужими економДками, шляхом 1'х оплати в борг.
РосДйський капДтал нацДлений на кредитування найбДльш якДсних промислових активДв, в т.ч. i страте-гДчних, чим сприяе ïx переходу пДд контроль росДйсько-го кашталу та змщненню позицДй останнього на украïн-ському ринку.
Безрозсудне допущення украшською владою нД-чим не обмеженого кредитування Дмпорту товарДв народного споживання вДд «побДлки» до автомобшв не лише постачае ресурси чужим економДкам, але й вбивае вДтчизняних виробникДв, зменшуе шльшсть робочих мДсць i зайнятДсть населення - матерДальну основу жит-тя сусшльства.
ДИ' росiйськоï банкiвськоï системи в Укрш'ш ске-рованД на скупку росДйським кашталом привабливих з економiчноï' i полiтичноï точки зору промислових акти-вДв, що ставить крашу в полиичну залежнДсть вДд Росiï.
Так що для того, щоб органДзувати сучасну креди-тну грошову систему i реалДзувати ефективну кредитну полДтику треба ще багато трудитись, мобшзувати нацД-ональний Днтелектуальний потенцДал, увесь науковий доробок краши, що виходить далеко за межД опублДко-ваних статей на сторшках «Украшського тижня».
Список джерел
1. Ковтун С. 1сторДя Народного Руху Украши. - К.: Факт, 1997. - С. 128-129.
2. Горобець О. Чи з'явиться портрет академДка Михайла Швайки на украшських грошах? // Постскриптум плюс: всеукрашська щотижнева газета. - № 1 лютий, 2007.
3. Падалка С.С. Проблеми впчизняно1 економши та полгтично1 практики НРУ. Народний Рух Украши: ДсторДя, ДдеологДя та полДтична еволюцДя (1989-2009): матерДали круглого столу, присвяченого 20-рДччю створення НРУ за перебудову; (20 вересня 2009). - НАН Украши; 1нститут Дстори. - К., 2010.
4. Швайка М.А. БанкДвська система Украши: проблеми ста-новлення i удосконалення. - К.: Видавництво Кшвського мДжнародного унДверситету, 2010. - 760 с.
5. Weekly UA. - 04. - 10.06.2009. - С. 17.
172
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ
