CC BY
38
М. А. Швайка
академк АЕН Украты В. М. Наконечний
канд. ст. наук м. Кы1в
БЕЗ АКТИВАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В 1СТОТНИХ ЗРУШЕНЬ У РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА НЕ МОЖНА ДОБИТИСЬ. ПРИ СПЛАТ1 20 % ЗА КОРИСТУВАННЯ КРЕДИТОМ ВИРОБНИЦТВО РОЗВИВАТИСЯ НЕ МОЖЕ
В сучасних умовах глибоко! кризи, яка охопила усе Укра!нське сусптьство, надзвичайно великого значен-ня набувае опрацювання заходiв по и здоланню. Поруч з розв'язанням полггачно! кризи велико! ваги набувае подолання економiчно! кризи, що позбавляе укра!нщв працi i засобiв юнування. Усунення вiд влади режиму Януковича В. Ф. вiдкривае можливостi для порятунку i вiдродження укра!нсько! економiки, яка доведена до жалюгiдного стану: фiнансовi ресурси розтриньканнi, виробничий потенщал пiдпорядкований особистому збагаченню олiгархiв.
Укра!на розкрадена i пограбована. Багатства Укра!ни розтягуються по усьому свiту. Мшьярди до-ларiв щорiчно скеровуються в офшори, де осiдають на валютних рахунках укра!нських олiгархiв i мафюзь В укра!нщв вкрадено бiльш 100 млрд. доларiв i вивезено за кордон. Повернення народовi Укра!ни вкраденого нацюнального багатства е першочерговим, невщклад-ним завданням [7].
Успiшна реатзащя Державно! програми вщро-дження i активiзацi! розвитку економiки Укра!ни по-требуе усунення усiх перешкод, яю стоять тут на завадi. Одшею з них е банкiвська система. Через це найбтьш рухлива економiчна форма з важливого економiчного стимулу перетворилася в гальмо. Банкiвська система дуже слабка. Грошовий капiтал розтягуеться олтарха-ми по усьому свггу. Гривна ослаблена злочинною до-ларизащею. На укра!нському ринку володарюе долар, що пожирае емiсiйний доход. Давно пора опрацювати i реалiзувати свою економiчну полiтику, побудовану на економiчному нацiоналiзмi. Для цього треба створити нову модель вщродження укра!нсько! економки, звть-нену як вiд пережитыв адмiнiстративно! системи, так i вщ хаосу, породженого нав'язаною Укра!нi политики са-морегуляцi!, сформульовано! у Вашингтонському кон-сенсусi та засадничих принципах так звано! шоково! те-рапи. Особливо! уваги потребуе полiпшення дiяльностi банкiвсько! системи, яка носить лихварський характер i паразитуе не лише на тдприемствах, а й на громадянах. Через брак кредитiв i !хню дорожнечу активнi i шща-тивнi люди не можуть займатись бiзнесовою, в першу чергу виробничою дiяльнiстю. Це ж стосуеться i шд-приемств. В той час, як в кра!нах бвропейського Союзу плата за кредит становить 1,5 %, в Укра!ш вона в десятки разiв вища.
На сьогодшшнш день практично нi один банк не пропонуе кредипв гопвкою менше нiж пiд 35 % рiчних. В деяких установах таы кредити ще дорожчi — 45—50 % рiчних (Факти, 2014, 6 березня, с. 7).
Невщкладним завданням е докоршна перебудова банкiвсько! системи. При сплат 20—25 i бтьш про-
центiв за кредит виробництво не може розвиватись. Це грабiжницькi, надмiрно високi проценти за корис-тування кредитом не мають жодного обГрунтування i виправдання. Доти, поки кредити не будуть доступ-ними для енергшних, працьовитих людей малий та середнiй бiзнес не розвиватиметься. Оскшьки при сплатi 20 % за користування кредитом виробництво не може розвиватись (цього шхто навпъ не намага-еться заперечити), то для чого взагалi нам потрiбна така банкiвська система? Для того, щоб лихварi могли грабувати народ?
Таким чином, одним з недругорядних чинникiв, що стоять на завадi розвитку Укра!ни, залученню людей до результативно! та продуктивно! пращ е недосконала банювська система з Г! високими процентними ставками, недосконалими формами обслуговування. Ш одна з економiчних проблем так критично i гостро не об-говорюеться полiтиками i населенням як незадовтьне банювське обслуговування, до якого пред'являють сер-йознi претензи усi верстви населення: пiдприемцi, бiз-несменi, фермери, виробники, торговельнi пращвники, споживачь..
Стало вже традицiею, що в ушх розмовах про роз-виток виробництва i пiдвищення його ефективноста, його технiчного оновлення i рацiональну органiзацiю, про створення нових робочих мюць i боротьбу з безро-бiттям, згадуеться чарiвне слово «кредит», недосконалi форми кредитного обслуговування, дорожнеча кре-дитiв i його дефщит. Це обговорення вiдбуваеться по-всюдно: в пресi на сторшках газет i журналiв, по радю i телебаченню, на нарадах i наукових конференцiях. Так що проблема дiяльностi банкiв стала у нас притчею во язицех. Створюеться враження, що в Укра!ш сьогодш спостертаеться кредитний бум, зростання споживаць-ких кредитав, кредитiв готiвкою — без закладних, не-цiльових i на придбання побутово! технiки, переважно iмпортно!, а також за допомогою кредитних карт.
Слово кредит тепер частше шших зустрiчаеться на парканах, стовпах, вiкнах вагонiв метро i в рекламних табло!дах. Створюеться помилкове враження, що грошi самi йдуть в руки. Невже ми стаемо кра!ною фшансово-го достатку? Не слщ випускати з поля зору питання куди йдуть кредитнi ресурси, чим зайняп банки, на що вони скеровують сво! зусилля? Банки зовшм не переймають-ся iнвестицiями, вщкриттям вiтчизняних пiдприемств, органiзацiею виробництва товарiв, а переважно надан-ням короткострокових споживчих кредитiв на короткий термш пiд високi проценти. Величезнi кредитш ресурси скеровуються на придбання iмпортних товарiв. В той же час реальний сектор страждае вiд безгрошiв'я через труднощi в кредитуваннi. I подiбнiй кредитний бум у
споживному ceKTopi в цтому тепер не на користь роз-витку економши i нам не по кишеш.
Що являють собою сучасш украшсьы банки? Це звичайнi лихварсьы шараги, яю забезпечують най-легший спосiб збагачення. Не треба ризикувати нi ви-плавкою металу, ш видобутком вугiлля чи розведенням свиней i банкiр отримуе 20, 30 чи навпъ бiльш вiдсоткiв доходу на вкладений банкiвський капiтал. Яы в Украiнi е галузi промисловост чи сiльського господарство, щоб давали такий великий прибуток? Бiльшiсть наших тд-приемств збитковi. При чому !'хня кiлькiсть безперервно зростае. Якщо в 1995 р. ix було 22 %, то в 1999 р. — 56 %. Рентабельшсть промислових шдприемств знизилась у 2 рази: 1995 р. — 16,6 %, 1997 р. — 5,7 %. Як яскравий приклад такого паразитичного, грабiжницького, лихвар-ського кредитування можна навести компанш iCredit, що спецiалiзуеться на наданш кредитав з доставкою до дому. Тепер iCredit пiшов ще далi i позичальникам ви-плачуе гарантований подарунок коханим (Факти, 2014, 6 березня, с. 7). Обслуговування вщбуваеться вдома у ктента. Компашя iCredit працюе в Украiнi з 1998 р. На сьогодш штат компани нараховуе близько 2500 актив-них сшвробиниюв в 87 регiональниx офiсаx в 52 мютах (Факти, 2013 р., 10 жовтня, с. 10). Подiбною рекламою зайнят практично усi перюдичш видання. Так в газетi «Метро» № 77 (111) за 17 жовтня 2013 р. опублтэвано 10 таких оголошень. Щ кредити видаються не пращвни-кам малого и середнього бiзнесу, а переважно покупцям iмпортниx товарiв, виробники яких позбавляють наших людей працi.
Украiнськi i мiжнароднi експерти вiдзначають, що при такш величезнiй дорожнечi кредитiв економша не може взагалi розвиватись. Тому треба негайно вжити не-вщкладних заxодiв до виправлення ситуаци. Нажаль нi вiд регулятора — Нацбанку Украши, нi вiд Кабiнету Mi-нiстрiв, нi вiд промисловцiв не висловлюеться конкрет-них пропозицiй щодо iстотного пониження банювських процентiв.
Загальновщомо, що в сучасному виробництвi ко-шти (капiтал) на 40—60 % формуються за рахунок кредиту i переважно бiльшiсть розраxункiв здшснюеться за допомогою руху паперiв (чеыв, векселiв, кредитних карток). В Укра!ш розрахунок здiйснюються переважно за допомогою «живих» грошей, тобто грошового капиталу, що значно ix здорожчуе. Нерозумно вкладати грошо-вий каттал у справу, яку можна залагоджувати за допомогою руху паперiв, грошових вимог i зобов'язань.
В банювському будiвництвi Украши допущено гру-бi помилки i прорахунки, яы е серйозною перешкодою в оргашзаци ефективного банювського обслуговування, вiд якого в ютотнш мiрi залежить не лише економiчний розвиток кра'!ни, а й державне бущвництво у цтому.
Хто ж повинен навести порядок у кредитуванш i в дiяльностi банкiв? Це повиннi зробити держава i ii пред-ставник в банывсько'! системi — Нацiональний банк Украши, якiй не справляеться iз сво!'м завданням. З контролера за дiяльнiстю банков вiн став !'хшм представ-ником в органах влади i захисником ixнix iнтересiв. Пд-хщ до оцiнки кредитування рiзниx учасникiв кредитного процесу дуже рiзний. Нацiональний банк Украши постшно iнформуе громадськiсть Украши про значне збтьшення вкладiв населення в банках. При чому збть-
шуеться частка вкладiв у нацiональнiй валютi, що роз-цiнюeться як зростання довiри до гривни. Акцентуеться увага на перевищенш обсягу продаж! валюти населен-ням над Н купiвлею. Щ показники пiдганяються i Нащ-ональний банк iнформуe громадсьюсть, про сво! великi досягнення в роботi. За кредитування шдприемств i за економiчну ситуацiю на пiдприeмствах, за стан еконо-мiки у державi Нацюнальний банк не вiдповiдаe. Вiн вщповщае лише за стабiльнiсть гривни. Розмов з приводу сплати високих проценпв за користування кредитом Нацюнальний банк уникае. Вiн за цю справу взагалi не вiдповiдаe.
Держава не лише не використовуе дешевих креди-тiв, як можливого засобу допомоги пщприемствам, а навпаки за допомогою збтьшення податкового тягаря душить виробництво як податками, так i грабiжницьки-ми банкiвськими вiдсотками. Ба бтьше того, олiгархiч-ний режим, громлячи непiдконтрольнi олiгархам банки приршае на зникнення у цих банках кошпв тисяч пщ-приемств i населення, що тiльки посилюе процес руй-нування економiки i прискорюе як промисловий спад, так i панiчну втечу коштiв за кордон. Радiють банки вiд збiльшення сво!х доходiв, осктьки зростають процент-ш ставки, задоволенi працiвники Нацiонального банку Укра!ни.
На пiдставi ще! шформаци робиться помилковий висновок про благополуччя у кредитнiй сферi, оскiльки не враховуеться думка отримувачiв кредитiв, яю неза-доволенi недоступнiстю кредитiв та !х дорожнечею. Все це може ютотно вплинути на вiдчуженiсть банювсько! системи вiд виробництва i штерешв народу. Важливе значення мае з'ясування питання куди скеровуються нацюнальш кредитш ресурси, що е нацiональним над-банням i в чи!х штересах використовуються? Чи вико-ристовуються в нацюнальних iнтересах, чи в штересах окремих олiгархiв?
1снуюча банкiвська система мае ютотш вади тому и треба докорiнно змiнити. Що треба зробити, щоб банки були защкавленими вкладати грошi у виробництво, а не в спекулятивш посередницьы операци? При такiй дорожнечi кредиту виробництво не може розвиватись. Без усунення ще! перешкоди у розвитку виробництва зрушень в економiчному розвитку кра!ни не вщбуваеть-ся. Банювський капiтал функцiонуe не як вщокремлена частина промислового кашталу, а як спекулятивний, лихварський капiтал, як знаряддя пограбування народу. Для забезпечення птьгового кредитування потрiбнi значнi фiнансовi ресурси. Де !х взяти, хто !х може дати? Нацюнальний банк не може самостшно вирiшити ще! проблеми, хоч дещо мiг би зробити в цш справi. Для забезпечення птьгового кредитування ми* би викорис-товувати емiсiйний доход, який сьогодш невщомо куди дiваeться.
Основну його частину пожирае доларизацiя, якою ми дядьковi Сему робимо величезний подарунок. Негайно треба зжити доларизацш, яка пожирае значний емiсiйний доход.
Укра!нська нацiональна валюта насттьки дискре-дитована i принижена, що навпъ авторитетш закордон-нi спещалюти категорично ставлять питання: «Свободу гривш». За змiцнення курсу гривнi зокрема виступив Андерс Ослунд, вiдомий економют, професор, старший науковий спiвробiтник Мiжнародного iнституту iм. Пе-
терсона. BiH вважае, що це зменшить iMnopT iнфляцii в Укра!ш, пов'язано! з падiнням курсу долара. На його думку головна причина високого рГвня шфляци в Укра-iHi е прив'язка гpивнi до долара. Подешевшшня дола-ру у свт на 12 % означае, що Укра!на iмпоpтувала 12 % шфляци через прив'язку своеi' валюти до долара. Про-фесор Андерс Ослунд вимагае: «...Просто дайте свободу курсу гривш, тодi шфлящя вiдpазу сповГльниться». Американськг дослiдники стверджують, що укpаi'нська валюта недооцiнена на 51 % щодо долара i на 54,3 % — щодо евро. Тобто долар повинен коштувати в Укра!ш 4,11 гpивнi, евро — 5,19 гривш. Цей висновок зробле-ний на пiдставi оновленого шдексу Бiг-Мака (див. Екс-прес, 30 шчня — 6 лютого 2014, с. 13).
ПГльгове кредитування потребуе значних фшан-сових ресуршв держави. Цi затрати швидко окупляться зростанням виробництва i створенням робочих мюць. Не лише виробники, тобто прашвники пpомисловостi i сiльського господарства, прашвники малого i серед-нього бiзнесу, пpацiвники торговельно-посередниць-ких i споживчих оpганiзацiй та iнших сфер дiяльностi, а i особливо громадяни мають сеpйознi претензГ! до не-досконалого кредитного обслуговування i вимагають докоpiнного його удосконалення. Це позищя усього укра!нського суспiльства. Легким припудренням юну-ючо! банывсько! системи, солодкими розмовами про те, яы чудовi змiни вiдбуваються з вкладами критично! ситуаци з кредитуванням економГки змiнити не вдасться.
Невiдкладно треба вгдродити державну кеpованiсть економiкою, точнiше усього державного управлшня, яке е одним з найважливших елементiв державного бу-дiвництва.
Тепер для всiх стало очевидним, що ринковий ме-хашзм не здатний ефективно виpiшувати болкш со-цiально-економiчнi проблеми. Про це з ушею вгдпо-вiдальнiстю сказано на засгданнях «вГшмки» i «велико! двадцятки». Цьому питанню присвячена моя стаття, опублiкована в жуpналi Верховно! Ради «ВГче» (2011, №24, с. 23—25), назву яко! pедакцiя змшила i чiтко сформулювала «ШбералГзм, що з трюком провалився».
Ми з Заходу запозичили те, що на Заходi не працюе.
Великим свгговим обманом е нав'язанi нам МГжна-родним валютним фондом та свгговим банком шдходи, вiдомi п!д аферистичними назвами Вашингтонський консенсус i «Шокова теpапiя», теоретичною базою яких була ортодоксальна неокласична (неолiбеpальна) парадигма — так званий «МейнстрГм», зпдно з якою вГльний ринок повинен ефективно виршувати вш проблеми, а за допомогою встановлення приватно! власност вш люди стануть господарями кра!ни. Сьогодш вже роз-вГялась ГлюзГя, що з приходом приватно! власност все змшиться.
НевдачГ ще! поливки в багатьох транзитивних кра!нах висвггала важливють шституцшно! розбудови ринкових вгдносин, в якгй держава вщграе виршаль-ну роль. Однак ще й дос захщш кра!ни змушують бщш кра!ни усувати торговГ бар'ери, а самГ !х зберГгають, пе-решкоджаючи кра!нам, що розвиваються, експортувати свою сировину i стьськогосподарську продукцш.
Рух за вгдновлення укра!нсько! державност був нацГлений на лГквГдацш марнотратно! радянсько! ад-
мiнiстративноi системи, приватизацiю i запровадження ринково! економiки, сподiваючись за допомогою цих заходiв рiзко шдвищити ефективнiсть господарювання i зростання р!вня життя народу. Не розiбравшись в ycix деталях i тонкощах шдготовлених для нас реформатор-ських рецеппв, влада слiпо стала втiлювати в життя цю чужу i шкдливу для нас програму дiй, не задумуючись про згубнi наслiдки. Одночасно вона не спромоглася опрацювати i реалiзувати свою ефективну програму дай, через що Укра!на виявилася розграбованою i розкраде-ною, ключовi позици в економiцi й народне майно, що створювалось укра!нським народом протягом багатьох роив, опинилося в руках казнокрадiв i олiгархiв, якi до боротьби з незалежшсть не мали жодного вiдношення, а в економщ в результатi усунення держави в!д регулю-ючих функцiй настав хаос i анархiя. Тепер для вшх стало очевидним, що лiберальна брехня i казу!стика е звичай-шсшьким космополiтично-лiберальним лукавством.
Жодна з сучасних провiдних кра!н не формувала-ся в умовах вщкритого ринку i без пiдтримки державою вiтчизняного виробництва. А коли вони стали могутш-ми — щ кра!ни почали добиватися вшьних, вiдкритих ринков в усьому свт.
Класичний захiдний лiбералiзм ставить права та ш-тереси окремо! людсько! особливостi вище за штереси держави та нацй'. Це стало щеолопчним знаряддям руй-наци укра!нсько! державностi i впровадження свавшь-них дiй олiгархiв, як! вимагають безмежного лiбералiзму в його найбтьш екстремальних проявах.
Наш дiм перетворено в резервацш, забрали у нас мову, владу i майно, а коли ми обурюемось — називають нас фашистами.
Необхiдно звiльнитися вiд соцiальноi мiфологii з приводу неолiберальноi глобалiзацii i зосередити осно-внi зусилля на реалiзацii заходiв, скерованих на подолан-ня наслiдкiв глобалiзму i глобалiзацii по-американськи на нацiональному, регiональному i локальному рiвнях.
Вiльна торгiвля випдна обом сторонам лише в тому випадку, якщо вони перебувають на однш стадй' розвитку. Хижацька експлуатащя, колонiальна спадщина за-лишили глибот соцiальнi шрами i несправедливють.
Перехiд Укра!ни на ринков! рейки i поступове ш-тегрування !"! економки в глобальний сощально-куль-турний простар прив!в до випснення нашо! кра!ни на задв!рки глобального каштал!зму, зробив !"! заручни-цею неол!берально! поливки кра!н «Вшмки», транс-нацюнальних корпорацш i транснацюнальних баныв, Всесвинього банку, М!жнародного валютного фонду i всесвиньо! торгово! оргашзаци, а також свое! власно! компрадорсько! буржуази з непередбачуваними насл!д-ками.
Укра!ш варто б якнайшвидше усв!домити без-перспектившсть розвитку у в!дпов!дност з моделями i рецептами ВБ, МВФ, в!дмовитися в!д ринкового романтизму i фундаментал!зму i розробити власний курс виходу з кризи з урахуванням принципу глобал!заци, тобто глобал!заци там, де це випдно нашш кра!ш i ло-кал!заци там, де це суперечить нашим нацюнальним штересам.
Для мене питання створення укра!нсько! ефективно! грошово-кредитно! системи мае особливо велике значення. Я закладав пдвалини укра!нсько! грошово-
кредитно! системи. Першим ставив питання про необ-хщнють запровадження укра!нських нацюнальних грошей i створення нацiонального банку на Установчому з'!зд Народного Руху Укра!ни 8 вересня 1989 року.
1сторик Руху В. Ковтун вiдзначаe, що «в галузi еко-номiки вже тодi професор М. А. Швайка пiшов далi невиразного гасла «економiчно! самостiйностi в скла-дi СРСР», а за ключовi визначив завдання створення в Укра!ш власно! фiнансово-кредитно! системи, Укра!н-ського нацюнального банку, власно! грошово! одиницi, що на той час сприймалося як сенсацiя» [1].
Оргашзував художникiв для виготовлення взiрцiв банкнот, домовився з канадською фiрмою про виготовлення грошових знаков, а з Луганським верстатобу-дiвним заводом — про карбування монет. Усе це було зроблено до проголошення Незалежност Укра!ни i при-йняття урядом будь-яких рiшень з цього приводу.
Будучи обраним народним депутатом, працюючи заступником голови комюи з питань економiчноl ре-форми, головою пикомюн з питань грошово-кредит-но! полiтики i банкiвсько! справи, членом наглядово! ради Нацбанку, я доклав багато зусиль до втiлення на урядовому рiвнi свое! програми створення укра!нсько! перспективно! грошово-кредитно! системи. Ця програ-ма викладена у численних Рухiвських документах, мо!х численних публшащях, у доповiдях i промовах на сешях Верховно! Ради Укра!ни.
Вс цi матерiали опублiкованi в таких мо!х книжках: «Економiчнi атрибути незалежностi Укра!ни», 2011, 288 с., «Банювська система Укра!ни: проблеми становлення i удосконалення», 2010, 760 с., «З iсторi! укра!нських грошей», 2006, 196 с. та ш.. Про мою роль у створенш грошово! системи Укра!ни часто в преш з'являються публiкацi! (див. статтю В. Ратай «Хто е автором укра!нських грошей?», Шлях перемоги, №16, 24 квиня 2013 р.) [2].
В Укра'!ш перша програма не лише економiчних ринкових реформ, а й державного будiвництва, побу-дови незалежно! Укра!ни, яка згодом стала загально-нацюнальною, пiдготовлена Рухiвською командою, до складу яко! входив я. Пращвники 1нституту iсторi! НАН Укра!ни, як вивчали дiяльнiсть Руху, на круглому стол^ присвяченому 20-рiччю створення НРУ за перебудову, 20 вересня 2009 р., вщзначають: «На початку свое! дь яльност Рух у сво!х лавах мав хорошу команду, яка ви-рiзнялася на фош «споюйних» академiчних науковцiв. Серед них було чимало спещалюпв з макроекономiки, якi очевидно брали участь у розробщ Деклараци про державний суверенитет Укра!ни, Акту проголошення незалежностк В. Пилипчук, В. Черняк, М. Швайка [3]. В. Чорновш спрощено сприймав мо! iде!, тому вш неодноразово наголошував, що «М. Швайка був пере-конаний, що шсля виходу з складу СРСР Укра!на зажи-ве щасливо i заможно, оскльки 90 % прибуткiв, яю до цього забирала Москва, залишатимуться в Укра!нi» [3].
Я настирливо домагався розв'язати це питання через Верховну Раду. Спещально для Верховно! Ради пщ-готував Концепцш перебудови банювсько'! системи, п!д якою поставили сво! подписи 79 депутатав Верховно! Ради i одностайно висловились за розгляд Концепц!! на сеси.
Верховна Рада надрукувала мою працю «Яка бан-ювська система потрiбна Укра!нi» (до концепци ста-
новлення i розвитку банювсько! системи Украши) на 80 стор., яка була вручена bcîm народним депутатам.
Концепщя була надрукована i розiслана в усi Комь тети i фракцй' з завданням обговорити i шдготувати до розгляду на сесй'.
В час становлення грошово-кредитно! i банювсько! системи Украши ш один з il архiтекторiв (нi Матвieн-ко В. П., ш Гетьман В. П., ш Стельмах В. С.) кращого теоретичного багажу не мав. Впевнений, що й тепер тут мало що змшилось.
Даремно я затратив багато зусиль на те, щоб пере-конати В. Ф. Януковича у шюдливосп здшснювано! ним економiчноï полиики.
В. Матвieнко, В. Ющенко, В. Стельмах, В. Тшпко не визнавали мого прiоритету, тому що кожний з них оголошував себе «батьком гривни».
Боротьба за створення украшсько! грошово-кре-дитно! системи розпочалася не з часу створення Нацбанку i обрання В. Матвieнка його головою, а значно рашше.
Перший заступник глави Адмшютрацй' Президента Украши I. Аюмова 26 квиня 2010 р. прислала меш листа № 03—01/55, у якому говориться: «У вщповщь на Ваше звернення вщ 04.03.10 щодо реформування банювсько! системи за дорученням Президента Укра!ни висловлю-емо Вам вдячнiсть за активну громадянську позицiю та глибоко щнуемо Ваш внесок у розвиток украшсько! науки.
Зазначаемо, що Глава держави подтяе Вашу стур-бованють станом банкiвськоï системи та вщзначае !"! важливiсть для розвитку впчизняно! економiки. По-вiдомляeмо, що Вашi пропозицй', покладенi в основу наукових праць, е дуже цiнними i будуть переданi на розгляд робочих груп, створених з метою забезпечення дiяльностi Комiтету з економiчних реформ».
Перший заступник Голови Нацбанку Укра!-ни В. Ю. Колобов в адресованому меш листа № 53— 110/168-5000 вхд 13.04.2011 р. пише: «Керiвництво Нацiонального банку Укра!ни вдячне Вам за активну позицiю щодо розвитку впчизняно! банювсько! системи та небайдужють i наполегливiсть у розв'язанш на-гальних питань реформування украшсько! фшансово! системи.
Ми певнi того, що професшний дiалог мiж Нащ-ональним банком Укра!ни та Вами повинен слугувати цiлям розвитку нацюнально! банкiвськоï системи та економiки в цтому.
Зазначаемо, що надаш Вами пропозицй' вивчають-ся фахiвцями Нацюнального банку Укра!ни при опра-цюванш нормативно-правових актiв та розробленнi в!д-повiдних заходiв».
30.09.2013 р. перший заступник Голови Нацюнального банку Украши Б. В. Приходько прислав меш листа №53-110/15241, в якому говориться: «Керiвництво Нацюнального банку Украши дякуе Вам за активну пози-цш щодо розвитку впчизняно! банювсько! системи та Вашу постшну працю, спрямовану на виршення на-гальних питань реформування укра!нсько! фшансово! системи. Зазначаемо, що наданий Вами матерiал «До питання про створення ефективно! кредитно-грошово! системи Укра!ни», переданий до редакцй' щомiсячного науково-практичного журналу НБУ «Вюник Нацю-
нального банку Украши» для подальшого його опрацю-вання.»
11.11.2013 р. цей же Б. В. Приходько у листа №76— 008/21969 порадив меш пропозицй' по створенню ефективно! грошово-кредитно! системи Украши опублшу-вати в iнших виданнях, осильки вони для Нацбанку не представляють iнтересy
10.10 2011 р. вдруге отримав вщ I. Аимово! листа № 03—01/ 3045 такого змюту: «В Адмшютрацй' Президента Украши Ваше звернення щодо впровадження економiч-них реформ розглянуто.
Дякуемо за Вашу небайдужу позицiю з цих питань.
Наразi профiльними органами виконавчо! влади ведеться робота над реалiзацiею прiоритетних напрямiв реформування нацюнально! економiки в рамках вико-нання Нацюнального плану дай на 2011 рш щодо впровадження Програми економiчних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава». Указом Президента Украши вщ 21 грудня 2010 року № 1154 призначено ке-рiвникiв напрямiв реформ (iнформацiю про керiвникiв напрямiв реформ наведено на веб-сайтi офщшного 1н-тернет-представництва Президента Украши). Тривае також подготовка проекту Нацiонального плану на 2012 рш. У разi наявностi конкретних пропозицiй (проектiв акпв законодавства) пропонуемо надiслати ix до про-фiльниx державних органiв або згаданих керiвникiв на-прямiв реформ. 1нформуемо також, що Ваше звернення надюлано до Кабiнету Мiнiстрiв Украши для вщповщ-ного реагування».
Мо! пропозицй' по реформуванню свiтовоï фшан-сово! системи i запровадженню ново! свiтовоï резервно! валюти замiсть долара заступник Мшютра закордонних справ Украши П. А. Кшмкш надiслав в ООН.
13 липня 2010 р. я отримав лист з Оргашзаци' Об'еднаних Нацш з подякою вiд Генерального секретаря Пин ri Муна за надаш матерiали.
Ti, що вимагали вiд нас повного невтручання держави в економiчне життя, регулювання економiки рин-ковою стиxiею, невидимого рукою ринку, реалiзацiï принципiв Вашингтонського консенсусу, сьогоднi самi переживають важы часи, !хш економiки опинилися на крок вщ дефолту, повного краху фшансово! системи, яка потребуе глибокого реформування зпдно з засадами функцюнування кредитно! грошово! системи, яка при-йшла на змiну золотогрошовiй.
Кредитна грошова система дуже слабо дослщже-на. ïй не присвячено фундаментальних праць. У цьому планi дещо зроблено в Украïнi, причому ще за чашв па-нування тоталитарного режиму, при якому сама згадка про створення грошей на базi здорових комерцшних зобов'язань була крамольною.
Ось деякт присвяченi цiй проблемi працi. Див. статтю О. Овсянниково! «М. Швайка — автор кредитно! теорй' грошей», опублiковану в журналi «Еконо-мiчний вiсник Донбасу», 2008, №4 (14), с. 206-215; Швайка М. А. Экономические методы ускорения воспроизводственных процессов. Институт экономики АН УССР. К.: 1979, с. 27-49; Svayka Mykhaylo A. The Credit Monetary system: Its Essence and Peculiarities of Its Functioning. — Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2008; Shvayka Mykhaylo A. The issues of
formation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). — Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2009; Швайка М. А. Кредитна грошова система: ïï суть та особливосп функцюнування. — Видавни-цтво Кш'вського мiжнародного ушверситету. — К, 2008; Швайка М. А. Банывська система Украши: проблеми становлення i удосконалення. — Видавництво Ки!в-ського мiжнародного ушверситету. — К, 2010; Швайка М. А. Удосконалення банывсько! системи як передумо-ва подолання кризи платежiв // Економша Украши та шляхи ïï подальшого реформування. Матерiали Всеу-крашсько! наради економюпв 14-15 вересня 1995 р. — Видавництво «Генеза», Ки!в, 1996.
Так званий неолiбералiзм, який виражався у фшан-сово-економiчному бумi, викликаному наповненням глобально! економiки дутими вартостями i дурними грiшми, з трiском провалився, як i курс на створення економши казiно.
Свiтовi лiдери «дашмки» i «велико! двадцятки» засудили цей згубний шлях розвитку, сформульований у «Вашингтонському консенсусi».
Як свiдчать реалй', в XX столггп, особливо пiсля Друго! свiтовоï вiйни, розпочався й дедалi поглиблю-ватиметься розрив мiж грошовою формою та il матерь альним вiдповiдником, тобто товарною масою. Грошова форма стала швидко розбухати й утворювати грошовi бульбашки. Запущена в обк ця величезна лавина пустих грошей руйнуе шдвалини встановленого порядку i оргашзаци' у виробнищга, й особливо у сферi об^у, на цiй своерiднiй грошовiй кухш.
У результатi недосконало! органiзацiï грошово'1' системи в XX столiттi з'явилася економша казино, вiртуальна економiка, коли можна робити шаленi гро-шi поза сферою виробництва, не докладаючи до цього багато зусиль. На переднш план почав висуватися не виробничий — продуктивний капiтал, а фштивний — фiнансовий. Це питання глибоко дослщжене в книзi П. Фергюсона «Нащя, хижаки, корпоративнi злочин-цi. Полiтична корупцiя i захоплення Америки», в якш i розкриваеться зростання впливу фiнансового сектора як кримшального середовища економiки. 85 найбагат-ших людей планети володiють тими ж багатствами, що й половина населення свпу Це аморально.
Частка фшансового сектору в свгтовш економщ до Друго! свiтовоï вiйни становила не бiльш як 10 вщсотив. Уже до 1970 року вона зросла до 20, а ниш фшансовий сектор перерозподтяе на свою користь майже 70 вщсо-тыв створюваного в економiцi прибутку.
Ус цi питання розкриваються у мош статтi, опубль кованiй на сторшках журналу Верховно'! ради Укра!ни «^че» №10 за 2013 р.
Кредитна грошова система не володiе мехашзмами саморегуляцй' i потребуе свiдомого державного регулювання. Воно мае бути достатшм, щоб, з одного боку, не допускати розбухання, гiпертрофування грошово! фор-ми, а з другого, не створювати перешкод для безпере-бшного функцiонування грошово! системи, тобто пе-ретворення товарiв на грош^ а грошей на товари. Для цього треба дуже багато чого зробити.
Виступаючи 4 шчня 1992 р. на сесй' Верховно! Ради Украши в!д Народно! Ради з сшвдоповщдю при об-говоренш урядово! програми економiчниx реформ, я
говорив: «Уряд дос не виробив задовтьно! концепци розвитку економши незалежно! Укра!ни i цю прогалину намагаеться компенсувати дублюванням того, що ро-биться в Роси. Розробленi Урядом заходи самою своею суттю е антинародними, скерованими на пограбування пенсiонерiв, робгтниыв, селян, iнтелiгенцií, усього народу, такими, що пдривають економiчнi пдвалини незалежно! Укра!ни, скерованi на и розорення i занепад, вносять напругу i неспокiй у сусптьство i е серйозною загрозою для и суверенiтету. Реалiзацiя !х загрожуе за-криттям тисяч пiдприeмств, сотш тисяч людей будуть викинутi на вулицю, що призведе народ до голоду i бун-тiв. Тому щ заходи повиннi бути засуджеш i скасоваш...» [4, с. 520].
Як по-сучасному звучать цi слова через 21 рй
Фракцiя Народного Руху у Верховнш Радi «Народна Рада» ршуче противилася цьому шыдливому курсу лжереформ i домагалася здiйснювати украшсьи рефор-ми так само, як добивалися свого пднесення теперш-нi високорозвинутi кра!ни, насамперед США в перюд реформ Гамтьтона, а також за прикладом Нового курсу президента США Рузвельта, пщнесення Шмеччини пiд впливом iдей Ф. Люта i Л. Ерхарда, вщновлення Япони в епоху Мейдзi.
На увагу також заслуговуе досвiд перемоги президента Турецько! республiки Мустафи Кемаля Ататюрка, Шарля де Голя, творця Сингапурського дива Лi Куан Ю, який вважав, що демократая не працюе в умовах хаосу. В 1959 р., коли Лi Куан Ю прийшов до влади, внутршнш продукт Сiнгапуру в перерахунку на одного мешканця становив 400 доларiв, а в 2009 р. — 48, 9 тисяч доларiв.
Нам особливо корисно згадати, яку економiчну политику здшснювали перший президент США Вашингтон i перший мiнiстр фiнансiв США Олександр Гамть-тон, а також шмецьы реформатори Ф. Лiст i Л. Ерхард.
«Новий курс» Рузвельта базувався не на ринковш саморегуляци, а на жорсткому державному регулюванш економки.
Багатьом грошовим магнатам i спекулянтам не до вподобi був «Новий курс» Рузвельта. Тому вони стали переглядати його принциповi положення. Перш за все був вщмшений закон Гласса-Слгала, який був прийня-тий в 1930 р. i забороняв кредитно-депозитним оргаш-зацiям (комерцiйним банкам) проведення високо ризи-кованих швестицшних операцiй з цiнними паперами за рахунок кошпв вкладникiв. Цi операци були виведенi в так зваш iнвестицiйнi банки (iнвестицiйнi брокери). Фiнансовi регулятори не несли вiдповiдальностi за спе-кулятивнi операци таких баныв, всi ризики лягали на iнвесторiв.
Скасування закону Гласса-Стiгала та деяы iншi по-слаблення фiнансового регулювання привели до того, що кошти вкладниыв з баныв стали перекачувати на фондовi ринки. При цьому банывський нагляд перестав «бачити» повний спектр операцш банкiв, бiльша части-на операцiй для такого нагляду стали непрозорими.
Вершиною ревiзií «Нового курсу» Рузвельта е те-оретичш обГрунтування чикагсько! школи на чолi з Мiлтоном Фрiдменом про повне невтручання держа-ви в економшу. Вiстря сво! критики Фрiдмен скерував в першу чергу проти теори державного регулювання, запропоновано! Дж. Кейнсом пiдчас Велико! депреси
1929-1933 роив. Кейнс чпко бачив, що невидима рука А. Смгга не може регулювати виробництва в сучасних ринках через вплив на них монополш i олiгополiй. В цьому ж душ працюють iншi лауреати Нобелiвськоï пре-мй', як в 2013 р. отримали !"! за рекомендаций щодо усшш-но! гри на бiржi (Укра!на молода, 2013, 13 жовтня, с. 6).
Оскльки економша Укра!ни носить колонiальний характер, для нас, укра'шщв, особливо велике значення мае врахування акцентування Ф. Лютом уваги на необ-хщносп розвитку обробно! промисловостi. Лiст придь ляв велику увагу використанню державно! поливки для пiдтримання обробно! промисловосп, яка народжува-лася. Фрiдрiх Лют писав: «Ттьки там, де штереси осо-бистостей пiдпорядкованi iнтересам наци', де одне по-колiння за шшим змагаеться за одну сптьну мету, нацй' досягли гармонiйного розвитку продуктивних сил».
Деякi закордоннi радники пропонують Украïнi зо-середити увагу не на розвитку сучасного промислового виробництва, а на стьському господарствь Жодна кра!-на ще школи не стала заможною завдяки стьському гос-подарству. Навпаки, його розвиток завжди консервував вiдсталiсть. Попри рекордш врожа!, укра!нське сiльське господарство неспроможне стати драйвером економiки. Навпаки, велиы iнвестицiï олiгархiчного бiзнесу в АПК здатш перетворитися на джерело численних сощально-економiчних проблем.
Пiд час грошово! реформи 1948 р. ФРН не лише помшяла старi грошовi знаки на новi (ми це повторили, але в пршому варiантi), а й вiдразу розв'язала цiлий комплекс завдань, пов'язаних iз соцiальною сферою, структурною перебудовою, кредитуванням народного господарства. Був створений спещальний банк — кре-дитна установа для вщновлення, який надавав середньо-строковi та довгостроковi кредити. Потреби розвитку промисловосп обслуговував Промисловий кредитний банк, а сшьське господарство — два центральних банки розвитку стьського господарства. Через Промисловий кредитний банк здшснювався розподiл тягаря переходу до втьного ринку мiж галузями, що працювали в нерiв-них умовах розвитку.
Так, на шдтримку галузей промисловостi, якi були вилучеш зi сфери вiльного ринку (вугтьна, металур-гiйна, електроенергетика), пiдприeмства шших галузей вiдраховували обов'язковi одноразовi внески (!х загаль-ний обсяг — один млрд. шм. марок), яю банк спрямо-вував на швестицшш кредити цим «неконкурентним галузям». Таким чином вирiвнювалися умови для дiяль-ностi рiзних секторiв економiки, не допускалася !х при-мусова збитковють.
брхард в 1948 р. дав кожному шмцю 40 марок; вш створив умови, щоб кожний м^ заробляти скiльки може.
Розроблялися чiтко визначеш соцiальнi програми. Вартий уваги, наприклад, той факт, що в повоеннш Нi-меччинi дiяв закон про пом'якшення сощально! нужди, згiдно з яким надавалася допомога потерпiлим у роки вшни та бiженцям.
Одночасно була виршена доля наймасовiших вкладниыв - членiв нiмецьких кредитних спток, за допомогою яких були мобшзоваш величезнi кредитнi ресурси. Нiмецькi кредитш спiлки брали участь у роз-робленнi кредитно! полiтики. Разом з Шмецьким фе-
деральним банком i Федеральним ведомством з нагляду за кредитною справою вони брали участь в розробленш та ушфшацй' вiдповiдниx статей банывського законо-давства, у парламентських слуханнях пiд час прийняття законодавчих ршень, особливо тих, що стосувалися ль цензування рiзниx видiв банывсько! дiяльностi.
Украша, яка нагромадила великий досвщ роботи кредитних спiлок, що вщграли важливу роль у державному будiвництвi УНР 1917-1920 pp., дос не зумiла вщ-родити широкого кредитного кооперативного руху.
У нас не ттьки не створено спецбаныв, не орга-нiзовано iнвестицiйниx баныв, якi мобiлiзували б ве-личезш кредитнi ресурси населення, не вщроджено кредитних спiлок, а й юнукш банки, якi кредитували народне господарство (Укрбанк Промбудбанку СРСР, Укрбанк Агробанку СРСР, Укрбанк Житлосоцбанку СРСР) перетворено на лавочки для легкого роблення грошей ïx власниками, основною сферою дiяльностi яких стали грошовi спекуляцй'. Результат цих змш оче-видний. Якщо в 1990 р. кредити в оборотних коштах сiльськогосподарськиx пiдприемств становили 50 %, то в 2001 р. - близько 1 %. Перетворивши банк «Украша» в лавочку, його каттали розшрали.
Керiвники НБУ часто повторюють, що вони запо-зичили нiмецьку модель банывсько! системи. Чому ж вони не роблять того, що робили шмщ?
Украша фактично не мае Центрального банку. НБУ з представника держави в банывсьый системi i захис-ника нацюнальних iнтересiв перетворився на представника комерцшних баныв в органах державно!' влади i захисника ïx штерешв.
У кра!ш немае потужних контрольних органiв за дiяльнiстю банив, що створюе сприятливi умови для крадiжок, маxiнацiй, рiзниx зловживань, яких, за свщ-ченнями правоохоронних оргашв, у банкiвськiй системi найбiльше. Кредитно-банывська система Украши досi перебувае пщ впливом кримiнальниx елементiв. Ми ж, науковщ, про це в сво!х працях пишемо десятки рокiв.
Навколо наших банив формуються рiзного роду конвертацшш пункти та iншi посередницьы структу-ри, через якi мтьярди гривень перетворюються у вiль-но конвертовану валюту, розкрадаються i вивозяться за кордон.
Через ненадшшсть банывсько! системи Украши одш громадяни тримають грошi в матрацах, друп в банках (консервних), треп перекачують в офшорнi зони на о. Науру i Вануату, Кшру, Грецй', Панами, четвертi — вкладають в швейцарськi, американсьы, англшсьы та iншi банки.
В той же час Нацбанк Украши повшстю випустив з рук регулювання грошового об^у i практично дозволив кожному банку здшснювати емюш грошей. Так у виданш Нацбанком Украши шструкцш говориться: «На рiвнi установ баныв операцй' по кореспондентських рахунках проводяться незалежно вiд наявностi на них коштав» (тимчасове положення про оргашзацш розра-xункiв мiж установами баныв Украши, затверджене заступником Голови правлшня Нацбанку Украши I. Зай-ченком 31.10.1991 р.), (Державшсть №1 (14), серпень 1995 р., с. 15).
Польща i Китай скористувалися iншими стратепя-ми перебудови ринку вщ тих за яы виступав Вашингтон-
ський консенсус. Польща е найуспiшнiшою серед кра!н Схщно! бвропи. Польща починала з шоково!' Tepaniï щоб обiйти iнфляцiю до помiркованого рiвня. I це по-чаткове i обмежене використання таких заходiв привело багатьох до думки, що у Польщi було впроваджено саме шокову перехщну полiтикy Але це абсолютна неправда. Польща швидко усвщомила, що за допомогою шоково! терапи' можна впоратися з гшершфлящею, але для со-цiальних змш вона непридатна. Польща упровадила по-ступову приватизацiйну полiтику, одночасно розбудову-ючи основнi iнституцiï ринково! економши, як то банки, яы здшснюють реальну кредитну дiяльнiсть i юридичну систему яка реально гарантуе виконання контраклв i процедуру банкрутства. У Польщi усвiдомили, що без цих шституцш ринкова економiка не може функцюну-вати. На вiдмiну вщ Польщi Чеська республiка привати-зувала сво1 корпорац11' до того, як приватизувала банки. Державнi банки продовжували надавати позики вже приватним корпоращям; легкi грошi дiсталися тим, хто мав прихильшсть уряду i ш приватизованi пiдприемства не зазнали суворих бюджетних обмежень, що дозволило 1м уникнути реально!' деструктуризац11'. Колишнiй вще-прем'ер мiнiстр i мiнiстр фшаншв Польщi Гжегож Ко-лодко заявив, що держава сво'1'м успiхом завдячуе тому, що вона вщкрито вщхилила доктрини Вашингтонського консенсусу [6]. Краша не робила того, що рекомендував 1и МВФ. Вона не впроваджувала швидко! приватизацГ! i не зменшувала iнфляцiï до все нижчого i нижчого рiв-нiв, виходячи виключно з макроекономiчних мiркувань. Проте вона робила наголос на питаннях, яким МВФ придтяв недостатню увагу — таким як демократична шдтримка реформам що передбачало утримання рiвня безробггтя, надання допомоги безробiтним i шдексащя пенсiй, а також розбудову необхщно'].' для ринково! еко-номiки шституцшно! iнфраструктури.
Поступовий процес приватизацГ! дав змогу провести реструктуризацш перед приватизащею, так що бiльшi фiрми могли реорганiзуватися у меншi одиницг Таким чином було створено новий життездатний сектор малого пiдприемництва очолюваний молодими менеджерами, готовими швестувати у власне майбутне. Схожим чином усшх Китаю упродовж минулого десятилптя являе собою значну вщмшшсть вiд невдачi Укра!'ни.
Польща також показала, що можна зберегти дер-жавну власнiсть на активи i не ттьки уникнути !'х роз-продажу, а й досягти збтьшення продуктивностi. На заходi найвища продуктившсть пов'язана не з прива-тизащею, а з корпоратизацiею, тобто з суворими бю-джетними обмеженнями щодо державних пдприемств i впровадженням на них комерцшних методiв господа-рювання. Тим паче як вони залишаються у державно! власностг Наплив приватного кашталу до Китаю 1990 року становив 8 млрд. доларiв. На 1999 рш вiн зрiс до 41 млрд. доларiв, що бiльше як в 10 разiв перевищуе кошти залученi Укра!ною. Тiльки за наявноста мiцного банк1в-ського регулювання та депозитного страхування Цен-тральний банк може вщбити набiги на банки.
1снукш в Украïнi полiтичнi оргашзаци' також на-магалися дати вщповщь на питання про шляхи еко-номiчного розвитку незалежно! Укра!ни. Досить чиху вiдповiдь на це питання дали патрютично налаштованi украïнськi оргашзаци', яы протиставляючи себе вод-
ночас i комунютичному, i нацистському режимам, але при цьому не подтяючи i лiберальноï доктрини, праг-нули впровадити в Украïнi новий, третш шлях розвитку. Суть його полягала у застосуваннi найкращих надбань людства в площинi економiчноï теорй' та практики. Цей шлях розвитку був усшшно пройдений у Чехословаччи-нi, Нiмеччинi, Францй', 1талй', США i мае назву «еконо-мiчний нацiоналiзм».
Суть економiчного нацiоналiзму полягае у захиста власного нацiонального виробника з метою дати йому змщшти й п^дготуватися до неминучо'1 в майбутньому свггово'1 конкуренцй', а потам i утвердитися на свггових ринках.
З певних причин сьогодш в Укршш нацiоналiзм розглядаеться переважно в одному клкш, коли видь ляеться лише одна 1дея — право нацй' на культурний розвиток та незалежшсть. Доволi часто цiй теорй' по-блюзнiрськи приписують брак чисто економiчноï доктрини, маючи на мета зменшити il привабливiсть в очах частини населення.
Якщо б украшська влада з самого початку реаль зувала поливку економiчного нацiоналiзму, не було би клькох десяткiв олiгархiв, котрi володають усiм майном держави i контролюють (а швидше нещадно експлуату-ють) ïï надра, а був би рiвномiрний розподiл власностi мiж мтьйонами украшських громадян, не було б гли-бокого падiння технологiчного рiвня виробництва i ма-сового зубожшня населення, не було б розчарування людей у необхщноста мати свою державу.
Одночасно щ патрiотично налаштоваш органiзацi'i акцентують увагу на подоланш наслiдкiв колонiального минулого, викорiненнi ушх залишкiв росiйського iм-перiалiзму й шовМзму. Вони порушують питання про те, щоб домагатися вщ Росшсько'1 Федерацй' виплати грошових вiдшкодувань за пщневтьну рабську працю украшських полив'язшв i репресованих, i за винищен-ня мiльйонiв укра'iнцiв, а також за Чорнобильську катастрофу та iншi екологiчнi бiди.
У виданш Верховною Радою для використання на-родними депутатами в законотворчiй дiяльностi мош працi «Яка банкiвська система потрiбна Укра'iнi? (до концепцй' становлення i розвитку банывсько'! системи Украши)» е такий спецiальний роздiл «Яка економiчна полiтика потрiбна Укра'iнi?», в якому даеться чгтка вщ-повщь: «Реформи слiд почати не з шоково'1 терапй', абсолютно! лiбералiзацi'i ринку, а з поступово'1 ш'екцй' в дер-жавну економiку п1дприемницько'1 активностi, надання пiдприeмцям допомоги дешевими кредитами i подат-ковими знижками. Украш потрiбна розумна державна регуляторна полггака» [4, с. 84-85].
Цей мш пiдхiд високо оцiнюe О. В. Понедшко у свош статта «Iнвестицiйнi ознаки комерцiйних баныв та ix групування», опублiкованiй у журналi «1нвестицй': практика та досвiд» за 15 серпня 2011 р., с. 4-7.
Ш США, ш Шмеччина не сформувались як свiтовi потуги за допомогою полггаки лiбералiзму i вщкритого ринку, яку нам нав'язували. Америка як i Нiмеччина до-сягли успixiв без торгово'1 лiбералiзацi'i.
Укра'iнськiй владi замiсть того, щоб на европей-ських свiтовиx смггаиках пiдбирати найгiрший досвiд треба було вчитись на взiрцяx позитивного досвщу.
Серьозно'1 шкоди Укра'iнi завдае доларизащя, яка пiдриваe стiйкiсть нацiонально'i валюти i виступае як за-шб пограбування Украши.
Це питання досить повно висвплюеться у мош статта, опублiковано'i в журналi Верховно'1 Ради Укра'1-ни «Вiче» №1-2 за 2009 рш пiд заголовком «Американ-ський долар — головний винуватець (провокатор) свио-во'1 фiнансово'i кризи».
Украша фактично не мае свое'1 власно'1 грошово'1 системи. На нашому ринку пануе чужинець — долар. Доларова маса сягае $ 150 млрд. Майже вся ця доларо-ва сума виражае втрачений емюшний доход. Це в кшька разiв перевищуе гривневу масу. Через доларизацш валюта недооцiнена на 50,2 %. Тобто вартасть одного до-лара США мала б дорiвнювати 4 гривням.
Доларизацiя здiйснюeться для того, щоб олтархам i мафiозi легше було красти грошi й перераховувати ix в офшори. Робггаику, селянину, службовцю долари не-потрiбнi. Культивована владою гонитва за доларом de недовiру до нацiонально'i валюти. Ïï роздмухують тi, що мали б il захищати. Треба негайно вивести гривню з-пiд влади долара.
В. Стельмах перед тим, як залишити посаду Голови Нацбанку Украши, змушений був визнати шыдливють здшснювано'1 ним монетарно'1 полiтики. B. C. Стельмах зокрема говорить: «До кризи ми пщйшли з одшею, але системною, проблемою — вщсутшстю довiри до гривнi як стабiльно'i грошово! одинищ. Ми дотепер не затвердили гривню в статуй головного атрибута державноста i через це маемо вш поточш проблеми. Доларизащя офь цiйно'i частини укра'1нсько'1 економiки на сьогоднi перевищуе 30 %» [5].
Широке використання доларiв замiсть нацiональ-но'1 валюти створюе для краши i пiдприeмств ряд проблем. За цих умов краша втрачае мо^ивiсть змiнювати курс нацюнально'1 валюти, який виконуе в економщ функцй' автоматичного стабiлiзатора. В перюд спаду курс знижуеться через виникнення вщ'емного сальдо платiжного балансу. Однак здешевлення нацюнально'1 валюти до валюти краш — торгових партнерiв стимулюе експорт, що допомагае кра'!ш компенсувати звуження внутрiшнього попиту i сприяе виходу з кризи.
Якщо краша позбавляеться такого амортизатора, то вона повинна мати iншi важелi розширення попиту i боротьби з безробптям у випадку спаду виробництва. Хаос, який юнував в банывськш системi ранiше зберi-гаеться i дош.
Укра'1нська економiка опинилася без свое'1 фiнан-сово'1 iнфраструктури, позбавлена можливоста створення единого платажного простору в кра'iнi i забезпечення стабтьноста власно'1 валюти. Укра'1на фактично не мае Центрального банку. Нацбанк з представника держави в банывськш системi фактично перетворився в пред-ставника банывсько'1 мафй' в органах влади i захисника ïï iнтересiв.
Лауреат Нобелiвсько'i премй' П. Самуельсон писав: «Бщнють може спiткати бiльшiсть населення краши, якщо Центральний банк невмто управлятиме грошима. Грошi — мастило економiки, але воно часом застигае...».
Не забезпечуючи виробництва потрiбними кредит-ними ресурсами, банк1вська система скеровуе спекуля-тивний капiтал на надання коротко i середньострокових
кредипв на кутвлю населенням нерухомосп, земт, ав-томобiлiв, товарiв особистого споживання. Щ кредити надаються пщ 31 %.
Олiгарxи намагаються забезпечити економiчне зростання за допомогою необГрунтованих бюджетних витрат, споживання в борг, торгiвлi iмпортними товарами, тобто за рахунок сфери споживання, а не виробництва. Цьому завданню вони пщпорядковують грошово-кредитну полгтику.
Вiдбуваеться спотворення нацiональноï баныв-сько1 системи, яка перестае слугувати цтям нацю-нального розвитку та все бтьше стае iнструментом за-безпечення штерешв мiжнародниx фiнансовиx груп, головним чином шляхом захоплення внутршнього спо-живчого ринку краши, що призводить до структурно!' деформацй' та деградацй' внутрiшнього виробництва.
Тривожною е тенденщя до зростання частки шо-земного катталу в банкiвськiй системi, яка в окремi роки сягала 40 %.
Банки з шоземним кашталом пiдтримують гшер-трофованi темпи споживчого кредитування, яке ви-користовуеться переважно для придбання iмпортниx товарiв, що сприяе виникненню вiд'емного сальдо тор-говельного балансу краши i згортанню внутршнього виробництва товарiв.
Продовжуеться шкщлива полiтика зовнiшнix за-позичень. Дош не розроблена програма розвитку вну-трiшнього iнвестицiйного ринку, потенцiал якого не використовуеться. Взагалi вiдсутнi швестицшш банки. На руках у населення перебувають в бездiяльному станi величезш суми грошей.
Не може не турбувати громадсьысть втрата баныв-ською системою цшсносп, наявнiсть трьох фрагменпв банкiвськоï системи: банков з державним кашталом (5 баныв), з приватним украшським кашталом (110 баныв), 39 баныв з шоземним кашталом i 10 баныв з росш-ським кашталом.
Банки з захдним кашталом кредитують населення для придбання iмпортниx товарiв, чим стимулюють споживання населенням товарiв, вироблених чужими економшами, шляхом ïx оплати в борг.
Росшський каштал нацiлений на кредитування найбтьш яысних промислових активiв, в т. ч. i страте-гiчниx, чим сприяе ïx переходу пщ контроль росiйського капiталу та змщненню позицiй останнього на украш-ському ринку.
Безрозсудне допущення украшською владою шчим не обмеженого кредитування iмпорту товарiв народного споживання вiд «мобiлки» до автомобшв не лише по-стачае ресурси чужим економшам, але й вбивае вгтчиз-няних виробникiв, зменшуе ыльысть робочих мiсць i зайнятасть населення — матерiальну основу життя сус-пiльства.
Дй' росiйсько'ï банывсько'1' системи в Укра'ïнi ске-роваш на скупку росiйським капiталом привабливих з економiчно'ï i полiтично'ï точки зору промислових акти-вiв, що ставить крашу в полгтичну залежшсть вiд Росй'.
Так що для того, щоб оргашзувати сучасну кредит-ну грошову систему i реалiзувати ефективну кредитну полiтику треба ще багато трудитись, мобшзувати на-цюнальний iнтелектуальний потенцiал, увесь науковий доробок краши.
Неефективнiй, корумпованiй укра'шсьый еконо-мiцi, якiй за два десятка роыв незалежностi не вдалось розсоюзитись i вщрватись вiд московського единого господарського комплексу, не допоможуть ш росшсьы кредити в сумi 15 млрд. доларiв, як В. Путин пообь цяв дати за вщмову вiд пiдписання Угоди про асощацш з 6С, нi 4 млрд. доларiв китайських iнвестицiй. Грошi олтархи розкрадуть, а борги повiсять на плечi украш-ського народу. З цими глибоко вкоршеними грабiж-ницькими порядками треба ынчати. Нiяк Укрш'ш не вдаеться звiльнитись вiд леншсько'1' централiстсько'ï системи управлiння, згщно з якою кожне укра'1'нське пщ-приемство було гвинтиком едино!" надцентралiзовано'ï економiки. За 22 роки незалежносп нiчого не зроблено для незалежносп Укра'1'ни вiд Росй' i розсоюзнення.
Динамiчне падiння обсягiв ВВП Украши — це на-слiдок совдеповського мислення та бездiяльностi уря-довшв у здiйсненнi економiчниx реформ, полпики олi-гарxiчно'ï влади, скеровано'1' на свое збагачення, а не на добробут народу i процвгтання Украши.
Доля укра'шсько'1' революцй' залежить вщ успixiв в економiчному будiвництвi, вщ зрушень у розвитку виробництва, якому слщ придiляти першочергову увагу. Люди повинш вiдчути ïi результати через гаманець i спо-живчий кошик. Треба здшснити переxiд вщ експортно-орiентованого виробництва, що базуеться на грабуван-нi багатств Украши, до виробництва для внутршнього ринку. Треба вщмовитись вiд банкiвсько'ï таемницг Банки треба наблизити до виробництва, змусити ïx вкла-дати кошти у створення пщприемств i займатись 'гхшм теxнiчним розвитком. Треба створювати мехашзм дов-гострокового кредитування на комерцшнш основi пiд велиы модернiзацi'ï нi проекти для придбання техноло-гiй, завезення обладнання в реальний сектор економi-ки. Давно пора створити державний потужний швести-цiйний банк.
1стотно треба пщвищити вимоги до Нацбанку Укра'1'ни. В той час, як дiяльнiсть центральних банкiв свiту оцiнюеться по ïx сприянню у розвитку економiки (е розвиток — Центральний банк добре працюе, нема — погано працюе), Нацбанк Украши виршив оцшювати свою дiяльнiсть по дуже абстрактному показнику — ста-бiльностi нацiонально'ï валюти...
В Укра'ïнi всi крупнi каштали виникли в результа-тi грабiжницько'ï приватизац11', рiзного роду маxiнацiй i корупцшних угод з владою. Олтархи приховують реаль-нi прибутки, уникають оподаткування, вибивають мть-йоннi птьги для сво'1'х пiдприемств, затримують виплату зарплат робiтникам, виплачують ïi в конвертах. Позбу-тися треба злодшства. За офiцiйними даними СБУ у нас щорiчно на держзакупiвляx розкрадають 50 млрд. грн. (Сегодня, 2014, 13 лютого, с. 4). Слщ змусити вш офшорш компанй', що мають власшсть в Укра'ïнi, пере-рееструватися тут. Повернути сюди кошти з-за кордону. Половина пще в бюджет, решта залишиться на рахунках компанiй для власного розвитку: швестицш у виробництво, вирiшення еколопчних проблем, пiдвищення соцiального захисту. Якщо ол^арх не поверне грошей сюди, його пщприемства перейдуть у держвласшсть.
Одне лише дотримання з Укрш'ш чинних законiв, припинення вiдпливу грошей з краши через офшори дозволить збтьшити державний бюджет на десятки
проценпв, а то й у рази, що дозволить розв'язати багато поточних i майбутшх проблем нашо'1 краши.
Уш вкрадеш в народу грош^ серед них з бюджету, i сховаш в офшорах треба повернути. Маемо здшсни-ти титашчну працю, щоб очистити свщомють людей вщ намулу неволi та ворожо'1 пропаганди та ворожих 1део-лопчних диверсiй.
У краïнi треба здшснювати рiшучi дй', якi повиннi привести в дш незадоволення мас i змити з тла краши всю неефективну вермвку держави, здатну лише контр-олювати i розподiляти, перерозподтяти i красти. Поки не розпочнеться внутршнш розвиток економiки, пози-тивних зрушень у краш не варто чекати.
Щоб покшчити з принизливою бщшстю Украïнi передусiм треба створити майже з нуля новi галуз^ якi випускають якiснi споживчi товари, сучасне промисло-ве обладнання, коштовну продукцш на яку е попит на свгговому ринку. Лише так наша краша зможе позбутись iмпортноï залежноста, а податки з доxодiв i прибуткiв, отримуваних пiдприeмствами «ново! економши» дадуть державi грошi на пенсй' i допомогу дiтям, утримання шкш i лiкарень, будiвництво дор^ i ремонти житлових будинив. У нових галузях будуть створенi десятки тисяч високооплачуваних робочих мюць.
Для виконання цих завдань необхщна ствпраця держави i бiзнесу. Бiзнес без керiвноï i скеровуючо'1' ролi держави схильний до зловживань. А його намагання будь-якою цшою отримувати короткочасний прибуток е руйшвним для суспiльства. Таким шляхом швстолптя тому пiшла Пiвденна Корея, що показала приклад най-ефектившшо! модернiзацiï на державному рiвнi в XX столгт. У нiй було засновано дектька десятков великих приватних корпорацш «чеболiв», перед кожною з них було поставлене завдання створення нових виробництв i галузей. Держава вимагала вщ них виконання цих завдань i особисто вимагала цього вщ ïx керiвництва, од-ночасно допомагаючи 1м кредитами i кутвлею лiцензiй i теxнологiй, надавала 1м податковi й митнi птьги.
У нас катастрофiчно бракуе ели; через що навiть на найвищi посади пролазять випадковi нешдготов-леш люди, нерiдко з кримiнальним минулим. Фран-цузький фiлософ Ален Безансон писав: «1снують двi перешкоди для остаточного формування украшсько1 нацй' — давнш дефiцит елiти i старанно культивова-ний Росieю розбрат серед украшського народу». Лев Троцький писав: «Вщсутшсть усвiдомлення необ-xiдностi постшного мiцного згуртування всix членiв держави кожного разу нищили вс завоювання укра-
ïнцiв». Украшцям треба позбутися холуйсько! звички служити поневолювачам.
За рахунок внескiв олiгарxiв треба створити фонд вщродження Украши в обсязi 50-100 млрд. дол.. На цю суму випустити облтацш... Негайно треба запровадити податок на багатство.
Доступш дешевi кредити сприятимуть малому i се-редньому бiзнесу. За його допомогою добитися розвитку iмпортозамiнниx виробництв (в Украш виробляеться лише 3-5% взуття i одягу, 10 % трикотажних виробiв i тканин) i на цьому економити величезш валютш суми.
Помилковою е полiтика оргашзацй' розбудови еко-номiки Укра'1'ни на американському доларь Багато кра-1'н уже вiдмовляються вiд долара, який бiльше не може бути еталоном свiтовоï фiнансовоï системи i основною розрахунковою валютою.
Фонд пiльгового кредитування може бути також ю-тотно збтьшеним за рахунок емiсiйного доходу, що на-дiйде вiд дедоларизацй'.
Ганьбою для усix нас украшщв е те, що у найбагат-шiй краïнi з найкращими у свт Грунтами, народ най-бщшший.
Список використаних джерел
1. Ковтун С. Iсторiя Народного Руху Украши / С. Ковтун. — К. : Факт, 199. — С. 128-129.
2. Горобець О. Чи з'явиться портрет академша Ми-хайла Швайки на украшських грошах? / Горобець О. // Постскриптум плюс: всеукрашська щотижнева газета. — № 1 лютий, 2007.
3. Падалка С. С. Проблеми вп-чизняно!' економки та политично! практики НРУ / Падалка С. С. // Народ-ний Рух Украши: iсторiя, щеолопя та полггачна еволю-цiя (1989-2009): матерiали круглого столу, присвячено-го 20^ччю створення НРУ за перебудову; (20 вересня 2009). — НАН Украши; 1нститут iсторiï. — К., 2010.
4. Швайка М. А. Банывська система Украши: про-блеми становлення i удосконалення / М. А. Швайка. — К. : Видавництво Кшвського мiжнародного ушверсите-ту, 2010. — 760 с.
5. Weekly UA. — 04. — 10.06.2009. — С. 17.
6. Georg W. Kolodko. Russia Shold Put its People First / Georg W. Kolodko // New York Times. — july 7. — 1998.
7. Щвайка М. А. Соцiально-економiчнi проблеми европейського шляху розвитку Украши / Щвайка М. А. // Украша в умовах европейсько! штеграцй' та гло-балiзацiï свпу [за ред. О. А. Чумаченко]. — К. : КиМУ, 2013. — С. 243-344.
