CC BY
43
ДИСКУС1ЙНИЙ КЛУБ
М. Г. Бшопольський
заслужений дiяч науки i технти Украти д-р екон. наук, професор вще-президент АЕН Украти,
В. С. Волошин
заслужений дiяч науки i технки Украши д-р техн. наук, професор академк АЕН Украти,
О. В. Клетн
канд. екон. наук, доцент вще-президент АЕН Украти
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ЕКОНОМ1ЧНО1 ПРОГРАМИ ЩОДО ВИХОДУ УКРАШИ З КРИЗИ
1. Загальш положення
Революцшш поди, що вiдбулися останшм часом в Укра'ш, змусили обрану владу серйозно замислитися про нове бшьш ефективне управлiння крашою. Слщ зауважити, що пiсля змiни влади в Укра'ш, економь чне становище безпрецедентно складне. I ось чому: масове зупинення великих виробництв, втрата терито-рш i ключових ринюв збуту, поголовне неповернення валютно! виручки, вщхщ бiзнесу в тiнь (а часто — пе-рехiд на нелегальне положення), вiдплив капiталу за кордон i депозитiв — iз банков, тотальна недовiра до влади, до державно! економiчноl полiтики через 11 фа-ктичне банкрутство. Крiм того, негативнi тенденци в розвитку економiки кра!ни та 11 господарських суб'ек-тiв посилювалися в результата останньо! фшансово-економiчноl кризи. Цим i обумовлена змiна умов гос-подарювання пiдприемств, посилення об'ективних ви-мог щодо пiдвищення ефективностi !х дiяльностi, щодо забезпечення прибутковостi, конкурентоспро-можностi та швестицшно1 привабливостi.
Слщ визнати, що ва показники, яю характеризу-ють розвиток кра!ни, досягли найглибшого дна. На жаль, економ^ Украши i зараз щодня продовжуе скорочуватися, а економiчнi процеси, яю вщбуваються безконтрольно, матимуть далекосяжнi наслщки.
Необхiдно зазначити: для того, щоб нинiшньому керiвництву вдалося вивести крашу з найглибшо! кризи, потрiбно застосувати титатчш зусилля i найбь льшу мудрiсть при проведеннi реформ. На жаль, до-ниш наша кра!на не мае чiткого плану виживання, а головне — розвитку. Основою розвитку будь-яко! дер-жави е створення економiчноl бази: стимулювання ро-боти старих i вiдкриття нових тдприемств у промис-ловостi, у сшьському господарствi, будiвництвi, транспорт та iн.
Зараз проводиться цший ряд заходiв: боротьба з корупщею, люстрацiя, наведення порядку в МВС, судах, прокуратурь Так, це, безумовно, потрiбно, але всi щ так званi реформи не зачшають економiчного зрос-тання кра1ни, не сприяють вiдкриттю нових промис-лових тдприемств, збшьшенню заробггно1 плати, зни-женню цiн на товари й послуги.
Анатолш Кшах у стати «Фактор часу — вирша-льний» («Дзеркало тижня») так визначае економiчний розвиток кра1ни на перспективу: «Ми повинш зробити
акцент на розвиток промислово1 сфери, малого та се-реднього бiзнесу, яю е стрижнем економiки, яю фор-мують робочi мiсця i генерують податки до бюджету. Потребуе вдосконалення фiнансова, податкова, експе-ртна полiтика. Це надзвичайно важливо в умовах еко-номiчноl кризи та змiн для украшських пiдприемств, передбачених вступом в дда зони вшьно1 торгiвлi мiж Украшою та 6С наступного року. бвропа не повинна бути розчарована вщсутшстю результатiв у боротьбi украшщв з корупщею, тшьовими схемами, нечесними судами, бюрократизованим пщприемницьким середо-вищем, яю блокують надходження iнвестицiй, не да-ють розвиватися вiтчизняному бiзнесу».
Можна тшьки шкодувати, розглядаючи гнiтючий стан економiки кра1ни, про непростиме ослаблення державного впливу, вiдсутнiсть цшьово1 установки й розумшня на урядовому рiвнi значення розвитку про-мисловостi, сшьського господарства, будiвництва, транспорту тощо, а також розвитку малого та середнього бiзнесу.
Укра1ш потрiбнi структурнi та iнституцiйнi реформи, здатш зупинити економiчний спад, а не сповшь-нити його на час. Якщо ми самi не можемо визначити першочерговi, головш проблеми в кра'ш та прагнемо до того, щоб було менше помилок i прорахунюв при проведенш реформ, слiд звернутися до свиового дос-вiду. А вiн багатющий i достатньо повчальний для нас.
2. Зарубшний досвщ
У цей доленосний для краши час обов'язок кожного громадянина — пропонувати ^ за можливосп, практично реалiзовувати пропозици щодо виходу з кризи. Щ пропозици мають бути комплексними, зро-зумшими не тальки для укра1нсько1 правлячо1 елiти, а й для народу.
Провладним структурам слiд звернутися за досвь дом в iншi кра1ни, коли вони опинялися в такому становищ^ як i Укра1на. 1х досвiд дуже корисний для нас. Можна вивчити досвщ пiслявоенних кра'ш Захщно1 Шмеччини, Япони, Швденно1 Коре1, Сiнгапуру та iн. Але можна використовувати й досвщ США, коли вони виходили з важко1 кризи 1930-1933 рр. Вш для нас бшьш повчальний, осюльки ситуащя у них була ана-логiчна.
Президент Франклш Делано Рузвельт, приходячи до влади в 1930 рощ, через три роки пщняв промис-лове виробництво до рiвня докризового перюду, зни-зив щни на товари й послуги, пщвищив зарплати й пеней, а в подальшi роки США стали одшею з най-бшьш провiдних i високотехнологiчних краш. Слщ за-уважити, що вiн робив це не за рахунок зовшштх за-позичень i фiнансово! допомоги европейських та ш-ших держав (у бврот в цей перюд була своя серйозна економiчна криза), а за рахунок власних внутршшх резервiв. Найбшьший талант Рузвельта проявився в тому, що, спираючись на прогресивш ще1 в тодiшнiх сощальних науках (зокрема на ще1 англшського вче-ного-економiста Кейнса), вiн так сформував суть свого реформування «Нового курсу»: «По всш краш чоловiки i жiнки, забутi в полггичнш фшософп уряду, дивляться на нас, чекаючи на вказiвки, що !м робити, а також бiльш справедливого розподшу нацiональних багатств... Я общяю новий курс для американського народу» (журнал «Time» вщ 11 липня 1932). У «Новому курсЬ> Рузвельт визнав i включив до мехашзму реформ основний реформаторський чинник — людський, створивши таю умови, за яких вона спрацювала на со-цiальний прогрес США. Йдеться про умови, коли гро-мадянам стало вигiдно жити й працювати чесно. Це i забезпечило американському суспшьству вихiд з кризи на шляху до сощального прогресу.
Слщ зауважити, що уряд Украши на даний момент не зм^ задiяти наукового iнтелекту та енергети-чного потенцiалу украшського народу щодо виходу кра!ни з глибоко! кризи, не представив с^мкого старту украшщв на перспективу розвитку кра!ни в май-бутньому.
В Украш е десятки науково-дослщних економiч-них шститупв, факультетiв, тисячi вчених-економю-тiв, але, на жаль, нiхто з них не представив програму реформ або хоча б концепщю щодо економiчного розвитку кра!ни на перспективу. Зараз першочерговими, навiть надстроковими, повинш стати економiчнi ре-форми — тшьки вони можуть врятувати крашу. Саме цi реформи на 80-90% розв'яжуть усi проблеми в Ук-рашь Для цього необхiдно в термшовому порядку ви-значити економiчнi реформи, пiдвести серйозну нау-кову базу, використовувати закордонний досвщ, обго-ворити економiчнi реформи з украшським народом i протягом одного-двох роив реалiзувати !х у життя. Ра-дикальним чинником у методологи реформ в Укра!ш мае стати створення (саме за допомогою освiти i науки) таких умов у суспшьств^ щоб було вигiдно жити й працювати чесно!
Проводячи политику «Нового курсу», Ф. Рузвельт оголосив надзвичайш заходи щодо реформування еко-номiки й застосував жорстке, пряме урядове втру-чання в реалiзацiю зазначених заходiв. Це необхiдно зробити й Украшь Про це говорив i академiк НАН Украши В.М. Геец: «Нехай мене тисячi разiв звинува-тять, але без активно! позицп держави нiчого не буде».
3. Основш шляхи реформування економжи
Фундаментом розвитку будь-яко! держави е ll економiчний потенцiал, що Грунтуеться на потужнiй науково-технiчнiй базi. Саме виробничо-техшчш га-лузi суспшьства забезпечують матерiальний добробут народу.
Численнi галузi промисловоси, сшьського госпо-дарства, транспорту, бущвництва становлять економь чну базу краши. Потiм вступають у дiю економiчнi за-кони з обмiну та розподшу готово1 продукцп. У цьому й полягае економiчна основа життедшльносп будь-
яко1 держави. Це аксюма, яка не потребуе доведення. Тому кожне суспшьство повинно саме себе обробляти, тобто створювати таку кшьюсть готово'1 продукц11 (промислово'1 i продовольчо'1), щоб могло задоволь-нити потреби народу. Наступним етапом е розподш готово'1 продукцп, отже, реалiзацiя 11. На цьому етапi виникають проблеми: забезпечення населення кош-тами (видача зарплати, пенсш та iн. сощальних ви-плат) i формування справедливих та обГрунтованих цiн на товари й послуги. Тому будь-яке суспшьство з одного боку повинно мати таку кшьюсть тдприемств з випуску продукцп, яка могла б задовольнити потребу народних мас, а з шшого — грошова маса у людей мае бути достатньою для забезпечення кругооб^ товарiв i грошей. Цша на товари та послуги повинна викону-вати розумну функщю регулювання м1ж виробниками та покупцями.
Що необхщно зробити в Украlнi?
По-перше, збшьшити к1льк1сть пiдприемств-то-варовиробник^в у 3-4 рази. Цим самим ми збшьшимо в рази не тшьки робочi мюця, але й пiднiмемо проми-словiсть, сiльське господарство, транспорт, бущвниц-тво тощо. Тальки це може нас врятувати. Це розумiв i Ф. Рузвельт, зазначаючи першочерговi надзвичайш заходи у США.
По-друге, пщняти зароб^ну плату, пенс11 та iншi соцiальнi виплати в 2-3 рази.
По-трете, знизити цiни в 2-3 рази на промисловi та продовольчi товари, послуги, медичнi препарати, лiки та оплату ЖКГ.
4. Збыьшення кiлькостi пiдприeмств-товаровироб-ник1в малого та середнього бiзнесу
Характерною рисою ринку товарiв в Украlнi за ва роки iснування е суттеве домiнування iмпорту як про-довольчих, так i промислових товарiв вщ 70 до 90%. Вiдомо, якщо кра'1на допускае на свiй ринок понад 14% iмпортного товару, то економжа цiеl держави де-градуе. Шукати винних у цiй проблемi немае сенсу. Треба виправляти становище.
Основна причина полягае в тому, що за 24 роки юнування Украши пiдприемства, в основному, закри-валися, i створювалася лише незначна к1льк1сть нових. А якщо немае пщприемств-товаровиробниюв, то хто буде випускати продукщю. Ось така сумна статистика. Наприклад, у США — 20 млн, у Шмеччиш — 12 млн, Великобританп — 10 млн, у Польщi — 3,5 млн, Фран-ц11 — 8 млн пщприемств-товаровиробниюв. Угорщина, де населення в 4 рази менше, мае 1,5 млн пщпри-емств-виробниюв, а в Украlнi, на початок 2015, — лише 845 тис. пщприемств-товаровиробниюв уах форм власность
На жаль, кшьюсть пщприемств-виробниюв у кра-lнi продовжуе знижуватися. Так, тшьки за ачень-лю-тий 2015 р. у м. Киевi закрилося понад 4 тис. пщпри-емств, а до юнця року в кра!ш буде закрито 80 тис. середшх i понад 200 тис. малих пiдприемств. Тисячi пiдприемств, якщо й не закрилися, то в усякому разi не ведуть активно! виробничо-господарсько! дiяльно-стi.
Тому для Украши на сьогодш доленосним за-вданням е збшьшення кiлькостi пiдприемств-товаро-виробниюв у 3-4 рази та доведення !х хоча б до 34 млн. Робити це необхщно за рахунок вiдкриття малих i середнiх пiдприемств. Так, роботу великих пiдп-риемств теж слщ стимулювати, але, щоб прискорити випуск товарiв укр^'нського виробництва, слiд це робити через малi та середш пiдприемства-товаровироб-ники. Цi пщприемства мають суттевi переваги перед
великими. Вони бшьш мобшьш, вимагають менше ка-тталовкладень i легко адаптуються в ринковому сере-довищi. Тут маемо на увазi мапi пiдприемства вщ 5 до 50 i середш — вiд 50 до 300 пращвниюв.
Чому ми придшяемо увагу вiдкриттю саме пщп-риемств-товаровиробниюв. Так, торговельш пщпри-емства теж можна вщкривати, якщо виникне така не-обхiднiсть, але укра1нський ринок уже перенасичений торговими структурами, багато з них закриваються, оскшьки немае не тшьки товарiв, у народу немае грошей для !х кутвль
5. Основш види д1яльност1 пщприемств-товарови-робник1в
На першому етапi вщродження укра1нського то-варовиробника слiд придшити увагу вивченню внутрь шнього i зовнiшнього ринюв. Слiд зауважити, що оби-два ринки велик! й складш та, як усi ринки, з високим ступенем конкурентностi. На внутршньому ринку краще працювати, тому що вш свiй, де, як говорить народна мудрють, навiть стши допомагають. Зовнш-нiй ринок складнше освоювати, але можна. Не можна сказати, що Укра1на тут новачок. 6 численш приклади укра1нських бiзнесменiв, як успiшно освоши зовнш-нш ринок.
На що орiентуватися нашим бiзнесменам при вщ-криттi малих i середнiх пiдприемств. Можна вщкривати пщприемства за будь-якими видами дiяльностi. Але, перш за все, слщ звернути увагу, що Украша по-сiдае 7-е мiсце у свт з видобутку корисних копалин. Це величезна кра1на з багатющими природно-сиро-винними й водними ресурсами, родючою землею та люами. Крiм того, е в достатнш кiлькостi трудовi ре-сурси й потужна науково-технiчна база. Дуже рщко можна знайти таку кра1ну, як Укра1на, з такими бага-тими природними, сировинними й людськими ресурсами, що мае потужний науковий i технiчний потен-цiал.
Тому, щоб швидше i легше заробити початковий капiтал, бiзнес повинен зайнятися переробкою сво'к украшських сировинних ресурав. Тут усе доступнше, простiше i менше ризиюв. Внутршнш ринок «проко-втне» всi товари, яю будуть виготовлятися нашими ук-ра1нськими товаровиробниками. На зовнiшньому ринку на сьогодш також користуються попитом нашi товари сшьськогосподарського виробництва. Це всi види зернових, м'ясо, птиця, молочна продукщя, соняшни-кова олiя, яйця, мед та ш. Продукцiя промислового виробництва, руда, сшь, металопродукцiя, добрива, продукцiя хiмiчного машинобудiвного виробництва та iн.
6. Завоювання внутр1шнього 1 зовн1шнього риншв
Природно, при збiльшеннi кiлькостi промислових тдприемств i випуску укра1нських товарiв виникне складна проблема щодо !х реалiзацiею. Тут доведеться серйозно «повоювати» пiдприемцям разом з урядом за внутршнш i зовнiшнiй ринки.
За внутрiшнiм ринком слiд зазначити злочинну недбалiсть не лише нинiшнього, а й особливо попере-днiх керiвниюв кра1ни, як допустили панувати на на-шому укра1нському ринку захщш фiрми зi сво1ми товарами. Тут можна застосувати й адмшресурс, щоб у кра1ш купували товари тшьки украшського виробництва. Уряд повинен серйозно взяти пщ свш контроль «витiснення» iмпортних товарiв, тобто використову-
вати державнi можливостi й навггь допомогу при реа-лiзацil продукцп.
Жодна кра1на у свт не дае таких пшьг iмпортеру як Укра1на. Тому вiтчизняний украшський товар вiд-чувае себе вигнанцем на власному ринку. Тут уряд мае поставити серйозний кордон iмпортним товарам, особливо тим, яю виготовляються не в Украшь Крiм того, у кра'ш повинен бути створений державний орган, який би сприяв як вщродженню виробництва, так i реалiзацil промислово1 продукцп. Наприклад, при Ка-бiнетi Мшс^в слiд створити структуру на зразок держплану в колишньому Союзi, яка б на рекомендо-ваних умовах «прикршлювала» виробниюв до спожи-вачiв. Припустимо, житлово-комунальному господар-ству «Нафтогаз Укра1ни» або iншим необхiдно юлька тисяч кiлометрiв труб певного дiаметра. Держплан ре-комендуе металургiйним, машинобущвним заводам за попереднiми домовленостями виготовити й здшснити поставку необхiдноl кщькосп труб. Аби цей механiзм запрацював, держава повинна посприяти, щоб банки видали ветм цим структурам довгостроковi кредити пщ 10% рiчних як виробникам, так i споживачам. А виро-бництву не тальки сприяти, а й суворо контролювати цей процес. Адже Ф. Рузвельт у США в 1930 рощ вщ-роджував свое виробництво саме таким чином, не отримуючи з-за кордону кредита i охоплюючи зайня-тiстю все населення краши.
В Украlнi е потенцшш можливостi просунути сво! товари на захщш та схщш ринки. Для цього при орга-нiзацil виробництва слщ серйозно використовувати досвщ заруб1жних виробниюв, досягати випуску про-дукцп свiтових стандартiв. У нас е ще достатня кль-к1сть фахiвцiв, учених i iнженерно-технiчного персоналу, яю могли б допомогти пщприемцям у випуску продукцil свiтового рiвня.
Слiд прислухатися до дуже щнних i мудрих порад юл11 Мостово1, яка у сво1й статтi «Корсет для мри» («Дзеркало Тижня») пропонуе цший ряд важливих i потрiбних заходiв на даному етапi реформування Украши. Вона радить: «Якщо обрати за мету зменшення залежносп вщ зовнiшнiх ринков, зробити ставку на по-вноцiнний платоспроможний внутршнш ринок, тодi нам потрiбна — политика високих зарплат i пенсш, вкладення коштiв у людський каттал (освiту, науку, медицину) i концентращя держпiдтримки на к^лькох перспективних кластерах, насамперед технологи енер-гозбереження (вщ будинку, села-мiста, до регiону i кра1ни), енергетична ефективнiсть виробництва (щоб не витрачали на випуск табуретки або шини в 5-6 разiв бшьше енергй, н1ж конкуренти в бврот) i, очевидно, iнфраструктурнi проекти, як1 системно пiднiмають вi-дразу кшька галузей.
Якщо метою обрати нарощування експорту, тодi потрiбнi три речк на початковому етапi — дешева ро-боча сила (цього обвалом гривш ми вже досягли). За-хист власностi iнвесторiв, стабшьшсть (не факт, що демократiя Китаю тому приклад) i головне — вщповщь на питання, яка продукщя стане вiзитною карткою Укра1ни на м1жнародних ринках? Очевидно, це не буде руда, хiмiя, первинна металурпя, як1 виснажують ресурси кра1ни, яю вбивають екологiю, вкрай енерго-витратш галузi. Тодi вже краще високояюсна та еко-логiчно чиста продовольча продукщя. Не зерно, молоко, м'ясо, насшня i рiпак — саме продукта харчу-вання з високою доданою вартютю, з робочими мю-цями i наукою в Укра1ш, а не за кордоном. 1Т? Ство-рiть умови. Машинобудування? Рятуйте профiльнi вишi та ще «живЬ> пiдприемства. Головне — слщ ви-значитися!»
7. Роль держави в шдтримщ малого та середнього 6i3Hecy
Вивчення досвщу багатьох краш показуе, що в ринковш економщ не вщкидаеться державне регулю-вання. Ми спостерiгаемо це особливо в крашах, яю тшьки перейшли на ринковi умови господарювання. В Украш також прийнято цiлу низку закошв, програм з розвитку бГзнесу в краïнi. Так, Президентом Украши вщ 12 сiчня 2015 року прийнята i затверджена про-грама «Стратепя стабильного розвитку «Украша — 2020», що визначае мету, вектор руху, дорожню карту, першочерговi соцiально-економiчнi, органiзацiйнi, полiтико-правовi умови становлення i розвитку Украши. Особливо слщ звернути увагу на програми експо-рту, залучення швестицш, регiональноï полггики тощо. Усi цi проблеми в краш потрiбно розв'язувати, але чомусь з боку уряду слабо придшяеться увага на-шому украшському виробников^ держава не дае роз-горнутися бiзнесу.
Слiд звернути увагу на повчальний досвiд зарубь жних краш, де держава всшяко сприяла розвитку бГз-несу. Наприклад, у Захщнш Нiмеччинi роль держави зводилася до визначення прюритетав розвитку, на-гляду i регулювання, створення максимально сприят-ливого швестицшного та пiдприемницького клiмату, а в рядi випадюв, наприклад, при виршенш житлово'1 програми, було використано достатньо масштабне втручання.
Мiнiстр економiки Л. Ерхард всiляко сприяв на-копиченню власностi у людей пращ i забезпечував це необхщними законодавчими актами. Вш не раз пщк-реслював, що населення тальки тодi вiдчуе впевненiсть у життi, коли буде мати власшсть. Тальки так i можна створити широкий середнш клас у краïнi. Разом з про-думаною пенсiйною реформою це стало основою ста-бiлiзацiйного добробуту в краш.
Або ще приклад. У поруйнованш Захiднiй Шме-ччиш якось позначився «витiк мiзкiв». Уряд прийняв ефективш заходи для того, щоб доходи учених, заро-бггаа плата людей iнтелектуальноï працi вщповщала 1хньому внеску в розвиток краши. Емiграцiя штелГге-нц11 припинилася.
Серйозна заохочувальна робота проводилася серед пращвниюв i зростав престиж профстлок. Так, вироблялася система заохочень пращвниюв i службо-вцiв, а самi пiдприемства випускали народнi акцп, яю залюбки купувалися к працiвниками.
У розвитку пщприемств стали активно брати участь профспшки. Наприклад, об'еднання шмецьких профспшок розробило проект закону, що передбачае участь робггаиюв в управлшш пiдприемствами. Л. Ерхард i уряд пщтримав iнiцiативу профспшок, i бундестаг прийняв закон про участь робггаиюв в управлшш виробництвом. Тобто, робГтники спочатку налашто-ванi на добру працю i солщний заробiток, а напов-нення ринку товарами давало можливють розумно ви-тратити зароблене i пристойно облаштувати життя. Л. Ерхард вважав, що в основ! економiчного вщродження Нiмеччини повинш бути вольна приватна шщатива i конкуренцiя в поеднанш з активним державним регу-люванням економiки, спрямованим на формування лiберальноï ринково'1 економiки та юридичну захище-шсть пiдприемницькоï дГяльносп. Так1 заходи державного регулювання, як низью податки, вшьш щни, ан-тимонопольне законодавство, система пшьг для приватного пщприемництва, захист внутршнього ринку вщ зовншньо'1 конкуренцп, створювали умови для ре-алiзацiï потенцiйних можливостей суспшьства.
На жаль, дониш наша краша не мае чГткого плану виживання, а головне — розвитку. I особливо немае визначеносп щодо перспектив у розвитку промисловоси. Деяк1 експерти, особливо захщш, пропонують розвивати тшьки сшьськогосподарське виробництво. З нашо'1 точки зору, це найбшьша помилка, оскГльки т-сля втрати промисловоси (i робочих мюць) виникне питання прожитку сорокап'ятимшьйонного насе-лення.
Але навиъ якщо аграрний сектор буде завантаже-ний повшстю, то на його обслуговування буде потрь бно не бшьше н1ж 17 млн громадян. А що робити ш-шим? До того ж якщо багато з них озброеш? Hi Захщ, ш Схщ не в змозГ прогодувати таку к1льк1сть людей. 1м би сво'1 нагальш проблеми якось розв'язати в глобаль-нш кризГ, що пщсилюеться.
Тому першочерговою проблемою для краши е вщродження промисловоси через мережу численних малих i середшх пщприемств-товаровиробниюв. Для цього уряд мае розумии, що вщродження промисловоси — це майбутне нашо'1 краши i перспектива стати високорозвиненою, цивМзованою державою. Звщси не тшьки законодавчГ акти, а й реальна практична до-помога повинна бути надана пщприемствам-товарови-робникам з боку уряду. Для цього необхщно на зако-нодавчому рГвш усунути численш обмеження i створити сприятливий ктмат для розвитку пщприемств-товаровиробниюв.
На жаль, за вс роки незалежносп керГвництво краши слабо придшяе увагу розвитку промисловоси, хГба що тшьки звертало увагу тодГ, коли потрГбно було продати велию, потужш промисловГ комплекси та малГ пщприемства й не забути про сво'1 штереси. Усе це було кинуто в стиню ринково'1 економГки. У зв'язку з цим Украша i втратила 75% свого промислового поте-нщалу. Тому зараз майбутне краши буде залежати вщ того, як ми швидко вщродимо свш промисловий по-тенщал. Щоб краша взяла у сво'1 руки вщродження ш-дустрГально'1 потужносп, необхщно створити державш структури, тобто мшстерство чи комггет промислово'1 полники i комггет з малого та середнього пщприемництва, яю будуть надавати ютотну допомогу при вщро-дженш промисловоси. Таким чином, устх бГзнесу в виробничо-господарсьюй дГяльноси буде залежати вщ активно'1 пщтримки керГвництва краши. Слщ заува-жити, що деяк1 заходи в краш вже здшснюються. Так, робиться спроба звшьнити бГзнес вщ непотрГбних об-межень. Президент пщписав закон про спрощення ве-дення бГзнесу в краш. Основна мета — дерегулящя го-сподарсько'1 дГяльноси та приведення законодавства в окремих сферах вщповщно до правового поля Свро-пейського Союзу. Передбачаеться, що процедура вщ-криття та ведення бГзнесу суттево спроститься, буде пщвищено захист прав ГнвесторГв i скорочено до мш-муму вплив держоргашв на дГяльнГсть пГдприемств. На жаль, на думку експертав, закон поверхневий i немае впевненосп, що вш буде виконуватися — як, наприклад, не виконуються зараз важливГ антикорупцшш закони, прийнятГ торГк.
ДержавГ слГд провести безлГч заходГв, щоб активь зувати бГзнес у промисловоси. Наприклад, як спрос-тити отримання кредипв пГд вигГднГ вГдсотки. Допо-могти завоювати довГру ГнвесторГв, створити умови, щоб модершзувати виробництво, стало вигщно, i прийняти цГлу низку закошв та здшснити безлГч захо-дГв.
S. Дe взяти грoшi для вiдрoджeння прoмиcлoвocтi Kpa'1'ни?
Для промисловостi крaïни потрiбнi грошi. Де ïx взяти?
По-перше, перебyдyвaти ро6оту бaнкiв. Зaрaз вони прaцюють нa себе, a ïx потрiбно змусити, щоб вони прaцювaпи та держaвy, i зробити тaк, як пропо-нye aкaдемiк HÄH Укряши В.М. Геeць: «Я зaвжди стверджyвaв: бянювськя системa повиння склядятися з трьоx чястин. Tретинa — держaвнi бянки, третинa — нaцiонaльнi привятш бянки. Tретинa — бянки з шозе-мним кaпiтaлом». Бянки необxiдно змусити, щоб вони прaцювaли ня держaвy. Зяряз бянки пряцюють ня себе, a до держяви ш немae спряви. Бянки някрутили непо-мiрнi вiдсотки зя кредитями, промисловi пiдприeмствa не можуть бряти грошi ня довгостроковий розвиток, оскшьки це руйшвно для ниx. Тобто роботу бянюв слiд постявити пiд жорсткий держявний контроль i зобов'-язяти ïx здiйснювaти довгострокове кредитувяння виробниюв i споживaчiв пiд 10% рiчниx. Адже змусив же Президент США Ф. Рузвельт кредитувяти промисло-вiсть тяким чином. Бянки погодилися — y ниx не було iншого вибору! В iншомy випядку ïx необxiдно зякри-вяти.
Якщо не пряцк^ кровоносня системя, людиня гине. Подiбнa ситyaцiя зяряз y бянювсьюй системi. У бaнкax ня сьогоднi сконцентровяно достятню юльюсть iноземноï й нaцiонaльноï вялюти, щоб можня було кредитувяти промисловiсть. Бянки це не влaштовye, оскшьки вiдволiкaють грошi ня тривялий термiн, a вони ïx зaлyчaють до короткостроковиx кредита i тд велик! вiдсотки. Kрiм того, ня рyкax y громядян теж близько 100 млрд доляр!в, яю, при вщповщнш оргаш-зяцп, теж можня використовувяти для швестувяння промисловость Основне зявдяння бянюв — прискорю-вяти процес об!гу грошей. Якщо бянки стянуть держя-вними, дов!ря до ниx виросте i громядяни понесуть грош! в бянк.
Kрiм того, ня офшорниx рaxyнкax нaшиx б!знес-мешв зя кордоном нaлiчyeться близько 167 млрд доля-р!в, що тякож мяють бути зялучеш до швестувяння промисловоси в Укряшь
По-друге, скоротити до мтмуму вив!з кaпiтaлy зя кордон. Ha жяль, десятки мшьярд!в доляр!в через офшорш компaнiï вивозяться з кряши, i влясники цього кяп!тялу купують тям не тальки квяртири, вшли, a й велик промислов! п^пр^мс^я, мягязини, ресто-ряни, зямють того, щоб швестувяти в промисловють Укряши.
По-третe, необxiдно будь-якими шляxaми збере-гти няш! пiдприeмствa-товaровиробники i стимулю-вяти вщкриття новиx, не збянкрутити ri, що пряцю-ють. Ix i тяк, пор!вняно з шшими крaïнaми, y няс дуже мяло, тя ще й скорочення. Грош! держявя повиння друкувяти пщ певш щнноси (золото тя ш.) ябо пщ то-вяр, що виробляeться вггчизняними пiдприeмствaми. Ильюсть товяру повиння вщповщяти грошовш мяс крaïни. Тшьки в тякик yмовax зaпрaцюe меxaнiзм «то-вяр-грош!-товяр». Грош!, нядруковяш тд !мпортний товяр, — це порожш татрщ. Як можня збшьшити гро-шову мясу в крaïнi, коли y няс 60-80% !мпортного то-вяру? Hормaльнa економжя бyдь-якоï кряши прaцюe тещ, коли допyскaeться до 15% !мпорту, не больше.
По-четверте, здшснити держявну монополда ня л^еро-гор^чят, тютюнов! вироби, кольоров! i чорш метяли тя ня енергоносiï. Адже бягято крaïн, тавоть цярський уряд до революцп, тальки зя рaxyнок ялкого-льниx нaпоïв i тютюновж вироб!в формувяли до 40%
бюджету. У колишньому СРСР до 30% бюджету фор-мувялося зя рaxyнок циx товяр!в.
По-п'яте, ня якийсь перюд припинити бущвниц-тво фешенебельнж оф^в, торговельниx ф!рм, бущ-вель для розвяг, спортивниx споруд, кyльтовиx устянов i спрямувяти щ грош! ня зростяння виробництвя.
По-шосте, кредити, швестицп, як1 одержуються з-зя кордону, не прощяти, a вклядяти y виробництво — тяк, як це робив мшстр економ!ки Л. Ерxaрд, в!дро-джуючи Зaxiднy Hiмеччинy тсля в!йни.
По-сьоме, нядприбутки, одержувян! вщ природ-ноï ренти в Укряш, повинн! йти до бюджету кряши, a не д!стявятися певним трутам ос!б. Адже природн! ко-пялини — це нядбяння всього няроду держяви.
I остaннe. Сл!д прислукятися до мyдроï поряди aкaдемiкa В.М. ^e^, де в!н рекомендye розпоряджя-тися, нясямперед, влясними коштями, a не зяпозиче-ними, бо ми вже e жертвою кредитноï екстансп. Ви-користовувяти в першу чергу влясн! ресурси. Це шви-дше пщшме рейтинг крaïни, н!ж кредити МВФ, тому що будь-яю зяпозичення з-зя кордону — це борговя позиц!я, що негятивно впливae ня рейтинг. Kрiм того, няселення кряши сл!д переконяти, щоб воно допомо-гло своïми внескями в!дродити промисловють. Iсторiя знae бягято прикляд!в, коли нярод, розум!ючи крити-чну ситуящю, що скляляся, допомaгaв своïми грошо-вими ресурсями в!дродити економ!ку держяви. Тяк, нaприклaд, y роки свiтовоï економiчноï кризи 19291933 рр. y бесiдax б!ля кям!ня президент Ф. Рузвельт зякликяв ямерикянц!в нести своï зяощядження в бян-ки, щоб повернути ямерикянську економ!ку до життя. Америкянц! йому пов!рили, вони зумши подоляти стрax, породжений втрятою мяйня тя кошт!в через ïx знещнення.
9. Ocнoвнi шляхи пiдвищeння зaрoбiтнoï плaти, neMcih, дoпoмoг
По-перше, щоб збшьшити куп!вельну спромож-шсть няселення крaïни, необxiдно зб^льшити ïм зяр-пляту i пенсiï в 2-3 рязи, a може, i бшьше. Щоб не було шфляцп, це потр!бно робити з прибутку пiдприeмствa. Розглянемо, як зяряз в Укряш розподiляeться додят-ковий продукт. Господярям (влясникям) пiдприeмствa дiстaeться 35-40%, держяв! y вигляд! подятк1в i збо-р!в — 25-30%, менеджерям (кер!вникям пiдприeмс-твя) — 15-20%, чиновникям (xaбaрi тя !нш! плятеж!) — 5-10% i роб!тникям, яю безпосередньо створюють до-дяткову вяртють, — 5-6%.
З цього розподшу видно, що додятковий продукт в Укрaïнi розподiляeться кричуще неспряведливо. Тут обдшяють як держяву (25-30%), тяк i нярод (5-6%). 3a-нядто велик1 (35-40%) суми грошей вщ прибутку зяли-шяють соб! влясники пiдприeмствa, i зявищен! зяр-пляти отримують менеджери (15-20%). Природно, що корупщя оплaчyeться теж з прибутку (5-10%). Hеобxi-дно !стотно ур!зяти доxоди господяр!в (влясник1в), ме-неджер!в i до м!н!муму скоротити корупщю. Цим ся-мим можня буде зб^льшити нaдxодження як до бюджету, тяк i до пенсшного фонду в 1,5-2 рязи i пщви-щити зярпляту роб!тник1в y 2-3 рязи. Сл!д зяувяжити, що в ytix цивiлiзовaниx держaвax господярям (влясни-кям) дiстaeться 1-2, мяксимум 5% в!д прибутку i зяр-плятя роб!тникям виплaчyeться в 5-10 ряз!в больше, н!ж в Укряшь Haприклaд, вляснику aвтомобiльноï компaнiï «Форд» (США) дiстaeться 0,3% в!д прибутку. Тяк що дявяйте, дорог! укряшсью господяр! (вляс-ники), переxодити ня цив!л!зовяний шляx розвитку.
По-друге, щоб зробити це, необхщно прийняти вщповщш закони у Верховнш РадГ Так, наприклад, слщ законодавчо ввести погодинну оплату пращ для вах пращвниюв. При цьому вона повинна становити не менше нГж 25 грн на годину. Пщприемства, яю не дотримуються вщповщного закону, передавати до де-ржвласносп або штрафувати.
По-трете, держав! слщ взяти пщ жорсткий контроль промисловГ пщприемства, яю скорочують свш персонал. Цим пщприемствам не тшьки давати кре-дити, але й забезпечити замовленнями. Проте якщо й тсля цього тривають звшьнення, то 1х слщ передавати до державно'1 власноси.
По-четверте, пщвищити роль профспшок i виве-сти 1х з-пщ впливу керГвниюв пщприемств та бГзнесу. Вони повинш стати справжшми представниками народу, захищати його штереси.
По-п'яте, пщняти престиж оргашзацш, установ, шститупв, вщ яких залежать життедГяльшсть i майбутне кожно'1 людини i вете'1 нацИ — охорона здоров'я, освгга, житлово-комунальна сфера, культура, наука та ш.
Слщ зауважити, що в деяких крашах була така ж ситуащя, як i в Украш, але ще й з бшьш галопуючою шфлящею. Та вони знайшли можливоси приборкати шфлящю i встановити справедливу заробггау плату та шшГ платежь Так, наприклад, у Шмеччиш в 1923 рощ, як пише в «ДзеркалГ тижня», В. Газш, друкуючи три-льйони паперових марок, шмецька влада прагнула щд-тримати рГвень платоспроможносп населення, запобь гти падшня споживання, разом з тим, i виробництва. 1нша справа, яка була вщдача: удалося, нарешта, дося-гти мети або вжит заходи, яю стали тальки демонст-ращею зусиль влади показати себе захисником штере-етв громадян? Але шхто не мГг дорГкнути владГ, що вона шчого не робить. А та боялася втратити довГру мшьйошв шмецьких громадян. Оскшьки вщомо, що вщ людини, яка мало заробляе, з незалежних вщ не'1 причин, вщдача на робоп мГзерна. СподГватися на зро-стання ВВП у таких умовах безнадшно, як безнадшно й сподГватися на те, що прийдуть швестори. Творець шмецького дива ЛюдвГг Ерхард з цього приводу говорив: «Якщо ми не будемо прагнути постшно покращу-вати життевГ можливосп нашого народу, ми пдарвемо цим основу для техшчного прогресу, тим самим вий-демо з кола цивтзованих народГв, законсервуемо в штучнш бщносп. Тшьки розвинувши споживачГв, ми зможемо i надалГ брати участь у здоровому свгтовому розвитку».
10. Проблеми зниження цiн на товари та послуги
ДалГ коротко про те, як можна знизити щни на товари, послуги, лжарсью препарати, оплату ЖКГ, житло.
Ринковий мехашзм зниження щн в Украш не працюе, значить необхщно втручання держави на про-цес регулювання щн. Давайте подивимося, в якому ла-нцюжку при формуванш щн йде ютотне к завищення. Вщомо, що цша складаеться з витрат. ВГзьмемо най-бшьш ходовий товар — хлГб. Витрати при вирощуванш зернових — 10%, зернотрейдерам дютаеться — 10%, тим, хто меле борошно, — 20%, пекарям — 20%, i на-цшка роздрГбно'1 торпвлГ становить 40%. Це просто жахливо, коли торпвельно-посередницьк! структури закладають сво'1 витрати в юлька разГв завищень Наприклад, за радянських чаетв, коли торпвля була державною, то торгова нацшка на хлГб становила 1-2%, максимум на бший — 3%. Зараз, яким би рекордним не був урожай у краш, на хлГб йде щорГчне пщви-
щення цш. Бшьш за все вщ завищення цш страждае найбшьш знедолений прошарок населення, оскшьки це единий продукт, який вони можуть придбати. Або хоча б узяти лжи й лжарсью препарати. Пщ час державно'1 власносп посередницька цша на них становила 2-3%, максимум — 5%. Зараз Украша вимирае, а посередницька нащнки сягають 500%. Тому не дивно, що в мютах на кожному провулку виникають аптеки. Ще б пак, це найприбутковша галузь.
Або взяти послуги житлово-комунального госпо-дарства. За розрахунками фахГвщв, в Украш населення краши щорГчно переплачуе за послуги ЖКГ 12 мшьярдГв гривень. I, на жаль, переплата йде не на об-лаштування ще'1 галузГ, оскшьки вона перебувае в жа-хливому сташ, а в кишеню чиновникам.
I ще про одну дуже злободенну тему — щни на житло. Мшьйони громадян не можуть придбати собГ квартиру, а бущвельш компанп на кожному квадратному метрГ намагаються отримати до 300-500%. Досвщ показав, що вмовляти бГзнесмешв, волати до к совГси — безперспективно. ДержавГ необхщно вжити жорст-ких заходГв з регулювання щново'1 политики.
11. Роль науки i вчених у вщродженш виробничого потенцiалу краши
Прогресивний розвиток людства не можливий без науки, наукового пщходу у ветх сферах дГяльноси. Особливо яскраво це виявляеться в розвитку техшки, технологш та виробничих процесах. Цей прогрес особливо яскраво видно в уах цивтзованих державах. В Украш, на жаль, не прогрес, а деградащя в наущ та виробництвь Звщси фГзично i морально застарша, ни-зькотехнолопчна, низькорентабельна, понаденергое-мна шдустрГально-аграрна структура нащонального виробництва не дозволяе забезпечити висок темпи розвитку ветх галузей у краш. За багатьма видами техшки i нових технологш Украша вщстала вщ Заходу на 30-50 роюв. До такого стану призвела безконтроль-шсть або, точнше, бездГяльнГсть з боку держави за промисловими пщприемствами, приватизованими за роки незалежносп. Адже в договорГ м1ж державою i господарем, який приватизував пщприемство, обов'я-зкова умова — це модершзащя пГдприемства та впро-вадження ново'1 технГки i технологГй. Але тсля прива-тизац11 держава нГби забула й не контролювала, як 6î-знес модернГзуе виробництво. У нашш кра'1нГ воно не модернГзувалося, наявт основнГ фонди зношувалися до ручки, а попм здавалися на металобрухт i продава-лися за кордон. Тому ми зараз i маемо зношешсть ос-новних фондГв на 70-90%.
Отже, якщо ми говоримо про доленосну проблему номер один для краши, то це вщродження виробництва, сшьського господарства, транспорту, бущ-вництва та ш, яке ми повинш здшснювати на базГ найсучасшшо'1 технГки i технолог^. У таких випадках тут без науки та серйозних наукових пщход1в не обш-тися. Тобто, наука в перспективному розвитку нашо'1 кра'1ни повинна вдагравати головну роль.
До цього пщказуе досвГд багатьох кра'1н, як1 вихо-дили з глибоко'1 економГчно'1 кризи. Так, доктор еко-номГчних наук В. Соловйов у стати «Вектор гордоси або розвитку?» («Дзеркало тижня») показуе, як багато держав не змогли б пщняти економГку без викорис-тання найб^льш провГдних методГв у науцГ й технГцГ. Вщомий державний дГяч ФРН МаттГас Плацю (пре-м'ер-мГнГстр землГ Бранденбург з 2002 по 2013 р.), ро-зповГв про труднощГ, як1 довелося долати схщним землям ФРН тсля руйнування в 1990 рощ Берлшсько'1 стши. Уряду землГ Бранденбург не вдалося протягом
14 роив налагодити дiяльнiсть економiки в такш мiрi, щоб вона забезпечила достатню зайнятасть i прийнят-ний добробут населення на !х територи. I тшьки пiсля того, як вони, за його словами, принципово змшили политику державно1 пiдтримки економiки, все налаго-дилося. А було все дуже просто. Вони стали пщтриму-вати тальки ту промисловiсть, яка мала тасний зв'язок з наукою. У результата земля Бранденбург стала най-динамiчнiшим регiоном ФРН. Тепер у них немае проблем з безробитям, стали швидко розвиватися висо-котехнолопчш галузi, орiентованi на майбутне. Тобто, вони побачили в наущ основш важелi реформування економiки.
Або, як вiдомо, здiйснюючи програму iндустрiа-лiзацil кра1ни, влада Швденно1 Коре1 швидко зрозу-мша, що виконання кардинальних завдань завершаль-но! стадп iндустрiалiзацi! наштовхувалося на проблему запозичення i впровадження новггаьо! техшки i технологи. Взяти досвщ кра!н, ят виходили з економiчно! кризи (США, Китай, Англiя, Франщя, Польща, Сш-гапур та ш.); усi вони здiйснювали реформи, базую-чись на найсучаснiших методах науки.
Тому альтернативи науцi немае в реформуванш економiки Укра!ни. Пiдняття виробництва i випуск продукцп в кра!ш мають бути законодавчо визначе-ними урядом i базуватися на провiдних наукових методах i технолопях. Готова продукцiя, що виготовля-еться на промислових тдприемствах Укра!ни, повинна випускатися з високим ступенем додано! варто-стi.
Це буде вигщно як для держави, народу, так i для бiзнесу. Державi це дае можливiсть збшьшити в клька разiв кшьюсть пiдприемств-товаровиробникiв. Звщси лiквiдацiя безробiття, поповнення бюджету та шших фондiв, стабшьний розвиток кра!ни. Народ буде задо-волений робочими мюцями та високою заробiтною платою, а бiзнес буде задоволений отриманням висо-кого прибутку.
У цьому зв'язку керiвництво кра!ни правильно зробило, що зазначило в «Стратеги розвитку «Укра!на-2020» програми розвитку науки, освгга, iнновацiй, ш-вестицiй та ш.
12. Оптим1зац1я податково! пол1тики — найважли-вший важ1ль вщродження виробничого потенщалу кра-!ни
Вибiр оптимально! политики податково! системи в кра!ш становить основу розвитку всiх галузей госпо-дарювання, у тому чист й промисловостi. За роки ю-нування незалежностi Укра!ни було запропоновано декшька програм реформування податково! системи, але практика показала !х недосконалють. Зараз пропо-нуеться нова програма щодо податково! системи. По-дивимося, як вона себе покаже на практищ. Дуже б хотшося, щоб останнш варiант програми максимально сприяв розвитку галузей i особливо промисловоста. Варто було б максимально врахувати у нш заруб1жний досвiд податкових систем високорозвинених держав. Особливо в тш частит, де вдало обрана податкова система сприяе пщняттю потенцiалу розвитку всiх галузей i влаштовуе як платниюв податюв, так i державу. Заруб1жний досвщ багатющий i е чого навчитися. Так, наприклад, у пiслявоеннiй Шмеччиш, мiнiстр еконо-мiки Л. Ерхард, вдало маневруючи податками, зумiв залучити суттевi iнвестицi! у виробництво. Основу со-цiально-орiентовано! ринково! економiки, за Л. Ерха-рдом, становить приватна власшсть, вiльнi цiни, анти-монопольне регулювання, низьк! податки. При цьому
Л. Ерхард знайшов можливють для ютотного зни-ження податк^в, стимулюючи швестицп в оновлення i розвиток виробництва. У 1951 рощ ним також було са-нкщоновано пряме зменшення оподатковувано! бази на швестицшш витрати, що дозволило знизити рiвень податк1в на корпорац1! до 50%. А в подальшому, про-тягом 1954-1957 рр., вiдбулося пряме зниження пода-тк1в на заробiтну плату i прибуткового податку. Пiз-нше, шляхом зростання соцiальних витрат податки виросли, але економжа вже зросла i змiцнiла. Для сти-муляцп експорту надавалися податковi пiльги, пщ велик! контракти здiйснювалося фшансування. Президент Пiвденно! Коре! Пан Чон Хi стверджував, що будь-яка ефективна економiчна реформа — це рiзке зниження оподаткування в кра!ш пiд гарантГ! уряду реформаторiв, що бюджет кра!ни як пiдсумок стане значно большим, н1ж до реформ через приплив iнозе-мних швестицш, зростання виробництва i створення нових робочих мюць. Тому ставки податюв у Пiвден-нiй Коре! залишалися довгi роки на рекордно низь-кому рiвнi, що призводило до ютотного зростання iно-земних швестицш з-за кордону.
Або, наприклад, у багатьох лггературних джерелах вказуеться клька десятков найважливiших чинник1в економiчного дива в Японп, серед них — низьке оподаткування, стимулювання розвитку бiзнесу на вах рi-внях дiяльностi.
13. Л1кв]дац1я корупцИ — найважливший чинник стаб1льного розвитку кра!ни
Немае необхiдностi доводити, як1 економiчнi зби-тки та негативний полггачний iмiдж для Укра!ни приносить корупщя. Це явище, яке негативно впливае на вет сфери життедiяльностi будь-яко! держави. Вона властива кожнш кра!нi в тiй чи шшш мiрi. Але Укра!на за корупщею е лiдером. Вона проникла в уа сфери життедiяльностi кра!ни. Це ракова пухлина, яка роз-ростаеться як в глибину процеав, що вщбуваються в суспiльствi, так i за вертикаллю управлiнських структур.
В Укра!ш, як i в будь-якш кра!нi, е два основш чинники, що стимулюють корупцiю.
Перший — необхщшсть виживання для бшьшоста людей, тому що низьк! зарплати, пенсп, допомоги та iн. Виплати не дають можливiсть забезпечити норма-льну життедiяльнiсть. Цей вид хабарiв наймасовiший, але за сво!м обсягом досить малий. Вiн притаманний фахiвцям середньо! ланки (канцелярським працiвни-кам, лшарям, педагогам, технiкам, технологам тощо), яю нiби компенсують хабарями ту мiзерну зарплату, яку виплачуе держава.
Другий вид хабарiв — це жага наживи, жадоба до збагачення за рахунок держави i народу. Вш не такий масовий, але обсяги хабарiв неймовiрно велик!. Вони притаманнi переважно чиновникам, яю обiймають посади у великих ешелонах влади.
Боротьба з корупщею в Укра!ш повинна вес-тися, в основному, за трьома напрямками: пiдвищення заробiтно! плати, пенсш, допомог та iн., полiпшення ефективноста роботи правоохоронних органiв i поси-лення iдеологiчно! роботи.
Заруб1жний досвщ пщтверджуе, що саме цi три напрямки боротьби з корупцiею е найефектившшими. Пiвденнокорейський президент Пан Чон Хi у сво!й полiтицi взяв такий курс: «Держава повинна допома-гати тим, хто працюе та виробляе нащональний продукт». При цьому при зростанш економiки ютотно пi-двищуеться заробiтна плата на пщприемствах i одно-
часно уряд Швденно1 Коре1 встановив гранично ни-зьк сощальш видатки.
Або, наприклад, уряд Адеауера-Ерхарда в Захщ-нш Шмеччиш завжди дГяв в штересах переважно'1 бь льшосп населення, йому не властива поширена поль тична хвороба вщстоювання штереетв вузького кола наближених оетб або монополш. I цей пщхщ найбшьш прагматичний: стимулювання зростання доходГв сти-мулюе попит, а попит породжуе активне зростання економГки.
«Чим вищий життевий рГвень населення, — вва-жав Л. Ерхард, — тим кращГ умови для розвитку еко-номжи». Уряд Захщно1 Шмеччини взяв курс на вщ-новлення вщносин м1ж працею та ïï оплатою i пос-тшне пщвищення купГвельно'1 спроможносп населення. КрГм того, держава сформувала таку политику, що виробництво i життевий рГвень населення перебу-вають у прямш залежносп вщ таких чинниюв: виробництво не може розвиватися, не маючи широко'1 бази для збуту, збшьшення купГвельно1 спроможносп населення, у свою чергу, постшно стимулюе виробництво, пщвищення продуктивноси пращ.
Лщер Сшгапуру ЛГ Куан Ю так характеризував у свош краш цю проблему: «Корупщя е одшею з рис азГатського способу життя. Люди вщкрито брали вина-городи, це було частиною гхнього життя». Боротьба з корупщею почалася «шляхом спрощення процедур прийняття ршень та видалення якоюь двозначноси в законах у результата видання чиких i простих правил, аж до вщмши дозволГв на лщензування». ОкрГм пщви-щення зарплат, сощальних виплат трудящим i обме-ження влади великих монополш, президенту Сшга-пуру вдалося створити досить сильну щеолопчну поливку проти корупцп. Була створена така пропаган-дистська компашя, що в краш стало соромно красти, брати хабарГ Ц явища суспшьство почало масово вщ-кидати й пщтримувати антикорупцшну полггаку президента.
14.Украша не повинна втратити свш останнш шанс
Слщ зауважити, що для Украши це останнш шанс врятувати крашу вщ полггачного та сощально-економГчного краху, який, по суп, вже настав. Саме запропоноваш економГчш реформи на 90% виршують завдання перспективного розвитку краши. Шшого шансу немае i не буде. Це потрГбно чгтко усвщомити нашому уряду, народу i бГзнесу та злагоджено з поро-зумшням працювати при реалГзацп економГчно1 ре-форми.
За вет роки незалежносп Украша демонструвала себе як краша втрачених шанетв i можливостей. Будь-яка краша за таких шанетв могла б бути й ниш е (наприклад, Япошя) економГчно потужною в десятки ра-зГв бшьше, н1ж Украша.
Прко й важко усвщомлювати, що Украша, маючи до 1991 року одну з найуспшшших економж серед краш СНД i багатьох шших краш свиу, розгубила все за роки незалежносп. Поди, яю сьогодш вщбуваються в Украш, хвилюють також i багато дружшх до нас
краш. Дружелюбшсть — це ще один шанс для поряту-нку краши. Але для цього керГвництво краши мае ви-значити правильний вектор порятунку краши, а вш чгтко проявляеться через економГчш реформи.
На сьогодш життя в черговий раз надае ушкаль-ний шанс для вщродження Украши. Втратити його не можна. Тому що ушкальна мГетя Украши не в мину-лому, а в майбутньому. Виходячи з цього, слщ сфор-мувати новий свггоглядний пщхщ, у результат якого мае бути отримана украшська життестверджувальна доктрина розвитку, чого краша в роки незалежносп була позбавлена. Необхщно розкрити ютинний задум сил, що позбавив Украшу ïï власноï доктрини. Слщ також використовувати величезний потенщал украш-ського народу i, спираючись на нього, знайти мюце серед розвинених краш.
В Гм'я нащональних штереетв Украши повинна бути домовлешсть м1ж владою, народом та бГзнесом.
Виживати та процвггати в краïнi мають ует грома-дяни разом i солщарно. Мета виживання — це робота влади задля блага народу i процвггання держави. БГз-нес повинен пщтримувати й роздшяти цю мету.
Запропоноваш та в перспектив! реалГзоваш еко-номГчш реформи, зазначеш вище, на 99% повинш за-довольняти державу, народ i бГзнес. Що отримае держава вщ цих реформ?
По-перше, буде максимальне зниження безро-битя.
По-друге, пщвищиться наповнювашсть бюджету, пенетйного фонду та ш. грошових надходжень до дер-жавноï скарбнищ.
I, по-трете, знизиться сощально-полгтчна на-пружешсть у краïнi. Це дуже важливо на сьогодш, оскшьки тисячГ молодих людей у камуфляжнш формГ, що стояли на Майдаш, воювали в АТО, будуть визна-чеш з роботою i матимуть власну справу.
Чи буде задоволений народ такою реформою?
Найбшьша серйозна проблема для будь-якоï людини в наш час — це мати роботу, гщну заробггау плату та низью цГни на товари i послуги. Пропонована концептуальна економГчна реформа й передбачае розв'язання ветх цих проблем для народу.
БГзнес також влаштуе ця реформа. Але йому необхщно буде перебудуватися. Зараз бГзнесовГ структури отримують прибуток за рахунок завищення цш на товари та послуги, а не за рахунок к оборотность
В Украш пропоновану економГчну програму реформ можна реалГзувати протягом 2-3-роюв при вщ-повГднГй полггачнш волГ та вмГннГ Президента й Уряду; а народ (ми в цьому впевнеш) пщтримае так! надзвичайш заходи. Цим самим ми знизимо полггачну напружешсть у краïнi, i народ стане довГряти i Президенту, i Уряду.
Украшському народу слГд пГдтримати правильш й розумнГ висловлювання Юлiï Мостовоï у статтГ «Корсет для мрп» («Дзеркало тижня»): «МИ повинш зму-сити владу працювати, а не ГмГтувати: боротися за крашу, а не власш рейтинги та прибутки. Мовчати «тому що вшна» — зрада. Ми не можемо дозволити, щоб на мющ нашоï краïни з'явився надпис: «Загинула через недбалГсть i жадГбнГсть».
