Влияние налогового кодекса Украины на развитие малого предпринимательства : экспертные оценки на этапах обсуждения, принятия и внесения изменений Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

В.1. Ляшенко

академк АЕН Украти

А.А. Просуленко

канд. екон. наук м. Донецьк

ВПЛИВ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРА1НИ НА РОЗВИТОК МАЛОГО П1ДПРИСМНИЦТВА: ЕКСПЕРТН1 ОЦ1НКИ НА ЕТАПАХ ОБГОВОРЕННЯ, ПРИЙНЯТТЯ ТА ВНЕСЕННЯ ЗМ1Н

Малий i середнш бiзнес був, е i буде найефективн-iшим засобом пiдтримки життедiяльностi людей. Ось чому у бщьшосп кра!н цьому сектору економiки при-дiляеться значна увага, бiльше того — вш розглядаеться як об'ект державно! полгтики. Укра!нська економiка у 2008—2009 рр. знаходилася цiлком тд впливом свггово! економiчно! кризи, тому дп уряду були спрямованi в бщьшш мiрi на подолання кризових явищ. Пiсля набут-тя чинност Закону Укра!ни «Про внесення змш до де-яких законодавчих акпв Укра!ни з питань регулювання пщприемницько! дiяльностi» вiд 18.09.2008 р. класифь кацiя малого та середнього пщприемництва була част-ково приведена у вщповщшсть з поширеною у свт, що дозволило забезпечити еднiсть методолопчно! бази для порiвняння результатiв розвитку шдприемництва. За даними Держкомстату Укра!ни, у 2009 рощ частка МСП в Укра!ш в загальнш структурi всiх пiдприемств стано-вила 99,5 %, вони реалiзували 54,4 % продукци i ство-рювали 60,5 % робочих мюць в кра!ш.

Трансформацiя системи оподаткування в Укра!ш у 2010 роцi спонукала вгтчизняних науковцiв до штенси-фiкацií дослщження зазначено! проблеми. Так, оцiнцi впливу податково! полiтики на соцiально-економiчний розвиток кра!ни присвятили сво! роботи А. Крисоватий та Т. Кощук [12], З. Варналш i Д. Серебрянський [13]. Окремi положення нового Податкового кодексу розкри-ли Т. бфименко [14] та Ф. Ярошенко [15]. Проблему державно! пщтримки малих пiдприемств та ощнки ефек-тивностi !х дiяльностi на репональному рiвнi дослiдили О. Шскунова [16], В. Мiкловда та К. Товт [17]. Однак суперечливкть певних положень нового Податкового кодексу та не сприйняття його окремих статей пщприе-мцям засвщчуе про недостатньо зважеш пiдходи держа-ви до оподаткування малого бiзнесу. Зазначене визна-чило актуальнiсть даного дослiдження.

Динамша малого пiдприемництва в 2009 рощ в пер-iод розгортання депресшних процесiв в економiцi харак-теризувалася зменшенням обсягiв реалiзовано! продукци у зв'язку зi зниженням споживчого попиту на внутршнь-ому i зовншньому ринках, вив1льненням робочо! сили, нерозвинешстю iнфраструктури; зростанням кiлькостi збиткових малих пщприемств. Разом з тим, сектор малого пщприемництва продовжував активно виконувати сощаль-ну функцiю, збiльшивши юльысть зайнятих працiвникiв на 2,1 % (142,9тис. осiб) порiвняно з 2008 роком [36].

Зменшення кiлькостi працюючих в цьому секторi вiдбулося лише в стьському господарствi та будiвництвi. Таким чином динамiка сектору малого пщприемництва дозволяла певною мiрою знижувати соцiальний тиск на ринку пращ. Разом з тим, депресшш тенденци обумо-вили низку негативних структурних змiн зайнятостi в

секторi малого пщприемництва: И структура змщувала-ся в напрямi робочих мiсць, яким притаманний менший рiвень соцiальних гарантш та захищеностi (вiд малих пщприемств до фiзичних осiб-пiдприемцiв); вiдбувало-ся перетакання зайнятостi в сферу послуг.

Як свiдчить успiшний досвiд антикризово! полiти-ки значно! кiлькостi кра!н свiту, розвиток пiдприемниц-тва мае потенщал стати рушiйною силою на шляху ви-ходу з економiчноí депресП. Проте бiльшiсть заходiв державно! економiчноí полiтики в Украíнi в перюд кризи, крiм певних шщатив щодо дерегуляцГ! умов веден-ня бiзнесу, не мали безпосередньо! орiентацií на ство-рення дiевих механiзмiв розвитку пiдприемництва. Пе-реважна бщьшють антикризових макроекономiчних за-ходiв мала для пiдприемництва стримуючий характер.

На вщмшу в]д бiльшостi кра!н свiту, якi зустр]ли кризу з мЫмальними iнфляцiйними показниками, Укра!нi впро-довж останн1х рокiв був притаманний досить потужний iнфляцiйний тренд. Саме вш став на завадi безпосередньо-го використання заходiв прямого стимулювання внутрiш-нього платоспроможного попиту, яы практикувалися роз-виненими кра!нами свиу, та змусив поеднувати антикризо-ву полижу з протидiею iнфляцiйним тенденщям.

Тому заходи макроекономiчно! стабiлiзацi! завдава-ли неоднозначного впливу на стан пщприемницького клiмату в Укра!нi. З одного боку, юнувало вiдносно про-гнозоване середовище ведення бiзнесy З шшого — ста-бiлiзацiйнi заходи, яю полягали в запровадженнi обме-жень у монетарнiй сферi та посиленш жорсткостi фiскально! полiтики, об'ективно завдавали контрактивного впливу, гальмуючи економiчну активнiсть в кра!нi.

У сферi заходiв фiскально! стабiлiзацi! урядом насам-перед переслiдувалися завдання щодо мобшзацй ресурсiв дохiдно! частини державного бюджету та можливого об-меження видатково! частини вiдповiдно до наявних бюд-жетних ресурсiв. Це значною мiрою досягалося за раху-нок посилення фюкального навантаження.

Спостерiгалося зменшення спрямованоста бюджет-них видаткiв на цш розвитку. Таким чином, антикризова фюкальна полiтика об'ективно гальмувала економiчну активнiсть в Укра!нi. Крiм того, доступ малих та середшх пщприемств до зовшшшх джерел фiнансування виявив-ся практично повнiстю перекритим, тодi як потреби !х у фшансовш пiдтримцi iстотно зросли. Критично зменши-лися обсяги фiнансово! пiдтримки малого пщприемництва з мюцевих бюджеив. Доводиться зробити висновок про негативний вплив антикризово! монетарно! полiти-ки на економiчну активнiсть в Укра!ш. Мiж тим, державна полиика щодо регуляторного клiмату в кризовий та посткризовии перюди мае бути спрямована на сприяння вiдновленню економши та стiйкостi банкiвсько! системи,

забезпечення та збереження позицш конкурентоспро-можност на внутршньому та свiтових ринках. При цьо-му дiяльнiсть малого пщприемництва зосереджуеться головним чином в посередницьких видах дiяльностi. Найбiльший обсяг ре^зовано! продукцй сектором малого пщприемництва (малими пiдприемствами i фiзич-ними особами-пщприемцями) створюеться в сферi торгiвлi та ремонту — 61,5 %, операцш з нерухомiстю, оренди, iнжинiрингу та надання послуг пщприемцям — 11,4 %. Кризовi та депресiйнi тенденци впчизняно! еко-номiки значно знизили мотивацш до створення нових пщприемств. За оцшками Свiтового банку, в 2009 рощ юльюсть новостворених пiдприемств виявилася майже вдвiчi меншою, н1ж в 2007 рощ.

Системний негативний ефект вщ ди важелiв мак-роекономiчноl стабшзацп уряд намагався компенсува-ти за допомогою безпосередньо! пiдтримки низки галу-зей економiки в режимi «ручного управлшня». Об'екта-ми тако! пiдтримки стали гiрничо-металургiйний комплекс та хiмiчна промисловiсть, аграрний сектор, житло-ве будiвництво тощо. Заходи були сконцентроваш пе-реважно для пщприемств великого та середнього бiзне-су. М1ж тим, пiдприемства малого бiзнесу були залишенi практично сам на сам з проблемами попршення фшан-сового становища, наростання вартост валютно! забор-гованостi, зростання витрат та звуження ринкiв збуту.

Ефективна податкова система е одшею з найважли-вiших складових економiчного процвгтання кра!ни. Про це можна судити по заруб1жних кра!нах, де обговорення податюв давно вже займае почесне мгсце серед економ-iчного планування. Система податкiв i зборiв служить шструментом економiчноl ди на суспшьне виробництво, його структуру i динам^, розмiщення, прискорення науково-технiчного прогресу. Податками можна стимулю-вати або, навпаки, обмежувати дiлову активнiсть, а отже, розвиток тих або шших галузей пщприемницько! дiяль-ностi. Можна створити передумови для зниження витрат виробництва i обiгу приватних пщприемств, для пщви-щення конкурентоспроможностi нацiональних пщприемств на свгговому ринку. Податки створюють основну частину доходiв державного i мiсцевих бюджетiв. Для Украши необидна серйозш змiни в податковiй пол-iтицi держави, здатнi зробити податкову систему ефек-тивно виконуючою сво! функци. Життя показало неспро-можшсть зробленого упора на чисто фюкальну функцiю: оббираючи платника податкiв, податки душать його, зву-жуючи тим самим базу оподаткування i зменшуючи податкову масу. Потрiбнi змши, якi стимулювали б товаро-виробника, защкавили його i спонукали розширювати виробництво, швестувати. А для цього необхщно, з одного боку, послабити податковий прес, з шшою, — установите додатковi шльги для тих, хто стане вкладати за-соби у виробництво. Змши вщбуваються — Податковий кодекс, документ, який вперше зiбрав в одному вс нор-ми, що регулюють оподаткування в крашь Обговорюва-ли цей нормативно-правовий акт практично всь Бтьшгсть населення негативно вщнеслось до прийняття кодексу. Загальний звiд правил оподатковування, взаемин м1ж платниками податюв i контролюючими органами, безумовно, потрiбний. Але змiст нинiшнього Кодексу викликае у фахiвцiв — юристiв, економютав, пiдприемцiв — дуже багато питань.

Фахiвцi також давали свою оцшку. Допомогали порадами (з власного досвщу) i зарубiжнi фахiвцi, якi також критикували Податковий кодекс в достатнш мiрi. Так, керуючий директор 6БРР у Туреччинi, Схiднiй 6вропi, Кавказi та Центральнiй АзГ! Олв'е Декамп вва-жае, що важлива не наявшсть Податкового кодексу, а вмшня його реалiзувати. Тому на адресу украшського уряду було надiслано ряд пропозицш зi змiнами в проекта. «Я думаю, що новий Податковий кодекс е дуже необхщною частиною законодавства, вш повинен забез-печити новi правила гри, щоб зробити податки прости-ми i чесними для кожного. Тому вiн стане ключовою точкою в удосконаленш податкового клiмату, а це зро-бить Укра!ну привабливою для швестор1в», — розповiв Декамп. «Дирекцiя 6БРР i я особисто бачили деяю ча-стини нового Податкового кодексу, i ми висловили уряду Украши певнi пропозицГ! щодо покращення цього кодексу», — вiдзначив керуючий директор 6БРР [1].

Американська Торпвельна Палата в Украlнi (Палата) концентрувала сво! стратегiчнi зусилля довкола Проекту Податкового Кодексу, сподiваючись, що фшальна версiя документу вщповщатиме найкращим мiжнародним стандартам у сферi оподаткування. Редакцiя Проекту Податкового Кодексу, мютить певнi невiдповiдностi та потенцшш виклики для ведення законного бiзнесу в Украlнi. Усвiдомлюючи виклики, з якими зустршуться iснуючi та потенцшш стратепчш iнвестори в разi прийняття поточно! версГ! Проекту Податкового Кодексу, Палата направила свою позицш щодо вщнесення до ва-лових витрат рояли та плати за послуги, що сплачуються нерезидентам. вщповщно до Проекту Податкового кодексу Украши наголошуючи, що поточна верая буде в значнш мiрi перешкоджати дiяльностi мiжнародних ком-панiй, яю суворо дотримуються чинного законодавства, продовжувати вираховувати роялтi у вiдповiдностi з мiжнародно прийнятими принципами та забезпечувати укра!нських споживачiв першокласними iнновацiйними продуктами та послугами. Проект Податкового кодексу Украши забороняе вщнесення до валових витрат для цщей оподаткування податком на прибуток пiдприемств на-ступнi витрати, пов'язанi з господарською дiяльнiстю: 1) витрати, понесенi (нарахованi) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (роби) з консалтингу, маркетингу, реклами, iнжинiрингу (стаття 139.1.13); 2) роялп, що сплачуються нерезидентам (стаття 140.1.2). Виняток зроб-лено лише у випадку, якщо вищевказанi послуги чи права штелектуально! власностi надаються постшними пред-ставництвами нерезидента в Укрш'ш, що сплачують по-даток на прибуток пщприемств в Укрш'ш.

Палата розумiе, що на думку Уряду така заборона буде запобтати податковим схемам, що використовують-ся непрозорим бiзнесом для скорочення сво'1х податко-вих зобов'язань з податку на прибуток пщприемств в Укршш. Однак, беручи до уваги аргументи, наведенi ниж-че, така пропозищя е неприйнятною для мiжнародного прозорого бiзнесу: 1) роялтi i плата за обслуговування, як правило, е прийнятими бiзнес-практиками в усьому свт, спрямованими на вiдрахування вiдповiдних витрат ком-панiям, якi отримують економiчну вигоду в!д прав iнте-лектуально! власностi або послуг; 2) для м1жнародного бiзнесу роялтi е платежами за законш права на викори-стання iнтелектуальноl власностi. Крiм того, для низки

бiзнесi (наприклад, лщензована розробка програмного забезпечення та дистрибущя, телевiзiйнi канали тощо) рояли е основними витратами щодо господарсько! дГяль-ностi в Укра!нi. Врахування цих витрат в податковому облГку мае бути логiчним i економiчно виправданим; 3) як правило, мiжнароднi компани мають штаб-квартири та/або шшГ мiжнароднi сервiс-центри, яи знаходяться за межами Укра!ни та здшснюють свою дшльнють в штере-сах групи в цщому Г для кожного конкретного пщроздщу. Спектр наданих послуг згаданими провайдерами дуже широкий. Це можуть бути консультативш послуги, будь-яка техшчна пщтримка, дослщження та розробка, шфор-мацшш технологи, менеджмент та шшГ послуги в залеж-ност вщ галузГ, в якш працюе компашя. Такий спошб роботи дозволяе мГжнародним компангям пщтримувати !хню економГчну ефективнють на глобальному Г нацю-нальному рГвнях. Також це гарантуе, що кшцевим ринкам надаються високояюсш постшш та сучасш послуги; 4) коли укра!нський бГзнес розширюеться на зовшшшх ринках, у нього виникае необхщнють залучати шоземних постачальниюв послуг, щоб консультувати !х з питань ведення бГзнесу на таких зарубГжних ринках. Щ витрати мають четкий зв'язок з господарською дшльшстю, Г врахування цих витрат в податковому облГку мае бути лоп-чним Г економГчно виправданим.

Палата, як постшний партнер уряду Укра!ни та оргашзащя, що об'еднуе мГжнародних та нацюнальних стратепчних швесторГв, яи працюють в Укра!ш, хоче наголосити на наступних пунктах, яю вплинуть на ук-ра!нську економку, якщо ця пропозищя стане законом. Украшсью дочГрш компани мГжнародних компанш бу-дуть вщшкодовувати додатковГ податковГ витрати (по-даток на прибуток пщприемств, ПДВ, акцизний пода-ток, якщо застосовуеться) за рахунок пщвищення цш на сво! товари, роботи Г послуги в Украшь У результат^ украшсью споживачГ будуть вимушеш споживати про-дукти високо! якост за пщвищеними цшами.

1нвестицшний Гмщж Укра!ни в очах шоземних шве-сторГв буде серйозно пошкоджено. У результата, подальшГ шоземш швестици в Укра!ну не можуть бути привабли-вими для мГжнародного бГзнесу, в порГвнянш з сусщшми кранами. Компани можуть розглядати Гмпорт в Укра!ну бщьш економГчно вигщним, нГж виробництво в Украшь Для цшей надання послуг з-за меж Украши Г отримання роялт мГжнародний бГзнес навряд чи буде рееструвати постшш представництва в Укрш'ш, тому що вони не будуть вщповщати критерГям укра!нського законодавства для постшного мюця дГяльност для представництв.

Багато угод про уникнення подвшного оподатку-вання, яю Укра!на пщписала з шоземними кра!нами передбачають вщсутшсть дискримшацп шоземного бГзнесу у вщношенш до укра!нського. Можна очкува-ти, що багато мГжнародних компанш будуть посилатися на щ угоди Г доводити свое право на податкове вираху-вання в укра!нських судах. Беручи до уваги мГжнарод-ний досвщ та найкращГ практики, мае бути зазначено, що жодна розвинута кра!на не забороняе вщнесення до валових витрат рояли та плати за послуги, що сплачу-ються зарубГжним постачальникам. Як правило, роялт або плата за послуги, що сплачуються непов'язаним шоземним постачальникам пщлягають вщнесенню до валових витрат в повному обсязг Коли таю виплати

здшснюються пов'язанш сторош, шшГ кра!ни дозволя-ють вщнесення таких сум до валових витрат за умови, що платежГ не перевищують рГвень аналопчних платежГв непов'язаним сторонам (так званий принцип «витягну-то! руки» («armslength»)). ЗарубГжш кра!ни розробили свое законодавство з трансфертного цшоутворення, яке визначае принципи «витягнуто! руки».

Палата вщ Гмеш сво!х Члешв хотща б запропонувати способи виршення цього питання Урядом по-шшому: 1) забезпечити контроль за бГзнес спрямовашстю таких платежГв (стаття 14.1.27 Проекту Податкового кодексу — визначення витрат); 2) обмежити вирахування роялт та плати за послуги, що сплачуються офшорним зонам або кра!нам, в яких ставки податку на прибуток пщприемств е значно нижчими, нГж вщповщш ставки в Укра!ш; 3) запровадити правила трансфертного цшоутворення ОЕСР (Оргашзацй економГчного сшвробггаицтва та розвитку) (яи наданий момент е бщьш розвиненими у визначенш чи трансфертш цши мГж пов'язаними сторонами с на рГвш ринкових); 4) дослщжувати та застосовувати мГжна-родш практики у подоланш таких проблем. Палата, як оргашзащя, що представляе стратепчних та шституцш-них швесторГв, якГ суворо дотримуються виконанню норм вичизняного законодавства та яю працюють на територи Украши, продовжуе пщтримувати прийняття сприятли-вого для нацюнального ринку Податкового Кодексу з метою забезпечення конкурентоздатноста та привабли-востГ Укра1ни для Гноземних та впчизняних ГнвесторГв [2]. ЗапропонованГ способи виршення цього питання, чи скористаемось ми ними?

Член ради Нацюнального банку ПольщГ професор Анджей КазГмГрчак вважае, що Податковий кодекс Ми-коли Азарова прискорить темпи зростання укра!нсько! економши. Про це вГн пише в статл, опублГкованГй у польському тижневику «Думка», в якГй, зокрема, експерт торкнувся проблем реформування економши Укра!ни. На думку КазГмГрчака, потужний поштовх реформам дасть прийняття нового Податкового кодексу, який був недавно представлений громадськосп укра!нським прем'ер-мГнГстром. Експерт пщкреслив, що даний проект кодексу зменшуе податки для фГзичних ошб Г пГдприемств, отже, стимулюе внутршнш попит Г, як результат, «при-скорить темпи зростання укра!нсько! економГки Г понизить рГвень безробГття в кра!нГ». На думку професора, особливо щкавими е: «поступове зниження ставки при-буткового податку для юридичних осГб до 16 % у 2014 рощ; податковГ послаблення для дрГбних Г середнГх пщприемств; стимулювання впровадження ГнновацГйних технологГй; низью ставки прибуткового податку для ма-лозабезпечених верств населення; спрощення правил господарського розрахунку, вГдмГна торгГвельного податку, податку на рекламу, розширення списку послуг, вгльних вщ ПДВ, Г зниження ставки даного податку до 17 %, заборона на Гмпорт одягу секонд-хенд», повГдом-ляе «УН1АН». КазГмГрчак пГдкреслив, що проект кодексу орГентований на максимальне сприяння шщативносп громадян. «Укра1нський уряд, на вщмшу вГд Гнших, усв-Гдомлюе, що рушшною силою економГки е вгтчизняний бГзнес, Г що нежорстке пониження бюджетних витрат, але створення умов для полшшення економГчно! кон'юнкту-ри може значно прискорити процес виходу з кризи», — вважае польський експерт [3].

Застосування з 1 шчня 2011р. норм Податкового кодексу Украши пщтвердило застереження багатьох експерт1в, як! висловлювалися в процеш його п!дготовки. Слабк! мюця, недолiки документу обернулися на суцтьний «головний б1ль» для пiдприемцiв, коли кодекс набув чинноста. По-перше, «прискорене» введення в дю Податкового кодексу Украши, вщсутнють завчасно! роз'яснювально! роботи обернулися незнанням його положень та норм, неготовшстю до його запровадження не лише з боку платник!в податк!в, але й з боку податк!вц!в. По-друге, не виршено основну проблему, яку б!знес пов'язував з прийняттям нового Податкового кодексу, — розбудови р!вноправних, !з високою взаем-ною вщповщальнютю, взаемовщносин влади ! п!дпри-емництва. Залишилися випадки неприйняття податковими органами податкових декларац1й всупереч порядку та ви-могам положень кодексу. ДПСУ порушуе обов'язок прий-мати податков! декларац!! без попередньо! перев!рки !! по-казниюв з подальшим направленням платникам податк!в письмових повщомлень щодо !! неприйняття з обов'язко-вим обГрунтуванням невизнання декларац!! [37]. Як на-сл!док — робота б!знесу на час пристосування до нових умов оподаткування (впровадження нових податкових накладних, форм податково! звггаосп, оновлення програмних продукт, проведения навчання персоналу, внесения коректив в б!знес-процеси внасл!док змни баз, об'екпв, ставок, порядку оподаткування) виявляеться повнютю заблокованою. Особливо! гостроти набула процедура представлення пщприемцями декларацш в податков! органи.

В ход! подготовки Податкового кодексу особливу увагу було придшено перевагам та новац!ям, що мали б слугувати спрощенню пщприемницько! д!яльность Нин! з'ясувалося, що вони не працюють. Отже з початку 2011 р. не було здшснено: 1) запровадження д!евого, вщкритого автоматичного вщшкодування ПДВ з бюджету (в!дшко-дування в березш 2011 р. 24 пщприемствам — лише перший крок); 2) зниження ставок ПДВ та податку на при-буток; 3) запровадження податкових кашкул для малого пщприемництва; 4) запровадження звичайно! цши для !мпортних товар!в, що реал!зуються на митнш територ!! Укра!ни, яка визначатиметься на р!вш митно! вартость

Кр!м того, з 1 квиня 2011 року впроваджуеться обме-ження можливост в!днесення до складу витрат платника податку сум, сплачених або нарахованих на користь ф!зич-но! особи — платника единого податку за надаш шею особою послуги, поставлен! товари, виконаш роботи. Профа-нащею обернулося задеклароване право на добров!льну реестрацш платником ПДВ. Не вщбулося удосконалення системи податюв ! збор!в шляхом оптим!зац!! застосування штрафних фшансових санкцш. Деяю норми, як! були задеклароваш як суто позитивш, на практиц застосову-ються за принципом «подвшних стандарт».

1. Автоматичне вщшкодування мае ряд недолшв: р!вень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (в!дношення сплаче-ного податку до обсяпв отриманих доход!в) повинен бути вищим в!д середнього по галуз1 При цьому середнш показник р!вня податкового навантаження по галуз! визначаеться самим податковим органом, вщсутш дже-рела отримання в!дпов!дно! шформац!!; повинен бути вщсутнш податковий борг. При цьому незрозумшим е питання вщповщносп платника податку цьому крите-рш при наявност податкового боргу за шшими подат-

ками та зборами (наприклад, з! збору з першо! реест-рац!! транспортного засобу, податку на доходи ф!зичних оаб, збору за використання води тощо).

Заслуговую на увагу приклад ВАТ «Крюювський вагонобуд!вний завод», який мае бшьш н!ж 140-р!чну кторш кнування, е единим тдприемством машинобу-д!вно! галуз! на теренах СНД, яке одночасно виробляе широкий модельний ряд вантажних та пасажирських вагошв, вагошв для метрополитену, ескалатор!в та запас-них частин до них. Задля забезпечення вимог зал!зниць ! метрополггешв Укра!ни за останне десятилптя п!дприе-мство за власш кошти нарощувало виробнич! потужност з випуску транспорту сощального призначення до 500 пасажирських вагошв на рш, базуючись на новишх технологиях. П!дприемством поставлено впчизняним заль зницям понад 400 пасажирських вагошв, введено в ек-сплуатацш шкть п'ятивагонних потяпв на лш!ях Ки!-вського метрополитену. Кр!м того, ВАТ «КВБЗ» протя-гом 2008—2010 роюв здшснюе постачання пасажирських вагошв до Бшоруш, цщеспрямовано веде роботу з орган-!зац!! поставок в Казахстан та Узбекистан.

Завод самостшно, за власш кошти займаеться розши-ренням асортименту транспорту сощального призначення та освоенням виробництва ново! техшки — сучасних м!жрегюнальних електро — ! дизельпо!зд!в, рейкових ав-тобусш, нових моделей пасажирських вагошв для швидк-юних по!зд!в, вагошв метро з асинхронним тяговим приводом тощо. Але, на жаль, подальша перспектива розвит-ку п!дприемства ниш через низку обставин перебувае на критичнш меж!. I одшею з найболючших проблем е деф-щит об!гових коштав, що пов'язано насамперед з невщшко-дуванням ПДВ. Станом на 01.02.2011 р. пщприемство мало бюджетну заборгован!сть з ПДВ по податковому облшу 213,5 млн. грн., до прострочених до в!дшкодування 82,4 млн. грн. (без суми, оскаржено! в суд!) додалися неп!дтвер-джеш перев!рками ще 81,1млн. грн. У зв'язку з в!дсутн!-стю грошових об!гових кошт!в продукц!я ВАТ «КВБЗ» стае неконкурентною на зовншшх ринках, пщприемству заг-рожуе скорочення експорту, пог!ршення ф!нансового стану, зменшення надходження податк!в до державного бюджету. 6 нагальна потреба включити ВАТ «Крюк!вський вагонобуд!вний завод» до реестру пщприемств на отримання автоматичного вщшкодування ПДВ [42].

Зменшення ставок податк!в швелюеться: з податку на прибуток — за рахунок обмеження з 1 квиня 2011 року можливосл в!днесення до складу витрат платника податку сум, сплачених або нарахованих на користь ф!зично! особи — платника единого податку за надаш щею особою послуги, поставлен! товари, виконаш роботи; з ПДВ — за рахунок внесення змш в порядок оподаткування комюш-них операцш або операцш, здшснених за договорами до-ручення, обмеження права ошб на добров1льну реестрацш платниками ПДВ, внасл!док чого така особа втрачае право на податковий кредит (особливо у раз! створення нових пщприемств, яке передбачае внесення майнових швес-тицш — нерухоомосл, обладнання, !ншого майна).

Сл!д також в!дм!тити, що незважаючи на набуття чинност! Податкового кодексу з 1 шчня 2011 р., запровад-жен! норми щодо автоматичного вщшкодування впровад-жен! поки що для невеликого кола компанш. Податков! органи продовжують негативну практику затягування термшв проведення в!дшкодування податку з бюджету:

2. Зниження ставок податюв, яке носить поступо-вий характер та починаеться: з ПДВ — з 1 ачня 2014 р., з податку на прибуток — з 1 квгтня 2011 р., швелюеться збшьшенням (з 1 ачня 2011 року — з ПДВ та з 1 квгтня 2011 р. — з податку на прибуток) бази та об'ектав опо-даткування з цих податюв. У Кодека передбачаеться основна ставка податку на прибуток у розмГрГ 20 % зГ зменшенням и по роках до 17 %. В той же час встанов-люеться додаткова ставка до 2 % обласними радами, до 3 % -районними й мюькими радами. На!вно думати, що в умовах безгрошГв'я ш додатковГ ставки не будуть зас-тосоваш. А це значить, що в 2011 рощ ставка 25 % збе-режеться з незначним зниженням у наступш роки. Якщо врахувати, що норми прямо забороняють включення у валовГ витрати сум роялта й витрат на проведення реконструкций, модершзаци й шших заходГв щодо вдоско-налювання основних фондГв (яю враховуються винят-ково через амортизацш основних засобГв непрямим вГднесенням на витрати), як це було рашше, незначне зниження швелюеться фактичним зменшенням форму-вання витрат, а, виходить, фактичним збшьшенням бази оподатковування. З таким пщходом Податковий кодекс не тальки не зменшить навантаження на бГзнес, але й збшьшить його. 1нновацшний розвиток економши зно-ву вщкладаеться на невизначений перюд [38].

3. Запровадження з 1 квГтня 2011 року податкових кашкул для суб'ектав малого пщприемництва мае досить обмежену сферу застосування як в розрГзГ видГв дГяль-носта, так Г в частиш використання коштав, вившьнених внаслгдок звшьнення вщ оподаткування. Норми щодо цшьового використання таких коштав мають неодноз-начне тлумачення.

4. Визначення звичайно! щни для Гмпортних то-варГв, що реалГзуються на митнш територи Укра!ни, яка визначатиметься на рГвш митно! вартоста. Як Г рашше, митш органи значно завищують митну вартасть товарГв, що ввозяться на територш Укра!ни, шодГ доводячи вхщш щни на товар до рГвня роздрГбних (споживчих) цш на внутршньому ринку. В результата митна вартасть то-варГв перевищуе оптовГ щни на укра!нському ринку. Застосування при подальшш реалГзаци товарГв звичай-них цш на рГвш !х митно! вартоста, самостшно визначе-но! митними органами, призводить лише до збитюв пщприемства, зриву контрактГв.

Було вГдхилено пропозици УСПП щодо змГни методики визначення звичайно! щни. Це вГдбулося не дивля-чись на те, що такий щдхщ був узгоджений всГма членами робочо! групи при ДержкомпГдприемництвГ, що представляли громадсьюсть та бГзнесовГ кола. В пГдсумку за основу була повнютю взята редакцГя ДПА та Мшстер-ства фГнансГв Укра!ни. При наявносп узгоджено! позицГ! громадськостГ та бГзнесу прГоритетною виявилася пози-цгя оргашв влади [37]. Особливо хочеться наголосити, що не враховано пропозици щодо можливосп платниюв податку самостГйно здшснювати вибГр одного з передба-чених Кодексом методГв визначення звичайно! щни.

5. Через обмеження з 1 квгтня 2011 року можливоста вГднесення до складу витрат платника податку сум, спла-чених або нарахованих на користь фГзично! особи — платника единого податку за надаш щею особою послу-ги, поставлеш товари, виконанГ роботи, сьогоднГ тисячГ фГзичних осГб-платникГв единого податку — залишають

без ринку збуту сво!х товарГв та послуг та вимушеш зак-ривати свою пГдприемницьку дГяльнГсть.

6. Значно обмежено право на добровшьну реестра-цГю платником ПДВ. Негативш наслГдки такого обмеження особливо можуть проявитися щодо новостворе-них ошб, якГ отримали в свш статутний фонд майновГ швестици (нерухомГсть, обладнання, ГншГ основнГ засо-би та активи). Виходячи з зазначено! норми, така особа не мае права на вщповщний податковий кредит з ПДВ.

7. Запровадження штрафних (фшансових) санкцГй за завищення платником податкГв вГд'емного значения об'екту оподаткування з податку на прибуток та ПДВ. Запроваджен-ня штрафних (фшансових) санкцш за завищення вГд'емно-го значення об'екту оподаткування е спробою при вГдсут-ностГ факту заниження суми податкГв до бюджету розши-рити сферу застосування фшансових санкцш в порГвняннГ з вимогами законодавства, що дГяло до 2011 року.

Норма, що обмежуе права потенщальних платниюв податку, бГльше за все вдарить по швестицшнш приваб-ливостГ економГки Укра!ни як для внутршшх, так Г для зовшшшх ГнвесторГв, збГльшить податкове навантаження на суб'екпв господарювання за рахунок частково! або стовГдсотково! втрати права на «вхщний» ПДВ вГд вар-тоста товарГв, робГт, послуг при стовщсотковому оподат-куваннГ ПДВ на виходГ таких товарГв, робГт, послуг.

Також, на думку експертав, неприпустимим е неви-конання доручення Президента Укра!ни щодо розроб-ки та прийняття у першому кварталГ 2011р. Закону Укра!ни «Про спрощену систему оподаткування, облГку та звГтностГ суб'ектав малого пГдприемництва». А саме «спрощенка» е сьогоднГ основним засобом самозайня-тостГ та створення робочих мкць. Кодексом передбачаеться ставка единого податку для юридичних ошб — 6 вщсотюв вГд бази оподатковування. При цьому законо-давчо вводиться обов'язкова окрема додаткова плата в уа фонди. Очевидно, при такому пГдходГ низька ставка единого податку повнютю швелюеться, навантаження на платниюв податюв значно зростае.

Кодексом передбачаються норми, що вступають у протирГччя з Конститущею Укра!ни. 1стотнГ обмеження застосування единого податку фГзичними особами призводить до порушення !х конституцшного права на пГдприемницьку дГяльнГсть, передбаченого ст. 42 Консти-туцй'. Змша правил гри спричиняе втрату привабливоста, невигГдностГ окремих видГв бГзнесу. Це заюнчиться зак-риттям пГдприемств або вщходом !х у тГнь. За рГзними оцГнками, з Укра!ни на заробгтки за кордон ви!хало вщ 5 до 7 мГльйонГв людей. Втрата податкГв становить до 10 мГльярдГв гривень на мГсяць. Якщо врахувати, що за даними соцюлопв, бажання ви!хати на роботу в бвропу мають близько 36 % працюючого населення, можна Гз упевнешстю сказати: така норма единого податку допо-може !м це здшснити. Давайте подумаемо про демогра-фГчну ситуацГю. Виникае питання: як же виживе кра!на з такою оподатковуваною базою? Невже надГя тГльки на пенсГонерГв Гз продовженим строком виходу на пенсш?

Надзвичайну шкоду принесе надмГрне посилення ад-мГнГстративних важелГв податкових органГв. Кодексом пе-редбачене право податкових оргашв обвинувачувати в чо-мусь пГдприемцГв — в 43 випадках, а зобов'язання не уск-ладнювати господарську дГяльнГсть — ттьки в семи. ХГба це називаеться паритетнГсть? При цьому у момент подання

зг!дно !з законодавством декларацш звиноста податкова мае право вимагати «шш! документи» та «давати пояснення». Слова «... шш документи» фактично означають, що подат-ков! органи можуть зажадати будь-яю документи в будь-який час, не пояснюючи причин, ! заперечити буде немож-ливо. Обов'язок «давати пояснення» може також виникну-ти без яких-небудь причин або пщстав — тобто тсда, коли захоче податковий шспектор. Ранше под!бш роз'яснення давалися, якщо вони виникали в перюд перев!рок, а не тод^ коли податк!вець захоче. Навщо ж нам розповщають, що новий кодекс краще старих закошв?

Кодексом надаеться право податювцям вилучати в платниюв податк!в орипнали первинних документ, як! свщчать або можуть свщчити про порушення податкового й шшого законодавства. Таких повноважень — вилучати документи за власним бажанням, без ршення суду, — не мають навиъ органи д!знання й досудового слщства. Отож, щоб не ставити чергов! хрести на мюцях похорону малого й середнього б!знесу, треба зайнятися корегуванням Податкового кодексу Укра!ни, пщшти до цього виважено, всеб!чно погодити його з Конститущею Укра!ни, чинним законодавством ! м!жнародними нормами [38].

На жаль, у процес подготовки й уведення в дш Податкового кодексу не враховувалася важливють фор-мування позитивно! суспшьно! думки довкола нього. Ми вважаемо, що упущена дуже важлива частина процесу реформування податково! реформи, зшвельований один з мехашзм!в розбудови громадянського суспшьства. Так! «проколи», як зневага суспшьною думкою, е просто неприпустимими, вони можуть боляче в!дбитися на !м!дж! державно! системи управлшня й дискредитувати будь-яку, навиь саму правильну реформу.

Посилюеться контроль п!дприемств шляхом уведення нового типу перев!рок — фактичних. Особливу стур-бовашсть викликае те, що вони проводяться без поперед-ження платника податюв або !з врученням до початку !! проведення коп!! наказу кер!вника податково! служби. Тепер при проведенш перев!рок податювщ мають право вимагати надання первинних документ, котй або ж орипнал!в. Найчастше обсяг таких документ може бути дуже великим, виготовлення ж ксерокопш вимагае бага-то часу й ресурав. 6 тшьки один спошб п!дготовки й проведення реформ, спрямованих на забезпечення п!дви-щення добробуту людей, -ефективний д!алог влади й шститулв громадянського суспшьства — таких, як УСПП. Поки це не стане нормою для системи державного уп-равлшня, ми постшно перебуватимемо в стан! конфрон-тац!! один з одним ! боротися !з проблемами, яким мож-на запобпти на еташ узгодження позицш. Обов'язки дотримуватись норми законодавства — це стосуються будь-якого громадянина, у тому числ! пращвниюв подат-кових оргашв ! пщприемщв. Головне, щоб положення Кодексу не мали п!дГрунтя для суб'ективного трактуван-ня, що ! е потенцшним джерелом корупцшного тиску на б!знес. Але ще важливше, щоб права й обов'язки по-датювщв ! пщприемщв мали симетричний характер. Тобто податков! служби мають нести серйозну вщповщальнють у раз! завдання збитюв п!дприемцям — так, як вони ви-магають в!д останн!х, якщо вбачають шкоду державним штересам [39].

Протягом останшх роюв в Укра!ш значно зросла кшьюсть шоземних бренд!в, ф!рмових мереж з реал!зац!!

TOBapiB i послуг у найрiзноманiтнiших галузях. З актив-iзацieю м!жнародно! торгiвлi зникають межi м!ж вироб-ником i споживачем. Тому закордонш виробники, ощ-нюючи потенцiал укра!нського ринку, виходять 3i сво!-ми пропозицiями, розраховуючи на успшне застосуван-ня посередницьких форм ствроб!тництва, якi так усп-шно працюють у !xnix рiдних кра!нах. Однак в Укра!нi вони найчастше зштовхуються з багатьма неспод!вани-ми труднощами й перешкодами, якi не дозволяють роз-вивати тут бiзнес так активно, як xотiлося б, у тому числ! й укра!нському пiдприeмцевi. Ключовими спiкерами заходу виступили експерти 1нституту м!жнародно! дис-трибуцп (International Distribution Institute, IDI) Фабю Бортолоттi (президент), Сильвiя Бортолоттi (генераль-ний секретар), Густав Брайтер (заступник голови Ради експерт кра!н, експерт Ю1 в Австр!!).

Будь-яка спроба жорстко врегулювати галузi призве-де тшьки до вповiльнення зросту. А от чого бракуе, то це сприяння держави таким видам пщприемництва за до-помогою зважено! кредитно! й податково! пол!тики. Особливо це актуально при розгляд! Податкового кодексу, в якому присутш норми, котр! замiсть сприяння можуть на практищ просто знищити деяю види б!знесу. Основна проблема полягае в там, що укра!нська влада бореться не з! зловживаннями у використанш посередницьких схем, а !з самою схемою, яку у принцип! цивь л!зовано застосовують украшсью громадяни для здшснен-ня б!знесу. Серед позитивних !н!ц!атив експерти в!дзна-чили нам!р передати реестрац!ю договор!в франчайзингу до компетенц!! Державного департаменту штелектуально! власност!. З !ншого боку, стримуючим чинником е Податковий кодекс з його фюкальною шщативою, процедурами розмитнення, неможлив!стю в!днесення роялт! на валов! видатки й под!бш нововведення. При ускладнен!й процедур! шоземш партнери починають вимагати в!д укра!нц!в страхового покриття, затягують процес перего-вор!в, зб!льшують варт!сть франшизи.

Фаб!о Бортолотт!, описуючи европейську практику дистрибуц!! й франчайзингу, в!дзначив, що в бшьшост европейських кра!н немае процедури державно! реестрац!! для франчайзингу, а чимало договор!в можуть бути укла-ден! в усн!й форм!, що значно спрощуе й прискорюе ба-гато етап!в у налагодженн! б!знесу. Галузь розгляду спор!в по таких договорах мае залишкову прецеденту базу для того, щоб визнати дшснють таких договор!в за показання-ми св!дк!в. «Надм!рне регулювання — не краще середови-ще для активного б!знесу Якщо не створювати умови, щоб люди витрачали грош! усередин! кра!ни, 'кш кошти будуть !ти за кордон», — сказав пан Бортолотт! [10, с. 13].

бвропейсью експерти об'едналися в думщ, що в таких умовах ведення б!знесу головним завданням на шляху до започаткування партнерства м!ж укра!нськими компан!ями й закордонними постачальниками е пошук сп!льно! мови. Позицш б!знесу повинна бути сильною, формувати високий р!вень дов!ри, а для цього необх!дно користуватися послугами професшних консультант!в, як! слугують своер!дним «м!стком» м!ж двома сторонами з р!зними д!ловими традиц!ями й методами ведення б!зне-су [4]. «Ми пропонуемо египетському б!знесу вкладати грош! в Укра!ш. Такого низького оподаткування ви в бврощ не знайдете н!де», — заявив прем'ер-м!н!стр Ми-кола Азаров в €гиш! п!д час укра!нсько-египетського

6i3Hec^opyMy. Вш, мабуть, пожартував: на сьогоднiшнiй день саме впчизняна податкова система е однieю з клю-чових причин, чому з точки зору активност арабського 6i3Hecy Украши серед шших краш СНД поступаеться Росй', Казахстану i Бiлорyсi (хоча за чаав СРСР була другою пiсля РФ за масштабами сшвпращ iз Близьким Сходом). Податковий кодекс покращуе умови для робо-ти великого бiзнесy у вашiй крш'ш, пiдкреслив Нщаль, але не iноземного бiзнесy [5]. У цшому, iнвестори досить позитивно оцшюють новий Податковий кодекс Украши, прийнятий Верховною Радою, вiтаючи багато норм, ят вiн мiстить, особливо поступове зниження податку на прибуток (з 25 % до 16 % i ПДВ з 20 % до 17 %).

Спрощення двох видiв звтв, iснyючих — в крш'ш, — бухгалтерского та податкового, також отримало позитив-ну реакцiю. Беручи все це до уваги, iнвестицiйний кап-iтал досить позитивно оцiнюe кроки, ят Украша зроби-ла-в напрямку полiпшення бiзнес-середовища.: Найб1льш ймовiрно, що бiльшiсть iнвесторiв планують розширити свою дiяльнiсть в Украшу, особливо якщо новий уряд залишиться на шляху реформ. Це не займе багато часу для оцшки змш, ят мають мiсце в Укрш'ш по об'ек-тив-ним статистичним критерiям. 2011 рш покаже готовнiсть Украши до проведення реформ. Тда буде можливим оцiнити бiзнес-клiмат краши не тшьки за рейтингами, але i за реальними економiчними показниками [6].

«Деят норми нового Податкового кодексу будуть нищiвними для сотень тисяч дрiбних пiдприeмцiв в Ук-рш'ш», — вважае президент американсько-украшсько! бiзнес ради МорГан Biльямс. Дотепер единий податок був надзвичайно зручним для представнитв рiзних творчих професiй, як працюють незалежно. «Фршансери», як 1х iнодi називають на фаховому жаргонi, здебшьшого не можуть похвалитися сталими прибутками. Поза штатом працюе й ведучий харивсько! телепрограми «Я проти» Андрiй Войцеховський. Biн сплачуе у середньому 200—240 гривень податку щомiсяця. Згщно з новими податковими правилами йому доведеться сплачувати близько третини прибутку. «У мене невелит надходження, навiть ста тисяч гривень на рж немае. Я б хотав, щоб держава зi мною чес-но поводилася. Якась градацiя потрiбна. I за профешею, i за обсягом прибутку. Якщо я отримую сто тисяч гривень на рiк, маю сплачувати менше, нiж той, хто мае швмшьйо-на», — каже Войцеховський. Вш переконаний: що збшьшиться кiлькiсть зарплатнi «у конвертах» [10, с. 14].

«Останш змiни до Податкового кодексу були тшьки у бш попршення», — прокоментував Deutsche Welle економют Олександр Кiрш. Експерт взагалi не вважае цей документ податковим кодексом. «У ньому фактич-но вщсутня едина методологiя, немае навiть едино! тер-мiнологii. Звiт законiв у попршеному виглядi», — кри-тикуе Кiрш [7].

На украшських фахiвцiв у сферi iнформацiйних тех-нологш, iнженерiв i учених попит за кордоном юнуе, як i ранше. Експортоорieнтованi фахiвцi вважатимуть за краще зiбрати чемодани i ви!хати за кордон. Тим самим новий Податковий кодекс може призвести до чергового сплеску м^раци з краши — люди знову масово вшжджа-тимуть за довгим рублем/доларом. Про це розповша на-цiональний менеджер з рекрутменту кадрового холдингу «Анкор» в Украiнi Наталiя Гiлета. За li словами, тсля ухвалення Податкового кодексу найбiльше шаншв стати

активними трудовими мГгрантами ново! хвилГ з'явиться у ГнженерГв, 1Т-фахГвщв, вчених. «При всьому своему бажанш, наша держава не зможе за короткий термш за-безпечити !х новими робочими мюцями. А на заводи Г фабрики ця категорГя сшвробгтнитв, швидше за все, не пще. Велит зарубГжш компани купували в Укра!ш 1Т-послуги у самозайнятих пщприемщв, остльки цей спошб був для них досить дешевий. Але чи захочуть ц компани вщкривати у нашш кра!ш повнощнш офюи Г створювати робочГ мюця в рамках загально! системи оподаткування — велике питання. По суп, експортоорГентоваш фахГвц вважатимуть за краще зГбрати чемодани Г ви!хати за кордон», — наголосила Н. Гшета. Експерт вважае, що на укра!нських фахГвщв у сферГ шформацшних технологш, ГнженерГв Г учених попит за кордоном, ят ранше, юнуе. «Набагато складнше працевлаштуватися за межами Украши буде простим робгтникам (найманому персоналу «спрощенщв»). Частина пщприемщв зГ Схщно! Укра!ни, можливо, вщправляться на роботу до Роси. Проте, рос-шський ринок прац шсля кризи теж ще не дуже пожва-вився. РФ Гз задоволенням запрошуе укра!нських менед-жерГв середньо! Г вищо! ланки у металургш Г машинобу-дування, але не в малий бГзнес», — сказала вона [8].

Поряд Гз низкою транснацюнальних корпорацш ритейлшгову сфери у прийнятп нового Податкового кодексу безпосередньо защкавлеш державш та приватш компани Росшсько! федераци, чию позицш в Адмшют-раци президента Укра!ни представляе росшський рад-ник 1гор Шувалов. Залишити незмшними початковГ основи Кодексу президента Укра!ни ВГктора Януковича також особисто переконував глава Росшсько! федераци, повщомив у бесщ з Wnews один Гз застуинитв керГв-нитв президентсько! канцеляри.

Знищення середнього класу укра!нським олГгархам не вигщне. ВГдразу з'являться привабливГ для росшсько-го нашвдержавного швестора ншг За даними джерела, вважають, що робоча сила, яка вивГльняеться в результат введення Кодексу, в тлькосл 6 мшьйошв громадян Укра!ни «не поповнить армш безробГтних». «Спшьно з урядом Росшсько! ФедерацГ! розробляеться програма трудово! мГграцГ! для укра!нських фахГвщв рГзного рГвня квалГфГкаци. РосГяни переконаш, що бшьше заповнити величезш демографГчш — вщ збройних сил, до комуналь-ного господарства — втрати у них шкому», — таке бачен-ня ситуацГ! росшською стороною [10, с. 15].

1з подГбними наслщками прийняття Податкового кодексу ознайомлений шбито Г Державний департамент США. Виявляеться що заводи Г фабрика, на ят, за словами Михайла Бродського, повинш були йти працювати безробиш малГ пГдприемцГ, знаходяться в Роси. Федеральна мГграцГйна служба Роси мала намГр провести переговори з Мшютерством працГ та сощально! полГтики Ук-ра!ни щодо оргашзованого залучення укра!нських трудо-вих мГгрантГв для роботи в РосГ!. Про це в МосквГ повщо-мив глава Федерально! мГграцГйно! служби (ФМС) Кос-тянтин Ромодановський. «Я бачу перспективу взаемодГ! на цьому еташ. Укра!на — це найважливший мГграцГй-ний партнер РосГ!. З Укра!ни до РосГ! при!жджають най-бГльше Гноземних громадян», — сказав К. Ромодановський. За його словами, мова йде про оргашзоване залучення укра!нських трудових м^рантав за допомогою спец-Гально! «структури». К. Ромодановський пГдкреслив, що

завдяки такому. мехашзму» мОгранти з Украши будуть «легалОзуватися» в Pociï через надання ïm легально!' робо-ти. «У такiй ситуацй' людина буде 1хати не кудись, а в конкретне мюце», — сказав вiн [10, с. 15]. З досвщу вже юнуючих програм можна здогадатися що украшських заробiтчан будуть спрямовувати у депресивн регiони Росй' i через кредити, юридичн зобов'язання, надання житла, тощо всiляко стимулювати до залишення на постiйне проживання у цих репонах Росй'. «Я хочу почати дiалог з Мiнiстерством працi та сощально! полiтики Украши в цьому напрямЬ», — сказав К. Ромадановський.

З огляду на це дуже цiкавою виглядае постанова уряду РФ, який 1 грудня 2010 р. заборонив у 2011 рощ роботу в роздрiбнiй торгiвлi шоземних пращвниюв. «Уряд Росшсь-ко1 Федераци постановляе встановити на 2011 рш допус-тиму долю iноземних пращвниюв у сферi роздрiбноï торгiвлi у розмiрi 0 % загально! чисельноста працiвникiв, використовуваних вказаними господарюючими суб'екта-ми», — повщомляеться на сайта уряду. На думку ряду екс-пертав дана постанова приурочена за часом до плановано-го ранше затвердження нового Податкового Кодексу Украши, який повинен був (ще може?) привести до масово-го безробитя серед дрОбних пiдприемцiв Украши, i як на-слщок стимулювати ix, чи якусь к частину до пошуку роботи у сусщнш Росй". Виглядае що росояни не на жарт побоюються що безробггш украшсью торпвщ можуть уко-ренитися на '¿хной ринках та торпвельних мережах. Ti ж експерти акцентують увагу на защкавленють Росй' у юну-ванн в УкраЫ високого рОвня безробитя та нижчого ашж в Росй' рОвня заробиних плат. Цим також може пояснюва-тися очевидна лшОя деяких члешв тепершнього уряду на зниження рОвня середньо'1 зарплати в Украт та лквщащю мшьйошв робочих мюць у малому бОзнесь

Новий Податковий кодекс мютить низку позитив-них моментав, проте вш не виршуе ключовО проблеми податково'1 полиики та адмшютрування. Таку ощнку ПК висловлювали у Свгговому банку (СБ). «Податковий кодекс майже не знижуе складшсть i обтяжливють податкового адмшютрування,» — йдеться в макроеконом-Очному оглядО СБ, пише «Дзеркало тижня». Серед нега-тивних аспектОв у Световому банку називають зниження податково'1 бази податку на прибуток (ППП) та податку на додану вартасть (ПДВ) через введення податкових пшьг. «Таким чином, зниження ставки прямих податюв стае фюкально бшьш складним», — шдкреслюеться в макроекономОчному оглядО СБ. ОкрОм того, на думку банку, Податковий кодекс не виршив проблеми ухилен-ня вщ сплати ПДВ та спещальних режимОв, яю «були неефективними у стимулюванш економОчно! дояльноста або зниження щн на деяку продукцш в минулому». «Бшьше того, нова схема ПДВ для зерново'1 та дерево-обробно'1 продукцй' дОе як податок на експорт i може таким чином стримувати зростання у цих секторах», — шдкреслюеться в оглядь Також у СБ незадоволеш вщстрочкою реформи системи единого податку, яка призначена для охоплення малого бОзнесу в уах сферах дояльноста i зниження ухилень вщ сплати податюв.

Серед досягнень у СБ зазначили оптимОзацш мюце-вих податюв, реформування податку на прибуток для страхових компанш i консолщацш окремих частин податкового законодавства в единий кодекс [9]. Прийнят-тя документа супроводжувалося масовими протестами,

незадоволенням бшьшоста населення. Свою думку висловлювали не лише украшщ, а й представники зарубь жних краш, яю радили та критикували.

Прийняттю нового Податкового кодексу Украши [11], який вступив в дш з 01 шчня 2011 року передували масовО протести опозицшних полггачних сил, бОзнесмешв та окремих груп населення. В результата протестних акцш, введення в дш окремих статей нового Податкового кодексу Украши було вщтермшовано на шзнМ перюди; положення, яю посилювали податково-адмшютративний тиск на платниюв податюв скасовано, або полшшено; а роздш, який визначав засади оподаткування малого бОзне-су, з нового кодексу взагалО було виключено.

Враховуючи, що Податковий кодекс Украши набув чинноста з 1 ачня 2011 року, щкаво яку оцшку надають йому промисловщ i пщприемщ за юлька мкящв дп'? Точку зору Украшського союзу промисловщв i пщприемщв викладено в робота [32]. Для промислово'1 спшьноти е важливим, що спшьними зусиллями УСПП, його репональних вщдшень, ЕкономОчно! ради в ходО розробки ПКУ вдалося досягнути певних результатов. В текста кодексу враховано близько 40 % пропозицш УСПП. Деяю з них мали суттевий для бОзнесу характер. Так, були почуга пропозицй' та шщативи УСПП:

— щодо узгодження грошових зобов'язань та зас-тосування права податково'1 застави тальки шсля завер-шення процедури апеляцшного оскарження ршень податкових оргашв;

— щодо порядку застосування податковими органами звичайних щн: по-перше, тшьки у разО якщо зви-чайна цша вщрОзняеться вщ звичайно'1' бшьше шж на 20 %, а по-друге, наслщки визначення податковими органами звичайних цОн можуть бути застосованО до платникОв податкОв лише за рОшенням суду;

— щодо звшьнення вщ податку на доходи фОзичних оаб майнових i немайнових ix внесюв до статутних фондОв юридичних ошб;

— щодо запровадження деяких перехщних поло-жень для переходу платниюв податюв зО спрощено'1 системи оподаткування на загальну;

— щодо визначення господарсько'1 дояльноста, тобто дОяльноста, метою яко'1 е отримання не прибутку, а доходу.

На жаль, не вс пропозицй' практиюв бОзнесу були враховаш. Натомють в деякО норми були закладеш пра-вовО колОзй', якО пОсля прийняття Податкового кодексу «успшно» використовуються для обрання найбшьш ф0скально'1 форми реалОзацй' його норм.

НегативнО наслОдки Огнорування багатьох пропозицОй та застережень УСПП проявилися з перших крокОв реа-лОзацй' ПКУ. Ключовим з неврахованих пропозицОй було наступне: скасування ряду обмежень, що стосувалися права на вщнесення на витрати сум, нарахованих та спла-чених на користь фОзичних осОб-спрощенцОв, права на добровОльну реестрацОю платниками ПДВ; скасування вимоги щодо визначення звичайно'1 цши на ОмпортнО товари на р1вш ix митно'1' вартостО. КрОм того, врахованО пропозицй' пОдприемницько! спшьноти з: оподаткування за ставкою 5 % дивщенд1в, що виплачуються юридични-ми особами сво'1'м засновникам, учасникам — фОзичним особам; врегулювання порядку розпорядження товарами, готовою продукцОею, товарними запасами, на яю

розповсюджуеться право податково! застави, без згоди податкового органу; врегулювання операцш з вщходами Г брухтом чорних та кольорових метатв, в тому числГ в частиш, пов'язанш Гз скасуванням вимоги коригувати податковий кредит за операщями постачання вщходГв Г брухту металГв, що утворилися на виробництвГ або внас-лщок лквщаци основних засобГв.

Наслщки впровадження Податкового кодексу Ук-ра!ни можна згрупувати за наступними блоками:

I. Нововведения та кардииальш змши до податкового законодавства

1. Запровадження III роздшу «Податок на прибу-ток пщприемств» характеризуеться найбшьш суттевими змшами: запропонована шша методолопя визначення доходГв та витрат за методом «нарахування», здшснена спроба наблизити бухгалтерський та податковГ облши по доходах та витратах, операщях в шоземнш валюта, об-лГку основних засобГв, змшена методика нарахування амортизацшних вГдрахувань. Цей блок мГстить в собГ найбшьший пласт недолшв, а саме:

— вщсутнш ряд перехщних положень (наприклад, в частиш повернення отриманих до 1 квгтня 2011р. аваншв; в частиш врахування витрату складГ собГвартост реалГзованих товарГв (продукци) у разГ !х вщвантаження в рахунок аваншв, отриманих до дати набрання чинноста III роздшу ПКУ; в частиш переощнки заборгованост в шоземнш валюта, що виникла до дати набрання чинноста III роздшу).

Для платнитв податтв залишаеться проблемним своечасне впровадження роздГлу ПКУ «Податок на при-буток пщприемств», який потребуе вщволшання трудових Г фшансових ресуршв, витрачання значного часу на пере-налагодження сво!х програмних продуктав, для фактично посиленого, «подвшного» облку господарських операцш.

Проблемами III роздГлу е також: спроба наблизити облки не скасовуе виникнення рГзниць (в частиш облку ремонтв, облку виробничих, невиробничих основних за-собГв, облку переощнки (зменшення, збГльшення корис-носта) основних засобГв, визначення собГвартост продукци, визначення витрат в шоземнш валюта); запровадження пооб'ектного облку основних засобГв без змши методологи податкового облку полшшень вимагае вщ платнитв податтв, особливо середнГх та великих, пооб'ектну щентифь кацш здшснених ремонтав, в тому числГ поточних, що знач-но збГльшуе трудовитрати на виконання цього процесу.

2. Впровадження обмеження на вщнесення до складу витрат сум, нарахованих на користь спрощенщв — це удар по перспективах подальшого розвитку пщприемницько! дГяльноста. Вже ниш значно збшьшуеться тльтсть пщприемщв, що припинили свою дГяльнють, а також тих, хто через цю хибну норму кодексу був змушений перенести свою дГяльшсть у тшьову сферу економши.

3. Впровадження обмеження на добровшьну реест-рацш платниками ПДВ мктить загрозу для швестицш-но! привабливоста Укра!ни. Стало вкрай невигщним започаткування пщприемницько! дГяльноста шляхом внесення як майнових, так Г грошових швестицш. Ба-жання авторГв обмежити право на добровшьну реестра-цш з метою лшвщувати злочинш схеми ухилення вщ оподаткування ПДВ призвели до вщмови багатьох шве-сторГв, як зовшшшх, та Г внутршшх, працювати на ук-ра!нському ринку.

4. Запровадження автоматичного вщшкодування ПДВ з бюджету е позитивним кроком, але за умов ство-рення прозорого мехашзму його реалiзацii, чiткого визначення критерй'в, подолання корупцiйних ознак у за-стосуваннi таких критерй'в.

5. Сшрним е визначення звичайно'' цiни на товари, що були iмпортованi на територiю Украши, на рiвнi митно'' вартостi. У зв'язку з тим, що митна вартасть на iмпортнi товари визначаеться з метою визначення мит та податтв за найбшьшою оцiнкою митних оргашв, яка часто наближуеться до щн на внутрiшньому ринку, запровадження ще'' норми кодексу е економiчно недо-цiльним, створюе додаткове подвшне навантаження (як митними, так i податковими органами) на iмпортерiв та, вщповщно, на споживачiв iмпортних товарiв по всьому ланцюгу споживання.

II. Процедури впровадження ПКУ

1. Процедури з консультування та надання роз'яс-нень податковими органами характеризуются низкою проблем, а саме: низьким рiвнем подготовки посадових оаб податкових органiв мiсцевого рiвня; вiдсутнiстю фахових консультацiй, суперечливiстю роз'яснень та невщповщшстю ''х нормам ПКУ; низьким рiвнем пщго-товки фах1вщв call-центру ДПС; спробою ДПС в лис-тах-роз'ясненнях закласти iншiй, найбшьш фюкальний, змiст тлумачень норм ПКУ.

2. Впровадження нових форм податкових декла-рацш, ''х iнформацiйне перевантаження створило для платнитв податкiв безлiч проблем:

— податкова декларацiя з ПДВ: при вщсутноста кардинальних змш в адмiнiструваннi ПДВ була кардинально змшена форма само'' декларацй, наприклад, в частинi вщображення самостшно виправлених помилок, в тому чи^ за перiоди, що передували дата набрання чинноста ПКУ;

— податковi декларацй' з ПДВ для переробних пщприемств (молокозаводiв та м'ясокомбiнатiв): вщсутня можливють отримання бюджетного вщшкодування у разi експорту продукцй' (накопичення вщ'емного значен-ня вщбуваеться без будь-яких перспектив гх вщшкодуван-ня). Це веде до вщволшання оби-ових коштiв, спонукае переробнi пiдприемства використовувати посередникiв.

Iншi проблеми декларацiй: форми податкових на-кладних та реестрiв податкових накладних: змiна ''х елек-тронного формату, вiдсутнiсть необхiдних роз'яснень, термшовють ''х впровадження створили ажютаж при пiдготовцi та здачi податково'' звiтностi; значно розшире-на форма податково'' декларацй' з податку на прибуток: характеризуеться вiдсутнiстю можливостi самостшно вип-равити помилки в поточнш декларацй' за перiод, що передував дата набрання чинноста III роздшу ПКУ, а також своею громiздкiстю; розробка електронних форм податкових декларацш не посшвае за паперовими формами на еташ ''х запровадження та мiстить неузгодженi мiж собою показники, вiдсутнiй автоматичний розрахунок вiдповi-дних рядкiв. Приклади: лист ДПС Украши щодо обмеження можливоста включення в податковий кредит зап-iзнiлих податкових накладних, отриманих не рекомендо-ваним листом (порушуеться право платникiв на включення таких податкових накладних на протязi 12 мюящв, а також право на самостшне виправлення помилки); лист ДПС щодо реестраци платниками ПДВ платнитв, що

перейшли зО спрощено! системи оподаткування на загаль-ну систему (з одного боку, Кодекс мютить суперечливО норми, що визначають рОзн дати для реестрацй' таких суб'екпв господарювання платниками ПДВ, з шшого, лист ДПС встановлюе ще один додатковий мехашзм визначення моменту тако! реестрацй').

III. Вщносини з контролюючими органами:

— не змОнився порядок прийняття декларацОй: е ви-падки прийняття «до вОдома», неприйняття декларацОй взагалО;

— при використанш засобОв електронного зв'язку процедура затягуеться до 2—4 мюящв;

— дуже ускладнюеться податкова звОтнОсть при змОнО директора (тривалий процес, е випадки його затягуван-ня податковими органами);

— штучно створенО «податковО ями» через помилки в автоматизованих базах даних податкових органОв та тривале блокування нормально!' процедури здачО платниками податюв податково! звггаоста;

— залишилися проблеми, пов'язаш з реестращею платниками ПДВ: затягуеться процедура обов'язково! реестрацй', мають мюце необГрунтоващ вщмови у реестрацй', обов'язково! i добровольно!', внаслщок невизнання Реестрацшних заяв на 9 (!!!) аркушах. Щ проблеми при-зводять до втрати платниками податкОв права на подат-ковий кредит, що завдае шкоди !х фшансовому стану та негативно впливае на !х господарську д!яльшсть;

— залишаються неврегульованими проблеми щодо бюджетного вщшкодування ПДВ.

Усунення бОльшостО з наведених вище недолОкОв по-требуе, по-перше, внесення змОн до законодавства, подруге, змОну вектору дОяльностО податкового органу в бОк поваги до платниюв податюв, дотримання його прав, застосування принципу презумпцй' невинуватост та по-долання корупцй' на всох ланках державного управлшня.

Прийнятий у першому читанн законопроект № 8217 не виршуе вищезазначеш проблеми платниюв податюв, несе в собО багато уточнень та редакцшних правок, а також правок, що вОдносяться до окремих категорОй платникОв податкОв. КрОм цього, цей законопроект передбачае розширення прав податкових органОв: права звертатися до суду щодо вщмши державно! реестрацй' припинення юридичних ошб та пщприемщв, ска-сування змОн до установчих документОв, права на засто-сування до платниюв податюв «нових», бшьш фюкаль-них, штрафних санкцОй за «старО» порушення.

Багато проблем, пов'язаних Оз запровадженням ПКУ (особливо його III роздшу), будуть ще виникати внаслОдок практичного застосування норм кодексу, на-приклад, щодо нецшьового використання коштав непри-буткових оргашзацш, в частиш застосування 0 % ставки податку для малого бОзнесу, запровадження шших пОльгових режимОв оподаткування.

Законопроектом здшснена спроба врегулювати питання, яю взагалО не мають бути прерогативою податкового законодавства: операцй' з продажу щнних паперОв та корпоративних прав, застосування шльги стосовно продажу зернових культур, конфлштш моменти, пов'я-занО з нарахуванням та стягненням соцОальних страхо-вих внесюв i вщповщних штрафних (фшансових) санкцОй по фОзичним особам-пОдприемцям, що обрали особливий спосОб оподаткування.

1снуюча редакщя Податкового кодексу Укра!ни суттево обмежуе можливост компанй' з надання послуг нерезиденту. Так, вщповщно до п. 186.3 Податкового кодексу: «МОсцем постачання зазначених у цьому пунктО послуг вважаеться мОсце, в якому отримувач послуг за-реестрований як суб'ект господарювання або — у разО вОдсутностО такого мОсця'— мОсце постОйного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:... Г) надання в оренду (лОзинг) рухомого майна, крОм транспортних засобОв та банювських сейфОв». Осюльки вщповщно до п. 185.1 Податкового кодексу: «Об'ектом оподаткування е операцй' платниюв податку з:... б) поста-чання послуг, мОсце постачання яких розташоване на митшй територй' Украши, вщповщно до стати 186 цього кодексу», операцОя з надання вантажного залОзничного транспорту в оренду нерезиденту, всупереч економОчно! лопщ, е об'ектом оподаткування податком на додану вартють. Ситуащя, що склалася, потребуе негайного виршення, осюльки ютотт курсовО коливання та непро-зора тарифна полОтика цОноутворення на залОзничному транспорт Укра!ни вже призвела до лшвщацй'у 2010 р. 79 приватних власникОв залОзничного складу та критичного показника дефщиту рухомого складу. Його подальше зростання призведе до неспроможностО УкрзалОзницО забезпечити необхщний обсяг вантажних залОзничних перевезень. 1снуе пряма корелящя мож обсягом вантаж-них залОзничних перевезень та зростанням ВВП, отже ситуацш треба негайно виправити. Приклад — ТОВ «1нвестицшна вагонна компашя», яка е одним з лщерОв транспортного ринку залОзничних перевезень Укра!ни. За подсумками 2010 р. подприемство отримало ознаку «Лодер галузЬ за друге мюце Нацюнального рейтингу за основним видом дояльност та посша перше мюце як кращий платник податкОв. КомпанОя мае у власностО та надае в оренду i користування 1906 шввагошв та е другою за кОлькОстю вагонОв серед приватних недержавних власниюв залОзничного рухомого складу. Щоб розшири-ти свш рухомий склад, компашя активно залучала шве-стищйт кредитш кошти проводних укра!нських та можнародних банювських установ, у першу чергу, в шо-земнш валют [33].

ОстаннО змОни у законодавствО, пов'язанО з прийнят-тям Податкового кодексу Украши, також поставили у незрозумОле становище виробникОв зрОзаних квОтОв та декоративних рослин [34]. Неоднозначность трактувань деяких пунктОв кодексу, що стосуються фОксованого сОльськогосподарського податку (ФСП), змушують ви-робниюв захищати сво! права в судах. Як водомо, у новому кодекс встановлено обмеження щодо платниюв ФСП, якО займаються вирощуванням декоративних рос-лин. Лише тО, хто отримуе не бОльше 50 % доходу вОд реалОзац!! декоративних рослин власного виробництва, мають право на пшьгове оподаткування. Водночас по-стае питання: як кодекс трактуе поняття «декоративно рослини»? Вщповщ немае.

Згодно з Наказом Мшютерства аграрно! полотки Укра!ни вод 23.08.2005 № 414 «Про затвердження фото-санОтарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах краши, транзиту, експорту, порядку переробки та реалОзац!! подкарантинних матерОалОв» квоти трактують-ся як «вид товару, до якого входять свОжО частини рос-лин, якО не призначенО для садОння, а передбаченО для

декоративного використання». Для розумнихлюдей оче-видно-зрiзанi квпи не е декоративними рослинами, а лише продуктами життедiяльностi рослини, ят призна-ченi для створення букетав та декору примiщень. На них дiя статтi 301.6.1, що обмежуе право бути платником ФСП, поширюватись не повинна.

Те, що «вирощування квтв» та «вирощування рос-лин» е окремими видами дiяльностi, зазначено в пщклаш 01.12.0 КВЕД. Але в Податковому кодекс про це вказати забули. Крiм того, вiдрiзнити зрiзанi квiти вiд декоратив-них рослин можна за бюлопчними ознаками, а саме — за здатшстю рослин до фотосинтезу та постшного росту. У зрiзаних квiтах певний час тривають основнi обмiннi процеси жи'подяльносл (випар, подих), але переважае не синтез, а розпад оргашчних речовин, тому що вiдсутнiй коршь. У пунктi 209.17 йдеться про види дiяльностi, заз-наченi в пщклаш КВЕД 01.12.0 «овочiвництво; декоратив-не садiвництво та вирощування продукцй' розсадникiв», в перелiку зустрiчаеться тшьки «вирощування квтв», тодi як «вирощування рослин» вщсутне. В той же час у пункта 209.15 щ поняття трактуються окремо. От i виникае за-питання, яке стосуеться дй спецiального режиму оподат-кування. Невiдповiднiсть змiсту пiдпунктiв 209.15.2 та 209.17.2. статга 209, про що йдеться вище, може спрово-кувати вiдмову Державно! податково! слудби Украши у видачi свщоцтва про спещальний режим оподаткування у сферi ПДВ сшьськогосподарським пiдприемствам, ос-новним видом дiяльностi яких е «вирощування рослин».

Незрозумшою е позицiя держави, яка обмежуе будь-якi спроби власного виробництва в галузi вирощування декоративних рослин. В той час, як украшський ринок практично повшстю заповнений iмпортом, намагання окремих виробникiв хоч якось змшити таку ситуацiю стикаються з випробуваннями новим законодавством, яке, з одного боку, вщносить декоративш рослини до сiльськогосподарськоï продукцй' (п. 14.1.234. Податкового кодексу Украши), а з шшого — запроваджуе обмеження на можливi шльги для пiдприемств зi статусом сшьськогосподарських виробникiв (п. 301.6.1.). Вщпов-щно до нового законодавства виходить, що в теплищ поруч з трояндами варто вирощувати, наприклад, по-мiдори. Якщо пщприемцям доведеться обмежити вироб-ництво декоративних рослин до 50 %, щоб зберегти за собою право бути платниками ФСП, то скорш за все, рентабельшсть вщ такого поеднання змусить пщприем-ства перейти на виробництво виключно овочевих культур, i про розвиток вггчизняного ринку декоративних рослин не йтиметься взагаль

В липш 2011р. Перший шформацшний портал «Обозреватель» провiв прес-конференцiю на тему: «Новий Податковий кодекс та бiзнес Украши», в ятй взяв участь в. о. президента Спшки малих, середшх та при-ватизованих пiдприемств В. М. Биковець. У своему ви-ступi вш, зокрема, зазначив, що особливе мкце в про-цесi вiдновлення нащонально! економiки та ïï зростаннi мав зайняти прийнятий Податковий кодекс Украши, метою якого повинно було бути: полшшення бiзнес-ктмату; створення сприятливих умов для надходження iнвестицiй; активний розвиток пщприемництва. Але, фактично, Податковий кодекс мютить ряд стримуючих та гальмуючих економiчний розвиток положень, ят стосуються як порядку адмiнiстрування податтв i зборiв

(в частиш встановлення прав та обов'язтв платнитв податтв та контролюючих оргашв), так Г порядку оподаткування податком на додану вартють та податком на прибуток пщприемств (в частиш негативного впливу на розвиток окремих галузей).

Прикладом неефективност та руйшвного характеру норм Податкового кодексу Укра!ни для деяких галузей економши е порядок оподаткування сшьськогосподарських товаровиробнитв (в частиш неможливост переносу залишку вщ'емного значення з ПДВ в рахунок майбутнГх платежГв), порядок виплати дотацш сшьськогосподарсь-ким товаровиробникам, який передбачае суттеве усклад-нення та вщтермшування отримання ними дотацш з державного бюджету, порядок оподаткування ПДВ перероб-них пщприемств (молокозаводГв та м'ясокомбГнатГв), зер-нотрейдерГв, який, фактично, позбавляе !х можливостГ здГйснення експортних операцГй та отримання вщповщ-ного бюджетного вщшкодування податку, а також, при-зводить до збшьшення собГвартостГ зазначено! сшьсько-господарсько! продукцй'.

Негативний резонанс викликав законопроект № 8321 «Щодо внесення змш до Податкового кодексу Украши та затвердження ставок вивГзного (експортного) мита на деякГ види зернових культур», яким запровад-жуеться оподаткування ПДВ портових зборГв та плат для шоземних суден та вивГзнГ (експортнГ) мита для зернових культур, що призведе до зниження конкурентоспромож-носи продукцй та послуг вГтчизняних пГдприемств. Ди-намГка розвитку пщприемництва в Укршш показуе змен-шення пщприемницько! активноста та небажання людей до самозайнятосп. ОскГльки прийнятий Податковий кодекс призвГв до таких негативних наслщтв, як спад дГло-во! активностГ суб'ектГв господарювання, вщпк високок-валГфГкованих кадрГв, нацГонального кашталу за кордон, за оцГнками експертав, якщо ситуацГя не змГниться, до кГнця року свою дГяльнГсть можуть припинити до 300 тис. пщприемщв [44].

Свого часу, коли проект Податкового кодексу розроб-лявся, члени об'еднань промисловщв Г пщприемщв, галу-зевих асощацш, органГзацГй роботодавцГв Укра!ни наполя-гали на тому, що необидно прийняти сучасний збалансо-ваний Податковий кодекс, в якому оптимально поеднаш фюкальш функцИ, вГд яких залежить життедГяльнГсть держави, Г стимулюкш функцй, якГ пГдвищать дшову ак-тивнГсть та забезпечать розвиток пщприемництва. Впровадження з 1 шчня 2011р. Податкового кодексу Укра!ни за результатами його дй у першому кварталГ 2011 р. дае можливють зробити висновок: вГн не забезпечив створення сприятливих умов для розвитку пщприемництва, но-вих робочих мюць, можливостГ для самозайнятостГ людей та "х гГдного економГчного незалежного життя. ФахГвцями об'еднань промисловцГв Г пГдприемцГв, галузевих асоцГацГй, органГзацГй роботодавщв Укра!ни були напрацьованГ сотнГ пропозицш та поправок до Податкового кодексу Укра!ни. Особливу увагу було придшено 14 роздГлу Податкового кодексу, який регламентуе роботу спрощено! системи опо-даткування, облГку та звГтностГ.

Наполеглива та професшна робота членГв громадсь-ких об'еднань дала змогу досягнути достатньо високих результат в ходГ пГдготовки законопроекпв №8521 вГд 16.05.2011 «Про внесення змш до Податкового кодексу Укра!ни та деяких Гнших законодавчих актГв Укра!ни (щодо

спрощено! системи оподаткування, облоку та звиност суб'екпв малого подприемництва) « та №8217 вод 12.03.2011 «Про внесення змш до Податкового кодексу Украши та деяких законодавчих аклв Украши (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу Украши) «. В процеш 0х опрацювання було враховано бОльшОсть пропозицОй, напра-цьованих представниками бОзнесу. На жаль, законопроект № 8521 так i залишився нерозглянутим Верховною Радою Укра'о'ни. Як зазначалось под час прес-конференцй', ситуа-цш в податковш сферО можна буде виправити, якщо Уряд та Верховна Рада не просто переглянуть окремО норми Податкового кодексу, а радикально змОнять його Одеоло-гш. Необходно, поставити в центр податково! полотки, а бажано й вше! економОчно! полотки, насамперед, штере-си пОдприемця як законослухняного платника податку, а не чиновника, що надОляеться надзвичайними повнова-женнями при мономум водповодальност [44].

Нове податкове законодавство створило проблеми О в освоташ сферО [35]. Президент Украши Вштор Януко-вич визначив прОоритетним завданням пошук альтерна-тивних джерел сощальних швестицш в освоту. У щорОч-ному Посланн до Верховно! ради глава держави наголо-сив на тому, що укра'о'нське суспшьство мае перейти вод режиму бюджетного утримання свое! системи освоти до режиму швестування в не!. 1нвесторами при цьому вис-тупатимуть домогосподарства (шм'!), бОзнес i держава. Мае бути створена нормативно-правова база для стиму-лювання приватних швестицш в освоту. Нове податкове законодавство створило проблеми О в освОтнОй сферО. НинО через грубе порушення основних положень вОтчизняного освинього законодавства, норм можнародного права бОльшОсть приватних шкОл позбавленнО можливостО ефек-тивно працювати. Якщо ситуацш не врегулювати — Ук-ра'о'на ризикуе втратити цший напрям приватних середнох шкш, а, водтак, i можливють пошуку альтернативних джерел сощальних швестицш в освоту. Також приватш середн та дошкшьнО навчальш заклади, яю завдяки от-риманим преференцОям у Податковому кодексО, звОльненО вод податку на прибуток, добиваються звшьнення вод податку на землю. Для цих закладОв навоть 2 000 тисячО гривень мають вагоме значення у сенш подальшого роз-витку та вдосконалення навчального процесу.

Сучасна приватна середня школа е реальною мо-деллю швестицш в освпу дотей та шфраструктуру системи освоти Укра'о'ни. ПотрОбно також зауважити, що приватнО школи О садочки орендують примОщення, що мають право використовуватися виключно под роботу з дОтьми. З урахуванням значного падОння платоспромож-ностО населенням тому числО О представникОв середнього класу, вимога сплачувати земельний податок ставить питання про подальше Оснування бОльшостО приватних шкш i садочив.

Прийняття пропозицш щодо змш редакцо! статт 284 Роздолу XIII Податкового кодексу, яю мають забез-печити збереження статусОв пшьговика (ст.282.) щодо земельного оподаткування у тому випадку, коли мож пшьговиками виникають орендн водносини, стане водновленням сощально! i економОчно! справедливост щодо освиньо! сфери, де потрОбна територоя не може виступати фактором зменшення витрат економо!, адже под загрозою буде сама потенцшна можливють освпньо! дОяльностО О виконання лОцензОйних умов.

На змшу сощальнш полиищ, орОентованш на проблеми середньостатистично! людини, мае прийти полпика, сконцентрована на потребах конкретних сощальних груп та реально! людини. Позитивно ршення щодо Оснування приватних дошкОльних О загальноосвОтнОх на-вчальних закладОв забезпечать рОвшсть суб'екпв вотчиз-няно! системи освоти, збереження та розвиток мережО навчальних закладОв, яка повинна задовольняти освОтнО потреби, свободу вибору кожно! людини.

Однак, влада задекларувала намОр, шсля доопрацю-вання, повернутися до питання удосконалення системи оподаткування малих подприемств та фОзичних осОб-суб'екпв шдприемницько! дояльность Тому, виникае необхОднОсть дослОдити та порОвняти податкове наванта-ження на великий i малий бОзнес в нашш кра'о'н та ощ-нити пропозицй' урядовщв по удосконаленню системи оподаткування суб'екпв малого подприемництва з по-зицо! виконання ним свое! ролО в створенн нових робо-чих мОсць, набуттО пОдприемницьких навикОв молодим поколОнням О створеннО нацОонального продукту.

В Укра'о'нськш асощацо! подприемств легко! промис-ловост вважають, що операцй' з постачання необробле-них шкур та дублено! (чинено!) шири без подальшо! обробки (товарщ позицо! 4101—4106) мають бути звшьнещ вод оподаткування податком на додану вартють. Через нестачу готово! шири, при щорОчному зменшенш пого-лОв'я велико! рогато! худоби на понад 300 тисяч (в по-рОвняннО з 2000 роком погсшв'я ВРХ зменшилося майже в 2 рази) пОдприемства вимушеш витрачати значнО ва-лютнО кошти на закушвлю Омпортних шкОряних товарОв. Основною причиною такого становища е вивезення за межО Укра'о'ни шкОряного напОвфабрикату, обсяг експорту якого становить понад 75 вОдсоткОв вОд загальних обсягОв виробництва. Цей продукт с найнижчою стадОею перероб-ки штряно! сировини. Значна кшьтсть суб'ектОв госпо-дарювання, що здшснюють експорт шкОряного напОвфабрикату, не мають власних виробничих потужностей з переробки шюряно! сировини, е шшими за профОлем дОяльностО. Подприемства-експортери «нетипово!» продукций — шкОряного напОвфабрикату — складають близь-ко 80 водсотюв, !х основною метою е завищення сум для вОдшкодування податку на додану вартОсть.

Дбаючи про забезпечення вотчизняних подприемств сировиною, збереження робочих мюць, Укра!нська асоц-ОацОя подприемств легко! промисловостО вносила пропозицш до проекту Податкового кодексу Укра'о'ни щодо звольнення вод оподаткування податком на додану вартють операцй' з постачання необроблених шкур та дублено! (чинено!) шк!ри без подальшо! обробки (товарних позицш 4101—4106). Запровадження тако! норми дасть можливють збшьшити виробництво готово! штри на 680 тис. м, дозволить забезпечити потребу внутрОшнього ринку, зберегти наявнО та створити додатковО 2 тисячО робочих мОсць на подприемствах взуттево!, шкОряно!, шк!ргалантерейно! га-лузей, збольшити надходження до бюджету в обсязО понад 20 млн. грн., зменшити втрати бюджету щодо водшкоду-вання ПДВ при експорт шкОряного напОвфабрикату по-над 50 млн. грн. та лОквОдувати корупцОйнО схеми в цОй сферО дОяльностО. Укра'о'нська асоцОацОя пОдприемств легко! про-мисловостО просить пОдтримати та виправити редакцОю п. 16 подроздолу 2 роздОлу XX «Переходш положення» Податкового кодексу Укра'о'ни i викласти !!' таким чином: «16.

Тимчасово, до 1 шчня 2016 року, операци' з постачання нео-броблених шкур та дублено! (чинено!) шири без подаль-шо! обробки (товарнi позицй' 4101—4106), у тому числi операци з iмпорту таких товарiв, звшьняються вiд оподаткування податком на додану вартiсть. У разi вивезення в митному режимi експорту таких товарiв нульова ставка не застосовуеться» [41].

Пунктом 15 пiдроздiлу 2 роздшу XX Перехщних положень Податкового кодексу Украши передбачено, що до 01.01.2014 р. звшьняються вщ оподаткування ПДВ операци' з постачання зернових культур (товарш позицй' 1001—1008), техшчних культур (товарш позицй' 1205 та 1206), ^м !х першого постачання сшьськогосподарсь-кими пiдприемствами — виробниками зазначених культур. Якщо операци' з постачання зернових культур звшьняються вщ оподаткування, то вщповщно до пп.198.5 ПКУ, платник, який мав вщ першого виробни-ка податковий кредит, вимушений визнати умовний продаж, тобто фактично вщкоригувати ПДВ, сплачене у щш придбання. 1сторично склалося, що зерновi куль-тури для подальшо! переробки закупалися не в товаро-виробника, а на зернових складах, елеваторах, аграрних фондах. Аграрний фонд е державною спецiалiзованою бюджетною установою, уповноваженою реалiзувати цiнову полiтику в агропромисловому секторi економь ки. Наявшсть пiльги, запропоновано! Перехщними по-ложеннями, позбавляе регуляторiв аграрного ринку можливост подальшого продажу зернових культур з урахуванням як податкового кредиту, так i податкових зобов'язань, що автоматично веде до пщвищення цш як на ринку самих зернових культур, так i на ринку продукцй', яка з них виробляеться. З огляду на наведене пропонуемо виступити з шщативою щодо скасування пшьги, передбачено! для продажу зернових культур [43].

Весь перюд формування i розвитку системи оподаткування малого бiзнесу в Укра!ш характеризуеться по-стшним зростанням на нього податкового навантажен-ня. Так, при прийнятт Указу Президента Украши «Про спрощену систему оподаткування, облку та звггаосп суб'ектав малого пiдприемництва» № 727/98 вщ 3 липня 1998 року, яким запроваджувалася спрощена система оподаткування малого бiзнесу, передбачалося, що суб'ект малого пщприемництва, який сплачуе единий податок не е платником податку на додану вартють, ^м випадку коли юридична особа обрала споаб оподаткування доходiв единим податком за ставкою 6 вщсотюв; податку на прибуток пщприемств; податку на доходи фiзичних оаб (для фiзичних оаб-суб'екпв малого пiдприемництва); плати (податку) за землю; збору за спещальне використання природних ресурав; збору до Фонду для здшснення заходiв щодо лiквiдацiï наслiдкiв Чорнобильсько! катастрофи та соцiального захисту на-селення; збору до Державного шновацшного фонду; збору на обов'язкове державне страхування; вщрахувань та зборiв на будiвництво, реконструкцiю, ремонт i утри-мання автомобшьних дорiг загального користування Украши; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсшне страхування; збору на видачу дозволу на розмщення об'ектав торгiвлi та сфери послуг; внесюв до Фонду Украши сощального захисту iнвалiдiв; внесюв до Державного фонду сприян-ня зайнятост населення; плати за патенти [18].

Цим ршенням передбачалося надати перевагу малому бiзнесу в оподаткуванш порiвняно з великими тдприемствами, якi сплачували цi податки i збори. Проте, в наступш роки окремi податки i збори для пщприемств, що працюють на загальнш системi оподаткування були скасоваш.

Так, справляння збору згiдно Закону Украши «Про формування Фонду для здшснення заходiв щодо лквщацй' наслщюв Чорнобильсько! катастрофи та соц-iального захисту населення» вiд 20 червня 1997 року № 386/97-ВР [19] зупинено з 01 ачня 1999 року Указом Президента Украши «Про деяю змши в оподаткуваннi» вщ 07 серпня 1998 року № 857/98 [20].

Стягнення eidpaxyeam до Державного шновацшного фонду, ят були запроваджеш Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши «Про внесення змш i доповнень до пункту 2 Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 18 лютого 1992 року № 77 «Про створення Державного шновацшного фонду» вщ 03 грудня 1993 року № 981 [21], було скасовано з 01 шчня 2001 року Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про утворення Украшсько! державно! шновацшно! компанй'» вщ 13 квiтня 2000 року № 654 [22].

Справляння eidpaxyeam та зборiв на будiвництво, реконструкцiю, ремонт i утримання автомобiльних дорiг загального користування Украши передбачених Законом Украши «Про джерела фшансування дорожнього госпо-дарства Укра!ни» вiд 18 вересня 1991 року № 1562-Х11 [23] припинено з 01 ачня 2001 року згщно Закону Укра!-ни «Про державний бюджет Украши на 2001 рк» вщ 07.12.2000 року № 2120-III [24] та наступними законами, якими затверджувалися бюджети Укра!ни.

Закон Украти «Про патентування деяких видiв пiдприемницькоï дiяльностi» вщ 23 березня 1996 року № 98/96-ВР [25] втратив чиншсть шсля прийняття нового Податкового кодексу Украши з 01.01.2011 року [11].

Таким чином, протягом 1998—2010 роив податкове навантаження на великий бiзнес частково знизилося. Крiм того в новому Податковому кодека Украши пе-редбачаеться поступово знизити ставку ПДВ до 17 %, а податку на прибуток пщприемств — до 16 %.

Щодо оподаткування малих пщприемств, то тут спостеркаеться зворотна тенденщя. Так, вже у 1999 рощ був прийнятий Закон Украши «Про загальнообов'язко-ве державне сощальне страхування вщ нещасного випадку на виробнищга та професшного захворювання, яю спричинили втрату працездатносп» вщ 23.09.1999 року № 1105-XIV [26], який, через те, що вш вступив в дш шсля Указу Президента Украши № 727/98, був пошире-ний на суб'екпв малого пщприемництва.

В 2003 рощ був прийнятий Закон Украши «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування» вщ 09.07.2003 року № 1058-IV [27], норми якого щодо спла-ти роботодавцями сощальних внесюв до Пенсшного фонду, яи сьогодш складають 33,2 % вщ фонду оплати пращ, знову ж були поширет на пщприемства, якi пра-цювали за спрощеною системою оподаткування.

При цьому, до Пенсшного фонду водночас направ-лялося 42 % iз единого податку, який сплачували таю пщприемства. Однак, через юлька мюящв шсля набрання чинноста Закону Украши № 1058-IV зазначена норма для платниюв единого податку була послаблена, ос-юльки !м дозволили зменшувати суму вщрахувань до

Пенсшного фонду на частину единого податку, яка та-кож направлялася до нього.

З 01.01. 2011 року шсля набрання чинност Закону Укра!ни «Про збiр та облiк единого внеску на загально-обов'язкове державне сощальне страхування» вiд 08.07.2010 року № 2464-У1 [28] загальний розмiр сощаль-них вiдрахувань для всiх юридичних осiб, в тому числi для тих, що сплачують единий податок, зргс до 36,76— 49,7 % вод фонду оплати працi, в залежност вiд класу професiйного ризику виробництв.

Оск1льки Указом Президента Украши № 727/98 [18] передбачалося, що 57 % единого внеску малих пщприемств направляеться до сощальних фондiв, вище зазначенi норми Законiв Украши збшьшили податково-соцiальне навантаження на суб'екпв малого бiзнесу порiвняно з тим що передбачалося Указом Президента Украши № 727/98 приблизно в 1,5 рази.

Крiм того, слщ вщмиити, що задеклароване Указом Президента Украши № 727/98 зниження податко-вого навантаження на малий бiзнес практично не вико-нувалося. Так, протягом 2002—2009 рокiв малi пщприе-мства платники единого податку та податку на додану вартють перераховували до бюджету 2,6 % свое! вируч-ки, тодi як вщношення суми надходжень податку на прибуток пiдприемств до бюджету та випущено! продукцп всiма пщприемствами складало у зазначений пе-рюд в середньому 2 % (табл. 1).

Якщо в дослiджуваний перюд мале пiдприемство, яке сплачувало единий податок за ставкою 6 %, бажало позбутися статусу платника ПДВ, воно додатково повинно було сплатити 4 % единого податку, тодi як для платниюв, яю оподатковувалися на загальних подставах по-даткове навантаження ПДВ протягом 2002—2007 роюв не перевищувало 4 %, i тiльки в 2009 рощ складало 4,4 %.

Навиь сумарне податкове навантаження ПДВ та податку на прибуток пщприемств у 2002—2004 роках на платниюв, що оподатковувалися на загальних подставах

Таблиця 1

Податковi навантаження на вс та на малi щдприемства в УкраКт*

Показники Роки

2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

В1дношення обсяпв надход-

жень единого податку до бюд-

жету та реал13овано1 продукцп

малими шдприемствами плат-никами ПДВ 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6 2,6

Вщношення обсяпв надход-

жень податку на прибуток

пщприемств до бюджету та

випущено! продукцп веша шдприемствами 1,8 2,1 1,9 2,2 2,1 2,1 2,2 1,5

Рппипа в ставках для платниюв

единого податку для

неплатниюв та платниюв ПДВ 4 4 4 4 4 4 4 4

Вщношення обсяпв надход-

жень ПДВ до бюджету та

випущено1 продукцп веша шдприемствами 2,5 2,0 2,0 3,2 4.0 3.6 4.4 4,1

Вщношення обсяпв надход-

жень единого податку до бюд-

жету та реал13овано1 продукцп

малими шдприемствами не платниками ПДВ 4,3 4,3 4,3 4,3 4,3 4,3 4,3 4,3

Сумарне податкове навантажен-

ня ПДВ та податку на прибуток

пщприемств на випущену продукщю 4,3 4,1 3,9 5,4 6,1 5,7 6,6 5,6

* Розраховано автором за даними Держкомстату Украши.

було нижчим, н1ж податкове навантаження на платниюв единого податку (врахована та частина единого подат-ку, яка направляеться до бюджету).

Отже спрощена система оподаткування малого бiзнесу була економiчно вигiдною малим пiдприемства до того часу поки не був впроваджений Закон Украши «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» вiд 09.07.2003 року № 1058-1У, оскiльки вона при-ваблювала малi пiдприемства не низьким податковим навантаження, а низьким сощальним навантаженням.

Крiм того, вже окремi положення Указу Президента Украши № 727/98 [18] мктили дискримшацшш для малих пщприемств положення. Так, встановлення для малих пщприемств, що працюють на спрощенш системi оподаткування, ставки в розмiрi 10 % передбачалося за умови, що вони не сплачують ПДВ. Однак, iншi платники податюв, яю сплачують ПДВ, придбавши товар, або послугу у неплатника ПДВ, не отримували права на податковий кредит, а отже були не защкавлеш у сшвпращ з такими пщприемствами.

Податковий кодекс в III роздш (ст. 139.1.12), який вступае в дiю з 01 квиня 2011 року передбачае, що платники податку на прибуток пщприемств не можуть вклю-чати до сво!х витрат, витрати понесен в зв'язку iз прид-банням товарiв, робiт (послуг) та шших матерiальних i нематерiальних активiв у фiзичних осiб-пiдприемцiв, що сплачують единий податок. Така норма приведе до згор-тання бiзнесу бiльшiстю фiзичними особами — пщприе-мствами, осюльки !х можливостi щодо реалiзацií свое! продукцп значно звузяться. Виходячи iз наведеного, слiд зробити висновок, що юнуюча в Укршш система оподаткування малого бiзнесу, як пщприемств, так i фiзичних осiб- суб'екпв пщприемницько! дiяльностi вимагае удос-коналення. Так, якщо законодавцi розповсюдили на малi пiдприемства, якi сплачують единий податок за ставкою 6 %, норму щодо обов'язково! сплати внесюв до Пенсшного фонду на загальних подставах, а шсля введення единого сощального внеску ця норма поширилася i на вне-ски до iнших соцiальних фондiв, то враховуючи, що в единому податку вщрахування до соцiальних фондiв скла-дають 57 %, ставку единого податку для платниюв ПДВ необхщно знизити до 2,6 % (6 х 0,43) [29].

Щодо платниюв единого податку, яю не сплачують ПДВ, то цю норму необхщно скасувати, осюльки вона е дискримшацшною для тих платниюв податюв, яю придбають товари, роботи та послуги у неплатниюв ПДВ. А для того, щоб така дiя не посилила податкове навантаження на малий бiзнес необидно передбачити, що сума рiчних податкових зобов'язань з ПДВ платниюв единого податку не повинна перевищувати 4 % (нинш-ня рiзниця м1ж двома ставками единого податку для малих пщприемств — 10 i 6 %).

В робота [29] пропонуеться, що для фiзичних ошб, що займаються приватним бiзнесом систему оподаткування також слщ трансформувати. З врахуванням того, що з часу введення единого податку у 1998 рощ до 2011 року, споживчi щни зросли приблизно в 5 разiв, то на стшьки ж необхщно збшьшити ниш дшчу (200 грн.) максимальну ставку единого податку для фiзичних ошб-пщприемщв рiвень рiчних доходiв яких знаходиться в межах 400—500 тис. грн. (максимальна сума, яка дае право пщприемцю знаходитися на спрощенш системi

оподаткування). За таких умов податкове навантаження (200 х 5 х 12 = 12000 грн.) на фГзичних оаб-пщприемщв з рГчними доходами 400—500 тис. грн. складатиме 2,4— 3 %, що буде в 2,2—2,8 рази менше податкового наван-таження та мат пщприемства.

Для фГзичних оаб0пщприемщв з меншими рГчним доходами слщ передбачити диференцшоваш ставки единого податку:

— з доходами до 100 тис. грн. в рк — 200 грн. в мкяць;

— з доходами 100—200 тис. грн. в рк — 400 грн. в мкяць;

— з доходами 200—300 тис. грн. в рк — 600 грн. в мкяць;

— з доходами до 300—400 тис. грн. в рк — 200 грн. в мкяць.

При цьому авансовГ платежГ таким тдприемцями повинш сплачуватися за середньорГчними показниками попереднього звгтного року та уточнюватися щоквар-тально за показниками кожного кварталу звгтного року.

Вщповщно для всГх платниюв податюв, яю прид-бали товари, роботи, послуги у платниюв единого податку за фксованою ставкою повинно залишитися право вщносити вартють придбаних у них товарГв на со-бГвартють свое! продукци.

При цьому необхщно посилити контроль за доходами фГзичних ошб-пщприемщв та поступово перевести вш !х розрахунки на касовГ апарати, а при розрахунку з юри-дичними особами — на безготавкову форму розрахунюв.

Таким чином, з одного боку, буде забезпечено контроль за доходами пщприемщв, з шшого, пращвники оргашв ДПС буду усунут вщ можливост здшснювати податковий тиски на суб'екпв малого пщприемництва.

Влгтку 2011 р. у ставленш влади до малого бГзнесу настало несподГване потеплшня. Уряд взявся за перегляд податкового законодавства шсля вказГвки з Адмшютраци Президента, де вже почали активну пщготовку до парламентских виборГв, — стало очевидним, що останш ршен-ня влади Г заяви представниюв ПартГ! регюшв явно пра-цюють на задобрювання електорату. Зокрема, в середин травня 2011р. прем'ер-мшютр Микола Азаров завГтав на розширене засщання Ради пщприемщв при Кабмш й пообщяв зберегти спрощену систему оподаткування. Це було визвано тим, що через илька дшв була запланована акцГя протесту малого бГзнесу, яка мала перерости у всеук-ра!нську безстрокову. Акцгя вщбулася, але якось мляво. А невдовзГ в парламент було зареестровано законопроект № 8521 «Про внесення змш до Податкового кодексу..». Документ передбачав, зокрема, включения до ПК роздГлу про спрощенку. При цьому, за словами опитаних пщприемщв, вщповщш норми на 70 % повторюють ранше розроблений законопроект за участю близько 300 длових об'еднань. «Малий бГзнес — це дуже потужна складова економГки. I створення нормальних, комфортних умов для нього — один Гз наших прюритетав», — запевнив мтстр фшаншв ФедГр Ярошенко [30]. А його шеф Микола Азаров особи-сто звернувся до законодавщв з проханням якнайшвидше прийняти законопроект № 8521, щоб вш набрав чинноста вже 1 липня 2011-го. Щоправда, пщприемщ побоювали-ся, що пщ час опрацювання у Верховнш РадГ документ може бути скоригований, до того ж не на користь бГзнесу. Таке вже бувало, Г не раз.

Автори законопроекту пропонували подшити шдприемщв-ф1зичних осГб на три групи. При цьому обсяг обороту та фксоваш ставки податку прив'язати до розмГру мшмально! заробгтно! плати (МЗП), встанов-лено! на 1 ачня звГтного року. До першо! групи увГйдуть особи, рГчний дохГд яких — до 150 МЗП (141,15 тис. грн), причому таю спрощенщ мають право провадити ремк-ничу дГяльнГсть, торгГвлю на ринках, надавати побутовГ послуги населенню (перелк визначений у законопро-ектГ). Проте !м заборонено залучати до роботи найма-них працГвникГв. Визначати ставки податку для цих пщприемщв запропоновано мюцевш владГ в межах вщ 1 % до 10 % МЗП на мюяць (9,41-94,1 грн).

До друго! групи зарахували зайнятих виробництвом та реалГзацГею товарГв-послуг (включно з ресторанами), рГчний дохГд яких не перевищуе 1000 МЗП (941 тис. грн). Таю спрощенщ зможуть найняти на роботу до 10 пращ-вниюв, але реалГзовувати товари/надавати послуги !м дозволено лише громадянам або Гншим платникам единого податку. Вщтак пщприемцям цГе! групи не матимуть права сшвпрацювати з юридичними особами, яю кори-стуються загальною системою оподаткування. Податок для групи № 2 становитиме вщ 2 % до 20 % МЗП (18,82— 188,2 грн). Себто ставку для найдрГбнГших спрощенщв дещо знижено (ранше становила щонайменше 200 грн).

Третя група — фГзичнГ особи з рГчним доходом до 2000 МЗП (1,882 млн грн) Г з юльюстю найманих пра-щвниюв до 10 оаб. Вони зможуть платити або 5 % обороту, або 3 % у разГ реестраци платником ПДВ (ранше — 10 % або 6 % + ПДВ). КрГм того, автори законопроекту пропонують аналопчш умови юрособам, дохщ яких ся-гае 5000 МЗП (4,705 млн грн) з юльюстю пращвниюв до 50 оаб.

Також передбачалося введення короткотермшового свщоцтва платника податку для ошб, яю займаються несистематичним продажем. При цьому предметом продажу можуть бути вироблена чи перероблена продукщя, речГ, товари на суму до 25 МЗП (23,525 тис. грн). 1х дозволено здшснювати не довше як 15 дшв поспшь, а свщоц-тво може бути видано не частше нГж чотири рази на рк. Продавець зобов'язаний провадити дГяльнГсть самостшно Г не мае права залучати найманщв. Ставку податку за таким свГдоцтвом визначено в розмГрГ 1 % МЗП (9,41 грн) за кожен день торпвлг Сплачуеться вш заздалегщь за вш дш й не повертаеться. Таю свщоцтва видаватимуть орга-ни ДПС, а вщсутшсть документа (до речГ, суворо! звГтностГ) в продавця податювщ вважатимуть пГдставою для притягнення до адмшютративно! вГдповГдальностГ (виняток зроблено лише для селян — реалГзаторГв продукци, вирощено! на власних городах). На думку екс-пертав, механГзм е не так кроком назустрГч бГзнесу, як засобом контролю над штернет-торпвлею та пов'язани-ми з нею тшьовими потоками товарообГгу й сфери по-слуг — це, так би мовити, ложка дьогтю в дГжщ меду.

У процеа обговорення законопроекту уряд пшов на додатковГ поступки. Зокрема, дав згоду на забезпе-чення пщприемцям першо! та друго! груп щорГчно! вГдпустки й лГкарняних. Передбачаеться, що з'явиться можливкть на час вГдпустки не сплачувати единого податку (раз на рк), а також у разГ документально пщтвердженого лГкарняного (що тривае понад мюяць). Частково в Кабмш погодилися врахувати пропозицГю

пщприемщв щодо единого сощального внеску (6СВ). Так, законопроект пропонуе скасувати його для спро-щенщв-пенсюнерОв та ОнвалОдОв. Однак вимога зменши-ти 6СВ для шших спрощенцОв з 34,7 % до 18 % МЗП подтримана не була. За словами народного депутата Ксенй' Ляшноо', це може призвести до порушення здорово! конкуренцй' та конфлОктОв у пОдприемницькому середовищО, адже тепер за одних О тих самих умов подприемщ-пенсюнери матимуть перевагу перед молод-шими спрощенцями. Але така ситуащя видаеться цолком логОчною Оз соцОального погляду.

Певш поступки передбачаються i для пщприемщв третьоо' групи, а також спрощенщв-юрошб. Зокрема, таким суб'ектам (якщо вони реатзують продукцОю власного ви-робництва) запропоновано сплачувати податок у розмОрО половини ставки. Але визначення продукцй' власного ви-робництва в документО немае, тому не виключено, що на практицО (у разО ухвалення змОн до ПК) виявлятимуться неприемнО нюанси, пов'язаш з тлумаченням норми.

НатомОсть законопроект не знОмае, а в деяких ви-падках навоть поглиблюе проблему вОдносин спрощенцОв Оз великими компашями, що працюють на звичайнш системО оподаткування. Так, з 1 квотня 2011 року набрала чинностО стаття 139 ПК, яка забороняе платникам ПДВ водносити до витрат кошти на придбання товарОв чи послуг у спрощенцОв. Таким чином, для великих компанш робота з останшми стала, м'яко кажучи, не-вигОдною. Зокрема, за бортом лишилися пщприемщ, що надавали юрособам послуги з перевезення, постачання, встановлення та обслуговування обладнання тощо. Щоб продовжити сшвпрацю зО своо'ми партнерами, вони були змушенО переходити або на загальну систему та реестру-ватися платниками ПДВ, або на готавковО розрахунки (на що погоджувалися не вш замовники).

Але й надат вирОшення щео' проблеми не передба-чаеться. Стаття 182 кодексу регламентуе добровшьну реестрацОю спрощенця платником ПДВ, але за умови, що вш протягом року не менш як 50 % загальних робот/ послуг надавав платникам податку. Под цю умову подпа-дае лише незначна кшьюсть спрощенцОв, але й вони залишилися не при справах, адже органи ДПС (абсурдно посилаючись на те, що кодекс набрав чинностО з 1 сОчня 2011-го, а тому рахувати рОк сплати ПДВ можна лише з щео' дати) ускладнювали життя бОзнесменам.

Стаття 181 ПК встановлюе обов'язковють реестрацй' платником ПДВ у разО, якщо доход пОдприемця за ос-таннОй рОк перевищив 300 тис. грн. Однак, не сплачую-чи ПДВ i не маючи права на податковий кредит, досяг-ти такого обороту вкрай складно. При цьому вОдповОд-ний обов'язок виникае в суб'екта господарювання, тОльки-но його дохОд перевищив визначену суму, а право на податковий кредит — лише з моменту реестрацй' платником ПДВ. Такий проможок часу, коли подприе-мець змушений сплачувати податок, але не мае права на водшкодування, може тривати вод 10 дшв до. не-скОнченостО й залежить тОльки вОд волО податкОвцОв.

Законопроект № 8521 передбачае скасування статтО 139 ПК, про що представники уряду говорили як про най-бОльшу свою поступку. ВтОм, нагадаемо, що пОдприемцям першоо' та другоо' категорш пропонуеться взагалО заборонити сшвпрацю з юрособами. А фОзособам третьоо' та юрособам-спрощенцям вона дозволена лише. у разО 'охньоо' реестрацй'

платниками ПДВ. Згщно iз законопроектом, !х зобов'яжуть зарееструватися, навiть якщо вони отримують вод платни-ка ПДВ бодай гривню. Причому порядок процедур и не змшюеться. Таким чином, розрекламована урядова поступка — це лишень замiна шила на мило.

Опиташ пiдприемцi побоюються, що пiд час обго-ворення законопроекту з нього вилучать найпотрiбнiшi норми, а тому просять законотворщв не зволiкати з його прийняттям та не вносити до нього змш. Навiть якщо корективи подаватимуть под соусом «удосконалень». Угам, схоже, «покращення» документа в будинку под куполом на вул. Грушевського не уникнути. Спiкер Володимир Литвин попросив профшьний комiтет ВР звести вш змiни до Податкового кодексу в один законопроект. Йдеться про поеднання близько 40 документов, деяю з яких уже ухвалеш в першому читаннi. 6 ймовiрнiсть того, що прин-циповi для дрiбного бiзнесу норми загубляться в цш на-швидкуруч приготованiй сумшо

Свою точку зору висловила i головний лобiст ште-ресiв малого бiзнесу у Верховнiй Радi Украши — народ-ний депутат К. Ляшна [31]: «Звiльнивши iнвалiдiв i пен-сiонерiв вiд сплати единого сощального внеску, уряд може зупинитися на цьому, сказавши, що вш i так шшов на поступки. А що робити шшим 70 % пщприемщв? Вони вважатимуть себе обдуреними. В шщшованому урядом законопроекта про внесення змш до Податково-го кодексу щодо спрощено! системи оподаткування вра-ховано значну частину пропозицш пщприемщв. Разом з тим, документ мютить i чималi ризики.

Перший ризик — у законопроекта граничш розмiри валового доходу, до якого можна користатися спрощеною системою оподаткування, i ставки единого податку виз-начаються у прив'язщ до мИмально!' заробогао! плати. В чому ризик? Мшмальна зарплата е соцiальним показни-ком, а тому не зовшм об'ективним. Як показуе практика, перед виборами цей сощальний показник мае тенденщю до зростання, причому бшьшими темпами, н1ж того ви-магае шфляцоя чи справжнiй економiчний розвиток. Це вщразу позначиться не стiльки на обсязi валового доходу, ск1льки на ставщ единого податку.

Найсмiливiшi прогнози розвитку украшсько! еко-номiки на 2012 рш не перевищують 4,5 % зростання, та й надалi шхто не обiцяе шаленого зростання. Водночас, у 2012 рощ вибори, тож вже до кшця року такий соц-iальний показник, як мМмальна зарплата, швидше за все, зростатиме бшьшими темпами, н1ж шфлящя. На цьому наполягатиме опозицiя, але вод того i влада не вщшде — ми вже чули заяви i Миколи Азарова i Сергiя Тiгiпка про намiри пщвищувати зарплати. Це призведе до пщвищення мiнiмально'í зарплати. Пiдприемцi навряд чи зароблять набагато бшьше, тодi як ставка единого податку для них зросте.

Ставку диференцшовано дуже суттево, до того ж вона залежатиме вiд мiсцевоí' влади. Чи багато ми знае-мо мюцевих рад, якi ухвалюють розумнi ршення з приводу встановлення ставки единого податку? Питання риторичне. Якщо зважати на нишшш показники мМмально! зарплати, то вже до кшця 2011 року ставка единого податку за першою категорiею спрощено! сис-теми сягатиме 100 гривень, за другою — 200 гривень. Але чи не пщженуть мiсцевi ради вш види пiдприемницькоí' дiяльностi под вищу межу ставки? Тому прив'язка

розмiрiв ставок до мШмально! зарплати е ризиком. Можливо, слщ звертатися до уряду з тим, щоб встано-вити цю ставку у натуральних показниках.

Другий ризик пов'язаний з тим, що уряд погодився таки скоригувати 139 статтю Податкового кодексу i дозволив вщносити на собiвартiсть товарiв, робет i послуг витра-ти на закушвлю товар1в, робiт i послуг у «спрощенщв». Однак не у вск, а лише у тих, яы застосовують третю категорiю спрощено! системи оподаткування. Уряд запропонував три категори: двi з них — аналог юнуючого фiксованого i единого податку, коли ставки встановлюють мiсцевi ради, а закон визначае лише граничш розмiри. Третя категорiя — аналог iснуючоï спрощено! системи для юридичних осiб, що передбачае прив'язку до вщсотка вщ обсягу реалiзацiï. Це той компромiс, якого вдалося досягнути, бо навряд чи уряд по-шшому погодився би врегулювати означену проблему.

Однак приватнi пщприемщ, якi спiвпрацюватимуть з юридичними особами, мусять зрозумiти, що !м доведеть-ся вести докладний облiк на пiдставi первинних доку-ментiв, тобто укладати i фiксувати договори, рух коштiв i, швидше за все, робити безготiвковi розрахунки. Готав-ка — це встановлення касового апарата. У даному законопроекта про це не йдеться, але в роздш Податкового кодексу про ведення облку зазначено: приймання готав-ки потребуе застосування касового апарата. Тож чи ви-магатиме уряд ix встановлення, незрозумшо. Пщприем-цям слщ розумети: користуючись третьою категорiею спрощено! системи, вони матимуть обмежену можливють працювати на продаж кiнцевому споживачу. Наведу про-стий приклад. Магазинчик продае добрива i фiзособам, i аграрним пщприемствам. Ранiше вiн застосовував спро-щену систему оподаткування, сплачував 200 гривень единого податку, мав найманих пращвниив i платив за них.

Моделюемо ситуацш з огляду на урядовий законопроект. Аби i далi працювати з господарствами, магазин повинен зарееструватися за третьою категс^ею «спро-щенцiв». Водночас треба користуватися касовим апаратом, щоб облiковувати готiвковi наддходження вiд простих по-купщв. Це ускладнить роботу. Так само складно буде ком-бiнувати щ форми. Наприклад, пщприемець надае юри-дичним особам послуги з вантажних перевезень i мае тор-гову точку та найманого пращвника. Ранше таке поеднан-ня було можливе — пщприемець платив максимальну ставку i мiг займатися кшькома видами дiяльностi. Йому i зараз це не заборонено, але чи зможе вш впоратися? Одна його дiяльнiсть передбачае необхщшсть рееструватися за третьою категорiею, шша — за другою. З одного боку — безготавковий облiк для роботи з юридичними особами, з шшого — торпвля, касовий апарат, втрата конкурентосп-роможностi. Тобто позитив у ршенш повернути «спрощен-цям» можливiсть сшвпращ з юридичними особами, безу-мовно, е, але не так уже тут все й безхмарно.

Третш ризик — у проектi не сказано про необхщшсть застосування касових апарапв. Уряд посилаеться на Податковий кодекс i закон про реестраторiв розрахункових операцiй, де зазначено, що платники единого податку не зобов'язаш використовувати касовi апарати. Усе було б добре, якби не протирiччя деяких норм, якi потребують роз'яснень. Тож в законопроектi варто четко зафiксувати позицiю щодо касових апарапв або внести вiдповiднi нор-ми у прикiнцевi положення Податкового кодексу. Нарешп, важливо визначити позицш щодо використання первин-

них документ. З одного боку, ми маемо формулювання, що пщприемщ першо! i друга! категорiй ведуть облiк лише доходiв — про видатки шчого не сказано — пщсумком за день. Це юнуючий стан. Опосередковано це означае, що нема необхщносп збирати i облiковувати первиннi документа. Однак у законопроектi не сказано, що не треба вести первинш документа. Натомiсть у Податковому кодексi iснують розд1ли, у яких зазначено, що облш ведеться на пiдставi первинних документiв. Знову протирiччя, як! потiм доведеться трактувати Мшфшу i податывцям.

Нарештi, найбшьший ризик: законопроект вносить змши до закону про единий сощальний внесок. Знову пропонуеться шбито компромiсна норма, але насправдi вона руйнуе конкуренцш в пiдприемницькому середо-вищ! — звшьнення вщ сплати единого сощального вне-ску винятково iнвалiдiв i пенсiонерiв. Спiлкування з пiдприемцями показуе, що вони не вважають цю норму справедливою. Розм!р сощального внеску для них на-стшьки великий, що його не зможуть платити працез-датш особи i молодь, як! створюють для себе робоч! мкця. Ризик полягае в тому, що уряд, звшьнивши швалщв i пенсюнер!в вщ сплати единого сощального внеску, може зупинитися на цьому, сказавши, що вш i так пшов на поступки. А що робити 70 % пщприемщв, як! не е ш пенсюнерами, ш !нвал!дами? Вони вважатимуть себе обдуреними. Як наслщок, соц!альна напруга т!льки зростатиме, що може призвести до зеткнень всере-дин! шдприемницького середовища. Чому для одних пщприемщв розм!р зобов'язань перед державою буде 460 гривень, а для шших — 100 гривень? Це не питання сощально! справедливой — йдеться про руйнування конкурентного середовища. Проблему единого сощального внеску слщ виршувати поетапно. Спершу — кар-динальне його зменшення до 18 %, як це общяв перший вще-прем'ер Андр!й Клюев, а дал! — повне його скасу-вання для самозайнятих оаб i замша на добровшьне накопичувальне страхування.

Висновки. Практика пщприемницько! д!яльност! 2011 року свщчить — новий Податковий кодекс не став стимулюючим пщГрунтям для розвитку пщприемницько! д!яльност!, не продемонстрував реал!зац!! принципу верховенства закону, перш за все — для представниюв держави, яку уособлюють податков! органи, не вщкрив жодно! додатково! можливост! для суб'ект!в господарю-вання. Його поспшне введення в дш призвело лише до плутанини, нервування, застосування «вслшу», без ро-зумшня всього ланцюга насл!дк!в та можливостей.

Тому рекомендац!! щодо принципових засад державно! полетики щодо пщприемництва в посткризовии перюд зводяться до:

1) полегшення процесу створення суб'екпв п!дприе-мницько! д!яльност!: впровадження мехашзму «единого в!кна» для реестрац!! пщприемств, оргашзац!! 1нтернет-реестрац!!, введення правила «мовчання — знак згоди», низького р!вня витрат, пов'язаних з реестращею;

2) спрощення процедур, що регулюють дгяльшсть п!дприемц!в, зокрема скорочення кшькоста необх!дних дозвол!в i л!ценз!й й збшьшення терм!н!в !х д!!, пол-!пшення координац!! м!ж р!зними наглядовими устано-вами i зменшення загального числа перев!рок;

3) спрощення процедур оподаткування, скорочення кшькоста податкових платеж!в i покращення систе-

ми податкового регулювання. Щодо МСП, що здшсню-ють ОнновацОйну дОяльнОсть, можливе вжиття адресних заходОв щодо створення цшьових податкових стимулОв;

4) розробки разом з банкОвськими установами заходОв щодо полегшення доступу МСП до бантвського фшан-сування, зокрема до спецОальних схем кредитування для довгострокового ОнвестицОйного фОнансування, включа-ючи триват пОльговО перОоди, кредитнО гарантй' у рамках приватно-державних програм, орОентованих на МСП, i сприятливО правила прийняття заставного забезпечення;

5) зменшення масштабов корупцй' i практики неза-конних поборОв з суб'ектОв пщприемницько! дОяльностО;

6) зниження бар'ерОв на шляху розширення дОяль-ностО МСП за кордоном;

7) стимулювання духу тдприемництва, зокрема серед молодО, надання in допомоги в розумОннО можли-востей, що вОдкриваються перед нею саме завдяки пОдприемництву.

Вщповщно до пункту 8 пщроздолу 4 роздолу XX «Переходи положення» Податкового кодексу Украши: «8. За результатами дОяльностО протягом одного року з дня набран-ня чинностО роздолом III цього Кодексу страховики, яю отримують доходи вод провадження страхово! дОяльностО, крОм дОяльностО з виконання договорОв довгострокового стра-хування життя та пенсОйного страхування у межах недержавного пенсОйного забезпечення вОдповОдно до Закону Украши «Про недержавне пенсшне забезпечення», а також вод дОяльностО, що не пов'язана Оз страхуванням, обчислю-ють та сплачують податок на прибуток таким чином:

— протягом звггаого податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 вОдсотки суми страхових платежОв, страхових внескОв, страхових премОй, отриманих (нарахованих) страховиками — резидентами протягом звОтного перОоду за договорами стра-хування, спОвстрахування та перестрахування ризикОв на територй' Украши або за il межами;

— за результатами звОтного року страховики розра-ховують розмОр податку на прибуток, що обчислюеться вОд оподатковуваного прибутку у порядку, встановлено-му статтею 156 та подпунктом 134.1.1 пункту 134.1 стати 134 цього Кодексу, але не сплачують його».

За змютом дано! норми ймовОрними е спори щодо порядку оподаткування доходОв страховика вОд дОяльностО, що не пов'язана зО страхуванням. Тлумачення зазначено! норми не на користь страховитв означатиме значне збОльшення податкового навантаження, а саме: страховики не лише сплачуватимуть 3 % вОд премш за договорами стра-хування та перестрахування без зменшення на суми премОй, сплачених за договорами перестрахування, але й додатково оподатковуватимуть шшО доходи. Таким чином можливе тлумачення дано! норми за такими рОзними позицями: на користь страховиков: доходи страховика вОд дОяльностО, що не пов'язана Оз страхуванням, не пОдлягають оподаткуван-ню протягом одного року з 01.04.2010 р.; не на користь страховитв: доходи страховика вОд дОяльностО, що не пов'язана Оз страхуванням (тобто доходи, визначеш статтями 135,136 Податкового кодексу), оподатковуються за загальними правилами Податкового кодексу. 6 i пропозицоя АТЗТ СК «ЛЕММА»: «З метою отримання вщповщних податкових консультацОй страховиками вОд органОв ДПС нижчого рОвня пропонуеться ДПС Украши пОдготувати лист з даного пи-тання Оз тлумаченням зазначено! норми на користь страхо-

виков, тобто таким чином, що доxоди страxовика вiд дОяль-ностi, що не пов'язана Оз страxyванням, не пiдлягають опо-даткyванню протягом одного року з 01.04.2010 р.» [40].

Програмою економОчнж реформ на 2010—2014 pp. «Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економь ка, ефективна держава» дерегуляцшта розвиток пiдприe-мництва визнано одним Оз стратепчнж напрямОв еко-номОчно! полггики кра'1'ни. Pазом з тим, переважна бшьшють кроив, оголошениx в контекста програми реформ, спрямоваш на змшу регyляторниx вимог до под^^мни^ю! дОяльностО i мають xарактер дерегу-ляцй', тодО як заxодам проактивного xарактерy при-дiляeться незначна увага. Bиxодячи, з проведеного дос-лщження можна зробити таю висновки:

— впровадження спрощено! системи оподаткування малж пiдприeмств та фОзичнж осiб-пiдприeмцiв дозволило створити сприятливе середовище для розвит-ку малого бОзнесу, збшьшити кшьюсть малиx пiдприeмств та зайнятж у ниx найманиx пращвниив. Однак постшне посилення сощально-податкового навантаження на малий бОзнес привело до того, що спро-щена система оподаткування стала економОчно не виг-щною для платниюв, що ïï використовують, i тому кшьюсть малж пiдприeмств та фiзичниx ошб-шдпржмщв в останш роки знижyeться;

— впровадження нового Податкового кодексу ще бшьше посилкю тиск на малий бОзнес, що ставить його под загрозу знищення, а тому, для не допущення цього, чинну систему оподаткування малж пiдприeмств та пiдприeмцiв необxiдно удосконалювати;

— для створення сприятливого середовища для розвитку малого бОзнесу необxiдно привести коло пiдприeмств, що працюють вщпповщно до умов спро-щеного режиму оподаткування до критерй'в мшропщп-риeмств у бС. Для цього необxiдно внести вщповщш змши до Господарського Kодексy Украши;

— для фОзичнж осiб-пiдприeмцiв потрОбно впрова-дити диференцшований фшсований мюячний податок та скасувати норму щодо заборони шшим платниками включати до сво'1'x витрат суми потрачеш на придбання товарОв, робгг, послуг у фОзичнж осiб-пiдприeмцiв.

Hаведенi пропозицй' дозволять розширити сферу дОяльностО малого бОзнесу, збшьшити кшьюсть зайнятиx у ньому ошб та сприятимуть сощально-економОчному розвитку краши.

Лiтepaтуpa

1. Gфiцiйний сайт TSN ^лектронний ресурс]. — Pе-жим доступу : http ://www. tsn. ua/groshi.

2. Gфiцiйна позицоя Американсько! Торпвельно! Па-лати щодо вщнесення до валовиx витрат рояли та плати за послуги, що сплачуються нерезидентам вщповщно до Проекту Податкового кодексу Украши №7101—1 ^лек-тронний ресурс]. — Pежим доступу : http ://www. contextua. com/ua/ts.

3. Польський професор розxвалив Податковий кодекс Азарова. [Блектронний ресурс]. — Pежим доступу : http :// www. ua. for-ua. com/ukraire/2010/09/15/.

4. бвропейсьы й украшсьи експепти eдинi в думц щодо регулювання дистрибуцй', франчайзингу й агентського посередництва. [Eлектронний ресурс]. — Pежим доступу : http ://www. urist. in. ua/archlve/index. prA-114147. html

5. Офщшний сайт Investgazeta [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www. investgazeta. net/ politika-i-ekonomika.

6. Офщшний сайт Profit-consul [Електронний ресурс]. — Режим доступу : htpp ://www profit-consul. com/ua/blog/54.

7. «Фршансери» пщ прицшом. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http : //www. sprotiv org/2010/11/17.

8. Податковий кодекс вщправить в емйрацш iнженерiв, IT^axiB^B i вчених? [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http ://www. osvita. org. ua/news/54748. html.

9. Новий Податковий кодекс отримав у цiлому негатив-ну ощнку свiтовиx експертiв. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http : //www. politanena. org. ua/2011/01/13.

10. Гозбенко Л. О. Зарубгжш фaxiвцi про Податковий Кодекс Украши / Гозбенко Л. О. // Економка. Фшан-си. Право. — 2010. — № 12. — С. 11-16.

11. Податковий кодекс Украши. — Вшниця : ТОВ «Полпраф-сервю», 2010. — 512 с.

12. Крисоватий А. Податкова полггика у реформуван-ня соцiaльно-економiчноi системи Украши / А. Крисоватий, Т. Кощук // Економка Украши. — 2010. — № 9. — С. 50-59.

13. Варналш З. Вплив оподаткування прибутку на економiчний розвиток Украши / З. Варналш, Д. Сереб-рянський // Економка Украши. — 2010. — № 5. — С. 55-69.

14. бфименко Т. I. Податковий кодекс Украши як перший крок на шляху реформування вiтчизняноi по-дaтковоi системи / Т. I. бфименко // Фшанси Украши. — 2010. — № 12. — С. 3-11.

15. Ярошенко Ф. О. Реформування податково! системи Украши в контекста прийняття Податкового кодексу (коментaрi до пропозицш Мшютерства фшанав Укрш-ни) / Ф. О. Ярошенко // Фшанси Украши. — 2010. — № 7. — С. 3-21.

16. Шскунова О. В. Моделювання розвитку малого пщприемства за рiзниx форм державно! пiдтримки / О. В. Шскунова // Фшанси Украши. — 2010. — № 8. — С. 115-124.

17. Мшловда В. П. Ефектившсть дiяльностi малих пщприемств на репональному ринку послуг (на приклaдi Закарпатсько! облaстi) // В. П. Мкловда, К. С. Товт // Репональна економiкa. — 2009. — № 4. — С. 33-39.

18. Указ Президента Украши «Про спрощену систему оподаткування, облшу та звггаоста суб'ектав малого пiдприемництвa» вщ 3 липня 1998 року № 727/98.

19. Закон Украши «Про формування Фонду для здшснення зaxодiв щодо лiквiдaцii нaслiдкiв Чорно-бильсько! катастрофи та соцiaльного зaxисту населения» вiд 20 червня 1997 року № 386/97-ВР.

20. Указ Президента Украши «Про деяю змiни в опо-дaткувaннi» вiд 07 серпня 1998 року № 857/98.

21. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про вне-сення змiн i доповнень до пункту 2 Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 18 лютого 1992 року № 77 «Про створення Державного шновацшного фонду» вщ 03 груд-ня 1993 року № 981.

22. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про ут-ворення Украшсько! державно'1' iнновaцiйноi компанй'» вщ 13 квiтня 2000 року № 654.

23. Законом Украши «Про джерела фшансування дорожнього господарства Украши» вщ 18 вересня 1991 року № 1562-XII.

24. Закон Украши «Про державний бюджет Украши на 2001 рк» вщ 07.12.2000 року № 2120-III.

25. Закон Украши «Про патентування деякж видiв пщприемницько! дiяльностi» вiд 23 березня 1996 року № 98/96-ВР.

26. Закон Украши «Про загальнообов'язкове держав-не сощальне стрaxувaння вiд нещасного випадку на ви-робництвi та професiйного зaxворювaння, якi спричини-ли втрату працездатноста» вщ 23.09.1999 року № 1105-XIV.

27. Закон Украши «Про загальнообов'язкове держав-не пенсiйне стрaxувaння» вщ 09.07.2003 року № 1058-IV.

28. Закон Украши «Про збiр та облк: единого внеску на загальнообов'язкове державне сощальне стрaxувaн-ня» вщ 08.07.2010 року № 2464-VI.

29. Борейко В. I. Реали спещальнж режимiв оподаткування малого бiзнесу в Укрaiнi / Борейко В. I. // Ма-лий бiзнес та пiслякризовий розвиток економiки Украь ни. — Донецьк : ШП НАН Украни, 2010. — С. 189-192.

30. Григор'ев I. Групи без кров1 Уряд пропонуе реань мувати спрощену систему оподаткування / Григор'ев I. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу http ://www. tyzhden. ua/Economics/25024

31. Ляпiнa К. Спрощена система: кривенька качечка / Ляшна К.// [Електронний ресурс]. — Режим доступу http : // www. epravda. com. ua/publications/2011/05/26/ 286947/

32. Дроговоз Ю. До Податкового Кодексу треба внести змши / Дроговоз Ю. // Вiсник УСПП. — 2011. — № 2. — С. 13-15.

33. Рудаков О. Можливоста з надання послуг нерезиденту дуже обмежеш / Рудаков О. // Вюник УСПП. — 2011. — № 2. — С. 18.

34. Слободянюк I. Про троянди i помiдори / Слобо-дянюк I. // Вiсник УСПП. — 2011. — № 2. — С. 18-19.

35. Барматова I. Приватш освиш заклади необxiдно звшьнити вiд земельного податку / Барматова I. // Вюник УСПП. — 2011. — № 2. — С. 19-20.

36. Блавдзевич О. Державне регулювання малого та середнього бiзнесу Украши в кризовий перюд / Блавд-зевич О. // Вюник УСПП. — 2011. — № 2. — С. 20-22.

37. Кунченко М. Система мае працювати / Кунченко М. // Вюник УСПП. — 2011. — № 1. — С. 11-13.

38. Омельченко М. Податковий кодекс не повинен поxовaти бiзнес / Омельченко М.// Вкник УСПП. — 2011. — № 1. — С. 13-14.

39. Собко В. 6 тальки один споаб реформ — через дiaлог влади i бiзнесу / Собко В. // Вкник УСПП. — 2011. — № 1. — С. 14.

40. Чернишов С. Стрaxовики потребують роз'яснень / Чернишов С. // Вюник УСПП. — 2011. — № 1. — С. 15.

41. Ьовп" В. Операци з постачання шири — звшьнити вщ ПДВ / Ьовп- В. // Вюник УСПП. — 2011. — № 1. — С. 15-16.

42. Хворост 6. Як дiе норма автоматичного вщшко-дування ПДВ / Хворост 6. // Вiсник УСПП. — 2011. — № 1. — С. 17.

43. Довбиш Г. Треба скасувати пшьгу, передбачену для продажу зерновж культур / Довбиш Г. // Вкник УСПП. — 2011. — № 1. — С. 16.

44. Шформацшний бюлетень Спшки пiдприемцiв мaлиx, середнix i приватизованж пiдприемств. — 2011. — № 8. — С. 6-7.