Научная статья на тему 'ШЛЯХИ АКТУАЛіЗАЦії ТВОРЧИХ ЗДіБНОСТЕЙ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСіЙНОї КРЕАТИВНОСТі МАЙБУТНіХ ПСИХОЛОГіВ'

ШЛЯХИ АКТУАЛіЗАЦії ТВОРЧИХ ЗДіБНОСТЕЙ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСіЙНОї КРЕАТИВНОСТі МАЙБУТНіХ ПСИХОЛОГіВ Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
153
60
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
ScienceRise
Область наук
Ключевые слова
іГРОВИЙ ТРЕНіНГ / КРЕАТИВНіСТЬ / ТВОРЧА АКТИВНіСТЬ / ОРГАНіЗАЦіЙНО-ДіЯЛЬНіСНА ГРА / ТВОРЧі ЗДіБНОСТі / GAME TRAINING / CREATIVITY / CREATIVE ACTIVITY / ORGANIZATIONAL-ACTIVITY GAME / CREATIVE ABILITIES

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Шандрук С.К.

У дослідженні зроблено обґрунтування теоретичних і прикладних досліджень проблеми професійних творчих здібностей і професійної креативності майбутніх психологів. Психодидактично обґрунтовано концептуальні засади організаційно-діяльнісних ігор як інтегральної умови розвитку методологічного мислення, професійних творчих здібностей і професійної креативності студентів психологічного профілю сучасного вищого навчального закладу

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The theoretical and applied research of professional creative abilities and professional creativity issue of future psychologists is grounded. The conceptual foundations of organizational-activity games as the integral condition of methodological thinking, professional creative abilities and professional creativity of psychological profile students of the modern university are psyсho-didactically grounded

Текст научной работы на тему «ШЛЯХИ АКТУАЛіЗАЦії ТВОРЧИХ ЗДіБНОСТЕЙ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСіЙНОї КРЕАТИВНОСТі МАЙБУТНіХ ПСИХОЛОГіВ»

УДК 159.9.01

DOI: 10.15587/2313-8416.2015.45020

ШЛЯХИ АКТУАЛ1ЗАЦП ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНО1 КРЕАТИВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПСИХОЛОГ1В

© С. К. Шандрук

У дослiдженнi зроблено обтрунтування теоретичних i прикладних дослiджень проблеми професшних творчих здiбностей i професшноi креативностi майбуттх психологiв. Психодидактично обтрунтовано концептуальнi засади оргатзацшно^яльтсних ^ор як iнтегральноi умови розвитку методологiчного мислення, професшних творчих здiбностей i професшно'1' креативностi студентiв психологiчного профi-лю сучасного вищого навчального закладу

Ключовi слова: ^ровий трентг, креативнкть, творча активтсть, орган1зацшно^яльнкна гра, творчi здiбностi

The theoretical and applied research of professional creative abilities and professional creativity issue of future psychologists is grounded. The conceptual foundations of organizational-activity games as the integral condition of methodological thinking, professional creative abilities and professional creativity of psychological profile students of the modern university are psyсho-didactically grounded

Keywords: game training, creativity, creative activity, organizational-activity game, creative abilities

1. Вступ

Динашка змши вимог системи вищо! освгги до фахОвця вимагае цшеспрямованого формування в нього творчого подходу при використанш професшних норм i цшностей, умшь i навичок. Сучасш тенденций в системi освгга (шдвищення шформатизаци, рот самостшно! проектно! роботи, участь у групових дослщженнях i розробках) актуалОзують настанов-лення на розвиток творчого потенщалу як студентiв, так i викладачiв. Вирiшення ще! проблеми вимагае змщувати акцент у навчаннi i3 засвоення готових знань на розвиток нестандартного мислення, творчих здiбностей та iндивiдуально-психологiчних якостей особистостi, !! професшно! компетентносп i креатив-ностi. Особливо це стосуеться професшних творчих здiбностей психолога-професюнали, оск1льки у прак-тичнiй дiяльностi вiн вирiшуе надскладнi як особи стшо-психолопчш, так i суспiльно-вагомi проблеми.

2. Обгрунтування дослiдження

Важливiсть науково! розробки рiзних про-блемних аспекпв цього надзавдання, зокрема вив-чення розвитку креативностi працiвникiв соцюгу-маштарно! сфери, зумовлена тим, що Укра!на на су-часному переходному етат суспiльного розвитку i державотворення мае особливо гостру потребу в творчих висококомпетентних особистостях, яш б адекватно i вiдповiдально усводомлювали свою пер-сональну компетентнiсть i креативну суб'ектнiсть та виявляли !х у професiйному повсякденш [1].

У системi сучасно! професшно! подготовки майбутнiх психологiв, як вОдомо, iснуе низка супе-речностей мiж:

а) соцiальним замовленням cуcпiльcтва на фахiвцiв психологiчного профiлю, спроможних професшно i компетентно органiзувати психологiчну роботу, i вiдcутнicтю такого рiвня якосп освггаьо! тдготовки психологiв у ВНЗ Укра!ни;

б) вимогами до багатофункцюнально! готов-ностi майбутнiх психологiв ефективно дiяти у вироб-

ничих ситуащях та !х практичною неспроможнiстю оптимально вирОшувати завдання повсякденно! професшно! психолопчно! дiяльностi;

в) потребою здшснення у стiнах ВНЗ освiтньо яшсно! професшно! подготовки i недостатнiстю науково обгрунтованих теоретичних, орвдяльшсних i суто методичних засад l! повновагомого забезпечення.

Ц суперечностi подсилюють нагальшсть проблеми рiзноаспектного м1ждисциплшарного обгрунтування системи профподготовки фах1вщв психо-лопчного профОлю загалом i розвитку !хшх професшних творчих здОбностей та професшно! креа-тивносп зокрема.

У сучаснш науковш лиературО креативность визначаеться як дОяльнють, к1нцевим результатом яко! е створення як1сно нового продукту, такого, який вирОзняеться неповторнютю, орипнальшстю та сусшльно-юторичною ушкальнютю (при цьому за-значаеться, що творчОсть - специфОчна властивОсть людини, а тому без творця-суб'екта, себто креативно! особистосп, здшснюватися не може). Саме у такому аналггачному розрОзО креативность стала предметом вивчення для багатьох заруб1жних i вичизняних психологов, зокрема, Д. Б. Богоявленсько!, Е. Боно, Дж. Пл-форда, В. М. Дружинша, Г. С. Костюка, К. К. Платонова, Я. О. Пономарьова, £. Торранса, О. М. Матюшина, О. В. Морозова, Д. В. Черншевсь-кого. Вагомий внесок у розробку проблем штелекту, здОбностей, обдарованосп, творчого мислення, розвитку творчо! особистостО здшснили так1 вчеш, як Н. С. Лейтес, В. О. Моляко, В. В. Рибалка, В. А. Ро-менець, А. В. Фурман та он.

Подшмаючи питання про передумови розвитку творчо! особистостО, О. М. Матюшк1н свого часу ди-ференцшвав так1 !! компоненти: домОнуюча роль пОзнавально! мотивацО!, дослщницька творча активность, можливОсть досягнення оригОнальних рОшень, прогнозування здатностО до створення Одеальних ета-лонОв. Саме щ структурно компоненти й спричиняють розширення поля творчо! сводомосп особистостО [2].

Натомють, на думку Н. М. Гнатко, процес формуван-ня креативносп складаеться з к1лькох етатв i супро-воджуеться оволодiнням особою сощально значу-щою дiяльнiстю спочатку шляхом наслщування, далi ввд нього до самостшно! творчостi, що ввдбуваеться через особиспсну iдентифiкацiю 3i зразком творчо! поведiнки iнших i мае принаймш два рiвнi функцiонування особиспсно! креативносп - потен-цiйний та актуальний [3]. Отож креативнiсть - це та-кож й особистiсна характеристика, споаб чи форма реалОзаци людиною власно! iндивiдуальностi, а не лише певний набiр особистiсних рис. Зрозумшо, що кожна людина неповторна, ушкальна, вона вносить у свiт щось нове, таке, чого ранiше не було. Тому про-яв !! iндивiдуальностi - це завжди творчий акт. До того ж характеристики креативносп непредметш (тобто не передбачають наявнiсть продукту - матерОаль-ного чи идеального), а процесш, шдиввдуально-психологiчнi.

Актуальнiсть проблеми творчого розвитку особистостi молодо! людини на еташ навчання у ВНЗ сьогодт усвiдомлюеться настiльки повно, що е авангардною в уах державних документах про освiту, ви-ступах оаб, як1 безпосередньо причетнi до розвитку системи нащонально! освiти. Але у виршенш ще! проблеми юнуе багато труднощiв. По-перше, здатнiсть юш до творчостi не характеризуеться яко-юсь однiею конкретною спроможнiстю (за винятком випадк1в прояву яскраво! обдарованосп - музично!, художньо! тощо). Це - штегративна як1сть особистосп, яка вiдображае И особливу внутршню структуру - спрямованiсть, набiр певних психiчних про-цесiв i тенденцiй, характерологiчнi якостi, щннюно-смисловi вмiння [4].

Головною ознакою творчо! особистосп тра-дицiйно вважаються !! творчi якостi та здiбностi, тобто шдивщуально-психолопчш особливостi, як1 ввдповвдають вимогам творчо! дiяльностi i е умовою !! успiшного виконання. Тому проблема цшсного освiтнього впливу, який би забезпечував iнтеграцiю психосоцiальних умов навчання з внутршньою "творчою" структурою особистосп е надзвичайна складна для реалiзацi! у системi масового ВНЗ-навчання. Вих1д тут, на наш погляд, полягае у змш освиньо! моделi, яка б "вирощувала" методолопчне мислення, творчi здiбностi та професшну креатив-нiсть ступенiв ВНЗ.

3. Мета дослвдження

Психодидактичне обгрунтування концеп-туальних засад органiзацiйно-дiяльнiсних iгор (ОД1, в однинi - ОДГ) як штегрально! умови розвитку ме-тодолопчного мислення, професiйних творчих здОб-ностей i професiйно! креативностi студентiв психо-логiчного профiлю сучасного ВНЗ.

4. Матерiали i методи

Творчий шдхщ - один iз головних чиннишв ефективностi дiяльностi людини у професшнш сферi. Творче мислення постае потужним стимуляцiйним фактором розвитку особистостi, що визначае Г! го-товнiсть змiнюватися, вiдмовлятися ввд стереотипiв,

виявляти внутршню свободу i довiльнiсть учинкових дш. Унаслвдок усього цього стае очевидною потреба пошуку засобiв, що дозволяють розвивати творче мислення, творчi здiбностi i професiйну креативнiсть майбутшх психологiв. Одним iз шлях1в розвитку творчих здiбностей особистостi майбутнього фах1вця психологiчного профiлю е застосовування ОД1 для формування професiйних творчих здiбностей сту-дентiв-психологiв з позицiй ОДГ як засобу i методу розв'язання мiждисциплiнарних i мiжпрофесiйних проблем, яка була вперше пiдготовлена i проведена в 1979 рощ тд керiвництвом Г. П. Щедровицького, котрий е засновником i теоретиком даного способу методологiчного практикування - методу фшо-софування [5, 6]. З щею метою нами застосовано цровий психологiчний тренiнг та ОДГ зорiентований курс занять iз дисциплiни "Психолопя професiйно! креативносп"

Мета гри-третнгу: усввдомлення i подолання студентами внутрштх кордонiв свого мислення, вико-ристання ними всього розумового потенщалу для робо-ти над завданнями, як1 вимагають вОдшукання нових способ1в розв'язання новопосталих проблем i задач.

Завдання гри: знайомство з основними понят-тями стосовно розвитку творчого мислення (творчiсть, творче завдання, етапи творчого процесу, ментальнi моделi, креатившсть, пошукова творча ак-тивнiсть, шсайт тощо); розвиток у студента навичок i вмiнь керувати перебiгом власного творчого процесу; усвщомлення i подолання ним бар'ерiв (когнiтивних та особиспсних), що перешкоджають актуалiзацi! творчих ресурав та миследiяльнiсних потенцiй.

У rpi використовувалися технiки i методики когштивно! та арт-терапп. Крiм змiстовних вправ, що реалiзують мету i завдання, в тй були застосованi завдання, спрямоваш на розвиток згуртованостi гру-пи i щдвищення працездатностi и учасникiв.

Ця гра апробована в робоп зi студентами III -V курав ВНЗ. Кожна група учасник1в складалася з 12-15 оаб; робота проходила протягом п'яти дшв (30 академiчних годин).

Авторська програма навчально! дисциплiни "Психолопя професiйно! креативносп" складена для подготовки майбутнiх фах1вщв у сферi психологи i сощально! роботи.

Основне завдання курсу - ознайомити сту-денпв iз ключовими питаннями дiагностики креа-тивностi, теоретичними та практичними пiдходами до виявлення рiвня творчого потенцiалу конкретно! особистостi, специфшою застосування дiагностичних методiв при робоп з добору та подготовки кадрОв ви-робничих колективiв та оргашзацш. Це, як тдтвер-джуе пропедевтичний досввд, допоможе майбутнiм фахiвцям краще зрозумии психолопчш проблеми людини, особливосп !! тзнавально!, мотивацшно! та емоцшно-вольово! сфер, завдання та умову формування и як вщповвдально! особистосп i само-бутньо! шдиввдуальносп, оптимального узмютовлен-ня професшно! дОяльносп психолога i социального пращвника.

Практичний блок програми реалОзувався Оз за-стосуванням црово- Омпацшних i проблемно-

giagoriHHHHx $opM aKTHBi3aqii TBopHoi aKTHBHOcri crygemriB, CTHMygroBaHHa ixHix tbophhx 3gi6HocreH, 3giHCHeHHa hhmh npogyKTHBHoi MHcgegiagbHocri i cnpoMO^HOCTi 3peagi3yBaTH KpeaTHBHy i TBopHy pe-$geKcii BgacHHx gin i 3go6yTKiB.

npegMeToM BHBHeHHa HaBHagbHoi gucqungiHu e KpeaTHBHiCTb, oCHoBHi TeopeTHHHi nigxogu go go-Cgig^eHHH TBopHocri i KpeaTHBHoCTi, coqiagbHo-ncuxogoriHHHx aCneKTiB TBopHoi giagbHocTi Ta 3aCo6iB oцiнкн KpeaTHBHoCTi.

Mi^gucqungrnapm 3B'a3KH: ncuxogoria, 3aragb-Ha coqiogoria, negaroriHHa Ta BiKoBa ncuxogoria, $igo-co$ia, KygbTypogoria, icropia.

MeToro BHKgagaHHa HaBHagbHoi gнcцнпgiнн "ncuxogoria npo^ecinHoi KpeaTHBHoCTi" e CTBopeHHa yMoB gga onaHyBaHHa CTygeHTaMH 3aragbHHMH yaBgeH-hhmh ^ogo MeTogogorinHHx, HayKoBo-MeToguHHHx i npHKgagHHx npo6geM c^epu iHHoBaTHKH i ni3HaBagbHoi TBopnocTi, y 3HanoMCTBi 3 nigxogaMH go BHBHeHHa coqiagbHo-ncuxogoriHHHx acneKTiB TBopHoi giagbHocTi Ta 3aco6iB BHBHeHHa Ta oqiHKH KpeaTHBHoCTi.

OCHOBHHMH 3aBgaHHaMH BHBHeHHa gнcцнпgiнн "ncHxogoria npo^ecinHoi KpeaTHBHoCTi" e:

- ^opMyBaHHa cпeцiagbннх 3HaHb, ^o BH3HaHa-roTb 3aragbHi TeopeTHHHi yaBgeHHa npo TBopHicTb i Kpe-aTHBHicTb Ha 6a3i ocBoeHHa noHaTiHHo-KareropiHHoro anapaTy gнcцнпgiнн;

- $opMyBaHHa 3HaHb ^ogo pogi Ta мicцa TBopHoi giagbHocTi y CTpyKTypi 3gi6HocreH cy6'eKTa;

- ^opMyBaHHa qiHHocTen i BMiHb, noTpi6HHx gga opraнiзaцii Ta CTHMygaqii TBopHoi giagbHocTi cy6'eKTa hh rpynu.

5. Pe3y^bTaTH goc^ig^eHHH

ABTopcbKa KoHqenqia ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy npo^eciÖHHx tbophhx 3gi6Hocreä i MHcgeHHa MaH6yTHix ncHxogoriB nepeg6aHae 3giHCHeHHa TaKHx eTaniB:

• c^opMyBaTH y CTygeHTiB ochobh gga po3BHTKy KpeaTHBHoro MHcgeHHa, ^o cnpuaTHMe nepexogy Big nepeBa^Horo iHgyKTHBHoro (mKigbHoro) CTHgro MHcgeHHa go noBHo^HHoro gegyKTHBHoro Ta a6gyKTHBHo-ro (BH3iBCbKoro);

• nepeopieHTyBaTH TexHogorii, $opMH, MeTogu i 3aco6u BHKgagaHHa gнcцнпgiн 3 aKqeHTynoBaHoro npu-CBoeHHa CTygeHTaMH 3HaHb Ha nepeBa^He ixHe TBopHe BHpo6geHHa i KpuTHHHe Ta npogyKTHBHe BUKopucTaHHa.

HaBHagbHHH пpoцec y BH^in mKogi noBHHeH 6a-3yBaTHca Ha TaKHx пpннцнпax: npiopHTeTHocri caMo-CTiHHoro HaBHaHHa, cnigbHoi giagbHocTi BHKgagaHiB i CTygeHTiB, onopu Ha gocBig CTygemiB, iHgHBigyagi3aaii yHiH-Ha, egeKTHBHoro HaBHaHHa, po3BHTKy ni3HaBagbHHx no-Tpe6, ^opMyBaHHa TBopHoro MHcgeHHa, kphthhhoI pe-$geKcii' Ta oco6hcto1 BignoBigagbHocTi i TogepamTHocTi.

npiopHTeT caMocTinHoro HaBHaHHa.

OcKigbKH CTaHoBgeHHa gocBigy npo^ecinHo-TBopnoro MHcgeHHa aK rgu6HHHo oco6ucTicHoi aKocTi Mo^gHBe TigbKH nig Hac caMocTiHHoi TBopHoi giagbHocTi, to b opram3aqii ocBiTHboro пpoцecy ocHoBHa yBara noBHHHa 3ocepeg®yBaTHca Ha caMocTiHHin po6oTi CTygeHTiB (aK Ha aygmopHux 3amaTTax, TaK i b no3a-aygHTopHHn Hac), cnpaMoBamn Ha BHKoHaHHa 3aBgaHb,

ageKBaTHHx qigaM i 3aBgaHHaM KoHKpeTHoro eTany npo^eciÖHoi nigroToBKH.

Пpннцнп cnigbHoi giagbHocTi BHKgagaHiB i cTygeHTiB.

,3ga egeKTHBHoro po3BHTKy KpeaTHBHoCTi Ta pe-agi3aqii TBopHoro noTeHqiagy CTygeHTiB noTpi6Ha cnpuaTgHBa ncuxoeMoqiHHa aTMoc^epa b KogeKTHBi, CTBopeHHa aKoi 6a3yeTbca Ha cniBTBopHocri BHKgagaHa i CTygeHTiB, Ha ncuxocoqiagbHin napmerHocri ixHix B3aeMocTocyHKiB.

Пpннцнп onopu Ha gocBig CTygeHTiB, 3rigHo 3 aKHM ixHin ^HTTeBHÖ gocBig noBHHeH BHKopucToByBa-THca HaBKogumHiMH aK g^epego HaBHaHHa i caMoHaB-HaHHa. CTygeHT npuxoguTb go BH3 i3 neBHHM coqiagb-hhm Ta no6yTOBHM gocBigoM, HaBHHKaMH HaBHaHHa i, nonacTH, npo^eciÖHHM gocBigoM, aKHH Mo^e 6yTH aK no3HTHBHHM, TaK i HeraTHBHHM. ToMy, 3 ogHoro 6oKy, cgig BpaxoByBaTH Bci KoHCTpyKTHBHi, CTa6igi3yroHi horo MoMeHTH, a 3 iHmoro - HenTpagi3yBaTH gecTpyK-THBHi, gHcrapMoHinHi npoaBH.

Пpннцнп iнgнвigyagiзaцii HaBHaHHa nepeg6anae po3po6Ky ocBiTHix nporpaM BignoBigHo go KoHKpeTHHx npo^eciÖHHx BHMor, BpaxoByroHH oco6ucTicHi oco6gu-BocTi, gocBig Ta piBeHb nigroToBgeHocTi cTygeHTa go CHCTeMaTHHHoi ocBiTHboi giagbHocTi. A цe o3Hanae, ^o He gume Tpe6a BuaBHTH npo^eciÖHo 3opieHroBaHHH tbophhh пoтeнцiag ko^hoto HacTynHHKa, a h ctbophth yMoBH gga CTHMygroBaHHa noro po3BHTKy i 36araneHHa (y BHrgagi Bu6opy TexHogorin, MeTogiB, $opM, MexaHi3MiB HaBHagb-Horo BngHBy, 3MicTy 3aBgaHb i BnpaB Ta iH.).

Пpннцнп egeKTHBHoro HaBHaHHa nepeg6anae pe-agi3aqiro CTygeHTaMH nepeg6aneHHx aKageMiHHHx cbo-6og. BiH, 3oKpeMa, Mo^e 6yTH peagi3oBaHHH aK HagaH-Ha cTygeHTaM neBHoi cBo6ogH y BH6opi HanpaMKy HaB-HagbHo-ni3HaBagbHoi Ta HayKoBo-npuKgagHoi giagbHocTi, 3aco6iB i MeTogiB BHKoHaHHa 3aBgaHb, g^epeg gogaTKoBoi iн$opмaцii to^o.

Пpннцнп po3BHTKy ni3HaBagbHHx noTpe6 i no-myKoBoi cnpaMoBaHocTi ocBiTHboi giagbHocTi, 3rigHo 3 aKHM: a) pe3ygbTaTH HaBHaHHa o^HroroTbca 3a peagb-hhm piBHeM c^opMoBaHocTi thx hh iHmux BgacTHBo-CTen oco6ucTocTi, ii 3HaHb, yMiHb, HaBHHoK, цiннocтeн, CMHcgiB; 6) ocBiTHin npo^c ToTagbHo CTHMygroe $op-MyBaHHa y CTygeHTiB ni3HaBagbHoi мoтнвaцii i npo-^eciÖHoi nogiMoTHBaqii.

Пpoцec aKTHBi3aqii TBopnoro MHcgeHHa Han-Kpa^e Big6yBaeTbca 3a npo6geMHo-giagoriHHoro, mo-gygbHo-po3BHBagbHoro Ta iMiTaqinHo-irpoBoro THniB HaBHaHHa, aKi nepeg6anaroTb nocrinHy nocTaHoBKy i BupimeHHa HaBHagbHHx, HayKoBHx i npo^eciÖHHx npo-6geM, ^o cnpuHHHae 3agiaHHa TaKHx MexaHi3MiB, aK 3a-nHTaHHa i caMo3anHTaHHa, ^o 3a6e3nenyroTb KpuTHHHy oqiHKy BgacHHx 3HaHb, yMiHb, HopM, qiHHocTen, HaBH-hok; pe^geKciro aK pe3ygbTaT aHagi3y BgacHHx cnpo-Mo^HocTen, gocBigy, noTeHqiagy, oco6ucTy BignoBi-gagbHicTb CTygeHTa 3a npoqec i npogyKTH ocBiTHboi giagbHocTi, BgacHHH KygbTypHHH i npo^eciÖHHH po3BH-tok. 3aBgaHHro ^opMyBaHHa gocBigy TBopHoro MHcgeHHa CTygeHTiB Ba^gHBo nignopagKyBaTH Bci op-raHi3aqiHHi $opMH i MeTogu HaBHaHHa, BHKopucToByro-hh npu qboMy O^I.

В результат участО у ОДГ зорОентованих видах навчально! дОяльностО майбутш психологи засво!ли:

- основнО теорп творчостО та креативностО у соцюлогп, психологО! та фшософп, поняття та персоналл;

- види та загальш принципи творчостО; форми спОввОдношення творчостО та штелекту, методи вив-чення творчостО як Онтелектуального процесу;

- методи вивчення творчих здОбностей та креативностО як цшсного феномену;

- методи вимОрювання творчих здОбностей i креативностО;

- психологОчнО засади програм творчого ро-звитку, саморозвитку та стимулювання творчо! ак-тивностО.

Це дозволить майбутшм фах1вця психолопч-ного профОлю вмОти:

- органОзовувати та проводити науково-дослОдницьку роботу у сферО психологи творчостО, творчих здОбностей та креативностО;

- органОзовувати психолопчну стимулящю та пОдтримку творчо! активностО суб'екта чи групи; аналОзувати чинники, умови та процес вирОшення професшних творчих завдань;

- оцшювати i ситуацОйно актуалОзувати дОю творчих здОбностей; використовувати домагання i навички стимулювання власно! творчо! активностО.

6. Обговорення результат

Однак, незважаючи на великий масив до-слОджень у цш предметнОй сферО, все ж е пОдстави констатувати брак мОждисциплОнарних дослОджень, причому як здОйснених на нових парадигмальних засадах, так i конкретизованих емпОрично, у тому числО й експериментально. Тим бОльше, що розробка тематики розвитку творчих здОбностей та професшно! креативностО майбутшх фах1вщв психолопчного профОлю передбачае комплексшсть i взаемозалежне збагачення науково -рацюнальних та досвОдно-Онту!тивних способОв i прийомОв пОзнання того, що таке творчОсть, творчО здОбностО та креатившсть особистостО i як !х актуалОзувати у часопросторО сучасно-го ВНЗ.

ОД1 у вищОй школО здебОльшого проводяться у формО дискусОй з окремих питань теми; "професшних змагань", що потребуе вивчення додаткового ма-терОалу; захисту рефератОв, що активОзуе увагу всОх студентОв i сприяе розвитку доказовостО !хнього мислення; вирОшення конкретних професшних ситуацш-

них завдань (наукових проблем), гад час якого розви-ваються вмОння формулювати i вирОшувати проблеми, застосовувати на практищ теоретичнО знання; дОлових комушкативних Огор та Он.

7. Висновки

Процес формування у студентОв досвОду творчого мислення полягае у цшеспрямованш взаемоди, спОвтворчостО викладача i студента за спецОально ор-гашзованих умов Оз застосуванням чОтко спроектова-них механОзмОв, форм, методОв, засобОв та шстру-ментОв органОзацй' занять, що використовуються комплексно i залежать вОд завдань конкретного етапу "вирощування" професОйно! креативностО i методо-логОчного мислення.

Лiтература

1. Фурман, А. В. Оргашзацшно-дшльшсш Огри у вищш школО [Текст]: [монографш] / А. В. Фурман, С. К.Шандрук. - Тернотль: ТНЕУ, 2014. - 272 с.

2. Матюшкин, А. М. Концепция творческой одаренности [Текст] / А. М. Матюшкин // Вопросы психологии. -1989. - № 6. - С. 29-33.

3. Гнатко, Н. М. Проблема креативности и явление подражания [Текст] / Н. М. Гнатко. - М.: ИП РАН,

1994. - 170 с.

4. Смирнов, С. А. Философия игры (пролегомены к построению онтологии игры) [Текст] / С. А. Смирнов // Кентавр. - 1995. - № 2. - С. 26-36.

5. Щедровицкий, Г. П. Избранные труды [Текст] / Г. П. Щедровицкий. - М.: Шк. культ. политики,

1995. - 760 с.

6. Shchedrovitzky, G. P. Methodological problems of system research [Electronic resource] / G. P. Shchedrovitzky // General Systems. - 1966. - Vol. XI. - Available at: http://www.fondgp.ru/gp/biblio/eng/5

References

1. Furman, A. V., Shandruk, S. K. (2014). Orhani-zatsiyno-diyal'nisni ihry u vyshchiy shkoli. Ternopil': TNEU, 272.

2. Matyushkin, A. M. (1989). Kontseptsiya tvorcheskoy odarennosti. Voprosy psikhologii, 6, 29-33.

3. Gnatko, N. M. (1994). Problema kreativnosti i yavlenie podrazhaniya. Moscow: IP RAN, 170.

4. Smirnov, S. A. (1995). Filosofiya igry (prolegomeny k postroeniyu ontologii igry). Kentavr, 2, 26-36.

5. Shchedrovitskiy, G. P. (1995). Izbrannye trudy. Moscow: Shk. kul't. politiki, 760.

6. Shchedrovitzky, G. P. (1966). Methodological problems of system research. General Systems, XI. Available at: http://www.fondgp.ru/gp/biblio/eng/5

Рекомендовано до публкаци д-р психол. наук, професор Панок В. Г.

Дата надходження рукопису 22.05.2015

Шандрук Сергш Костянтинович, кандидат психолопчних наук, доцент, кафедра психологи та сощаль-но! роботи, Тернотльський нацюнальний економОчний ушверситет, вул. ЛьвОвська, 11, м. Тернотль, Укра!на, 46009 E-mail: S_Shandruk@ukr.net

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.