УДК 159.9.01
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.45020
ШЛЯХИ АКТУАЛ1ЗАЦП ТВОРЧИХ ЗД1БНОСТЕЙ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНО1 КРЕАТИВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПСИХОЛОГ1В
© С. К. Шандрук
У дослiдженнi зроблено обтрунтування теоретичних i прикладних дослiджень проблеми професшних творчих здiбностей i професшноi креативностi майбуттх психологiв. Психодидактично обтрунтовано концептуальнi засади оргатзацшно^яльтсних ^ор як iнтегральноi умови розвитку методологiчного мислення, професшних творчих здiбностей i професшно'1' креативностi студентiв психологiчного профi-лю сучасного вищого навчального закладу
Ключовi слова: ^ровий трентг, креативнкть, творча активтсть, орган1зацшно^яльнкна гра, творчi здiбностi
The theoretical and applied research of professional creative abilities and professional creativity issue of future psychologists is grounded. The conceptual foundations of organizational-activity games as the integral condition of methodological thinking, professional creative abilities and professional creativity of psychological profile students of the modern university are psyсho-didactically grounded
Keywords: game training, creativity, creative activity, organizational-activity game, creative abilities
1. Вступ
Динашка змши вимог системи вищо! освгги до фахОвця вимагае цшеспрямованого формування в нього творчого подходу при використанш професшних норм i цшностей, умшь i навичок. Сучасш тенденций в системi освгга (шдвищення шформатизаци, рот самостшно! проектно! роботи, участь у групових дослщженнях i розробках) актуалОзують настанов-лення на розвиток творчого потенщалу як студентiв, так i викладачiв. Вирiшення ще! проблеми вимагае змщувати акцент у навчаннi i3 засвоення готових знань на розвиток нестандартного мислення, творчих здiбностей та iндивiдуально-психологiчних якостей особистостi, !! професшно! компетентносп i креатив-ностi. Особливо це стосуеться професшних творчих здiбностей психолога-професюнали, оск1льки у прак-тичнiй дiяльностi вiн вирiшуе надскладнi як особи стшо-психолопчш, так i суспiльно-вагомi проблеми.
2. Обгрунтування дослiдження
Важливiсть науково! розробки рiзних про-блемних аспекпв цього надзавдання, зокрема вив-чення розвитку креативностi працiвникiв соцюгу-маштарно! сфери, зумовлена тим, що Укра!на на су-часному переходному етат суспiльного розвитку i державотворення мае особливо гостру потребу в творчих висококомпетентних особистостях, яш б адекватно i вiдповiдально усводомлювали свою пер-сональну компетентнiсть i креативну суб'ектнiсть та виявляли !х у професiйному повсякденш [1].
У системi сучасно! професшно! подготовки майбутнiх психологiв, як вОдомо, iснуе низка супе-речностей мiж:
а) соцiальним замовленням cуcпiльcтва на фахiвцiв психологiчного профiлю, спроможних професшно i компетентно органiзувати психологiчну роботу, i вiдcутнicтю такого рiвня якосп освггаьо! тдготовки психологiв у ВНЗ Укра!ни;
б) вимогами до багатофункцюнально! готов-ностi майбутнiх психологiв ефективно дiяти у вироб-
ничих ситуащях та !х практичною неспроможнiстю оптимально вирОшувати завдання повсякденно! професшно! психолопчно! дiяльностi;
в) потребою здшснення у стiнах ВНЗ освiтньо яшсно! професшно! подготовки i недостатнiстю науково обгрунтованих теоретичних, орвдяльшсних i суто методичних засад l! повновагомого забезпечення.
Ц суперечностi подсилюють нагальшсть проблеми рiзноаспектного м1ждисциплшарного обгрунтування системи профподготовки фах1вщв психо-лопчного профОлю загалом i розвитку !хшх професшних творчих здОбностей та професшно! креа-тивносп зокрема.
У сучаснш науковш лиературО креативность визначаеться як дОяльнють, к1нцевим результатом яко! е створення як1сно нового продукту, такого, який вирОзняеться неповторнютю, орипнальшстю та сусшльно-юторичною ушкальнютю (при цьому за-значаеться, що творчОсть - специфОчна властивОсть людини, а тому без творця-суб'екта, себто креативно! особистосп, здшснюватися не може). Саме у такому аналггачному розрОзО креативность стала предметом вивчення для багатьох заруб1жних i вичизняних психологов, зокрема, Д. Б. Богоявленсько!, Е. Боно, Дж. Пл-форда, В. М. Дружинша, Г. С. Костюка, К. К. Платонова, Я. О. Пономарьова, £. Торранса, О. М. Матюшина, О. В. Морозова, Д. В. Черншевсь-кого. Вагомий внесок у розробку проблем штелекту, здОбностей, обдарованосп, творчого мислення, розвитку творчо! особистостО здшснили так1 вчеш, як Н. С. Лейтес, В. О. Моляко, В. В. Рибалка, В. А. Ро-менець, А. В. Фурман та он.
Подшмаючи питання про передумови розвитку творчо! особистостО, О. М. Матюшк1н свого часу ди-ференцшвав так1 !! компоненти: домОнуюча роль пОзнавально! мотивацО!, дослщницька творча активность, можливОсть досягнення оригОнальних рОшень, прогнозування здатностО до створення Одеальних ета-лонОв. Саме щ структурно компоненти й спричиняють розширення поля творчо! сводомосп особистостО [2].
Натомють, на думку Н. М. Гнатко, процес формуван-ня креативносп складаеться з к1лькох етатв i супро-воджуеться оволодiнням особою сощально значу-щою дiяльнiстю спочатку шляхом наслщування, далi ввд нього до самостшно! творчостi, що ввдбуваеться через особиспсну iдентифiкацiю 3i зразком творчо! поведiнки iнших i мае принаймш два рiвнi функцiонування особиспсно! креативносп - потен-цiйний та актуальний [3]. Отож креативнiсть - це та-кож й особистiсна характеристика, споаб чи форма реалОзаци людиною власно! iндивiдуальностi, а не лише певний набiр особистiсних рис. Зрозумшо, що кожна людина неповторна, ушкальна, вона вносить у свiт щось нове, таке, чого ранiше не було. Тому про-яв !! iндивiдуальностi - це завжди творчий акт. До того ж характеристики креативносп непредметш (тобто не передбачають наявнiсть продукту - матерОаль-ного чи идеального), а процесш, шдиввдуально-психологiчнi.
Актуальнiсть проблеми творчого розвитку особистостi молодо! людини на еташ навчання у ВНЗ сьогодт усвiдомлюеться настiльки повно, що е авангардною в уах державних документах про освiту, ви-ступах оаб, як1 безпосередньо причетнi до розвитку системи нащонально! освiти. Але у виршенш ще! проблеми юнуе багато труднощiв. По-перше, здатнiсть юш до творчостi не характеризуеться яко-юсь однiею конкретною спроможнiстю (за винятком випадк1в прояву яскраво! обдарованосп - музично!, художньо! тощо). Це - штегративна як1сть особистосп, яка вiдображае И особливу внутршню структуру - спрямованiсть, набiр певних психiчних про-цесiв i тенденцiй, характерологiчнi якостi, щннюно-смисловi вмiння [4].
Головною ознакою творчо! особистосп тра-дицiйно вважаються !! творчi якостi та здiбностi, тобто шдивщуально-психолопчш особливостi, як1 ввдповвдають вимогам творчо! дiяльностi i е умовою !! успiшного виконання. Тому проблема цшсного освiтнього впливу, який би забезпечував iнтеграцiю психосоцiальних умов навчання з внутршньою "творчою" структурою особистосп е надзвичайна складна для реалiзацi! у системi масового ВНЗ-навчання. Вих1д тут, на наш погляд, полягае у змш освиньо! моделi, яка б "вирощувала" методолопчне мислення, творчi здiбностi та професшну креатив-нiсть ступенiв ВНЗ.
3. Мета дослвдження
Психодидактичне обгрунтування концеп-туальних засад органiзацiйно-дiяльнiсних iгор (ОД1, в однинi - ОДГ) як штегрально! умови розвитку ме-тодолопчного мислення, професiйних творчих здОб-ностей i професiйно! креативностi студентiв психо-логiчного профiлю сучасного ВНЗ.
4. Матерiали i методи
Творчий шдхщ - один iз головних чиннишв ефективностi дiяльностi людини у професшнш сферi. Творче мислення постае потужним стимуляцiйним фактором розвитку особистостi, що визначае Г! го-товнiсть змiнюватися, вiдмовлятися ввд стереотипiв,
виявляти внутршню свободу i довiльнiсть учинкових дш. Унаслвдок усього цього стае очевидною потреба пошуку засобiв, що дозволяють розвивати творче мислення, творчi здiбностi i професiйну креативнiсть майбутшх психологiв. Одним iз шлях1в розвитку творчих здiбностей особистостi майбутнього фах1вця психологiчного профiлю е застосовування ОД1 для формування професiйних творчих здiбностей сту-дентiв-психологiв з позицiй ОДГ як засобу i методу розв'язання мiждисциплiнарних i мiжпрофесiйних проблем, яка була вперше пiдготовлена i проведена в 1979 рощ тд керiвництвом Г. П. Щедровицького, котрий е засновником i теоретиком даного способу методологiчного практикування - методу фшо-софування [5, 6]. З щею метою нами застосовано цровий психологiчний тренiнг та ОДГ зорiентований курс занять iз дисциплiни "Психолопя професiйно! креативносп"
Мета гри-третнгу: усввдомлення i подолання студентами внутрштх кордонiв свого мислення, вико-ристання ними всього розумового потенщалу для робо-ти над завданнями, як1 вимагають вОдшукання нових способ1в розв'язання новопосталих проблем i задач.
Завдання гри: знайомство з основними понят-тями стосовно розвитку творчого мислення (творчiсть, творче завдання, етапи творчого процесу, ментальнi моделi, креатившсть, пошукова творча ак-тивнiсть, шсайт тощо); розвиток у студента навичок i вмiнь керувати перебiгом власного творчого процесу; усвщомлення i подолання ним бар'ерiв (когнiтивних та особиспсних), що перешкоджають актуалiзацi! творчих ресурав та миследiяльнiсних потенцiй.
У rpi використовувалися технiки i методики когштивно! та арт-терапп. Крiм змiстовних вправ, що реалiзують мету i завдання, в тй були застосованi завдання, спрямоваш на розвиток згуртованостi гру-пи i щдвищення працездатностi и учасникiв.
Ця гра апробована в робоп зi студентами III -V курав ВНЗ. Кожна група учасник1в складалася з 12-15 оаб; робота проходила протягом п'яти дшв (30 академiчних годин).
Авторська програма навчально! дисциплiни "Психолопя професiйно! креативносп" складена для подготовки майбутнiх фах1вщв у сферi психологи i сощально! роботи.
Основне завдання курсу - ознайомити сту-денпв iз ключовими питаннями дiагностики креа-тивностi, теоретичними та практичними пiдходами до виявлення рiвня творчого потенцiалу конкретно! особистостi, специфшою застосування дiагностичних методiв при робоп з добору та подготовки кадрОв ви-робничих колективiв та оргашзацш. Це, як тдтвер-джуе пропедевтичний досввд, допоможе майбутнiм фахiвцям краще зрозумии психолопчш проблеми людини, особливосп !! тзнавально!, мотивацшно! та емоцшно-вольово! сфер, завдання та умову формування и як вщповвдально! особистосп i само-бутньо! шдиввдуальносп, оптимального узмютовлен-ня професшно! дОяльносп психолога i социального пращвника.
Практичний блок програми реалОзувався Оз за-стосуванням црово- Омпацшних i проблемно-
giagoriHHHHx $opM aKTHBi3aqii TBopHoi aKTHBHOcri crygemriB, CTHMygroBaHHa ixHix tbophhx 3gi6HocreH, 3giHCHeHHa hhmh npogyKTHBHoi MHcgegiagbHocri i cnpoMO^HOCTi 3peagi3yBaTH KpeaTHBHy i TBopHy pe-$geKcii BgacHHx gin i 3go6yTKiB.
npegMeToM BHBHeHHa HaBHagbHoi gucqungiHu e KpeaTHBHiCTb, oCHoBHi TeopeTHHHi nigxogu go go-Cgig^eHHH TBopHocri i KpeaTHBHoCTi, coqiagbHo-ncuxogoriHHHx aCneKTiB TBopHoi giagbHocTi Ta 3aCo6iB oцiнкн KpeaTHBHoCTi.
Mi^gucqungrnapm 3B'a3KH: ncuxogoria, 3aragb-Ha coqiogoria, negaroriHHa Ta BiKoBa ncuxogoria, $igo-co$ia, KygbTypogoria, icropia.
MeToro BHKgagaHHa HaBHagbHoi gнcцнпgiнн "ncuxogoria npo^ecinHoi KpeaTHBHoCTi" e CTBopeHHa yMoB gga onaHyBaHHa CTygeHTaMH 3aragbHHMH yaBgeH-hhmh ^ogo MeTogogorinHHx, HayKoBo-MeToguHHHx i npHKgagHHx npo6geM c^epu iHHoBaTHKH i ni3HaBagbHoi TBopnocTi, y 3HanoMCTBi 3 nigxogaMH go BHBHeHHa coqiagbHo-ncuxogoriHHHx acneKTiB TBopHoi giagbHocTi Ta 3aco6iB BHBHeHHa Ta oqiHKH KpeaTHBHoCTi.
OCHOBHHMH 3aBgaHHaMH BHBHeHHa gнcцнпgiнн "ncHxogoria npo^ecinHoi KpeaTHBHoCTi" e:
- ^opMyBaHHa cпeцiagbннх 3HaHb, ^o BH3HaHa-roTb 3aragbHi TeopeTHHHi yaBgeHHa npo TBopHicTb i Kpe-aTHBHicTb Ha 6a3i ocBoeHHa noHaTiHHo-KareropiHHoro anapaTy gнcцнпgiнн;
- $opMyBaHHa 3HaHb ^ogo pogi Ta мicцa TBopHoi giagbHocTi y CTpyKTypi 3gi6HocreH cy6'eKTa;
- ^opMyBaHHa qiHHocTen i BMiHb, noTpi6HHx gga opraнiзaцii Ta CTHMygaqii TBopHoi giagbHocTi cy6'eKTa hh rpynu.
5. Pe3y^bTaTH goc^ig^eHHH
ABTopcbKa KoHqenqia ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy npo^eciÖHHx tbophhx 3gi6Hocreä i MHcgeHHa MaH6yTHix ncHxogoriB nepeg6aHae 3giHCHeHHa TaKHx eTaniB:
• c^opMyBaTH y CTygeHTiB ochobh gga po3BHTKy KpeaTHBHoro MHcgeHHa, ^o cnpuaTHMe nepexogy Big nepeBa^Horo iHgyKTHBHoro (mKigbHoro) CTHgro MHcgeHHa go noBHo^HHoro gegyKTHBHoro Ta a6gyKTHBHo-ro (BH3iBCbKoro);
• nepeopieHTyBaTH TexHogorii, $opMH, MeTogu i 3aco6u BHKgagaHHa gнcцнпgiн 3 aKqeHTynoBaHoro npu-CBoeHHa CTygeHTaMH 3HaHb Ha nepeBa^He ixHe TBopHe BHpo6geHHa i KpuTHHHe Ta npogyKTHBHe BUKopucTaHHa.
HaBHagbHHH пpoцec y BH^in mKogi noBHHeH 6a-3yBaTHca Ha TaKHx пpннцнпax: npiopHTeTHocri caMo-CTiHHoro HaBHaHHa, cnigbHoi giagbHocTi BHKgagaHiB i CTygeHTiB, onopu Ha gocBig CTygemiB, iHgHBigyagi3aaii yHiH-Ha, egeKTHBHoro HaBHaHHa, po3BHTKy ni3HaBagbHHx no-Tpe6, ^opMyBaHHa TBopHoro MHcgeHHa, kphthhhoI pe-$geKcii' Ta oco6hcto1 BignoBigagbHocTi i TogepamTHocTi.
npiopHTeT caMocTinHoro HaBHaHHa.
OcKigbKH CTaHoBgeHHa gocBigy npo^ecinHo-TBopnoro MHcgeHHa aK rgu6HHHo oco6ucTicHoi aKocTi Mo^gHBe TigbKH nig Hac caMocTiHHoi TBopHoi giagbHocTi, to b opram3aqii ocBiTHboro пpoцecy ocHoBHa yBara noBHHHa 3ocepeg®yBaTHca Ha caMocTiHHin po6oTi CTygeHTiB (aK Ha aygmopHux 3amaTTax, TaK i b no3a-aygHTopHHn Hac), cnpaMoBamn Ha BHKoHaHHa 3aBgaHb,
ageKBaTHHx qigaM i 3aBgaHHaM KoHKpeTHoro eTany npo^eciÖHoi nigroToBKH.
Пpннцнп cnigbHoi giagbHocTi BHKgagaHiB i cTygeHTiB.
,3ga egeKTHBHoro po3BHTKy KpeaTHBHoCTi Ta pe-agi3aqii TBopHoro noTeHqiagy CTygeHTiB noTpi6Ha cnpuaTgHBa ncuxoeMoqiHHa aTMoc^epa b KogeKTHBi, CTBopeHHa aKoi 6a3yeTbca Ha cniBTBopHocri BHKgagaHa i CTygeHTiB, Ha ncuxocoqiagbHin napmerHocri ixHix B3aeMocTocyHKiB.
Пpннцнп onopu Ha gocBig CTygeHTiB, 3rigHo 3 aKHM ixHin ^HTTeBHÖ gocBig noBHHeH BHKopucToByBa-THca HaBKogumHiMH aK g^epego HaBHaHHa i caMoHaB-HaHHa. CTygeHT npuxoguTb go BH3 i3 neBHHM coqiagb-hhm Ta no6yTOBHM gocBigoM, HaBHHKaMH HaBHaHHa i, nonacTH, npo^eciÖHHM gocBigoM, aKHH Mo^e 6yTH aK no3HTHBHHM, TaK i HeraTHBHHM. ToMy, 3 ogHoro 6oKy, cgig BpaxoByBaTH Bci KoHCTpyKTHBHi, CTa6igi3yroHi horo MoMeHTH, a 3 iHmoro - HenTpagi3yBaTH gecTpyK-THBHi, gHcrapMoHinHi npoaBH.
Пpннцнп iнgнвigyagiзaцii HaBHaHHa nepeg6anae po3po6Ky ocBiTHix nporpaM BignoBigHo go KoHKpeTHHx npo^eciÖHHx BHMor, BpaxoByroHH oco6ucTicHi oco6gu-BocTi, gocBig Ta piBeHb nigroToBgeHocTi cTygeHTa go CHCTeMaTHHHoi ocBiTHboi giagbHocTi. A цe o3Hanae, ^o He gume Tpe6a BuaBHTH npo^eciÖHo 3opieHroBaHHH tbophhh пoтeнцiag ko^hoto HacTynHHKa, a h ctbophth yMoBH gga CTHMygroBaHHa noro po3BHTKy i 36araneHHa (y BHrgagi Bu6opy TexHogorin, MeTogiB, $opM, MexaHi3MiB HaBHagb-Horo BngHBy, 3MicTy 3aBgaHb i BnpaB Ta iH.).
Пpннцнп egeKTHBHoro HaBHaHHa nepeg6anae pe-agi3aqiro CTygeHTaMH nepeg6aneHHx aKageMiHHHx cbo-6og. BiH, 3oKpeMa, Mo^e 6yTH peagi3oBaHHH aK HagaH-Ha cTygeHTaM neBHoi cBo6ogH y BH6opi HanpaMKy HaB-HagbHo-ni3HaBagbHoi Ta HayKoBo-npuKgagHoi giagbHocTi, 3aco6iB i MeTogiB BHKoHaHHa 3aBgaHb, g^epeg gogaTKoBoi iн$opмaцii to^o.
Пpннцнп po3BHTKy ni3HaBagbHHx noTpe6 i no-myKoBoi cnpaMoBaHocTi ocBiTHboi giagbHocTi, 3rigHo 3 aKHM: a) pe3ygbTaTH HaBHaHHa o^HroroTbca 3a peagb-hhm piBHeM c^opMoBaHocTi thx hh iHmux BgacTHBo-CTen oco6ucTocTi, ii 3HaHb, yMiHb, HaBHHoK, цiннocтeн, CMHcgiB; 6) ocBiTHin npo^c ToTagbHo CTHMygroe $op-MyBaHHa y CTygeHTiB ni3HaBagbHoi мoтнвaцii i npo-^eciÖHoi nogiMoTHBaqii.
Пpoцec aKTHBi3aqii TBopnoro MHcgeHHa Han-Kpa^e Big6yBaeTbca 3a npo6geMHo-giagoriHHoro, mo-gygbHo-po3BHBagbHoro Ta iMiTaqinHo-irpoBoro THniB HaBHaHHa, aKi nepeg6anaroTb nocrinHy nocTaHoBKy i BupimeHHa HaBHagbHHx, HayKoBHx i npo^eciÖHHx npo-6geM, ^o cnpuHHHae 3agiaHHa TaKHx MexaHi3MiB, aK 3a-nHTaHHa i caMo3anHTaHHa, ^o 3a6e3nenyroTb KpuTHHHy oqiHKy BgacHHx 3HaHb, yMiHb, HopM, qiHHocTen, HaBH-hok; pe^geKciro aK pe3ygbTaT aHagi3y BgacHHx cnpo-Mo^HocTen, gocBigy, noTeHqiagy, oco6ucTy BignoBi-gagbHicTb CTygeHTa 3a npoqec i npogyKTH ocBiTHboi giagbHocTi, BgacHHH KygbTypHHH i npo^eciÖHHH po3BH-tok. 3aBgaHHro ^opMyBaHHa gocBigy TBopHoro MHcgeHHa CTygeHTiB Ba^gHBo nignopagKyBaTH Bci op-raHi3aqiHHi $opMH i MeTogu HaBHaHHa, BHKopucToByro-hh npu qboMy O^I.
В результат участО у ОДГ зорОентованих видах навчально! дОяльностО майбутш психологи засво!ли:
- основнО теорп творчостО та креативностО у соцюлогп, психологО! та фшософп, поняття та персоналл;
- види та загальш принципи творчостО; форми спОввОдношення творчостО та штелекту, методи вив-чення творчостО як Онтелектуального процесу;
- методи вивчення творчих здОбностей та креативностО як цшсного феномену;
- методи вимОрювання творчих здОбностей i креативностО;
- психологОчнО засади програм творчого ро-звитку, саморозвитку та стимулювання творчо! ак-тивностО.
Це дозволить майбутшм фах1вця психолопч-ного профОлю вмОти:
- органОзовувати та проводити науково-дослОдницьку роботу у сферО психологи творчостО, творчих здОбностей та креативностО;
- органОзовувати психолопчну стимулящю та пОдтримку творчо! активностО суб'екта чи групи; аналОзувати чинники, умови та процес вирОшення професшних творчих завдань;
- оцшювати i ситуацОйно актуалОзувати дОю творчих здОбностей; використовувати домагання i навички стимулювання власно! творчо! активностО.
6. Обговорення результат
Однак, незважаючи на великий масив до-слОджень у цш предметнОй сферО, все ж е пОдстави констатувати брак мОждисциплОнарних дослОджень, причому як здОйснених на нових парадигмальних засадах, так i конкретизованих емпОрично, у тому числО й експериментально. Тим бОльше, що розробка тематики розвитку творчих здОбностей та професшно! креативностО майбутшх фах1вщв психолопчного профОлю передбачае комплексшсть i взаемозалежне збагачення науково -рацюнальних та досвОдно-Онту!тивних способОв i прийомОв пОзнання того, що таке творчОсть, творчО здОбностО та креатившсть особистостО i як !х актуалОзувати у часопросторО сучасно-го ВНЗ.
ОД1 у вищОй школО здебОльшого проводяться у формО дискусОй з окремих питань теми; "професшних змагань", що потребуе вивчення додаткового ма-терОалу; захисту рефератОв, що активОзуе увагу всОх студентОв i сприяе розвитку доказовостО !хнього мислення; вирОшення конкретних професшних ситуацш-
них завдань (наукових проблем), гад час якого розви-ваються вмОння формулювати i вирОшувати проблеми, застосовувати на практищ теоретичнО знання; дОлових комушкативних Огор та Он.
7. Висновки
Процес формування у студентОв досвОду творчого мислення полягае у цшеспрямованш взаемоди, спОвтворчостО викладача i студента за спецОально ор-гашзованих умов Оз застосуванням чОтко спроектова-них механОзмОв, форм, методОв, засобОв та шстру-ментОв органОзацй' занять, що використовуються комплексно i залежать вОд завдань конкретного етапу "вирощування" професОйно! креативностО i методо-логОчного мислення.
Лiтература
1. Фурман, А. В. Оргашзацшно-дшльшсш Огри у вищш школО [Текст]: [монографш] / А. В. Фурман, С. К.Шандрук. - Тернотль: ТНЕУ, 2014. - 272 с.
2. Матюшкин, А. М. Концепция творческой одаренности [Текст] / А. М. Матюшкин // Вопросы психологии. -1989. - № 6. - С. 29-33.
3. Гнатко, Н. М. Проблема креативности и явление подражания [Текст] / Н. М. Гнатко. - М.: ИП РАН,
1994. - 170 с.
4. Смирнов, С. А. Философия игры (пролегомены к построению онтологии игры) [Текст] / С. А. Смирнов // Кентавр. - 1995. - № 2. - С. 26-36.
5. Щедровицкий, Г. П. Избранные труды [Текст] / Г. П. Щедровицкий. - М.: Шк. культ. политики,
1995. - 760 с.
6. Shchedrovitzky, G. P. Methodological problems of system research [Electronic resource] / G. P. Shchedrovitzky // General Systems. - 1966. - Vol. XI. - Available at: http://www.fondgp.ru/gp/biblio/eng/5
References
1. Furman, A. V., Shandruk, S. K. (2014). Orhani-zatsiyno-diyal'nisni ihry u vyshchiy shkoli. Ternopil': TNEU, 272.
2. Matyushkin, A. M. (1989). Kontseptsiya tvorcheskoy odarennosti. Voprosy psikhologii, 6, 29-33.
3. Gnatko, N. M. (1994). Problema kreativnosti i yavlenie podrazhaniya. Moscow: IP RAN, 170.
4. Smirnov, S. A. (1995). Filosofiya igry (prolegomeny k postroeniyu ontologii igry). Kentavr, 2, 26-36.
5. Shchedrovitskiy, G. P. (1995). Izbrannye trudy. Moscow: Shk. kul't. politiki, 760.
6. Shchedrovitzky, G. P. (1966). Methodological problems of system research. General Systems, XI. Available at: http://www.fondgp.ru/gp/biblio/eng/5
Рекомендовано до публкаци д-р психол. наук, професор Панок В. Г.
Дата надходження рукопису 22.05.2015
Шандрук Сергш Костянтинович, кандидат психолопчних наук, доцент, кафедра психологи та сощаль-но! роботи, Тернотльський нацюнальний економОчний ушверситет, вул. ЛьвОвська, 11, м. Тернотль, Укра!на, 46009 E-mail: S_Shandruk@ukr.net