CC BY
48
УДК 371.13
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.47425
ТВОРЧО-КОМУН1КАТИВНА ПОЗИЦ1Я МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЯК ПЕДАГОГ1ЧГА ПРОБЛЕМА
© Л. С. Левченко
Динамка розвитку суспшьства та поява нових можливостей для розкриття професшного потенцiалу су-часного фахiвця в галузi освти вимагають детального розгляду питання щодо комункативно'1 пiдготовки майбуттх учителiв, створення вiдповiдних умов для актив1зацИ' у них творчо'1 комункативно'1 позицИ) що сприятиме подальшому удосконаленню рiвня профеаонал1зму педагогiчних кадрiв. У статтi визначаеться розвиток особисткно'1 потреби у комуткативнш дiяльностi, забезпечення високого рiвня володтня системою комуткативних умть
Ключовi слова: творча особисткть, позицiя особистостi, стлкування, комунiкативна позицiя, комункати-вна активтсть, педагогiчна дiяльнiсть
The dynamics of the development of society and the emergence of new opportunities to expand a professional potential of the modern specialist in the field of education require detailed consideration of the issue of communication training offuture teachers, the creation of appropriate conditions for enhancing the creative communicative attitude that will be improving the level of teacher's professionalism. The development of personal needs in communicative activities, ensuring a high level of mastery of the communication skills system was determined in the article Keywords: creative personality, personality's attitude, communication, communicative attitude, communicative activities, educational activities
1. Вступ
Загальноприйняте розумшня освгги як засвоення людиною досввду минулих поколшь вступае сьогодш в гостру суперечнють з ïï потребою у творчш самореаль заци, з необхщшстю людини i сустльства виршувати нов1, рашше не вiдомi суп^ проблеми свиу, що стрь мко i непередбачено змiнюються. Стало реалiею поту-жне зростання уваги сучасноï вiтчизняноï i зарубiжноï психологи i педагопки до проблеми професшно1 твор-чосп учителя, викладача, студента, учня. Ми стали свщками ствердження на нашому демократичному освггаьому полi свггових досягнень теорп i практики творчоï самореалiзацiï особистосл (Григорiй Сковорода, Абрахаам Маслоу, Карл Роджерс, Антон Макаренко, Василь Сухомлинський та iншi). Це одна з фунда-ментальних i прогресивних теорiй XX-XXI стол1ть, яка допомагае ствердитися й реалiзуватися людиш в умо-вах тих ^зних виклик1в, як1 кожний iз нас ввдчувае щоденно.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Проблема професшного розвитку фахiвця, становления його професiоналiзму в контекст сучасних гумашстичних пiдходiв успiшно розробляеться в психологи пращ, професшнш педагогiцi, що знаходить свое ввдображення у науковому доробку А. Деркача, £. Климова, Т. Кудрявцева та ш. [1-4].
Вагомi за сво1'ми теоретичними i методичними результатами науковi надбання закладають фшософсь-ко-методологiчнi, психолого-педагогiчнi, методико-технолопчш орiентири подальшого наукового осмис-лення проблеми подготовки освiтянських кадрiв до ви-сокопродуктивно1' професiйноï працi, формування 1'х педагогiчноï творчостi, майстерностi, професюнал1зму як iнновацiйного вектора розвитку вищо1' педагогiчноï школи i водночас стало1' традицiï свiтовоï освiтньоï практики та вичизняно1' педагогiчноï освiти.
Багатший iсторико-педагогiчний досвiд досль джень проблематики професшно1' працi педагога, його професшно1 творчостi та майстерностi, а також ïx становления i розвитку накопичено у передовiй громадсь-кш, фiлософсько-педагогiчнiй думцi, що пройшла три-валий i динамiчний шлях еволюци пiд впливом рiзно-манiтниx соцiально-економiчниx, культурно-полтгач-них, морально-псиxологiчниx, освiтньо-виxовниx фак-торiв. На зламi ХХ-ХХ1 столиъ активiзувалися безпо-середнi комплекснi вггчизняш та зарубiжиi дослвджен-ня проблем педагогiчноï творчостi, майстерностi, про-фесюнал1зму, iнновацiйниx педагогiчниx теxнологiй (Н. Гузш; I. Зязюн; Н. К1чук; Н. Кузьмша; М. Лазарев; О. Пехота; Л. Пуковська; £. Рогов та ш.) [5-8].
Iсторико-педагогiчний аналiз науково1 лггерату-ри та суспiльноï практики засввдчив високу соцiальну цiннiсть i значущють творчоï та майстерно1 професш-но1 працi педагога та ефективних шляxiв стаиовления його педагогiчноï творчо1 майстерностi, професюналь зму; виявив генезис вироблених суспiльно i професiйно значущих прiоритетiв у розумiннi сутностi й техноло-гiчниx засад професiйного мистецтва педагога, творчо-комунiкативну позицiю майбутнього вчителя протягом усiеï iсторiï розвитку передово1' громадсько1' та фшо-софсько-педагопчно1' думки. До того ж вивчення пог-лядiв видатних педагогiв - мислителiв минулого щодо професiï педагога, оргашзацп його подготовки дозволяе знайти внутршш смисловi зв'язки фундаментальних класичних положень iз рiзномаиiтними сучасними нау-ково-теоретичними концепцiями i теxиологiями, що забезпечуе обгрунтований шдхвд до подальшого розгляду проблем творчо-комушкативно1' позицп учителя, як i визначення дiевиx шляxiв 1'х становлення та розвитку сучаснш системi неперервно1' педагопчно1' освiти.
Сучасний рiвень науково-методичних здобутшв вiтчизияноï школи щодо пiдготовки освиянських кад-рiв до творчо-комунiкативноï позици, як бачимо, за-кладаеться у попередш десятилiття в русi розвитку ш-
новацшних тенденцш реформування педагопчно! освь ти. 1х значения полягае у теоретичному обгрунтуванш, створенш моделей i лопчних схем педагопчно! д1яль-носл, формуваннi положень та закономiрностей. Фор-мування професiйно важливих якостей, педагопчних умiнь i здiбностей, компетентно! готовносп до педагопчно! дiяльностi, дослщження характеристик високо-продуктивно! педагопчно! пращ (Л. Кондрашова, Н. Кузьмша, О. Мороз, В. Сластьотн, Р. Хмелюк та iн.).
Це сприяло суттевому просуваннi комплексно! науки про вчителя i педагогiчну працю як галузь пси-холого-педагогiчних знань та закладало об'ективнi пе-редумови для тдготовки освiтянських кадрiв, що ввд-буваеться на тл пошуку ефективних шляхiв реформування педагогiчно! освiти, тдвищення !! якостi, пере-осмислення щлей модернiзацi! змiсту i технологи.
У психолого-педагопчнш лiтературi к1лькох останнiх десятилиъ дослiдженi науковi основи змiсту, сутносп, структури та функцiонального складу профе-сiйно-педагогiчного спiлкування (О. Бодальов, В. Гар-куша, I. Зимня, К. Казюта, В. Кан-Калик, О. Киричук, Г. Ковальов, Я. Коломшський, О.Леонтьев, А. Маркова, О. Мудрик, В. Семиченко, Л. Столяренко). Рiзнома-нiтнi аспекти проблеми формування культури педаго-гiчного спiлкування майбутнiх учителiв знайшли вщо-браження у роботах сучасних науковщв: Г. Балла, Л. Ба-рановсько!, С. Братченка, В. Грехньова, I. Зязюна, К. Левтана, Л. Петровсько!, М. Рибаково!, Г. Ридано-во!, С. Рябченко, I. Синицi,А. Стваковсько!, I. Тодоро-во!, I. Чернокозова та ш. Проблема комунiкативно! дiя-льностi учителiв посiдае важливе мюце у працях кла-сик1в П. Блонського, А. Макаренка, В. Сухомлинсько-го, К. Ушинського та ш. Шдхвд до спiлкування як особливого компоненту педагопчно! дiяльностi та питання комунiкативно! подготовки майбутнього вчителя розк-риваються в роботах В. Кан-Калика, В. Кашнiцького, О.Леонтьева, О. Мудрика, С. Орлова, Н. Тамарино!, £. Шиянова. Питання професiйно! та комушкативно! компетентностi розглядалися Л. Журавльовим, I. Зязю-ном, Н. Кузьмшою, М. Лук'яновим, О. Лебедевим, А. Панфшовою, Т. Панiною, В. Сластьоншим та iн. Не дивлячись на грунтовшсть та рiзнобiчнiсть дослiджень, залишаються маловивченими змiст, сутнiсть та структура активно! творчо-комушкативно! позицй, етапи, мехашзми, умови й технологи !! формування у майбут-нiх педагопв.
Теоретичний аналiз ключових понять досль дження - «творча особистiсть», «позищя особистостi», «спiлкування», «комунiкативна позицiя», «комушкати-вна активнiсть» - дав змогу засвiдчити актуальнiсть проблеми та множиннють пiдходiв до !! розумiння. У поглядах науковщв не юнуе едино! точки зору щодо розумiння сутносп творчо! комунiкативно! позицй' особистостi.
Для спещалкпв достатню складнiсть у подаль-шому вирiшеннi дослвджувано! проблеми становить невизначенiсть поняття «позицiя». Спроби шддати аналiзу поняття «позицiя» достатньо багаточисленш й iснуе рiзний змiст дефшщш. Змiст та сутнiсть його роз-глядаеться у фiлософi!, соцiологi!, психологи та, перш за все, у педагопщ.
Саме позицiя виступае показником щнносп осо-бистостi, виражае !! моральнi характеристики. Розвиток
позицй' постшно стимулюеться духовним ростом осо-бистосп, який включае у себе !! розумовий, емоцiйний та вольовий потенщал. А вироблення особистiсно! позицй' - процес неперервний i обумовлений. Зовш вiн виявляеться через дiяльнiсть, змiст яко! вiдображуе рiвень засвоення особистiстю визнаних у суспiльствi норм i цiнностей i впливае на вибiр можливостей реаль зацй' дш, рiшень, вчинк1в на кожному етат людського життя [9].
Оск1льки наше дослщження стосуеться творчо! комунiкативно! позици, вважаемо, що для визначення сутносп й змюту цього поняття та лопчного взаемоз-в'язку всiх його складових необх1дний також аналiз такого поняття як «творча особиспсть».
О. Пехота визначае творчу особистiсть як креа-тивну особистiсть, «яка внаслщок впливу зовнiшнiх факторiв набула необхщних для актуалiзацi! творчого потенцiалу людини додаткових мотивiв, особистiсних утворень, здiбностей, що сприяють, досягненню висо-ких результатiв в одному чи шлькох видах творчо! дiя-льностi» [10].
Потреби сучасного сустльства, його духовних i матерiальних сфер визначають проблему спшкування надзвичайно актуальною, тому що юнування людини можливе лише в процес спiлкування, яке виступае уш-версальною умовою людського буття. Саме в умовах рiзнопланового спiлкування вiдбуваеться процес соща-лiзацi! особистостi, !! залучення до духовних та матерь альних щнностей суспiльства, знайомство з його тра-дицiями. Ще В. Сухомлинський бачив у спшкуванш дзеркало загально! культури людини, мiрило !! штелек-туального багатства, показник кругозору, ерудици. Вш зазначав, що потрiбно створити таке спшкування, щоб кожне слово пробуджувало внутрiшнi духовнi сили, викликало внутршню роботу розуму i серця, спрямо-вану на самопiзнання i самовдосконалення [11].
Основною ознакою спiлкування е встановлення особливих стосунк1в, як1 характеризуються душевною спшьшстю, взаемодовiрою, вiдкритiстю, доброзичли-вiстю [11]. На думку А. Петровського [12], людина стае особиспстю у процесi спiлкування, входження у сустльство, з яким вона постшно контактуе. У проце-сi комушкаци кожна людина, яка е активним суб'ектом взаемоди, пiзнае оточуючий його сощаль-ний, природний та предметний свп, розвиваючи та поглиблюючи сво! вiдношення з ним. У комушкатив-нiй дiяльностi вiдбуваеться процес самотзнання i са-мореалiзацi! особистостi, !! розвиток, становлення та iндивiдуалiзацiя.
Осшльки неможливо уявити розвиток людини, саме юнування iндивiда як особистостi, його зв'язку з суспiльством поза процесом спiлкування з iншими людьми, цшком пояснюваним е той факт, що вивченню проблем спiлкування придметься значна увага у дос-лщженнях вiтчизняних та заруб1жних вчених, яш пред-ставляють рiзнi напрями людинознавства (Б. Ананьев, Г. Андреева, Г. Батищев, Л. Буева, Л. Виготський, А. Добрович, I. Зимня, М. Каган, K. Казюта, В. Кан-Калик, О. Киричук, О. Леонтьев, Б. Ломов, А. Мелж-Пашаев, Дж. Мвд, Б. Паригiн, А. Петровський, С. Рубь нштейн, В. Семиченко, В. Соковнш, Л. Столяренко, Е. Уiлсон, Т. Шибуташ, П. Якобсон, К. Ясперс та шш1) [13, 14]. I як закономiрний результат - ввдсутнють ед-
носи у тлумаченш природи походження, сутносп, змь сту та структури процесу сшлкування.
Але, не зважаючи на р1зноман1тн1сть точок зору, шдход1в, погляд1в дослвднишв на змют, сутшсть, структуру процесу сшлкування, науковщ сходяться у тому, що спшкування е неодмшною умовою 1нтелектуально! i сощально! д1яльност1 людини, ïï всеб1чного духовного й фiзичного розвитку, найважлившим джерелом ш-знання свiту, збагачення знань, думок, переживань, почуттiв, духовносп особистостi. Спiлкування мае вза-емний характер, оскшьки кожний з партнерiв шукае в iншому його внутршнш свiт, моральнi якостi. Але це можливо лише за умови узгодження зовнiшнiх та внут-рiшнiх чиннишв, як1 полягають у взаеморозумiннi, психолопчнш та емоцiйнiй сумiсностi, а також, що не менш важливо, ввд цiлей, завдань, форм органiзацiï, умов, рiвня знань, умiнь i навичок спiлкування.
Найближчою за змiстом, сутшстю та структурою до дослiджуваного педагопчного феномену виступае комунiкативна активнiсть особистосп. Аналiз досль джень, присвячених феноменологи комунiкативноï активностi показуе, що шдходи до ïï розумiння i ви-вчення у науковiй теорiï та практищ рiзнi. Комушкати-вна актившсть у сучаснiй науцi вивчаеться у рiзних концептуальних межах. Активнiсть у спшкуванш у науковш лiтературi визначаеться i як стан людей, яш взаемодшть, i як як1сть комунiкативноï' дiяльностi, i як прояв творчого ставлення до партнера по сшлкуванню, i як особистiсне утворення.
Комушкативна активнiсть базуеться на особис-пснш активностi та формуеться в процеа комушкати-вноï дiяльностi, iстотно впливаючи на як1сть цiеï кому-нiкативноï дiяльностi.
Так, у роботах О. Бодальова комушкативна актившсть аналiзуеться з позицш системностi, динамiч-носп та розвитку. О. Бодальов вадзначае, що активнiсть у спiлкуваннi - складне психолопчне утворення, скла-довими якого е пiзнавальна, емоцiйно-потребнiсна i поведшкова сфери [2].
В. Бехтерев шд активнiстю людини «в сферi спiвпрацi та спiлкування» розумiе вмшня слухати i чу-ти шших в спiльнiй дiяльностi i спшкуванш; здатнють до дiалогу; доброзичливе ставлення до людей, довiра до них; орiентування на позитивнi сторони i якосп оточуючих [1].
Мета статт - визначити розвиток особистiсноï потреби у комунiкативнiй дiяльностi, забезпечення високого рiвня володiння системою комунiкативних умшь.
4. Матерiали та методи дослвджень
Порiвняльний iнтерпретацiйний аналiз основних дефшщш дослвдження на матерiалi широкого масиву джерельноï бази дозволив нам виробити комплексний погляд на сутнiсть i змют дослiджуваного феномена, який до цього розглядався в науковiй лiтературi здебь льшого поелементно, через окремi сторони цього бага-тоскладового поняття та визначити активну творчо-комушкативну позицiю як складне особистiсне утворення, яке характеризуеться наявнютю шгересу та стiйкоï потреби у систематичному спшкуванш, емоцш-ним задоволенням на вах етапах комунiкативноï дiя-льносп, здатнiстю осмислювати процес спiлкування,
сформованютю комунiкативноï' культури та вмшь й навичок взаемодопомоги, творчого спшкування з дггь-ми, здатнiстю встановлювати та пiдтримувати необхвд-нi контакти з шшими людьми, а також оволодшням якостями, що важливi для м1жособиспсних стосунк1в. Активна творчо-комунiкативна позищя виявляеться, перш за все, у потребi та вмiннi висувати орипнальш комунiкативно-педагогiчнi проблеми, знаходити неста-ндартш способи 1х вирiшення, використовувати отри-манi знання та набутий сощально-комушкативний дос-в1д у нових педагопчних ситуащях, що обумовлюе установку на самовдосконалення особистостi на розвиток творчо-комушкативних здiбностей, умiнь та навичок.
Усвадомлення власних цiлей та бажання; вмшня орiентуватися у потоцi шформаци та самостiйно добу-вати необхвдш вiдомостi; вiра у себе, у можливють до-сягнення успiху в запланованих справах; усвiдомлення права на вибiр у будь-як1й конкурснiй ситуаци - не лише мене обирають, але й я обираю; вмшня звертати-ся та використовувати допомогу iнших людей, робити сшльниками при реалiзацiï своïх планiв; вмшня дю-тавати користь з помилок, вчитися на власному досвiдi та на досвщ iнших людей; натрапляючи на перешкоду, шукати новi способи ïï обшти; вiдчуття достатнiх сил та енерги для реалiзацiï своïх цiлей; прагнення до здо-буття досвщу, випробувань себе у нових галузях; непе-рервне усвiдомлення й корекщя своïх дiй у залежносп вiд отриманих результатiв; вмiння враховувати думки шших людей, не втрачаючи власноï позицiï, - усе це е характеристиками активноï творчо-комунiкативноï' позици особистосп.
Комушкативна актившсть включае в себе:
- емоцшний компонент, що виявляеться у по-чуттях симпатiï, товариськостi, дружби;
- шзнавальний компонент, що виявляеться в за-цiкавленому пiзнаннi учнем своïх ровесников;
- цiннiсно-орiентацiйний компонент, що знахо-дить свiй вияв у вмшш адекватно оцiнювати тi чи iншi якостi особи, орiентуючись при цьому на суспiльно значущi критерiï;
- предметно--дшовий, що виявляеться в шклу-ваннi про ровесников, старших i молодших за себе [7].
Теоретичний аналiз ключових понять дозволив нам визначити ознаки активноï творчо-комунiкативноï позицiï майбутнього вчителя, яш виявляються у таких показниках:
- володшня фундаментальними комунiкативни-ми знаннями, вмшнями та навичками (вольовi якостi, сощальна перцепцiя, вмiння мовленневого спiлкування, вмшня невербального контакту тощо), культурою спш-кування;
- наявнють у комунiкативнiй дiяльностi майбутнього вчителя цiннiсних життевих орiентирiв, соцiаль-на спрямованiсть особистосп на засвоення знань, умiнь, навичок;
- потреба у спшкуванш (прагнення до спшкування);
- штерес до самого процесу спшкування, само-стшшсть, вшповвдальшсть, iнiцiативнiсть;
- здiбнiсть швидко й нестандартно розв'язувати комушкативш навчальнi завдання;
- готовнiсть до комунiкативноï' та творчоï дiяль-носп; готовнiсть до гармонiзацiï iнтелектуального та
eMO^HHoro y negaroriHHOMy процесi;
- nparaeHHa go caMopo3BHTKy, CaMOOCBiTH Ta ca-MOBupa^eHHa;
- HaaBHiCTb eMnarinHux Ta pe^geKCHBHux 3gi6-HOCTen;
- 3gi6mcTb go iHHOBa^HHOi' giagbHOCTi.
AKTHBHa TBopHO-KOMyHiKaTHBHa no3H^a MaH6yT-
Hix negaroriB aK oco6ucTicHe yTBopeHHa npegCTaßgae Co6ow 6araTOKOMnoHeHTHy CTpyKTypy. HaMH 3a gonoMO-row TeopeTHHHoro aHagi3y HayKOBHx g^epeg 3 npo6ge-MaTHKH gocgig^eHHa, caMOO^HOK, eKcnepTHHx oцiнoк, cnocTepe^eHHa 3a KOMyrnKaruBHOW giagbHiCTW CTygeHiiB bh^hx negaroriHHux HaBHagbHux 3aKgagiB 6yga BH3HaHeHa CTpyKTypa gocgig^yBaHoro negaroriHHoro aBH^a aKa BKgMnae y ce6e n'arb B3aeMonoB'a3aHHx KOMnoHeHTiB.
Po3rgagaMHH aKTHBHy tbopho-KOMyHiKaTHBHy no-3h^m MaH6yTHix yHHTegiB aK egHiCTb li KOMnoHeHTiB: KorHiTHBHoro, aKciogorinHoro, npaKCeogoriHHoro, TBop-Horo Ta a^eKTHBHoro, mh o^HweMO ii c^opMOBaHicTb 3a HacTynHHMH KpmepiaMu: ni3HaBagbHO-pe$geKCHBHHH, noTpe6mCHO-MOTHBa^HHHH, npaKTHHHO -giHoBHH, oco6h-CTicHO-TBopHHH, eMO^HHO-BogbOBHH. npu BugigeHHi KpHTepilB C^OpMOBaHOCTi aKTHBHOl' TBOpHO - KOMyHiKaTHBHOi no3H^i MaH6yTHix negaroriB mh BpaxoByBagu TaKi BHMoru: KpHTepii noBHHHi po3KpHBaTHca Hepe3 pag noKa3HHKiB, y Mipy npoaBy aKHx MO^Ha cygHTH npo 6i-
gbmy hh MeHmy Mipy BHpa^eHOcri gaHoro KpuTepiw; KpHTepii noBHHHi Bigo6pa®am guHaMiKy BHMipwBaHOi aKOCTi b Haci i npocTopi (Ta6g. 1).
^.ocgig^eHHa cyTHOCTi, 3MicTy Ta crpyKTypu aKTH-BHOi TBopHO-KOMyHiKaTHBHOi no3H^i CTygeHTCbKOi Mogo-gi o6yMOBHgo po3po6Ky negaroriHHoi Mogegi $opMyBaH-Ha цboro CKgagHoro OCo6uCTiCHoro yTBopeHHa.
y poзpo6цi 3anponoHOBaHOi Mogegi mh Buxogugu 3 TBepg^eHHa, ^o negaroriHHa nigroTOBKa MaH6yTHboro BHHTega CKgagaeTbCa 3 ^yHgaMemagbHux 6goKiB: Teo-peTHHHoro, npaKTHHHoro Ta pe3ygbTaTHBHoro. y CTpyK-Typi eKCnepuMeHTagbHOi Mogegi mh BugigaeMO MeTy Ta 3aBgaHHa, aKi e nigrpyHTaM ^opMyBaHHa y CTygeHTiB aKTHBHOl TBopHO-KOMyHiKaTHBHOi no3H^i. TaK, MeToro 6ygo BH3HaHeHO pO3BHTOK OCO6HCTiCHOl nOTpe6u y KO-MyHiKaTHBHin giagbHOCTi; 3a6e3neHeHHa BHCOKoro piBHa BogogiHHa CHCTeMOW KOMyHiKaTHBHux yMiHb (3aragbHux Ta cпeцн$iнннх KOMyHiKaTHBHux yMiHb; eKCnpeCHBHux yMiHb; nep^muBHO-pe^geKCHBHHx yMiHb); KOHTpogb e^eKTHBHOCTi CnigKyBaHHa Ha OCHOBi BCTaHOBgeHHa 3BopoTHoro 3B'a3Ky; 3a6e3neHeHHa CO^agbHOi CnpaMO-BaHOCTi OCo6uCTOCTi Ha 3aCBoeHHa 3HaHb, yMiHb, HaBH-HOK Ta TBopHoro nigxogy go po3B'a3aHHa KOMyHiKaTHB-hhx 3aBgaHb; ^opMyBaHHa no3HTHBHOi Ä-KOH^n^i Ta ageKBaTHHx BHMoraM npo^eCinHOi giagbHOCTi nCuxoe-mo^hhhx CTaHiB.
Ta6guua 1
KoMnoHeHTH, KpHTepii Ta noKarrnnkh aKTHBHoi tbopho-KOMyHiKaTHBHOi пoзнцií MaH6yTHix yHHTegiB
CTpyKTypHi KoMnoHeHTH KpHTepii BHHBy noKUJUNKMi e^opMOBaHOCTi
KorHiTHBHHH ni3HaBa-gbHO-pe^geKCH-BHHH PiBeHb 3HaHb npo CyTHiCTb, ^yHKqii, CTpyKTypy, OCo6guBOCTi CnigKyBaHHa; piBeHb 3HaHb npo npo^eCinHO-negaroriHHe CnigKyBaHHa Ta Horo cпeцн$iкy; piBeHb 3HaHb npo CTHgi CnigKyBaHHa; 3gaTHiCTb OCMHCgwBaTH пpoцec CnigKyBaHHa, nporHO3yBaTH MO^guBi mgaxH po3BHTKy KOMyHiKaTHBHOi Crnya^i', KOHTpogwBaTH e^eKTHBHiCTb CnigKyBaHHa; 3gaTHiCTb go CaMoni3HaHHa Ta pe^geKCii; HaaBHiCTb apCeHagy KOMyHi-KaTHBHHx MeTogiB, npuHOMiB, 3aCo6iB; nparHeHHa go BgoCKOHageHHa npo^eCiÖHux 3HaHb, yMiHb Ta HaBHHOK.
ÄKCiogoriHHHH noTpe6Hi-CHO-MOTHBa-^hhhh OCo6uCTiCHa noTpe6a y CnigKyBaHHi, iHTepeC go Hboro; yCBigoMgeHHa oco6hctoi' Ta npo^eCinHOi 3HaHy^OCTi BignoBigHoro piBHa TBopHoi KOMyHiKaTHBHOi пoзнцií; HaaBHiCTb ^HHiCHHx ^HTTeBHx пpннцнпiв Ta opieHTupiB y C$epi CnigKyBaHHa; nparHeHHa 3a BgaCHHM 6a®aHHaM Ta iнiцiaтнвoro 6paTH yHaCTb y KOMyHiKaTHBHin giagbHOCTi; CO^agbHa CnpaMOBaHiCTb OCo6uCTOCTi Ha 3aCBoeHHa 3HaHb, yMiHb Ta HaBH- hok; 3gaTHiCTb go o6'eKTHBHoi oцiнкн noBegiHKH i BHHHKiB HaBKogumHix Ta cboix BgaCHHx; opieHTOBaHiCTb Ha OCo6uCTiCHy Mogegb B3aeMogii.
npaKCeogoriH- HHH npaKTHH- HO-giHOBHH PiBeHb C^opMOBaHOCTi 3aragbHux Ta cпeцн$iнннх KOMyHiKaTHBHux yMiHb; piBeHb C^opMOBaHOCTi eKCnpeCHBHux yMiHb; piBeHb C^opMOBaHOCTi nep^muBHO-pe^geKCHBHHx yMiHb; piBeHb po3BHTKy KygbTypu MOBgeHHa; piBeHb C^opMOBaHOCTi OCo6uCTiCHO-3HaHy^Hx gga npo^eCinHO-negaroriHHoro CnigKyBaHHa aKOCTeH Ta puC; HaaBHiCTb goCBigy coцiagbнo-KOMyHiKaTHBHOi' giagbHOCTi; noTeH^ag CaMopo3-BHTKy KOMyHiKaTHBHOi пoзнцií
TBOpHHH OCo6HCTi- CHO-TBOpHHH PiBeHb po3BHTKy TBopHoro MHCgeHHa, BHaCgigoK aKoro CnigKyBaHHa BHCTynae aK pi3HOBug negaroriHHoi TBopHOCTi; KpeaTHBHiCTb Ta li npoaB y negaroriHHOMy CnigKyBaHHi; nomyK tbophhx nigxogiB go po3B'a3aHHa KOMyHiKaTHBHux 3aBgaHb, yMiHHa BHCyBaTH opuriHagbHi KOMyHiKaTHBHO-negaroriHHi npo6geMH Ta 3HaxoguTH HeCTaH-gapTHi CnoCo6u ix BupimeHHa
Ä^eKTHBHHH emo^hho- BogbOBHH ryMaHiCTHHHa yCTaHOBKa Ha CnigKyBaHHa; piBeHb igeнтн$iкaцil i3 coцiagbннмн Ta MaH6yTHiMH BHKOHyBaHHMH npo^etiÖHHMH pogaмн;пcнхoeмoцiннi CTaHH, ageKBaT-Hi BHMoraM npo^eCiÖHoi giagbHOCTi; no3HTHBHa Ä-кoнцeпцia; 3agoBogeHHa Big KOMyHiKaTHBHOi giagbHOCTi; piBeHb po3BHTKy eMnaTii; piBeHb po3BHTKy negaroriHHoi iнтyiцií Ta negaroriHHoro onTHMi3My; HaaBHiCTb BogbOBux aKOCTeH, ^o go3BogawTb npogyKTHBHO gogaTH CTpeCOBi CHTyaqii
Етапн формування
У зв'язку з поставленою метою було визначено основт завдання формування у студенпв педагогiчних спецiальностей активно! творчо-комушкативно! позицй':
- ознайомити майбутшх фахiвцiв iз системою знань про сутшсть, структуру, функци та особливосп спiлкування взагалi та професiйного зокрема;
- розвинути здатнiсть осмислювати процес сшлкування, прогнозувати можливi шляхи розвитку комушкативно! ситуаци;
- сформувати стшку потребу у спiлкуваннi, ввдповвдний штерес до комунiкативного процесу, прагнення студенпв за власним бажанням брати участь у комушкативнш дiяльностi, ввдповвдш цiннiснi життевi принципи, орiентири та мотиви у сферi спiлкування;
- сприяти формуванню високого рiвня шенти-фiкацi! iз виконуваними професiйними та сощальними ролями й комплексному та систематичному застосу-ванню майбутнiми вчителями системи комушкативних умiнь i навичок у подальшому професiйному та осо-бистюному зростаннi.
Враховуючи мету та завдання формування активно! творчо-комунiкативно! позицй' студенпв вищих педагогiчних навчальних закладiв, визначено Г! змют. Вш передбачае оволодшня майбутнiми фах1вцями системою знань, умшь та навичок продуктивно! комушкативно! дiяльностi, яка забез-печуе ефективне формуван-ня творчо! комушкативно! позицй' особистосп та е необидною для результативного здшснення професшно! дiяльностi.
Змют формування активно! творчо--комушка-тив-но! позицй' студенпв спрямо-ваний на вирiшення конкрет-них, чiтко окреслених завдань за допомогою певних техно-логiй та метода на кожному еташ формування дослвджу-ваного особистюного утво-рення.
На цшьовому етапi усвiдомлення студентами свое! позицй' у спшкуванш, визначення мети, завдань, орiентирiв власно! комушка-тивно! дiяльностi доречним е використання тренiнгово! технологи, задачного та п1-рового пiдходiв, методу бе-сiди та розробки студентами вдиввдуально! програми та плану професiйного самов-досконалення на основi ви-вчення власного рiвня активно! комушкативно! пози-ци, визначення особистiсних рис, важливих для продуктивного спшкування в осо-бистiснiй та професюна-льнiй сферах.
На еташ планування власно! комунiкативно! дiя-льносп можливе застосування тренiнгiв особистiсного росту, технологи проблемного та дiалогiчного навчан-ня, методiв бесiди, диспуту, конференци, годин спiл-кування.
За допомогою особистiсно-орiенговано! технологй' (на основi принципу рольово! перспективи) та семь нарiв, практикумiв, вирiшення проблемних ситуацiй можна забезпечити здiйснення практично! дiяльностi, спрямовано! на самостiйне отримання нових знань, формування певних комушкативних якостей та оволодшня необхвдними вмшнями та навичками сп1лкування.
Оцiнка, контроль та корекщя свое! комушкатив-но! позицй' здшснюеться при застосуваннi треншгово-го, iмiтацiйно-iгрового та задачного пiдходiв. На цьому етапi доцiльними будуть так методи, як рольовi, дiловi та творчi iгри, дискуси, тренiнги, шдготовка конкурс-них робiт та доповвдей на студентськ1 конференций
Схему поетапного формування активно! творчо-комунiкативно! позицй' майбутшх учител1в представлено на рис. 1. Ввдповщно до етапу формування активно! твор-чо-комунiкативно! позицй' визначено мету i завдання, а також технологй' та методи, що сприяють досягненню мети кожного етапу та реалiзацi! визначених завдань.
Формування активно! творчо-комуткатившн позицй
Мета i завдання
Щльовнн -усьщомлення студентами и oc*i ПОШН11 у ("iii'iKyiaMMi. пока« ння метн, шдаль, орхнтнрв
в лск н01
к о мушк а тнх но'i
ЮЯПЬНОСТ!
Технологи та методи
Ознайомпе ння майб yroix ф;кшцш Ь системою знань про сутшсть, структуру, функцИ та особпивост! с тогоздеання взагат та профеакного зокрема
Mona ацшшш -
планут ания к омуток атнх: НО 1 дгапьноедд (ионафнш sac о б л. лрнйомй i способа догягнення по ставлено! метн)
Те хнолоп! пробпемно-пошукоЕого навчання. треншгово!, особисттсно opieirroEaHi технологи, Еирошення прэбпемних ситуацш i педагопчних задач мжровикпаданн^ ральав1 та гщюы iipit, дискуси, трешнги, спшкування
Розвинути здатнгсть осмислювати процес
спшкування, прогнозувати можлив1
шляхи розвитку юмугагативно! ситуацй
Змктов но Д1я."1ь>пгнин — здшснення if 1 Kin чти ддятьиостт, спр»юван>1 на самостшне одр нмання шнх знань, формухання nei ннх к о мл так атнз; них якостен таоколодшня нпбщнндн лтчмнячн та наьнчкамн t niiiKvi линя
Трешнги особ истюного росту, конференцй, години спшкування те хнешоги проблемного та д1апогдчного навчання, методи бесщи,
диспуту, розробка 1ндив1д^альних проекпв
Сформ5®ати спйку потребу у cninKyBaHHi, вшпов1дний штерес
до комушкативного процесс прагнення студентов за власним бажанням брати участь у комушкативнш ШЯПЫЮСТ!, El ДПОБЩН1 niHHicHi життев1 принципи, ораентири та МОТИЕИ усфер1 спшкування
А натткчнин -оцшката контроль cioci комрокатю hoi нозншд
(снс твиатнчне лор Ьняннн р езультатц; окр огосх еталп- тфодесу з пер едбачуь аннчн ор кнтнрамн та крнтнчна ошнка с 101л дос ягне ны
Особисткно ороентоЕана технслопя(на ccHosi принципу рапьовса перспективи) та семшари пракгикуми, Еирошення проблемних сит^вцш, трешнги самошзнання, стпку'Еаннд ссобисисного росту, ауготрешнги, тюрщ
птгтглгл 3 ичтгпр.ттями М1СТЯ
Спрхсгги формув аьшзо еисоиого Р'Икя
щенти^шадии Еиконутанимн гфоф есшними та согдальними pimnt к комплексному та систематичному засгосуканню маибуишлн Ечителями
системи комуткагиЕних утлнь i нахичок у по дальше му професшюму та о со б ic tic ному зре с такта
ТрвсЬсгокмн, vnrmonfo-
iipoEMH та !ад.иннн пЬ^ pfXTTbOl i, nÜDBi та и op й iii>M. d: >i fc 'ipmHIM, гадготопга »: omk >p cmmx p 06 ir та ЛОЮЕЩШ на Cl^lSHICui
коиффаашро]р№&:а h;iiii оц^шшх ггр о»: iii
Рис. 1. Схема поетапного формування активно! творчо-комунiкативно! позицй' майбутшх учителiв
5. Результати дослщження
Результатившсть формування активно!,' творчо-комунiкативноï позицiï майбутшх педагогiв передбачае певнi рiвнi сформованосп досл1джуваного особиспс-ного утворення. Вони визначаються на основi компонент, критерив та показникiв творчо1' комушкативно1' позицй. Залежно вiд мiри 1'х прояву та вiдповiдного ступеня розвиненосп основних компонентiв творчо-комунiкативноï позицй' було визначено чотири рiвнi сформованосп ïï основ у майбутнix учителiв - високий, достатнiй, середнiй,початковий.
6. Висновки
Таким чином, враховуючи, що формування активно! творчо-комушкативно! позицп майбутнix учи-телiв виступае основою ïxнього професiйного станов-лення, необхщне визначення сукупностi виxiдниx засад, принцитв, умов, етапiв, органiзацiйниx форм у виглядi навчальних дисциплiн комунiкативноï спря-мованостi, ïx навчально-методичне забезпечення, а також здiйснення апробацiï науково-методично].', сис-теми формування активно!,' творчо-комунiкативноï позици у навчальному, процесi вищоï педагогiчноï школи. Подальшого вивчення потребують так аспек-ти проблеми, як: розробка iндивiдуальниx моделей активiзацiï творчо-комунiкативноï позицiï студентiв у процесi вивчення психолого-педагопчних дисциплiн; вивчення можливостей шновацшних педагогiчниx теxнологiй з метою ефективного впливу на формування активноï творчо-комунiкативноï позици майбу-тнix учителiв.
Л1тература
1. Бехтерев, В. Ф. Активность личности: психолого-педагогические аспекты воспитания в современных условиях : учебное пособие [Текст] / В. Ф. Бехтерев. - Красноярск : КГУ, 1996. - 140 с.
2. Бодалёв, А. А. Психология общения [Текст] /
A. А. Бодалев. - М. : Издательство «Институт практической психологи», Воронеж : НПО «МОДЭК», 1996. - 256 с.
3. Буева, Л. П. Человек: деятельность и общение [Текст] / Л. П. Буева. - М. : Мысль, 1978. - 216 с.
4. Васюра, С. А. Коммуникативная активность школьников подросткового возраста и ее развитие [Текст] / С. А. Васюра // Психологическая наука и образование. -2002. - № 3. - С. 35-44.
5. Волошина, Т. В. Психологические механизмы повышения уровня активности общения [Текст] : дс. ... канд. психол. наук / Т. В. Волошина. - Новосибирск, 1996. - 144 с.
6. Киричук, В. О. Психолого-педагопчш умови сти-мулювання сощально-комушкативнох активност стар-шокласниюв [Текст] : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. пед. наук : 13.00.01 «Теорiя та методика професiйноï освгти» /
B. О. Киричук. - К.: НПУ, 1998. - 18 с.
7. Киричук, О. В. Формування в учтв активна життевоï позицй [Текст] / О. В. Киричук. - К.: Рад. Школа, 1983. - 137 с.
8. KocoBa, H. M. OopMnpoBaHne KoMMyHHKamBHon aK-thbhocth ywrem [TeKCT] : guc. KaHgugaTa ncux, HayK : 19.00.07 / H. M. KocoBa. - M., 1988. - 258 c.
9. .a3e6Ha, O. M. OopMyBaHHa aKTHBHoï eKonoriHHoï no3H^ï nigniTKiB [TeKCT] : guc. KaHgugaTa neg. HayK: 13.00.07 / O. M. toeÖHa - K., 2004. - 219 c.
10. nexoTa, O. M. OcBÎrm TexHonoriï [TeKCT] : HaBH. -MeTog. nociÖHHK / O. M. nexoTa, A. 3. KyKTeHKo, O. M. .Hro-6apctKa Ta îh. - K. : BngaBHH^reo «A.C.K.», 2003. -160 c.
11. CyxoMïïHHctKHn, B. O. EaTtKÎBctKa negaroriKa [TeKcT] / B. O. CyxoMïïHHctKHn. - K.: PagmctKa mKona, 1978. - 263 c.
12. nerpoBcKHH, A. B. ncnxonoraa [TeKcT] / A. B. neipoB-ckhh, M. r. ^pomeBcKun. - M.: ÀKageMua, 2006. - № 5. - 512 c.
13. plixob, B. B. ncuxonoranecKHe ochobli KoMMyHu-KaTHBHon ncnxonoran: guc. goK. ncnxon. HayK : 13.00.05 [TeKcT] / B. B. plmob. - hh^hhh HoBropog, 1995. - 323 c.
14. TyöcKHn, E. O. ohtoco^ckhh энцнкпonegпнecкпп raoBapt [TeKcT] / nog. peg. E. O. TyöcKoro, r. B. KopaônëBon. -M.: HHOPA, 1997. - 576 c.
References
1. Behterev, V. F. (1996). Aktivnost lichnosti: psihologo-pedagogicheskie aspektyi vospitaniya v sovremennyih usloviyah : uchebnoe posobie. KGU, 140.
2. Bodalev, A. A. (1996). Psihologiya obscheniya. Moscow : Izdatelstvo «Institut prakticheskoy psihologi», Voronezh : NPO «MODEK», 256.
3. Bueva, L. P. (1978). Chelovek: deyatelnost i obschenie. Moscow : Myisl, 216.
4. Vasyura, S. A. (2002). Kommunikativnaya aktivnost shkolnikov podrostkovogo vozrasta i ee razvitie. Psiholog-icheskaya nauka i obrazovanie, 3. 35-44
5. Voloshina, T. V. (1996). Psihologicheskie mehanizmyi povyisheniya urovnya aktivnosti obscheniya : ds. ... kand. psihol. nauk. Novosibirsk, 144.
6. Kirichuk, V. O. (1998). Psihologo-pedagogIchnI umovi stimulyuvannya sotsIalno-komunIkativnoYi aktivnosti starshoklas-niklv : avtoref. dis. na zdobuttya stupenya kand. ped. nauk : 13.00.01 «Teorlya ta metodika profeslynoYi osviti». Kyiv : NPU, 18.
7. Kirichuk, O. V. (1983). Formuvannja v uchniv aktyv-noi' zhyttjevoi' pozycii'. Kyiv : Rad. Shkola, 137.
8. Kosova, N. M. (1988). Formirovanie kommunikativnoy aktivnosti uchitelya : dis. kandidata psih, nauk : 19.00.07. Moscow, 258.
9. Lazebna, O. M. (2004). Formuvannja aktyvnoi' ekologichnoi' pozycii' pidlitkiv [Tekst] : dys. kandydata ped. nauk: 13.00.07. Kyiv, 219.
10. Pjehota, O. M., Kuktenko, A. Z., Ljubars'ka, O. M. et al. (2003). Osvitni tehnologii' : navch. - metod. posibnyk. Kyiv : Vydavnyctvo «A.S.K.», 160.
11. Suhomlyns'kyj, V. O. (1978). Bat'kivs'ka pedagogika. Kyiv : Radjans'ka shkola, 263.
12. Petrovskij, A. V., Jaroshevskij, M. G. (2006). Psihologija. Moscow : Akademija, 5, 512.
13. Ryzhov, V. V. (1995). Psihologicheskie osnovy kommunikativnoj psihologii: dis. dok. psihol. nauk : 13.00.05. Nizhnij Novgorod, 323.
14. Gubskij, B. F., Korabljovoj, G. V. (1997). Filosofskij jenciklopedicheskij slovar'. Moscow : INFRA, 576.
Рекомендовано до публгкацИ' д-р пед. наук, професор Дехтяренко Т. М.
Дата надходження рукопису 20.06.2015
Левченко Людмила Степашвна, кандидат педагопчних наук, доцент, кафедра педагопки вищоï школи та педагопчного менеджменту, Сумський державний педагогiчний унiверситет iм. А. С. Макаренка м. Суми, вул. Роменська 87, Суми, Украна, 40000 E-mail: ipp-sumy@yandex.ua
