CC BY
6Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 2. 2010 г. С. 209-214.
УДК 343.213.1:340.137.3
ШЛЯХИ АДАПТАЦП НАЦЮНАЛЬНОГО КРИМ1НАЛЬНОГО ЗАКОНУ НОРМАМ КОНВЕНЦП ООН ПРОТИ КОРУПЦП
Губанова О. В.
Тавршський нащональний ушверситет 1м. В. I. Вернадського, Смферополь, Украта
У стата дано ана^з деяких термшв i понять, використовуваних в мiжнародних Конвенщях про-ти корупцй i !х невiдповiдностi деяким поняттям у нацiональному кримiнальному i превентивному законодавств^
Ключовi слова: корупщя, корупцiйний злочин, корупцiйне правопорушення, суб'ект корупцшно-го правопорушення, державна посадова особа, хабар, конфюкащя.
Загальновщом1 результаты дослщжень, проведених вюьмома м1жнародними ор-гашзащями, яю були оприлюднеш виконавчим директором «Трансперенс 1нтер-нешнл-Украша» Ларисою Денисенко, зпдно з якими Укра!на за р1внем корумпова-ност займае трете мюце серед кра!н свгту. З висновками проведених дослщжень можна погоджуватися або сперечатися, проте шхто не може сьогодш заперечувати той факт, що високий р1вень корупцп в Украш не може не надавати негативну дда фактично на вс сторони громадського життя. Отже проблема дослщжень з питань протидп корупцп не перестае бути актуальною.
Зловживають своею владою чиновники як в крашах з ринковою економшою 1 надзвичайно високим р1внем демократ, так { в крашах з адмшютративно-командною системою 1 тотаттарним пол1тичним режимом. Продаються як службо-вщ, яю отримують м1зерну офщшну плату за свою працю, так { службовщ, яю ма-ють дуже висок офщшш доходи. За оцшками фах1вщв Св1тового банку на хабар1 щор1чно в свт витрачаеться понад 80 млрд. долар1в США, що перевищуе нацюна-льний валовий прибуток Украши [1, с. 168].
Корупщя залишаеться загрозою демократп { верховенству закону, правам лю-дини, економ1чному прогресу у всьому свт. Як вщзначае Оргашзащя Об'еднаних Нацш, коли б не питання боротьби з тероризмом, корупщю вважали б за найпрюри-тетшшу проблему сьогодення. Багато держав це визнали { прийняли виклик.
Саме тому Украша робить кроки на шляху до св1тово! штеграцп протидп зло-чинност 1, насамперед, корупцп. Але таю штеграцшш процеси не можуть не впли-вати на нацюнальну нормотворчють, вщповщшсть яко! м1жнародним нормам - одна з умов знаходження Укра!ни в св1товш демократичнш елт. Проте постшне, не зважене внесення до кримшального закону Укра!ни термшологп { м1жнародних норм, не шдкршлене шшими нацюнальними законодавчими актами, безумовно, ви-кличе кол1зп 1 проблеми в правозастосовнш практищ, зокрема, при здшсненш кри-мшально-правово! кватфшацп. Тому за цшь ще! статп я ставлю проведення деяких пор1внянь норм м1жнародного та нацюнального законодавства.
Сучасне розумшня термш «корупщя» придбав в м1жнародних документах в пе-рюд 70-90 рр. минулого стол1ття, що було закршлено в 1979 р. Генеральною Асамб-
леею ООН в Кодекс поведшки посадових осiб. Одним з перших, мiжнародних ан-тикорупцшних документiв стала Конвенцiя з боротьби iз пiдкупом iноземних посадових ошб в мiжнародному бiзнесi, прийнята в 1997 рощ i шдписана 35 кра'нами. З того часу прийнято ряд iнших важливих документа, у тому чи^ Конвенцiя Ради Свропи Про цивiльно-правову вiдповiдальнiсть за корупщю, де мова йде про вщ-шкодування збиткiв, нанесених корупщею, зокрема про дiйснiсть договорiв i конт-рактiв, висновок яких був пов'язаний iз здiйсненням корупцiйних дiянь i спряму-ванням прибутку вщ них на вiдшкодування збитку.
1снуе ще ряд важливих рекомендацiй, яю, хоча не вважаються обов'язковими мiжнародно-правовими iнструментами, е, проте, дуже важливими орiентирами для европейських кра!н. Зокрема, схвалеш в 2000 р. Рекомендаци про поведiнку держа-вних посадових ошб, а також Рекомендаци 2003 року про запобтання корупци у фшансуванш полiтичних партiй i передвиборчих кампанш.
Спостерiгае за дотриманням договорiв i рекомендацiй ГРЕКО - «Група держав по боротьбi з корупщею», в яку входять бшьше 40 держав, у т.ч. Укра!ни, що при-едналася до не! 1 ачня 2006 р.
Конвенцiя ООН проти корупци, що була вiдкрита для пiдписання у вереснi 2003 р. i вступила в дда в 2005 р., йде дат, нiж европейськi конвенцп. Мова в нш йде i про те, як вщшкодовувати втрати вiд корупци з використанням конфiскованих грошей, конфюковано! власностi. Вiтчизнянi науковцi, зокрема Невмержицький Е. Ф., Мiрошник М. I., неодноразово пропонували аналогiчну модель вщшкодування збитку, заподiяного злочинами з ознаками корупци [1, с. 336-340, 2, с.172-176].
У законодавчш базi, що спрямована на протидiю корупцп i службовим злочи-нам, без ознак корупцп, Укра'на поступово вiдображае т норми, що мiстять мiжна-родш правовi акти. Проте в цих актах е деякi термiнологiчнi невщповщносп, якi необхiдно враховувати при сшввщношенш мiжнародних норм з вiтчизняною превентивною нормотворчютю.
I на цьому аспект я б хотiла зупинитися докладшше. Як iлюстрацiю можна привести поняття «Державно! посадово! особи» як основного суб'екта корупцшних злочинiв, що мютиться в Конвенцп Ради Свропи, яке не можна зютавляти з понят-тям «Державного службовця» i не зовсiм можливо з поняттям «Посадово! особи» в кримiнальному прав^ в тому тлумаченнi, як воно визначене в примаках до ст. 364 УК Украши [3]. Наш кримшальний закон в якост посадово! особи визначае набага-то ширше коло осiб, у т.ч. й шоземщв, що здiйснюють вiдповiднi повноваження. У той же час !х загальною ознакою е виконання посадовою особою державних функ-цiй. Стосовно нашого закону такi функцп можна розглядати вщносно з виконанням оргашзацшно-розпорядчих або адмiнiстративно-господарських обов'язкiв.
Закон «Про заходи запобтання i протидп корупци», що був прийнятий 11 лип-ня 2009 року, але так i не набув чинностi, досить широко, в порiвняннi iз Законом «Про боротьбу з корупщею», трактуе поняття «суб'ект вщповщальносп за коруп-цiйнi правопорушення» (ст. 2), вщшсши до них як осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або оргашв мiсцевого самоврядування, так i осiб, якi для цшей вказаного Закону прирiвнюються до ошб, що виконують функцп держави або оргашв мюцевого самоврядування [4].
Врaховyючи можливють тaкого широкого трaктyвaння суб^кту, не можу не погоди-тися з думкою Невмержицького Е. Ф. про необхщшсть, у тaкомy рaзi, вкaзaти серед сyб'eктiв не тшьки керiвникiв громaдських оргaнiзaцiй, що чaстково фiнaнсyються 3a рaхyнок держaвного бюджету, aле i керiвникiв полiтичних тартш, дiï яких в перь од передвиборчих компaнiй мaють яскрaво вирaжений корyпцiйний хaрaктер [2, с. 312].
Друга суперечнють e в змют поняття «хaбaр». В принципi, зaгaльно прийняте поняття хaбaрa як мaйнового блaгa, яке мae вaртiсний еквiвaлент. Це не обов'язково рiч, яку можш помaцaти рyкaми, це може бути послуга. Але чи можш розглядaти як предмет хaбaрa нaдaння послуг, якi не мaють ринково1' цiни aбо мaють ïï та ть ньовому ринку? Можливий, нaприклaд, хaбaр у формi послуги з вбив^та конкурен-тa. Хaбaр у формi сексyaльних послуг в тих крaïнaх, де сексyaльнi послуги не e видом iндивiдyaльноï трудово1' дiяльностi, як в Укрaïнi. I Пленум Верховного Суду Укрaïни дae, нa вiдмiнy вiд Конвенцiï, однозтачну вiдповiдь, що цi дiï не можуть бути предметом хaбaрa. I тaкий стaн речей в yкрaïнськiй нayцi викликae знaчно ме-нше суперечок, чим, скaжiмо, можливiсть легaлiзaцiï проститyцiï вiдповiдно до кта-сифiкaторa професiй ООН.
Третя сyперечнiсть. 3a Конвенцieю обiцянкa дaти хaбaр yтворюe сaмостiйний склaд злочину, тодi як з погляду шшого зaконодaвця об^нта дaти хaбaр склaд злочину не yтворюe. Ця невiдповiднiсть неминуче викликae дискyсiю в нayковомy середовищi, i, можливо, iснyючi норми потрiбно буде приводити у вiдповiднiсть iз eвропейськими пiдходaми, iнaкше ми стaвимо таших i iноземних чиновникiв в нерь вне положення.
Нaстyпнa сyперечнiсть пов'язaнa з тим, що зa нaшим кримiнaльним зaконодaв-ством сaмa по собi дaчa хaбaрa aбо отримaння хaбaрa не утворюють склaдy легат-зaцiï вiдмивaння грошових коштiв, отримaних злочинним шляхом, як це мae нa yвa-зi ст. 13 Конвенцiï. Для того, щоб цi дiяння могли бути квaлiфiковaнi вiдповiдно до зaконy Укрaïни тaк сaмо, необидно, щоб вони були викорисгаш для здшснення тд-приeмницькоï aбо iншоï економiчноï дiяльностi, aбо з ними бyлa здiйсненa ята-небудь фiнaнсовa оперaцiя aбо оперaцiï. Це сaмо по ot6í не викликae нiяких супере-чностей iз зaконом, що дie, i, нa мiй погляд, не потребye яких-небудь змiн.
Немae вщповщност i мiж перелiком корyпцiйних злочишв, пропоновaним Конвенцieю i тим, що ми можемо вщнести до тaких зa чинним зaконодaвством.
До корупцшних злочинiв Конвенцiя вiдносить [5, с. 11]:
• Пщкуп нaцiонaльних посaдових осiб (ст. 15)
• Пщкуп iноземних держaвних посaдових осiб i посaдових осiб мiжнa-родних оргaнiзaцiй (ст. 16)
• Розкрaдaння, непрaвомiрне привлaснення aбо iнше нецiльове викорис-тaння мaйнa держaвною посaдовою особою (ст. 17)
• 3ловживaння впливом (ст. 18)
• 3ловживaння службовим положенням (ст. 19)
• Незaконне збaгaчення (ст. 20)
• Пщкуп в привaтномy секторi (ст. 21)
• Розкрадання майна в приватному сектор! (ст. 22)
• Вщмивання доход1в, отриманих злочинним шляхом (ст. 23)
• Укриття корупцшних злочишв (ст. 24)
• Протид1я чиненню правосуддя (ст. 25)
Виршити проблему дано! невщповщносп росшсью кримшологи запропонува-ли таким чином: у проект закону «Основи законодавства про антикорупцшну поль тику», дати вичерпний перелш злочишв, безпосередньо пов'язаних з корупщею.
Укра!нський законодавець у Закош «Про заходи запобшання { протидп коруп-ци», що вже було прийнято, але який ще не вступив в дда, в ст. 4 вказав не конкрет-ш злочинш д1яння, а т обмеження в д!яльносп суб'екпв, яю спричиняють настання юридично! вщповщальносп, не розд1ляючи при цьому таку вщповщальшсть на ви-ди. У якшсь м1р1 це пов'язано з градащею вид1в вщповщальносп за службов! право-порушення залежно вщ тяжкост негативних наслщюв, що наступили.
11 липня 2009 року законодавцем була зроблена, на мш погляд, посшшна спро-ба приведення кримшального законодавства в приблизну вщповщшсть нормам Конвенцп. Верховна Рада Укра!ни ухвалила Закон «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни, вщносно вщповщальносп за корупцшш правопору-шення» [6, с. 43-63], де зокрема вводиться роздш УП-А КК Укра!ни «Злочини у сфер! службово! д!яльност в юридичних особах приватного права 1 в професшнш д!яльносп, пов'язанш з наданням публ1чних послуг». У даному роздш укра!нським законом кримшатзоваш д1яння, яю я указувала вище, закршлеш ст.ст. 15-25 Конве-нцш.
Суперечшсть, усунення яко! може викликати справжню револющю в нашому кримшальному законодавсга, це питання кримшально! вщповщальност! за корупцшш злочини юридичних ос1б. При шдготовщ Кримшального кодексу Укра!ни, що д1е зараз, вщповщш пропозици були сформульоваш { включен в проект. Але на сьогодш у нас винятков! цившьно-правовий { адмшютративно-правовий види вщпо-вщальносп для юридичних ос1б.
Як вщомо, юнуе Закон, прийнятий 1 липня 2009 року, «Про вщповщальшсть юридичних ос1б за здшснення корупцшних правопорушень» [6, с. 29-42]. Але вш встановлюе не види вщповщальност!, м'яко вщводячи правозастосовця вщ вищеви-кладеного питання, а види покарання (штраф, заборона на заняття певним видом д!яльносп, конфюкащя майна, лшвщащя юридично! особи) не поширюючи, правда, свою д1ю на юридичш особи публ1чного права, яю повнютю утримуються за раху-нок державних або мюцевих бюджет1в, а також на м!жнародш оргашзаци. Якщо проводити анатз аналопчних норм Свропейських держав, то не притягуеться до кримшально! вщповщальносп винятково держава. Що стосуеться кримшального покарання, то за вчинення службових злочишв юридичними особами все одно кара-еться його кер1вник, аж до позбавлення воль Сам! шдприемства, установи, оргашзаци несуть бшьшою м1рою фшансов! санкцп.
Можливо нами буде виражено досить консервативну думку, але в укра!нськш правовш систем! це питання, не дивлячись на його дискутившсть, е виршеним -суб'ектом крим!нально! в!дпов!дальност! е виключно ф!зична особа, при цьому !
тшьки при цьому, на мш погляд, може бути дотриманий принцип iндивiдуалiзацi! кримшального покарання.
Одшею з основних невiдповiдностей залишаеться вiдношення до кримшально-правово! конфiскацi!. У кра!нах Свропи конфюкащя застосовуеться як основний вид кримшального покарання, так i додатковий. Вважаю за необхщшсть внести в Кри-мiнальний кодекс Укра!ни, а точшше, вiдновити iнститут конфiскацi! як основного покарання разом з додатковим.
Сьогодш потенцiал укра!нського кримшального законодавства достатнш, щоб вести активну антикорупцшну дiяльнiсть. Проте введення через спещальний закон, який, помiж шшим, все ж таки включатиме поняття корупцiйних злочинiв i прови-ни, мютитиме i розкриватиме поняття «корупци», залишаеться актуальним.
Як у всякого рiзнопланового явища в свiтi не юнуе единого канонiчного поняття термiну «корупцiя». Проте свiтова наука визнае, що корупщя - це сощальне яви-ще. I знову-таки, на вiдмiну вiд Конвенци, де корупщею визнаеться сукупнiсть ко-рупцшних дiянь, у вiтчизняному законодавствi це або дiяльнiсть вiдповiдних осiб (Закон «Про боротьбу з корупщею»), або використання особою даних !й службових повноважень у неправомiрних цiлях (Закон «Про заходи по протиди»). Таке визна-чення корупци звужуе його змют i допускаеться, якщо мова йде виключно про одну з !! сторiн - кримiнально-правову характеристику. На сьогодш визначення такого найважлившого поняття як «корупцiйний злочин» i його ознак не залишаеться у лош наукових розробок. Хоча це саме та змша (доповнення) кримшального закону, яку необидно все-таки зробити.
Що стосуеться кола злочишв, яю можуть бути вщнесеш до корупцшно! групи, то, на мiй погляд, неможливо обмежуватися роздшом XVII Кримшального Кодексу. До таких злочишв слщ вщнести злочини проти власностi, у сферi приватизаци державного майна, злочини проти правосуддя та шш^ при умовi !х здiйснення суб'ек-тами, що виконують публiчнi функци, передбаченi спецiальним законом i за наяв-ностi iнших ознак корупцшного злочину, якi, на мiй погляд, мають бути закршлеш законодавцем в кримшальному кодексi. Виведення ж корупцшного злочину в еди-ний склад (як, наприклад, в КК Киргизстану), на мiй погляд, не виршить проблеми квалiфiкацi! i вiднесення тих або шших злочинних дiянь до корупцшних.
Дедалi розробка цього питання як серед науковцiв, так i серед законотворцiв полягае в ухваленш пакету законiв, що будуть адресно спрямоваш проти корупц^': про лобютську дiяльнiсть, про парламентський контроль або парламентське розсл> дування, про право на доступ до шформацп та ш. Це дозволить вирiшити задачу приведення в достатню вщповщшсть укра!нського законодавства з нормами мiжна-родного права.
Кримшально-правова полiтика протид^' припускае не тшьки наявшсть законо-давчих норм, вона передбачае наявшсть вщповщно! правозастосовно! практики i вiдповiдно! правосвiдомостi.
I саме правосвщомють i зростання авторитету влади на сучасному еташ - я приеднуюся до думок багатьох провщних кримшолопв Укра!ни - е тим вщправним началом протид^' службовим злочинам i корупц^' як соцiальному явищу. I саме цей напрям протиди е прюритетним.
Список лггератури
1. М. I. Мельшк Крiмiнолоriчнi та кримшально-npaBOBi проблеми корупцп в Укршш: дiсс. доктора юрид. наук: 12.00.08 / М. I. Мельшк. - Кшв, 2006. - 425 с.
2. Невмержицький Е. Ф. Корупщя в Укрш'ш: заподш, наслщки, мехашзм протидiï: [монографiя] / Е. Ф. Невмержицький. - КНТ, 2008. - 364 с.
3. Кримшальний кодекс Украши // Вiдомостi Верховноï Ради Украïни. - 2001. - N 25-26 - Ст.
131.
4. Про заходи запобтання i протидп корупцiï : Закон Украïни // Вщомост Верховноï Ради Укра1-ни. - 2009. - N 45. - Ст. 691.
5. Адаптоване керiвництво до Конвенцп ООН по боротьбi з корупщею / М. О. Фролов / [За ред. П. Г. Павличенка, Р. Г. Рябошапки]. - К., 2008. - 24 с.
6. Закони Украши: «Про засади запобтання та протидто корупцп», «Про вщповщальшсть юри-дичних оЫб за вчинення корупцiйних правопорушень», «Про внесення змiн до деяких законодавчих акив Украши щодо вщповщальност за корупцiйнi правопорушення»: станом на 11 черв. 2009 р. - К., 2009. - 64 с.
Губанова Е. В. Пути адаптации национального уголовного закона нормам Конвенции ООН против коррупции/ Е. В. Губанова// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 2. 2010. - С. 209-214.
В статье проведен анализ некоторых терминов и понятий, используемых в Международных конвенциях против коррупции, и их несоответствия некоторым понятиям в национальном уголовном и превентивном законодательстве.
Ключевые слова: коррупция, коррупционные преступления, коррупционные правонарушения, субъект коррупционного правонарушения, государственное должностное лицо, взятка, конфискация.
Gubanova E. The Ways of Adaptation of National Criminal Law to the Norms of UN Convention against Corruption / Е. Gubanova// Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. -Series : Juridical sciences. - 2010. - Vol. 23 (62). № 2. 2010. - Р. 209-214.
In the article, the analysis is done of some terms and concepts, used in the International conventions against corruption and their inconsistency to some concepts of the national criminal and preventive jurisprudence.
Keywords: corruption, corruption crimes, corruption offence, subject of corruption offence, public official, bribe, confiscation.
Поступила в редакцию 14.12.2010 г.
