CC BY
22
pragmatically ambiguous fixed word order and in the erosion of semantic distinctions in basic grammatical relations that were previously kept separate.
Key words: evaluative phraseological unit, somatism, full, partial and non-equivalent somatic phraseologisms, positive, negative, neutral evaluation, comparative analysis, allomorphisms, isomorphisms, national-cultural conotative component.
УДК 811.161.2'37
Л. М. Пщкуймуха
СЕМАНТИКО-ФУНКЩОНАЛЬНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В У ТЕКСТАХ ПИСЬМЕННИКШ Л1ТЕРАТУРНОГО УГРУПОВАННЯ
«ДВАНАДЦЯТКА»
Статтю присвячено до^дженню фразеологiзмiв у лтературних текстах угруповання «Дванадцятка». Проаналiзовано вибраш фразеологiчнi одиниц та з'ясовано специфту гхньог семантики й особливостi функцюнування, схарактеризовано стил^тику фразеологiзмiв-жаргонiзмiв.
Ключовi слова: фразеологiзм, фразеологiчна одиниця, семантика, захiдноукрагнський варiант лтературног мови, львiвське койне, фразеологiзм-жарготзм.
У фразеолопзмах сконцентроваш та закршлеш уявлення народу про мiфи, обряди, звича!, традицп, ритуали, звички, мораль, поведшку, а також стереотипи й сощально-юторичш чинники [23, с. 24]. На думку В. Телп, фразеолопчний склад мови - це «дзеркало, у якому лшгвокультурна спшьнота щентифшуе свою нацiональну самосвщомсть» [19, с. 82].
Фразеологiчнi одинищ (далi - ФО), вiдбиваючи екстралшгвальш явища, «вербалiзують !х у словесно-знаковш формi» [21, с. 280].
Фразеолопчна мотивованiсть - це система образiв, на пiдставi яких, як вважае I. Франко, можна «вщтворити штелектуальне i моральне обличчя народу» [22, а 600]. Цi образи так чи так вщображають матерiальну, сощальну або духовну культуру певно! мовно! спiльноти.
Фразеологiя художнiх творiв залишаеться об'ектом наукового зацiкавлення багатьох лшгаспв. Питання стилiстичного використання ФО в текстах украшських i зарубiжних письменниюв знайшли активне вiдображення ще в лшгшстичних дослiдженнях мовознавцiв 50-60 рр. XX ст.: I. Бшодща, М. Богдана, Л. Добржансько!, П. Плюща, Л. Скрипник та шших. У другш половинi ХХ ст. питання функцюнування ФО в художнш лiтературi стали об'ектом дослiдження таких учених: Л. Авксентьева, С. Александрово!, М. Бакшо!, В. Бiлоноженко, В. Вакурова, I. Гнатюк, Л. Давиденко, В. Калашника, В. Ужченка, Н. Щербань, Л. Щербачук тощо.
Розвиток фразеолопчно! науки потребуе розширення об'ектiв дослщження, зокрема фразеологiчного фонду захщноукрашського варiанта л^ературно! мови. Першим грунтовним дослщженням ролi захщноукрашського варiанта у формуванш едино! л^ературно! мови загальнонацiонального поширення е монографiя Ю. Шевельова «Внесок Галичини у формування украшсько! л^ературно! мови».
У сучасному украшському мовознавствi, починаючи з 90-х рр. ХХ ст., проблему варiантностi украшсько'1 мови актуалiзовано на об'ективному науковому рiвнi. Зазначенiй проблематищ присвяченi монографiчнi працi М. Лесюка, I. Матвiяса, М. Мозера, В. Статеево! тощо.
1де'1 Ю. Шевельова розвинено в монографп Л. Ткач «Украшська лiтературна мова на Буковиш в кiнцi XIX - на початку ХХ ст.». Результатом роботи е три частини фундаментального дослщження: словниковi матерiали, аналiз джерел i соцiокультурних чинникiв розвитку захщноукрашського мовно-лiтературного варiанта, а також буковинська фразеолопя в мiжмовних зв'язках i загальноукрашському контекстi.
Мовлення жителiв Львова у ХХ ст. зафшсовано у словнику «Лексикон львiвський: поважно i на жарт», укладеному львiвськими дiалектологами Г. Дидик-Меуш, О. Ciмович, Н. Хобзей, Т. Ястремською. Ця лексикографiчна праця подае широкий спектр лексичних i фразеологiчних особливостей мовного життя Львова «вщ мовлення арготичного, сленгового до такого, яке б репрезентувало характеры особливосп лексичного багатства львiв'ян-украiнцiв упродовж двадцятого стшття» [10, с. 9].
Региональна фразеологiя в захщноукрашському варiантi л^ературно! мови переважно народна, вона, «на вщмшу вiд книжно!, створюеться i функцiонуе в мовi народних мас» [Цит. 11, с. 24]. Як зауважуе I. Матвiяс, «вона (лексика й фразеолопя захщноукрашського варiанта л^ературно! мови - Л. П.) рiзнобiчно вiдображае тогочасне життя захщних украшщв. Великою мiрою завдяки ш захщноукрашський варiант л^ературно! мови у свш час був рiвноправним вщповщником схщноукрашського» [12, с. 80].
Актуальшсть обрано! теми зумовлена тим, що вивчення фразеологп в захщноукрашських художшх текстах мiжвоенного перiоду залишаеться й дос недостатнiм.
Мета статтi - розглянути семантико-функщональний потенцiал фразеологiзмiв у текстах письменниюв лiтературного угруповання «Дванадцятка». Ця група об'еднувала молодих письменниюв Львова мiжвоенного перiоду. До митщв, що виступали на сторiнках «Лтопису Червоно! Калини» як лiтературна група «Дванадцятка», належали Богдан Нижанювський, Зенон Тарнавський, Анатоль та Ярослав Курдидики, 1ван Керницький, Василь Ткачук, Василь Прний, 1ван Чернява та ш. 1дейним натхненником i засновником був Анатоль Курдидик. Л^ератори, якi входили до угруповання, не мали стльно! мистецько! платформи чи манiфестiв, але «бшьшють з них зумiла внести в захщноукрашську лiтературу новий струмшь -вражаючу стихiю вулиць власне украшського Львова та 1хню атмосферу» [2, с. 13].
Характерною особливютю захщноукрашського мовного середовища початку ХХ ст. були також активш процеси мiжмовноi штерференцп, що проявлялися на вах мовних рiвнях i на фраземному зокрема. У фразеолопчних засобах захщноукрашського варiанта л^ературно! мови простежуються мiжмовнi паралелi, запозичення в украшську мову з польсько! й шмецько! мов: всипати шпрайса (всипати по перше число; побити), стулити писок (прикусити язика; замовчати), тримати писок замкненим на колодку (тримати язик за зубами; мовчати). Наприклад, - Бо ми йому всипали такого шпрайса, що в1н справд1 до завтра може копита витягнути. То ми так договорились: якщо в1н з того вилежеться - дамо «за здрав1е», а як дасть дуба, то буде «за упокой», добре? [6, с. 100]. Знав, що з Климом може бути певний. Клим гор1в справою, але тримав писок замкнений на колодку, на чотири спусти [17, с. 185].
1з погляду стилютики ФО виконують функщю художньо-естетичних засобiв i передбачають вщповщну оцшку читачами художшх текспв. Художньо-стильова
норма мотивуе використання ФО як художнього засобу, який урiзноманiтнюе мову персонаж1в, виявляе локальний колорит художньо! оповвд, iндивiдуалiзуе стиль письменника й сташзуе комунiкативнi жанри [6, с. 200]. Так, у мовленш жителiв мiжвоенного Львова побутували синонiми на позначення 'думки', а саме оття i помисел. Лексеми iз ще! групи функцiонували також у складi фразеолопчних зворотiв. Наприклад, вбити собi в тямку 'запам'ятати'. По-латиш це називаеться «реткарнащя», по-грецьки - «метапсихоза», але вас, пан Павлово, нхто не розтне на хрестi, якщо ви не вб'ете собi в тямку одтег чи другог премудрог назви чи забудете на амть обидвi [7, с. 38].
Часто семантика фразеологiзмiв е доволi прозорою, якщо знати значення лексично! одинищ, яка належить до львiвського койне. Так, iменник пех 'прикрють, невдача' функщонуе у складi фразеолопзму мати пеха, що означае 'не мати щастя, везшня'. Климова мама мала пеха. Зайшла перед шлюбом i перед шлюбом уродила мале [17, с. 183]. Лексема шустка 'дрiбна монета' стала складовою фразеолопчного звороту робити шустку, що означае 'заробляти грошГ. Хтось робив шустку на людськт кровi [17, с. 172]. У мовленш львiв'ян в активному вжитку були таю фразеолопзми, як тано, як борщ, що означае 'дуже дешево' i злапати цапа за гонор 'обманути'. Я дорого вiд тебе не схочу. - Скшьки? - Дай п'ятку. Тано, як борщ [7, с. 166]. А вт дався натягнути. Злапала цапа за гонор [17, с. 169]. Складовою фразеолоriзмiв стала й лексика з нащонально-культурним змютом, зокрема, у складi фразеолопзму змiряти, як гуцул смереку 'обдивитися вщ голови до п'ят': Вт зм1рив пана Макса, як гуцул смереку, i погiрдливо спитав: - Ну, а знаете хоч, у котрт камерi ви лишили ту вашу камiзольку? [7, с. 172].
1з середовища пщтльницьких оргашзащй у мовлення жшешв Львова проник фразеолопзм завивати в бiбулку 'приховувати справжнш змют', про що свщчать аналiзованi художш тексти. Вш iз часом втратив функцiю втаемничення i став елементом львiвського койне.
Фразеолопчний арсенал украшсько! мови поповнюеться завдяки переосмисленню складених термiнiв i професiоналiзмiв iз рiзних галузей, зокрема, i медично!. Так, у творах письменниюв лiтературного угруповання «Дванадцятка» зафшсовано фразеологiзм тримати руку на живчику 'уважно стежити за розвитком подш, бути в курсi справ'. На щастя, була там людина, що тримала руку на живчику ситуаци, а нею не був нхто тший, як мт неощнений пан iнструктор [7, с. 203].
У збiрцi «Вулиця» Б. Нижанювського фразеолопзми становлять складову мовно! площини письменника, доповнюють мюцевий колорит мовлення батярiв, надаючи йому експресп. I в монолопчнш, i в дiалогiчнiй формi новел Б. Нижанкiвського такий специфiчний говiр, або балак стае елементом стилю i набувае функцiонального статусу, сприяе вирiзненню батярського жаргону на та львiвського койне. Наприклад, Перед своею брамою я зупинився: «Як хочеш, жльопни собi сам. Я йду засихати. Тримайся муру!» [13, с. 90], де вираз тримайся муру означае 'до побачення, прощавай; будь обережним'.
В авторськш мовi фразеолопзми-жаргошзми використано лише в тих текстах, у яких розповщь ведеться вщ першо! особи (оповщання Б. Нижанювського «Раб божий», «Червоний Ясько», «За цапову душу»). Наприклад: З кожним був на "ти" i кожному мав право ысти на маму i нарушити фамШю. Кому це не подобалося, мш обурюватися й шукати зачтки [13, с. 59], де вираз мати право Ысти на маму i нарушити фамшю мае значення 'робити все, що заманеться'.
Так, для титзацп батярiв - «спритниюв, бешкетниюв, представниюв львiвськоí вулично! субкультури першо! третини ХХ ст.». [3, Т. 2, с. 190] - письменники
литературного угруповання «Дванадцятка» використовують фразеологiзми-жаргонiзми. Тому абсолютно оргашчними в мовленнi батярiв виглядають такi ФО: балакати про кактуси - 'говорити на нейтральну тему, зумисне переводячи розмову в шше русло', заливатися в др1бний мак 'пити до безтями, банячити', тр^кати вар'ята -'удавати такого, який шчого не розумie; удавати дурника', пхати чуже тр'я у свт xeicm - 'зршатися свого; зраджувати', пса вартий - 'шчого не вартий', дерти лаха -'висм^вати, насмiхатися, глузувати', тримай бики - 'зупинися, пригальмуй', тримати балак - 'виголошувати промову; виступати', дерти писок - 'кричати, верещати', бути набакир - 'бути незадоволеним, злим, сердитим', датися натягнути -'дати себе обманути', як дiрка без обартка - 'шяк', невипарений писок - 'про язикату людину', нема до кого писок отворити - 'нема до кого слова сказати', сапти як фока - 'важко дихати', що тдтверджують такi шюстрацп з текстiв: Життя пса варте, аякщо й варте чогось, то не быьше, як пляшки горшки й трохи бтки [13, с. 59]. Замкни писок! Тепер нема геци. Найлтше mpicKaü вар'ята [15, с. 123]. А вт дався натягнути. Злапала цапа за гонор [17, с. 169]. А цими обставинами були деяк сиромудрi колежки на мулярщ, що насмiхалися з релтг i лаха дерли з кожного, хто ходив до церкви [17, с. 171]. До тших хлопщв любив часом гостро приговорити, до Mwbrn ш, хiба тшьки подивився прижмуреними очима, i М^ько знав, що треба сидти тихо i не дерти писка [17, с. 175]. Летiв додому, а залетiв до кнайпи. Залився в дрiбний мак [17, с. 181]. Гальт, гальт, сестро, кажу, тримай бики, ми ще не жонатi i ще не маемо дтей i ще не знати чи будемо мати [17, с. 181]. Я взяв його за блюзу. - Раб божий, змти писок! [13, с. 87].
Оскшьки батяри були дрiбними хул^анами, то в 1хньому мовленш активно функщонували ФО на позначення бшки: зiбрати кампу 'бути сильно побитим', дзенькнути в вухо 'вдарити навщмаш', обертати як м1х, повний полови 'сильно бити, лупцювати', розложити на долiвцi 'ударивши, повалити на тдлогу', як б'емо, то могила цвте 'про те, що бшка може мати фатальний кшець' тощо. Макольондра скоро поликав слину й лише говорив: - Б'ють, як в бубон... б'ють, як в бубон. Iговорив правду. Раба божого обертали, як Mix, повний полови [13, с. 92]. В тт хвилит я був би найрадше розложив його разом з крылом на долiвцi [13, с. 86]. Йде про те, що Раб божий збере сьогодм таку кампу, що його тякалiчниця не прийме... [13, с. 92].
У такий споаб ФО тдкреслюють найдрiбнiшi деталi явищ i реалш довкшля. Це уможливлюе максимальне наближення до дшсносп, опис життя з уама його подробицями, створення мюцевого колориту, титзащю характерiв представниюв рiзних сощальних прошарюв.
Завдяки використанню фразеологiзмiв-жаргонiзмiв письменникам вдавалося досягти бажаного ефекту, зображуючи середовище батярiв. Замша або вилучення з тексту таких одиниць спричиняла втрату експресп й вщчуття дшсносп. Прошюструемо це на прикладi двох видань новел Б. Нижанювського (1936 i 1941 рр.), де в другш редакцп пом^ний вплив радянсько'1 мовно'1 пол^ики, що передбачала контроль над структурою украшсько!' мови, заборону певних ошв, виразiв, ФО тощо. Наприклад, такий висшв: По mобi тут навть капц не лишаться!, що означае 'тут навт слщу твого не буде' [10, с. 345]. Натомють змшений варiант З тебе тут навть не лишиться патишв! не мае такого значення, тим паче, його не зафшсовано у словниках фразеологiзмiв. До того ж лексеми капц й патики абсолютно не зб^аються за семантикою. У словнику О. 1зюмова капщ подано як туфлi, а патик -це палиця. Уживання цих ФО в Б. Нижанювського е оргашчним лише в такому вигляд^ адже це по^бно для здшснення авторського задуму зобразити св^ батярiв.
Як уже було зазначено, одним Ï3 компонентГв батярського жаргону е лексема кампа 'бшка'. Так, фразеологiзм зiбрати кампу означае 'бути побитим'. Наприклад, Йде про те, що Раб божий збере сьогодт таку кампу, що його тяка лгчниця не прийме... [13, с. 92] / 1деться про те, що Раб божий буде сьогодт так побитий, що його тяка лжарня не прийме [14, с. 59]. Замша призвела до втрати емоцшно-експресивного змюту та словесно! образность Адже в мовленш батярiв вираз буде сьогодш так побитий не був уживаним, i в цш ситуацп виглядае дещо штучним.
В окрему групу ми виокремили лайку i фразеолопзми-прокльони (далi - ФП): якоЧпесячог (псьоХ) мами - 'навщо, лайка', щоб тя наглий сшг спалив - 'проклш', ясний шляк трафить - 'проклш', а шоб тебе ясний Хвтт вдарив 'проклш' тощо. Серед ФП наявш одинищ, у яких здшснюеться вказiвка на суб'екта дп, тобто того, до кого звертаються з проханням виконати шкщливе побажання (наприклад, «утаемничений» Хвтт, шляк). Розглянемо детальшше походження фразеолопзму шляк би трафив: М1сько в1дмахнувся. - А най то ясний шляк трафить! А то свобода [15, с. 123]. В ECyMi слово шляк подано як запозичення з шмецько!' мови [5, T. 6, с. 442]. ЦГе ж думки дотримуеться i О. Горбач, зазначаючи шмецьке походження (проклш Der Schlag soll dich treffen! „ГрГм би тебе побив!"), проте наголошуючи на впливовi щишу на поширення цього вислову [1, с. 476]. Адже гермашзм шляк у щишГ мае вже значення не 'удар', як у шмецькш (Schlag) [16, с. 699], а 'халепа', 'хвороба' (наприклад, несподiваний серцевий напад). Трафив походить вщ еврейського трефн -'зустрГти' [8, с. 188]. Проте не дуже зрозумший шляк мае на слухача сильшшу дГю, шж просто хвороба (чи, можливо, звичайна халепа). Вщомо, що швективи в будь-якш мовi пiдлягають табуюванню i внаслiдок табуювання часто евфемiзуються. Одним iз засобiв евфемГзацп (можливосп вжити табуйовану лексему), як вважае росшський дослiдник Л. Крисiн, е використання чужомовних ошв i термшГв як бiльш придатних для приховування сутi явищ, нiж питома лексика, через нерозумшня бiльшiстю носГïв мови [9, с. 193].
Розмовно-побутовi й жаргошзоваш ФО е важливим компонентом розгортання сюжету, допомагають письменникам правдиво вщобразити рГзнГ явища, побут мiжвоeнного Львова, дати переконливу характеристику дшових осГ6, посилити експресивнiсть висловлення тощо.
Низку фразеолопчних зворотГв, 6ГльшГсть Гз яких мае яскраве емоцiйне забарвлення, створили i школярГ Галичини. У розмовному мовленш учшв вони були засобом вшьного, невимушеного спГлкування. Саме з метою вщтворення такого типу мовлення й титзацл героï'в щ ФО використано в текстах лГтературного угруповання «Дванадцятка». Наприклад, я до згоди, як риба до води 'той, хто не мае музикального слуху; не надаеться до хорового ству'; Холя дати, Холя стршити, дати незадовыьну ноту 'поставите незадовшьну ощнку'; всипати цваера, лупнути цваера 'поставите незадовшьну ощнку'; дати паци 'ударити прутом по долонГ; ти на люфт 'прогулювати, пропускати лекщю чи урок'; писати на брудно, робити на чорно 'писати в чернетщ'. До того ж ФО зГ школярського жаргону проявили потенщал до творення синонГмГчних рядГв.
ОкрГм власне украï'нських фразеологГзмГв (залитися в дрiбний мак, обертати як м1х, повний полови тощо), польсько-шмецько-украшська мГжмовна штерференщя спричиняла появу у складГ ФО запозичень, адже «у багатомовному середовищГ слово запозичуеться, а його типовГ зв'язки калькуються» [20 , с. 280]. Наприклад, гермашзми кампа [1, с. 464], люфт [1, с. 469; 4, Т. 3, с. 331], цваер [1, с. 490] тощо.
Отже, письменники лГтературного угруповання «Дванадцятка» як творщ сощально-побутових картин та Гмпресюшстичних малюнюв збагатили украшську
л^ературну мову в ïï захiдномy ваpiантi. Використання ФО у хyдожнiх текстах сприяло створенню мiсцевого колориту, а фразеолопзми-жаргошзми дозволяли схарактеризувати пpедставникiв piзних соцiальних i вiкових груп. Тншомовш запозичення в межах ФО свщчать про тpивалi мiжмовнi контакти.
Подальше вивчення функщональних можливостей ФО в конкретних текстових pеалiзацiях дозволить виявити 1хнш iмплiцитний смисл, словесну образшсть i стане джерелом дослiдження захщного ваpiанта украшсько1 л^ературно1 мови.
Список використаноУ лiтератури
1. Горбач О. Apго в Укршш / О. Горбач. - Львiв : !нститут мовознавства iм. I. Kpип'якевича HAH Украши, 2006. - 688 с. ; Horbach O. Argo v Ukraini / O. Horbach. - Lviv ; Instytut movoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2006. - 688 s.
2. Габор В. До юторп львiвськоï л^ературно!' групи «Дванадцятка» / В. Габор // Дванадцятка. ^ймолодша львiвська л^ературна богема 30-х pокiв ХХ ст. : Aнтологiя урбанютично1 прози / В. Габор. - Львiв : Шрамща, 2006. - С. 13-29 ; Gabor V. Do istorii lvivskoi literaturnoi hrupy «Dvanadtsiatka» / V. Gabor // Dvanadtsiatka. Naimolodsha lvivska literaturna bohema 30-kh rokiv XX st. i Antolohiia urbanistychnoi prozy / V. Gabor. - Lviv i Piramida, 2006. - S. 13-29.
3. Eнциклопедiя Львова у 4-х т. / за ред. A. ^зи^кого. - Львiв : Л^опис. - 2008. - T. 2. - 608 с. ; Entsyklopediia Lvova u 4-kh t. / za red. A. Kozytskoho. - Lviv i Litopys. -2008. - T. 2. - 608 s.
4. Eтимологiчний словник украшсько1 мови у 7-х т. / редкол. : О. Mельничyк (голов. ред.) та ш. - Khïb : Шукова думка. - 1989. - T. 3 : ^ра-M. - 552 с. ; Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 7-kh t. / redkol. i O. Melnychuk (holov. red.) ta in. - Kyiv i Naukova dumka. - 1989. - T. 3 i Kora-M. - 552 s.
5. Eтимологiчний словник украшсько1 мови у 7-х т. / редкол. : О. Mельничyк (голов. ред.) та ш. - Khïb : Шукова думка, 2012. - T. 6 : У-Я. - 568 с. ; Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy u 7-kh t. / redkol. i O. Melnychuk (holov. red.) ta in. - Kyiv i Naukova dumka, 2012. - T. 6 i U-Ia. - 568 s.
6. Ермоленко С. Говipкове багатоголосся сучасно"1 украшсько1 прози / С. Ермоленко // Украшознавство. - 2008. - № 1. - С. 198-204 ; Yermolenko S. Hovirkove bahatoholossia suchasnoi ukrainskoi prozy / S. Yermolenko // Ukrainoznavstvo. -2008. - № 1. - S. 198-204.
7. ^рницький I. Герой передмютя / I. ^рнищ^ий. - Львiв : Шрамща, 2003. -260 с. ; Kernytskyi I. Heroi peredmistia / I. Kernytskyi. - Lviv i Piramida, 2003. - 260 s.
8. кроткий щиш-украшський словник / уклад. Й. ^рчинський. - Khïb : Голов. спецiалiз. ред. лгг. мовами нац. меншин Украши, 1996. - 207 с. ; Korotkyi yidysh-ukrainskyi slovnyk / uklad. Y. Torchynskyi. - Kyiv i Holov. spetsializ. red. lit. movamy nats. menshyn Ukrainy, 1996. - 207 s.
9. ^ысин Л. Эвфемизмы как явление языка и культуры / Л. ^ысин // Язык и общество на пороге нового тысячелетия : итоги и перспективы : тезисы докл. Mеждyнаp. конф., г. Mосква, 23-25 окт. 2001 г. - Mосква : Эдиториал УРСС, 2001. -С. 191-194. ; Krysin L. Evfemizmy kak yavlenie yazyka i kultury / L. Krysin // Yazyk i obshchestvo na poroge novogo tysyacheletiya i itogi i perspektivy i tezisy dokl. Mezhdunar. konf., g. Moskva, 23-25 okt. 2001 g. - Moskva i Editorial URSS, 2001. - S. 191-194.
10. Лексикон львiвський i поважно i на жарт / H. Хобзей, О. Омович, T. Ястремська, Г. Дидик^еуш. - 2-е вид., доповн. i випр. - Львiв : !нститут украшознавства iм. I. Kpип'якевича HAH Украши, 2012. - 852 с. ; Leksykon
lvivskyi : povazhno i na zhart / N. Khobzei, O. Simovych, T. Yastremska, H. Dydyk-Meush. - 2-e vyd., dopovn. i vypr. - Lviv : Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy, 2012. - 852 s.
11. Магаяс I. Дiалектна основа лексики i фразеологп' в укра'шськш л^ературнш mobí / I. Матвiяс // Мовознавство. - 2007. - № 3. - С. 23-27 ; Matviias I. Dialektna osnova leksyky i frazeolohii v ukrainskii literaturnii movi / I. Matviias // Movoznavstvo. - 2007. -№ 3. - S. 23-27.
12. Матвiяс I. Особливосп лексики та фразеологп в захщноукра'шському варiантi литературно! мови / I. Матвiяс // Украшська мова. - 2012. - № 1. - С. 67-80 ; Matviias I. Osoblyvosti leksyky ta frazeolohii v zakhidnoukrainskomu varianti literaturnoi movy / I. Matviias // Ukrainska mova. - 2012. - № 1. - S. 67-80.
13. Нижанювський Б. Вулиця / Б. Нижанювський // „Дванадцятка" : Наймолодша львiвська л^ературна богема 30-х роюв ХХ стшття : антолопя урбашстично!' прози / авт. проекту В. Габор. - Л^в : Шрамща, 2006. - С. 44-102 ; Nyzhankivskyi B. Vulytsia / B. Nyzhankivskyi // „Dvanadtsiatka" : Naimolodsha lvivska literaturna bohema 30-kh rokiv XX stolittia : antolohiia urbanistychnoi prozy / avt. proektu V. Gabor. - Lviv : Piramida, 2006. - S. 44-102.
14. Нижанювський Б. Новели / Б. Нижанювський. - Ки1'в : Радянський письменник, 1941. - 101 с. ; Nyzhankivskyi B. Novely / B. Nyzhankivskyi. - Kyiv : Radianskyi pysmennyk, 1941. - 101 s.
15. Нижанювський Б. Повернення до мюта / Б. Нижанювський // „Дванадцятка" : Наймолодша львiвська л^ературна богема 30-х роюв ХХ стшття : антолопя урбанютично'1 прози / авт. проекту В. Габор. - Львiв : Шрамща, 2006. - С. 104-158 ; Nyzhankivskyi B. Povernennia do mista / B. Nyzhankivskyi // „Dvanadtsiatka" : Naimolodsha lvivska literaturna bohema 30-kh rokiv XX stolittia : antolohiia urbanistychnoi prozy / avt. proektu V. Gabor. - Lviv : Piramida, 2006. - S. 104-158.
16. Кмецько-укра'шський словник / уклад. Я. Ярема. - Кшв : Пам'ятки Укра'ни, 1994. - 729 с. ; Nimetsko-ukrainskyi slovnyk / uklad. Ya. Yarema. - Kyiv : Pamiatky Ukrainy, 1994. - 729 s.
17. Тарнавський З. Вгтер над Яшвською / З. Тарнавський // Дванадцятка. Наймолодша львiвська л^ературна богема 30-х роюв ХХ ст. : антолопя урбашстично'1 прози / авт. проекту В. Габор. - Львiв : Шрамща, 2006. - С. 163-192 ; Tarnavskyi Z. Viter nad Yanivskoiu / Z. Tarnavskyi // Dvanadtsiatka. Naimolodsha lvivska literaturna bohema 30-kh rokiv XX st. : antolohiia urbanistychnoi prozy / avt. proektu V. Gabor. - Lviv : Piramida, 2006. - S. 163-192.
18. Тарнавський З. Дорога на Високий Замок / З. Тарнавський // Дванадцятка. Наймолодша львiвська л^ературна богема 30-х роюв ХХ ст. : антолопя урбашстично'1 прози / авт. проекту В. Габор. - Львiв : Шрамща, 2006. - С. 192-200 ; Tarnavskyi Z. Doroha na Vysokyi Zamok / Z. Tarnavskyi // Dvanadtsiatka. Naimolodsha lvivska literaturna bohema 30-kh rokiv XX st. : antolohiia urbanistychnoi prozy / avt. proektu V. Gabor. - Lviv : Piramida, 2006. - S. 192-200.
19. Телия В. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокульторологический аспекты / В. Телия. - Москва : Школа «Языки русской культуры», 1996. - 288 с. ; Teliya V. Russkaya frazeologiya. Semanticheskiy, pragmaticheskiy i lingvokultorologicheskiy aspekty / V. Teliya. - Moskva : Shkola «Yazyki russkoy kultury», 1996. - 288 s.
20. Ткач Л. Украшська л^ературна мова на Буковиш в кшщ ХЕХ - на початку ХХ ст. Ч. 2 : Джерела i сощокультурш чинники розвитку / Л. Ткач. - Чершвщ : Книги ХХ! ст., 2007. - 704 с. ; Tkach L. Ukrainska literaturna mova na Bukovyni v kintsi XIX - na
pochatku XX st. Ch. 2 : Dzherela i sotsiokulturni chynnyky rozvytku / L. Tkach. -Chernivtsi : Knyhy XXI st., 2007. - 704 s.
21. Ужченко В. Фразеолопя сучасно' укршнсько! мови : навч. noci6. / В. Ужченко, Д. Ужченко. - Ки'в : Знання, 2007. - 494 с. ; Uzhchenko V. Frazeolohiia suchasnoi ukrainskoi movy : navch. posib. / V. Uzhchenko, D. Uzhchenko. - Kyiv : Znannia, 2007. - 494 s.
22. Франко I. Додатковi томи до зiбрання творiв у 50-и томах / I. Франко. -Ки'в : Наукова думка, 2008. - Т. 53. - С. 600-603 ; Franko I. Dodatkovi tomy do zibrannia tvoriv u 50-y tomakh / I. Franko. - Kyiv : Naukova dumka, 2008. - T. 53. - S. 600-603.
23. Wierzbicka A. Slowa klucze : rozne j^zyki - rozne kultury / A. Wierzbicka ; przekl. I. Duraj-Nowosielska. - Warszawa : Wydawnictwa UW, 2007. - 563 s.
Стаття надшшла до редакцп 05.10.2017.
L. M. Pidkuimukha
THE SEMANTIC-FUNCTIONAL POTENTIAL OF PHRAZEOLOGICAL UNITS IN THE TEXTS BY THE WRITERS OF THE LITERARY GROUP «TWELVE»
Phraseology as an exponent of ethnic and cultural information has an important role in the language world picture of every nation. The phraseological material in the prose of Lviv writers concerning the semantics and functional peculiarities are examined in this article. The research based on texts by Ivan Kernytskyi, Bohdan Nyzhankivskyi and Zenon Tarnavskyi who belonged to the literary group «Twelve» has been carried out. Their texts have not been an object of the previous researches. Moreover, the phraseological units of Lviv koine need to be investigated.
Colloquial phraseological units are an important component of the plot's development. These word combinations help writers to describe various phenomena, the life of interwar city; to give convincing characterization of the main characters; to enhance the expressiveness of the statement, etc.
The active processes of interlingual interference were a characteristic feature of the Western Ukrainian language environment at the beginning of the twentieth century. That is why there appeared borrowings from Polish and German languages in the phraseological system of the Western region variety of the standard Ukrainian language.
In addition, the phraseological units of batyar jargon have been analyzed, special features of their semantics and function have been found out. Batyar jargon was one of the variants of colloquial speech in interwar Lviv. In this research special attention has been paid to the phrasemes of batyar jargon as linguistic and psychological characteristics of the characters. Because of the Soviet language policy, which included control over the structure of the Ukrainian language, some phraseological units were replaced or removed from the second edition of the novels by B. Nyzhankivskyi. As phrasemes were an integral part of the texts, their removing caused loss of expression and a sense of reality.
Moreover, the phraseological units of school jargon have been analyzed. It helped to describe school environment more accurately.
Thus, the functions of phrasemes, their stylistic properties have been investigated. Phraseological units in the texts by the members of the literary group «Twelve» are an integral part of the texts and speech of the characters. Moreover, these phrasemes have complemented the composition of the Lviv koine.
Key words: phraseology, phraseological unit, semantics, Western Region Variety of the Standard Ukrainian Language, Lviv koine, stylistic function.
