Научная статья на тему 'ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ У АСПЕКТІ МІЖМОВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ'

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ У АСПЕКТІ МІЖМОВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
49
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
позитивна / негативна / нейтральна оцінка / оцінна соматична фразеологічна одиниця / аксіологічна шкала / міжмовна фразеологічна еквівалентність / evaluative phraseological unit / somatism / full / partial and non equivalent somatic phraseologisms / positive / negative / neutral evaluation / comparative analysis / allomorphisms / isomorphisms / national cultural conotative component / положительная / отрицательная / нейтральная оценка / оценочная соматическая фразеологическая единица / аксиологическая шкала / межъязыковая фразеологическая эквивалентность

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Олійник Сергій Валерійович

Статтю присвячено вивченню аксіологічної конституенти у системі англійської та німецької фразеології. Згадуються певні моделі представлення аксіологічної шкали, розглядаються ті, які заслуговують на увагу з точки зору зручного застосування для опису семантики фразеологічних одиниць мов набору. Також у статті представляється певний шар фразеологізмів, у складі яких присутні лексеми на позначення частин тіла людини, тобто таких як to take pepper in the nose «образитися, розсердитися на когось», um die Ohren hauen «ткнути у нос щось комусь», Lügen haben kurze Beine «у брехні короткі ноги».

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по языкознанию и литературоведению , автор научной работы — Олійник Сергій Валерійович

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Peculiarities of English and German evaluative phraseology in the aspect of interlingual equivalence

The main concern of the article presented is the study of phraseological units one of the components of which denotes a part of the human body in the modern English and German languages. The author of the article carries out the analysis of phraseological equivalence of somatic phraseological units on the basis of the degree of identity of their significative denotative meaning, componential and structural organization and stylistic value, which makes it possible to distinguish the most productive types of phraseological equivalence of somatisms in the English and German languages. The arguments of an immediate predicate (V or Adj) in English surface phraseological structures are to a greater extent not arguments of this predicate in semantic representation, but must be matched with the predicate lower in the sentence. I.e. English frequently permits arguments in surface structures in positions where they do not belong semantically. German allows less rearrangement of arguments and predicates, and rearrangement over smaller syntactic domains. German is therefore giving us a «tighter fit» between surface form and semantic representation. Even though linguists may differ over what they consider a semantic representation to look like, they are all agreed on the following essentials: semantic representation of phraseological units cannot be ambiguous; arguments must stand «together with» the predicates with which they are associated semantically; and material that is semantically understood, even though deleted or absent from surface structure, must be present in the semantic representation. Now it is precisely these essentials that we are concentrating on in our comparative study. German has less surface ambiguity, less rearrangement of arguments and predicates, and less deletion than English. We have argued further that the changes that led to these contrasts were a response to morphological syncretism. Syncretism automatically creates greater ambiguity in the phraseology itself. Within the phraseological syntax it then results in more pragmatically ambiguous fixed word order and in the erosion of semantic distinctions in basic grammatical relations that were previously kept separate.

Текст научной работы на тему «ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ У АСПЕКТІ МІЖМОВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ»

УДК [811.111+811.112.2] '373.7

С. В. Олшник

ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1ННО1 ФРАЗЕОЛОГ11 АНГЛ1ЙСЬКО1 ТА Н1МЕЦЬКО1 МОВ У АСПЕКТ М1ЖМОВНО1 ФРАЗЕОЛОГ1ЧНО1 ЕКВ1ВАЛЕНТНОСТ1

Статтю присвячено вивченню акс1олог1чно1 конституенти у систем1 англтськог та тмецько'г фразеологи. Згадуються певн1 модел1 представлення акс1олог1чно1 шкали, розглядаються т1, як заслуговують на увагу з точки зору зручного застосування для опису семантики фразеолог1чних одиниць мов набору. Також у статт1 представляеться певний шар фразеолог1зм1в, у складг яких присутш лексеми на позначення частин тша людини, тобто таких як to take pepper in the nose «образитися, розсердитися на когось», um die Ohren hauen «ткнути у нос щось комусь», Lügen haben kurze Beine «у брехш коротк ноги».

Клю^о^^ слова: позитивна, негативна, нейтральна ощнка, ощнна соматична фразеологгчна одиниця, аксгологгчна шкала, мгжмовна фразеологгчна еквгвалентшсть.

Аби 4iTKO визначитись з поняттям «ощнка» маемо Hapa3i уявити co6i певну ощнну шкалу, яка може бути представлена у виглядi рiзноманiтних моделей. Вщповщно до одше! з них, у якосп точки вщлшу припускаеться «середня», «нейтральна» або «нульова» ощнка. Це можна представити як «вщношення суб'екта, його ощнна квалiфiкацiя носить рiзний характер i змшюеться вщ просто! констатацп наявносп даних якостей у об'екта до позитивного / негативного ставлення до них» [1, с. 5]. Таким чином, нульова ощнка, що виражае байдуже ставлення носпв мови до якостей референта, входить у якосп семантичного компонента в структуру значення сшв, як мютять у собi норму будь-яко! якосп, i служать фоном, вщносно якого сприймаються ощнш вщхилення у той чи в шший бш.

Серед велико! кшькосп рiзноманiтних проблем у вивченнi фразеолопчних систем германських мов за останш десятирiччя все бiльшого значення набувають проблеми встановлення мiжмовних стосункiв у фразеологи. З цим пов'язанi специфiчнi процеси i явища, головне мюце серед яких посiдае мiжмовна фразеолопчна еквiвалентнiсть. Пiдвищена увага фразеологiв до дано! проблеми пояснюеться iнтенсифiкацiею дослщжень у галузi теори мовних контакпв, двомовнiстю, а також усе бшьшою активiзацiею типологiчних i синхронно-зiставних дослщжень, як стимулюються розвитком рiзних форм мiжнацiонального спiлкування та необхiднiстю виршення такого питання, як доповнення типолопчно! характеристики фразеологiчного фонду мов вивчення.

Огляд теоретичних положень з проблеми мiжмовноi фразеолопчно! еквiвалентностi, який представлений у роботах М. Н Азимова, I. В. Арнольд, С. Ф. Арсент'ево!, Е. Ф. Бшовича, О. Д. Добровольського, Ю. О. Долгополова, О. В. Кунша, А. Д. Райхштейна, Е. М. Солодухо, I. I. Чернишово!, E. N. Bendix, W. Fleischer, Th. Schippan [1-15], показуе, що поняття фразеолопчно! е^валентносп до сих пiр не набуло однозначного тлумачення через вщсутшсть серед лшгаспв одностайно! думки з приводу основних критерпв еквiвалентностi, а також единого розумшня даного поняття. Отже, у нашш роботi, враховуючи, перш за все, повноту ствпадшня значень фразеологiзмiв двох мов, пiд фразеолопчними еквiвалентами услiд за Е. М. Солодухо будемо розум^и «фразеологiзми, як мають семантико-стилiстичний iнварiант i характеризуются або матерiальним спiвпадiнням, або паралелизмом

лексичного складу (при можливих поодиноких розходженнях), або стввщнесешстю лопко-образно!' структури з необов'язково тотожною граматичною оформленютю» [10]. KpiM того, теоретичною основою даного дослщження слугували концепцп мiжмовноi фразеолоriчноi тотожностi та класифшацп фразеологiчних е^валенпв, якi було створено О. Ф. Арсент'евою [3], О. В. Куншим [8], О. Д. Райхштейном [9].

Матер1алом дослiдження слугували 1410 ФО англшсько1, та 1390 ФО шмецько! мов, вiдiбраних методом суцшьно! вибiрки з рiзних одно- i двомовних фразеолопчних словникiв [4; 7].

Вибiр у якостi об'екта дослiдження саме дано!' групи ФО не випадковий i пояснюеться кiлькома чинниками. Перш за все, ФО-соматизми - це одна з найчастотшших груп ФО. Так, за даними О. Д. Райхштейна в росшськш мовi соматизми складають 23 % вiд усього фразеолопчного фонду, в нiмецькiй - 14,7 %, в англшськш - бшьше 12 %. Цi фразеолопзми демонструють свiй подвiйний антропоцентризм - походження i функцiювання з орiентованiстю на людину. Тут спостерiгаемо наочш приклади не тiльки лiнгвiстичних, але й екстралшгвютичних факторiв у мовь

У результатi аналiзу бiло встановлено, що ступiнь тотожностi зiставлюваних одиниць рiзна. Базуючись на загальному поняттево-термшолопчному типi мовно'1 рiвностi та враховуючи значимiсть показникiв ступеня 1хньо1 е^валентносп, ми видiляемо наступнi типи е^валентних i нееквiвалентних вiдповiдностей, якi вщображають рiзновиди мiжмовних фразеологiчних вiдношень в мовах, як розглядаються:

1. Фразеолопчш еквiваленти (повнi та частковi), як налiчують в обох мовах 785 пар ФО-соматизмiв, що становить близько 60 % вщ загально! кшькосп ФО в обох мовах.

2. Фразеолопчш аналоги - 440 пар, що становить 35% вщ загально'1' кшькосп.

3. Безе^валентш фразеологiчнi одинищ - це лише 205 одиниць, що становить 10 % вщ загально! кiлькостi ФО-соматизмiв.

Типи е^валентних вiдповiдностей ФО-соматизмiв англшсько!' та шмецько! мов, якi видiлено, являють собою форми мiжмовноi фразеолопчно!' спiльностi, яка утворюеться тд впливом лiнгвiстичних та екстралшгвютичних унiверсалiй, як результат генетично! мовно'1 едностi, мовних, культурних та юторичних контактiв, особливостей мовного розвитку англшсько!' та шмецько! мов.

Аналiз вiдiбраного для дослiдження фразеологiчного матерiалу показуе, що найчисельнiший клас у зютавлюваних мовах (близько 60 % вщ загально! кiлькостi) становлять фразеолопчш е^валенти. Така значна кiлькiсть е^валентних ФО в англiйськiй i шмецькш мовах пояснюеться, з одного боку, генетичною спорщнешстю обох мов, з шшого боку - спiвпадiнням якостей i функцiй частин тiла людини. Частков1 екв1валенти характеризуються незначними вщмшностями у планi вираження ФО з соматичним компонентом тотожно! семантики (450 пар, 35 %).

Повш фразеолопчш екв1валенти мають тотожне сигнiфiкативно-денотативне значення i тотожню конотацiю, спiвпадають заспособом структурно-граматично! оргашзацп та компонентному складу. Наприклад, англ. «to have cold feet» та шм. «kalte Füße haben» е повними еквiвалентами. I сигнiфiкативно-денотативне значення, i суб'ективно-оцшна конотацiя спiвпадають. Однакова також 1хня структурно-граматична оргашзащя, причому враховуеться той факт, що в шмецькш мовi дiеслово завждi сто'ть наприкiнцi словосполучення. Обидва соматизми належать до класу дiеслiвних фразеолопчних одиниць i побудованi за структурною моделлю v+adj+n в англiйськiй мовi та adj+n+v в нiмецькiй. У деяких випадках аксiологiчно нейтральнi

дiеслова у структурi ФО набувають ощнно! забарвленостi. Особливе мiсце на аксюлопчнш шкалi займають ФО з пом^ками у дефiнiцiях: colloquial, slang, argot, familiär, Dialekt, scherzhaft, ironisch, zärtlich, spöttisch etc.

Можна навести ще багато прикладiв повно! фразеолопчно! е^валентносп. Ось найбiльш цiкавi ФО-соматизми-еквiваленти: «to live from hand to mouth» = «von der Hand in den Mund leben» - «ледь зводити кшщ з кшцями»; «eye for eye, tooth for tooth» = «Auge um Auge, Zahn um Zahn» - «око за око, зуб за зуб»; «four eyes see more than two» = «Vier Augen sehen mehr als zwei» - один розум - це добре, а два - ще краще»; «walls have ears» = «die Wande haben Ohren» - «стши мають вуха».

Однак аналiз матерiалу показуе, що однозначне стввщношення елемешив у структурi е^валентних ФО-соматизмiв та !'хньо! семантики спостер^аеться далеко не у вах випадках. Багато ФО рiзняться у плаш вираження при тотожносп плану змюта або неспiвпадiння у плаш змюту при збереженнi смислового iнварiанта. Це призводить до виокремлення у межах дослщжуваних ФО часткових е^валешив англшсько! та шмецько! мов.

Пщ час аналiзу було зафiксовано 450 пар частково е^валентних фразеологiзмiв-соматизмiв, що становить 35 % вщ загально! кiлькостi ФО-соматизмiв в обох мовах. У залежносп вiд характеру розбiжностей у планi вираження, яю можуть мати компонентний, морфологiчний або синтаксичний характер, ФО, що аналiзуються, розподшено за трьома пiдгрупами.

До першоТ п1дгрупи належать соматичнi ФО англшсько! та шмецько! мов, яю рiзняться одним компонентом схожо! понятшно! або сумiжноi семантики i яю включають 170 пар ФО-соматизмiв, що складае близько 15 %. Як засвщчуе аналiз, у цiй тдгрут можна знайти ще менш1 пщгрупки в залежностi вiд компонента, який вiдрiзняеться:

1) ФО-соматизми з розходженням несоматичного компоненту;

2) ФО-соматизми з несшвпадшням соматичного компоненту;

Серед частково е^валентних ФО-соматизмiв з неповною тотожшстю несоматичного компоненту найбiльш багаточисельними виступають одинищ з вiдмiнностями в семантищ дiеслова та прикметника. Наприклад, соматичш ФО «a black eye» та «ein blaues Auge» зi значенням «синець, пiдбите око» виступають як частковi еквiваленти, оскiльки вони, хоча i мають однакове денотативно-сигшфшативне значення та суб'ективно-оцiнну конотацiю (штегральна сема негативно!' оцiнки), характеризуються щентичною структурно-граматичною органiзацiею (adj+n), вони мютять у своему складi вiдмiнний компонент - прикметник. ^ прикметники позначають рiзнi вiдтiнки кольорiв, але в даному випадку утворюють однакову понятшну семантику, оскшьки належать до темно!' та холодно!' групи кольорiв.

До ще! пiдгрупи можна вiднести соматизми «to devour with the eyes» — «mit den Augen verschlingen» - «пожирати очами»; «to play into smb's hands» — «j-m in die Hände arbeiten» - «грати на руку комусь»; «to have a silver tongue» — «eine beredete Zunge haben» - «мати хист до красномовства»; «to fuddle the nose» — «sich (D) die Nase begießen» - «промочити горло, напитися».

Щодо фразеологiзмiв-соматизмiв з розходженням соматичного компонента, то аналiз засвщчуе, що компоненти подiбних ФО, яю не ствпадають, як правило, передають сумiжнi семантичш поняття (голова - шия, волосся - вуха) або називають частини тша, яю стввщносяться як частина i цiле (палець - рука, п'ятка - нога). Завдяки приналежносп соматичних компонентiв, якi не спiвпадають, до загально! понят1йно! сфери та близькосп !хнього предметно-логiчного змiсту, образна направлешсть вiдповiдних соматичних ФО та !хня експресивно-стилiстична

характеристика у головних сво!х рисах спiвпадають.

Наприклад, у часткових фразеологiчних е^валенпв «to hang on smb's lips» та «an j-s Munde hängen» не ствпадають соматичш лексеми «lips» в значенш «губи» i «Mund» в значенш «рот». Однак, завдяки тому, що даш компоненти називають частини тша, яю спiввiдносяться як частина i цiле (губи - рот), сигшфшативно-денотативне значення даних ФО «слухати когось, не вщриваючись», !хня суб'ективно-оцiнна конотацiя (нейтральне оцшне значення) спiвпадаe.

Крiм того, сюди можна вiднести наступнi цiкавi ФО-соматизми: «box on the ear» — «ein Schlag ins Gesicht» - «ляпас, образа»; «per head» — «pro Nase» - «з носа, з кожно! людини»; «old bones» — «eine alte Haut» - «дщуган, стара людина».

До другоТ п1дгрупи у рамках частково е^валентних соматичних ФО, якi було виокремлено тд час аналiзу, належать соматизми, що характеризуются наявнiстю змшних компонентiв у структурi зiставлюваних одиниць. Це супроводжусться наявнiстю у складi ФО-соматизма нетотожного компонента сумiжноi (несумiжноi) семантики.

У ходi дослiдження було встановлено, що до дано! пщгрупи у зютавлюваних мовах можна вiднести 134 пари ФО-соматизмiв, це становить 11 % вщ загально! кiлькостi ФО-соматизмiв, вiдiбраних для аналiзу в обох мовах. Частковi еквiваленти дано! тдгрупи можна об'еднати у наступнi групи:

а) частково е^валентш соматизми з варiацiями лексичного складу, при цьому ступшь семантично! спiльностi мiж взаемозамшними компонентами змiнюeться вiд синонiмiв до ошв, виявлення синонiмiчних вiдношень яких можливо лише через промiжнi ланцюжки, у конкретному оточеннi. Наприклад, «to make a clever face» — «ein kluges (weises, vornehmes Gesicht aufsetzen (machen)» - «робити розумний вигляд»; «to look down the nose» — «die Nase rumpfen (ziehen, kraus ziehen, krausen, verziehen)» -«презирливо зморщитися»; «not to lift (move, raise, stir) a finger — keinen (nicht einen) Finger ruhren (krummen, krumm machen)» - «палець о палець не вдарити, пальцем не ворохнути»;

б) соматизми обох мов з вар^ванням кшькосп iменного соматичного компонента. Таю ФО-соматизми в англшськш та шмецькш мовах стввщносяться як частковi мiжмовнi фразеолопчш е^валенти у своему мiжмовному iнварiантi i як морфологiчнi варiанти у варiантах, що не спiвпадають. Наприклад: «j-m zu Ohren kommen» (Pl) — «to come to smb's ears» (Pl) i «to come to smb's ear» (Sing) у значенш «доходити до чийогось слуху»; або «to fall into smb's hands» (Pl) - «j-m in die Hände fallen» (Pl) i «j-m in die Hand fallen» (Sing) у значенш «попасти у руки комусь»; «to put (lay) hand on smth.» (Sing) i «to put (lay) hands on smth.» (Pl) - «die Hand legen» (Sing) в значенш «накласти руку на щось, захапати щось»;

в) соматичш фразеолопзми з вар^ванням прийменника в обох мовах: «to set (have) the foot on smb's neck» — «j-m den Fuß auf (in) den Nacken setzen» -«присмирити, пщкорити собi когось»; «to a hair» — «bis (aufs) Haar» - «точь-в-точь, точно»; «to run the head against a brick (stone) wall» — «mit dem Kopf durch (gegen) die Wand rennen» - «намагатися пробити стшу головою (чолом)»; «in(to) the face» — «ins Gesicht» - «в обличчя».

До третьот пщгрупи у рамках частково е^валентних соматичних ФО, виокремлених тд час аналiзу в англшськш i шмецькш мовах, належать ФО-соматизми, яю мають деяю граматичш розходження у вживанш:

1) займенник1в - наявшсть у складi соматичних ФО англшсько! мови притаманних для не! присвшних займенниюв «one's» i «smb's», яю наближаються за сво!м значенням до iндивiдуалiзуючого артикля, за вщсутшстю таких займенниюв

у паралельних ФО з соматичним компонентом шмецько!' мови.

Наприклад: «to risk one's lip» — «eine Lippe riskieren» - «наважитися вщкрити рота, щоб сказати щось погане, незручне у суспшьста»; «to show one's heels» — «die Fersen zeigen» - «утшати, накивати п'ятами»; «to lose one's head» — «den Kopf verlieren»

- «втратити голову»; «to read smb's hand» —«aus der Hand lesen» - «пророкувати щось по лшях руки».

Як засвщчуе аналiз, нерщко розходження у вживанш займенниюв у складi частково е^валентних ФО-соматизмiв англшсько! i шмецько! мов супроводжуються неспiвпадiнням також у вживанш прийменника. Наприклад, «to read smth. on one's face» — «in das Gesicht etw. lesen» зi спшьним значенням «прочитати щось у когось на обличчЬ» належать до групи частково е^валентних фразеологiзмiв, оскшьки у цьому випадку спостерiгаемо розбiжностi щодо вживання прийменника. В англшськш мовi - «on» зi значенням «на»; в шмецькш мовi - «in» зi значенням «в, у». А також бачимо в англшськш мовi вживання присвшного займенника «one's».

2) числа 1менника у складi ФО-соматизмiв. Наприклад, «to have a deaf ear» (Sing)

- «taube Ohren haben» (Pl) - «бути глухим до прохань (або порад)»; «to be in good hands» (Pl) - «in guter Hand sein» (Sing) - «бути в хороших руках»; «lazy bones» (Pl) -«ein fauler Knochen» (Sing) - «розм. ледар, ледащо».

Аналiз вибiрки показуе, що другий за чисельнютю клас е^валентних вщповщностей у зютавлюваних мовах (33 % вщ загально! кшькосп ФО) становлять фразеолопчш аналоги.

В залежносп вщ ступеня сшвпадшня або розбiжностi мiжмовних фразеолопчних аналопв виокремлюють три групи.

До першоУ групи належать соматичнi фразеолопчш одинищ англшсько! та шмецько! мови з приблизною схожютю структурно-граматично! оргашзацп i однiею однаковою лексемою в компонентному складi (221 пара, 50 %). При цьому приблизна схожють структурно-граматично! оргашзацп означае приналежнiсть ФО-соматизмiв до одного класу (зi структурою словосполучення ^есшвш ФО, субстантивнi ФО i т.д.) i зi структурою речення) незалежно вщ структурно! модель

Отже, наприклад, ФО-соматизми «to give smb. a pat on the back» в англшськш мовi та «j-m den Rücken steifen (starken)» в шмецькш мовi сшввщносяться як аналоги, оскшьки, хоча вони i мають спшьне сигшфшативно-денотативне значення «пщбадьорити когось» i позитивну суб'ективно-оцшну конотащю, а також вiдносяться до мiжстильових одиниць, з точки зору структурно-граматично! оргашзацп вони побудованi за рiзними структурними моделями (англ.v+pron+n+prep+n; нiм. pron+n+v). Тут бачимо, що спiвпадае лише приналежшсть даних ФО-соматизмiв до класу дiеслiвних ФО в обох мовах. В компонентному складi даних одиниць сшвпадае лише одна лексема «back» - «der Rücken» - «спина».

До ще! ж групи вщносяться таю соматизми в англшськш i шмецькш мовах, як: «toput the finger in the eye» — «feuchte (nasse) Augen bekommen (haben)» -«розплакатися»; «What the heart thinks, the tongue speaks» — «Wes das Herz voll ist, des geht der Mund über» - «чим серце наповнене, те говорять уста»; «to blear (dust) smb 's eyes» — «j-m Sand in die Augen streuen» - «пускати пил в очi будь-кому».

До другоУ групи фразеолопчних аналопв в межах соматичних ФО англiйськоï та шме^т! мов належать ФО с близькою схожютю структурно-граматично! оргашзацп та рiзним компонентним складом. У зютавлюваних мовах було зафшсовано 117 пар ФО-соматизмiв дано! групи, що становить 27 % вщ загально! кшькосп фразеолопчних аналопв в обох мовах.

Наприклад, ФО з соматичним компонентом «to look down (turn up) one's nose» —

«j-n über die Schulter ansehen» вступають у вiдносини фразеологiчноï аналоги, ствпадаючи за сигнiфiкативно-денотативним значенням «дивитися зверху додолу, дивитися зверхньо на когось, задирати кирпу», за негативною суб'ективно-оцшною конотацieю, за приналежнiстю до мiжстильових або нейтральних одиниць. Однак, у плат вираження у даних ФО спостер^аемо вiдмiнностi: з точки зору структурно-граматичноï оргашзаци вони побудоваш за рiзними структурними моделями: в англшськш мовi - v+adv+pron+n; у нiмецькiй - pron+ prep+n+v. Розрiзняеться i компонентний склад зютавлюваних соматизмiв.

Наведемо ще кiлька прикладiв соматичних аналогiв даноï групи: «to be up to the eyes in debt» — «mehr Schulden als Haare auf dem Kopf haben» - «бути у боргах, як у шовках»; «a big head and little wit» — «lange Haare, kurzer Verstand» - «довге волосся, а розуму бракуе»; «neither food nor drink has passed one's lips» — «j-d hat noch nichts im Magen» - «у будь-кого ще маковоï росинки не було у ротЬ>.

До третьоУ групи аналопв у рамках ФО з соматичним компонентом в англшськш i шмецькш мовi належать ФО-соматизми з рiзною структурно-граматичною оргашзащею та рiзним компонентним складом. Аналiз показуе, що дана пщгрупа соматичних аналопв е найменшою за кшьюстю у зютавлюваних мовах i мютить 97 пар ФО-соматизмiв, або 23 % вщ загальноï кшькосп фразеолопчних аналопв в обох мовах.

Розглянемо стввщношення компонент соматичних аналопв третьоï групи. Отже, соматизми «to be a bag of bones» зi значенням «бути дуже худим, шюра та кютки» в англшськш мовi та «j-m kann man das Vaterunser durch die Backen blasen» зi значенням «хтось дуже сильно схуд, залишилися шюра та юстки» в нiмецькiй мовi характеризуются тотожнiстю сигнiфiкативно-денотативного значення i негативною суб'ективно-оцшною конотащею. Маючи вiдмiнностi за функщонально-сташстичною конотацiею (англiйська ФО належить до нейтральних одиниць, шмецька ФО -до розмовного стилю), щ соматичш аналоги ствпадають за своею емощонально-експресивною ^рошчною) конотацiею. 1хня структурно-граматична органiзацiя також вiдрiзняеться: в англшськш мовi ФО-соматизм належить до класу дiеслiвних ФО, в шмецькш мовi - до класу ФО зi структурою речення. Повнiстю вiдрiзняеться i ï^rô компонентний склад.

Фразеологiчними аналогами третьоï групи е також соматизми: «to be hand and glove with smb.» - «дуже тюно з кимось товаришувати», «eine treue Haut» - «^рний друг»; «his/ her tongue failed him/ her» - «вш / вона позбувся/лась дару мови», «(wie) auf den Mund geschlagen sein» - «бути не в змозi вимовити слово»; «to close one's eyes» - «померти» - «j-m tut kein Zahn mehr weh» - «наказав довго жити, помер».

З урахуванням основних показниюв ступеня стввщнесеносп у грут соматичних ФО зютавлюваних мов поряд з фразеолопчними е^валентами i аналогами виокремлюються безекв1валентш ФО з соматичним компонентом, тобто ФО, яю не мають вщповщностей в шших мовах. У зютавлюваних мовах було зафшсовано 210 безе^валентних ФО, що становить близько 8 % вщ загальноï кшькосп вибiрки.

1снування у фразеолопчнш системi будь-якоï мови шару безе^валентних фразеологiзмiв пов'язане з неповторними особливостями психологи, способу мислення, специфiчними умовами розвитку матерiального i духовного життя носiïв мови.

Аналiз показуе, що в англшськш i шмецькш мовах найчисельшшу групу ФО-соматизмiв, яю не мають вiдповiдностей в шшш мовi, складають соматизми, що пов'язаш з особливостями нацiонального життя та iсторiею англiйського та нiмецького народiв.

Так, наприклад, в англiйськiй мовi виокремлюють ФО «Queen's head» i «King's head» зi значенням «поштова марка iз зображенням королеви або короля». Переклад

таких соматизмiв е можливим тiльки з урахуванням юторичного розвитку держави та традицш монархiчних династiй у Великш Британп.

З iнститутом дворянства пов'язано виникнення в англшськш мовi соматизма «of the first head» зi значенням «людина, яка нещодавно отримала титул дворянства». Крiм того, до дано! групи безе^валентних ФО з соматичним компонентом були включеш таю фразеолопзми, якi пов'язанi з таким пол^ичним iнститутом, як парламент, виникнення якого обмежило владу короля в Англп i призвело до виникнення конституцшно! монархи. Наприклад, «all hands» - «члени парламенту»; «an old Parliamentary head» - «старий парламентський щур»; «to count (tell) noses» -«пщраховувати голоси».

Не мають вщповщностей у фразеолопчнш системi шмецько! мови i прiзвиська рiзних юторичних дiячiв. Так, наприклад, соматизм англшсько! мови «Old Nose» -«старий носач» е прiзвиськом одного з найвщомших державних дiячiв Англп 19 стшття - герцога Велiнгтона, який в перюд з 1828- 1830 був прем'ер-мшютром кабiнету торi, а з 1834- 1835 мшстром закордонних справ.

В нiмецькiй мовi бшьшють безеквiвалентних ФО, якi вiдображають особливосп юторп i нацiонального життя народу, пов'язаш з войовничим духом шмецько! нацп, яка iнiцiювала i брала безпосередню участь у багатьох вшнах. Наприклад, соматизми «den Feind im Rücken fassen» - «обшти ворога з тилу»; «die Knochen zusammenreißen» - «витягуватися в струнку, вставати по стшщ «смирно»»; «j-d hat Disziplin in den Knochen» - «дух дисциплши глибоко сидить у когось».

Вивчений матерiал показуе, що певна частина безе^валентних соматичних ФО етимолопчно походить вщ юнуючих зараз традицш, звича!в, або тих, як колись iснували. I коли щ звича! забувають взагалi, то внутршня форма фразеологiзмiв, пов'язаних з ними, стае непрозорою або зовам зникае. Наприклад, образ англшсько! ФО «a hair of the dog that bit you» - «порщя вина, щоб похмелитися» продиктований iснуючим в старовину переконанням, що спалене волосся собаки слугуе протиотрутою вщ його укусу. 1з забобонними уявленнями пов'язане виникнення в шмецькш мовi ФО-соматизма «mit dem linken Bein aufstehen» - «вставати з лiвоï ноги», що вважаеться передвюником невдач протягом дня.

Походження англшсько! соматично! ФО «to carry one's heart upon one's sleeve» -«не вм^и приховувати сво! почуття, думки» пов'язане зi звичаем лицарiв у середш вiки носити на рукавi кольори свое! дами в знак любовi до не!. Окремi ФО-соматизми англшсько! та шмецько! мов фшсують у сво!х образах рiзнi ритуальнi i символiчнi д^, якi пов'язанi з рiзними забобонними уявленнями. Наприклад, англшсью соматизми «to keep one's fingers crossed» - «букв. перехрестити пальщ на удачу»; «one's hat in one's hand» - «вдарити по руках»; «j-m den Daumen drücken» - «букв. затиснути у кулак великий палець, побажати успiхiв комусь»; «j-m die Pest an den Hals fluchen» -«накликати на когось неприемносп».

У багатьох випадках осмислення мотивування таких зворо^в залежить вщ того, чи е живою у свщомосп мовщв та ситуащя, для яко! е характерним той чи шший символ.

1нших багаточисельних груп безе^валентних ФО виокремити не вдалося, бо десь 1/3 усього корпусу соматизмiв дано! групи не мають ч^ко! стввщнесеносп. Однак, в цшому, пiд час аналiзу соматичних ФО англшсько! та шмецько! мов, яю не мають е^валентних вiдповiдностей в шших мовах, простежуеться зв'язок образiв багатьох ФО з найрiзноманiтнiшими, неповторними особливостями нацюнального життя, побуту конкретно! нацп, !! психолог^ i способу мислення носпв мови, якi складають стимулюючу основу виникнення безе^валентних ФО

у фразеолопчнш системi англшсь^' та шмецьт мов. Цi факти засвiдчують не про розбiжностi сприйняття дiйсностi рiзними нацiями, а про надзвичайно широк можливостi свiтосприйняття, якi вiдображаються мовними засобами.

Таким чином, проведене дослщження вказуе на значний стутнь тотожносп ФО-соматизмiв англшсь^' та шмець^' мов, на перевагу iзоморфiзму над аломорфними явищами на фразеологiчному рiвнi в дослщжуваних мовах.

Список використаноУ лггератури

1. Азимова М. Н. Сопоставительный анализ соматической лексики и фразеологии таджикского и английского языков : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.20 / Матлюба Нуритдиновна Азимова ; Роосийско-таджикский (славянский) университет. -Ленинабад, 1980. - 19 с. ; Azimova M. N. Sopostavitelnyy analiz somaticheskoy leksiki i frazeologii tadzhikskogo i angliyskogo yazykov : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.20 / Matlyuba Nuritdinovna Azimova ; Roosiysko-tadzhikskiy (slavyanskiy) universitet. - Leninabad, 1980. - 19 s.

2. Арнольд И. В. Эквивалентность как лингвистическое понятие / И. В. Арнольд // Иностранные языки в школе. - 1976. - № 1. - С. 5-11 ; Arnold I. V. Ekvivalentnost kak lingvisticheskoe ponyatie / I. V. Arnold // Inostrannye yazyki v shkole. - 1976. - № 1. -S. 5-11.

3. Арсентьева Е. Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц (на материале фразеологических единиц, ориентированных на человека, в английском и немецком языках) / Е. Ф. Арсентьева. - Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1989. -124 с. ; Arsenteva Ye. F. Sopostavitelnyy analiz frazeologicheskikh edinits (na materiale frazeologicheskikh edinits, orientirovannykh na cheloveka, v angliyskom i nemetskom yazykakh) / Ye. F. Arsenteva. - Kazan : Izd-vo Kazanskogo un-ta, 1989. - 124 s.

4. Бинович Э. Ф. Немецко-русский фразеологический словарь / Э. Ф. Бинович, Н. Н. Гришин. - Москва : Русский яз., 1975. - 656 с. ; Binovich E. F. Nemetsko-russkiy frazeologicheskiy slovar / E. F. Binovich, N. N. Grishin. - Moskva : Russkiy yaz., 1975. - 656 s.

5. Добровольский Д. О. Немецко-русский словарь живых идиом : Ок. 1000 идиом / Д. О. Добровольский. - Москва : Метатекст, 1997. - 201 с. ; Dobrovolskiy D. O. Nemetsko-russkiy slovar zhivykh idiom : Ok. 1000 idiom / D. O. Dobrovolskiy. - Moskva : Metatekst, 1997. - 201 s.

6. Долгополов Ю. А. Сопоставительный анализ соматической фразеологии (на материале русского, английского и немецкого языков : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.20 / Юрий Алексеевич Долгополов ; Казан. гос. ун-т. - Казань, 1973. - 25 с. ; Dolgopolov Yu. A. Sopostavitelnyy analiz somaticheskoy frazeologii (na materiale russkogo, angliyskogo i nemetskogo yazykov : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.20 / Yuriy Alekseevich Dolgopolov ; Kazan. gos. un-t. - Kazan, 1973. - 25 s.

7. Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь / А. В. Кунин ; лит. ред. М. Д. Литвинова. - 4-е изд., перераб. и доп. - Москва : Рус. яз., 1984. - 944 с. ; Kunin A. V. Anglo-russkiy frazeologicheskiy slovar / A. V. Kunin ; lit. red. M. D. Litvinova. -4-e izd., pererab. i dop. - Moskva : Rus. yaz., 1984. - 944 s.

8. Кунин А. В. Фразеология современного английского языка (опыт системного описания) / А. В. Кунин. - Москва : Международные отношения, 1972. - 361 с. ; Kunin A. V. Frazeologiya sovremennogo angliyskogo yazyka (opyt sistemnogo opisaniya) / A. V. Kunin. - Moskva : Mezhdunarodnye otnosheniya, 1972. - 36 s.

9. Райхштейн А. Д. Ohne Fleiß kein Preis. Немецкие устойчивые фразы / А. Д. Райхштейн. - Москва : Менеджер, 2004. - 240 с. ; Rayhshteyn A. D. Ohne

Fleiß kein Preis. Nemetskie ustoychivye frazy / A. D. Raykhshteyn. - Moskva : Menedzher, 2004. - 240 s.

10. Солодухо Э. М. Проблемы интернационализации фразеологии (на материале языков славянской, германской и романской групп) / Э. М. Солодухо. - Казань : Изд-во Казанск. ун-та, 1982. - 168 с. ; Solodukho E. M. Problemy internatsionalizatsii frazeologii (na materiale yazykov slavyanskoy, germanskoy i romanskoy grupp) / E. M. Solodukho. -Kazan : Izd-vo Kazansk. un-ta, 1982. - 168 s.

11. Чернышева И. И. Фразеология современного немецкого языка / И. И. Чернышева. - Москва : Высшая шк., 1970. - 199 с. ; Chernysheva I. I. Frazeologiya sovremennogo nemetskogo yazyka / I. I. Chernysheva. - Moskva : Vysshaya shk., 1970. - 199 s.

12. Bendix E. N. Componential analysis of general vocabulary : the semantic structure of a set of verbs in English, Hindi, and Japanese / E. N. Bendix. - Bloomington : Indiana University ; The Hague : Mouton & Co., 1966. - 190 s.

13. Dobrovol'skij D. O. Phraseologie als Objekt der Universalienlinguistik / D. O. Dobrovol'skij. - Leipzig, 1988. - 264 s.

14. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache / W. Fleischer. -Leipzig, 1997. - 250 s.

15. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache / Th. Schippan. -Leipzig : Bibl. Institut, 1987. - 307 s.

Стаття надшшла до редакцп 01.09.2017.

S. V. Oliinyk

PECULIARITIES OF ENGLISH AND GERMAN EVALUATIVE PHRASEOLOGY IN THE ASPECT OF INTERLINGUAL EQUIVALENCE

The main concern of the article presented is the study of phraseological units one of the components of which denotes a part of the human body in the modern English and German languages. The author of the article carries out the analysis of phraseological equivalence of somatic phraseological units on the basis of the degree of identity of their significative-denotative meaning, componential and structural organization and stylistic value, which makes it possible to distinguish the most productive types of phraseological equivalence of somatisms in the English and German languages.

The arguments of an immediate predicate (V or Adj) in English surface phraseological structures are to a greater extent not arguments of this predicate in semantic representation, but must be matched with the predicate lower in the sentence. I.e. English frequently permits arguments in surface structures in positions where they do not belong semantically. German allows less rearrangement of arguments and predicates, and rearrangement over smaller syntactic domains. German is therefore giving us a «tighter fit» between surface form and semantic representation. Even though linguists may differ over what they consider a semantic representation to look like, they are all agreed on the following essentials: semantic representation of phraseological units cannot be ambiguous; arguments must stand «together with» the predicates with which they are associated semantically; and material that is semantically understood, even though deleted or absent from surface structure, must be present in the semantic representation. Now it is precisely these essentials that we are concentrating on in our comparative study. German has less surface ambiguity, less rearrangement of arguments and predicates, and less deletion than English.

We have argued further that the changes that led to these contrasts were a response to morphological syncretism. Syncretism automatically creates greater ambiguity in the phraseology itself. Within the phraseological syntax it then results in more

pragmatically ambiguous fixed word order and in the erosion of semantic distinctions in basic grammatical relations that were previously kept separate.

Key words: evaluative phraseological unit, somatism, full, partial and non-equivalent somatic phraseologisms, positive, negative, neutral evaluation, comparative analysis, allomorphisms, isomorphisms, national-cultural conotative component.

УДК 811.161.2'37

Л. М. Пщкуймуха

СЕМАНТИКО-ФУНКЩОНАЛЬНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В У ТЕКСТАХ ПИСЬМЕННИК1В Л1ТЕРАТУРНОГО УГРУПОВАННЯ

«ДВАНАДЦЯТКА»

Статтю присвячено досл1дженню фразеологiзмiв у лтературних текстах угруповання «Дванадцятка». Проаналiзовано вибраш фразеологiчнi одиниц та з'ясовано специфту гхньог семантики й особливостi функцюнування, схарактеризовано стил^тику фразеологiзмiв-жаргонiзмiв.

Ключовi слова: фразеологiзм, фразеологiчна одиниця, семантика, захiдноукрагнський варiант лтературног мови, львiвське койне, фразеологiзм-жарготзм.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

У фразеолопзмах сконцентроваш та закршлеш уявлення народу про мiфи, обряди, звича!', традицп, ритуали, звички, мораль, поведшку, а також стереотипи й сощально-юторичш чинники [23, с. 24]. На думку В. Телп, фразеолопчний склад мови - це «дзеркало, у якому лшгвокультурна спшьнота щентифшуе свою нацiональну самосвщомють» [19, с. 82].

Фразеологiчнi одинищ (далi - ФО), вiдбиваючи екстралшгвальш явища, «вербалiзують !'х у словесно-знаковш формi» [21, с. 280].

Фразеолопчна мотивованiсть - це система образiв, на пiдставi яких, як вважае I. Франко, можна «вщтворити штелектуальне i моральне обличчя народу» [22, с 600]. Цi образи так чи так вщображають матерiальну, сощальну або духовну культуру певно!' мовно!' спiльноти.

Фразеологiя художнiх творiв залишаеться об'ектом наукового зацiкавлення багатьох лшгаспв. Питання стилiстичного використання ФО в текстах укра'нських i зарубiжних письменниюв знайшли активне вiдображення ще в лшгвютичних дослiдженнях мовознавцiв 50-60 рр. XX ст.: I. Бшодща, М. Богдана, Л. Добржансько!', П. Плюща, Л. Скрипник та шших. У другш половинi ХХ ст. питання функцюнування ФО в художнш лiтературi стали об'ектом дослiдження таких учених: Л. Авксентьева, С. Александрово!', М. Бакшо!', В. Бiлоноженко, В. Вакурова, I. Гнатюк, Л. Давиденко, В. Калашника, В. Ужченка, Н. Щербань, Л. Щербачук тощо.

Розвиток фразеолопчно'! науки потребуе розширення об'ектiв дослщження, зокрема фразеологiчного фонду захщноукрашського варiанта л^ературно!' мови. Першим грунтовним дослщженням ролi захщноукрашського варiанта у формуванш едино'! л^ературно!' мови загальнонацiонального поширення е монографiя Ю. Шевельова «Внесок Галичини у формування укра'1нсько'1 л^ературно'! мови».

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.