CC BY
6
Language personality is a type of linguistic description of the personality which contains psychological, social, ethical and cognitive components reflecting in his/her speech. This is a unity of peculiarities of verbal behavior of a person who uses the language as a means of communication. That is why language personality is researched on verbal, cognitive and pragmatic levels. It is complicated multilayer functional system which unites the level of language competence, abilities to use the means of providing speech interaction (communicative competence) and knowledge of the world (thesaurus). This is a unity of abilities of creating and receiving of texts which differ by the degree and depths of reflection of reality and certain purpose.
The development of language personality is a subject of separate trend of psycholinguistics which embraces age psycholinguistics, psycholinguistics of development, ontolinguistics, psycholinguistic of child speech.
Traditionally normative speech is the object of linguistic research as the etalon of language units and the connections between them are realized in it/ this fact brings to the fore the necessity of pathological phenomenon in psycholinguistics. Speech pathology is necessary to discriminate between other speech deviations (sleeps of the tongue, rearrangement of word elements, mistakes in using words etc.).
As for its origin speech pathologies can be connected with pathology of personality, local damages of the brain, born or developed impairment of sensor systems, mental retarding or lagging ofpsychic development, defects of motor programming of speech.
Anthropological model of personality defines most general cultural characteristics of the entity of personalities who form a people. Anthropological characteristics of a certain personality interact with his or her cognitive indices which causes the language personality formation.
Thus from psycholinguistic prospective language personality can be scrutinized in the applied aspect: age psycholinguistic, pathological psycholinguistics, interdisciplinary aspect which unites anthropological and cognitive approaches (typology of language entities and personalities) and in the aspect of communicative behavior of the language personality.
Key words: language personality, psycholinguistics, discourse, speech.
УДК 811.112.2'373.7'373.43
Н. Г. Махошна
ЕКСТРАЛ1НГВАЛЬН1 ФАКТОРИ ПОПОВНЕННЯ ФРАЗЕОЛОГ1ЧНОГО ФОНДУ Н1МЕЦЬКО1 МОВИ ХХ СТОЛ1ТТЯ
У статт1 розглядаеться вплив позамовних фактор1в (прогрес у науц та технщ, розвиток сустльних 1дей, окрем1 ¡сторичш поди, р1зни форми контакт1в з ¡ншими нацгями) на поповнення фразеолог1чного фонду тмецьког мови ХХ столття.
Клю^о^^ слова: фразеолог1зм, екстралтгвальнг фактори, поповнення фразеолог1чного фонду, фразеолог1чний неологгзм, фразеолог1чний новотв1р.
Постановка проблеми. Одним iз перспективних напрямiв у втизнянш i зарубiжнiй лшгастищ е вивчення процеав фразотворення та лексикографiчноi фшсацп фразеолопчних одиниць (далi - ФО). У роботах провщних лшгаспв розглядаються
рiзнi аспекти фразотворчих процесiв: онтологiя, загальш та окремi фактори фразотворення й лексикографа, роль i мiсце цих процеав у мовi (Н. Н. Амосова,
B. М. Бшоноженко, В. I. Гаврись, Ю. А. Гвоздарьов, О. В. Кунш, В. М. Телiя). Щодо дослiджень, спецiально присвячених системному опису та змiнам фразеологл шмецько!' мови у певнi юторичш епохи, то 1'хня кiлькiсть е незначною [1; 3; 7; 8; 9]. Дослщження фразеологiчного складу шмецько!' мови як динамiчноi системи, а саме проблеми фразотворення, проводиться в дисертацп О. I. Денисово'1 [5]. Автор встановлюе регулярний характер фразотворчих процеав у розвитку та оновленш фразеологiчного корпусу шмецько!' мови НДР та ФРН протягом майже 40 роюв. Результати Г! дослiдження показали, що збагачення фразеологiчного складу шмецько!' мови е безперервним та динамiчним процесом. Процес первинно'1 фразеолопзацп визнаеться основним процесом фразотворення сучасно'1 шмецько'1' мови, вiн реалiзуеться за допомогою фразотворчих процесiв семантичного типу. В. I. Гаврись [2] дослщжуе процес поповнення фразеолопчного складу шмецько!' мови на базi крилатих висловiв.
C. Н. Денисенко придшяе увагу когштивним аспектам фразотворення [4]. Теоретичним проблемам фразеолопчно! дериваци присвячена низка роб^ Т. А. Коротких, де розглядаеться процес збагачення фразеолопчного складу шмецько! мови на базi крилатих виразiв [6]. М. В. Гамзюк розкривае у сво'й роботi основнi мехашзми, що призводять до виникнення емотивносп пiд час первинного та вторинного фразотворчих процеав [3]. Г. Бургер накреслюе основнi напрямки розвитку юторично! фразеологп шмецько!' мови [9]. Таким чином, сучасний стан дослщженосп фразотворчих процеав, загальнi напрями вивчення фразотворення визначають актуальн1сть запропоновано'1 лшгвютично!' розвщки.
Метою дослiдження е вивчення поповнення фразеолопчного фонду шмецько!' мови ХХ столбя неологiзмами та новотвореннями.
Виклад основного матер1алу дослщження. З часу свого виникнення i протягом усього перюду iснування будь-яка мова переживае безперервш змiни - деактуалiзацiю певно'1 частини фразеологiзмiв та поповнення засобiв образно!' номшацп фразеологiчними неологiзмами i новотвореннями. У розумiннi сутностi фразеолопчних неологiзмiв ми подiляемо точку зору О. I. Денисово!', яка вважала, що фразеолопчний неологiзм - це фразеолопчна одиниця, яка перебувае на початковому етат розвитку в системi мови у певний перiод мовного часу й утворена на основi регулярно!' фразотворчо!' моделi як позначення вихщного iснуючого поняття з метою виконання певного експресивно-номшативного завдання. На вщмшу вiд фразеологiчного неологiзму фразеолопчне новотворення позначае нове поняття i виконуе певне номiнативно-експресивне завдання [5, с. 68-69]. Вщповщно до мети нашого дослiдження ми вважаемо можливим щентифшувати як фразеологiчнi неологiзми таю з них, як характеризуються незафшсовашстю у попереднiх словниках. Основним критерiем видiлення фразеологiчних новотворень у дослщженш е вiдображення ними принципово нових, рашше не вiдомих мовному колективу явищ, предметiв, реалiй суспiльно-полiтичного життя, науки, технiки, спорту, вiдкритих або створених людиною в процесi тзнання навколишнього свiту i тих, що не юнували в XIX сташтп.
Змiни у фразеологiчному фондi будь-яко!' мови обумовлюються як динамiчнiстю само!' мовно!' системи, так i факторами, що д^ть на розвиток мови ззовш. У ХХ столiттi серед вах екстралiнгвiстичних факторiв особливий вплив на фразеологию шмецько!' мови мали:
1) прогрес у науцi та техшщ;
2) розвиток суспiльних щей;
3) OKpeMi iсторичнi поди у межах державного об'еднання, наприклад, змша суспiльно-економiчних формацiй, вiйни;
4) вплив pi3HHx форм контактiв з iншими нащями;
5) дiяльнiсть окремих oci6.
Матерiальне життя народу е тим грунтом, на якому можна спостер^ати перетин багатьох екстралшгвютичних факторiв. Так, повсякденне життя людей ХХ столбя були пронизано процесом техшзацн, через це у шмецькш мовi з'явилося багато ФО, образшсть яких була пов'язана з техшкою: die Batterie aufladen (букв. «тдзарядити батарейку», тобто «вщпочити»); Kommissar Computer (букв. «комiсар комп'ютер», тобто вiддiл обробки даних у комiсарiатi); genialer Dummkopf (букв. «гешальний дурень», тобто комп'ютер).
Велику роль транспортних засоб1в вiдобразило багато фразеологiзмiв з вiдповiдною образною складовою: alter Mann ist kein D-Zug / kein Schnellzug (букв. «стара людина не швидкий потяг», тобто «меш не подобаеться, що мене тдганяють»); auf dem falschen Bahnhof stehen (букв. «стояти на неправильнiй платформа, тобто «бути гомосексуалiстом»); gucken / blicken wie ein Auto (букв. «витрщатися, як автсвка»; образнiсть фразеолопзму грунтуеться на включених фарах автомобшя, формуючи значення «широко вiдкривати очi вiд здивування»); heißer Ofen (букв. «гаряча пiчка», тобто «автомобiль з потужним мотором, спортивний автомобшь»).
Техшзащя викликала також зростання рiвня професшно-техшчно! поiнформованостi носпв мови з рiзноманiтних виробничих галузей, що вiдбилося на мовi збшьшенням терм1нолог1чних словосполучень, професiоналiзмiв, якi виступили як матерiал для творення фразеолопчних неологiзмiв та новотворiв, наприклад: Mattscheibe haben (букв. «мати матове скло», тобто «бути нездатним ясно думати»; з мови пращвниюв кiно); ein schweres rechtes Bein haben (прибл. «мати натреновану праву ногу», тобто «швидко !здити на машиш»; натяк на те, що права нога тисне на педаль газу; походить з мови водпв вантаж1вок); das ist meine Blutgruppe (букв. «це моя група кровЬ», тобто «це меш тдходить, подобаеться»; з мови медичних пращвниюв).
Зростання штел^ентносп, тдвищення культурно! самосвiдомостi шмщв стало пiдгрунтям для тако! тенденцп нiмецькомовного суспiльства ХХ столiття як штелектуал1защя л^ературно! мови. У фразеологл вона вiдобразилась у появi нових одиниць, джерелами яких стала художня л^ература, публiцистика тощо: leergebrannt ist die Stätte (букв. «житло згоршо до тла та обезлюднiло», вживаеться, щоб показати, що щось закшчилося, тобто «пляшка пуста; у поштовш скринi немае листiв; у квартирi пусто»; походить з рядку «Das Lied von der Glocke» Шиллера); das ist eine Idee / ein Gedanke von Schiller (букв. «це думка Шиллера», тобто «це фантастична щея», вживаеться iронiчно).
1ндус^альна револющя стала причиною того, що у багатьох з'явилося бшьше вшьного часу, що змшило весь уклад життя людства. Наприклад, з ХХ столггтя масового характеру набувае спорт. Спортивна термшолопя поступово займае важливе мюце в лексикон сучасно! людини, а зокрема й у фразеологи, наприклад: ins eigene Tor schießen (букв. «влучити у власнi ворота»); auf ein Tor spielen (букв. «грати в одш ворота», тобто «грати так переконливо, що суперник може лише захищатися»).
Поява багатьох фразеолопчних новотворiв пов'язана з новими культурними сферами людсько! дiяльностi, наприклад, кшо i телебачення: der Film reißt ab (букв. «фшьм обриваеться», тобто «чиясь здатнiсть згадувати закшчуеться»); wie ein volles Kino lachen (букв. «смiятися, як повний кшотеатр», тобто «дуже голосно смiятися»);
blauer Engel (букв. «блакитний ангел», тобто «п'яна дiвчина», вiд назви однойменного фшьму).
Р1зн1 форми контакт1в з шшими нац1ями протягом ХХ стшття призвели до становлення деяких шмецьких фразеологiчних неологiзмiв на 6a3i шшомовних фразем. Йдеться про особливий вид фразотворчого процесу - передачу нових виразiв шляхом котювання моделей шших мов i наповнення 'х елементами шмецько'1 мови. Серед них можна видшити повне калькування - пор.: das macht sich nicht bezahlt (прибл. «це себе не окупить», тобто «це не варто чи'хось зусиль») з англ. that does not pay; das ist nicht mein Bier (букв. «це не мое пиво», тобто «це мене не обходить») з англ. this is not my tea (калькування з субститущею); i часткове калькування - пор.: fifty-fifty machen (прибл. «робити п'ятдесят на п'ятдесят», тобто «чесно дшити»). Зус^чаються i повнютю неасимшьоваш вирази, як, наприклад, цей запозичений за часи Першо' св^ово' вшни французький вигук на позначення докору - o la 'la.
Розкриття впливу окремих 1сторичних подш ХХ стол1ття на формування фразеологiчниx неологiзмiв i новотворiв заслуговуе на окреме дослщження, оскшьки протягом останнього стшття в Нiмеччинi вiдбулися неодноразовi змiни суспшьно-економiчниx формацiй, i кожна з них вплинула на розвиток фразеолопчного фонду. Однак, незалежно вщ характеру подш, дослщники (Б. Я. Бакай) вщзначають, що «для переломних перiодiв характерна величезна номшативна потреба» [1, с. 8], але треба зазначити, що з велико' кшькосп фразеологiчниx новотворiв i неологiзмiв перестають функцiонувати в узусi вщразу пiсля закiнчення карколомно' поди приблизно чверть таких ФО. Так, актуальш за чаав Першо' та Друго' свiтовиx вiйн dicke Berta (букв. «товста Берта», тобто гармата чаав Першо' св^ово' вiйни, названа на честь власнищ заводу Берти Крупп), eiserne Kuh (букв. «залiзна корова», тобто «молоко у бляшанщ»), Bagage mit Beinen (букв. «багаж на шжках», тобто «пасажири у суспшьному транспортi», походження пов'язано з евакуащею цивiльного населення пiд час Друго' св^ово' вiйни) належать зараз до лав юторично' фразеологп'. Переважна бшьшють фразеологiзмiв, що з'явилися у переломш часи, вiдтiсняеться на периферiю, лише фразеолопзми, якi носять «позачасовий» характер, залишаються в ядрi фразеологiчного фонду, наприклад, як виникла за часи Першо' св^ово' вiйни ФО Angst hat er keine, aber rennen kann er (букв. «страх вш не вщчувае, але може поб^и»), що виражае iронiчне ставлення до боязкувато' особи.
У переломнi перюди iсторii джерелом творення фразеологiчниx неологiзмiв стае та суспiльна група, що е найактившшою в об'ективному (суспшьно-пол^ичному) планi [1, с. 6]. Так у перюд Першо' та Друго' свiтовиx вiйн бiльшiсть фразеологiзмiв утворювалася у вiйськовому середовищi. Серед уах нiмецькиx ФО, що з'явилися в щ перiоди, 57,3 % припадае на солдатський соцюлект. Так, наприклад, в iмплiкацiоналi нiмецького стiйкого виразу Augenschondienst machen (букв. «нести службу «збереження очей», тобто «спати») закладена теза «для солдата все повинно бути виконанням служби». На цiй ще'1 базуеться експресивний ефект фразеологiзму, який е евфемютичним описом з оказшними семами iронii.
Всерединi цiеi групи фразеологiзмiв можна видiлити пiдгрупи, пов'язаш з лексиконом морякiв, наприклад: dicker Dampfer (букв. «великий военний корабель», перен. «велика, огрядна людина») або середовищем полiтикiв, наприклад: ein Fetzen Papier (букв. «клаптик паперу», тобто «шчого не вартий документ», слова рейхсканцлера Бетман-Гольвега щодо договору про бельгшськш нейтралiтет). Впливовою суспiльною групою за часiв вiйни стають i представники газет та журналiв. З повщомлень вермахту походить ФО von Feindfahrt zurück (букв. «з вшськового походу назад»). Це стiйке сполучення стосувалося шформаци про дй пщроздшв
военно-морських сил. Сьогоднi воно зустрiчаeться в найрiзноманiтнiших контекстах: стосовно вiдряджень, повсякденних прогулянок чи повернення з крамнищ.
Висновок. В результат вивчення екстралшгвальних факторiв поповнення фразеологiчного фонду шмецько'1 мови ХХ столiтгя неологiзмами та новотвореннями було встановлено, що:
1. Виникнення нових реалш (кшо, транспортш засоби) та збiльшення ролi вже вщомих у способi життя населення (техшка, спорт) були найбiльш впливовими чинниками розвитку фразеолопчного фонду.
2. Тенденщя до iнтелектуалiзацiï та до збшьшення долi термiнологiчних словосполучень, професiоналiзмiв у мовi так само пов'язана з екстралшгвальними чинниками.
3. ФО, утвореш у переломнi перiоди iсторГï, демонструють найбiльший вiдсоток випадiння з узусу у порiвняннi з iншими фразеологизмами, що виникли тд впливом екстралшгвальних чинниюв.
4. Рiзнi форми контактйв з iншими нацiями призвели до утворення фразеолопчних кальок або натвкальок. Поповнення фразеологiчного фонду шмецько1 мови не асимшьованими фразеологiчними запозиченнями е досить рiдким феноменом.
Варто вщзначити, що за межами запропоновано'' роботи залишилося ще багато запитань, вартих детального дослiдження. Наприклад, вивчення впливу лшгвальних факторiв на фразеологiчний фонд шмецько' мови ХХ столiття.
Список використано'1 л1тератури
1. Бакай Б. Я. Формування фразеологи в переломш моменти юторп народiв Свропи (на матерiалi украшсько1, росшсько1, англшсько1, шмецько1, французько1 мов в перiоди першо1 та друго1 свiтових вiйн) : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Богдана Ярославiвна Бакай ; Кшвський нащональний ун-т iм. Т. Шевченка. -Кшв, 2000. - 16 с. ; Bakai B. Ya. Formuvannia frazeolohii v perelomni momenty istorii narodiv Yevropy (na materiali ukrainskoi, rosiiskoi, anhliiskoi, nimetskoi, frantsuzkoi mov v periody pershoi ta druhoi svitovykh viin) : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Bohdana Yaroslavivna Bakai ; Kyivskyi natsionalnyi un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2000.
- 16 s.
2. Гаврись В. I. Сталi сполучення ошв у сучаснш шмецькш мовi (походження i вживання) / В. I. Гаврись ; вщп. ред. Б. П. Найдов. - Кшв : Рад. школа, 1971. - 248 с. ; Havrys V. I. Stali spoluchennia sliv u suchasnii nimetskii movi (pokhodzhennia i vzhyvannia) / V. I. Havrys ; vidp. red. B. P. Naidov. - Kyiv : Rad. shkola, 1971. - 248 s.
3. Гамзюк М. В. Емотивний компонент значення у процес створення фразеолопчних одиниць : на матерiалi шмецько1 мови : моногр. / М. В. Гамзюк. - Кшв : Вид. центр КДЛУ, 2000. - 256 с. ; Hamziuk M. V. Emotyvnyi komponent znachennia u protsesi stvorennia frazeolohichnykh odynyts : na materiali nimetskoi movy : monohr. / M. V. Hamziuk. - Kyiv : Vyd. tsentr KDLU, 2000. - 256 s.
4. Денисенко С. Н. Когштивш аспекти фразотворення / С. Н. Денисенко // Семантика, синтактика, прагматика мовленнево1 дiяльностi : матер. всеукр. наук. конф. м. Львiв, 25-27 Ычня 1999 р. - Львiв : Лггопис, 1999. - С. 50-53 ; Denysenko S. N. Kohnityvni aspekty frazotvorennia / S. N. Denysenko // Semantyka, syntaktyka, prahmatyka movlennievoi diialnosti : mater. vseukr. nauk. konf. m. Lviv, 25-27 sichnia 1999 r. - Lviv : Litopys, 1999. - S. 50-53.
5. Денисова О. И. Регулярность фразообразовательных процессов в современном немецком языке : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Ольга Игоревна Денисова.
- Москва, 1983. - 251 с. ; Denisova O. I. Regulyarnost frazoobrazovatelnykh protsessov v
sovremennom nemetskom yazyke : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Olga Igorevna Denisova. - Moskva, 1983. - 251 s.
6. Коротких Т. А. Структурно-семантическая деривация в немецкой фразеологии / Т. А. Коротких // Известия Волгоградского государственного педагогического университета. - 2015. - № 6. - С. 148-154 ; Korotkikh T. A. Strukturno-semanticheskaya derivatsiya v nemetskoy frazeologii / T. A. Korotkikh // Izvestiya Volgogradskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta. - 2015. - № 6. - S. 148-154.
7. Лисецька Н. Г. Фразеолопчш шновацл в сучаснш шмецькш мовi : когштивний та функцюнальний аспекти : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 / Наталiя Григорiвна Лисецька ; Львiв. нац. ун-т iM. I. Франка. - Львiв, 2004. - 20 с. ; Lysetska N. H. Frazeolohichni innovatsii v suchasnii nimetskii movi : kohnityvnyi ta funktsionalnyi aspekty : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Nataliia Hryhorivna Lysetska ; Lviv. nats. un-t im. I. Franka. - Lviv, 2004. - 20 s.
8. Школяренко В. I. Динамша розвитку фразеолопчно!' системи шмецько! мови 19-20 столггтя : моногр. / В. I. Школяренко. - Суми : СумДПУ iм. А. С. Макаренка, 2003. - 324 с. ; Shkoliarenko V. I. Dynamika rozvytku frazeolohichnoi systemy nimetskoi movy 19-20 stolittia : monohr. / V. I. Shkoliarenko. - Sumy : SumDPU im. A. S. Makarenka, 2003. - 324 s.
9. Burger H. Probleme einer historischen Phraseologie des Deutschen / H. Burger // Beiträge zur Geschichte der deutschen Sprache und Literatur. - 1977. - Vol. 99. - S. 1-24.
Стаття надшшла до редакцп 2.06.2017
N. Н. Makhonina
EXTRALINGUISTIC FACTORS OF THE REPLENISHMENT OF THE GERMAN PHRASEOLOGICAL STOCK OF THE 20TH CENTURY
The development of phraseological stock is determined both by linguistic and extraliguistic factors. This article focuses on revealing the influence of extraliguistic factors on the innovative processes that indicate the enrichment of German phraseological stock of the 20th century. In order to trace the numerous sources of German phraseology of the 20th century the research work goes beyond synchronic approach into diachronic as well as history, sociology, etc. The scientific-technical revolution, development of social ideas, historical events (the First and the Second World Wars), and different contacts with other nations were the most important sources of development of the German idiomatic stock in the diachronic aspect. Scientific and technical progress in combination with improved quality of education provided such a tendency in German as intellectualization, in phraseology this trend found its expression in idioms stemmed from professional slang (e.g.: das ist meine Blutgruppe = this is my blood type = that suits me, from medical slang) and literature sources (leergebrannt ist die Stätte = something is absolutely empty, deserted, an ironic quotation of Schiller). Changing of life style (e. g., increased role of sport) also resulted in origin of new phraseological units (e.g.: ins eigene Tor schießen = to shoot into one's own goal).
The author distinguishes between new phraseological formations (phraseological units used to describe new concepts, e.g.: genialer Dummkopf = computer) and phraseological neologisms (phraseological units new for some period of language used to describe expressively long existing concepts, e.g.: die Batterie aufladen = to have some rest).
The author also goes into details on phraseological units derived from historical events and reveals their peculiarities in comparison with other German phraseological neologisms and new phraselogical formations of the 20th century. German phraseological units based on historical events are considered to demonstrate high level of instability: some of them disappear from the language as soon as historical event loses its actuality (dicke Bertha =
gun at the First World War), others move from the common core to the periphery of the language, building group of archaisms (eiserne Kuh = milk in a tin can).
The author finds connection between such extralinguistic factor as contacts with other nations and foreign borrowings. Promising direction of the research is finding out the connections between linguistic factors and the enrichment ofphraseological stock.
Key words: phraseologism, extralinguistic factors, replenishment of the phraseological stock, phraseological neologism, new phraseological formation.
УДК 811.11142:323(477)
Н. А. Одарчук,
Т. А. М1рончук
СПОСОБИ РЕАЛВАЦП 1МПЛЩИТНО1 В1ДМОВИ У КОНТЕКСТЕ СУЧАСНИХ ПОЛ1ТИЧНИХ ПРОЦЕС1В В УКРА1Н1
У статт1 розглядаеться явище ¡мплщитност1 та особливост1 його прояву у в1дмов1. На основ1 промов полтичних д1яч1в, виголошених стосовно сучасних процес1в в Украш1, виокремлюються способи реал1заци Iмплщитног в1дмови. З'ясовуеться гг важливгсть у полтичному дискурс задля уникнення конфлгктгв. Видгляються мовнг тактики, до яких вдаються ¡ноземт полтики для непрямого вираження в1дмови.
Клю^о^^ слова: в1дмова, ¡мплщиттсть, тактика, полтична комунтащя, дипломатичтсть, конфлтт, риторичне запитання.
Полтична комушкащя мiж представниками рiзних кра!'н зумовлена стратепчними потребами у мiжнароднiй тдтримщ, розвитку та стабшзацп полпично!', економiчноi та сощально! сфер менш розвинутих держав. За чверть стшття свое!' вщновлено! незалежносп Укра!'на, на жаль, не заявила про себе як сильний гравець свпово! полпики й змушена звертатися до свпово! спшьноти за фшансовою та дипломатичною пщтримкою. Сучасш полпичш процеси Укра'ни спричинили бурхливу реакщю полпичних елп свпу, стали темами номер один на шпальтах всесвпньо вщомих шформацшних видань, об'ектом полпичних дискусш та переговорiв.
Гучно заявивши на весь свп пiд час революцп Гiдностi в 2014 рощ, Укра'на, як незалежна та суверенна держава, стала активним учасником полпично! системи свпу. У виступах провщних представникiв полiтичних елiт помiчаемо висловлення-захоплення укра'нською нацiею, що обрала шлях евроштеграцп та продемонструвала незламшсть пiд час масових протестiв. Багато кра!н не змогли залишитися осторонь тодшшх подiй в життi Укра'ни i стали !'!' стратегiчними партнерами.
Пщписання угоди про асоцiацiю з Евросоюзом, анекая Криму, позачерговi парламентсью та президентськi вибори, падiння нацюнально! валюти, бойовi дп на сходi Укра'ни дестабiлiзували всi сфери життя кра!ни. Саме тому керiвництво Укра'ни змушене просити економiчноi пiдтримки Евросоюзу, Мiжнародного валютного фонду та правлшня Сполучених Штатiв Америки з метою виведення кра'ни iз кризи. Ц всi поди зумовили налагодження мщних зв'язкiв у мiжнароднiй полiтичнiй комушкацп.
Особливiстю будь-яких полiтичних перемовин е досягнення консенсусу. У даному випадку головним завданням полпично! комушкацп е бажання домовитися про
