CC BY
12
УДК 811.16'373.7-115
Л. В. Пономарьова
Т. С. Гнибеда
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕХ1ДНОСТ1 ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В БЛИЗЬКОСПОР1ДНЕНИХ МОВ (НА МАТЕР1АЛ1 УКРА1НСЬКО1, РОС1ЙСЬКО1 ТА ПОЛЬСЬКО1 МОВ)
Стаття присвячена визначенню мгсця у лексичнгй системг украгнськог, польськог та ростськог мови, анал1зу етимологгчних характеристик фразеолог1чних одиниць. У статт1 проанал1зовано проблеми перех1дност1 фразеолог1зм1в, подаеться гхня класифтащя, описано особливост1 гхньог трансформаци у близькоспор1днених мовах. Розкриваеться важлив1сть збереження прагматичного потенщалу таких пов1домлень у процес1 гхнього перекладу на близькоспор1днен1 мови.
Клю^о^^ слова: етимолог1я, лексична система, фразеолог1зм, фразеолог1чний компонент, близькоспоргдненг мови.
Фразеолопзми та фразеолопчш звороти е одним i3 3aco6iB розвитку i збагачення кожно! мови. На вщмшу вщ будь-яких метафоричних ошв вони набагато яскравше створюють о6разнiсть та емоцшшсть, вiдо6ражають нацiональну своерiднiсть мови. У кожного народу свое образне мислення, тому фразеолопзми у кожнш мовi вiдрiзняються сво!ми особливостями та специфшою. У мовi втiлений весь щншсний змiст культури будь-якого народу, вш сприяе збереженню загального запасу культурних щнностей. Мова, культура i нацiональний менталiтет мають органiчний зв'язок.
Дана робота присвячена вивченню перехщносп та функцiонування фразеологiзмiв 6лизькоспорiднених мов на матерiалi украшсько! росшсько! та польсько! мови, що, на наш погляд, представляе особливий штерес. В останш десятирiччя зросла зацiкавленiсть природними мовами як проекщею нацiонального св^огляду. Вченi-лiнгвiсти Р. П. Зорiвчак, В. I. Карасик, Ю. М. Караулов, О. С. Юбрик, С. Ковганюк, В. В. Красних, Ж. В. Кулш, О. П. Левченко, В. А. Маслова, Ф. Неборячок, М. Рильський, С. Г. Тер-Мшасова в мiжнароднiй комушкацп на перший план ставлять проблеми взаеморозумшня. Рiзниця мiж мовами, що зумовлена рiзницею культур, помтшша за все у фразеологл як у «дзеркалi життя наци».
Вивчення фразеолопчних одиниць, що якнайяскравше вiдо6ражають нацiональнi осо6ливостi культури народу-ноая мови, е актуальним та своечасним у зв'язку iз бажанням до адекватного розумшня ментальностi представникiв того чи шшого народу.
Об'ектом дослiдження виступають фразеологiчнi одиницi росшсько!, украшсько! i польсько! мов.
Предметом дослiдження е лшгвокультуролопчш осо6ливостi фразеологiчних одиниць росшсько!, украшсько! i польсько! мов як транслатолопчна категорiя.
Фразеологiчнi одиницi у цих мовах досить численш i рiзноманiтнi. Вони е важливим засобом створення колоритносп, о6разностi мови.
Метою роботи е дослщження украшо-росшсько-польськомовних фразеолопчних одиниць, що використовуються у художнш лiтературi, виявлення !хшх лiнгвокультурологiчних особливостей.
Реалiзацii поставлено! мети передбачае виршення конкретних завдань:
- охарактеризувати поняття «фразеолопчна одиниця» за його системоутворюючими ознаками, розглянути його функцюнальш особливостi;
- проаналiзувати запозичеш фразеологiчнi одиницi в украшськш, росшськш та польськiй мовах;
- з'ясувати основш тенденцп структурно-семантично'1 перехiдностi фразеологiзмiв у художнiй лiтературi iз урахуванням 1'хшх семантичних та комушкативно-прагматичних контекспв.
Фразеологiя - найцiннiше джерело вщомостей про культуру та ментал^ет народу, у них нiби законсервоваш уявлення народу про мiфи, звичш, обряди, ритуали, звички, мораль, поведшку i т.п. Невипадково Б. О. Ларш зазначив, що фразеологiзми завжди опосередковано вiдображають погляди народу, суспшьний устрiй, iдеологiю свое'1 епохи [3, с. 64].
Фразеолопчш одиницi, вщбиваючи у свош семантицi довгий процес розвитку культури народу, фшсують та передають вiд поколiння до поколшня культурнi установки та стереотипи, еталони й архетипи. Фразеолопзми, за Ф. I. Буслаевим, -своeрiднi мшросвгти, вони вмiщують «1 моральний закон, i здоровий глузд, вираженi в короткому вислов^ якi заповiдали предки нащадкам» [3, с. 52]. Це душа кожно'1 нацюнально'1 мови, у якш неповторним чином виражаються дух i самобутнiсть нацп.
Науковцi видшяють три способи поповнення лексики фразеолопчними одиницями: 1) створення нових фразеолопчних одиниць; 2) надання нового значення вже юнуючим фразеологiчним одиницям; 3) запозичення фразеолопчних одиниць з шших мов.
Релевантними категорiальними ознаками фразеолопчних одиниць е стшкють складу, структури, форми компонент, вiдтворюванiсть, загальна вщомють, переносне значення, смислова цiлiснiсть.
Серед лшгаспв немае едино'1 думки вщносно обсягу поняття «фразеологизм». Такi вчеш, як А. М. Бабкiн, В. П. Жуков, А. В. Кунш, А. I. Молотков вважають, що до фразеологл варто зараховувати вщтворюваш у мовленнi понадслiвнi одиницi, що мають у своему складi хоча б один компонент iз семантичними трансформащями. Прибiчники iншого погляду (С. Г. Гаврш, М. М. Копиленко, В. В. Хiмiк, Н. М. Шиманський та iн.) залучають до лав фразеологп усi понадслiвнi одинищ, завдяки чому виокремлюеться весь юнуючий фонд фразеологiчних одиниць мови.
Семантична трансформащя - це змiна первинного значення i поява переносного, шшими словами, це втрата внутрiшньоi форми.
Велика частина украшських, росiйських та польських фразеологiзмiв виникла безпосередньо на груш! нацiональних мов. Але фразеолопчш фонди цих мов постiйно поповнюються новими одиницями шляхом запозичення, за допомогою калькування чи натвкалькування.
Цiкавим е розгляд фразеолопчних одиниць украшсько'1 та росiйськоi мов, оскшьки вони належать до одше'1 схiднослов'янськоi гiлки, в iхнiх фразеолопчних фондах велика кшьюсть запозичень, бо вони мають спшьне iсторичне минуле, яке позначилося на звичаях, вiруваннях, забобонах, ритуалах, мiфах, обрядах, легендах тощо, - усе, чим жила людина у глибокiй давнинi i що й зараз активно формуе культурний код, сприяе засвоенню культурно'1 iнформацii через мову та визначае культурний мешаштет росiянина i украшця. Наприклад, фразеологiзм дым коромыслом 'шум, гамiр, безлад' е власне росшським, але мае вiдповiдник в украшськш мовi (дим коромислом). Це вираз iз селянського побуту. Коромисло - дерев'яна плоска дуга з витками або гачками на кгнцях для перенесення вгдер або гнших важких речей на плечах - в цьому фразеологiзмi виступае порiвнянням. У старовину печi топили
по-чорному, тобто дим i3 челюстi ne4i виходив або через «волокове» вшно, або через дверi. Коли у хат починалася метушня, то дим у середиш хати пiднiмався коромислом. Це i стало подiбним стимулом для мотивацп значення даного фразеологизму [1; 2; 5].
Власне росшський вираз лыка не вяжешь 'про дуже п'яну людину, яка не здатна координувати сво'' рухи i зв'язно говорити' пов'язаний iз народним промислом, i також мае аналог в украшськш мовi (язик як ликом зав'язании). 1з лика (липово'' кори) плели короби, козубеньки i личаки. Кожен селянин повинен був умгги якщо не плести, то хоча б в'язати личаки, тдсмикувати ix, тобто ремонтувати за необхщносп. Якщо вш лика не в'яже, то або псиxiчно неповноцiнний, або дуже п'яний [1; 2; 5].
Фразеолопзм скочити у гречку 'зраджувати чоловiковi або дружинi' виник серед запорiзькиx козакiв та мае росшський вщповщник (скакать в гречку, прыгнуть в гречку). Найхарактершшою рисою ''хнього життя та вiйськового побуту була безшлюбшсть. Це зрозумiло: наявнiсть ам'' - велика перешкода у виконанш завдань, поставлених iсторiею перед ними. Ом'я обмежувала 'хню вiйськову дiяльнiсть. Запорозьке вiйсько складалося, як правило, з неодружених, одиноких вдiвцiв або тих козаюв, що через якюь обставини залишили сво'' ам''. Це не могло не накласти вщбиток на характер 'хньо' працi. Вони займалися риболовлею, полюванням, скотарством. Але навт цього для скромного життя 'м було мало. Ще 'м потрiбна була соломаха (квашене тюто), тетеря (юшка з житнього борошна), а iнодi, на свята, i гречка. Це сприяло тому, що козаки почали займатися землеробством. Незабаром на родючих землях Запорiжжя заколосилося жито i зацвiла гречка. Зпдно iз народними переказами, незважаючи на значш перешкоди i великi труднощ^ нареченi, залишенi козаками на панщиш, йшли шукати свого щастя на Оч. I деякi дiвчата iз ближнix сiл йшли назустрiч сво'м дорогим i коханим. Козаки, незважаючи навт на страту, iз трепетом у серщ зустрiчали сво'х близьких. У прямому значенш цих виразiв вони «скакали у гречку», «толочили жито», дотримуючись принципу «нехай буде гречка, аби не суперечка». Але тих, хто був затриманий, за наказом начальства переганяли через гречку, влаштовуючи 'м серйозного прочухана [1; 2; 5].
У росшськш мовi вираз дать дуба 'померти' е запозиченням з укра'нсько'. Украшсью каламбури дуба дати, дуба вргзати 'померти' побудоваш не на основi чинбарського термiнологiчного словосполучення дати дуба 'обробити шкiру дубленням', як iнодi думають, а - у колi загальнокореневих «дубових» слiв i словосполучень: дубти 'втрачати гнучкiсть', одубнути, одубти 'задуб^и, окостенiти', дублений 'холодний', одубитися, дубом одубитися 'померти'. Початкове значення звороту, що випливае з цього матерiалу - 'стати нерухомим як дуб, випрямитися, охолонути'. Спочатку в украшськш мовi фразеолопзм дати дуба виник у шкшьному семшарському арго. Первинна внутршня форма реконструюеться як «дати дуба = впасти догори ногами», де компонент дуба е дiеприкметник зi значениям 'догори ногами'. У результат! зближення iз фразеологизмами мотивацшно' моделi «впасти догори ногами = померти» у фразеолопчнш одинищ дати дуба вiдбулася семантична трансформащя. Процес народноетимологiчного зближення лексем дуба 'догори ногами' i дуб 'назва дерева' призвiв до пiдвищення експресивносп фразеологiзму й затемнення його первинно'' мотивацп' [1; 2; 5].
Аналiз фразеологiзмiв польсько'' мови вказуе на те, що ютотний вплив на сучасний фразеолопчний фонд польсько'' мови мала мова п загарбникiв, зокрема росшська. Наведемо кiлька прикладiв русизмiв у польськiй мовi: wlec w ogonie 'jest na szarym koncu; nie nad^za, zostaje z tylu' (плентатися у xвостi 'не встигати, вщставати'), przechwycic wladzq 'za pomoc^ manipulacji politycznych odbierac komus wladz§, zeby samemu j^ obj^c' (захопити владу 'за допомогою пол^ичних манiпуляцiй
ввдбрати у когось владу'), rzecz w tym 'chodzi o to, ze...; (to) polega na tym, ze...' (справа в тому, що_; pi4 у TiM, що...;), zdjqc kogos ze stanowiska 'usuwac, zwalniac, odwolywac ze stanowiska' (зняти з посади 'усунути вiд роботи'), podiozyc komus swinig 'zrobic komus potajemnie swinstwo, szkodzic komus' (пiдкласти свиню 'нашкодити комусь'), podrzqd 'iles czegos z rz^du' (пiдряд 'скiлькись чогось з ряду'), doscignqc celu 'ktos dopi^l celu' (досягти мети 'отримати бажане'), okazac pomoc 'pomagac, niesc pomoc, udzielac pomocy' (надати допомогу 'допомогти комусь'). Але слiд зазначити, що не вс тотожностi мiж польською, росiйською та украшською мовами треба вважати русизмами або укршшзмами, бо щ мови е близькоспорщненими i мають спiльне корiння. Багато фразеологiзмiв у польськiй, украшськш та росшськш мовах виникло без впливу одше'1 мови на iншу. Натомють в росiйськiй мовi досi функщонуе власне старопольський фразеологiчний зворот ktos daje opor czemus 'przeciwstawiac si§ komus, czemus' (давати вiдсiч 'протистояти комусь, чомусь').
Вираз рос. держать камень за пазухой / укр. ховати кам1нь у пазус1 - 1. 'мати приховаш намiри нашкодити, помститися кому-небудь за що-небудь'; 2. 'про злу людину, з якою треба поводитися вкрай обережно' -польська приказка trzymac kamien w ionie, з'явився у мовi в Смутш часи, коли Москву захопили поляки (початок XVII столбя). Через невизначенють юторично'1 ситуацп та неможливiсть розiбратися хто тобi друг, а хто ворог, необхщно було остерiгатися будь-кого. Поляки, яю окупували росiйську столицю, водили бенкети з москалями, не довiряючи тому, що можуть знаходитися в окупованому ними мют у безпещ. Вони хоч i бенкетували з москалями, але, постшно очшуючи пiдступу та приховуючи ворожнечу, буквально тримали за пазухами сво'1'х кунтушiв (нацiонального одягу) про всяк випадок брукове камшня. Про це свщчать очевидцi, наприклад, польський лiтописець А. Мащевич. «З москалями дружи, а камшь за пазухою держи», - говорили поляки, а тзшше i малороси. Камiнь у часи, коли була вщсутня вогнепальна зброя, став ефективним засобом самооборони i нападу на випадок невдалих «мирних» переговорiв та «братських» застiль i нейтралiзував згубнiсть раптового нападу [1; 2; 6].
Фразеолопчний зворот рос. задавать / задать баню 'сильно лаяти кого-небудь, бити' пов'язаний iз покаранням, яке влаштовував польський король Болеслав Хоробрий сво'1'м молодим дворянам, що провинилися. Прямуючи до лазнi, вш брав ix iз собою та влаштовував 1'м там порку, тсля чого вiдправляв додому у новш сукнi. Звiдси переносне значення цього словосполучення ustawicparowej [1; 2; 6].
Також до власне польських фразеологiзмiв належать spiec raka (gwaltownie zaczerwienic si§ na twarzy - рiзко почервонiти), smalic cholewki (zalecac si§ do kobiety -загравати до жшки), nie zasypiac gruszek w popiele (nie zaniedbywac spraw, nie omijac okazji - не нехтувати справами, не оминати нагоди) [1; 2; 6]. Але буквальний переклад саме цих польських фразеолопчних одиниць на украшську або росшську не е можливим, бо окремi компонента даних фразеологiзмiв стають зрозумшими лише в мовi оригшалу. Це можна пояснити деякою вiддаленiстю польсько'1 мови вiд росшсько'1 та украшсько'1, бо належить вона до захщнослов'янсько'1 гшки мов. Також важливою тут е незначна, але рiзниця, у культур^ звичаях та побутi поляюв i росiян з украшцями.
Отже, украшська, росiйська та польська мови мають дуже схожу фразеолопю, оскшьки вони е близькоспорiдненими слов'янськими мовами, i в 1хньому фразеологiчному фондi знаходиться велика кiлькiсть фразеологiчниx одиниць спшьнослов'янського походження, успадкованих iз праслов'янсько'1 мови. Проаналiзувавши фразеолопзми, що зус^чаються у трьох слов'янських мовах, ми виявили широку лiнгвокультурологiчну та фольклорну спорщнешсть й тотожнiсть засобiв виразносп. Бiльшiсть розглянутих фразеологiзмiв мае фразеолопчш кальки,
що характеризуються повною лексичною вiдповiднiстю, структурною усталенютю, збiгом у стилiстичнiй характеристик i сполучуваностi форм. Це, безсумшвно, пояснюеться близькiстю трьох мов.
Складшсть зiставного вивчення близькоспорiднениx мов полягае не в тому, що кожна з них мае сво'' власш, специфiчнi риси, а в тому, що щ особливостi не завжди знаходяться на поверхш. I на перший погляд дуже важко, а часом навгть не можливо сказати, який фразеолопзм е власне укра'нським, власне росшським, власне польським, а який е запозиченням з близькоспорщнено'' мови, калькою чи напiвкалькою. Та виявити це вдаеться лише шляхом ретельного лшгвютичного аналiзу, iнодi необхщно звернутися до юторп мови, до юторп народiв-носiiв мов, що вимагае вщ лiнгвiста великих зусиль та величезно' уваги до об'екту вивчення.
Таким чином, фразеолопчна картина св^у - це вiдображення нацiонального та шдивщуального свiтогляду i свiторозумiння, а фразеолопчш одинищ е найяскравiшим вщображенням нацiональниx особливостей культури носив мови. Використання ушверсальних (в планi вираження) для вах трьох мов фразеолопчних одиниць в умовах мiжкультурноi комушкацп свiдчить про взаемопроникнення мов i культур i про iнтернацiональний характер сучасного л^ературного мовлення. Причинами переходу тих чи шших фразеологiчниx одиниць з одше'1 мови в шшу можна вважати комунiкативну необxiднiсть, доцшьшсть, актуальнiсть реалiй. У прагненнi мови закршити для загального користування звороти мовлення полягае тенденщя, що узагальнюе екстралшгвютичш та внутрiшньомовнi причини фразеолопзацп.
Список використано1 л1тератури
1. Бабкин А. М. Словарь иноязычных выражений и слов : ок. 14 000 единиц / А. М. Бабкин, В. В. Шендецов. - 3-е изд., испр. - Москва : АСТ : Астрель : Транзиткнига, 2005. - 1472 с. ; Babkin A. M. Slovar inoyazychnykh vyrazheniy i slov : ok. 14 000 edinits / A. M. Babkin, V. V. Shendetsov. - 3-e izd., ispr. - Moskva : AST : Astrel : Tranzitkniga, 2005. - 1472 s.
2. Бирих А. К. Русская фразеология. Историко-этимологический словарь : ок. 6 000 фразеологизмов / А. К. Бирих, В. М. Мокиенко, Л. И. Степанова ; под ред. В. М. Мокиенко. - 3-е изд., испр. и доп. - Москва : Астрель : АСТ : Хранитель, 2007. -928 с. ; Birikh A. K. Russkaya frazeologiya. Istoriko-etimologicheskiy slovar : ok. 6 000 frazeologizmov / A. K. Birikh, V. M. Mokienko, L. I. Stepanova ; pod red. V. M. Mokienko. - 3-e izd., ispr. i dop. - Moskva : Astrel : AST : Khranitel, 2007. - 928 s.
3. Маслова В. А. Лингвокультурология : учебн. пособ. / В. А. Маслова. - Москва : Academia, 2001. - 204 с. ; Maslova V. A. Lingvokulturologiya : uchebn. posob. / V. A. Maslova. - Moskva : Academia, 2001. - 204 s.
4. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. - Москва : Школа «Языки русской культуры», 1996. - 288 с. ; Teliya V. N. Russkaya frazeologiya. Semanticheskiy, pragmaticheskiy i lingvokulturologicheskiy aspekty / V. N. Teliya. - Moskva : Shkola «Yazyki russkoy kultury», 1996. - 288 s.
5. Фразеолопчний словник укра'нсько' мови / В. М. Бшоноженко, В. О. Винник, I. С. Гнатюк та ш. - Ки'в : Наукова думка, 1993. - 984 с. ; Frazeolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy / V. M. Bilonozhenko, V. O. Vynnyk, I. S. Hnatiuk ta in. - Kyiv : Naukova dumka, 1993. - 984 s.
6. Slownik frazeologiczny PWN : z Bralczykiem. - Warszawa : Wydawnictwo naukowe PWN, 2008. - 590 p.
Стаття надшшла до редакцп 30.10.2017.
L. V. Ponomaryova
T. S. Hnybeda
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THE TRANSITION AND FUNCTIONING OF PHRASEOLOGY CLOSELY RELATED LANGUAGES (ON THE MATERIAL OF UKRAINIAN, RUSSIAN AND POLISH LANGUAGES)
The article is devoted to defining the place of the characteristics of phraseological units in lexical system of the Ukrainian, Polish and Russian languages, etymological analysis. The article analyzes the problems of transition of phraseology, gives the classification of phraseological units, describes their peculiarities in terms of transformation in closely related languages, reveals the importance of preserving the pragmatic potential of such phrases in the process of translation for closely related languages.
The article describes the concept of "phraseological unit" because of its strategic characteristics, discusses its functional features, and investigates the main trends in structural-semantic transition idioms in the literature with regard to their semantic and communicative-pragmatic contexts. The article gives consideration of various views of linguists concerning the scope of the term «idiom». Particular attention is paid to the ways of replenishment of the vocabulary of frazeological units. The main content of the study is linguoculturology providing detailed analysis of borrowed phraseological units in Russian and Polish. Separate attention is paid to the consideration of the phraseological units of Russian and Ukrainian languages, the article also considers the phraseology of the Polish language.
The article gives examples of phraseological units having copies in closely related languages, and the literal translation of which is impossible. Wide linguocultural andfolklore connection and identity of the means of expression of analyzed phraseological units are mentioned. The analysis and study of the Ukrainian, Russian and Polish phraseological units has proved that these languages have a very similar phraseology, as they are closely related Slavic languages, and that in their phraseology fund there is a large number of phraseological units of Slavic origin, derived from the proto-Slavic language. The idea of complexity of the comparative study of closely related languages has been proved. In conclusion, the author mentions the reasons for the transition of idioms from one language to another.
Key words: etymology, lexical system, phraseological unit, phraseological component, closely related languages.
УДК 81'27:659(045)
I. Г. Рожкова
МОВНА АГРЕС1Я ТА НЕГАТИВАЦ1Я ЯК СУГЕСТИВН1 ЧИННИКИ ЗАСОБ1В МАСОВО1 ШФОРМАЦП (НА ПРИКЛАД1 СУЧАСНОГО РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ)
У статт1 розглядаеться одне з актуальних питань в контекст1 теми мовног толерантност1 в сучасному сустльств1 - питання про мовну агресю та негативацю як видгв мантулятивног мовног тактики та сугестивних чинникгв, якг широко використовуеться в сучасних ЗМ1, зокрема в публщистичному та рекламному дискурс1.
