CC BY
11Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 3. 2015 г. С. 96-99.
УДК 811.161.2
ОПОЗИЦ1Я «Б1ЛИЙ» - «ЧОРНИЙ» В УКРА1'НСЬК1Й ТА РОаЙСЬШ ФРАЗЕОЛОП1
Датленко Ю. I.
Тавршська академш Кримського федерального утверситету тет В. I. Вернадського, Смферополь
E-mail: legora@list.ru
У стат дослщжуеться лшгвокультуролопчне значення колорошмш «бший» та «чорний». Особливу увагу придiлено виявленню схожих рис у семантищ фразеологiчних одиниць украшсько! та росшсько! мов. У статп розглянуто роль кольорш у житп схiдних слов'ян. Поршняльний аналiз символiчних значень кольорш проведено з урахуванням мовно1 та культурно1 специфiки двох народiв.
Ключовi слова: колорошм, кольороназва, кол1р, фразеолопзм, колористичний компонент, бший, чорний.
ВСТУП
Фразеолопя е одним з головних скарб1в багатьох мов св1ту. Якщо глибинно вивчати фразеолопю певно! мови, то можна здобути глибою знання i розумшня культури народу, що говорить цiею мовою, оскшьки цi лексичнi одиницi зберiгаються нолями мови протягом усього життя. У фразеологизмах лаконiчно i надзвичайно яскраво помiченi деталi побуту i особливост народного менталiтету •пе! чи шшо! кра!ни.
Метою статтi е дослщження та порiвняльний аналiз фразеологiзмiв з компонентами чорний та быий у росшськш та укра!нськш мовах; встановлення лшгвокультуролопчних значень колоративiв та фшсащя !х символiчного навантаження у складi фразеологiчних одиниць.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Колiр мае важливе значення в житп кожно! людини. Часто вiд нього залежить настрш, емоци i фiзичне самопочуття людей. Однак, розглядаючи т чи iншi аспекти, фахiвцi часто ^норують великий iсторичний i культурний досвiд людства, якому властиве постшне прагнення називати предмети i явища, що його оточують. Кольорова картина св^у не е винятком. Тому у лшгвюпв колоронiми - одна з найпопуляршших дослiджуваних лексичних груп. Мовознавцi та етимологи вивчали десятки мов i прийшли до висновку, що юнуе ряд унiверсальних рис у rad^i кольороназв. Крiм того, рiзна якiсть того чи шшого вiдтiнку вiдображаеться у фразеологiзмах. Адже вони акумулюють сощально-юторичну, iнтелектуальну, емоцшну iнформацiю конкретного нацiонального характеру.
Погоджуемося iз думкою С. Тер-Минасово!, що в практищ спiлкування соцiокультурнi вщтшки найменувань кольорiв - це чергова пастка, це ще один вшськовий оборонний прийом мови i культури. На приклавд колоронiмiв особливо яскраво видно активну роль мови у формуванш нашого сприйняття свiту, !! владу над людиною. Ми будуемо одним i тим же органом почутпв - очима - один i той же
шматочок реальности бачимо весь спектр, але p03pi3^eM0 тшьки т його кольори i 1х вiдтiнки, яю мають найменування в нашiй мовi [5, с. 14].
Колорошми (вiд лат. color - колiр, гр. onima - iм'я), або кольороназви, визначаються як лексеми, денотативним значенням яких е ознака кольору [3, с. 3].
Функци колоронiмiв у складi фразеолопчного звороту варiюються вiд простого найменування барви до засобу вщображення емоцшно-експресивних значень.
Быий колiр в народнш культурi - один з основних елементiв колiрноl символiки - протиставляеться, насамперед, чорному кольору.
Бiлий i чорний кольори перебувають на полярних точках колiрного спектра, а 1х назви i символiка антонiмiчнi.
У символiчнiй сферi кореляцiя «бший» - «чорний» («св^лий» - «темний») може входити в е^валентний ряд з парами «хороший» - «поганий», «чоловiчий» -«жiночий», «живий» - «мертвий», почасти «молодий» - «немолодий» (старий), «ясний» - «похмурий» (про погоду) i т. д.
Здавна мiфологiчна семантика бiлого i чорного кольорiв проявляеться у ворожшнях, повiр'ях. Так, наприклад, у райош Плевена дiвчата ворожили про замiжжя на вiвцях, зокрема, дивилися, яка вiвця першою увiйде в загш у Святвечiр: якщо бiла - вийдеш замiж за коханого, а якщо чорна - отримаеш «чорне життя».
Спiввiднесенiсть опозицiй «хороший» - «поганий» вщображена в уявленнях про метелиюв i птах1в, як втшених душ: душа людська, як голуб - бший, якщо летить на небо, i чорний - якщо летить в пекло; над згарищем лгають невiдомi птахи - душi предкiв, якi намагаються допомогти родичам, серед них бш -праведники, а чорш - пекельники, тобто гршники з пекла.
Уявлення про «царство темряви» як про потойбiчний свiт, протиставлення «бiлому свiту», характерне для вшх слов'ян. Бiлий св^ - наш, «цей» свiт, i вiн протиставлений «тому», не бшому свiтовi, як день - ночь Бший свщ як i бший день, мотивований ознакою «ясний, св^лий, чистий».
Бiлий одяг характерний для духiв, мiфологiчних персонажiв. На Смоленщиш домовика iнодi називають бiлим гномом, вш з бiлою бородою, в бшому саваш i з бшим кием. На Чернiгiвщинi русалку уявляють схожою на патлату жiнку в бшому. Таким чином, майже вся нечиста сила одягаеться в бше, в той час, як чорт носить чорний костюм i сам чорний [4, с 149].
Бглий колiр у складi фразеолопчних одиниць (ФО) використовуеться для позначення того, що мае колiр крейди, молока, сшгу. // Вимитий, випраний; чистий. // Посивший, сивий, сивоволосий. // Безколiрний, безбарвний прозорий [5, с. 181]: быв золото, быими нитками шитий, ловити бШ метелики; белое золото, белые мухи, белый билет, белый камень, белый лебедь, белый уголь, шит (шитый) белыми нитками, шито белыми нитками.
Бший колiр вживаеться у фразеолопзмах украшсько! та росшсько! мов:
1) на позначення емоцшного стану людини: не бачити свгту быого, на свгт быий не дивився б; белый свет не мил, доводить до белого каления, доходить до белого каления, света белого не видеть, свету белому не рад;
2) вираження негативного ставлення до людини: быа ворона, быа кгстка; белая ворона, белая кость, белый негр;
97
Данленко Ю. I.
3) позначення часу: до быого дня, до быого сшгу, до быого волосу; до белого света, до белого савана, до белых мух;
4) позначае щось вигадане, невщоме, невивчене: казка про быого бичка, быа пляма; сказка про белого бычка, белая магия, белое пятно;
5) вказуе на страждання вщ хвороби, неминучу смерть: свт быий закрився (замкнувся), покидати / покинути быий свт, прощатися / розпрощатися з быим свтом; света белого не видеть;
6) навколишнш свщ прос^р: свту быого не видно,быий свт; белый свет, по белу свету, увидеть белый свет в клеточку;
7) в iронiчному контексп: у быий свт, як у котйку; дела как сажа бела, в белый свет, в белый свет, как в копеечку.
Чорний - постае як колiр негативних сил та сумних подш. Вш символiзуе темшь смерт^ вщчай, горе, скорботу i зло, нижчi рiвнi або ступеш всесвггу i лж! пророкування [7, с. 410].
Зпдно iз традицiйним тлумаченням, чорний - колiр сажi, вугшля, найтемнiший; протилежне - бiлий [5, с. 181].
Порiвняння з вугшлям та сажею зумовлено об'ективними причинами: це основне мюце iснування чорного кольору в природ^ бо саме кам'яне вугшля мае чистий чорний колiр та е його еталонним виявом, що i зафiксовано в словниках: держати (тримати) в чорному тм, чорний ворон, держать в черном теле.
Фразеолопзми з колорошмом чорний уживаються:
1) для вираження зневажливого, поганого ставлення до людини: чорнильна душа, чорноТ пам'ят^ аж у рот чорно; черная душа, черная кость, черный народ;
2) для уявлення чогось поганого, пршого шж е насправдi: як им галок чорний, як смола чорний; в самом черном виде, в черном цвете, рисовать черными красками;
3) на позначення поганого фiзичного стану людини, важко! хвороби, смерти як чорний вш на ногу наступив, чорна смерть, чорно перед очима; черная немочь, черная смерть;
4) для вираження суму, горя, поганого настрою, важко! долi людини: чорна година, щоб прийшла чорна година, чорш дш, чорна доля, наганяти/нагнати чорну хмару, як чорна хмара, чорш хмари збираються^бралися; черный год, черный день, черный час, чернее ночи.
ВИСНОВКИ
Дослщивши фразеолопчш одинищ укра!нсько! та росшсько! мов, до складу яких входять лексеми на позначення чорного кольору, можна стверджувати, що в момент утворення ФО колорошм входить до И складу у своему первинному значенш або, рщше, набувае такого семантичного вiдтiнку, який приписують значенню самого кольору.
Проаналiзувавши значення фразеологiчних одиниць, можна зробити висновок, що фразеолопзми укра1нсько1 та росшсько! мов з колоронiмами «бший» та «чорний» схожi за сво!ми значеннями та мають майже однакову семантику. У фразеолопчному словнику украшсько! мови за редакщею В. Бшоноженко
98
зафшсовано 24 ФО з колорошмом быий i 26 ФО з компонентом чорний, тодi як,у фразеолопчному словнику росшсько! мови за редакцiею О. Молоткова 33 ФО з колоративом быий i 29 ФО з кольороназвою чорний.
Незважаючи на позитивне лшгвокультуролопчне значення, колорошм «бший» може уживатися у фразеолопзмах, що вказують на страждання вiд хвороби, неминучу смерть, а також у ФО для вираження негативного ставлення до людини. Колоратив «чорний» вживаеться лише у фразеолопзмах, що мають негативне значення, як виражають погане фiзичне та емоцшне почуття людини.
Список лггератури
1. Бiлоноженко В. М. Фразеолопчний словник украшсько! мови / В. М. Бшоноженко [та ш.] ;уклад.: В. М. Бшоноженко. - К.: Наук. думка, 1993. - 984 с.
2. Жайворонок В. В. Знаки украшсько! етнокультури / В. В. Жайворонок. - К. : Дов1ра, 2006. - 703 с.
3. Ковальська I. В. Колористика як перекладознавча проблема (на матер1ал1 украгнських i англомовних художтх текспв:автореф.дис. ... канд.фш.наук / I. В. Ковальська. - К, 2001. - 102 с.
4. Славянские древности: Этнолингвистический словарь в 5-ти томах / Н. И. Толстой [и др.]; под общей ред. Н. И. Толстого. - Т. 4: П (Переправа через воду) - С (Сито) - М.: Международные отношения, 2009. - 656с.
5. Словник украшсько! мови: в 11 тт. / АН УРСР. 1нститут мовознавства; за ред. I. К. Бшодща. - К.: Наукова думка, 1970-1980.
6. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. - М.: Слово/ Slovo, 2000. - 262 с.
7. Тресиддер Дж. Словарь символов / Дж. Тресидер; пер. с англ. С. Палько. - М.:ФАИР-ПРЕСС, 2001. - 448 с.
8. Фразеологический словарь русского языка /А. И. Молотков [и др.];под ред. А. И. Молоткова. - М.: СоветскаяЭнциклопедия, 1987-543 с.
ОППОЗИЦИЯ «БЕЛЫЙ» - «ЧЕРНЫЙ» В УКРАИНСКОЙ И РУССКОЙ
ФРАЗЕОЛОГИИ
Даниленко Ю. И
В статье исследуется лингвокультурологическое значение колоронимов «белый» и «черный». Рассмотрена роль цвета в жизни восточных славян. Особое внимание уделено выявлению схожих черт в семантике фразеологических единиц с компонентом, обозначающим цвет в украинском и русском языках. Сравнительный анализ символических значений цвета проведен с учетом языковой и культурной специфики двух народов.
Ключевые слова: колороним, цвет, фразеологизм, колористический компонент, белый, черный.
THE OPPOSITION OF "WHITE" TO "BLACK" IN UKRAINIAN AND RUSSIAN PHRASEOLOGY
DanilenkoY. I.
The article is devoted to linguo-culturological meaning of colors "black" and "white". Special attention is paid to the identification of similarities in the meaning of phraseological units of the Ukrainian and Russian languages. The article discusses the role of colors in the life of Eastern Slavs. Comparative analysis of symbolic meanings of these colors is carried out taking into account the linguistic and cultural specifics of the two nations.
Keywords: color, idiom, color component, black, white.
99
