CC BY
35Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.172-177.
УДК 81'373.7:159.942.5]=161.2=112.2=111
МЕТАФОРИЧН1 МОДЕЛ1 ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦ1ЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК (НА МАТЕР1АЛ1 УКРА1НСЬКО1, Н1МЕЦЬКО1 ТА АНГЛШСЬКО! МОВ)
Сошко О. Г.
Академiя мушципалъного управлтня, м. Knie
У стата розглядаються найпродуктившш1 метафоричш моделi фразеологiчних одиниць на позначення емоцшних характеристик в украшськш, нiмецькiй та англiйськiй мовах. Автор встановлюе механiзми метафоризаци та воображения в них лiнгвокультурних рис.
Ключовi слова: фразеолопчиа одиииця, внутрiшня форма, метафора, структурио-семантичний аналiз.
Постановка проблеми. Одним з важливих когштивних механ1зм1в, що забезпечуе доступ до концептуально-шзнавальних властивостей людського мислення i робить можливим вивчення явищ, яю вщбуваються у свщомосп людини та пов'язаш з вiдображенням й усвщомленням дiйсностi, е метафора. Метафоризацiя виступае ушверсальним засобом поповнення складу мови узагалi та вiдiграе велику роль у фразеотворенш через переосмислення значения сполучень на основi тих чи шших асоцiацiй та викликаного ними образу [11, с. 176]. Актуальшсть дослщження фразеолопчио! метафори зумовлюеться входженням вiдповiдиих студiй до лiигвiстичиого напрямку, пов'язаного iз встановленням, описом i аиалiзом мовно! картиии свiту, притаманно! людськiй свiдомостi.
Структурио-семаитичиi характеристики фразеолопчних одиииць (ФО) у тому чи^ з метафорично переосмислеиим компонентом дослщжувалися вiтчизияиими иауковцями иа матерiалi слов'янських та гермаиських мов [2; 5; 6; 7; 8; 9]. У сво!х розвщках вчеиi виходять iз тези про те, що значения фразеолопзму як складено!, цшсно! номшаци створюеться об'едиаиим метафоричиим або метоиiмiчиим переосмислеииям складових слiв-компоиеитiв.
Мета дано! роботи - розглянути метафоричиi мехашзми творения фразем, а також иа основi зiставиого аиалiзу виявити спшьш та вiдмiииi риси цих ФО в украшськш, шмецькш та англшськш мовах. Об'ект дослiджеиия - це украшсью, иiмецькi та аиглiйськi ФО иа позначення емоцшних властивостей людиии, що мютять у своему складi метафорично переосмислеиий компонент. Предметом дослщження е структурно-семантичш особливосп цих ФО.
Метафора юнуе у мовi як реальне семаитичие явище та розглядаеться як уиiверсальиий iиструмеит у когштивнш дiяльиостi людиии, що осмислюе дшсшсть. Головиа особливiсть метафори полягае у li семаитичиiй двоплаиовостi, коли спостертаеться спiвiсиуваиия основного та переносного зиачеиь, яке виражаеться у
МЕТАФОРИЧН1 МОДЕЛ1 ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦ1ЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК (НА _МАТЕР1АЛ1 УКРА1НСЬКО1, Н1МЕЦЬКО1 ТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВ)_
своeрiдному нашаровуваннi на пряме значення переносного. 1стотну роль у MexaHi3Mi внутршньо! форми метафор вiдiграють конотативно-асощативш компоненти !хнього сигнiфiкативного значення, що вiдображають надюнально-мовнi стереотипи у сприйнятп !х денотатiв.
Метафоричне перенесення найменування у дослiджуванiй групi фразеологiзмiв можна розподiлити за наступними моделями:
- Метафоричш моделi фразеологiзмiв на 0CH0Bi переосмислення онiмних i апелятивних назв
Власш iмена у склавд фразеологiчних одиниць на думку учених зазнають семантичних змiн й, набуваючи узагальнено! семантики, наближаються до загальних назв [3; 10; 8, с. 6]. Досить часто до складу шмедьких фразем дано! групи входить чоловiче iм'я Hans, яке е короткою формою вщ iменi Johannes i ранiше було найбiльш розповсюдженим серед простого народу. Нiмецький словник лайливих виразiв (Das Deutsche Schimpf^rterbuch) 1839 року нараховував вже 33 вирази iз цим словом (Pf, с. 164). Внаслiдок апелятивiзадil, це iм'я майже завжди стало вживатися у складi словосполучення. Фразема шм. розм. Hans Huckebein «бiдолага, аромаха» (НУФС I, с. 310; Pf, с. 164) утворена за iм'ям персонажу кумедно! розповiддi в малюнках Вiльгельма Буша (Wilhelm Busch, «Hans Huckebein, der Ungbcksrabe» (1867)). Боягузлива людина позначаеться фраземою Hans Feigling (HasenfuH) (НУФС I, с. 310; Pf, с. 164), досл. «Ганс Боягуз» (HasenfuH - «заяча нога»). Лексема Hase «заець» уживаеться як прiзвисько боягузливо! людини (Pf, с. 166). Мелюративне значення мае фразема розм. Hans im Glbck «щасливчик, улюбленець долi» (вираз вперше згаданий у творi В. Бределя «Ein neues Kapitel»: «Hans Schraber kam sich vor wie Hans im Glbck») (Pf, с. 164; НУФС I, с. 310; НРФС, с. 264), також говорять sich fbhlen wie Hans im Glbck (Ид, с. 661) (досл. «почуватися як Ганс-щасливчик»).
Джерелом образносп та експресивносп фраземи укр. перев. iрон. Страшюв син «боязка, ляклива людина» (СФУМ, с. 646) е поеднання апелятивних та ономастичних категорiальних ознак й прозорють внутршньо! форми псевдоонiмiчного компоненту [8, с. 9] (<Страшко> вщ укр. дiал. страшкий -«лякливий, боязкий» (НТСУМ 3, с. 452)).
1менник нiм. Bruder «брат» е складовою частиною багатьох зворо^в. Вiн вживаеться в узагальненому значенш i виступае як синонiм слова Kerl «хлопець» [4, с. 72]. 1нколи дя лексема набувае зневажливого значення по вщношенню до людини, про яку моведь невисоко! думки (Pf, с. 62). У складi фразем дя лексема зазвичай передуе прикметнику, який i надае характеризуючого значення: lustig «веселий, радюний», hitzig «гарячий, запальний»: нiм. розм. Bruder Lustig (тж. ein lustiger Bruder) «веселун» (НУФС I, с. 126; Pf, с. 62); розм. жарт. Bruder Hitzig «запальна людина, гаряча голова» (НУФС I, с. 126; Pf, с. 62).
Метафорично переосмислюватися для позначення певно! емоцшно! характеристики можуть назви лтературних творiв або лтературш персонаж. «Конотопська вщьма» - де сатирично-гумористична повiсть класика украшсько! лiтератури Г. Квiтки-Основ'яненка, створена на основi укра1нсько1 демонологи та етнографп i опублiкована в 1833 родь Вiдьма - 1) заст. «за народним повiр'ям -жшка, яка, знаючись з „нечистою силою", завдае людям шкоди; чаклунка»; 2) лайл.
«про нечепурну, розхристану або сварливу, злу жшку» (СУМ I, с. 667). Конотопсъкою вгдъмою в украшськш фразеологп позначають злу, примхливу або пiдступну жiнку (СФУМ, с. 108; ФСУМ, с. 16). В англшськш мовi людину, яка за жодних обставин не втрачае бадьорого настрою, називають a Mark Tapley за iм'ям одного з персонажiв у романi Ч. Дшкенса (Ch. Dickens) «Martin Chuzzlewit» (АУФС, с. 665), улюбленою фразою якого була: «There's no credit in being jolly», i який постшно шукав складшших обставин, щоб перевiрити свiй гарний настрiй.
Як зазначае Б. М. Ажнюк, ^м прямого i переносного планiв, бшьшост ФО притаманна також асоцiативна образшсть, що виникае на основi буквального змюту компонентiв, але не зводиться до нього. 1нколи образно-асоцiативний фон фразеолопзму збагачуеться за рахунок культурно-юторичного субстрату, що складае основу його мотивування [1, с. 8-9]. Походження фраземи a wooden Indian «людина з непроникним обличчям; мовчазна та замкнена людина» (досл. «дерев'яний iндiанець»), перше використання яко! датуеться 1855 роком, зумовлене юторичним фактом: вщомо, що перед тютюновими крамницями рашше виставляли для реклами дерев'яну фпуру iндiанця (БАРФС, с. 409; M-W).
- Метафоричш моделi фразеологiзмiв на основi переосмислення сакральноТ назви
У повсякденно-побутовому i релiгiйному мисленнi ментальнi конструкти Бог, диявол/чорт спiввiдносяться iз основоположними поняттями-константами буття, якi беруть безпосередню участь в оргашзаци й управлшш свiтом та життям людини i традицiйно розводяться на позитивне та негативне, те, що схвалюеться й те, що не схвалюеться. Фразеолопзми з компонентом «Бог», як правило, виражають позитивш емоци, фразеологiзми з компонентом «чорт» - негативнi емоци, що пов'язано iз семантикою цих компонентiв: Бог як уособлення доброти, милосердя, всепрощения, праведносп i т. ш.; чорт як утiлення всесв^нього зла. Наявнiсть у людини божого начала, а, вщповщно, i позитивних рис передають фраземи: укр. мати Христа в душi (в серцг) «бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим i т. iн.» (СФУМ, с. 379), мати Бога в серц (в душi, в животi i т. iH.) / мати Бога «бути милосердним, добрим, совюним, справедливим i т. ш.» (СФУМ, с. 372). У шмецькш мовi чуйна, добра людина позначаеться фраземою ein wahrer Engel - досл. «справжнш ангел» (НУФС I, с. 179). Характеристика таких рис, як смшивють, вщвага, стiйкiсть будуеться на «вщокремленш» людини вiд «темних», демошчних сил: укр. (i) чортовi не брат «дуже смiливий, незалежний у дiях, вчинках i т. ш.» (СФУМ, с. 37), [сам (i)] чорт не брат «хто-небудь смшивий, вiдважний, нiчого не бо!ться, все може перебороти» (СФУМ, с. 767).
Фраземи шм. розм. j-d hat den Teufel im Leibe «у кого-н. вогонь горить у кровi (тобто вш дуже темпераментний)» (НУФС II, с. 245) (досл. «хто-н. мае чорта у тш/животЬ») та vom Teufel besessen sein «нестриманий, дуже темпераментний» (Кц, с. 1609) (досл. «бути одержимим дияволом») вщносяться до тогочасного розумiння одержимостi як хвороби, коли диявол знаходився у тш людини i цим спричиняв будь-яке захворювання або дивну чи своерщну поведiнку. Одержимi потребували проведения обряду екзорцизму, щоб позбутися недуги (Кц, с. 1609).
Дещо iмплiковане значения мае фразема без явного компонента-шфошма у своему склад^ належшсть яко! саме до цiеi групи можна встановити лише за
МЕТАФОРИЧН1 МОДЕЛ1 ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦ1ЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК (НА _МАТЕР1АЛ1 УКРА1НСЬКО1, Н1МЕЦЬКО1 ТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВ)_
словниковим поясненням: про людину, яка виказуе природну злостивiсть, мае злобливий характер говорять, що вона англ. show one's horns (досл. «показуе сво! роги»), тобто е справжшм чортом з рогами на головi (БАРФС, с. 397; LDEI, с. 169).
- Метафоричш моделi фразеологiзмiв на 0CH0Bi переосмислення назв тваринного CBiTy
Однiею з найбiльш популярних моделей метафорично! номшаци в данш групi фразеологiчних одиниць е зооморфна метафора, когштивне джерело яко! - образ тварини, який застосовуеться для характеристики людини. З одного боку образу тварини приписуються антропоморфш властивосп (риси характеру, поведiнки, способу життя людини), з iншого боку цей образ переноситься на людину, якш надаються зооморфнi характеристики (звички, вдача, зовшшнш вигляд тварини). Такi метафоричш моделi зазвичай несуть етнокультурну марковашсть. Той самий зооморфний образ може розвивати декшька символiчних значень (штегральних та додаткових), що обумовлюе перехресшсть значень зооморфних номiнацiй як в однш, так i в рiзних мовах. При визначеннi центру i перифери у складi зоофразеологiзмiв, належшсть фразеологiчних прототипiв до свiту номшаци фауни, визначаеться як: 1) вщкрита; 2) напiвексплiцитна; 3) iмплiкована [12, с. 352-353]. До першо! групи вiдносять фразеологiзми, у яких тематичними iндикаторами виступають iмена-зоонiми, тшесш атрибути тварин i предмети, пов'язаш з тваринним свiтом: нiм. розм., фам. ein lustiger Vogel «веселун» (НУФС II, с. 289) (досл. «весела пташка»); англ. a gay bird (або dog) (тж. a jolly (lively) dog) «весельчак, веселун; весела людина» (АУФС, с. 370; БАРФС, с. 83). Таю щюми вщносять до фондових одиниць у межах зоофразеологи. Зоофразеолопзми друго! групи вщносять до прифондових, оскiльки вони, попри безсумшвш покажчики «зоофразеологiчностi», не мають безпосереднiх iндикаторiв-зоонiмiв. Внутрiшня форма фразем укр. тримати (держати) xeicm (хвоста) трубою (бубликом) // xeicm бубликом - 1) «не журитися, збер^ати почуття оптишзму; бути впевненим у собЬ>; 2) зневажл. «бути занадто самовпевненим; бундючитися; не зважати на шших» (СФУМ, с. 722); i вухом не вести «зовсiм не звертати уваги, не реагувати» (ФСУМ, с. 26); i за вухом не свербить (кому, у кого) «хтось байдужий до всього, не турбуеться ш про що» (ФСУМ, с. 26); опустити /опускати вуха «впасти у вщчай, засмутитися» (ФСУМ, с. 26); англ. розм. (with) tail(s) up «у тднесеному настро!; життерадiсний» (БАРФС, с. 743); get (have або keep) one's tail up «не занепадати духом; бути у тднесеному настро!» (БАРФС, с. 742; LDEI, с. 327); get (або have) one's tail down «втратити мужшсть; занепасти духом; злякатися» (БАРФС, с. 742; LDEI, с. 327); розм. bright-eyed and bushy-tailed «дуже веселий i жвавий» (LDEI, с. 40) будуеться на результатах спостереження за тваринами: багато з них «ведуть вухом» у бш певних звуюв, або тримають хвоста вертикально при гарному настро!. До натвексплщитних вщносять i фраземи шм. an j-m lduft alles ab - «з кого-н. усе як з гуски вода» (НУФС I, с. 15) (досл. «з кого-н. все спкае»); an j-m gleitet alles ab - «з кого-н. усе як з гуски вода; кому-н. мов у с^ну горохом» (НУФС I, с. 14) (досл. «з кого-н. все зюковзуе»), в яких метафорично переосмислюеться реальна життева ситуацiя iз птахами, зокрема гусями: вода з гусячого тр'я спадае тому, що гуска постшно змащуе його жиром, який виробляе залоза, розташована бiля хвоста.
Зоофраземи третьо! групи не мають iндикаторiв зоофразеологiчностi та потребують додаткового iсторико-етимологiчного або культуролопчного розшифрування. Так, фразема укр. стара карга «сварлива жшка» (ФСУМ, с. 70) буквально означае «стара ворона» (карга - «ворона» (тюркське)).
Висновки. Проведене дослщження показало, що метафоричний процес - це складна структура, яка виражаеться в переносi найменування або значення, та базуеться на здатносп людсько! свiдомостi вiдшукувати аналоги мiж будь-якими об'ектами дiйсностi. Метафоричш значення фразеологiзмiв на позначення емоцшних характеристик людини формують фрагмент мовно! картини свiту носив украшсько!, шмецько! та англшсько! мов, при цьому фраземи з ч^ко визначеним метафоричним переносом вщзначаються яскравою образнiстю. Слщ зазначити, що кiлькiсно переважають умотивоваш ФО з прозорою внутрiшньою формою, в той же час ФО iз затемненим метафоричним переносом, який лежить в основi !хнього значення, як правило, отримують iсторичне пояснення.
Список лiтератури
1. Ажнюк Б. М. Англшська фразеолопя у культурно-етшчному висв1тленш / Б. М. Ажнюк.
- К.: Наук. думка. 1989. - 136 с.
2. Аладько Д. О. Типолопя моделей номшацш посуду в англшськш та украшськш мовах: автореф. дис. на здобуття вчен. ступеня фшол. наук: спец. 10.02.17 «Пор1вняльно-юторичне 1 типолопчне мовознавство» / Д. О. Аладько. - К., 2011. - 18 с.
3. Алефиренко Н. Ф. Фразеология в свете современных лингвистических парадигм: [монография] / Н. Ф. Алефиренко. - М.: ООО Изд-во «Элпис», 2008. - 271 с.
4. Гаврись В. I. Стал1 сполучення сл1в у сучаснш шмецькш мов1. (Походження та вживання) / В. I. Гаврись. - К.: Рад. школа, 1971. - 247 с.
5. Дем'яненко Н. Б. Польсью фразеолопчш одинищ на позначення ментальних властивостей людини: структурно-семантична та формально-граматична характеристики: автореф. дис. на здобуття вчен. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.03 «Слов'янськи мови» / Н. Б. Дем'яненко.
- К., 2003. - 23 с.
6. Заваринська I. Ф. Лшгвокультурна мотиващя фразеолопзм1в з ошмним компонентом в англшськш, польськш та украшськш мовах: автореф. дис. на здобуття вчен. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.17 «Пор1вняльно-1сторичне 1 типолопчне мовознавство» / I. Ф. Заваринська.
- К., 2010. - 22 с.
7. Каракуця О. М. Фразеолопзми украшсько! мови з компонентом «душа» (структурно-семантичний, щеограф1чний, лшгвокультуролопчний аспекти): автореф. дис. на здобуття вчен. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «Украшська мова» / О. М. Каракуця. - Харюв, 2002. - 19 с.
8. Паск Н. М. Власш назви в украшськш фразеологн та паремюлогп: автореф. дис. на здобуття вчен. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «Украшська мова» / Н. М. Пасж. - К., 2000. - 15 с.
9. Пасюрювська М. В. Зоошм1чна лексика в польськш фразеологн: склад, семантика, функцп: автореф. дис. на здобуття вчен. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.03 «Слов'янсью мови» / М. В. Пасюрювська. - К., 2009. - 18 с.
10. Скрипник Л. Г. Фразеолопя украшсько! мови / Л. Г. Скрипник. - К.: Наукова думка, 1973. - 280 с.
11. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании языковой картины мира / В. Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. - М.: Наука, 1988. - С. 173-204.
12. Ужченко В. Д. Фразеолопя сучасно! украшсько! мови: [навч. поЫбник] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К.: Знання, 2007. - 494 с.
МЕТАФОРИЧН1 МОДЕЛ1 ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦ1ЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК (НА _МАТЕР1АЛ1 УКРА'1НСЬКО'1, Н1МЕЦЬКО1 ТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВ)_
Джерела iлюстративного матерiалу
АУФС - Англо-укра!нський фразеолопчний словник / уклад. К. Т. Баранцев; 3-те вид., стер. - К.: Т-во «Знания», КОО, 2006. - 1056 с.
БАРФС - Большой англо-русский фразеологический словарь: Около 20000 фразеологических единиц / А. В. Кунин; 6-е изд., исправл. - М.: Живой язык, 2005. - 944 с.
НРФС - Бинович Л. Э. Немецко-русский фразеологический словарь / Л. Э. Бинович, Н. Н. Гришин. -Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Русский язык, 1975. - 656 с.
НТСУМ - Новий тлумачний словник укра!нсько! мови: В 3-х т. / уклад. В. Яременко, О. Слшушко.
- К.: «Акошт», 2007.
НУФС - Шмецько-украшський фразеолопчний словник: В 2 т. / уклад. В. I. Гаврись, О. П. Пророченко. - К.: Радянська школа, 1981.
СУМ - Словник укра!нсько! мови: В 11 т. - К.: Наукова думка, 1970-1980.
СФУМ - Словник фразеолог1зм1в укра!нсько! мови / Уклад.: В. М. Бшоноженко та ш. - К.: Наук. думка, 2008. - 1104 с.
ФСУМ - Фразеолопчний словник укра!нсько! мови / уклад. В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко.
- К.: Осв1та, 1998. - 224 с.
LDEI - Longman Dictionary of English Idioms. - London: Longman Group UK Limited, 1996. - 387 p.
M-W - Dictionary and Thesaurus - Merriam-Webster Online [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary/ - Проверено: 12.07.2011.
Pf - Pfeiffer H.: Das grosse Schimpfwцrterbuch: bber 10000 Schimpf-, Spott- und Neclkw^rter zur Bezeichnung von Personen / H. Pfeiffer. - Frankfurt am Main: Eichborn, 1996. - 557 S.
Rц - R^hrich L.: Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten. 3 Bd. / L. Rurich. - Freiburg, Basel, Wien: Herder, 2003. - 1910 S.
Сошко О. Г. Метафорические модели фразеологизмов, означающих эмоциональные характеристики (на материале украинского, немецкого и английского языков) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.172-177.
В статье рассматриваются наиболее продуктивные метафорические модели фразеологических единиц, обозначающих эмоциональные характеристики в украинском, немецком и английском языках. Автор определяет механизмы метафоризации и отображенные в них лингвокультурные особенности.
Ключевые слова: фразеологическая единица, внутренняя форма, метафора, структурно-семантический анализ.
Soshko O. G. Metaphorical models of phraseological units denoting emotional characteristics (on the material of Ukrainian, German and English languages) //
Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.172-177.
The article focuses on the most productive models of metaphorical idioms denoting emotional characteristics in English, German and Ukrainian. The author investigates mechanisms of metaphorisation and their respective linguocultural peculiarities.
Key words: phraseological unit/idiom, metaphor, inner form, structural-semantic analysis.
Поступила до редакцп 15.10.2011 р.
