CC BY
63Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 394-397
УДК 811.161.2'373.7:821.161.2-3
Трансформован фразеолопчы одиницi у текстах сучасних сатиричних творiв
Св'друк О. О.
Кам'янець-Под'тьський нац'юнальний унверситет '¡мен 1вана Ог'1енка, м. Кам'янець-Под'тьський, Украна
В сатиричних текстах украгнськог л1тератури, публщистиц та сучасному мов-ленн трансформован фразеолог1зми в1д1грають значну роль. Найбыьш розповсю-дженими е скорочення та розширення сталих вираз1в. Внутршньофразеолог1чн1 прийоми авторськог ¡нтерпретацп об'еднують випадки додатковог реал^зацИ екс-пресИ'у власне фразеолог1чному контекст1. Авторсьм трансформован фразеолог1ч-ш одиниц використовуються для створення сатиричного ефекту, який досягаеться шляхом виникнення асоц^ацт 7з першоджерелом фразеолог1зму.
Ключовi слова: фразеолог1зм, трансформация, авторська интерпретация, скоро-чення, розширення.
Актуальшсть. Сучасшсть позначена рашше не баченою частотою впровадження у мову фразеолопчних та фразеолопзованих (таких, що перебувають у сташ переходу у фразеолопзми) новотворiв, котрi покликаш оцшити яюсть частини картини сучасного св^, вщдзеркалити новi реалн, явища, ситуацн, а також по-новому, шд новим кутом зору зобразити стар^
«Фразеолопзм - це вислiв, у якому завжди е краплинка менталтету наци, И свгго-сприйняття, И культури - И обличчя. Фразеолопчна одиниця не тiльки зручна у вщ-твореннi - вона е частиною асоцiативного ряду. У кожно! наци е свiй набiр символiв, знакiв, зрозумiлих кожному без тлумачення. Використовуючи !х носи мови створю-ють образи, доступнi кожному й водночас стислЬ> [1, с. 27].
В украшському мовознавствi мова сатиричних творiв початку ХХ1 столiття ще не була об'ектом комплексного дослщження, але слiд зазначити, що мову сатиричних творiв вивчали такi мовознавщ як Семенюк О., Кричун Л., Бша Л., Шонь О., Попович А. Лексичш та фразеолопчш шновацн в украшськш мовi дослщжувалися такими науковцями як Клименко Н., Мазурик Д., Жижома О., Шаповалова Г.
Метою нашого дослщження е виявити випадки авторських трансформацш фра-зеологiчних одиниць у текстах сучасних сатиричних творiв, з'ясувати !х стилiстичну роль у створеннi сатиричного ефекту.
Фразеолопзми, як i iншi слова, у своему використаннi шдпорядковуються чин-ним нормам. У цьому значенш ми можемо говорити про нормативне i ненормативне !х використання. Поняття ненормативного торкаеться рiзних сторш фразеологiчних одиниць: значення, форми, лексико-граматично1 характеристики, сполучення з шши-ми словами i т.д. Тому, коли оцшюються факти вiдхилень вiд норми використання фразеологiзмiв, необхiдно враховувати яких яюсних сторiн фразеологiчних одиниць вони стосуються. Всi вiдхилення вiд норми розцшюються як ненормативне використання фразеолопзму, але е вiдхилення, яю виправданi i можуть бути пояснеш або ю-торично зумовленими змшами, або iндивiдуально-мовною практикою письменника.
Що стосуеться iндивiдуально-авторських вiдхилень вiд норми, то вони е автор-ським перетворенням фразеолопчних одиниць, використання ix в змшеному виглядi, яке не вiдповiдае загальноприйнятому, а також перетворення, якi автори використо-вують для реалiзацп емотивного потенщалу твору. Емотивнiсть породжуеться через метафоричну образнiсть фразеологiчниx одиниць, тому мiж використанням фразео-логiзмiв та емотивнютю визначаеться причинно-наслiдковий зв'язок.
Модифшований фразеологiчний зворот органiчно сплiтаеться з оточуючими словами, повнiстю тдкоряючись завданням i цiлям контексту. Пщ пером професiонала змiненi фразеологiзми стають блискучим засобом створення сатиричного ефекту.
У сатирико-гумористичних творах украшсько' лтератури, публiцистицi i навiть у повсякденному мовленнi помiтне мiсце займають трансформоваш фразеолопч-нi одиницi, тобто видозмшеш фразеологiзми. «Для того щоб досягнути комiчного ефекту, сатирики та гумористи трансформують поетичнi цитати, якi потребують точного вiдтворення i у цьому значенш не допускають текстуальних замш» [2, с. 16]. Напр.: «Труси - отум для народа» («Рел1г1я - ошум для народа») [7, с. 118]; «Bei труси - селянам, а нулю - рабочiм» («Землю - селянам, заводи - робтникам») [7, с. 118], «Шлях до серця жiнки лежать через гг дитину» («Шлях до серця чоловта ле-жить через шлунок») [4, с. 86]. Спостертаемо випадки замши одного з компонент фразеолопчно' одинищ русизмом або евфемiзмом: «Полтики приходять i уходять, вибачте за русизм, тобто йдуть геть, а гсти хочеться завжди» [3, с. 120]; «А на нет, як сказано в однойменнт оnерi, i суда нет» [3, с. 118].
Можливють видозмши фразеологiзмiв грунтуеться на збереженш ix внутршньо' форми, на рiзнооформленостi та на вщноснш стшкосп. Трансформащя шби супер-ечить визначенню фразеолопзму, але стшюсть цих одиниць - не абсолютна, а вщ-носна ознака.
Внутрiшньофразеологiчнi прийоми авторсько' штерпретаци об'еднують випадки додатково' реатзаци експреси у власне фразеологiчному контексп, тобто у межах власне сталого словосполучення.
Серед прийомiв змiни меж фразеологiчниx одиниць найбшьш поширеними е ско-рочення та розширення меж стiйкиx словосполучень. Напр.: «Але полтика взага-лi рiч неконкретна, i складаеться iз ^iв. Як там у Выьяма нашого у Шакеспеара сказано: слова, слова, слова. Тобто, говорили-балакали...» [7, с. 24]; «Як театр починаеться з гардероба, так крата починаеться з туалету. I поки в цш крат не буде чистого туалету, не буде чистог полтики» [3, с. 18]. Дуже часто щ прийоми використовуються для реалiзацii ставлення автора до геро'в свого твору та до ситуацш, як вш описуе: «I слухай уважно! Ти - ткчема! Ти - втыення нiкчемностi вах тих мужиюв, як видерлися на верхiвку сустльства! Ви сидите там свогми зо-млтими задами й уявляете, що схопили бика зароги! А самi тримаетеся за власт роги!» [4, с. 139]. Наведений приклад яскраво демонструе негативну оцшку ситуаци, яку вш описуе.
Скорочення реалiзуеться стилютичною ф^урою елшсиса, який являе собою мов-ленневу конструкщю, в якш пропущено слово або кшька ств, що легко вщновлю-ються або завдяки контексту, або зпдно з конкретною ситуащею, або завдяки ко-мушкативному досвщу мовщв. Головна зображувально-виражальна функщя ще' ф^ури - сприяти шдсиленню емоцшного насичення висловлювання та надавати йому лаконiзму. Елiптованими можуть бути крилап вирази, якi увiйшли у свтовий фонд фразеологп. Як правило, таю крилап вирази е загальновщомими, часто вжива-ються в художнш та публiцистичнiй лiтературi, тому пропущеш компоненти легко вiдновлюються у пам'ян читача: «1дея 1ватвна вiдразу вiдчула «свиню», хоча гй зно-ву ж таки тхто не вiрив. Ус звинувачували ггу панiкерствi" [3, с. 114]; «- Ой! Ваш Павлик, 1деечко, так кра^о говорить, правда, Борю? - Правда, Розочко! - Як по
Св 'друк О. О.
писаному! Такий розумний наш Павлик, правда, Боречко!» [3, с. 93]; «- О, це ще та штучка! - загадково сказав в1н. - З тих, що «в тихому болот1...» Стережться гг д1вчата!» [5, с. 37].
Розширення компонентного складу фразеолопчних одиниць е найбшьш вживаним авторським прийомом творчого перетворення сталих словосполучень у мовi худож-нiх творiв. Додатковi компоненти стають своерiдними штенсифшаторами експресп фразеологiзмiв. Напр.: «Ще нерозлючений тупими прац^вниками, в1н налаштований позитивно; тут ви й закинете першу вудку з приводу своЛх iдей, заразом показавши готовностьуспшно працювати» [8, с. 16]; «Не знайшов мчого пристойного, кисень йому було перекритораз i назавжди, вмыо i наЫйно» [3, с. 115].
Цшавим прийомом у створенш сатиричного ефекту в сучаснш сатиричнш прозi е цитування: «Другий тиждень виявився дуже тяжким. УПетрухи заюнчилися грош1. Актуальними стала фраза «Жьо не манш па а жур» 7 традицтне роайське запи-тання: «Что делать?»» [5, с. 68]. Перша фраза асощюеться iз сатиричним романом вщомих росшських письменниюв Iллi 1льфа та Свгена Петрова «Дванадцять стшь-щв». Головнi геро! цього твору, витративши всi грошi, змушенi були шукати можли-вост заробити !х для того, щоб здiйснити свою мрiю. Звернiмося до оригшального трактування ще! фрази:
«- Французьку мову, спод1ваюсь, знаете?
- Дуже кепсько. У межах г1мназ1ального курсу.
- Гм... Доведеться орудувати в цих межах. Чи можете ви сказати по-французькому таку фразу: «Панове, я не гв ш1сть дмв»?
- Мосье, - почав 1пол1т Матв1йович, запинаючись, - мосье, гм, гм... же не, чи як там, же не манж па... ш1сть, як воно: ен, де, труа, карт, сенк, ас... ас... жур. Значить, же не манж па ас жур» [6, с. 257].
Цю фразу 1полгг Матвшович згадував для того, щоб мати можливють жебракува-ти у витонченш манерк «- Для того, - сказав Остап значущо, - що ви зараз тдете до «Квтника», станете в тШ г будете по-французьки, по-шмецьки 7 по-нашому просити милостиню, тдкреслюючи, що ви колишнт член Державног думи в1д кадет-ськог фракцп» [6, с. 257]. Ц фрази вiдомi та !х використання допомагае авторовi оха-рактеризувати ситуащю, в якш опинились геро! роману коротко, ч^ко, але зрозумшо для читача.
Висновки. Отже, стилютичний ефект який досягаеться шляхом використання трансформованих фразеолопчних одиниць, базуеться на цшому комплекс рiзнома-штних асощацш. Серед них можемо видшити: експресивну установку, сощальну ор> ентащю читача, логiчнi зв'язки. Використання фразеолопчних одиниць для досяг-нення найбiльшого впливового ефекту на читача е творчим процесом. Система мови вщкривае перед письменником широю можливостц його майстернiсть складаеться з правильного вибору найточшших i найвиразшших засобiв, !х оргашзаци в текст у вiдповiдностi iз метою.
Список л^ератури
1. Воронова М. Варiанти фразеологiзмiв у журналiстському творi / М. Воронова // Урок украшсько! мови - 2004. - № 3. - С. 27-28.
2. Бойко Н.1. Народження нових фразеологiзмiв / Н.1. Бойко // УМЛШ. - 1984. - № 1. - С. 15-19.
3. Гримич М. Варфоломiева шч: Роман / М. Гримич. - Львiв : Кальварiя, 2002. -160 с.
4. Гримич М. Его!ст: Роман / М. Гримич. - Львiв : Кальварiя, 2003. - 228 с.
5. Гримич М. Магдалинки: Роман / М. Гримич. - Львiв: Кальварiя, 2003. - 148 с.
6. 1льф I., Петров С. Дванадцять стiльцiв. Золоте теля / I. 1льф, С. Петров. - Кшв : Дшпро, 1986. - 365 с.
7. Мeднiкова М. Тю!: Роман-фрiстайл з елементами аерофотозйомки / М. Медшкова. - Львiв : Кальварiя, 2003. - 228 с.
8. Пиркало С. Зелена Маргарита. Молодiжний роман / С. Пиркало. - Кшв : Дже-рела М, 2002. - 288 с.
Свидрук Е.А. Трансформированные фразеологические единицы в текстах современных сатирических произведений // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.394-397
В сатирических текстах украинской литературы, публицистике и в современном языке трансформированные фразеологизмы играют значительную роль. Наиболее распространенными являются сокращение и расширение стойких высказываний. Внутреннефразеологические приемы авторской интерпретации объединяют случаи дополнительной реализации экспрессии в самом фразеологическом контексте. Авторские трансформированные фразеологические единицы используются для создания сатирического эффекта, который достигается путем возникновения ассоциаций с первоисточником фразеологизма.
Ключевые слова: фразеологизм, трансформация, авторская интерпретация, сокращение, расширение.
Svidruk H. Transformed phraseological units in modern satirical works of literature // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.394-397
In satiric texts of Ukrainian literature, publicism and in day-to-day language the transformed phraseological units play a great role. The most widespread of them are the reduction and the expansion of set expressions. Additionally added units into the structure of phrazeological unit are the intensificators of its emotional saturation. The internal phraseological methods of author's interpretation unify the additional realization of expression in phraseological texts. Transformed phrazeological units are the norm deviation and help to realize the emotional potential of the text and to demonstrate the author's attitude to the heroes and the described situations. The modification technique of prose and poetical texts quotation is of high-efficiency. The transformed phrazeologi-cal unit comes into interconnection with the words, which surround it and subdue them to realization of its functions. Author's transformed phrazeological units are usedfor creation of satirical effect, which is reached by arising of associations with the primary source of the prazeological unit, which are connected with the reader's previous experience of its phrazeological unit usage in its traditional structure.
Key words: phraseologism, transformation, author's interpretation, reduction, expansion.
Поступила доредакцИ' 15.04. 2013р.
