CC BY
682Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.182-187.
УДК 81 '373.7"652":070" 312"
ФРАЗЕОЛОГ1ЗМИ АНТИЧНОСТ1 В МОВ1 СУЧАСНО1 ПРЕСИ Серебрянська I. М., Мариноха Н. М.
Сумський державний ун1верситет, м. Суми, Украна
У cmammi розглядаються особливостi функцюнування фразеологiзмiв anmuHHoemí в мовi сучасних ЗМ1 на матерiалi текстiв газети «День». Основна увага придтяеться Ихтм стил^тичним функщям, етимологи та сучасним трансформащям в контекстi повiдомлення.
Ключовi слова: фразеолог1зм, номтащя, асощащя, трансформащя, мова
ЗМ1.
Вивчення фразеологп укра!нсько! преси е важливим аспектом сучасного мовознавства, адже засоби масово! шформаци - активный мовотворчий фактор суспшьства. Проблема функцюнування фразеологiзмiв античного походження в журналютських текстах та доцшьшсть !х використання е актуальною на сучасному еташ розвитку шформацшного суспiльства, оскiльки ЗМ1 е потужним джерелом поширення шформаци та формування громадсько! думки. Специфiка мови друкованих ЗМ1 полягае в тому, що в газетi е особливi мовленневi утворення -заголовки, шдзаголовки, рубрики, Л1Ди. Заголовком може ставати як одне слово, так i словосполучення, речення, кiлька речень i, звичайно, фразеолопзми. Крiм того, актуальшсть дослiдження зумовлена важливим мiсцем античност у свiтовiй культурi.
Рiзнi аспекти функцюнування фразеологп в засобах масово! шформаци дослщжували Л. Баркова, Л. Жукова, З. Камбарова, О. Кисельов, В. Костомаров, Н. Кохтев, Г. Солгашк, I. Тараба, А. Хмелевський, Л. Шевченко та iншi науковщ. Проблему рецепци антично! фразеологп розглядали Б. Бетц, В. Даншов, А. Кунш, В. Лазарович, А. Матвеев, В. Моюенко, Е. Солодухо, О. Толстова, М. Шанський.
Незважаючи на те, що лшгвюти активно вивчають функцiонування фразеологiчних одиниць у мовi ЗМ1, фразеологiзми античностi в мовi укра!нсько! преси ще не ставали об'ектом комплексного дослщження.
Мета нашо! роботи - проаналiзувати фразеологiчнi звороти античного походження на основi текстових матерiалiв газети «День». Вибiр видання обгрунтовуемо його приналежнiстю до яюсно! преси, високим ступенем професiоналiзму журналю^в, що пiдтверджений аналiтикою, об'ективнiстю та обгрунтованютю тем i гiпотез у матерiалах.
Ми ставимо перед собою таю завдання: виявити фразеологiзми античного походження в мовi укра!нсько! преси; визначити !х основнi групи та стилютичш функци; з'ясувати первиннi значення та можливi трансформаций семантичнi змши в контекстi повiдомлення вiдповiдно до нових соцiальних умов.
Пiд фразеологизмом p03yMÎeM0 Hapi3H0 оформлений, але семантично цшсний i синтаксично неподшьний мовний знак, який сво'м виникненням i фyнкцiонyванням зобов'язаний фраземотворчш взаeмодiï одиниць лексичного, морфологiчного та синтаксичних рiвнiв [6, с. 770]. Поняття «античний свт> (слово «античний» у перекладi з латинськоï означае «давнiй») поеднуе Стародавню Грещю й Рим, яю стали основоположниками красномовства, мистецтва, мyдростi.
Фразеологiзми античностi в текстах друкованих засобiв масовоï шформацп е найбiльш поширеними й найбшьш яскравими. Вони характеризуються своею метафоричшстю, актyальнiстю. До того ж, незважаючи на свое походження, такi мовш одиницi е етнiчно маркованими, у вщповщному контекстi вони несуть у œ6i вiдбиток культури й свтосприйняття yкраïнського народу.
За джерелами витоюв антично' фразеологiï в мовi ЗМ1 можна видiлити такi ïï категорп: 1) мiфологiя; 2) iсторичнi пам'ятки; 3) вислови вщомих людей. Наприклад, мiфологiчне походження мають такi вирази: daMOKnie меч, прокрустове ложе, нитка Apiadnu, ахтлесова п'ята, муки Тантала, як зараховуемо до першо' групи. До категорiï «iсторичнi пам'ятки» вщносимо вирази типу: висячi сади Семiрaмiди, ОлександрШський маяк i подiбнi. Серед висловiв вiдомих людей у прес трапляються такi: грошi не пахнуть, золота середина тощо. Окреме мюце посiдають тi фразеологiзми, в яких використано iмена самих дiячiв, мислителiв епохи Античностi, бо стиль життя чи оригiнальнiсть мислення вiдомоï особистост характеризують певне сyспiльне явище. Вони стали його вщдзеркаленням, перетворившись у фразеолопчний зворот. Прикладом таких виразiв е: езопова мова, бочка Дiогенa.
Використання жyрналiстами в газетних матерiалах yсiх зазначених типiв фразеологiзмiв античносп засвiдчyе 'хню актyальнiсть не лише декшька столiть тому, але й сьогодш, у XXI столiттi. Однак деяю з них втрачають свш первинний змiст, трансформуються в контекст нового часу й теми журналютського матерiалy. Таким чином, вони набувають своерщних значень, виконують новi функци.
Серед стилiстичних фyнкцiй фразеологiзмiв можна видшити такi основнi: оцiннy, емоцшно-експресивну, фyнкцiю створення сатири й гумору [5, с. 251]. У журналютських творах ус вони взаемопов'язанi, хоча в цшому переважае оцiнна функщя, адже жyрналiст перш за все шформуе, оцiнюе явище, ситyацiю, подда, а вже потiм, залежно вщ досвiдy й рiвня професiоналiзмy, додае власний суб'ективний коментар, шдкреслюе свою небайдужють до проблеми, досягае експресп та емоцiйноï насиченостi висловлюваного. Що ж до фyнкцiï створення сатири й гумору, то, напевно, вона бшьш притаманна тим фразеологiзмам, яю використовуються в хyдожнiх творах, вщповщно до авторського задуму й ще1' твору.
Багатство грецько1' мiфологiï породило великий колорит фразеологiзмiв, у яких завдяки сконденсованому сюжету влучно вербалiзyеться те чи iнше абстрактне поняття, явище, характеризуеться стан конкретно!' людини й суспшьства в цшому. Так, у багатьох журналютських матерiалах зафшсовано фразеолопзм прокрустове ложе. За мiфологiею, прокрустове ложе - це лiжко розбiйника Прокруста, який заманював подорожшх i клав 'х на свое лiжко. Коли люди були коротшi за лiжко, Прокруст видовжував 'х, а коли довшi, вiдрyбyвав ïm ноги [2, с. 174]. У переносному
значенш цей вираз означае мiрку, пiд яку штучно пiдганяють факти та явища, наприклад: Оригталъш освгтнг феномени втискують у прокрустове ложе недосконалого закону (№230, 14.12. 2010 р.); Бюджеты мыъярди на тдтримку великих банюв 7 прокрустове ложе для б1дних - стратег1я уряду щодо виходу з банкрутства (№200, 3.11. 2010 р.). Застосовуючи вщомий вираз, автори сконденсовують сюжет свое! статп, передають напружену ситуащю, що склалася в сусmльствi (у сферi закону - у першому випадку, у сферi економiки - у другому), отже, реалiзують його оцшну функцiю.
Емоцiйно-експресивну функцiю згаданий фразеолопзм виконуе в матерiалi про пенсшш реформи в державi: На це прокрустове ложе можутъ потрапити не лише ж1нки, а й чоловти (№229, 14.12. 2010 р.). Таким чином, номшащя прокрустове ложе в контексп асощюеться з таким соцiально-економiчним явищем, як пенсшш реформи. Привертае увагу й заголовок цього матерiалу - «Пенси розбрату», що являе собою трансформащю ще одного фразеолопзму - яблуко розбрату (яблуко незгоди, яблуко чвар). Цей вщомий ви^в пов'язаний iз мiфом про яблуко, яке богиня чвар Ерща шдкинула гостям на весiллi Пелея та Фепди, через що розпочалася десятилпня Троянська вiйна. Переносне значення - предмет суперечок, причина ворогування. За рахунок змiни компонентного складу фразеолопзм набувае нового семантичного вщтшку: вш пiдкреслюе, що вище згадаш реформи е небезпечними для суспшьства, оскiльки можуть спричинити жахливi наслщки, як у мiфологiчному варiантi розвитку подш.
Мiсце заголовка в газеп, на думку багатьох дослiдникiв, - це сильна, акцентована позищя, оскшьки саме на заголовок у першу чергу звертае увагу читач. Так незвичайний заголовок «Репортаж iз бочки Дюгена» [2, №29-30, 2011 р.] у контекст реалiзуе значення «репортаж iз 1нституту фшософи iм. Г.С. Сковороди з нагоди вручення премш видатним укра!нським фiлософам». Саме такою, довгою й заплутаною, могла б бути назва ще! публшаци, якби не влучний фразеологiзм. Трансформований фразеолопчний заголовок полегшуе сприйняття тексту, який мютить багато складно! iнформацii. Сучасш фiлософи порiвнюються з мудрим Дюгеном (який уславився як вiдомий фшософ античностi, який жив посеред базару в бочщ, вiдкидаючи всi матерiальнi блага життя), отже, отримують позитивну оцшку: на думку автора, вони досягли рiвня видатного мислителя.
У матерiалi «Революцiя, яку нам ще належить зробити» оцiнну й емоцшно-експресивнi функцii синтезуе фразеологiзм дамоклiв меч: Тому съогодм над Полъщею не виситъ «братсъкий» «дамоклiв меч» (стаття тдкреслюе наявшсть свободи слова й творчосп журналiстiв у Польщi - на вiдмiну вiд статусу укра!нських колег). Автор не тшьки намагаеться об'ективно оцiнити ситуацiю, що склалася в кра!ш, але й при цьому виражае сво! емоцп, надае виразу певно! стилiстичноi гостроти. Адже, незважаючи на те, що фразеолопзм сполучаеться з позитивно забарвленим прикметником братсъкий, у контексп вш мае виразно негативне забарвлення, що пов'язано з його етимолопею [див. 6, с. 87].
Небезпеку, що пануе в суспiльствi [4, с. 87], цей фразеолопзм передае в такому контексп: Завдяки тепер1шнъому вар1анту кодексу на ввезення давалъницъког сировини, ... над Зах1дною Украгною завис дамоклiв меч (№204, 9.11. 2010 р.). Варто
зазначити, що наведена вище фразеолопчна одиниця в газетних текстах розширюе компонентний склад за рахунок нових iменникiв-додаткiв - депортаця, режим, помаранчевареволюця: дамоклiв меч депортаци [2, №174, 2010 р.]; дамоклiв меч режиму [2, №212-213, 2010 р.]; дамоклiвмеч помаранчевогреволюци [2, №77, 2010 р.]; дамоклiв меч звинувачень у нацiоналiзмi (№105, 18.06.2010 р.). У контекст вони репрезентують ту загрозу, що, на думку автора, стоиъ перед людством у цшому й перед гомадянами нашо! краши зокрема. Тобто вщбуваеться процес семантичного оновлення фразеологiзму, наповнення його сучасними шновацшними сегментами. А в наступному уривковк Плоди перемоги та чинник часу... Дамоклiв меч дострокових виборiв (№205, 10. 11. 2010 р.) - автор не тшьки описуе гостру ситуащю, але й з експрешею наголошуе на нестабшьносп в державi, де так часто вщбуваються виборчi кампанп, якi небезтдставно асоцiюються з дамокловим мечем.
Отже, нашi спостереження доводять правомiрнiсть висновшв, що зробив датський мовознавець Отто Есперсен, який назвав фразеологiю «вередливою й невловимою рiччю», оскiльки практично кожне слово у складi фразеолопзму в тiй чи iншiй мiрi змiнюе свою семантику. А змши в першу чергу залежать вщ того, наскiльки тiсно слова «притертЬ» одне до одного, тобто вщ ступеня спаяностi компонентiв [3, с. 44].
У сучаснш украшськш мовi фразеологiзм гордив вузол означае складне переплетшня обставин; заплутанi питання; розрубати гордив вузол - розв'язати складне питання, знайти вихщ зi скрутного становища, вихщ, який здавався неможливим [4, с. 78]. Гордiй - мiфологiчний цар Фрш!. Ставши на престол, Гордш поставив воза, якому завдячував сво!м звеличенням, у храмi Зевса i обв'язав ярмо дуже заплутаним вузлом. Той, хто зумiе розплутати вузол, мав стати володарем Азп. За мiфом, О. Македонський розрубав вузол мечем [2, с. 75]. В одному з газетних текспв вираз гордив вузол використовуеться на позначення любовного трикутника: I тсля важког розмови з ним поетеса розрубуе гордив вузол любовного трикутника - ж1нка вибирае ам'ю (№185, 13.10. 2010 р.). Отже, сьогодш одне iз значень фразеолопзму розрубати гордив вузол - «зробити нелегкий вибiр». Подiбнi вирази виконують емоцшно-експресивну функцiю, мовлення журналiста стае бшьш яскравим, багатим, виразним.
Фразеологiзм ахылесова п 'ята, що традицшно означае «слабке мюце людини; вразливiсть, про яку не знають шшЬ> [2, с. 49-50] (Ахшлес (Ах1лл) - герой Троянсько! вiйни. Прагнучи загартувати сина, мати Фетща купала його у водах Опксу, тримаючи за п'яту, яка була його единим вразливим мюцем), у газет «День» допомагае дати об'ективну оцiнку ситуаци в держава Ця номiнацiя асоцiюеться з комунальним господарством, тдкреслюючи важливiсть проблеми: Ахылесова п'ята кожного населеного пункту Украгни - комунальне господарство (№38, 4.03.2010 р.). Адже мова йде про ту ланку державного функщонування, яка дшсно мае працювати бездоганно.
Фразеолопзм сади Семхрамхди мае переносне значення «прекраст, незвичайт мiсця» (вщомо, що сади Семiрамiди - одне iз семи чудес свiту, iсторiя створення яких сягае давнiх часiв - праатння вавилонського царя Навуходоносора II - 605-562 р. до н. е.).
Але в аналзованих мат^алах вш сприймаеться по-новому - асоцiюеться iз журналiсткою. На вiдмiну вiд лексикографiчного значення, коли вираз мае позитивну конотацiю, у сучаснiй пресi його ощнна характеристика розвиваеться у протилежному напрямку - ця номiнацiя використовуеться на позначення чогось негативного, того, що не мае тдгрунтя: Лише тод1 украгнсъка журнал1стика в1днайде свою базу тд ногами, тому що поки що ми таю висячi сади Семiрамiди (№29-30, 11.02.2011 р.). За допомогою цього фразеолопзму автор передае невизначешсть, що пануе в украТнськш журналютищ, вказуе на Г! слабю мiсця. Таким чином, у контексп реалiзовано не тшьки ощнну функщю фразеологiзму, вiн певною мiрою стае ще й засобом створення сатири.
Автори матерiалiв газети «День» часто використовують вираз езопова мова, адже й самi частенько вдаються до такого образного прийому. Езоп - байкар, мислитель чашв античносн, який залишився в iсторii вщомий як майстер художнього прийому алегорн. Езопова мова (езотвсъка мова) - замаскований спошб висловлення думок з натяками i недомовками [3, с. 547]. Про явища, як мають алегоричний змiст, журналiсти пишуть так: Теледокументалгстика дещо спрощена, важко говорити про гг мистецъм якост1 - картина 7 слово маютъ в1дпов1дати одне одному, а от езопова мова, лейтмотив в1дходятъ на останшй план (№172-173, 24.09. 2010 р.); Михайлина Коцюбинсъка: моралъний ¡мператив 7 виклик часу... В1д неприкритого офщозу до езоповог мови (№1, 11.01.2011 р.). А в реченш: Його в1рш1 л1ричт, й патр1отичш - багато з них езоповою мовою, адже жив у часи тотал1тарного режиму (№ 196, 28.10.2010 р.) - фразеолопзм передае певну шифровашсть думок у контексп радянсько! щеологн. Коли письменников^ поетов^ або й просто перешчнш людиш не можна було висловлюватися прямо, тсдо у пршдщ ставав художнш прийом «езоповог мови».
Висновки. Отже, у мовi сучасних ЗМ1 фразеолопзми античносн посiдають особливе мiсце, вони збершають свою актуальнiсть i змiстовнiсть, реалiзуючи як традицiйнi, так i новi значення. Доречно використаний фразеологiчний зворот замшяе багатослiв'я, служить вдалою формулою для вираження думки, заощаджуе сприйняттевi зусилля читача, адже е своерщним штампом. Тож нерiдко фразеологiчний зворот журналюти виносять у заголовок, який е лейтмотивом матерiалу й вадграе для реципiента роль перцептивного гачка. Трансформоваш фразеологiзми античностi в журналютських текстах стають засобом пiдсилення виразносн й емоцiйностi зображуваного, вони асощюються з новими явищами в суспшьств^ переважно негативними (що пов'язано iз загальною тенденцiею в ЗМ1 -висвпленню негативних подiй чи вчинюв сьогоднi придiляеться бiльше уваги, шж позитивних).
Фразеологiзми роблять змiст газетного тексту бшьш глибоким, дають змогу авторовi краще проявити сво! штелектуальш можливостi й мовленневi навички, вмшня сконденсовувати власну думку та надати текстовi певного стилiстичного колориту.
Список лператури
1. Великий тлумачний словник сучасно! украiнськоi мови / [уклад. 1 ред. В. Бусел]. - К.: 1ртнь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.
2. День: щоденна всеукра!нська газета, 2010-2011 рр.
3. Кривенко Б.В. Фразеология и газетная речь / Б.В. Кривенко // Русская речь. - 1993. - № 3. - С. 44.
4. Словник антично! мiфолоri!' / [уклад. I. Козовик, О. Пономарiв; ред. А. Бшецький]. - 2-ге вид. - К.: Наукова думка, 1989. - 240 с.
5. Словник фразеологiзмiв укра!нсько! мови / [уклад. В. Бшоноженко, I. Гнатюк]. - К.: Наукова думка, 2003. - 1096 с.
6. Удовиченко Г. М. Словник укра!нських щюм / [уклад. Г. Удовиченко]. - К.: Рад. письменник, 1968. - 461 с.
7. Ужченко В. Д. Фразеолопя сучасно! украшсько! мови: [навч. поЫб.] / В. Ужченко. - К.: Знання, 2007. - 497 с.
8. Укра!нська мова: енциклопедiя. - 2-ге вид., випр. i доповнене. - К.: Вид. «Укра!нська енциклопедiя» iм. М.П. Бажана, 2004. - 884 с.
Серебрянская И. Н., Мариноха Н. Н. Фразеологизмы античности в языке
современной прессы // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.182-187.
В статье рассматриваются особенности функционирования фразеологизмов античности в языке современных СМИ на материале текстов газеты «День». Основное внимание уделяется их стилистическим функциям, этимологии и современным трансформациям в контексте сообщения.
Ключевые слова: фразеологизм, номинация, ассоциация, трансформация, язык СМИ.
Serebryanska I. M., Marynoha N. M. Antique phraseological unites in the
language of modern press // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 182-187.
The article deals with functioning of antique phraseological unites in the language of modern mass media. It is based on the texts of the newspaper The Day. The article focuses on stylistic features, etymology and modern transformation of idioms in the new context.
Key words: phraseological unites, nomination, association, transformation, mass media language.
Поступила доредакцп 18.07.2011 р.
