CC BY
12Учет записки Тавршського нащонального ^верситету м. В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комунжацп. - 2012. - Т. 25 (64), № 2 (1). - С. 225-231.
УДК 81'373.7
ПРИНЦИП СЕМАНТИЧНО1 МАРКОВАНОСТ1 В 1ГРОВИХ МОДИФ1КАЦ1ЯХ УКРАШСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГ1ЗМ1В
Свердан Тетяна Чершвецький нацюнальний ушверситет шет Юрiя Федьковича, Чертвщ, Украна
У стати на прикладi украшських уачених фразеолопзмш описано мехашзми та стилгстико-прагматичт функци мовно! гри в газетних текстах. З'ясовано основнi та факультативш передумови усiчення структури фразеолопчних одиниць як способу !грових модифжацш. Встановлено, що такi модифжаци можливi за умови збереження семантично! тотожносл фразеолопчних варiантiв.
Ключовi слова: iгровi модифжаци фразеологiзмiв, усiчений варiант фразеолопзму, адресант, адресат, текст.
Мовознавч! студ!! останн!х десятил!ть вказують на !нтенсивну актив!зац!ю уваги досл!дник!в до проблеми мовних ¡гор, як! е важливим складником пер!одики, художньо! л!тератури (Н. Арутюнова, В. Маслова, Т. Гр!д!на, С. 1зюмська, В. Санн!ков). Такий !нтерес ц!лком законом!рний у контекст! актуальноТ антропоцентричност! сучасного мовознавства, яке наголошуе на вагомост! мовно! особистост!, мовленнево! повед!нки автора того чи !ншого тексту. Поняття тексту е ключовим у ц!й парадигм! як одна з найб!льш досконалих форм комушкаци за напрямом адресант - текст - адресат, що дае змогу повноц!нно вивчати людину в мов! та функц!онування мовних одиниць р!зних р!вн!в. Таким досл!дженням присвячен! пращ Т. Брайншо!, Г. Рах!мкулово!, Т. Субот!но!, В. Чалого та !н. При цьому поняття «мовно! гри» здеб!льшого ототожнюють з поняттям «гра з! словами» ! розглядають його на приклад! оказ!онал!зм!в, вульгаризм!в, сленгу, прецедентних текст!в, авторських неолог!зм!в.
Постановка проблеми. Нашу увагу привернув один з досить ц!кавих вид!в мовно! гри - гра з фразеолог!змами (iгровi модифжаци фразеологiзмiв [10, с. 7]). У пропонован!й статт! розглянемо лише один з! способ!в тако! гри, заснований на ус!ченн! компонентного складу фразеолопзму, зумовленому прагненням мовця до певного стил!стико-прагматичного ефекту. Теоретичн! та прикладн! проблеми текстових особливостей фразеолог!зм!в стали об'ектом багатьох студ!й (М. Алеф!ренко, Н. Бабич, О. Бойко, В. Мок!енко, О. Радутна, Л. Юд!на), ут!м не зауважуемо окремого досл!дження про прийоми створення мовно! гри на основ! зазначеного вище способу модиф!кац!! фразеолог!чних одиниць (ФО), як!, однак, е досить продуктивними, зокрема в укра!нськ!й перюдищ. Найб!льш поширений р!зновид пер!одично! преси - газета, мова яко! е «яскравим в!дображенням тенденц!й розвою «живо!» мови на конкретному етап! <...>, а !люстративний матер!ал, вибраний з не!, - добрий пом!чник у досл!дженн! мовних еволюц!йних
процешв» [6, с. 266]. Таким чином, метою нашо! студи е з'ясування механiзмiв та функцш мовно! гри в газетних текстах на приклащ укра!нських усiчених фразеологiзмiв, а основними завданнями - встановлення рушив ушчення структури ФО як способу ^рово! модифшаци та опис стилютико-прагматичних ресурсiв усiчених фразеологiзмiв в аналiзованих текстах. Принагiдно зауважимо: хоча мовну гру часто кватфшують як стилютичний прийом [див.: 8, с. 657; 10, с. 1], на нашу думку, для опису мовних ^ор будь-який текст як «комушкат («суперзнак»)» [15, с. 87] найефектившше дослщжувати, поеднуючи стилiстико-прагматичний аналiз, що цiлком природно, оскiльки «обидва аспекти мютять детермiнацiю тексту прагматичними чинниками. Про стиль йдеться як про функцюнально спричинений мовний варiант, вибраний творцем тексту <...> для виршення певного комунiкацiйного завдання в певнш комунiкацiйнiй ситуаци...» [15, с. 89], тобто вибiр конкретного варiанта (завдання стилютики) зумовлений чинниками прагматичними, а текст е одиницею i стилютики, i прагматики.
Попри часткову розбiжнiсть дослiдникiв щодо поняттевого апарату на позначення дефшщп та сутностi мовно! гри, сам И феномен «трактують як навмисне вщхилення вiд мовних норм та правил, руйнування стереотишв з метою машпуляци, здiйснення впливу на рецишента» [4], тобто, одностайно визнають двi основнi риси мовних ^ор: аномальтсть та адресшсть. Оскшьки кожен компонент ФО виконуе в !х складi певну семантичну функщю, а основною, нормативною ознакою фразеологiзмiв е !хня семантична цiлiснiсть, то мовна гра з ними спрямована на часткове або повне усунення саме ще! ознаки. Порушення семантично! цшсност вiдбуваеться або внаслiдок трансформацп структури ФО, або ж унаслщок актуалiзацil первiсного значення одного чи кшькох И компонентiв. «Класифiкацiйний принцип сшввщношення структури i семантики, який дае змогу найбшьш повно простежити вияви iгрових аномалiй на рiвнi плану вираження i плану змюту <...>, називають принципом семантичноТ маркованосп» [10, с. 8-9]. За цим принципом, ушчення структури ФО вважаемо структурно-семантичним типом модифшацш фразеологiзмiв, оскшьки вказана змша спричинюе не лише змшу кiлькостi компонентiв, а й появу додаткових вщтшюв та змшу значень, можливiсть двозначного прочитання i под., що, власне, i е метою мовних ^ор iз фразеолопзмами.
Для того, щоб адресат адекватно сприймав шформащю, закладену в „аномальнш" мовнiй одиницi, адресантовi треба знати мiру порушення стереотипу, за якою вдасться мовна гра або ж виникне комушкативне непорозумiння. Такою мiрою е використання здатностi ФО до вардавання - змiни, що не руйнуе И тотожностг. Щд час опису варiантностi фразеологiзмiв вiдкидання структурних особливостей !х неможливе, проте, незважаючи на складнють семантичного критерiю при розмежуванш рiзноманiтних модифiкацiй ФО, врахування його обов'язкове, оскiльки ,,само виникнення фразеологiчних одиниць рiзно! структури i живi процеси !х розвитку та перетворення визначаються передуем !х семантичною природою i в нiй кореняться" [9, с. 41]. Тому ми в процес варiювання фразеологiзму основною визнаемо семантичну тотожшсть, але «не як абсолютний зб^ усiх ознак..., а як перевагу подiбностей над вщмшностями» [12,
Принцип семантичног маркованостг в ггрових модификациях украгнських
фразеолог1зм1в
с. 62-63]. Звщси, усгченими називаемо варiанти, яю, збертаючи вiдносну тотожнiсть фразеологiчного значення й етимолопчного образу з повними iнварiантами, вiдрiзняються меншою кiлькiстю компонент, що надае !м певних експресивних стилiстико-прагматичних вiдтiнкiв. Оскiльки «норма вщповщае не тому, що можна сказати, а тому, що традицшно говориться в зазначеному суспшьствЬ» [7, с. 301], то уичеш варiанти ФО можемо трактувати як вщхилення вщ норми, яке вiдповiдае тому, що «можна сказати» виразшше, точнiше, коротше.
Отже, будь-яка семантична iнформацiя, сфокусована в структурi значення фразеологiзму, може бути актуалiзована як комунiкативно важлива i використана для вирiшення певних завдань. При цьому в газетних текстах реалiзуються не лише узуальш, а й оказiональнi (потенцiйнi) можливосп ФО. Послiдовнiсть актуалiзацil семантики в процес функцiонування фразеологiзмiв така: спочатку актуалiзуеться фразеологiчне значення (образ) узуально! ФО, що необхщно для забезпечення тотожностi одиниць мови i мовлення, згодом можлива додаткова актуалiзацiя семантики ФО, у т. ч. способом ушчення структури. Тобто, об^равання ФО у мовi газетних текстiв зумовлене двома основними чинниками: мовними властивостями само! одинищ та запрограмованою журналютом ситуащею. З одного боку, будь-яка ФО в газетних публшащях уже створюе !х експресивнiсть, служить !х цiльовим настановам i е яскравим вираженням авторського «я» в кореляци адресант -адресат та сощально-психолопчних характеристик останнiх. Адже фразеологiзми можуть мютити iнформацiю «не лише про позначуваш ними елементи дiйсностi, а й про пристосованють семантичного типу !х значень до виконання пе! чи iншо! комунiкативно! ролi, <...> а завдяки прагматичному пласту семантики вони <...> свiдчать про <...> ставлення до позначувано! дiйсностi того, хто !х використовуе» [13, с. 20-21]. З шшого боку, створення оказiональних варiантiв посилюе емоцiйну насичешсть тексту завдяки усвiдомленiй невiдповiдностi мiж цим варiантом та його узуальною формою, порушенням асоцiативних зв'язкiв. 1снують думки про те, що емоцшнють тексту в цьому випадку виникае саме внаслщок мовно! аномалi!: штелектуальну iнформацiю передають за допомогою категорш мовно! норми, а емоцiйну - «ненорми» (варiантностi) [2, с. 116]. Художш можливостi ненормативного, очевидно, найбшьш ефективно реалiзуються в поеднаннi з нормативним, оскшьки нормативно оргашзований текст i е тим «контрастним тлом, на якому виразно вимальовуються стилютично мотивоваш порушення норм i простежуються перемiщення рiзноманiтних iнновацiй з узуально -традицшно! галузi в <...> емоцшно-оцшну» [14, с. 29-30].
Так, оказюнально використаний журналiстом варiант ФО не хлгбом единим буде жити людина в контекстк «тут тоб1 л1тня енергетична криза, в1йна ол1гарх1в, а вони каплицю освячують. Але не х^^бом единим... Тим паче, нев1дь-сктьки атомних станщй довелося б спорудити, щоби освтити душ1 тыьки украгнських християн, дати гм життеву енерг1ю... » тдкреслюе його переконання в тому, що людина не може обмежитися задоволенням лише матерiальних потреб: духовш запити не менш важливi для не!. Ефектившсть такого прийому, його шокутивна сила безсумшвш: читач миттево погоджуеться з автором i усвiдомлюе необхiднiсть духовного поступу, тобто, одночасно з офщшною iнформацiею отримуе певний
емоц!йний заряд. Кардинально зм!нюе семантику ця ж ФО, використана !ншим автором у такому висловленн!: «Та й жити, судячи зi статистичних даних, ми почали «не хл1бом единим», а ще й м'ясом, овочами, фруктами...», де журнал!стка не лише сухо передае статистичн! дан!, а й прозоро натякае на низький р!вень життя перес!чного укра!нця, якого пол!тики годують «духовною» !жею - закликами до едност!, вияв!в громадянсько! св!домост!, патр!отизму тощо. Загалом б!бл!он!м не хлiбом единим, наповнений !ндив!дуально-авторськими конотемами, журнал!сти досить часто використовують ! безпосередньо в текстах, ! в рол! заголовк!в, наприклад: Не клубом единим - назва рубрики про футбол (ус!чення та замша компонента (хлiбом - клубом) - фразеолог!чна конвергенц!я).
Об'ективно-!нформативну мовну основу поеднують з експресивно-оц!нними елементами ! в таких жанрах, як статт!-коментар! та статт!-репл!ки. При цьому мовленнева експрес!я може бути як узуальною, так ! оказ!ональною з досить широким д!апазоном вар!ац!й. Наприклад: «...виходить вкотре держава стимулюе нечестсть i злодтство: б1дний, бо дурний. А багатi - вони розумт, тому-то й не платять» - повний вар!ант чого бiдний, бо дурний, чого дурний, бо бiдний - яскрава експрес!я цього оказ!онального вар!анта (вт!м, як ! !нших оказ!онал!зм!в) полягае, з одного боку, у збереженн! його семантикою !нформац!! про зм!стовний аспект експресивност! !нвар!анта !, з !ншого, у нашаруванн! на мовну експрес!ю ще й мовленнево!; «Можна також помтити, що поверховою мотиващею руху людських масивiв е так званий «риб'ячий тстинкт» - ...людина шукае, де краще» -сполучення «риб'ячий !нстинкт» створюе виразну негативну оц!нку русиф!кац!!, тдкреслену ус!ченим вар!антом виразу риба шукае (шука, глядить, iскае), де глибше, а людина (чоловiк) - де краще (лучче). Як бачимо, !нформативна директивн!сть коментар!в ! репл!к виражена не у форм! заклик!в, як у передових статтях, а е системою анал!тичних висновк!в та оц!нно-модальних категор!й.
У газетах поруч з !нформативною функц!ею тяж!е (приховано чи в!дкрито) ! функц!я пропагандистська, яка зумовлюе орган!чне поеднання в такому жанр!, як фейлетон, публ!цистичност!, художност! та сатиричност! [3]. Тон комун!кативно! ситуац!!, у як!й в!дбуваеться актуал!зац!я одиниць фейлетону, створюють так! позамовн! чинники, як: 1) комун!кативно-психолог!чна настанова на оц!нно-!нтерпретац!йний виклад факт!в, под!й; 2) полем!ко-критичний спос!б викладу [11]; 3) настанова на формування сусп!льно! думки. Саме тому автори фейлетон!в часто прагнуть за основу ситуативно! побудови тексту використати якомога експресивн!шу ФО й об!грати !! в д!апазон! власних компонент!в та семантично! структури тексту. Показовим у цьому план! е фейлетон Л. Чередарик «Казав пан: тепло дам...» про проблеми опалення. Уже заголовок, який е ус!ченою формою !нвар!анта казав пан: кожух дам, та й слово його тепле !з субституц!йною зам!ною компонента кожух на лексему тепло, призначений для того, щоб р!зко оц!нити погану роботу комунальних служб ! тепломереж та нев!дпов!дно високу платню за «тепло». Така експресивна характеристика - вих!дний пункт загострення уваги читача: автор стимулюе емоц!йне сприйняття тексту для досягнення бажано! мети, якою е не ст!льки !нформац!я, ск!льки формування сусп!льно! думки. Дал! впродовж усього тексту зауважуемо вар!ювання зазначено! ФО, засноване на !! ус!ченн! та
Принцип семантичног' мapковaностi в iгpових модифiкaцiях yкpaïнсъких
фpaзeологiзмiв
контeкстyaльнiй ^мат^аци окpeмиx компожш1в: пан - кepiвники служ6, кожух - тeпло, обiцянки. Тате вapiювaння вiдбyвaeться на тлi узуального вapiaнтa, який тeж e в тeкстi, що спpияe ствоpeнню стилютичного контpaстy й aктyaлiзaцiï фоновиx знань читача. Заключним aкоpдом e останте peчeння-висновок «Але ж казав пан...», y якому на виpaзнy мовну eкспpeсiю нaшapовyeться щe виpaзнiшa мовлeннeвa.
Оскiльки гaзeтa - цe нaбip piзномaнiтниx за жaнpaми й тeмaтикою мaтepiaлiв, якi можуть «читатися» / «ж читатися», жypнaлiст покликаний eфeктно подавати ïx для стимyляцiï пpочитaння. Вaгомe знaчeння тут мae офоpмлeння заголовку, який y пpaгмaтичномy ас^ки нaйбiльш цiкaвий, aджe сaмe вш пpивepтae увагу читача i на загальному тлi оцiнюe подану iнфоpмaцiю. Тут нeобxiднe точнe мовнe «влyчeння», aджe нayковцi eкспepимeнтaльно встановили, що aвтоp можe втpaтити вiд 30 до 50% ауди^и, «якщо заголовком e стaндapтнa мовлeннeвa фоpмyлa, яка втpaтилa як iнфоpмaтивнiсть, так i ^иваблив^ть, оскiльки вжe давно пepeтвоpилaсь на штамп y свiдомостi» [5, с. 185]. У тeоpiï мовлeннeвиx aктiв нeточнe викоpистaння мовниx зaсобiв позначають «iлокyтивним самогубством», оскiльки «комушкащя нe здiйснюeться чepeз pозpивaння на дpyгiй лaнцi ланцюжка «aвтоp - тeкст - читач» [1, с. 110]. Усiчeнi фpaзeологiзми як одинищ сильно1' eкспpeсiï здaтнi ,,ippaдiювaти" свою оцшшсть сyсiднiм eлeмeнтaм i paзом з ними або ж окpeмiшно фоpмyвaти стилiстико-пpaгмaтичний контeкст. Тому ïx досить часто викоpистовyють як «peклaмно-вepбyвaльнi» (за тepмiнологieю В. Костомapовa) заголовки окpeмиx стaтeй або pyбpик. Свiдчeнням систeмностi цього явища e в такш pолi вapiaнти ФО з миру по нитц - голому сорочка в yсiчeнiй фоpмi або ж iз симeтpичною / нeсимeтpичною зaмiною компонeнтiв: 3i свту no нomцi - pyбpикa пpо музичш новини; З миру no нитщ — rappi nommep у свитщ - ^о книжки
Дж. К. РолiнГ та поганий стан у^аш^кою книговидання для дiтeй; З миру no нитщ — гoлoднoму нa oбiд - стаття ^о оpгaнiзaцiю бyдинкiв-пpитyлкiв для лiтнix i xвоpиx; З миру no нитщ — iнвaлiдaм нa хapчi - стаття ^о погaнe зaбeзпeчeння peaбiлiтaцiйниx цeнтpiв. У pолi зaголовкiв знaxодимо й yсiчeнi ФО, оpгaнiчно вплeтeнi в peчeння: Опинився ïздeцъ «тд кoнeм»; Глyxi спортсмени y «глухoму куmi»; Общянш - коби не цяцянкa; Hepoдиcя ^ama... а станъ такою.
Висновки. Отжe, збepeжeння внyтpiшньоï фоpми спpияe тому, що y^em ФО, як i повнi, в акт комyнiкaцiï e piзними за пpaгмaтичними iнтeнцiями й виконують pоль пepeконливиx apгyмeнтiв, смисловиx цeнтpiв, що по^зному вплeтeнi в загальну канву повiдомлeння. У гaзeтниx тeкстax - вд максимально iнфоpмaтивнi iгpовi засоби, що pозшиpюють мeжi висловлювання i виконують таю функци: 1) номшативну, 2) пpивepтaння уваги, 3) aктивiзaцiï фоновиx знань, 4) тeкстотвipнy, 5) оцшну, 6) пiдсyмкy. Усiчeння ФО завдяки сeмaнтичнiй тотожностi дae можливють жypнaлiстaм викоpистовyвaти одну й ту ж одиницю кiлькa paзiв, збepiгaючи пpи цьому загальну фpaзeологiчнy iдeю та eкспpeсивно-eмоцiйнe зaбapвлeння, i повepтaти ФО «шшим боком», поновлюючи ïï xyдожнiй сшк^ У цьому випадку вони покладаються на мовну компeтeнцiю читача i ^агнуть, щоб той зpозyмiв псжолопчний, моpaльно-eтичний чи eстeтичний пiдтeкст жзвично сфоpмyльовaноï думки. Тaкe pозyмiння yможливлюe контекст i дотpимaння
виправданих вщхилень вщ норми, яю е показниками суперечностей мiж iнформативною та експресивною функцiями мови, мiж мовою, що прагне ушфшаци, i мовленням з тенденцiею до творчостi, зрештою - мiж розчленованою структурою та цiлiсним змiстом ФО.
Ми не претендуемо на вичерпшсть аналiзу, натомiсть перспективнiсть обраного напряму вбачаемо у висвiтленнi в аспект дослщжувано! теми таких проблем сучасного мовознавства, як вщношення мови i мовлення, семантики i структури, у поглиблент вiдомостей про тенденцп функцюнування сучасно! украшсько1 мови (у т. ч. фразеологи).
Список л1тератури
1. Болгова Л. А. Фразеологизмы как средство решения коммуникативно-прагматических задач газетного сообщения / Л. А. Болгова // Лексико-фразеологическая система немецкого языка и коммуникация: Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. - М. : Изд-во МГПИИЯ им. М.Тореза, 1988. - С. 103-111.
2. Болотов В. И. Эмоциональность текста в аспектах языковой и неязыковой вариативности. Основы эмотивной стилистики текста / В. И. Болотов. - Ташкент: ФАН, 1981. - 116 с.
3. Вакуров Н. В., Кохтев Н. Н., Солганик Г. Я. Стилистика газетных жанров / Н. В. Вакуров, Н. Н. Кохтев, Г. Я. Солганик. - М. , 1978. - 183 с.
4. Васша О. В. Теор1я мовних ггор Л. Вптенштейна у контекст текстуальност новггшх ЗМК / О.В.Васша // http://bdpu.org/scientific_published/conf_zhurn_2009/vasina
5. Дородных А. И. Варьирование глагольных фразеологизмов в английском языке / А. И. Доро дных - Харюв : Вища шк., 1988. - 176 с.
6. Жовтобрюх М. А. Мова украшсько! перюдично! преси. Кшець Х1Х - початок ХХ ст. / М. А. Жовтобрюх- К. : Наук. думка, 1970. - 304 с.
7. Каспранский Р. Р. К понятиям системы, нормы и стиля / Р. Р. Каспранский // Теория и практика лингвистического описания разговорной речи: Тезисы докл. к II (III) Респ. науч. конф. (июнь 1968). - Горький, 1968. - С. 299-303.
8. Кожина М. Н. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / М. Н. Кожина. - М. : Флинта, Наука, 2006. - 696 с.
9. Павловська Г. В. Трансформацш i варiацiя фразеолопчних одиниць / Г. В. Павловська // Питання фразеологи схщнослов'янських мов. - К. : Наук. думка, 1972. - С. 40-42.
10. Полевщикова А. С. Языковая игра в романе А. Мушга ,,Der Rote Ritter" (1993) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки" / Анна Сергеевна Полевщикова. - М., 2011. - 21 с.
11. Супрун А. Е. Антропонимы в политическом фейлетоне / А. Е. Супрун // Лексические категории. - Калинин, 1984. - С. 117-122.
12. Телия В. Н. Вариантность идиом и принципы идентификации вариантов / В. Н. Телия // Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц: Материалы межвуз. симпозиума (1968). - Тула, 1972. - С. 30з-69.
13. Телия В. Н. Типы языковых значений: Связанное значение слова в языке / . В. Н. Телия. - М. : Наука, 1981. - 269 с.
14. Чабаненко В. А. Речевая экспрессия и актуальные вопросы украинской лингвостилистики : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 «Украинский язык» / Виктор Антонович Чабаненко. - К., 1984. - 40 с.
15. Machová S., Shvehlová M. Semantika @ Pragmatika jako lingvistické discipliny / S. Machová, M. Shvehlová. - Praha, 1996. - 179 s.
Принцип семантичноХ маркованостг в iгрових модификациях украгнських
фразеолог1зм1в
Свердан Татьяна. Принцип семантической маркированности в игровых модификациях украинских фразеологизмов / Татьяна Свердан // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2012. -Т. 25 (64), №2 (1). - С. 225-231.
В статье на примере украинских усеченных фразеологизмов указаны механизмы и стилистико-прагматические функции языковой игры в газетных текстах. Установлено, что игровые модификации фразеологизмов возможны при условии сохранения семантического тождества фразеологических вариантов.
Ключевые слова: игровые модификации фразеологизмов, усеченный вариант фразеологизма, адресант, адресат, текст.
Sverdan Tatiana. The Principle of Semantic Marking of Playful Modifications of Ukrainian Idioms / Tatiana Sverdan // Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. - Series: Philology. Social Communications. - 2012. - V. 25 (64), №2 (1). - P. 225-231.
In this article describes the mechanisms, stylistic and pragmatic functions of language games in newspaper texts. It is established that the playful modifications of idioms are possible while maintaining of semantic identity of phraseological variants.
Key words: playful modifications, truncated variant of idioms, sender, recipient, text.
Стаття надШшла до редакци 27 березня 2012 року
