CC BY
12
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
y^K 338.432
CmbCbKorocnogapcbKa cne^a^i3a^H Ta guHaMiKa arpapHoro BiipooHHUTBa
y ^bBÏBCbKÎH oß^acri
fibeiecbxuü Ha^oHcmbHuù ynieepcumem eemepunapnoï мeduцuнu ma 6iomexnonoeiü iMeHi C.3. f:w:u^Koeo,
eyn. neKcpcbKc, 50, fibeie, 79010, YKpaïna
Ypo6omi Ha ocHoei cmamucmuunux àcnux 3c 12-17 poxie eueueno cmpyKmypy ü oco6nueocmi cne^ani3a^ï cinbcbxoeocno-dapcbxoeo eupoôn^mea y po3pi3i cdMinicmpcmuenux pcüonie fibeiecbxoï o6nacmi. ^acmxa 3eMenb cinbcbKoeocnodapcbxoeo nprnnmennn ma cmeeidnomennn Mix pi3nuMu xameeopinMu 3Minweanucb cna6o. Buneneno fyopMyeannn pcüonie i3 uimxow cne^-ani3a^ew dinnbnocmi cinbcbxoeocnodapcbxux niènpueMcme, uacmxa npoàyK^ï nxux 3pocmce, nopiennno i3 uacmxow niènpueMcme nacenennn. 3aeanoM dnn o6nacmi xcpcKmepno 3pocmannn uacmxu pocnunn^mec, o6'eMu npoày^iï nxoeo ydeiui nepeeu^ymmb y ^noeoMy euMipi npodyx^w meapuннuцmea, a pi3nu^ Mae menden^w do 3pocmannn. OcnoenuMu xynbmypaMu oônacmi e 3epnoei, xapmonnn ma xopMoei xynbmypu. Bupoôn^meo 3epnoeux ma xopMoeux xynbmyp doeoni dueepcufyixoeane ; eupo6нuцmeo xapmon-ni cKon^nmpoeano y KaM 'nnxa-EycbxoMy, nnodoeux ma neidnux - y ropodo^xoMy paüonax. 3nauno cxopomunucb o6 'euu no-myxnocmeü, ^o eupo6nnwmb nnoeuuuny, 3pocno eupo6n^meo M'nca nm^i ma ceununu. Bupoôn^meo ocmannboeo xon^nmpy-embcn y CmpuücbxoMy paüoni. Einn nonoeunu o6nacnoeo eupo6нuцmea nnoeuuunu i mennmunu 3i cmoponu cinbcbxoeocnodapcbxux nidnpueucme nanexumb MudauiecbxoMy paüony. ffnn Epodiecbxoeo ma Coxanbcbxoeo paüonie xapaxmepna Monouna cne^ani3a-^n. Mae Mic^ cmiüxe 3pocmannn o6 'euie eupo6nenoï npodyx^ï pocnuннuцmea e ocnoenoMy 3a paxynox nideu^ennn epoxaüno-cmi, nepedyciM epoxaünocmi 3epnoeux ma xapmonni, ^o noMimno 3pocna. ßnn epoxaünocmi nnodoeux xapaxmepna 3nauna Minnueicmb.
Knwnoei cnoea: aepapne eupoôn^meo, cmamucmuxa, epoxaü, npody^in.
Ce^bCKoxo3HHCTBeHHaH спецнa^нзaцнн h gnHavinKa arpapHoro npoH3BogcTBa
B ^bBoBCKon oß^acTH
fibeoecxuü n^uon^bnum ynueepcumem eemepunapnoü Medu^nu u 6uomexnonoeuü uMenu C.3. Гxuцкoгo,
yn. nexapcxan, 50, e. fibeoe, 79010, Yxpauna
B pa6ome na ocnoeanuu cmamucmuuecxux dannux 3a 12-17 nem u3yuena cmpyxmypa u oco6ennocmu cne^anma^u cenb-cKoxo3nücmeennoeo npomeodcmea e pa3pe3e adMunucmpamuenux paüonoe fibeoecxoü o6nacmu. ffonn 3eMenb cenbcxoxo3nü-cmeennoeo нaзнaцeнun u coomnornenue Mexdy pa3nmnbiMu xameeopunuu u3Mennnucb cna6o. Buneneno fyopMupoeanun paüonoe c uemxoü cne^anma^eü denmenbnocmu cenbcKoxo3nücmeennux npednpunmuü, donn npody^uu xomopux pacmem no cpaene-nuw c doneü npednpunmuü nacenenun. Bceeo dnn oônacmu xapaxmepno yeenuuenue donu pacmenueeodcmea, o6beMu npoöyx^u xomopoeo edeoe npeeumawm e ^noeoM u3Mepenuu npody^uw wrneomnoeodcmea, a pa3nu^ uMeem mende^uw k pocmy. Oc-noenuMu xynbmypaMu o6nacmu nennwmcn 3epnoeue, xapmofyenb u xopMoeue xynbmypu. npomeodcmeo 3epnoeux u xopMoeux xynbmyp doeonbno dueepcu$uцupoeaннoe; npou3eodcmeo xapmofyenn cKon^nmpupoeano e KaMenxa-EyecxoM, nnodoeux u neod-nux - e ropodo^oM paüonax. 3nauumenbno coxpamunucb o6beMu Mo^nocmeü, npou3eodn^ux eoenduny, eo3pocno npomeodcmeo Mnca nmu^i u ceununu. npou3eodcmeo nocnedneeo xo^enmpupyemcn e CmpuücxoM paüone. Oxono nonoeunu oônacmnoeo npou3eodcmea eoendunu u mennmunu co cmoponu cenbcKoxo3nücmeennux npednpunmuü npunadnexum MudaueecxoMy paüony.
Citation:
Kitsyniuk, Yu., Paraniak, R.P., Vovk, M.V., Petruniv, V.V. (2017). Agricultural specialization and dynamics of agrarian production in Lviv region.
Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 183-188.
M. Ki^HroK, P.n. napaHHK, M.B. BOBK, B.B. neTpymB ekologiavet@meta.ua
M. KH^HWK, P.n. napaHAK, MB. BOBK, B.B. neTpyHHB ekologiavet@meta.ua
Для Бродовского и Сокальского районов характерна молочная специализация. Имеет место устойчивый рост объемов продукции растениеводства в основном за счет повышения урожайности, прежде всего урожайности зерновых и картофеля,которые заметно возросли. Для урожайности плодовых характерна значительная изменчивость.
Ключевые слова: аграрное производство, статистика, урожай, продукция.
Agricultural specialization and dynamics of agrarian production in Lviv region
Yu. Kitsyniuk, R.P. Paraniak, M.V. Vovk, V.V. Petruniv ekologiavet@meta.ua
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
In the paper on the basis of statistical data for the last 12-17 years there is studied the structure and features of specialization of agricultural production in the context of administrative regions of Lviv region. The share of agricultural land and the ratio between its different categories were consistent. There is revealed the formation of districts with a clear specialization of activity of agricultural enterprises, whose share of production is growing, in comparison with the share of the people households. In general, it is typical for the region that growing share of crop production volumes which exceed twice the price in terms of livestock production, and the difference is growing. The main crops in the region are cereals, potatoes and forage crops. The production of cereals and forage crops is quite diversified; potato production is concentrated in Kamenka-Busk area, fruits and berries - in the Gorodok district. Significantly reduced volumes of beef production capacity, increased production of poultry meat and pork. The latter's production is concentrated in the Stryj district. About half of regional production of beef and veal on the part of agricultural enterprises belongs to Zhydachiv district. Brody and Sokal districts are characterized by milk specialization. There is a steady increase in the volume of production crop mainly due to higher yields, especially corn and potato yields, which significantly increased. Fruit yields are characterized by significant variability.
Key words: agrarian production, statistics, harvest, production.
Вступ
У Льв1вськш обласп частка аграрного сектору ви-робництва у сумарному виробницга складае б1ля десято! частини й мае тенденщю до зростання. Сума-рний випуск сшьського, люового та рибного госпо-дарства у 2013 рощ становив 8,6%, у 2014 рощ - 9,4%, у 2015 рощ - 10,4%, анадопчно зростае й валова додана вартють гадузг При цьому частка населення обласп, що проживае у сшьськш мюцевосп, протягом останшх рошв складае 39%, шльшсть населення, за-йнятого у альському господарсга бшя 23%, тобто можна стверджувати, що р1вень ефективносп вироб-ницо! д1яльносл у сшьському господарств1 довол1 низький. Розвиток сшьського господарства вщграе важливу роль при вибор1 та формуванш моделей ста-лого розвитку регюну. Для подальшого розвитку як сшьських територш в цшому, так i аграрного сектору господарського комплексу зокрема, важливим е вибiр конкурентоспроможних напрямiв розвитку окремих територш. Регюнальш особливосп дiяльностi тдпри-емств у сшьському господарсга обласп, тюно пов'язаш з ввдмшностями природного характеру та сукупшстю внутршшх i зовшшшх чиннишв дiяльно-CTi (Soltys, 2014). Тому один iз пiдходiв до розвитку територш та райошв як суб'ектiв економiчних вадно-син полягае у виборi спецiалiзацil регiону, що в умо-вах ринково! екоюмки е тдгрунтям для побудови ефективного виробництва, забезпечить надшш конку-рентнi позицп та можливiсть пiдтримки надежного рiвня сощального захисту тощо.
У зв'язку з цим, актуальним е питання вивчення особливостей виробничо! спецiадiзацil аграрного сектору в межах окремих адмшстративних одиниць
та територiально-виробничих комплексiв, а також виявлення тенденцiй та перспектив !х розвитку. У данiй роботi на основi анадiзу статистичних даних, що стосуються raj^i сiльського господарства, зокрема !х динамiки за останш роки, проведено порiвняль-ний аналiз районiв областi, що мають виражене сiль-ськогосподарське спрямування.
Аналiз останнiх до^джень i публiкацiй. Проблемi розвитку сiльськоl галузi Львiвськоl областi загалом та окремих комплекав зокрема iз рiзних позицш протягом останнiх рок1в присвятили увагу у сво1х роботах П.С. Березiвський, М.Г. Шульський, М.В. Вовк, Н.С. Станасюк, М.В. Олiховська, Х.М. Притула, Ю.Р. Злидник, В.£. Крупiн, Н.А. Цимбадiста, А.£. Данкевич та iншi.
Тенденцil концентрацil виробництва сшьськогос-подарсько1 продукцil у альськогосподарських пiдп-риемствах протягом 2006-2011 рошв розглянуто у роботi (Berezivskyi, 2013), там же вивчено галузеву структуру виробництва у господарських товариствах та приватних пiдприемствах. Вказано на збшьшення площi п1дприемств як чинник нарощування обсягiв виробництва у сiльському господарсга Львiвськоl областi та окреслено особливосп деяких органiзацiй-но-правових форм господарювання. Проведено також оцiнку рiвня рентабельносп при виробництвi рiзних продуктiв та вадзначено високий рiвень рентабельнос-п картоплi, м'яса свиней та цукрового буряку при вiд'емнiй рентабельностi виробництва яець та м'яса велико1 рогато1 худоби (ВРХ) на момент дослщження. У (Soltys, 2014) висвiтлено сильш та слабк1 сторони щодо розвитку сшьського господарства у Львiвськiй обласп та пов'язанi соцiадьно-економiчнi особливостi регюну. Вадзначено, що сшьське господарство регюну
xaрaктeризyeтьcя знячною зoнaльнicтю, пeрeдyciм викликяною вiдмiннocтями в прирoдниx yмoвax roc-пoдaрювaння. Зoнaльний xaрaктeр ciльcькoгo rocro-дaрcтвa вiдзнaчeнo тaкoж у (Prytula, 2014), дe зд^^-но к^иф^шю ciльcькиx тeритoрiй Львiвcькoï обля-cri в рoзрiзi рaйoнiв зa критeрiями природно-клiмaтичнoгo рaйoнyвaння тa просторового розмь щeння. Видiлeнo групи рaйoнiв, що вiднocятьcя до зони Maлoгo Пoлiccя, Лicocтeпoвoï зони, пeрeдгiрcь-ко1' зони тa гiрcькoï зони; oкрeмo видiлeнo групи при-кoрдoнниx тa трaнзитниx рaйoнiв, вкaзaнo нa лвдиру-ючу пoзицiю зa виробництвом кaртoплi тa ocнoвниx видiв прoдyкцiï твaринництвa гocпoдaрcтвaми ycix кaтeгoрiй Явoрiвcькoгo ряйону, для якого чacткa аль-^кого гocпoдaрcтвa у cyмaрнoмy вирoбництвi стяно-вить 16,8%. Ha противягу йому низьким розвитком aгрoпрoмиcлoвoгo кoмплeкcy xaрaктeризyютьcя Moc-тиcький, Cтaрocaмбiрcькiй тя пр^ш ряйони oблacтi. У рoбoтax H. Бшякя розглянуто питания oцiнки кон-кyрeнтниx пoзицiй ciльcькoгocпoдaрcькoгo кoмплeкcy Львiвcькoï oблacтi (Biliak, 2012; Biliak, 2014). У розрь зi вiднocнoï чacтки ринку тя тeмпiв зрocтaння вщзга-чeнo прoвiднi пoзицiï виро6НИЦТВЯ кяртопл^ цyкрoвиx буряк1в втя рiпaкy, при цьому виcлoвлeнa думкя, що зягалом oблacть нe мae cyттeвиx кoнкyрeнтниx пeрe-вяг у aгрaрнiй cфeрi й вярто впровяджувяти eфeктивнe cтрaтeгiчнe yпрaвлiння.
Результати та ïx обговорення
Обcяги продукцй, отримяно!' у аль^кому госто-дaрcтвi, вирaжeнi у цiнax, зрocтaють: iз 2005 по 2014 рж cпocтeрiгaлocь пряктично лiнiйнe зростяння вирoблeнoï прoдyкцiï ciльcькoгo гocпoдaрcтвa вщ 738,8 млн грн до 3 204,0 млн грн a6o бшьш як у 4.3 рязи. Iндeкc цiн зя цeй чac cтaнoвив 2,57, тобто мaeмo рeaльнe зростяння фiнaнcoвoгo вирязу рeзyль-тяту вирoбничoï дiяльнocтi ciльcькoгocпoдaрcькoгo ceктoрy Львiвcькoï oблacтi приблизно у 1,7 рязи. He-знячний cпaд виробництвя мяв мювд у 2015 рoцi. Бiльшicть продукцй нaлeжить рocлинництвy: ввд 56% до 69%, у ceрeдньoмy зя шрюд 2005-2016 роки 63%, мaкcимyм твяринництвя ня рiвнi 44% cпocтeрiгaли у 2010 рощ. Протягом 2013-2016 рошв виробництво твяринництвя пряктично нe збiльшyeтьcя у цiнoвoмy oбcязi, a у нaтyрaльниx вeличинax пaдae.
Протягом ocтaннix 7-и рок1в до ocнoвниx ряйошв, виробник1в ciльcькoгocпoдaрcьвoï прoдyкцiï можня в^жсти Cтрийcький ряйон (11,6% прoдyкцiï у 2016 рощ), Сокяль^кий ряйон (10,1%) тя Золо-чiвcький ряйон (7,8%). Вярто в1дзнячити, що щe у 2005-2006 рoкax чacткa Cтрийcькoгo ряйону зня-xoдилacь ня рiвнi 2% i лишe у 2009 рощ зростя вищe 10%, зяйнявши мювд у прoвiднiй трiйцi, що зя-лишaeтьcя нeзмiннoю iз 2009 року. Щe ciм рaйoнiв (Caмбiрcький, Кaм'янкa-Бyзький, Жидaчiвcький, Бу-cький, Рaдexiвcький, ^отомщ^в^^й тя Брoдiвcь-кий) зяймэють пром1жну чacткy мiж 5,0 тя 7,5%. Рeш-ту рaйoнiв виробляють мeнш як 5% (тобто мeншe вщповвдного ceрeдньoгo знaчeння по oблacтi), a три ряйони - мeншe 1% (Cтaрocaмбiрcький 0,99%, Тур-
шв^кий 0,15% тя Cкoлiвcький 0,003%) зягяльного oбcягy ciльcькoгocпoдaрcькoï продукцй. Вярто ввд-знячити, що прoдyктивнicть у ciльcькoмy гocпoдaрcт-вi cлaбкo кoрeлюe iз зaгaльним розвитком пiдприeм-ницькoï дiяльнocтi у рaйoнax; тяк, зя oбcягoм рeaлiзo-вaнoï прoдyкцiï, що e одним iз ocнoвниx покязнишв дiяльнocтi пiдприeмcтв, пeршi мicця нaлeжaть Пусто-миив^кому, Кям'янкя-Бузькому, Явoрiвcькoмy, Pa-дexiвcькoмy, Городоцькому, тя Жидaчiвcькoмy ряйо-ням; кoeфiцieнт кoрeляцiï мiж цими пoкaзникaми агатовить 0,06 зя дяними 2016 року. Що щкяво, мae-мо вщ'мну кoрeляцiю, рiвнy - 0,25, м1ж oбcягaми ciльcькoгocпoдaрcькoï прoдyкцiï тя плoщeю ряйону. Тобто нaйбiльшi зя плoщeю ряйони oблacтi, a цe Co-кaльcький (7,3% плoщi oблacтi), Явoрiвcький (7,2%), Cкoлiвcький (6,8%), Жовгав^кий (6,0%) тя Cтaрocaм-бiрcький (5,8%) по^дяють дaлeкo нe пeршi пoзицiï по виробництву продукцй аль^кою гocпoдaрcтвa. По-мiрнo позитивня кoрeляцiя (0,43) e мiж oбcягoм про-дyкцiï тя плoщeю ciльcькoгocпoдaрcькиx зeмeль, тро-xи бiльшa щодо плoщi рiллi (0,49). Рязом iз тим нe можня однознячно cтвeрджyвaти, що ряйони iз бшь-шою плoщeю ciльcькoгoгocпoдaрcькиx упдь виробляють прoпoрцiйнo бiльшe продукцй, що щe ряз пвдт-вeрджye пoмiтнy зoнaльнicть тя cxильнicть до CTe^a-лiзaцiï ягрярного ceктoрy oблacтi.
Cпiввiднoшeння прoдyкцiï рocлинництвa тя твя-ринництвя пoмiтнo змiнюeтьcя у зaлeжнocтi ввд ряйо-ну тя року. Якщо для oблacтi, як було зaзнaчeнo вищe, чacткa рocлинництвa у зягальному oбcязi прoдyкцiï ciльcькoгo гocпoдaрcтвa лeжить у мeжax мiж 56 i 69%, то по рaйoнax розкид пoмiтнo бiльший: у Явoрiвcькo-му рaйoнi у 2010 рощ мaeмo 10,6% рocлинництвa тя 89,4% продукцй твaринництвa, a по Cкoлiвcькoмy тя Тyркiвcькoмy рaйoнax - до 100% ро^инни^^ у 2016 рощ зя дяними ГУCyЛО (Holovne upravlinnia statystyky u Lvivskii oblasti). Як видно iз риc. 1, няй-бiльш oрieнтoвaними ня випycк продукцй твяринниц-твя e Cтрийcький, Явoрiвcький тя Дрогобицький ря-йони, ро^инни^^ ж зaймae понэд 90% у п'яти ря-йoнax: Paдexiвcький, Mocra^^^ Cкoлiвcький, Тур-кiвcький, Cтaрocaмбiрcький. OCTanm три ряйони, вiднeceнi у (Prytula, 2014) до групи пр^км тeритo-рiй, у подяльшому виключимо з розгляду у зв'язку iз ïx тезнячною чacткoю у cyмaрнoмy ciльcькoгocпoдaр-cькoмy вирoбництвi oблacтi.
Пociвнi плoщi ocнoвниx ciльcькoгocпoдaрcькиx культур у oблacтi cклaдaють бiля 600 тиc. га. У 2007 рощ вдй покязник дoрiвнювaв мiнiмaльниx 522.8 тиc. га, з 2010 мaeмo пocтiйнe зроогання 1-6% щороку й у 2016 рощ дocягли мaкcимyмy у 662 тиа га. Оcнoвнi плoщi зяйнято зeрнoвими тя зeрнoбo-бовими (у т.ч. пшeниця, ячмiнь, кукурудзя, oвec тя жито) - 46% у 2016 рощ, до 50% у 2008. Ha другш тя трeтiй пoзицiï - кяртопля тя кoрмoвi культури (14 тя 15% у 2016 рощ, у пoпeрeднi роки - до 18 тя 25% вщповщно). Cyмaрний вiдcoтoк рeштy культур, a да пeрeвaжнo oвoчeвi культури тя тexнiчнi культури (буряк цукровий, coняшник, coя, рiпaк i кользя) у 2016 рoцi впeршe cклaв 24,7%, у пoпeрeднi роки було помггно мeншe: вiд 9,6% у 2005 до 22,7 у 2015.
50% 40%
30% 20%
ш о
о ч
о
ю
0
1_
о а.
зх ЗХ зх ЗХ зх
X X X X
•ас.
-О -О -О -О -й
о о го о о и О о и
со >- X со со X т
=г =г 1— о о 'го СП 1- "х
ПЗ О го со X О)
ы о О 3 ^
О зе ^ х О го
оп X 1- О-
го -=¿1 О) о. о) а
>х зХ зХ зХ зХ зХ
X X X X X X X
2С
_С1 л -О ^ -О
о о о О о О о
О- т О- зХ
Со го О О Ю X ъ_
§ го о О О § ГО о п о_ 1— о о. о ш а;
Рис. 1. Вiдсоток продукцп рослинництва у загальному об'eмi с/г продукцп за районами .Лыпвськ))!' облас-
т у 2016 р. (лшею ввдзначено частку по обласп)
Найбшьш! площ! пвд зерновими та зернобобовими культурами зайняп у Сокальському та Золоч1вському районах, по 13%, дал! йдуть Радех1вський та Жидач1в-ський райони - по 9%. Перел!чеш райони мають б1ля 44% уах площ за цими культурами, ще 7% Самб1рсь-кий район, по 4-6% площ розкидано ще по дев'яти районах.
Левова частка поавних площ основних альсько-господарських культур сшьськогосподарських тдп-риемств, зайнятих тд картоплею припадае на Кам'янка-Бузький район (49% у 2016 рощ), ще б1ля 15% розташовано у Пустомилвському райош 1 9% у Жовшвському райош. У Жидач1вському, Микола!всь-кому та Буському районах е б1ля 5% у кожному площ пвд картоплею, у шших районах - помггно менше.
За виробництвом кормових культур провщт по-зицп займають Брод1вський (17%), Дрогобицький (14%) та Сокальський (12%) райони. Дал! йдуть Жи-дач1вський, Жовшвський, Буський, Явор1вський, Пус-томипвський та Радех1вський райони у кожному з яких ввд 6 до 8% площ шд кормовими культурами. 1нш1 райони тут займають до 3% (сумарно 13%) площ.
1з шших факпв спешал!зацп варто ввдзначити Го-родоцький район, у якому зосереджено 52% уах площ, видшених пвд культури плодов! та япднц Бро-д1вський район - 41% уах площ обласп, видшених пвд культури овочевг Майже третина (29%) поав!в ярого ячменю е у Жидач1вському райош, а 29% кормово! кукурудзи - у Брод1вському райош. Чверть (24%) усього цукрового буряка вирощують у Сокальському райош, ще 20% у Радех1вському.
На основ! даних за 2016 рш можна стверджувати, що Городоцький район спец1ал1зуеться по вирощу-ванш культур плодових та япдних (52% площ области, Кам'янка-Бузький район - картопл1 (49%), Брод1в-ський - овочевих (41%), кормово! кукурудзи (29%), Жидач1вський - ячменю (29%) та однор1чних трав на сшо (22%), Золоч1вський збалансований м1ж травами на сшо (21%), ячменем (18%), кукурудзою на зерно (18%). У Мостиському райош розташовано 21% уах
площ обласп пвд гречкою 1 16% тд соняшником, у Микола!вському райош - 21% пвд кользою (ршаком ярим), у Пустомилвському - 22% гад зернобобовими, 15% тд кользою й 15% пвд картоплею. Радех1вський район - це 21% пшениц й 20% цукрового буряка, Сокальський район - 24% цукрового буряка, 23% яро! пшенищ, 23% кормово! кукурудзи, 22% зерно-бобових. У Стрийському райош, що бшьше спещаль зуеться на твариннищта, розташовано 19% площ тд кормовими корнеплодами, у Буському - 17% площ тд буряком цукровим. Решту райошв займае щонай-б1льше 14% за окремими культурами.
Обчисливши середньоквадратичне вщхилення площ за районами для кожно! сшьськогосподарсько! культури, маемо, що найбшьш нер1вном1рним по районах е розподш плодових культур та кортопл1, а найб1льше однорвдним - со! та в1вса (представлен! у 18 районах у юлькосп 1-12%) та зернових (18 райошв ввд 1 до 13%).
Анал!з рег!ональних особливостей тваринництва показуе, що 27% виробництва м'яса уах вид!в припадае на Стрийський район, ще 12 та 11% - на Жидач!в-ський та Микола!вський район. Пом!тною також е частка Пустомипвського району (9%). В!дсл!дкувати найновш! дан! у розр!з! конкретних вид!в м'ясопродукц!! неможливо, оск!льки за 20152016 роки дан! по районах не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону Укра!ни «Про державну статистику» щодо конф!денц!йност! !нформац!! (Но^ш upravlinnia statystyky и Lvivskii оЬ^й). На основ! даних за 2014 рш бачимо, що 49% свинини Льв!всько! област! вироблено у Стрийському район!, а 47% яловичини ! телятини у жив!й мас! - у Жидач!вському район!. Структуру виробництва м'яса птиц! вдаеться ввдслвдкувати лише на основ! даних за 2012 рш, як! свщчать, що 22% цього продукту забез-печуе Пустомипвський район, 16% - Микола!вський район, ще 14, 12 й 11% - Стрийський, Явор!вський та Самб!рський райони вщповвдно. Решту 12 райошв сумарно виробляють 24% м'яса птиц!.
Найбшьше молока виробляють у Брод1вському та Сокальському районах, сумарно 51% ввд усього по обласп (див. рис.2). Дал1 приблизно однаков1 частки припадають на Жидач1вський, Пустомипвський та Дрогобицький райони. Ус решту райони займають чверть сумарного виробництва.
Для виробництва яець характерна значна мшли-вють: так, у 2011 рощ у Буському та Дрогобицькому райош вироблено 38% й 31% обласного обсягу виробництва яець, ще по 15% припадае на Кам янка-
Бузький та Пустомипвський район. Проте уже у 2012 рощ лщерами виробництва стали Дрогобицький район (34%), Пустомипвський (31%), Кам'янка-Бузький (21%), а частка Буського району впала до 8%. За 2013-2016 роки служба статистики надае даш лише по обласп та Дрогобицькому райош, який забез-печуе в1д 28 до 43% виробництва яець.
Дал1 розглянемо тенденцп врожайносп у районах, що спещал1зуються на виробнищга певних культур.
Рис. 2. Структура молочного виробництва за районами ЛьвшськоТ обласп у 2016 р.
Урожайшсть плодових та япдних культур колива-еться у широких межах. У Городоцькому райош зафь ксовано показники ввд 0,0 ц/га до 93,0 ц/га протягом 2005-2015 рошв, тод1 як у 2016 зафжсовано 499,3 ц/га. так1 значш коливання роблять неможливим побудову надшного прогнозу й виявлення тенденцш в урожайносп цього видук культур.
Врожайшсть картопл1 у районах обласп знахо-диться у межах ввд 26 до 396 ц/га. Середне значення врожайносп 128 ц/га 1 як видно 1з рис. 3, пстограма розподшу врожайносп дозволяе встановити, що 95% зафжсовано! врожайносп лежать у межах м1ж 46 та 284 ц/га, 76% - м1ж 70 та 186 ц/га. В цшому маемо зростання врожайносп дано! культури. Середне по обласп значення врожайносп зростае 1з коефщентом 4,886, точшсть апроксимацп становить 0,65. Якщо взяти даш по Кам'янка-Бузькому райош, де у 2016 рощ зад1яно 49% площ шд картоплю 1з ус1х по обласп, то матимемо коефщент ^ = 13,33 й й2 = 0.455. По Пустомипвському райош (15% площ) маемо к = 5,992 й К2 = 0.361. Найбшына достовфшсть прогнозу буде по Явор1вському райош (К2 = 0.715) при к = 7,9.
Врожайшсть зернових у районах обласп знахо-диться у межах ввд 9,9 до 73,8 ц/га. Середне значення врожайносп 29,3 ц/га 1 як видно 1з рис.4, пстограма розподшу врожайносп дозволяе встановити, що бь льш1сть зафжсовано! врожайносп лежать у межах м1ж 15 та 55 ц/га. В цшому маемо зростання врожайносп дано! культури. Середне по обласп значення врожайносп зростае 1з коефщентом 2,417, точшсть апрокси-
мацп становить 0,877. Якщо взяти даш по Сокальському райош, де у 2016 рощ зад1яно 13% площ пвд зернов1 1з уах по обласп, то матимемо коефщент к = 1,9 й К2 = 0.751. По Золоч1вському райош (також 13% площ) маемо к = 3,28 й К2 = 0.903.
На основ1 проведеного анал1зу бачимо, що загалом сектор сшьського господарства у Льв1вськш обласп демонструе зростання виробництва, що досягаеться штенсивними методами.
Потенщйт еколог1чн1 проблеми землекористуван-ня. Важливим еколого-дестабшзуючим чинником е частка розорано! земл1. Ввдсоток ршт серед райошв обласп коливаеться м1ж 53% (Мостиський район), 51% (Городоцький район) та 23% (Явор1вський), 18% (Турк1вський), 9% (Скол1вський) райони. Останш три не можна вщнести до райошв 1з високим ступенем розвитку аграрного сектору. Разом 1з тим у районах, що виробляють найб1льшу частку с1льськогосподар-сько! продукци, частка ршл1 знаходиться б1ля 40%: Стрийський - 39%, Сокальський - 41%, Золоч1вський район - 42%. Частка ршт понад 50%, що несе шдви-щенш ризики ерозп, виснаження грунпв та неефекти-вного землекористування, часто не дае поминого виграшу у об'емах отримано! продукци. Загалом ви-сош ввдсотки як р1лл1, так 1 загалом земель сшьського-сподарського призначення (куди входять також сшо-жап, пасовища й багатор1чш насадження) Самб1рсь-кому, Городоцькому, Мостиському та Пустомипвсь-кому районах, причому ввдсоток ршл1 щодо загально! площ1 с/г земель у цих районах становить ввдповвдно 61, 65, 72 та 69%.
SO 70 60 50 40 30 20 10 -о
I
о о
о
LT1
III-..
о о гч!
О LT1
гч
О О
(П
о
LT)
(П
о о
41-
200
150
100
50
К
* / ^w у = 4,88ббх-9683,3 R2 = 0,6507
V V
2000 2004 2008 2012 2016 Рис. 3. Врожайшсть KapTonii по 18-и районах за 17 рокчв та лшшний тренд врожайностi
60 50 40 30 20 10 о
60 50 40 30 20 10
у = 2,4178x-4825,7 D2 _ n 5173
гл
101520 2530 35 4045 50 55 6065 7075
2000 2004
2008
2012 2016
Рис. 4. Врожайшсть зернових по 18-и районах за 17 рокчв та лшшний тренд врожайносп
Окр1м прских райошв, найнижчий ввдсоток ршт як щодо с/г угвдь, так й щодо загально! площ1 району е у Явор1вському райош. В цшому по обласп з 2001 року ввдсоток ршл1 щодо уа сшьськогосподарських угвдь становить незмшно 63%.
Висновки
Сшьське господарство у Льв1вськш обласп розви-ваеться штенсивними темпами. Аграрному виробниц-тву властива виражена зональшсть. На виробнищга свинини спещал1зуються сшьськогосподарсьш пвдп-риемства Стрийського району, яловичини - Жидач1в-ського. Виробництво плодових та ягвдних культур зосереджено у Городоцькому райош, картопл1 -Кам'янка-Бузького району (не враховуючи господарс-тва населення). Виробництво продукци зростае в основному завдяки пвдвищенню врожайносп. Найб1льш стабшьно зростае урожайшсть зернових.
Бiблioгpaфiчнi посилання
Soltys, O.H. (2014). Determinanty rozvytku pidpryiemnytstva v silskomu hospodarstvi. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 5, 297-302 (in Ukrainian).
Berezivskyi, P. (2013). Orhanizatsiino-ekonomichni transformatsii rozvytku silskohospodarskoho vyrobnytstva u riznykh orhanizatsiino-pravovykh formakh hospodariuvannia Lvivskoi oblasti. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Ser: Ekonomika APK. 20(1), 3-14 (in Ukrainian).
Prytula, Kh.M. (2014). Formuvannia priorytetnykh napriamiv rozvytku prykordonnykh silskykh terytorii Lvivskoi oblasti. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. 4, 3-10 (in Ukrainian).
Biliak, N.I. (2012). Otsinka konkurentospromozhnosti silskoho hospodarstva Lvivskoi oblasti. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. Gzhytskoho. 14(1), 59-65 (in Ukrainian).
Biliak, N. (2014). Otsinka investytsiinoi pryvablyvosti silskykh terytorii Lvivskoi oblasti. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika APK. 21(1), 206-212 (in Ukrainian).
Holovne upravlinnia statystyky u Lvivskii oblasti http://database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv/Dialog /statfile.asp?lang=1 (in Ukrainian).
Received 29.09.2017 Received in revised form 23.10.2017 Accepted 26.10.2017
