CC BY
12
Черневый Ю.И., Третяк П.Р. Прирост старовозрастных древостоев и его экологическое значение
Выявлено, что бегущий прирост биомассы древостоев в возрасте 120-250 лет может составлять 15-20 м3/га/год, или 8-12 т/га/год сухого вещества, что соответствует 4-6 т/га/год депонированного углерода. Предложено переориентировать ведение лесного хозяйства на территориях экологической сети для обеспечения экологических приоритетов: депонирования углерода, продуцирования кислорода, выполнения защитных гидрологических функций.
Chernevyj Yu.I., Tretyak P.R. Increase of old age forest stands and its ecological significance
Revealed that the current biomass growth of trees at the age of 120-250 years of age may be 15-20 m3/ha/year, or 8-12 tons/ha/year of dry matter, which corresponds to 4-6 tone/ha/year of the deposited carbon. It is proposed to reorient forest management in the ecological network to ensure environmental priorities: carbon sequestration, oxygen production, fulfillment of hydrological functions_
УДК 631.95:630.266 Астр. 1.М. Штибель1 - 1нститут агроекологи
Нацюнально1 академи аграрних наук
МЕЛ1ОРАТИВНО-ЕКОЛОГ1ЧНА НАПРУЖЕШСТЬ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГ1ДЬ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 ЗА ВОДНОЮ I В1ТРОВОЮ ЕРОЗ1СЮ
Охарактеризовано стан сшьськогосподарських угщь Львiвськоi обласп. Наведено показники мелюративно-еколопчно'1 напруженосп 1'хньо'1 територп за проявами в^рово'1 i водно'1 ерозп для оцшки агроеколопчного стану регюну. З'ясовано, що еро-зшш процеси на територп Львiвськоi област завдають велико шкоди сшьськогоспо-дарським упддям та попршують агроеколопчну обстановку в агроландшафтах.
Льв1вська область розташована в захщнш частит Украши [1]. За люо-мелюративним районуванням вона належить до Мало-Пол1ського, Волинсь-кого люостепового, Волино-Подшьського, Передпрського, зовшшшх Карпат та Карпатського прськолюового люомелюративних райошв [6]. До Волинсь-кого люостепового люомелюративного району входить Сокальський адмшю-тративний район, а до Волино-Подшьського люомелюративного району - Го-родоцький, Золоч1вський, Микола1'вський, Перемишлянський, Пустомит1всь-кий та Явор1вський адмшютративш райони.
Земельний фонд Льв1всько1' обласп [1, 3] (за даними обласного управ-лшня земельних ресурс1в, 2010 р), становить 2183,2 тис. га, з яких 1296,1 тис. га зайнято сшьськогосподарськими упддями, з них ршля становить 797,4, перелоги - 714,7, багатор1чш насадження - 229,2, сшожат - 1882, пасовища -258,9, люи та шш1 люовкрит площд - 694,0, зокрема полезахисш л1сов1 сму-ги - 0,11 тис. га.
Об'ектом дослiдження були сшьськогосподарсью упддя Льв1всько1" область Предметом дослщження була територ1я сшьськогосподарських угщь та 1'хня стшюсть до прояву водно!" та вггрово1' ерози.
1 Наук. керiвник проф. А.П. Стадник, д-р с.-г. наук - 1н-т агроекологiï Нацiональноï академiï аграрних наук
Грунтовий покрив област представлений сiрими лiсовими, чорнозема-ми на не лесових породах, зус^чаються дерново-опiдзоленi та лучнi грунти. Розподiл земельних угiдь за крутизною схилiв становить: до 1° - 358,7 га; вщ 1° до 2° - 175,2; 2°-3° - 104,7; 3°-5° - 989,5; 5°-7° - 700,7; 7°-10° - 349,2; вщ 10° до 15° - 708,3 i бiльше 15° - 423 га.
Сильна розчленованiсть рельефу та розвиток ерозшних процесiв на територи Львiвсько! областi сприяе виникненню такого несприятливого природного явища, як повiнь.
Стихiйне лихо, яке сталося 23-26 липня 2008 р. на територи 1вано-Франювсько!, Львiвсько!, Тернопшьсько!, Хмельницько!, Чершвецько! та Вшницько! областей, свiдчить про те, що надмiрне втручання у природнi процеси, антропогенне навантаження на агроекосистеми, зменшення люис-тостi, недостатня кiлькiсть захисних люових насаджень призводять до нега-тивних наслiдкiв. На територи Львiвсько! областi найбiльше вiд ще! повет постраждали Самбiрський, Туркiвський, Сколiвський адмшютративш ра-йони. Внаслiдок повенi пошкоджено виробничу та соцiальну iнфраструктури, шдтоплено десятки тисяч гектарiв сiльськогосподарських культур. Всього ль согосподарським пiдприемствам Львiвсько! областi завдано збиткiв на суму бшьш нiж 10 млн грн.
Сприятливi природно-клiматичнi умови, iнтенсивне вирубування лiсiв, активна господарська дiяльнiсть людини протягом кшькох столiть, зумовили ютотне зростання площi сiльськогосподарських угiдь. Так, показник сшьсько-господарсько! освоеностi територи Львiвсько! областi становить вiд 50 до 60 %. Це сприяе зменшенню еколопчно! стабiльностi та стшкосп агролан-дшафтiв i розвитку ерозшних процешв, зокрема водно! i вггрово! ерози грунтiв.
Серед заходiв боротьби з несприятливими природними чинниками, зокрема водною i вггровою ерозiею, важливе мiсце посiдае полезахисне та за-хисне лiсорозведення. Однак площа полезахисних люових насаджень в об-ласт е недостатньою, що негативно вщбиваеться на стабiльному функщону-ваннi агроландшаф™.
Матерiали та методи. Дослiдження виконано з метою ощнювання стану сшьськогосподарських угiдь агроландшафтiв Львiвсько! областi до прояву водно1 та вггрово! ерози. Для оцiнювання стану сшьськогосподарсь-ких угщь було використано методику ощнки мелюративно-еколопчно! нап-руженостi !хньо! територи до прояву вггрово! та водно! ерози [5].
Мелюративно-еколопчна напруженiсть територи - це показник, який характеризуе стан територи (зокрема мелюровано!), сшьськогосподарсько!, ор-них земель тощо за проявом несприятливих природних чинниюв i антропоген-них змiн та !хньо! iнтенсивностi. Це вiдношення площi, тддано! впливу несприятливого чинника (ерози), до плошд рiллi або сшьськогосподарських упдь.
Мелiоративно-екологiчну напруженiсть визначали за формулою
Н = Т -100%, £
де: Н- мелюративно-еколопчна напружешсть територи, %; Т- територiя, шддана впливу несприятливого чинника, га; £ - загальна площа територи, га.
Результати дослщження та Тх обговорення. Територiя земель, яка пiддана ерозi! на територп Львiвсько! областi, становить понад 300 тис. га (24 %). Така ситуащя потребуе термшових заходiв для зменшення площинно-го змиву i розмиву земель. Аналiз даних облiку земельного фонду областi показав, що переважае водна ерозiя, яка охоплюе 238,5 тис. га, а вггрова становить 141,6 тис. га. Частка слабо-, середньо- i сильноерозшних земель за водною ерозiею становить: 137,2 га, 777,9 та 234,3 га вщповщно [3].
Показники мелюративно-еколопчно! напруженостi територi! сшьсько-господарських угiдь за вiтровою i водною ерозiею у розрiзi адмшютративних районiв Львiвсько! областi наведено в табл. 1.
Табл. 1. Мелiоративно-екологiчна напружетсть територи за втровою _та водною ерозieю_
Адмшстративт раиони, що вхо-дять до складу ль сомелюративних райотв Мелю ративно-еколопчна напружетсть територп, %
за виро- вою ероз1ею, всього зокрема за штенсивтстто за водною еро-з1ею, всього зокрема за штенсивтстю
слабка се-редня сильна слаб-ка се-редня силь на
Мало-Полшький лшомелюративний район
Буський 35,7 11,5 88,5 0,05 13,2 35,5 49,1 15,4
Брод1вський 28,3 10,1 89,2 0,78 29,9 38,4 44,5 17,1
Кам'яно -Бузький 26,5 54,5 35,2 10,3 13,6 44,8 39,1 16,2
Радех1вський 71,1 19,9 76,9 3,2 5,4 66,1 18,6 15,4
р\ и ' и ' • и и Волинський лшостеповнй л1сомелюративний район
Сокальський | 27 | 37.7 56.9 5.4 | 36.7 | 44.2 36.2 19.6
Волино-Подшьський лшомелюративний район
Городоцький 1.8 24.4 75.6 0 31.4 58.8 39.1 2.1
Золоч1вський 19.1 1.4 98.2 0.5 26.7 42.7 38.8 18.5
Микола1вський 10.9 25.4 74.6 0 22.9 56.3 19.7 24,0
Жовшвський 33,8 51,6 43,9 4,4 24,1 63,7 29,7 6,6
Перемишлянський 1.9 0 100 0 68.5 61.4 33.4 5.2
Пустомнпвський 7.5 47.3 48.6 4.1 32.2 58,0 38.5 3.6
Явор1вський 31.5 17.4 79.2 3.4 25.1 56.3 38.6 5.1
Передпрний лшомелюративний район
Дрогобицький 0,7 2,5 97,6 0 30,1 88,8 8,8 2,4
Жидач1вський 0,1 100 0 0 29,6 50,7 39,5 9,8
Мостиський 13,4 38,3 54,9 6,8 46,7 37,2 47,9 14,9
Самб1рський 0,7 0 100 0 28,4 81,1 18,7 0,11
Стрийський 0,1 0 100 0 8,5 88,2 11,8 0
Зовтшт Карпати лшомелюративний район
Скол1вський 0 0 0 0 34,2 86,3 11,7 1,9
Старосамб1рський 0,2 100 0 0 60 71,3 15,9 12,8
Т/* и • ' и ' и и Карпатський прськолшовий мелюративний район
Туршвський 0 0 0 0 47,7 63,8 33,1 3,1
Разом по Льв1вськш област1 17.4 28.5 69 3.6 29.9 57.6 32.6 9.8
Здшснеш дослщження показали, що мелюративно-еколопчна напружетсть сшьськогосподарських упдь Львiвсько! област за вiтровою ерозiею
становить 17,4 %, за iнтенсивнiстю - слабка 28,5 %, середня - 69, сильна -3,6 %, за водною ерозгею мелюративно-еколопчна напруженiсть становить 29,9, вгдповгдно слабка, середня i сильна - 57,6 %, 32,6, 9,8 %.
У розрiзi адмшгстративних районiв Львiвськоï областi найбiльша ме-лiоративно-екологiчна напруженiсть територiï за вгтровою ерозгею спостерг-гаеться в Яворiвському адмiнiстративному районi - 31,5 %; Сокальському -27 %; Золочiвському районi - 19,1 %. Найменшою мелiоративно-екологiчна напруженiсть територiï за вггровою ерозiею е в Городоцькому адмшгстратив-ному районг - 1,8 %; Перемишлянському - 1,9 %; Пустомитгвському - 7,5 %. Найбгльшими показниками мелiоративно-екологiчноï напруженостг територп за водною ерозгею характеризуються Перемишлянський (68,5 %) та Яворгвсь-кий (36,7 %) адмшгстративш райони. Найменший показник мелгоративно-екологгчно1' напруженостг територп за водною ерозгею спостерггаеться в Ми-кола1'вському (22,9 %); Яворгвському (25,1 %), Золочгвському (2,6 %) адмгнгс-тративних районах.
Однак, за штенсившстю прояву водноï ерозп вони гстотно вгдргзня-ються. Так, якщо у Яворгвському районг загальна мелюративно-еколопчна напруженгсть територп становить 25,1 %, то за штенсившстю - 56,3 % як слабка, середня - 38,6 г сильна - 5,7 %. Водночас, у Перемишлянському адмг-нгстративному районг, який характеризуеться найбгльшою у Волино-По-дгльському лгсомелгоративному районг мелгоративно-екологгчною напруже-нгстю територiï, за водною ерозгею - 68,5 %, за штенсившстю ïï прояву -61,4 % е слабка, 33,4 % - середня г тгльки 5,2 % - сильна.
За вгтровою ерозгею мелюративно-еколопчна напруженгсть територп Перемишлянського адмшгстративного району е незначною - 1,9 %, за штенсившстю 100 % характеризуеться як середня. У Городецькому адмгнгстратив-ному районг загальна мелюративно-еколопчна напруженгсть територп становить 1,8 %, зокрема за штенсившстю 24,4 % - слабка, 75,6 % - середня, вгд-повгдно в Пустомитгвському адмгнгстративному районг загальна становить 7,5 %, тодг як слабка - 47,3 %, середня - 48,6, сильна - 4,1 %.
Водна г вгтрова ерозгя проявляються не тгльки в лгсомелгоративних районах, якг входять до територп Захгдного Лгсостепу але г в гнших лгсомелг-оративних районах Львiвськоï область Так найбгльший показник мелгоратив-но-екологiчноï напруженостг територп за вгтровою ерозгею спостерггаеться в Радехгвському адмгнгстративному районг - 71,1 %, а найменший в Стрийсь-кому - 0,1 %. У Сколгвському г Туркгвському адмгнгстративних районах мелг-оративно-екологiчноï напруженостг територп за вгтровою ерозгею немае. Найбгльший показник мелiоративно-екологiчноï напруженостг територп за водною ерозгею проявляеться в Туркгвському - 47,6 %, а найменший - 5,4 % в Радехгвському адмгнгстративних районах. Здшснеш дослгдження показали, що мелiоративно-екологiчноï напруженостг територп за вгтровою ерозгею, на вгдмгну вгд водно", в окремих районах немае.
Мелюративно-еколопчна напруженгсть територiï за водною ерозгею в Мостиському адмгнгстративному районг становить - 46,7 % за гнтенсивнгстю слабка - 37,2 %, середня - 47,9, сильна - 14,9 %, а в Стрийському - 8,5 %,
вщповщно за штенсившстю 88,2 % - слабка, 11,8 % - середня. Наведеш дат св1дчать по те, що мелюративно-еколопчна напружешсть територп за вггро-вою та водною ероз1ею на територп Льв1всько1' област е дуже високою, в тому чист за штенсившстю ерозшних процеЫв.
Загальна люисисть област (станом на 2008 р.) становить 31,8 % [3], а полезахисна - 0,01 %. В останш роки обсяги створення полезахисних люових смуг та шших захисних люових насаджень е недостатшми. Загальна люис-тють в Перемишлянському та Радех1вському адмшютративних районах становить 31,3 { 26,8 %, територ1я люовкритих площ, вщповщно, 287,2 та 305,6 тис. га, площа сшьськогосподарських упдь - 917,0; 114,4 тис. га. Ана-л1з мелюративно-еколопчно1' напруженост територп (табл. 1) свщчить, що чим бшьша площа лшв, тим меншою е мелюративно-еколопчна напружешсть територш даних адмшютративних райошв.
Площу лшв { люовкритих площ та полезахисних люових смуг в розрь з1 адмшютративних райошв, як входять до складу Волинського люостепово-го { Волино-Подшьського люомелюративних райошв (станом на 01.01.2008 р.), наведено в табл. 2.
Табл. 2. Загальна площа льсьв г полезахисних льсових смуг Волинського
л'шостепового I Волино-Подтьського льсомельоративних райошв
Л1си та шш1 лшовкрии плошд
Адмшстративт райони, як входять всього, га зокрема
до складу лшомелюративних раионтв полезахисних захисних
смуг, га насаджень, га
р\ и ' и ' • и и Волкнськнй лшостеповнй лшомелюратнвннй район
Сокальський 360,6 - 241,2
Волино-Подшьський лшомелюративний район
Городоцький 944,9 - 138,0
Золоч1вський 261,0 5,2 313,7
Микола1вський 187,3 - 159,8
Перемишлянський 287,2 4,0 55,4
Пустомиивський 164,7 73,7 537,6
Явор1вський 615,6 - 1419
Разом по Льв1вськш област1 694,0 110,3 362,5
Ц даш свщчать, що найбшьша площа лшв е в Городоцькому -944,9 тис. га та Явор1вському районах - 615,6 тис. га, а найменша - у Пусто-мипвському та Микола1'вському, вщповщно, 164,7; 187,3 тис. га. Найбшьша площа полезахисних люових смуг створена в Пустомипвському - 73,7 га, найменша - у Перемишлянському - 4 га. Найбшьша площа захисних люових насаджень створена в Пустомипвському та Золоч1вському райош, вщповщно 537,6 { 313,7 га, а найменша в Перемишлянському райош - 55,4 га. Як видно з наведених даних, полезахисних насаджень у бшьшосл райошв Льв1всько1' област немае.
Полезахисна люистють Льв1всько1' област становить 0,01 %. Найбшьша полезахисна люистють у таких адмшютративних районах, як: Пустоми-т1вський - 0,15 %; Дрогобицький { Самб1рський районах - 0,02 %; Буський, Жовювський, Золоч1вський, Кам'янка-Бузький, Пустомипвський { Радех1всь-
кий - 0,01 %, а в шших районах област полезахисно!" лiсистостi немае. Оптимальна полезахисна лiсистiсть для Люостепу становить 1,6-3,2 %, на глиняс-тих та суглинистих грунтах [4]. Отже, наведеш показники полезахисно!" ль систостi е недостатнiми для захисту сшьськогосподарсько1" територiï, оскшь-ки вони е набагато меншими вщ нормативiв.
Для попередження таких несприятливих природних чинниюв, як водна i вiтрова ерозiя в агроландшафтах Львiвськоï областi, повиннi бути створе-нi ефективнi системи захисних люових насаджень. Перевагу потрiбно вщда-вати водорегулiвним, водопоглинальним захисним лiсовим смугам. Розташу-вання лiсових смуг повинно вщповщати загальним вимогам протиерозiйного упорядкування територш, що буде сприяти зменшенню прояву ерозiйних процесiв та покращенню агроекологiчноï обстановки в агроландшафтах.
Висновки. Ерозшш процеси на територiï Львiвськоï областi завдають великоï шкоди сшьськогосподарським угiддям та погiршують агроекологiчну обстановку в агроландшафтах.
Аналiз стану ерозiйних процесiв свiдчить, що в агроландшафтах об-ластi штенсивно розвиваються ерозiйнi процеси. У розрiзi адмiнiстративних районiв Львiвськоï областi найбшьшу мелiоративно-екологiчну напруженiсть територiï за вггровою ерозiею спостерiгають в Яворiвському, Сокальському, Золочiвському районах, а найменшу - в Городоцькому, Перемишлянському, Пустомитiвському. Найбшьшими показниками мелюративно-еколопчно1" напруженостi територiï за водною ерозiею характеризуються Перемишлянсь-кий та Яворiвський адмiнiстративнi райони. Найменший показник мелюра-тивно-екологiчноï напруженостi територп спостерпають у Микола1'вському, Яворiвському, Золочiвському адмiнiстративних районах. Загальна площа територп Львiвськоï областi, яка шддана ерозiйним процесам, становить 300 тис. га.
Одшею з причин розвитку ерозшних процесiв е недостатня кшьюсть полезахисних лiсових насаджень, якi створювали б сприятливу агроеколопч-ну обстановку в агроландшафтах область Полезахисна люистють е набагато меншою вiд прийнятих нормативiв для Лiсостепу Украши (1,6-3,2 % на гли-нястих та суглинистих грунтах).
Для зменшення прояву ерозшних процешв на територп сшьськогоспо-дарських упдь Львiвськоï областi потрiбне створення ефективних систем захисних люових насаджень.
Л1тература
1. Географ1чна енциклопедiя Украши. - в 3-х т. / Редкол.: О.М. Маринич (вщп. ред.) та in. - К. : Украшська Радянська Енциклопедiя iм. М.П. Бажана, 1990. - Т. 2: З-О. - 480 с.
2. Инструкция по проектированию и выращиванию защитных лесных насаждений на землях сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР. - К., 1979. - 39 с.
3. Еколопя Л^вщини 2008. - Львiв : СПОЛОМ, 2009. - 160 с.
4. Пилипенко О.1. Системи захисту грунпв вщ ерози : пщручник / О.1. Пилипенко, В.Ю. Юхновський, М.М. Ведмвдь. - К. : Тов. "КОВЦ Златояр", 2004. - 436 с.
5. Стадник А.П. Мелиоративная напряженность территории как критерий при оптимизации агроландшафтов / А.П. Стадник // Почвозащитное земледелие с контурно-мелиоративной организацией территории в степной зоне : тез. докл. Всесоюзн. науч.-техн. конф. - Луганск. - 1990. - Т. 1. - С. 12-13.
6. Стадник А.П. Люомелюративне районування Украши як ландшафтно-еколопчна основа для створення загальнодержавно'1 опгимiзованоi системи захисних люових насаджень / А.П. Стадник // Лювництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во "Майдан". - Харюв, 2004. - Вип. 106. - С. 137-149.
Штибель И.М. Мелиоративно-экологическая напряженность сельскохозяйственных угодий Львовской области за водной и ветровой эрозией
Охарактеризовано состояние сельскохозяйственных угодий Львовской области. Приведены показатели мелиоративно-экологической напряженности их территории за проявлениями ветровой и водной эрозии для оценки агроэкологического состояния региона. Выяснено, что эрозийные процессы на территории Львовской области причиняют огромный вред сельскохозяйственным угодьям и ухудшают агроэко-логическую обстановку в агроландшафтах.
Shtibel I.M. Reclamative ecological tension of agricultural lands of Lvov area is after water and wind erosion
Characterizes the state of agricultural land in Lviv oblast. An agricultural-environmental indicators of tension in their territory for signs of wind and water erosion for the evaluation of agroecological region. Deskribed, that erosive processes on territory of the Lvov area inflict large harm agricultural lands and worsen an agroecological situation in agrolandshafts.
УДК330.15:504.06 Ст. викл. О.М. Яворська, канд. екон. наук;
студ. О.В. 1конмков - НЛТУ Украти, м. Льв1в
СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛ1З ЯКОСТ1 АТМОСФЕРНОГО
ПОВ1ТРЯ В УКРА1Н1
Проаналiзовано якють атмосферного повпря в Укршш на пiдставi статистич-них даних. Здшснено розрахунки щодо викидiв шкщливих речовин в атмосферне повпря вщ стащонарних джерел забруднення у розрахунку на душу населення i на квадратний кшометр. Встановлено, що статистика дуже важлива в охорош навко-лишнього середовища, Зокрема i атмосферного повпря. Вона дае змогу упорядкува-ти, правильно зрозум^и i правильно скористатися даними, яю нам вщом, цим самим забезпечуючи ефектившсть боротьби iз джерелами забруднення.
Ключов1 слова: яюсть, атмосферне повпря, статистичний аналiз, джерела заб-руднення.
На сьогодш одшею з найактуальшших еколопчних та сощальних проблем е забруднення атмосферного повпря антропогенними джерелами (промисловють, транспорт, опалювальш системи). Щор1чно в атмосферу ви-кидаеться велика кшьюсть р1зноманпних речовин, кожна з яких небезпечна як для живих оргашзм1в, так \ завдае шкоди матер1альним цшностям (буд1вл1, споруди, дорожш покриття тощо).
Антропогенне забруднення атмосфери становить лише 0,5 % вщ за-гального забруднення природними явищами, але саме цей тип забруднення найбшьш негативно впливае на навколишне середовище.
Застосування недосконалих технологш, вщсутшсть надшних та ефек-тивних очисних споруд, збшьшення кшькост автомобшв призвели до критичного стану атмосферного повпря. Р1вень технологш у бшьшосп вироб-ництв укра!нсько! промисловост та сучасний стан основних виробничих фон-д1в багатьох пщприемств не вщповщають вимогам еколопзаци виробництва.
