CC BY
40
3. Бойчук I.I., Гайдукевич М.1., Парпан В.1., Петрова Л.М., Третяк П.Р. 1стсря осмолодсько! пущi// Працi НТШ. - Львiв: Наук. Тов. iM. Шевченка, 1998. - 146 с.
4. Геоботашчне районування Украшсько! РСР. - К.: Наук. думка,1977. - с 35.
5. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 254 с.
6. Молотков П.И., Мамонтов Н.И. и др. Естественное возобновление лесов. - Ужгород: Карпаты, 1971. - 122 с.
7. Пацура 1.М. Поширення популяцш сосни кедрово! (Pinus cembra L.) за межами природно-заповщного фонду Осмолодського ДЛГ// Нащональш природш парки: проблеми становлення та розвитку. Матерiали мiжнародноi науково-практично! конференцп, присвяче-но! 20-рiччю Карпатського нащонального природного парку. - Яремче. - 2000. - С. 214-216.
8. Стойко С.М., Третяк П.Р., Бойчук I.I., Онишко З.Д. Сосна кедрова (Pinus cembra L.) на верхнш меж лiсу у Горганах: хоролопя, еколопя, ценологiя// Наук. вюник УкрДЛТУ: Дослiдження, охорона та збагачення бiорiзноманiття. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999, вип. 9.9. - С. 173-179.
9. Туниця Ю.Ю. Лiсознавчi витоки еколого-економiчного вчення: iндуктивний тд-хщ// Лiсiвнича академiя наук Укра!ни. Науковi працi. Вип. 1. Львiв: вид-во "Львiвська поль технiкам, 2002. - С. 11-21.
10. Patsura I., Tretyak P. State and dynamic tendencies of Pinus cembra L. population in Gorgany (region of Ukrainian Carpathian Mountains) - http://www.geocities.com/ntshekocembra.
УДК 630*26:630*911 Л.1. Ткач, канд. с.-г. наук -ХДАУ;
Г.Б. Гладун, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА
ОПТИМ1ЗАЦ1Я СТВОРЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ СМУГ У СТЕПОВ1Й ЗОН1 УКРАШИ
Наведено результати дослщжень стану, динамши росту та агролюомелюратив-hoï ефективностi полезахисних люових насаджень рiзного породного складу у степу Правобережно'1' Украши. Визначено ïx оптимальний породний склад, параметри та оптимальну структуру у вiдповiдних типах умов мюцезростання.
Ключов1 слова: Полезахисш лiсовi смуги, оптимiзацiя, деревнi породи, по-лезахисна лiсистiсть, головнi породи, рют, конструкцiя, агролiсомелiоративна ефек-тившсть.
L.I. Tkach - HNAU named after V. V. Dokuchaev;
G.B. Gladun - URIFFM named after G.M. Vysotskij
Optimization to make and grow of protective forest belts in Stepper zone Ukraine
The study result of condition, grows dynamics and forest melioration efficiency of field protective forest belts with different species composition were presented. Optimal species composition, parameters and optimal structure in proper site condition were defined.
Key words: Field-protective forest belts, optimization, tree species, field protective forest cover, main tree species, grows, construction, forest melioration efficiency.
Полезахисш л1сов1 насадження своïм позитивним впливом сприяють покращенню природного, агролюомелюративного та еколопчного стану в аг-ролюових екосистемах i забезпечують стшке функцюнування аграрного ви-робництва.
За даними Держкомзему Украши (на 01.01.2000 р.) площа полезахисних люових смуг у краш становить 432 тис. га (полезахисна люислсть сягае 1,5 %). Однак, створеш полезахисш насадження не завжди е ефективними.
Це проявляеться в недостатньо обгрунтованих технологiях, що призначенi для створення та вибору деревних порщ, 1х змiшуваннi та розмщенш на мю-цевостi, своечасному проведенш лiсiвничих заходiв, зокрема доглядових ру-бань та формуваннi ефективних конструкцш, охоронi вiд шкiдникiв, антропогенного впливу тощо.
Розмiщення захисних люових насаджень на мiсцевостi не завжди вщ-повiдае сучасним науковим уявленням за низки причин, головною з яких е тдпорядковашсть люових мелюрацш системам землеробства, i, у першу черту, усталеним уявленням щодо оргашзаци землекористування. У пошуках шляхiв впровадження рацiонального землекористування, при реформуванш аграрного виробництва доцiльним може бути ландшафтно-еколопчний шд-хiд при територiальнiй оргашзаци сiльського господарства, який передбачае максимальне використання природних особливостей регюну та адаптацiю систем землеробства та шших заходiв до зазначено! специфiки. При цьому забезпечуеться високий рiвень продуктивностi аграрних угiдь за рахунок ш-тенсифжаци виробництва, виведення iз господарського вжитку найбiльш нестабшьних та низькопродуктивних угiдь, мiнiмiзацil 11 негативних процесiв шляхом зменшення антропогенного пресу на земельш угiддя i збiльшення ро-лi природно-бiологiчних факторiв в охоронi та вiдновленнi бюкиматичного потенцiалу угiдь [8].
Ландшафтно-екологiчний шдхщ при землекористуваннi базуеться на використанш iнтенсивних методiв землеробства лише на тих дшянках угiдь, що вщзначаються екологiчною стабiльнiстю та потенцiйно здатш забезпечити максимальну вiддачу при найменших збитках для грунтово! родючостi i природного середовища. Зазначенi принципи у землекористуванш дозволяють та-кож ефективно поеднувати засоби штенсифжаци сшьськогосподарського виробництва (добрива, засоби захисту рослин, мелюраци, високоврожайнi сорти рослин тощо) та оптимальнi екологiчно збалансоваш агроекосистеми.
Таким чином, на перше мюце у системi критерив оптимальност до-бираються економiчнi та еколопчш чинники в 1х гармонiйному поеднанш. Але, поряд з цим, ландшафтно-еколопчний шдхщ у землекористуваннi мае i важливе соцiальне значення, оскiльки забезпечуе бшьш сприятливi умови для проживання населення, його оздоровлення, вщпочинку та пращ.
Важлива роль люових мелюрацш у сучасних агроландшафтах науково доказана протягом 1х тривалого сумiсного застосування iз iншими заходами екологiчного упорядкування аграрних упдь, при чому захисш лiсовi насад-ження не тшьки входять до числа базових елемент1в сучасного рацiонального землекористування, а й шдвишують ефективнiсть iнших природоохоронних заходiв та продовжують термiн 1х захисно1 дп. Тому одним iз головних по-ложень сучасно1 люомелюраци е забезпечення рiвноцiнного мелiоративного потенцiалу на вЫх структурних елементах агроландшафтiв вщ водороздiлу до гiдрографiчноl мережi. Зазначений потенщал досягаеться завдяки створен-ню единого комплексу лiсомелiоративних заходiв у тюнш взаемодп з iншими елементами охорони агроландшаф^в вiд прояву негативних природно-антро-погенних факторiв [8].
На практищ ж досить часто спостершаеться створення лише полеза-хисних люових смуг та, у кращому випадку, прияружно-прибалкових. Тому сiнокоси, пасовища, сади, япдники та iншi угiддя на присггкових схилах, у балках, заплавах, коршних берегах рiк та улоговинах практично залишаються без захисту, а тому руйнуються, виснажуються та деградують. За таких умов можливi прояви ерозй грунту, врiзання яружно-балково1 системи вище по схилу до водороздшу з рiзким погiршенням гiдрологiчного режиму цих те-риторiй, забруднення та замулення водних об'еклв з попршенням якостi вод, нанесення збиткiв водно-господарським, рибогосподарським та пдроенерге-тичним галузям народного господарства.
Вимагае додаткового наукового обгрунтування адаптацiя люомелюра-тивних комплекЫв щодо 1х застосування на схилах рiзноl експозицп, в умо-вах диференцiйованого використання земельних ресурЫв, особливо у ре-гiонах з несприятливими природно - кшматичними умовами. Вже зараз вва-жаються непридатними нормативи та шструкци розмiщення полезахисних, стокорегулюючих, грунтоводоохоронних лiсових насаджень, що створеш для сiльського господарства екстенсивного типу, коли розмiри окремих полiв сь возмiн перевищували не тшьки науково обгрунтованi параметри. Поряд з тим науковi дослiдження з агролюомелюраци скороченi до мiнiмально можливо1 меж^ дослiдно-показовi об'екти та споруди (в тому чи^ i свiтового значення) без належного догляду руйнуються i втрачають сво! захиснi властивостi [8].
Незважаючи на ряд урядових постанов у галузi захисного люорозве-дення, практичнi роботи зi створення нових насаджень на мюцях майже не проводяться, а iснуючi - штенсивно втрачають мелiоративнi властивостi без проведення люогосподарських заходiв та за вщсутност хоч будь-яко1 1х охо-рони. Зараз бiльше третини насаджень не вщповщають сучасним вимогам. Тому за доцшьне вважаемо розробити найближчим часом стратегш розвитку лiсових мелюрацш, поважати И з розподшом заходiв на першочерговi та по-точш, а також вiдповiдним науковим супроводом, матерiально-технiчним за-безпеченням та чггкою нормативно-правовою базою щодо питань 1х розмi-щення, створення, догляду та охорони на землекористуваннях рiзних форм власность Саме за таких умов можливе забезпечення сприятливо1 екологil су-часних аграрних ландшафтiв.
Вивчення стану полезахисних насаджень в Лiвобережнiй Укра1ш, зок-рема у Донецькiй, Луганськш областях показало, що найбiльший вщсоток у вiковiй структурi становлять насадження 30-50 роюв (в Луганськiй - близько 50 %, у Донецькш - 75 %). У Луганськш облас^ бiля 40 % насаджень мають вж до 20 роюв. У цьому вщ^ проводиться активний лiсiвничiй догляд за на-садженнями, доглядовими рубаннями регулюються ценотичш взаемозв'язки мiж деревними породами, формуються ефективш конструкцil полезахисних насаджень, якi забезпечують захищешсть агролiсових екосистем.
Дослiдження показали, що найбшьш ефективною породою для цього регюну е дуб звичайний. У несприятливих умовах зволоження вш характеризуемся посухостшюстю, довговiчнiстю i досягае вiдносно високо1 захисно1 висоти.
Площа полезахисних люових насаджень з перевагою дуба становить в Луганськш i Донецькш областях, вiдповiдно 33 i 24 %. Найбшьший вiдсоток на плошд займають бшоакащев^ ясеневi та K^^Bi полезахиснi насадження.
У Луганськiй област протягом останнiх 25 рокiв часто створюються березовi лiсовi смуги. Результати дослщжень, проведених А.П. Стадником [1] в умовах Правобережно1 Украши, свщчать, що у вщповщних типах ль сорослинних умов береза може використовуватися як головна порода у по-лезахисному люорозведенш. Завдяки сво1м лiсiвничим характеристикам вона зарахована до 1нструкци з проектування i вирощування захисних люових насаджень на землях сшьськогосподарських шдприемств Украши [2]. А. А. Ль шенко [3] зазначав, що в умовах Лiвобережноï Украши береза повисла у 22-25^чному вiцi досягае висоти 14-16 м, що на 30-35 % бшьше за висоту дуба у цьому ж вщь
Вщ вибору деревних порiд, тишв змiшування залежить структура ство-рюваних насаджень та ïx мелiоративна ефектившсть. Структуру лiсових насаджень можна регулювати за допомогою доглядових рубок рiзноï iнтенсивностi. Однак, як зазначае Б.Й. Логгшов [4], досягнути найбiльшоï мелiоративноï ефективностi насаджень можливо лише при вщповщному складi порiд.
На значних площах створено полезахисш насадження в регюш без врахування бюлопчних властивостей порщ, а також особливостей конку-рентних взаемовiдношень мiж ними у процес сумiсного росту. У багатьох господарствах зростають чистi за складом насадження, як е менш стiйкими, нiж змiшанi. I як, наслщок, в чистих дубових i ясеневих насадженнях грунт покритий дерниною, а стовбури дерев - водяними пагонами, що призводить до зниження приросту та передчасного усихання.
Багато у Донбас створено чистих бшоакащевих насаджень. У молодому вщ вони характеризуются гарним ростом. Але у 20-30^чному вщ щ насадження дуже часто суховершинять. Тому з господарських та лiсiвничиx мiркувань створення ïx е не доцiльним.
Аналiз стану дубово-ясеневих насаджень у Донецькш та Луганськш областях свщчить, що в бшьшосл випадкiв вони створеш без належного наукового обгрунтування. Д.Д. Лавриненко [5] зазначав, що в байрачному степу, дуже у свiжиx грудах, ясен звичайний при участ бшьше двох одиниць, пригшчуе дуб.
Проведет дослщження ходу росту дуба та ясена це шдтверджують. Тому у смугах з порядним змшуванням, з перевагою ясена звичайного, дуб у багатьох випадках не витримуе конкуренци в рост i поступаеться ясену.
Для ощнки конкурентоспроможност дуба та ясена звичайного в ль сових смугах використовувалося вщношення середшх висот (Нд/Няс) i серед-шх дiаметрiв (Дд/Дяс) цих порiд. Якщо вщношення висот i дiаметрiв цих порiд бiльше за одиницю, то це свщчить про панiвний стан дуба над ясенем. I, нав-паки, якщо це вщношення менше за одиницю, то дуб пригшчуеться ясенем.
Аналiз взаемовiдношень мiж дубом i ясенем, проведений у 9-15-ряд-них люових смугах у Волноваському райош Донецькоï областi показав, що в тиш D2 взаемовiдношення мiж породами в окремих дiлянкаx лiсовоï смуги
складаються по рiзному. Так, у зовтштх рядах не виявлено тiсного i статис-тично достовiрного зв'язку мiж складом порiд у цих рядах i сшввщношення-ми 1х середшх висот та дiаметрiв (Нд/Няс, Дд/Дяс). Однак, у внутрiшнiх рядах картина е протилежною. У даному випадку визначено досить тюний зв'язок мiж складом порiд i сшввщношеннями Нд/Няс, Дд/Дяс, який добре апроксимуеться розрахованими рiвняннями регреси (для 9-15-рядних дубово-ясеневих смуг у вщ 22-35 рокiв):
Нд/Няс = 0,927+0,0195-Х (г = 0,629); Дд/Дяс = 0,922+0,0186-Х (г = 0,432),
де Х - частка дуба у складi дубово-ясеневих люових смуг.
Таким чином, за участю дуба у люовш смузi не менше 4 одиниць вщ-ношення Дд/Дяс у внутршшх рядах перевищуе одиницю, що свщчить про стшюсть в насадженш дуба. Вщношення Нд/Няс також збшьшуеться при зростаннi у смугах участ дуба. При чому у внутршшх рядах Нд/Няс>1,0 при умовi, що частка дуба в люових смугах становить 4 i бiльше одинищ. Як ба-чимо, аналiз обох рiвнянь регреси приводить до схожих результат. Кращi умови росту дуба у внутршнш частинi смуги спостершаеться при участi його в насадженш не менше 40-50 %.
Для ощнки конкурентоспроможност порiд використовувався коефь цiент конкурентних вiдношень порiд: К.К.В. (за Висоцьким К.К. [6]), як вщ-ношення напруженост росту одте1 породи до напруженостi росту шшо1. Напруженiсть росту визначалась як вiдношення середньо1 висоти i площi поперечного перетину середнього дерева. Причому, чим вища конкурентоспро-можшсть деревно1 породи в насадженнях, тим нижчим у не1 е коефщент конкурентних вiдношень. У дослщжуваних лiсових смугах зв'язок мiж К.К.В. i складом лiсових смуг (для внутршшх рядiв) добре описуеться таким надзви-чайно простим, як на перший погляд, рiвнянням регресй:
К.К.В. = 1,11-0,0236-Х (г = 0,78);
Таким чином, К.К.В.<1,0 при умов^ якщо участь дуба у полезахисно-му насадженнi буде не менше 5 одиниць.
Необхщно вщзначити, що одержанi закономiрностi характернi для широких люових смуг, кiлькiсть рядiв яких перевищуе 9. Кiлькiсть таких смуг у регюш е доволi значною. Тому, в таких смугах необхщно вчасно про-водити доглядовi рубання, зокрема в тих, яю створенi з переваженням у скла-дi ясена звичайного та шших порiд над дубом. Несвоечасний догляд призво-дить, як вже вщзначалося, до пригнiчення росту дуба i витiснення його з на-садження. У смугах, яю мають меншу юльюсть рядiв (4-6), не вдалося вияви-ти зв'язкiв мiж складом порщ i 1х взаемодiею. Це пояснюеться тим, що дерева у вузьких смугах мають вщносно достатню осв^лешсть.
Ценотичш взаемозв'язки мiж породами визначаються не тiльки бiоло-пчними та абiотичними факторами, а також антропогенною дiяльнiстю (своечаснiстю, регулярнiстю, правильшстю проведення доглядiв, пошкод-женням дерев худобою, рекреащею тощо).
Дослiдження показали, що значна частина люових смуг у Донбас створена з переважанням у складi ясена зеленого. Рашше лiсiвниками помил-ково висловлювалася думка про необхщшсть замiни (особливо у швденних районах) ясена звичайного ясенем зеленим та пухнастим. Як зазна-чае Б.Й. Логгiнов [4], замша ясена звичайного американськими видами ясена не завжди була доцшьною i у кожному окремому випадку повинна виршу-ватись залежно вiд конкретних умов та обставин.
В останш десятилотя в Луганськiй областi бшьше уваги стали при-дiляти сосш звичайнiй та кримськiй. Обстеження стану таких смуг показало 1х високу мелiоративну ефективнiсть. У 40-рiчному вщ вони мають висоту 15 м. Однак треба враховувати, що максимальний прирют у висоту сосна зви-чайна мае на легких сушщаних грунтах. Снiголаму та iнших мехашчних пош-коджень сосни не помiчено.
Клен гостролистий е гарною супутньою породою для дуба на бшьш важких суглинистих та глинистих грунтах. Вш покращуе структуру грунту та шдвищуе його родючiсть. Тому цю породу доцiльно вводити до складу ль сових смуг даного регюну.
Важливим параметром, що визначае стан та мелюративш властивостi полезахисних люових смуг, е 1х ширина. У дослщжуваному регiонi перева-жають насадження, що мають 7 та бшьше рядiв з шириною мiжрядь 1,5 м. Значна частина 1х мае ширину бшьше 15 м.
Для забезпечення ефективного впливу люових смуг важливе значення мае 1х правильне розмщення на мiсцевостi. За даними Л.Л. Шабурова [7] в господарствах Лугансько! областi тiльки близько 57 % люових смуг розмь щеш перпендикулярно пануючим шкiдливим вiтрам. При неправильному розмщенш 1х на мюцевосл, навiть насадження, що мають оптимальну конструкцiю i добрий лiсiвничий стан, будуть характеризуватися низькою мелюративною ефектившстю.
Ефективнiсть полезахисних лiсових смуг зростае, коли вони фор-мують системи насаджень, мелюративний вплив яких поширюеться на всю площу рiллi. Однак, полезахисна люистють регiону не перевищуе 2,0 %, при оптимальнш 3,1 %.
Аналiз динамiки росту полезахисних люових смуг та формування 1х захисно! висоти показав, що висота смуг у певному вщ залежить не тiльки вiд 1х породного складу, а також вщ факторiв пов'язаних з антропогенною дiяльнiстю. Найбшьшу висоту мали лiсовi смуги, як створенi з врахуванням умов мюцезростання i, де своечасно проводилися доглядовi рубання.
Зв'язок мiж вiком (Х) та захисною висотою (h) таких полезахисних ль сових смуг характеризуються такими рiвняннями регреси:
• для дуба h = -0,002-Х2+0,42-Х+0,563 (п = 0,94);
• для ясена звичайного h = -0,004-Х2+0,615-Х+0,534 (п = 0,80);
• для ясена зеленого h = -0,009-Х2+0,736-Х-3,28 (п = 0,81);
• для акаци бшо! h = -0,003-Х2+0,459-Х+2,17 (п = 0,92).
Аналiз показав, що на багатих (родючих) грунтах перевагу треба вщ-давати дубу черешковому та ясеню звичайному. Акащя бша, порiвняно з ду-
бом та ясеном, менш довговiчна i характеризуеться iнтенсивним приростом по висот тiльки до 15 рокiв.
Дослщження, проведенi в Бузько-Днiпровському лiсомелiоративному райош (зона звичайних чорноземiв пiвнiчного степу Правобережно1' Украши) показали високу агролюомелюративну ефективнiсть полезахисних лiсових насаджень. Площа ïx у регiонi становить близько 40 тис. га, а полезахисна ль сислсть району - лише 2,2 %. Асортимент деревних порщ порiвняно невеликий - дуб черешковий становить близько 40 % вщ загальноï площi смуг; ака-цiя бiла i гледичiя - 35 %; ясен i клен ясенелистий - 20 %; незначну площу займають горix i плодов^ iльмовi, тополi, верба, одинокi посадки берези по-вислоï та шпилькових.
Аналiз вiковоï структури свiдчить, що лiсовi смуги представленi всiма вжовими групами. За останнi 20 роюв близько 50 % люових смуг створено з дуба черешкового та з його участю. Результати дослщжень свдаать про те, що i на сxодi Украïни використання акаци бiлоï, ясена звичайного (в чистих насадженнях), клена ясенелистого не забезпечуе бажаного мелюративного ефекту. Бшьшють насаджень потребуе проведення доглядових рубань, са-штарних рубань, реконструкцiй.
Найкращими лiсiвничо-бiологiчними властивостями характеризуеться дуб звичайний, тому у даному регюш вiн повинен ширше використовуватись при створеннi полезахисних насаджень.
У 40^чному вiцi в тиш D1 (СГ1) вiн мае висоту 12-13 м. На вщмшу вщ чистих за складом ясеневих насаджень, у змшаних смугах ясен звичайний характеризуеться кращими показниками росту. Найбшьш сприятливi екологiчнi умови для нього створюються за участю таких щшьнокронних по-рiд, як клен гостролистий, клен польовий, дуб звичайний. Ясен у таких насадженнях не поступаеться в рост дубу.
Змшаш ясеневi лiсовi смуги з такими породами, як акащя бша, клен ясенелистий, гледичiя, в'яз за станом i ростом займають промiжне становище.
У всix смугах, що дослщжуються за участю ясена звичайного вщмь чаеться позитивний вплив чагарниюв на його рiст. У таких насадженнях ясен у 30-40^чному досягае висоти 14-16 м. Його можна застосовувати у полезахисних люових смугах як головну породу, проте його участь у складi насаджень не повинна перевищувати 30-40 %.
Створювати змшаш лiсовi смуги з ясена звичайного, дуба звичайного та клена гостролистого доцшьно в типах мюцезростаннях D1-2 (СГ1-2), D2 (СГ2). Використовувати акацiю бшу як головну породу у полезахисних ль сових смугах недоцiльно, у зв'язку з ïï зниженою бюлопчною стiйкiстю i вщ-носно низькою мелiоративною ефективнiстю. Iснуючi акацiевi смуги потре-бують реконструкци.
Вивчення стану та динамжи росту лiсовиx смуг з берези повисло1' показало, що ця порода мае гарний рют, досягаючи у 25 роюв тиш D1 (СГ1) висоти 12-17 м, в той час як дуб звичайний таку висоту мае у 40-50 роюв. Мак-симальний поточний прирют берези по висот спостершаеться у 5-10-рiчному вщ i становить у крайнix рядах - 0,8 м, а у середшх - 1,2 м. Зниження його з
вiком пояснюеться у першу чергу загущенням насаджень та недостатньою волопстю грунту. Березу повислу також рекомендуеться використовувати при створенш смуг у даному райош.
Добрими показниками росту в чистих та змшаних насадженнях (в ль сорослинних умовах D1 (СГ1) характеризуеться клен гостролистий. У 25^ч-ному вщ вiн мае висоту 11-12 м, середнш прирiст по висот 0,5 м, макси-мальний поточний прирют по висотi спостерiгаеться у першi 5-10 рокiв (0,6 м). У чистих за складом насадженнях, вш забезпечуе створення стшких високорослих насаджень. Це дае змогу використовувати його в якост не тшьки супутньо", але й головноï породи.
У полезахисних люових смугах добре себе зарекомендувала черешня лiсова. В умовах D1 (СГ1) у 20^чному вiцi вона мае висоту 10-11 м, а поточний прирют до 0,7 м. Вона формуе компактну крону, характеризуеться гар-ним очищенням вщ гшок. При розмщенш у крайнix рядах дубових люових смуг обмежуе рiст крони дуба в напрямку поля i сприяе формуванню природ-ним шляхом продувноï конструкцп. Ïï можна рекомендувати як супутню породу для дуба i берези iз змiшуванням подеревно, або чистими рядами, з роз-мщенням у ряду через 1,0-1,5 м. У дубових насадженнях ïï доцшьно вводити у крайш ряди при ширит мiжрядь не менше 2,5 м.
Хiд росту деревних порщ у полезахисних смугах описуються наступ-ними рiвняннями регресiï:
• дуб звичайний: у = -0,01-X2+0,92-X+0,59;
• ясен звичайний: у = -0,01-X2+0,44-X-012;
• береза повисла: у = -0,01-X2+0,92-X+0,59;
• клен гостролистий: у = -0,01-X +0,24-X+1,57;
• черешня тсова: у = -0,01-X2+0,95-X-2,27.
Обстеження полезахисних лiсовиx насаджень показало, що в райош дослщжень, в останш роки доглядовi рубання практично не проводяться. Це негативно впливае на ïx конструктивш характеристики. У бшьшост люових смуг збiльшена ширина закрайюв до 3-5 м з обох боюв смуги.
Поряд з антропогенним впливом на полезаxиснi смуги, суттеву шкоду 1'м завдають несприятливi природнi явища. Так, в результат стихшного лиха у кiнцi листопаду 2000 року на територп Одесько].', Миколаïвськоï, Вiн-ницькоï, Черкаськоï, Кiровоградськоï та Хмельницькоï областей заxиснi ль совi насадження постраждали на десятках тисяч гектарiв. Характер пошкод-жень рiзний, вiд обламаних у рiзнiй ступенi скелетних гiлок крон до зла-маних стовбурiв. У результат цього ютотно погiршились конструктивнi характеристики насаджень. Виникла проблема з проведення на великих площах лiсiвничиx доглядiв та лжвщацп заxарашеностi.
Ефектившсть полезахисного лiсорозведення значною мiрою залежить вiд оптимального складу насаджень. У райош, який дослщжуеться участь дуба як головноï породи повинна складати не менше 60 %, особливо у сухих типах люорослинних умов (D1). В якост головних порiд у полезаxиснi насадження повинш вводитися ясен звичайний, береза повисла, клен гостролистий в умовах мюцезростання D1-2 (СГ1-2), D2 (СГ2).
Оптимальний породний склад люових смуг - 60Д15Б15Кл10Яз дае можливiсть найбiльш повно використати потенцшш можливостi люорослин-них умов i забезпечити високу лiсомелiоративну ефективнiсть створюваних полезахисних насаджень.
Таким чином, введення у полезахисш лiсовi насадження дослщжу-ваних регiонiв, що дослщжуються таких деревних порiд як дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, береза повисла, черешня люова дасть можливють оптимiзувати якiсний склад люових насаджень, пiдвищити за-хищешсть агролiсових екосистем та 1х агролюомелюративну ефективнiсть, стабiлiзувати екологiчний стан довкшля.
Лiтература
1. Стадник А.П. Березов1 полезахисш люосмуги в степу// Вюник с.-г. науки, - 1977, - № 6. - С. 66-68.
2. Инструкция по проектированию и выращиванию защитных лесных насаждений на землях сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР. - К., 1979. - 39 с.
3. Лишенко А.А. Совершенствование подбора пород - основа мелиоративной эффективности полезащитных лесных полос// Пути повышения эффективности полезащитного лесоразведения. - М.: Колос, 1979. - С. 198-207.
4. Логгинов Б.И. Основы полезащитного лесоразведения. - К.: Изд-во УАСХ, 1961, 352 с.
5. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
6. Высоцкий К.К. Закономерности строения смешанных древостоев. - М.: Гослесбу-миздат, 1962. - 177 с.
7. Шабуров Л.Л. Состояние полезащитных лесных насаждений в Вороши-ловградской области// Бюл. ВНИАЛМИ, Волгоград, 1984, вып. 1 (42). - С. 74-76.
8. Гладун Г.Б. Оптимальш люомелюративш комплекси при ландшафтно-еколопчно-му упорядкуванш агротеритор1й// Оптим1защя агроландшафтсв: рацюнальне використання, рекультиващя, охорона/ Матер1али мiжнародноi науково-практично'х' конференци 2-4 червня 2003 р. - Дншропетровськ- Орджоншдзе. - Дншропетровськ: ДНАУ, 2003. - С. 47-49.
УДК 630*181.28 Acnip. З.М. Юртв1 - УкрДЛТУ
БАРХАТ АМУРСЬКИЙ ЯК ВИСОКОПРОДУКТИВНА ПОРОДА В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ РОЗТОЧЧЯ ТА ОП1ЛЛЯ
Розглянут питання росту та продуктивностi бархата амурського (Phellodendron amurense Rupr.) в люових культурах Розточчя та Опiлля Захщного Лiсостепу Укра1'ни.
Doctorate Z.M. Yurkiv - USUFWT
Amur Velvet As High - Productive Species Among Forest Culture Crops
Of Roztochya And Opilya
The Examined guestions of the growth and production of amur velvet (Phellodendron amurense Rupr) among forest culture crops of Roztochya and Opilya of Western partially wood ed steppe of Ukraine.
До складу люових культур Захщного Люостепу Украши введено ба-гато екзотичних порщ, одшею з яких е бархат амурський (Phellodendron amurense Rupr.). За даними М.Н. Зеленського [2], ця порода була завезена в Ук-
1 Наук. кер1вник: доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
