CC BY
29
вания и охраны водных ресурсов. Анализируется трансграничное эколого-экономи-ческое сотрудничество в отрасли водопользования. Поданы национальное законодательство Украины и международные конвенции, которые регулируют условия трансграничного сотрудничества в сфере охраны окружающей среды и использования природных ресурсов.
Ключевые cлoва: водные ресурсы, трансграничное эколого-экономическое сотрудничество, трансграничная экологическая информация, трансграничная эколого-информационная политика.
Dubovych I.A. Ecological economic cross-border cooperation in the field of water resources use and protection
The attention is given to the existing global scale problems of fresh water deficit. Modern preconditions to improve international cooperation towards sustainable use and protection of water resources considered. Cross-border environmental and economic cooperation in the field of water resource management and protection discussed. National legislation of Ukraine and international conventions that regulate the conditions of trans-boundary cooperation in the field of environment protection and natural resources has been presented.
Keywords: water resources, trans-border ecological economic cooperation, trans-border environmental information, trans-border environmental information policy.
УДК 631.95:630.266 Ст. наук. ствроб. О.П. Марценюк - 1нститут
агроекологи НААН
ЕКОЛОГ1ЧНА РОЛЬ ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ У АГРОЛАНДШАФТАХ В1ННИЧЧИНИ
Проаналiзовано антропогенне порушення земель територи Вшницько! область У розрiзi адмшютративних райошв визначено показники антропогенного порушення та екодопчно! стабiльностi агродандшафтсв. Оцiнено стан захисних лiсових масивiв та лiсових смуг у структурi агроландшафтiв. Встановлено, що розвиток ерозшних процесiв залежить не тшьки вщ антропогенного порушення територiй, зокрема час-тки рiллi у структурi земель, але й вщ рельефу, а також штенсивносп освоення схи-лових земель.
Ключов1 слова: антропогенне порушення, агроландшафти, ерозшш процеси, лiсовi насадження.
Висока розорашсть територи Укра!ни (55,7 %) та екстенсивне освоення земель у минулому призвели до 1х деградаци та зниження родючосп. Найвагомшими трансформувальними процесами, як зумовили порушення структурно-функцюнально! оргашзаци ландшафт1в, були замша природних еколого-стабшзувальних упдь орними землями та формування антропоген-них тишв ландшафт1в - агроландшафт1в, як належать до спрощених та нес-табшьних систем 1з низькою здатшстю до саморегуляци [1, 2].
Сшьськогосподарське освоення земель Вшницько! обласл е одним 1з найвищих на Укра1ш та сягае 76,2 % загально! площь Розорашсть територи област - 65,3 %, зокрема - 85,7 % вщ площд сшьськогосподарських упдь. Близько 40 % територи характеризуеться проявом ерозшних процеЫв. Внас-лщок ерози сумарна втрата грунив област становить 5,9 млн т, що мютить 153,5 тис. т гумусу, 8,8 тис т азоту, 8,1 тис т фосфору й 81,9 тис. т калш. Са-ме тому виникае потреба у розробленш довготермшових плашв скорочення площд ршл1 та збшьшення площ еколого-стабшзувальних упдь [1, 3].
Мета роботи - дослщити стан агроландшафтiв територи Вiнниччини та оцiнити роль люово! екосистеми у пiдвищеннi 1'хньо1 еколопчно!' стабшь-ностi. Дослiдження виконано за адмшютративними районами Í3 визначенням: pÍBM антропогенно! трансформаци агроландшафтiв; оцiнки рiвня ерозiйного порушення; iнтенсивностi розвитку ерозшних процесiв у зв'язку Í3 морфоло-гiчними особливостями територп та штенсившстю використання схилових земель.
Оцiнювання впливу складу упдь на стабiльнiсть агроландшафту та його стiйкiсть до антропогенного навантаження виконували методом розра-хунку коефщенпв еколопчно!' стабiльностi територп та антропогенного навантаження. Коефщент еколопчно!' стабiльностi територп (Кес) розраховува-ли за формулою:
Кес=£ SjKj / Z Sjx 100,
де: Si - площа угiддя i виду, га; K1 - коефщент екологiчних властивостей угiдь i виду.
Коефщент антропогенного навантаження (Кан), який характеризуе величину впливу господарсько!' дiяльностi людини на земельнi ресурси, розра-ховували за формулою:
Кан= Z S1Б1 / Z Sx 100, де: S¡ - площа упддя з певним рiвнем антропогенного навантаження, га; Б¡ -бал вщповщно! площi з певним рiвнем антропогенного навантаження.
Дослщження стану люово! компоненти агроландшафту (захисних ль сових масивiв, полезахисних люових смуг) здiйснювали за матерiалами ль совпорядкування, а також за безпосередшми дослiдженнями, шляхом закла-дання пробних площ (ОСТ 56-69-83).
Територiя Вшницько!' областi характеризуемся високим ступенем сшьськогосподарського освоення земель. Зокрема, шдекс сшьськогоспо-дарського освоення земель у Вшницькш областi сьогоднi - 0,78, розораност територп - 0,67, лкистост - 0,14, урбанiзованостi - 0,03, сумарний шдекс освоення - 0,95. Загалом, по Люостеповш зош цi показники вiдповiдно станов-лять: 0,74, 0,60, 0,18, 0,04, 0,96, а по Укрэдт: 0,72, 0,57, 0,18, 0,05, 0,95. Ана-лiз коефiцiентiв вказуе на значне антропогенне навантаження, iнтенсивну сiльськогосподарську освоенiсть територи та значну розоранiсть сшьськогос-подарських упдь у Вшницькш област порiвняно iз Лiсостеповою зоною та територiею Укра'ни загалом [4].
Ми виконали розрахунок iндексiв антропогенного порушення територп Вшницько!' областi за адмшютративними районами. Згiдно з методичними рекомендащями, розрахунок антропогенного порушення територш ми здiйснили з урахуванням наявност еколого-стабiлiзувальних та сшьськогос-подарських упдь. Пщ час розрахункiв використано дат землеустрою. 1нтен-сивнiсть антропогенного порушення територи Вшницько!' областi за адмшю-тративними районами наведено на рис. 1.
Зпдно з рис. 1, коефь щент антропогенного пору-шення територи становить вщ 1,0 до 6,0 що вказуе на наяв-нiсть як еколопчно стабiльних (1,0-2,0) так i еколопчно нес-табiльних (4,0 i бшьше) тери-торiй (вiдповiдно - низького та високого рiвня антропогенного навантаження). Варто зазначити, що плошд еколопчно стабшьних територiй е нез-начними. До таких належать землi Лiтинського, Жмеринсь-кого, Пщанського та Чечель-ницького районiв. Загальна площа екологiчно стабiльних територiй становить близько 349 тис. га (13,2 % територи област^. Площа еколопчно нестабшьних земель практично дорiвнюе плошi стабiльних територiй та становить близько 350 тис. га (13,3 %). Най-бiльшим рiвнем антропогенного порушення характеризуються територи Липовецького та Теплицького райошв (коефщент антропогенного порушення 5,1-6,0). Досить значну час-тку займають землi, яю характеризуються слабко стабiльним екологiчним станом або шдвищеним антропогенним начантаженням (Кан = 3,1-4,0). Загальна площа таких земель становить 586 тис. га (22,2 %). Загальна площа земель, яю характеризуються середньо стабшьним еколопчним станом, становить найбшьшу площу - 1351 тис. га (51,3 %).
Зпдно з наведеними даними щодо розподшу територш за ступенем антропогенного навантаження, у межах Вшницько! област можна видшити територи високого та шдвищеного рiвня антропогенного навантаження. Зок-рема, таю територи зосереджеш у пiвнiчно-схiднiй та швденнш частинi Вш-ниччини. Значне антропогенне навантаження призводить до ютотного зни-ження рiвня еколопчно! стабшьност територiй. Внаслiдок iнтенсивного антропогенного використання земель вщбуваеться активiзацiя ерозшних проце-сiв. Данi, щодо штенсивност розвитку ерозiйних процесiв на територи Вш-ницько! областi за адмшютративними районами наведено на рис. 2.
Зпдно з рис. 2, штенсившсть розвитку ерозшних процеЫв у Вшниць-кiй областi становить вiд 10 до 50 % територи. Незначними проявами розвитку процешв ерози (частка еродованих земель - до 10 %) характеры Кали-швський, Липовецький, Вiнницький та Iллiнецький райони, загальна площа яких становить 389 тис. га (14,8 % територи област^.
Рис. 1. Антропогенне порушення територш ВтницькоХ областi за адмт^тративними районами (зарозрахованими даними)
Нашнтенсившший розвиток ерози земель (40-50 %) спостережено на площд 459 тис. га (17,7 %). Це територи у Погреби-щенського, Мурован-Ку-риловецького, Шарго-родського, Пщанського та Чечельницького райошв. Високим ступенем еро-зшного порушення (3140 %) характеризуються земл1 Барського, Жме-ринського, Чершвецького, Томашшльского, Крижо-пшьського та Ямпшьсько-го райошв на плошд 530 тис. га (20,1 %). У Ора-т1вському, Теплицькому, Тростянецькому, Туль-чинському, Тивр1вському, Могашв-Подшьському районах штенсившсть порушення земель ерозшни-ми процесами становить 21-30 %. Загальна площа таких земель складае 556 тис. га (21,1 %). Решта територи Вшницько! облас-т - 702 тис. га (26,6 %) характеризуеться незначним розвитком ерозшних процеЫв (11-20 % еродованих земель). До цих територш належать таю райони: Козятинський, Хмшьникський, Лгтинський, Немир1вський, Гайсин-ський, Бершадський.
З огляду на розташування територш 1з штенсивним проявом ерозшних процес1в, варто зазначити, що таю земл1 переважно приурочеш до швденно-захщно! та швшчно-схщно! частин Вшницько! область Найменш ерозшно по-рушеш земл1 центрально! частини область 1нтенсившсть розвитку ерозшних процешв здебшьшого залежить вщ р1вня антропогенного порушення терито-р1й, проте внаслщок бшьш детального анал1зу ми не виявили ютотних кореля-цшних залежностей м1ж цими показниками. Зазначимо, що розвиток ерозшних процешв залежить не тшьки вщ антропогенного порушення територш, зокрема частки ршл1 у структур! земель, але й вщ рельефу, а також штенсив-ност освоення схилових земель. 1нтенсившсть використання схилових земель вщносно тишв мюцевосп територи Вшницько! област показано на рис. 3.
Анал1з даних вказуе на те, що загалом по области переважають площ1 !з схилами 0-2 о - 66,6 %. Частка площ з1 схилами крутизною 2-5 о становить 24,6 %, вщ 5 до 10 о - 8,4 % та вище 10 о - близько 1 %. У тип мюцевосп Жмеринська ви-
ЧАСТКД ЕРОДОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ
0 -до 10* В -51-40% □ -11-20% -41-50%
1 I - 21-30%
Рис. 2. Частка еродованих земель ВтницькоХ областi за адмш^тративними районами
сочина близько 60 % територй припадае на покат! та крутi схили (ухили 2-5 о, 10 о та бшьше) та 40 % територй займають пологi схили iз крутизною 0-2 о.
У райош Швденного Побужжя це спiввiдношення змiнюеться у бш збiльшення плошi пологих схилiв до 61 %, 10 %. Район Пiвденного Побужжя вiдрiзняеться вiд Жмеринсько! ви-сочини меншими абсолютними поз-начками мюцевосп та iнтенсивнiстю розчленування територи (0,7 км/км ). Глибина мюцевого базису ерози сягае 100 м. Рельеф також вузькохвилястий. Вододiли розчленоваш великою кшь-юстю балок. Середня площа водозбо-рiв балок перевищуе 1000 га. Площа схилових земель становить 30-50 %.
У Могашв-Подшьському При-дшстров'! площа покатих та крутих схилiв становить 51 %, 61 %, що де-що менше, нiж у типi мюцевост Жмеринсько! височини. Могашв-По-дiльске Придшстров'я характери-зуеться сильним розчленуванням те-ритори та своерiдною будовою по-верхнi. Абсолютнi позначки тут змь нюються у межах вщ 300 м на твно-чi до 100 м на швдш. Особливiстю ще! територи е значна густота рiчковоl сiтки. Глибина мюцевого базису ерози 100-120 м. Середня водозбiрна площа балок становить близько 1000 га. Пд-рографiчна сгтка балкових систем займае до 15 % вщ плошi водозбирання.
Район Козятинська височина характеризуеться тим, що у тит мюце-востi переважають територи зi схилами 0-2 о - 79 %, 62 %, а на частку пока-тих та крутих схилiв припадае 20 % та 38 % територи. Козятинське вододшь-не шдвищення займае бшьше половини територи область Абсолютш позначки мюцевост сягають 300 м. Густота розчленування територи становить 0,40,6 км/км . Глибина мюцевих базиЫв ерози - 50-65 м.
Найбшьшою часткою еродованих земель характеризуеться територiя Жмеринсько! височини (Шаргородський район) та Пiвденного Побужжя (Пь щанський, Чечельницький райони). Високим рiвнем ерозiйного порушення територи характерне також Могаив-Подшьське Приднiсторов,я. Саме у цих типах мюцевостей е найбiльшим використання схилових земель. Зокрема, у межах Жмеринсько! височини використання схилових земель становить 1115 %. Висок показники використання таких земель i у межах Швденного Побужжя. Особливо висока частка схилових земель тд сшьськогосподарським користуванням у Чечельницькому райош - понад 20 %. Висока частка схило-
ТМПМ М1СЦЕВОСТ1:1 - Жыеринська височина
II - Кошинсьна височнн.1
III - Мопийв-Подшьське Придн^трон'п
IV - ГИвденне Побужжя
ЧАСТКА ЗМЕЛЫЭ СХИЛАМИ ПОНАД 5° ЗАЙНЯТНХ П1Д СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ КОРИСТУВАННЯМ
0 -ДО ■ -14-20%
'—■ I " в-1ИК □ -?№'/<■ I бшыие
1 I - 11-1544
Рис. 3. Використання схилових земель ВтницькоХ областi тд стьськогосподарське користування
вих земель шд сшьськогосподарським користуванням у Тростянецькому та Пщанському районах.
З огляду на розвиток ерозшних процеЫв, найважлившими е наявшсть та сучасний стан еколого-стабшзувальних територш, зокрема захисних люо-вих масив1в та люових смуг.
Загальна площа люових насаджень Вшницько!' област становить близько 214014 га. Площа лшв першо! групи становить 75947 га (35,5 %), друго! - 138067 (64,5 %). В структур! лшв першо! групи переважають люи, що виконують захисш функци - 35608 (16,6 %). Люи, що виконують саштар-но-гтешчт та оздоровч! функци, становлять 32878 га (15,4 %). 1нш1 катего-ри захисносл лшв першо! групи займають незначш площь У структур! лшв, як! виконують захисн! функц!!, переважають захисш смуги вздовж зал!зниць та автошлях!в державного значення (17166 га, 8,0 %). Переважш площ! лшв, як! виконують сан!тарно-г!г!ен!чн! функц!!, належать зеленим зонам навколо населених пункт!в та промислових шдприемств. Площ! л!с!в ц!е! категор!! за-хисност! становлять 30284 га (14,2 %) [5, 6].
Площа захисних люових насаджень Вшницько! област становить близько 49631 га. 1з них 16304 га - яружно-балков! насадження. Анал!з даних вказуе на те, що насадження першо! категор!! здебшьшого створюються !з таких порщ як дуб, ясен, клен, береза. Причому близько 70 % площ захисних насаджень створено за участю дуба. Основну частину дубових смуг Вшницько! област було створено у повоенний перюд. У протиерозшних насаджен-нях перевага надаеться таким породам як сосна звичайна, дуб, акащя, гледи-ч!я. Дв! останн! породи застосовуються переважно для залюення сильно еро-дованих схил!в, яр!в та розмив!в.
Обстежен! захисн! л!сов! насадження Вшниччини характеризуються добрим ростом та задовшьним станом. Значна к!льк!сть л!сових смуг потре-буе зр!дження внасл!док застосування невдалих схем зм!шування, п!дбору порщ, або, навпаки - потребують доповнення. Показники росту та ефектив-шсть цих л!сових смуг ¿стотно знижуеться.
Так, у Тивр!вському район! е люов! смуги, як! створювалися чистими куртинами дуба та ясена без змшування порщ. Внасл!док ц!е! невдало! схеми розташування 1x3 м спостершаеться значне зниження висоти дерев та !х ди-ференц!ац!! за д!аметром, особливо у ясена. Такими ж ознаками характеризуемся л!сов! смуги створен! у Немир!вському район!. Тут значна кшьюсть захисних смуг алейного типу створена чистими рядами берези бородавчасто! та ясена зеленого за схемою 1x0,5 м.
У бшьшост! полезахисних люових смуг !з часу !х створення практично не проводили доглядових рубань та заход!в щодо збереження !хньо! структури. Так, бшьшють л!сових смуг ажурно! конструкцй внасл!док випадання чагарни-к!в перетворилися у продувн!. В!дзначен! й шш! випадки зм!ни первинно! структури люових смуг. Зокрема, л!сов! смуги продувно! конструкц!! перейшли у щ!льний тип. Це вщбулося внасл!док формування другого ярусу, штенсивно-го розвитку шдлюку. Анал!з створених л!сових смуг у Могашв-Подшьському район! св!дчать про наявнють вище названих ознак щодо змши !хньо! структури. У межах району виявлено стокорегулювальш л!сов! смуги, як! задовшьно
виконують сво" функци завдяки значеному зрiдженню та задерншню поверхш, що призводить до зростання штенсивносп поверхневого стоку.
Висновки. 1. Територiя Вiнниччини характеризуються значним ан-тропогенним порушенням, що призводить до ютотного зниження рiвня еко-логiчноï стабiльностi агроландшафтiв. Найiнтенсивнiший розвиток еродова-ностi земель (40-50 %) вiдзначено на площi 459 тис. га (17,7 %), яка приурочена здебшьшого до Жмеринсько" височини. Саме у межах ще" територи ви-користання схилових земель e найвищим та становить 11-15 %.
2. Площа захисних люових насаджень Вшницько" областi становить близько 49631 га. 1з них 16304 га - яружно-балковi насадження. Аналiз даних вказуе на те, що насадження першоï категорiï переважно створюють iз дуба звичайного, який e найпоширешшою типотвiрною породою. Обстеженi за-хисш лiсовi насадження Вiнниччини характеризуються добрим ростом та за-довiльним станом. Проте значна кшьюсть лiсових смуг потребуе зрiдження або доповнення внаслщок iстотноï змiни "х первинно" конструкци.
3. Враховуючи стан земельних ресурЫв на Вiнниччинi, зокрема знач-ну розповсюджешсть негативних явищ, визначенi принциповi пiдходи щодо збiльшення площ еколого-стабшзувальних упдь. Зокрема, для забезпечення еколопчно" стабiльностi агроланлшафтiв варто збiльшити частку люових ма-сивiв на 11 % (близько 35 тис. га) та обмежити сшьськогосподарське вико-ристання схилових земель.
Лггература
1. Данилишин Б.М. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши / Б.М. Данилишин , С.1. Дорогунцов, В.С. М1щенко. - К. : Вид-во "ОВПС Украши". 1999. - 716 с.
2. Приходько М.М. Еколопчш функци л1с1в i оптим1зац1я ландшафтсв в басейнах ма-лих рiчок захiдного репону Украши // Лавнича наука i освта: стан i перспективи розвитку. -К. : Вид-во "Изо-принт", 1997. - С. 218-221.
3. Денисик Г.1. Природнича географiя Подшля. - Вiнниця : Вид-во "ЕкоБiзнесЦентр", 1998. - 184 с.
4. Патика В.П. Агроеколопчний мотторинг та паспортизащя сiльськогосподарських земель / В.П. Патика, О.Г. Тарарiко. - К. : Вид-во "Фггоцентр", 2002. - 296 с.
5. Короткий довщник по люовому фонду Украши. - К. : Вид-во ДКЛГ, 1998. - 102 с.
6. Остапенко Б.Ф. Типолопчна рiзноманiтнiсть лiсiв Украши. Люостеп. - Харюв : Харк. держ. аграр. ун-т, 1977. - 128 с.
7. Авгаев М.Г. Основы земледелия с почвоведением. - М. : Изд-во с.-х. лит-ры, 1957. - 327 с.
8. Александрова Л.Н. Почвоведение / Александрова Л.Н., Антипов И.Н. и др. - М. : Изд-во с.-х. лит-ры, 1958. - 439 с.
9. Артюшенко А.Т. Iсторiя лiсiв Украши в четвертинному антропогеновому перiодi // Лiсовi ресурси Украши, "х охорона та використання. - К., 1973.
10. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К. : Изд-во "Урожай", 1967. - 387 с.
11. Генс1рук С. А. Лси Украши. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
12. Кауричев И.С. Атлас почв СССР / И.С. Кауричев, И. Д. Громыко. - М. : Изд-во "Колос", 1974. - 166 с.
13. Крикунов В.Г. Почвы УССР и их плодородие / В.Г. Крикунов, Н.И. Полупан. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1987. - 319 с.
Марценюк О.П. Экологическая роль защитных лесных насаждений в агроландшафтах Винницкой области
Проведен анализ антропогенного нарушения земель территории Винницкой области. В разрезе административных районов определены показатели антропогенного нарушения и экологической стабильности агроландшафтов. Проведена оценка состо-
яния защитных лесных массивов и лесных полос в структуре агроландшафтов. Установлено, что развитие эрозийных процессов зависит не только от антропогенного нарушения территории, в частности доли пашни в структуре земли, но и от рельефа, а также интенсивности освоения уклонных земель.
Ключевые слова: антропогенное нарушение, агроландшафты, эрозийные процессы, лесные насаждения.
Martsenyuk O.P. Ecological role of protective wood plantings (spre-adings) in agrarian landscapes of Vinnytsia area
In work the analysis of anthropogenic infringement of the grounds of Vinnytsia area is resulted. For administrative areas parameters of anthropogenic infringement and ecological stability of agrarian landscapes are determined. The estimation of a condition of protective woods and wood strips in structure of agrarian landscapes is lead (carried out). It is set that development of erosive processes depends not only on anthropogenic violation of territories, in particular parts of plough-land in the structure of earths but also from relief, and also intensity of reclamation of slope lands.
Keywords: anthropogenic infringements, agrarian landscapes, erosive processes, wood plantings (spreadings).
УДК 336.221 Асист. В.П. Мороз - НЛТУ Украши, м. Львiв
ДОСВ1Д ЗАРУБ1ЖНИХ KPAÏH ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА: ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ
Здшснено порiвняльний аналiз оподаткування люового господарства в зарубiж-них кранах. Розроблено пропозицп щодо реформування податково'1 пол^ики в сферi люового господарства Украши. Встановлено, що завдяки держанш тдтримщ та ви-дшенню значних кош^в у люову галузь, здшснення пол^ики стимулювання сталого лiсокористування посприяло тдвищенню ефективностi вiдтворення i використання люових ресурсiв. Лiсовi господарства зарубiжних краш добре iнтегрованi в промис-ловiсть сво'1'х кра'ш, що тдвищуе ефективнiсть використання та перероблення про-дукцп лiсозаготiвель, що спричиняе додатковий економiчний та екологiчний ефекти.
Ключов1 слова: податки, податкова пол^ика, люова полiтика, стале користу-вання, еколопзащя, реформи.
У чисельних наукових працях система оподаткування люового господарства в Укра!ш шддаеться гострш критищ як така, яка не вщповщае еконо-м1чнш д1яльност1 в умовах ринково! економжи [3, 7-9].
На основ! анашзу стану податкових правових вщносин у держав1 мож-на зробити висновки про потребу здшснення змш в економ1чнш пол1тищ дер-жави i, зокрема, податковш. На необхщшсть реформування системи оподаткування люового господарства вказуе Постанова Кабшету Мш1стр1 Украши [2], та змши до ст. 8-1 Закону Украши "Про податок на додану вартють" [1].
Мета до^дження - проанашзувати досвщ промислово розвинених краш св1ту щодо оподаткування люового господарства з метою розроблення сценарп'в реформування податково! системи в люовому господарств1 Украши.
Податковим законодавством Украши, яке регламентуе податков1 вщ-носини в люовому господарств1, передбачено значну кшьюсть обов'язкових платеж1в та збор1в. Для окремих люових господарств !х нашчують 15 вид1в. Деяк з них втрачають свою функщю, а витрати на !хне адмшютрування, заз-
