CC BY
23
подход и управление за целями для совершенствования этого важного участка банковского бизнеса.
Ключевые слова: банк, банковская деятельность, инвестиции, банковская инвестиционная деятельность, управление банковской инвестиционной деятельностью, привлечение инвестиций.
KlobaL.G. Organizational and economic directions of improving the banking investment
The question concerning the definition of organizational and economic trends improve investment banking, including commercial banks can implement the process to assist enterprises in attracting investments. An integrated approach and management by objectives to improve this important area of banking business.
Keywords: bank, banking, investment, banking investment activities, investment activities of banking, investment attraction._
УДК 332.72 Acnip. Ю.А. Семеряк - RbeiecbKa КА
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕФОРМ У ЛЬВ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Розглянуто проблеми та особливосп формування ринку сшьськогосподарських земель в Укрш'ш (на прикладi Львiвськоi обласп). Виокремлено позитивш наслщки земельно! реформи i причини, яю стримують подальший розвиток аграрного сектору економши. Окреслено основш напрями тдвищення ефективносп земельних вщно-син регюну.
Ключовi слова: земля, земельш ресурси, земельш вщносини, реформування земельних вщносин, земельна власшсть, земельна частка (пай), оренда земель, шотека.
Постановка проблеми. Украша - одна з найбшьших краш Свропи, яка мае випдне геополiтичне розташування та надшена високим земельно-ресур-сним потенщалом. Земельний фонд Украши охоплюе 60,35 млн га, що стано-вить 5,7 % територи Свропи. У структурi земельного фонду переважають ро-дючi грунти, найбiльш цiннi з яких - чорноземи, займають близько 60,2 % пло-щi орних земель, що становить 7 % св^ових запашв. Усе це створюе сприятли-вi умови для продуктивного землеробства. За експертними шдрахунками, за ращонально! структури землекористування, краша здатна забезпечити продуктами харчування 140-180 млн ошб. Проте наявшсть передумов ще не дае га-рантш високого рiвня розвитку. Хоча в Укра!ш сiльське господарство е одшею з найважливiших сфер матерiального виробництва, вона не може забезпечити навггь власних потреб у продовольствь Одшею з головних причин такого стану е недоощнка значення в економiчному об^у одного з найважливших фак-торiв сiльськогосподарського виробництва - земл^
Питанню формуванню ринку землi в Украiнi останнiм часом придшя-ють дедалi бiльше уваги. Над його виршенням працюють В.Я. Месель-Весе-ляк [1], 1.Р. Михасюк [2], е.Й. Майовець [2], П.Т. Саблук [4], В.М. Трегобчук [5], А.М. Третяк [6], М.М. Федоров [7] та шшь Однак регюнальш аспекти ще! проблеми залишаються недостатньо висвггленими.
Метою роботи е аналiз соцiально-економiчних наслiдкiв реформування аграрного сектору регюну та виявлення основних проблем його подальшо-го розвитку.
Результати дослщження. Серед областей Укра!ни за територiею Львiв-ська область посщае 17 мюце (земельний фонд областi становить 2183,1 тис. га), а за наявнютю сшьськогосподарських угiдь - 18-те. Львiвщина належить до областей з низьким рiвнем забезпеченостi земельними ресурсами. На одну особу припадае близько 0,47 га сшьськогосподарських упдь i 0,31 га рiллi, що на половину менше, нiж у середньому по Укра!ш
За природно-сiльськогосподарським районуванням територiя Львiвщи-ни подiляеться на три райони - Люостеп (734,6 тис. га, що становить 33,7 % земель обласп), Полюся (845,3 тис. га - 38,7 %), Карпати та Передкарпаття (603,2 % тис. га - 27,6 %). Природно-еколопчш умови област е досить спри-ятливими для вирощування вшх районованих сiльськогосподарських культур i устшного ведення сiльського господарства. Найбiльш поширеними грунтами орних земель Львiвщини е дерново-ошдзолеш й опiдзоленi - 28 %, темно-сiрi та чорноземи ошдзолеш - 26,2 %, чорноземи звичайш - 5,5 %, перегншно-кар-бонатш - 6,4 %, ясно-сiрi ошдзолеш - 14,6 %, дерново-лучнi - 19,2 % [3].
На сьогодш стан земель област оцiнюють як такий, що поеднано з по-силенням процесiв деградаци грунтового покриву створюе загрозу екологiчнiй та продовольчш безпецi регiону. Головною причиною, що дестабшзуе еколо-гiчну ситуацiю е водна ерозiя, оскiльки Львiвщина належить до зони надлиш-кових опадiв. Крiм того, значна частина продуктивних земель перебувае пiд вiдходами виробництва та вщвальними породами, що ще бiльше посилюе роз-виток ерозшних процесiв, призводить до деградаци грунпв та рiзкого знижен-ня !х родючостi.
Така ситуацiя зумовлюе необхщшсть вживання вiдповiдних заходiв, а саме: вщновлення iснуючих i створення нових контурно-мелiоративних систем землеробства, проведення рекультиваци земель, будiвництва пдротехшч-них споруд, водорегулювальних водоймищ, ставiв - нагромаджувачiв твердого стоку, проведення хiмiчно! та пдротехшчно! мелюраци грунпв, насадження полезахисних лiсосмуг тощо. Проте можливють вживання необхiдних заходiв обмежуеться через брак бюджетних коштiв. Виршення ще! проблеми, на наш погляд, можливе лише за умови ринку, коли землею будуть розпоряджатися ефективш власники, зацiкавленi iнвестувати кошти в не!.
Певш передумови для формування ринку земель у Львiвськiй област вже створено. Земельну реформу на Львiвщинi було здiйснено вiдповiдно до Земельного кодексу Украши, шших нормативно-правових акпв та на пiдставi обласно! програми реформування.
Без видачi державних акпв на право приватно! власност на землю в областi було проведено паювання земель недержавних сшьськогосподарських шдприемств, загальна площа яких становила понад 650 тис. га. Станом на 1.04.2010 року iз загально! кшькосп селян, якi отримали сертифшати на право на земельну частку (пай), було оформлено понад 274,5 тис. державних акпв на право приватно! власност на землю, що становить 87 % вщ загально! потреби. До повного задоволення потреби по обласп залишилося замiнити близько 37,5 тис. сертифжата на державш акти, як передбачено виготовити за кошти Свггового банку вiдповiдно до Угоди про Позику, укладено! мiж Укра!ною i Мiжнародним банком реконструкци та розвитку.
Бiльшiсть селян-власниюв земельних часток (па!в) обрали напрямом реалiзащ! свого права на земельну частку (пай) оренду. Станом на 1.01.2010 р. було укладено понад 125 тис. договорiв оренди на загальну площу 200,6 тис. га, що становить 33,8 % вщ загально! кiлькостi розпайованих земель. У межах адмiнiстративно-територiальних одиниць щ роботи характеризуются показниками, наведеними на рис. 1.
Рис. 1. Укладання договорiв оренди земельних часток (пат) у межах адмiнiстративно-територiальних одиниць Львiвсько'i областi (станом на
1.01.2010 р.)
1з загально! кшькосп укладених договорiв бшьшу частину (53,8 %) на плошд близько 100 тис. га було укладено iз селянами-пенсюнерами. Порiвняно з минулим роком юльюсть укладених договорiв оренди зросла на 2,7 тис., про-те загальна площа орендованих земель зменшилася на 3 тис. га. Пояснюють це зростанням кiлькостi договорiв, укладених на пiдставi державних актiв на право приватно! власносп на землю, у котрих площа земельних дшянок вка-зуеться у фiзичних гектарах, яка, зазвичай, е меншою вiд площi в умовних ка-дастрових гектарах, що зазначаеться у сертифжатах.
Бiльша частина земель перебувае в орендi господарств, у яких селяни отримали земельний пай або е !х правонаступниками - 50,2 тис. договорiв (41,2 % вщ загально! !х кiлькостi) на плошд 83,6 тис. га. З фермерськими госпо-дарствами було укладено 25 тис. договорiв (20,5 %) на плошд 41,6 тис. га, з ш-шими суб'ектами - 46,6 тис. договорiв (29,3 %) на плошд 77,5 тис. га.
Договори оренди землi укладають селяни переважно на короткий тер-мiн - до 5 роюв. 1з загально! кшькосп договорiв: 52,5 тис. (43,1 %) на площу
87.4 тис. га укладеш на термш 4-5 роюв; 32,7 тис. (26,8 %) на площу
54.5 тис. га - на 6-10 роюв; 26,9 тис. (22 %) на площу 44,7 тис. га - на 1-3 роки та 9,6 тис. (8,1 %) на площу 16,0 тис. га - на термш вщ 10 роюв i бшьше. Внас-лщок переважання короткотермшово! оренди вщбуваеться виснаження про-дуктивних земель через хижацьку !х експлуатащю, адже т орендарi, якi шдпи-сують договори на короткий термш, намагаються максимально з не! "витисну-ти", не здiйснюючи при цьому додаткових затрат на полшшення !хньо! якосп, оскiльки такi затрати окупляться задовго тсля завершення дi! термiну оренди.
Головним аспектом, що впливае на термшовють орендних вщносин е орендна плата. Низький рiвень орендно! плати, який склався в Укра!нi, не спо-нукае землевласникiв здавати землю в оренду на тривалий час, оскшьки вони сподiваються, що матимуть змогу шдписати договори оренди з iншими орен-дарями на бiльш вигiдних умовах.
Згщно з Указом Президента "Про додатковi заходи щодо соцiального захисту селян - власниюв земельних дшянок та часток (па!в)" вiд 2.02.2002 р., рiвень орендно! плати на землях державно! та комунально! власност не повинен бути нижчим за 1,5 % вiд нормативно! грошово! оцiнки землi. На наш пог-ляд, такий рiвень е заниженим i не вiдповiдае штересам землевласникiв. Що-найменше вiн повинен становити 3 % грошово! оцшки земельно! д^нки (на рiвнi вщсотка капiталiзацi!).
Зазначимо, що на Львiвщинi середня величина орендно! плати на 1,4 % перевищила мшмальну. У 2009 р. вона становила 250 грн за 1 га (або 2,9 % вщ грошово! оцшки земл^, що на 1,04 % бшьше, нiж у 2008 р. 1з загально! кшь-костi укладених договорiв оренди в 57,7 тис. (47,4 %) передбачено виплату орендно! плати в середньому обсязi понад 3 % вщ грошово! оцшки земл^ у 54,1 тис. (44,4 %) - в обсязi вщ 1,5 до 3,0 % та в 9,9 тис. (8,2 %) - в обсязi до 1,5 %.
Необхiдно зауважити, що 2009 р. в областi спостерiгалася позитивна тенденщя змiни кiлькостi договорiв оренди, в яких передбачено виплату орендно! плати в обсязi понад 3 % вщ прошдексовано! грошово! оцшки сшьсько-господарських угiдь. Вщповщно, кiлькiсть договорiв, у яких передбачено виплату орендно! плати величиною до 1,5 % вщ грошово! оцшки земель, порiвня-но з попередшм роком зменшилася на 29,9 тис, (або на 25,2 % вщ загально! кшькосп укладених договорiв), а договорiв з виплатою орендно! плати величиною вщ 1,5 до 3,0 % - на 7,3 тис. (на 7,1 %).
Негативною тенденщею розвитку орендних земельних вщносин в об-ластi е переважання натурально! форми орендно! плати над грошовою (рис. 2). Оскшьки на Львiвщинi, як i в шших регiонах Укра!ни, не затверджено розра-хункових цiн на сшьськогосподарську продукцiю, яка спрямовуеться на орен-дну плату, орендарi самостiйно встановлюють цiни на не!, якi часто перевишу -ють ринковi, що аж шяк не задовольняе iнтереси селян-власниюв земельних дiлянок.
Рис. 2. Структура плати за оренду земельних часток (паш) по Львiвськiй областiу грошовому еквiвалентi за формами станом на 1 ычня 2010р.
Варто зазначити, що в останш роки на Львiвщинi спостершаеться тенденщя до зростання оренди сшьськогосподарських земель для товарного сшьськогосподарського виробництва шоземними та спшьними пщприемства-
ми. Середнш термiн дi! договорiв оренди з ними перевищуе 15 рокiв, а величина орендно! плати, зазвичай, становить бшьш шж 3 % вщ проiндексовано! грошово! оцшки земель.
Найбшьше сiльськогосподарських угiдь використовують таю шоземт та спiльнi пщприемства [3]:
• ПП "Лендком Юкрейн" - 6,6 тис. га. на територи Буського, Самб1рського, Мостиського, Перемишлянського, Сокальського та Явор1вського райотв;
• ТзОВ "Агро Л1мггед" - 2,8, тис. га. на територи Кам'янка-Бузького та Сам-б1рського район1в;
• ТзОВ "Агромарк Юкей" - 2,6 тис. га на територи Кам'янка-Бузького району. Здшснеш дослщження свiдчать про надзвичайно важливу роль оренди
у розвитку сшьського господарства Львiвщини. В умовах заборони кушвль продажу земельних д^нок сiльськогосподарського призначення оренда стала единою формою !х руху до ефективного власника. Оренда дае змогу оптимiзу-вати розмiри землекористувань сшьськогосподарських пiдприемств, за раху-нок орендно! плати матерiально пiдтримувати мешканцiв села. Водночас гос-подарювання на орендованих землях новостворених агроформувань не вщзна-чаеться високою соцiально-економiчною та еколопчною ефективнiстю. Якщо за радянських чашв господарювання в сiльськогосподарських пiдприемствах здшснювалося на основi проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою, якими передбачалася певна структура пошвних площ залежно вiд спецiалiзацi! конкретного господарства, розроблялися i освоювалися польов^ кормовi, ово-чевi та грунтозахисш сiвозмiни з розмiщенням вiдповiдних сшьськогосподарських культур на полях цих швозмш, то наступш перетворення у процес реформування земельних вiдносин звели нашвець органiзацiю територi! ко-лишшх господарств та освоенi сiвозмiни. Землекористування новостворених агроформувань вiдрiзняеться нестабiльнiстю, дрiбноконтурнiстю, черезсмуж-жям тощо. Про культуру землеробства, виконання робiт з охорони земель не доводиться й говорити. Майже вЫ агроформування не мають розроблених проектiв землеустрою, якi забезпечували б еколого-економiчне обгрунтування сiвозмiн i впорядкування угiдь.
Важливим чинником, який негативно впливае на ефективнiсть вико-ристання сiльськогосподарських угiдь Львiвщини, е низький рiвень технiчно! оснащеностi сшьськогосподарських товаровиробниюв, що пов'язано з неста-чею у них необхiдних кош^в. У розвинених ринкових економiках бшьшу час-тину коштiв для ведення сшьського господарства селяни (фермери) отриму-ють за рахунок шотечного кредитування. В Укра!нi сiльськогосподарськi ви-робники мають змогу отримувати кредити лише пщ заставу майбутнього вро-жаю (на що банки неохоче погоджуються) або пiд заставу лiквiдованого майна (якщо воно в них е).
Виршити проблему фiнансового забезпечення сшьгоспвиробниюв, на наш погляд, можливо лише за умови капiталiзацi! землi та залучення таким чином в обш величезного капiталу. Це дасть змогу збшьшити обсяги кредитування в^чизняного сiльського господарства не лише за рахунок власних кош^в банюв, а й за рахунок залучення кредитних ресурЫв з-за кордону.
Однак розвиток земельно! шотеки в Укра!ш стримуе цiла низка чинни-юв правового, економiчного та iнституцiйного характеру. Серед основних чинниюв правового характеру треба видшити: мораторiй на купiвлю-продаж земель; недосконашсть чинних стандартiв оцiнки земель; вщсутшсть Законiв Укра!ни "Про ринок земель", "Про шотечт облiгацii", "Про державний зе-мельний (iпотечний) банк". Найвагомшими економiчними чинниками е: низь-кий рiвень доходiв населення; вщсутшсть великих цiлiсних масивiв у власнос-тi фiзичних i юридичних оЫб; низька вартiсть сiльськогосподарських земель через !х невелику дохiднiсть; обмеженi можливосп банкiв щодо залучення довготермiнових кредит1в; парцеляризацiя земель; нестабiльнiсть нацюнально! валюти. З-помiж сукупностi iнституцiйних чинникiв головними е: вщсутшсть едино! системи державно! реестрацй речових прав на нерухомють та !х обме-жень; незначний вплив Державно! шотечно! установи на стан шотечного ринку; незадовшьний стан фондового ринку. Вирiшення ушх цих проблем можли-ве лише за активно! учасп держави, першочерговим завданням яко! у цьому напрямi мае стати формування належно! нормативно-правово! бази та визна-чення реально! ринково! вартостi землi, без яко! неможливо не тiльки запрова-дити дiевий механiзм iпотечного кредитування, а й визначити реальш вироб-ничi втрати на виробництво сiльськогосподарськоi продукцй та ефективнiсть використання землi.
Висновки. Внаслщок здiйснення земельно! реформи було створено бшьш-менш сприятливi умови для оптимiзацii земельних вiдносин у Львiвськiй областi - лiквiдовано монополiю державно!' власносп на землю, утворилися но-вi агроформування ринкового типу, засноваш на приватнiй власностi, зросла роль земельних орендних вщносин. Водночас, остаточно! мети реформування -пiдвищення ефективносп використання наявного земельного фонду i забезпе-чення сталого розвитку аграрного сектора економ1ки - так i не було досягнуто. Вирiшення цих питань можливе лише за умови впровадження дiевого нормативно-правового поля, трансформаци суспiльноi свiдомостi щодо здшснення земельних реформ, удосконалення системи державного регулювання ринку землi та формування усiх необхщних для його розвитку елементiв.
Лггература
1. Месель-Веселяк В.Я. Реформування аграрного сектора Укра!ни: здобутки i пробле-ми / В Я. Месель-Веселяк // Економка АПК. - 2003. - № 5. - С. 3-8.
2. Михасюк 1.Р. Аграрний сектор АПК. : Проблеми i шляхи виршення / 1.Р. Михасюк, С.Й. Майовець - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2001. - 230 с.
3. Оперативш даш Головного управлiння Держкомзему у Львiвськiй областi // Дер-жкомстат. у Львiвськiй обл. - 2009. - 123 с.
4. Саблук П.Т. Структурно-шновацшш зрушення в аграрному секторi Укра!ни як фактор його соцiально-економiчного зростання / П.Т. Саблук // Економiка АПК. - 2004. - № 6. -С. 3-8.
5. Трегобчук В.М. Удосконалення земельних вщносин в аграршй сферi : наукова допо-вiдь. / В.М. Трегобчук, Н.М. Скурська, В.Д. Яровий. - К. : Об'еднаний ш-т економки НАНУ, 2004. - 47 с.
6. Третяк А.М. Шляхи регулювання ринку землi / А.М. Третяк // Вюник аграрно! науки. - 2003. - № 10. - С. 62-66.
7. Федоров М.М. Особливосп формування ринку земель сшьськогосподарського приз-начення в Украiнi / М.М. Федоров // Економка АПК. - 2007. - № 5. - С. 73-78.
Семеряк Ю.А. Социально-экономические последствия земельных реформ во Львовской области
Рассмотрены проблемы и особенности формирования рынка сельскохозяйственных земель в Украине (на примере Львовской области). Выделены позитивные последствия земельных реформ и причины, которые сдерживают последующее развитие аграрного сектора экономики. Очерчены основные направления повышения эффективности земельных отношений региона.
Ключевые слова: земля, земельные ресурсы, земельные отношения, реформирование земельных отношений, земельная собственность, земельная доля (пай), аренда земель, ипотека.
Semeryak Yu.A. Socio-economic consequences of the landed reforms are in the Lvov area
Problems and features of forming of market of agricultural earths are examined in Ukraine (on the example of the Lvov area). The positive consequences of the landed reforms and reasons which restrain subsequent development of agrarian sector of economy are selected. Outlined basic directions of increase of efficiency of the landed relations of region.
Keywords: earth, landed resources, landed relations, reformations of the landed relations, agrarian property, landed stake (share), lease of earths, mortgage.
УДК 336.76 Ст. викл. Н.С. Тимошик, канд. екон. наук -
ТернопЫьський НТУ м. 1вана Пулюя
ОСОБЛИВОСТ1 ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВИМИ 1НВЕСТИЦ1ЯМИ
Розглянуто оперативне управлшня портфелем фшансових швестицш i проце-сом його реструктуризацп з метою тдтримання цшьових параметрiв в умовах неста-бшьно'1 кон'юнктури фшансового ринку
Ключов1 слова: швестицп, фiнансовi шструменти, портфель фшансових швестицш, реструктуризащя, оперативне управлшня.
Постановка проблеми та ïï зв'язок i3 важливими науковими та практичними завданнями. Входження нацюнально! економжи у свггову гос-подарську систему потребуе структурно! перебудови галузей господарського комплексу, розвитку експортних можливостей держави. Взаемовипдне сшвро-б1тництво з ус1ма розвиненими крашами св1ту вщповщае штересам Украши. Безпосередньо сама держава не зможе виршити низку проблем без залучення шоземних швестицш.
1нвестицп формують майбутню економжу краши, оскшьки кошти, вкладеш сьогодш, приведуть до збшьшення валового доходу завтра. Залучеш швестицп у виробництво продукцп та збут забезпечують конкурентшсть шд-приемства, знижують витрати, шдвищують яюсть та обсяги реал1зацп. За до-помогою швестицш шдприемства виршують стратепчш та тактичш завдання. У раз1 залучення масштабних швестицшних проекпв шдприемство здатне ре-ал1зувати стратепчш цш, а в раз1 невеликих - тактичш.
Особливютю швестицшного проекту е те, що вш спрямований на розв'язання не лише окремого завдання або мети, а сприяе поступовому розвитку шдприемства в техшчному, економ1чному, сощальному напрямах та за-безпечуе вищий конкурентний статус.
