CC BY
24
УДК 332.2/.3
Павленчик А.О., к.е.н. ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Гжицького Павленчик Н.Ф., к.е.н., доц.
Лье1еський нацюнальний аграрний утеерситет Горбонос Ф.В., д.е.н., професор Льегеський утеерситет б1знесу та права
РАЦЮНАЛЬНЕ ТА ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В В КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛ1
Дана ощнка ефектиеност1 еикористання земельних ресурае е ргзних оргатзацтно-праеоеих формах. Акцентуеться уеага на дощльностг формуеання крупнотоеарного еиробництеа. Викладено пропозицп розеитку земельних егдносин на перспектиеу е контекст1 ринку земл1.
Ключовi слова: земля, земельн е\дносини, ринок землг, ефектиетсть, реформуеання, господарстеа населення, сгльськогосподарськг тдприемстеа.
Постановка проблеми. Земельну реформу практично неможливо досконало ре^зувати у заздалегщь визначенш послщовност потягом певного перюду. Змши зумовлюються нестабшьшстю пол^ично! ситуаци та непередбачуваним розвитком негативних явищ i процеав в економщ кра!ни. Тим бiльше, що трансформацiйнi процеси земельних вiдносин е динамiчними i не мають меж досконалост i завершеностi. Це тдтверджуе i хiд земельно! реформи, що проводилась в Укра1ш протягом роюв И незалежностi, яка начебто спрямовувалася на рацiональне використання земельних ресурЫв.
Рацiональне рiшення - це осмислене, зважене вигщне i доцiльне прийняте з врахуванням багатьох чинникiв [1]. У контекст цього рацiональне використання земельних ресурав у сiльському господарствi мало б виражати вiдносини мiж людьми в процесi здiйснення технолопчних виробничих процесiв, пов'язаних з виробництвом сшьськогосподарсько! продукцп з метою максимального задоволення потреб населення у продуктах харчування при забезпеченш вiдновлення та збшьшення !х продуктивного потенцiалу.
Проте проведет заходи з реформування земельних вщносин, прюритетними напрямами, яких стали приватизащя землi на основi розукрупнення iснуючих колективних сiльськогосподарських пiдприемств та розвиток фермерства i господарств населення, не дали оч^ваних результатiв. Проведене паювання землi виявилося недосконалим в просторi i якостi, i практично не пристосованим для ефективного використання поодинщ незначних земельних надшв. Орендш ж вiдносини будувалися виключно на користь орендокористувачiв без достатнього врахування iнтересiв власникiв па!в. Усе це не
© Павленчик А.О., Павленчик Н.Ф., Горбонос Ф.В., 2011
207
сприяло укрупненню земельних масивiв, як основи ефективного !х використання. На цьому грунт почався стихшний перерозподiл землi шляхом дарування, обмiну, вилучення, купiвлi-продажу земельних дшянок тощо, що вимагало подальшого розвитку i удосконалення земельних вiдносин.
Анал1з останн1х дослщжень. Розвиток земельних вщносин в аграрному секторi в ринкових умовах широко вивчався i висв^лений у працях ряду вчених таких як: В.Г. Андршчук, Ю.О. Лупенко, М.Й. Малж, В.Я. Мессель-Веселяк, 1.Р. Михасюк Л.Я. Новакiвський, А.А. Третяк та ш. 1х дослiдження спрямовувалися на теоретичне i практичне обгрунтування трансформацiйних процесiв в аграрнiй економщ та удосконалення стану земельних вщносин, нацшених на ефективне використання земельних угщь у сiльськогосподарському виробництвi. Багато з них захищали цiлiснiсть земельних масивiв колективних господарств та ведення виробництва на базi великих сшьськогосподарських пiдприeмств. I нинi залишаються ще недостатньо вивченими багато питань, особливо тдвищення ефективностi використання землi в умовах формування И ринку. Ця проблема набувае актуальностi у зв'язку iз представленим проектом в кра!ш Закону „Про ринок земель".
Мета статть Дослiдити суспiльнi цiлi трансформаци земельних вiдносин, виявити результати ефективност використання землi в рiзних оргашзацшно-правових структурах господарювання та дати ощнку стабiльностi й справедливостi i використання ними землi у регюш, в контекстi основних положень законопроекту „Про ринок земель".
Виклад основного матер1алу. Ринок, який формуе складну систему господарювання, е засобом досягнення мети, з використанням численних регулюючих iнструментiв та шституив. Проблема забезпечення рацiонального використання та збереження земельних ресурав, а вщтак i всього виробничого потенщалу сiльськогосподарських пiдприемств, повинна формувати обгрунтовану i доцiльну мету трансформаци земельних вщносин i вирiшуватись з урахуванням усiх !х аспектiв, в т. ч. i втручання держави у щ процеси.
Львiвська область першою в Укра!ш задекларувала перехiд до багатоукладност i вiдновлення приватно! власност в економiцi, в тому чи^ в аграрному секторi. Проте аграрна реформа, мала безсистемний характер i була спрямована, в основному, на виршення проблем мiкроекономiчного рiвня, зокрема щодо, руйнування державно! супермонополi! на землю, реформування майнових вiдносин власноси, органiзацiйно-правово! реструктуризацi! крупних сiльськогосподарських пщприемств, створення фермерських господарств та розширення дiяльностi господарств населення.
Недолiки, що мали мiсце у реформуваннi земельних та економiчних вiдносин в аграрному секторi спричинили нестабiльнiсть у виробнищв сiльськогосподарсько! продукцi! (табл. 1).
Як свщчать данi табл. 1, динамша урожайностi зернових, як основно! сшьськогосподарсько! культури, у всiх категорiях господарств Львiвськоl обл. за дослiджуваний перюд носила характер строкатостi. У 2010 р. вона була вищою на 5,7 ц/га порiвняно iз 2000 р., проте нижчою на 4,7 ц/га вщносно 2000 р. В розрiзi
сшьськогосподарських пщприемств у 2010 р. вона зросла на 10,3 ц/га у поpiвняннi з 2000 р., тодi як у господарствах населення знизилася вщповщно на 4,5 ц/га.
Таблиця 1.
EíjíeKTHBHicTb використяння jeivi.ii господaрствaмн eci\ KaTe^prn
Льв1вськоУ облaстi
Показники 2000р. 2005р. 2009р. 2010р. 2010р. до 2000р., %
Урожайшсть, ц/га: зернових та зернобобових 20,1 23,4 30,5 25,8 128,4
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 15,7 19,7 30,3 26,0 165,6
господарствах населення 30,0 27,7 30,7 25,5 85,0
цукрових буряшв (фабричних) 176 197 357 380 в 2,2 р.
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 158 204 379 401 в 2,5 р.
господарствах населення 196 190 242 208 106,1
картопл1 143 130 158 133 93,0
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 131 91 276 221 168,7
господарствах населення 143 131 155 131 91,6
овоч1в 138 184 183 181 131,1
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 96 110 150 134 139,6
господарствах населення 141 188 185 184 130,5
Виробництво яловичини з розрахунку на 100 га с.-г. упдь, ц 46 54 47 43 93,5
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 20 15 15 17 85,0
господарствах населення 76 81 72 64 84,2
Виробництво свинини з розрахунку на 100 га р1лл1, ц 40 36 43 54 135,0
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 2 9 44 74 в 37 р.
господарствах населення 82 52 48 54 65,9
Виробництво м'яса птиц з розрахунку на 100 га пос1ву зернових, ц 43 80 209 248 в 5,8 р.
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 3 55 293 383 в 127 р.
господарствах населення 149 109 95 97 65,1
Виробництво молока з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських упдь, ц 810 733 539 519 64,1
у т. ч. у с.-г. тдприемствах 135 121 101 97 71,9
господарствах населення 1503 1127 835 795 52,9
Змiцнення економiки розвитку сiльськогосподapських пiдпpиeмств забезпечило piст урожайност цукрових бypякiв. У 2010 р. вони зiбpaли ïx на 243 ц/га бшьше, нiж у 2000 р., тодi як у господарствах населення за вщповщний пеpiод цей рют склав лише 12 ц/га. Урожайшсть цукрових бypякiв у сшьськогосподарських тдприемствах стала майже yдвiчi вищою, нiж у господарствах населення. Подiбнa тенденцiя спостеpiгaeться i на виробнищв кapтоплi. Вищою у господарствах населення e лише ypожaйнiсть овочiв, яка у 2010 р. зросла на 43 ц/га, поpiвняно iз 2000 р.
Вщносно вища ypожaйнiсть у господарствах населення на початку перюду дослщження обумовлена вирощуванням сiльськогосподapськиx культур на пайових землях, видiлениx iз колективних господарств, якi на той час були
родючими, як результат достатнього внесення оргaнiчниx i мiнерaльниx добрив та здшснення aгромелiорaтивниx зaxодiв.
Значно зменшилися у господaрствax населення Львiвськоï облaстi посiви кормовж культур та поголiв'я xyдоби. У 2009 р. кормовиx культур було зааяно на 18,6 тис. га., великое' рогато!' xyдоби нaлiчyвaлося на 205,7 тис. гол., в тому чи^ корiв - 139,9 тис., свиней на 39,3 тис. гол. та птищ - на 860,0 тис. голiв менше проти 2000 р., в результат чого знизилися i показники виробництва продукци тваринництва. Так, у 2010 р. яловичини з розрaxyнкy на 100 гектaрiв сiльськогосподaрськиx угщь господарствами населення вироблено на 12 ц менше, свинини з розрaxyнкy на 100 га рiллi на 28 ц i м'яса птищ з розрaxyнкy на 100 гектaрiв поаву зерновиx на 52 ц менше, шж у 2000 р. Вщбулося кaтaстрофiчне зниження також виробництва молока. З розрaxyнкy на 100 гектaрiв сiльськогосподaрськиx угщь у 2010 р. його вироблено на 708 ц менше, проти 2000 р.
Протягом остaннix п'яти роюв спостер^аеться ч^ка тенденцiя спаду обсягiв виробництва вaловоï продyкцiï господарствами населення (табл. 2).
Taблuця 2.
Валова продукцiя сшьського господарства Львiвськоï облaстi з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угiдь, тис. грн.
Показники 2005р. 2009р. 2010р. 2010р. до 2005р., %
Сшьськогосподарська продукцш - всього
Господарства вж категорш 319,6 345,1 330,4 103,4
у т. ч. у с.-г. пiдприeмствax 164,4 427,1 464,9 в 2,8 р.
господaрствax населення 455,8 421,6 387,3 85,0
Продyкцiя рослинництва
Господарства вж категорш 151,5 181,8 166,1 109,6
у т. ч. у с.-г. пiдприeмствax 83,6 194,0 196,8 в 2,4 р.
господaрствax населення 214,3 231,8 205,7 96,0
Продукцш тваринництва
Господарства вж категорш 168,1 163,3 164,3 97,7
у т. ч. у с.-г. пiдприeмствax 80,8 233,1 268,1 в 3,3 р.
господaрствax населення 241,5 189,8 181,6 75,2
Як свщчать дaнi табл. 2 за рaxyнок дiяльностi сiльськогосподaрськиx пiдприeмств виробництво вaловоï продyкцiï в yсix кaтегорiяx господарств Львiвськоï облaстi мае тенденцiю до зростання. У 2010 р. вона у порiвняльниx ^rax з розрaxyнкy на 100 гектaрiв сiльськогосподaрськиx угщь збшьшилася на 10,8 тис. грн, порiвняно iз 2005 р. Зростання вщбулося за рaxyнок збiльшення обсяпв виробництва вaловоï продyкцiï у сiльськогосподaрськиx пiдприeмствax, яка у 2010 р. зросла на 300,5 тис. грн або у 2,8 рази порiвняно iз 2005 р., тодi як господарства населення зменшили ïï вщповщно на 68,5 тис. грн.
У 2010 р. сшьськогосподарсью пiдприeмствa збшьшили виробництво продyкцiï рослинництва з розрaxyнкy на 100 гектaрiв сiльськогосподaрськиx yгiдь на 113,2 тис. грн i гaлyзi тваринництва - на 181 тис. грн., тодi як господарства населення вщповщно зменшили виробництво продукци рослинництва на 8,6 тис.
210
грн i продукци тваринництва на 59,9 тис. грн проти 2005 р. Таким чином, ефектившсть використання землi у господарствах населення вщчутно знизилася, площа рiллi яких протягом десяти рокiв зросла на 128,8 тис. га. Разом з тим, у 2009 р. незааяна площа в господарствах населення збшьшилася на 199,7 тис. га або у 2,6 рази порiвняно iз 2000 р. i складае - 38,6% до площi ршл1
Господарства населення, будучи дрiбними виробниками, без достатнього забезпечення засобiв виробництва показали, на нашу думку, не спроможшсть ведення виробництва на високому рiвнi. Вони, через брак об^ових коштiв, слабку матерiальну базу не здатш вносити необхiдну кiлькiсть оргашчних i мiнеральних добрив у грунт, здшснювати осушувальну i зрошувальну мелюраци, вапнування кислих i гiпсування засолених земель, проводити належну боротьбу з водною i вiтровою ерозiею тощо. За даними статистичного управлiння у 2009 р. мшеральш добрива використовували лише 56,4 % господарств населення, вапнування грунив здiйснювало - 2,4 %, iригацiю земель - 6,6% та застосовували сiвозмiну лише 58,4 %. Через це родючкть землi у них спадае.
Гостроту проблеми посилюе i те, що порiвняно величезна кiлькiсть власникiв i користувачiв земельних дiлянок, бiльшiсть з яких е дрiбними, з одного боку, недостатньо знайома з методами ефективного землекористування, а з другого, для значно! !х частини на першому мiсцi сто!ть мета одержання максимуму вигоди, що спричиняе хижацьку короткотермiнову експлуатацiю землi без вживання вiдповiдних заходiв iз збереження родючост грунту.
Ця небезпека доповнюеться ще й тим, що в економiчнiй лiтературi та наукових працях окремих учених, на догоду реформаторським чиновникам, пропагувався тимчасовий усшх i порiвняно вищi показники ефективност вiддачi одиницi земельних угiдь у приватному (практично - шдивщуальному) секторi аграрно! економiки над громадським i видавався за перспективний шлях подальшого розвитку сiльського господарства. В реальному ж дрiбнi земельнi дiлянки принципово не сприяють ефективному !х використанню i дрiбнi iндивiдуальнi господарства не можуть забезпечити ведення вiдповiдно! науково! системи землеробства з усiма !! необхiдними параметрами щодо обробiтку грунту, його удобрення, забезпечення Ывозмши, догляду за культурами на основi промислово! технологi! виробництва з використанням високопродуктивно! технiки.
Таким чином, економiчна ефектившсть використання землi i агротехнологiчнi можливост господарств населення доводять, що вони не можуть розглядатися як перспективна форма господарювання в аграрному секторi економжи.
Тенденцiя укрупнення, а не роздрiбнення i розпорошення, яка домiнуе у свiтi, мае значнi переваги i забезпечуе прогрес розвитку продуктивних сил суспiльства. Тому, на нашу думку, удосконалення земельних вiдносин в аграрному секторi Укра!ни мае бути спрямованим на укрупнення площ, щоб забезпечити крупномасштабне виробництво. Про переваги i доцшьшсть збшьшення розмiру земельно! площi в користуваннi суб'екта господарювання свщчать данi табл. 3.
Таблиця 3.
Вплив розмпру земельно*! площi на ефектившсть н використання у
сшьськогосподарських пщприемствах Льв1всько'1 обласл, 2010 р.
Група сшьськогосподарських пвдприемств за розм1ром земельно!' площ1, га Кшьшсть сшьськогосподарських пвдприемств у груш, одиниць Припадае в середньому сшьськогосподарських упдь на одне сшьськогосподарське пвдприемство , га Отримано прибутку на: 0х 'н о о в ок кти б со 'н с о н ь л е ю а нта е р ь н е (0 'Д
100 га альськогосподарських упдь в середньому, тис. грн. середньор1чного пращвника, тис. грн.
I - до 490 57 477,8 -57,4 -7,8 -12,5
II - 490,1 - 810,0 79 750,5 127,8 15,6 7,8
III - бшьше 810,0 61 1980,3 204,3 60,1 42,9
В цшому 1 в середньому в обласп 197 1076,6 160,2 47,8 27,6
Як свщчать данi табл. 3 iз збiльшенням розмiру земельно! площi ефектившсть використання землi в господарствах пщвищуеться. Так, в групi пiдприeмств, де в середньому на одне господарство припадае 1980,3 га, одержано прибутку, з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угiдь, на 44,1 тис. грн. бшьше, нiж у середньому по господарствах област та на 261,7 тис. грн. бшьше, шж у пiдприемствах першо! групи.
Спостер^аеться i зростання рiвня ефективностi пращ. У господарствах третьо! групи на одного середньорiчного працiвника одержано прибутку на 67,9 тис. грн. бшьше, шж у господарствах першо! групи. Це пояснюеться тим, що у господарствах, яю мають у користуванш за розмiром великi площi застосовуються високопродуктивнi машини i агрегати, яю забезпечують комплексну механiзацiю вирощування i збирання сiльськогосподарських культур, що в свою чергу знижуе трудовi i матерiально-грошовi затрати.
Зважаючи на реали сьогодення, можна допустити, що в перспективi пiдприемства великого агробiзнесу вщокремляться вiд малих форм господарювання. У зв'язку з цим неминуче виникне необхщшсть подальшого перерозподiлу земель через оренду, успадкування, купiвлю-продаж права на земельну частку (пай), здiйснення заставних операцш тощо. Зважаючи на все це, у сучасних умовах, розвиток аграрних вщносин в Укра!нi мав би вщбуватися за моделлю аграрних вщносин, основною виробничою ланкою яко! мае стати
крупнотоварне аграрне виробництво уособлене в приватно-корпоративнш формi юнування пщприемства, агрофiрми, товариства тощо.
Ведення господарсько! дiяльностi на великих земельних масивах також сприяе впровадженню ефективних авозмш, покращенню органiзацiï виробництва, зменшенню непродуктивних переïздiв технiки i витрат на транспортш роботи. Тому е виправданим i доцiльним об'еднання окремих земельних дшянок (паïв) в крупш масиви з метою колективного ïx використання.
Рацiональне використання земельних ресурсiв передбачае не лише збiльшення розмiрiв земельних дiлянок i ïx оптимiзацiю, а й досягнення економiчно доцшьного i екологiчно безпечного рiвня вiддачi вiд одиницi цих ресурсiв, дотримання збалансованостi i необxiдного рiвня вмюту поживних речовин в rрунтi, запобшання рiзним видам ерозiï, запровадження енергоощадних бiологiзованиx та екологiчно безпечних технологш обробiтку грунту i вирощування сшьськогосподарських культур й тварин, науково обгрунтоване проведення мелiоративниx заxодiв, застосування xiмiчниx засобiв тощо. Все це тд силу i спроможнi осягнути й виконати лише велик сiльськогосподарськi пщприемства.
Багато вчених аграрпв розумiли, що приватизащя, як така, не замшила товаровиробникам необxiдниx матерiальниx i фшансових ресурсiв. До того ж держава втратила функцiï прогнозування i регулювання земельних вiдносин, органiзацiï рацiонального використання земельних ресурав, що спричинило нехтування принципами землеустрою в цiлому. Держава безпщставно вiдмовилась вiд цiлеспрямованого регулювання ринкових вiдносин у потрiбниx для самого ринку напрямах. Як наслщок, замють того, щоб полiпшити державне управлшня в галузi, реформа тут обернулась новими проблемами та можливостями для розвитку бюрократа i корупци [3, с. 60].
Складаеться враження, що непродуманiсть i необгрунтованiсть реформаторських дiй в Украïнi, як ми звикли проголошувати, е не що шше, як замаскований засiб досягнення певним прошарком владних структур заздалегщь визначеноï простоï мети - заволод^и багатством украïнського народу - землею. Налагоджеш земельнi вiдносини руйнувалися за вщсутносп почуття гiдностi та патрютизму i вiдповiдальностi органiзаторiв реформ. Зате на грунт значних моральних i економiчниx втрат трудiвникiв села виникла причина пошуку нових напрямiв реалiзацiï уже штучно загострено1' земельно1' проблеми, шляхом формування ринку землi, основною функщею якого мае стати ïï купiвля-продаж.
Недосконалiсть нормативно-правово1' бази земельного законодавства, слабкий рiвень адаптаци селян до ринкових вщносин i приватное' власностi, невизначенiсть форм господарювання у сшьському господарствi в кiнцевому результат породило необxiднiсть удосконалення земельних вщносин. У зв'язку з цим виникае необхщшсть, щоб у представленому проект закону „Про ринок земель" [7] були передбачеш положення, якi б гарантували галузi сiльського господарства краши, що забезпечуе населення продуктами харчування, а промисловiсть - сировиною, не лише ринок земл^ яким запроваджуеться широкi можливостi ïï купiвлi-продажу, а й на цьому грунтi розвиток цшого комплексу
оргашзацшно-господарських, соцiально-економiчних, фшансових, нормативно-правових та шших заходiв, якi у комплексному взаемозв'язку забезпечили б ефективний розвиток сшьськогосподарського виробництва на сель
Пщ ринком сшьськогосподарських земель слщ розумiти оргашзацшно-економiчне i правове середовище, яке мае забезпечувати громадянам, юридичним особам та державi здiйснення цивiльно-правових угод з приводу переходу права власност на земельну дiлянку або права користування нею в установленому законодавством порядку [6, с.28].
Найбiльшою проблемою ринку землi в Укра!нi е можливють вiльно! !! купiвлi та продажу. Ринкова цша землi мае бути побудована на баз^ яка враховуе ряд шших особливостей, таких як мшце розташування i рiвень функцюнального використання земельно! дiлянки, охоплювати таю важливi чинники формування ринково! вартост землi, як конкретнi обставини майново! угоди, попиту та пропозицi! на земельш дiлянки певно! категорi! в тому чи шшому регiонi, умови швестування тощо.
Враховуючи свiтовий досвщ, держава не повинна стримувати розвиток земельного ринку, але на нашу думку, основна маса сшьськогосподарських угщь повинна знаходитися в приватнш власност i колективнiй формi використання. А вщтак, найпершою можливiстю вiдчуження земель сшьськогосподарського призначення мае стати лише в середиш пiдприемства з колективною формою !х використання.
Оцiнюючи всi "за" i "проти" стосовно ринку земл^ слiд взяти до уваги досвщ виршення цього питання в шших кра!нах. Проте земельнi перетворення не можуть здшснюватися на пiдставi стандартних концепцш або моделей. Кожна кра!на знаходить свiй шлях розвитку, проте це не означае повно! вщмови вiд свiтового надбання, яке може бути корисним для втизняного продовольчого сектора економжи, навпаки, його потрiбно добре вивчити, всебiчно оцiнити i використати з нього все, що вщповщае нашим умовам [4, с.5]. Та за всiе! поваги до найкращого св^ового досвiду формування i здiйснення аграрно! полiтики, едино вiрним е не копiювання його, а опрацювання й практична реалiзацiя власно! теорi!, методологi! i практики переведення сiльського господарства i всього агропромислового виробництва на принципово новi засади розвитку (рис. 1).
Право власност на землю повинно мати певш обмеження у зв'язку з тим, що власшсть виражаеться у правi володiти, розпоряджатися i користуватися землею. Вщтак мали б обмежуватися граничш розмiри земельних дiлянок i охоронятись положеннями нормативно-правових актiв вiд дш користувачiв й землевласникiв, якi можуть завдати !й шкоди i знизити родючi якостi. Власник мав би забезпечувати не лише ефективне використання, а й нести сощальну вщповщальшсть за розвиток населеного пункту. Бо вщ того, кому належить земля, значною мiрою залежить характер земельних вщносин, стабшьшсть розвитку аграрного сектора, рiвень достатку i добробуту селян та сощальна справедливiсть на сель
Володшня
Розпорядження
Користування
Володшня
Розпорядження
Користування
позитиви
негативи
позитиви
Свггов1 цши на землю
Земля в руках не резидентш Укра!ни
\
Монопол1защя виробництва
Пришвидшення продажу земт
\
Пожвавлення швестицшних процесгв
К
Концентращя земель в ол1гарх1чних структурах
Збiльшення кiлькостi великих товаровиробникiв
Можлива змша цiльового призначення
Р1ст ефективност1 використання земл1
Укрупнения землекористування
?
негативи
Пр одаж земл1 за ринковими щнами
Щльове використання земл1
7
I/
Сприяння держави
с1льським товаровиробникам
7
I/
Можливе зниження iнвестицiйно! привабливосл
сiльського господарства
Ко нтроль з боку держави
¡7
Бюрократичш перепони та можливють корупцшних дiй
Не контрольований ринок земл1
Контрольований ринок земл1
Земл1 сшьсько-господарського призначення
Збереження мораторпо на продаж земл1
Недопущення тотального викупу землi не резидентами держави та олiгархiчними структурами
Низька ефективнiсть дрiбних товаровиробникiв
Можливiсть Грунтовшшого пiдходу до розробки нормативно-правово! бази щодо ринку земш.
Скорочення посiвних площ тд сiльськогосподарськi культури
Неможливгсть змши цшьового призначення земель
Безгосподарне ставлення орендарiв до орендованих земель
Низька швестицшна привабливгсть сшьськогосподарського виробництва
позитиви
негативи
Володшня
Розпорядження
Користування
Рис. 1. Можливi вектори розвитку земельних вiдиосии в Укра'шь
Земля в сшьському господарствi - ресурс особливого виду. Вона виступае головним засобом виробництва i власшсть на неï визначае форму присвоення результатв ïï експлуатаци, а з шшого боку власники формують характер земельних вiдносин. Це проявляеться у правi володiти, розпоряджатися i користуватися землею та вирощеною на нiй продукцiею.
У процес формування ринку землi необxiдно передбачити, що його недосконалють може породити протирiччя й проблеми, якi будуть мати значнi соцiально-економiчнi наслiдки. Вони зачеплять кожного громадянина, тому пщходи до приватизацiï повиннi бути дослщжеш й обговоренi, щоб можна було вибрати радикальш i одночасно сощально прийнятнi пiдxоди. З огляду на це, пщходи до приватизаци повинш бути, виваженими, дослiдженими й пройти апробащю, щоб уникнути негативних наслщюв i вибрати радикальнi та одночасно сощально прийнятш варiанти.
Висновки:
1. Ощнка стану використання землi у пщприемствах регiону показала, що реформування земельних вiдносин не призвело до пщвищення ефективностi ïï використання у господарствах населення.
2. Економiчна ефективнiсть використання землi i агротехнолопчш можливостi господарств населення доводять, що вони не можуть розглядатися як перспективна форма господарювання в аграрному секторi економжи. Земл^ що е у приватнш власностi громадян слщ розглядати як базу для створення в перспективi пiдприемств крупного агробiзнесу.
3. Крупнi за розмiром пщприемства спроможш застосовувати високопродуктивнi машини i агрегати та забезпечити комплексну мехашзацш вирощування i збирання сiльськогосподарськиx культур, що в свою чергу знижуе трудовi та матерiально-грошовi затрати. За моделлю аграрних вiдносин, основною виробничою ланкою на перспективу мае стати крупнотоварне аграрне виробництво, уособлене в приватно-корпоративнш формi юнування пiдприемства, агрофiрми, товариства тощо.
4. Реалп сьогодення дають пiдстави стверджувати, що в перспективi пiдприемства крупного агробiзнесу вiдокремляться вiд малих форм господарювання i у зв'язку з цим неминуче виникне необxiднiсть подальшого перерозподiлу земель через оренду, успадкування, купiвлю-продаж права на земельну частку (пай), здiйснення заставних операцiй тощо, що може вщбуватися лише за наявност ринку землi.
5. Ринок землi повинен забезпечити покращення рацюнального та пiдвищення ефективностi використання земельних ресурав i стати засобом досягнення цiеï мети, з використанням численних регулюючих шструментв i iнститутiв держави.
Л1тература
1. Економiчна енциклопедiя: У 3-х т. / Редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К .: Видавничий центр "Академiя", 2000 - 2001.
2. Земельний кодекс Украши // Голос Украши. - 2001. - 25 жовтня.
3. Ревенко М.М. Аграрш вщносини в Укра1ш : проблеми i ix виршення / М.М.Ревенко // Економка АПК. - 2003. - №1. - С.60 - 64.
4. Саблук П. Сучасна аграрна пол^ика Укра1ни : проблеми становлення / П. Саблук, I. Лукшов, В. Юрчишин. - К. : 1АЕ УААН, 1996. - 664 с.
5. Сшьське господарство Львiвщини у 2009 рощ : стат. зб. / Гол. управлшня статистики у Львiвськiй область - Львiв, 2010. - 173 с.
6. Федоров М. Органiзацiйно-економiчнi передумови формування ринку земель сшьськогосподарського призначення / М. Федоров. // Економжа АПК. -2003. - №1. - С.25 - 31.
7. Про ринок земель : Закон Украши : Проект / http://avdeevka.dn.ua/joomla
Summary
Pavlenchyk А.О.1, Pavlenchyk N.F.,2 Gorbonos F.V.3
1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskij 2Lviv National Agrarian University 3Lviv University of Business and Laws RATIONAL AND EFFECTIVE USE OF THE LANDED RESOURCES IN CONTEXT OF FORMING OF MARKET EARTH
This estimation of efficiency of the use of the landed resources is in different legal forms. Attention is accented on expedience of forming large of commodity pro duction. Suggestions of development of the landed relations are expounded on a prospect in the context of market of earth.
Рецензент - д.ф-м.н., проф. Фшевич П.В.
