CC BY
57
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7111
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.98:628.513
ЕшзоотолоНчний мошторинг сказу тварин у Льв1вськ1й областi за 2014-2016 роки, аналiз проведених антирабiчних заходiв
Д.М. Левювський, Н.Д. Левювська, Ю.Г. Сторчак, Гутий Б.В. [email protected], [email protected]
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарно' медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'на
Встановлено, що основним джерелом сказу в наш час е лисищ, частка яких перевищуе 50% захворыих тварин. Bipoaid-Hicmb захворювання покусаноi тварини залежить вiд ^hrn^i нанесених укуЫв, 'ix лoкалiзацii, ступеня пошкодження тканин, ^brn^i i вipулeнтнocтi вipуcу. Вiдмiчаетьcя певна циклiчнicть у появленш cпалаxiв сказу. Перюди вiднocнoгo згасан-ня тфекцп через кожш 3-4 роки змтюються новими тдйомами. Встановлено, що з 2014 по 2016роки у Львiвcькiй oблаcтi зареестровано 57 неблагополучних пунктiв щодо сказу тварин. 1з них: лисиць - 36; собак - 11; кoтiв - 9; тxopiв - 1. За 2014 ргк зареестровано вiciм неблагополучних пунктiв щодо сказу лисиць, у 2015 - 8, 2016рощ - шкть неблагополучних пунктiв. По кiлькocтi загибeлi тварин перше мкце належить лисицям, на другому мicцi собаки, на третьому тшки i на четвертому - тxip. Слабкими ланками в cиcтeмi заxoдiв боротьби з pабiчнoю тфекщею е недостатня робота щодо лiквiдацii безпри-тульних тварин (кoтiв i собак) i зменшення популяцй лисиць, а також не виконання в повному oбcязi щopiчнo'i вакцинацй собак та вiдcутнicть проведення оральноi жушзацй представниюв дикоi фауни. В Укра'ш на сьогодшшнш день зареестро-вана одна вакцина на ocнoвi рекомбтантного штаму «V-RG» для пероральноi iмунiзацii диких м 'ясо'дних тварин виробни-цтва ТОВ «Укрветпромпостач» м. Бровари, Ки'вська область, Укра'на.
K.mnoei слова: сказ, eпiзooтoлoгiчний аналiз, лисищ, собаки, коти, антиpабiчнi заходи, пероральна iмунiзацiя, буферна зона.
Эпизоотологический мониторинг бешенства животных во Львовской области за 2014-2016 г., анализ проведенных антирабических мероприятий
Д.М. Левкивский, Н.Д. Левкивская, Ю.Г. Сторчак, Б.В. Гутый [email protected], [email protected]
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Установлено, что основным источником бешенства в наше время являются лисы, доля которых превышает 50% заболевших животных. Вероятность заболевания покусанной животного зависит от количества нанесенных укусов, их локализации, степени повреждения тканей, количества и вирулентности вируса. Отмечается определенная цикличность в появлении вспышек бешенства. Периоды относительного затухания инфекции через каждые 3 - 4 года сменяются новыми подъемами. Установлено, что с 2014 по 2016 годы во Львовской области зарегистрировано 57 неблагополучных пунктов по бешенству животных. Из них: лис - 36; собак - 11; котов - 9; хорьков - 1. По 2014 зарегистрировано восемь неблагополучных пунктов по бешенству лисиц, в 2015 - 8, 2016 году - шесть неблагополучных пунктов. По количеству гибели животных первое место принадлежит лисам, на втором месте собаки, на третьем кошки и на четвертом - хорек. Слабыми звеньями в системе мер борьбы с рабического инфекцией является недостаточная работа по ликвидации бездомных животных (кошек и собак) и уменьшение популяции лис, а также невыполнение в полном объеме ежегодной вакцинации собак
Citation:
Levkivsky, D.M., Levkivska, N.D., Storchak, Yu., Gutyj, B.V. (2016). Epizootological monitoring of animal rabies in the Lviv region for 2014-2016, the analysis of rabies events. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 50-53.
и отсутствие проведения оральной иммунизации представителей дикой фауны. В Украине на сегодняшний день зарегистрировано одна вакцина на основе рекомбинантного штамма «V-RG» для пероральной иммунизации диких плотоядных животных производства ООО «Укрветпромпостач» г. Бровары, Киевская область, Украина.
Ключевые слова: бешенство, эпизоотологический анализ, лисы, собаки, кошки, антирабические мероприятия, перора-льная иммунизация, буферная зона.
Epizootological monitoring of animal rabies in the Lviv region for 2014-2016,
the analysis of rabies events
D M. Levkivsky, N.D. Levkivska, Yu. Storchak, B.V. Gutyj [email protected], [email protected]
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
It was found that the main source of rabies in our time are the foxes, the share of which exceeds 50% of the diseased animals. Probability bitten animal diseases depends on the number of supported bites, their location, extent of tissue damage, and amount of virus virulence. It notes some cyclicality in the emergence of rabies outbreaks. Periods of relative attenuation of infection are replaced with new lifts every 3 - 4 years. It was found that durig the period from 2014 to 2016 it was registered 57 unfavorable items rabies animals in the Lviv region. Among them: the fox - 36; dogs - 11; cats - 9; ferrets - 1. In 2014 eight disadvantaged areas with rabies foxes has been recorded, in 2015 - 8, 2016 - six disadvantaged areas. By the number of animal deaths the first place belongs to the foxes, the second dog place on the third and fourth cat - ferret. The weak link in the system of measures to combat rabies infection is the lack of work on the elimination of stray animals (dogs and cats) and a decrease in the population offoxes, as well as the failure to implement fully the annual vaccination of dogs and lack of oral immunization of wildlife species. Today a vaccine based on a recombinant strain «V-RG» for the oral immunization of wild carnivores registered in Ukraine, which is produced by LLC «Ukrvetprompostach», Brovary, Kiev region, Ukraine.
Key words: rabies, epizootological analysis, foxes, dogs, cats, rabies measures oral immunization buffer zone.
Вступ
Сказ - особливо небезпечне, гостре антропозооно-зне захворювання, що викликаеться специфiчним нейротропним BipyTOM i характеризуеться глибокими ураженнями центрально! нервово! системи. Дане захворювання потребуе особливо! уваги фахiвцiв вете-ринарно! й медично! науки, оскшьки, в багатьох областях Укра!ни займае чшьне мюце в шфекцшнш патологи. Щоpiчнi спалахи хвороби не припиняються як серед диких м'ясо!дних, так i серед сшьськогосподар-ських та домашшх тварин, особливо шшок та собак. У пвдсумку це зумовлюе складну ешзоотолопчну й епiдемiчнy ситуацп та необхвдшсть проведения ком-плексних заходiв боротьби, включаючи i пероральну iмyнiзацiю диких тварин в етзоотичних природних вогнищах.
Актуальнiсть теми. На сьогодш в Укра!ш, незва-жаючи на вiдомi досягнення в профшактищ особливо небезпечних шфекцшних хвороб тварин (сибipка, туберкульоз, лейкози, бруцельоз, чума тощо), спалахи сказу не припиняються серед диких м'ясо!дних, шшок та собак, велико! й дpiбно!' рогато! худоби. Разом з тим, це зумовлюе захворювашсть людей i потребуе координованих зусиль ветеринарних, медичних i ш-ших фахiвцiв, защкавлених у виршенш проблеми сказу.
В Укра!ш в минулому основними розповсюджува-чами сказу були собаки. У 1966 р. спостерталось залучення до етзоотичного процесу диких тварин, насамперед лисиць (Bozhko et al., 1981; Emel'janov, 1983). В 2000 р. в 24 кра!нах £вропи ввд сказу заги-нуло 9735 тварин, переважно, в схщноевропейських кра!нах. £ кра!ни, де, завдяки pеалiзацi!' програми
орально! !мушзацп лиав, сказу немае. Це 1таля, Швейцар1я, Франщя, Бельпя, Шдерланди, Австр1я. Найб1льша к1льк1сть захворших на сказ тварин - в Польщ1 - 2211 випадшв, на 2-му мсп в £врош - 1580 випадк1в - Укра!на, де етзооття сказу природного типу тривае бшьше 30 рошв. Вогнища сказу реестру-ються у вах областях i природно-географ1чних зонах Укра!ни. В 2003-2013 роках найбшьш ураженими на сказ були Чершпвська, Луганська, Полтавська, Чер-каська, Харшвська областi, на якi прийшлося понад 62% всiх випадкiв сказу тварин.
Встановлено, що основним джерелом збудника шфекци в наш час е лисищ, частка яких перевищуе 50% захворших тварин (Kovalev and Davydenko, 1986).
Напруженiсть епiзоотично! ситуацй' на даний час визначаеться наявнiстю природних вогнищ хвороби, особливо серед диких м'ясо!дних. Виходячи з епiзоо-тичних даних, як правило, в уах випадках свiйськi тварини заражаються ввд диких хижак1в (вовки, лиси-щ). Вiрогiднiсть захворювання покусано! тварини залежить в1д кiлькостi нанесених укусiв, !х локалiза-цi!, ступеня пошкодження тканин, шлькосп i вiрулен-тностi вiрусу (Alimov and Ugrjumov, 1982; Alimov, 1984).
Ковальов Н.А. вiдмiтив, що перюдичшсть епiзоо-тiй сказу, е характерною особливютю хвороби i що вiдмiчаеться певна циклiчнiсть у появленш спалахiв сказу. Перiоди вiдносного згасання iнфекцi! через кожнi 3-4 роки змшюються новими п1дйомами (Kovalev and Davydenko, 1986).
Сезонами максимального розповсюдження «мюь-кого» сказу е весна та лгго. При сказi диких тварин сезонш коливання iнтенсивностi етзоотичного про-
цесу мають шший характер. Найменша шльшсть хво-рих ввдм1чаеться у червш-серпш, а найбшьша у бере-зн1 та у жовтш-грудш (Laptev, 2006).
Мета i завдання дослгджень. Враховуючи актуа-льшсть етзоотичного благополуччя Укра!ни у ввдно-шент сказу, в основ1 якого, в першу чергу, лежить комплекс антираб1чних заход1в, та тривале неблаго-получчя Льв1всько! обласп у вщношент до ще! хво-роби, метою наших дослвджень було провести етзоо-толопчний мониторинг по сказу у Льв1вськш обласп, встановити законом1рност1 виникнення захворювання ввдповвдно до пори року, тки ешзооти i згасання, а також проаналiзувати комплекс антирабiчних заходiв в обласп.
Матерiал i методи дослщжень
Матерiалами дослвджень були: акти ешзоотолопч-них обстежень неблагополучних щодо сказу пункпв; рiчнi звiти управлiнь безпечносп харчових продуктiв та ветеринарп райошв; статистичнi данi Головного управлiння Держпродспоживслужби областi; рiчнi звiти Львiвськоl репонально! державно! лабораторй' ветеринарно! медицини, супровщт документи та матерiали первинного ветеринарного обл1ку; статис-тичнi данi державних управлшь л1сового господарст-ва у Львiвськiй областi; статистичнi данi Управлшня державного нагляду за дотриманням саштарного за-конодавства у Львiвськiй области
Результати та ix обговорення
За результатами етзоотичного мониторингу та аналiзу звiтно! документацй' було встановлено, що з 2014 по 2016 роки у Львiвськiй областi зареестровано 57 неблагополучних пункпв щодо сказу тварин. 1з них: лисиць - 36 (63,16%); собак - 11 (19,30%); копв - 9 (15,79%); тхорiв - 1 (1,75%).
40 35 30 25 20 15 10 5
" :
-1
лисищ
собаки
тар
лiвському, Сокальському та Стрийському районах Львiвсько! областi (10 випадшв).
За 2015 рiк зареестровано вiсiм неблагополучних пунктiв щодо сказу лисиць у Бродiвському, Буському, Жовшвському, Кам'янка-Бузькому, Пустомитiвсько-му, Скол1вському, Сокальському та Стрийському районах Львiвсько! обласп (17 випадк1в).
За перiод з ачня по вересень 2016 року було зареестровано шють неблагополучних пункпв щодо сказу лисиць у Буському, Городоцькому, Жидачiвському, Жовк1вському, Кам'янка-Бузькому та Пустомипвсь-кому районах Льв1всько! обласп (9 випадшв).
isip; 1 (1=75%)
^ вид тварин
Рис. 1. Динамжа виявлення сказу у Львiвськiй обласп (за 2014-2016 роки)
За 2014 рж зареестровано вiсiм неблагополучних пункпв щодо сказу лисиць у Бродiвському, Буському, Городоцькому, Жовшвському, Золочiвському, Ско-
Рис. 2. За\воршвам1сгь на сказ по видах тварин за 2014-2016 роки
За даними М.Г. Таршиса, 1.П. Арутюново! (Tarshis et al., 1990; Arutjunova, 1999) сезонш коливання сказу збiгаються з перюдом гону лисиць. У лгтнш перiод, коли лисицi зайнятi вихованням виводк1в i рухливiсть !х обмежена, число захворювань мiнiмальне. Восени, в результап збiльшення щiльностi популяц^' за раху-нок молодих особин, спостертаеться нове зростання рiвня захворювання.
Матерiали, поданi в актах епiзоотичних обстежень неблагополучних щодо сказу господарств засвщчу-ють, що головною ознакою хвороби у диких тварин були змши в поведiнцi, втрата у них шстинкту само-захисту. Звiрi з'являлись вдень у населених пунктах, в мюцях випасу сшьськогосподарських тварин та !х утримання. Вони без страху нападали на людей i тва-рин. Людям навгть вдавалося пiймати лисиць руками. При цьому спостерiгали численнi випадки нанесення укусiв людям i тваринам.
Аналiзуючи спiввiдношення видiв тварин в етюло-гй' сказу сл1д зазначити, що по кiлькостi загибелi тварин перше мюце належить лисицям, на другому мющ собаки, на третьому к1шки i на четвертому - тхiр.
Останнiм часом, досить рiзко зросла епiзоотична роль шшок у захворюваннi на сказ тварин i людей. Це пояснюеться вщсутшстю у них iмунiтету, спiльними для шших хижакiв мiсцями полювання, схильшстю до бродяжництва та зростанням чисельносп бродячих тварин. Вiдзначаеться пряма залежтсть м1ж захворю-ванiстю у лисиць i бродячих к1шок. Заражаючись ввд лисиць у природних вогнищах, юшки стають актив-ними постачальниками вiрулентних штамiв вiрусу сказу у населеш пункти i на тваринницьк1 ферми.
Анал1зуючи структуру захворюваносп тварин на сказ у Льв1вськш обласп та враховуючи кшьшсть випадк1в захворювання м'ясо!дних i синантропних тварин, вважаемо, що iснують передумови виникнен-ня перехвдних або змiшаних вогнищ - природно-антропургiчних, основними причинами цього е: сина-нтропiзацiя диких тварин та здичавшня домашнiх -копв та собак, залишених господарями.
Поряд з основним джерелом збудника сказу - лисиць, тдвищуеться роль собак, копв, тхорiв в етзоо-тичному процeсi.
За останнi роки в Львiвськiй областi намiтилось динамiчнe збiльшeння кiлькостi неблагополучних пунктiв та захворiлих в них на сказ тварин.
Слабкими ланками в систeмi заходiв боротьби з рабiчною шфекщею е недостатня робота щодо лжю-дацп безпритульних тварин (котiв i собак) i зменшен-ня популяци лисиць, а також не виконання в повному обсязi щорiчно! вакцинацп собак та вiдсутнiсть про-ведення орально! iмунiзацi! представник1в дико! фау-ни
Пероральна iмунiзацiя диких тварин в Львiвськiй областi проводиться з 2012 р. ввдповщно до Угоди м1ж Мiнiстeрством аграрно! полiтики та продовольст-ва Укра!ни та Мiнiстeрства альського господарства i розвитку села Республши Польща
(http://vet.gov.ua/node/2525).
З метою захисту територп Свросоюзу ввд поши-рення вiрусу сказу i Рeспублiки Польща була визна-чена 70 км буферна зона, в яку входять 13 райошв: Городоцький, Дрогобицький, Жовшвський, Камянка-Бузький, Мостиський, Пустомитiвський, Радeхiвсь-кий, Самбiрський, Сколiвський, Сокальський, Старо-Самбiрський, Турк1вський, Яворiвський. Була вираху-вана площа територй' цих райошв, яка шдлягала перо-ральнiй iмунiзацil - 12,7 тис. км. Зроблено розрахунки необхщно! кiлькостi вакцини для перорально! вакцинацп' (317,5 тис. доз, з розрахунку 25 приманок на 1 км2).
В кожному райош були визначеш контрольнi дь лянки для облiку споживання вакцини на 4, 8, 15-й день тсля розкладання вакцини. Вакцина розкладала-ся спeцiалiстами державно! вeтeринарно! медицини разом з представниками лiсового господарства.
Перед початком проведения компани перорально! вакцинацп в обласп ГУВМ проводилися тендерш торги по питаннях закупiвлi вакцини антирабiчно! «Броварабк V-RG» з дотриманням необхвдних процедур закушвлг
В Укра!нi на сьогоднiшнiй день зареестрована одна вакцина на основi рeкомбiнантного штаму «V-RG» для перорально! iмунiзацi! диких м'ясо!дних тварин
виробництва ТОВ «Укрветпромпостач» м. Бровари, Ки!вська область, Укра!на.
Через мюяць пiсля проведення перорально! осш-ньо! вакцинацi!' проводиться вiдстрiл лисиць з вакци-новано! територi!. У вщстршяних лисиць ввдбиралися нижнi щелепи для дослвдження зубiв на наявшсть тетрациклшу та зразки кровi на наявшсть вiрус нейт-ралiзуючих антитiл.
Висновки
По кiлькостi загибелi тварин перше мюце нале-жить лисицям, на другому мющ собаки, на третьому шшки i на четвертому - тхiр. Слабкими ланками в системi заходiв боротьби з рабiчною шфекщею е недостатня робота щодо лжшдаци безпритульних тварин (копв i собак) i зменшення популяци лисиць, а також невиконання в повному обсязi щорiчно! вакци-наци собак та вiдсутнiсть проведення орально! iмунi-зацi!' представник1в дико! фауни
Побажання: Для покращення епiзоотично!' ситуа-цi!' по сказу серед диких тварин необхщно проводити пероральну вакцинацш на територi! всiе! областi (20 райошв).
Бiблiографiчнi посилання
Bozhko, G.K., Grishak, L.P., Sinicyn, A.Ju. (1981).
Beshenstvo dikih zhivotnyh. K.: Urozhaj (in Russian). Emel'janov, B.M. (1983). Rasprostranenie, klinika i profilaktika beshenstva v USSR. Veterinarija. 4, 5963 (in Russian). Kovalev, N.A., Davydenko, V.P. (1986). Profilaktika beshenstva. Krolikovodstvo i zverovodstvo. M. Ag-ropromizdat. 5, 24 (in Russian). Alimov, D.M. (1984). Beshenstvo zhivotnyh. M., 20-29 (in Russian).
Alimov, D.M., Ugrjumov, V.I. (1982). Voprosy pato-geneza beshenstva. Kn. Diagnostika zaraznih zabolevanij sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. Kazan', 60-62 (in Russian). Laptev, O.G. (2006). Patomorfologija virusa beshenstva.
Veterinarija. 12, 10 (in Russian). Arutjunova, I.P. (1999). Sezonnost' projavlenija beshenstva zhivotnyh v Kurskoj oblasti. Agrarnij visnik Prichornomor'ja: Veterinarni nauki. 2(7), 87-90 (in Russian).
Tarshis, M.G., Kovalev, N.A., Kuznecov, P.P. (1990).
Beshenstvo zhivotnyh. Minsk: Uradzhaj (in Russian). http://vet.gov.ua/node/2525.
Стаття надтшла до редакцп 1.10.2016
