Научная статья на тему 'Distribution trend rabies in cats in Ukraine'

Distribution trend rabies in cats in Ukraine Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
240
83
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
EPIZOOTIC SITUATION / PREVALENCE / ANTHROPURGISATION / RISKS / EPIZOOTOLOGICAL ANALYSIS / STRAY ANIMALS / PET VACCINATION / ЕПіЗООТИЧНА СИТУАЦіЯ / ТЕНДЕНЦії РОЗВИТКУ / АНТРОПУРГіЗАЦіЯ / РИЗИКИ / БЕЗПРИТУЛЬНі ТВАРИНИ / ВАКЦИНАЦіЯ М’ЯСОїДНИХ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Makovska I.F., Nedosekov V.V., Polupan I.M., Latmanizova T.S.

In recent decades, there has been a rapid increase in the incidence of rabies in cat population due to lack of proper vaccination among domestic and stray animals. In such conditions, the virus is approaching the humans due to the increase in the number of cases of attacks of these animals on humans. Therefore, our aim was to carry out a retrospective analysis of the prevalence of rabies virus in Ukraine, to study the trends of rabies virus spread among domestic carnivores in recent decades, to establish the reasons for an increase in the proportion of cats in epizootic and epidemic processes in Ukraine. Having conducted a retrospective analysis from 1950 to 2017, we found that in 1950 1954 rabies in cats in the epizootic situation constituted a small percentage 1.58%. In 1975 1979 there was an increase in the number of cases of the disease up to 17%, which occurred as a result of the epizootic outbreaks of rabies among the foxes that were most in contact with cats, especially stray, having common spatial and trophic bonds. Subsequently, trend of the development of rabies acquired a slight fluctuation, but the general trends of species distribution did not change significantly. However, in recent decades, the epizootic situation regarding this zoonosis among cats has become under constantly tension. An analysis of changes in the species structure from the total number of cats, who died of rabies in 1950 compared to 2017 showed an increase in the proportion from 1.58% to 30.5%. It is the highest percentage of cat rabies in Europe. After conducting an epidemiological analysis, we found that over the past decades, cats became the source of hydrophobia for every third patient. Our further research will be aimed at creating a database on the incidence of rabies in all species of animals in order to improve the program of rabies control among domestic carnivores and conduct a GIS-analysis on the territory of Ukraine.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Distribution trend rabies in cats in Ukraine»

HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy

BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies

ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9204

ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua

UDC 636.8.09 : 616.98 (4 + 477)

Distribution trend rabies in cats in Ukraine

I.F. Makovska1, V.V. Nedosekov1, I.M. Polupan2, T.S. Latmanizova1

1National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

2State Scientific and Research Institute of Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Expertise, Kyiv, Ukraine

Makovska, I.F., Nedosekov, V.V., Polupan, I.M., & Latmanizova, T.S. (2018). Distribution trend rabies in cats in Ukraine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 18-23. doi: 10.32718/nvlvet9204

In recent decades, there has been a rapid increase in the incidence of rabies in cat population due to lack of proper vaccination among domestic and stray animals. In such conditions, the virus is approaching the humans due to the increase in the number of cases of attacks of these animals on humans. Therefore, our aim was to carry out a retrospective analysis of the prevalence of rabies virus in Ukraine, to study the trends of rabies virus spread among domestic carnivores in recent decades, to establish the reasons for an increase in the proportion of cats in epizootic and epidemic processes in Ukraine. Having conducted a retrospective analysis from 1950 to 2017, we found that in 1950-1954 rabies in cats in the epizootic situation constituted a small percentage - 1.58%. In 1975-1979 there was an increase in the number of cases of the disease up to 17%%, which occurred as a result of the epizootic outbreaks of rabies among the foxes that were most in contact with cats, especially stray, having common spatial and trophic bonds. Subsequently, trend of the development of rabies acquired a slight fluctuation, but the general trends of species distribution did not change significantly. However, in recent decades, the epizootic situation regarding this zoonosis among cats has become under constantly tension. An analysis of changes in the species structure from the total number of cats, who died of rabies in 1950 compared to 2017 showed an increase in the proportion from 1.58% to 30.5%. It is the highest percentage of cat rabies in Europe. After conducting an epidemiolog-ical analysis, we found that over the past decades, cats became the source of hydrophobia for every third patient. Our further research will be aimed at creating a database on the incidence of rabies in all species of animals in order to improve the program of rabies control among domestic carnivores and conduct a GIS-analysis on the territory of Ukraine.

Key words: epizootic situation, prevalence, anthropurgisation, risks, epizootological analysis, stray animals, pet vaccination.

Аналiз тренду поширенння сказу KOTiB в УкраУш

1.Ф. Маковська1, В.В. Недосеков1, 1.М. Полупан2, Т.С. Латмашзова1

'Нацюналъний yuieepcumem 6iopecypcie i природокористування Украши, м. Кшв, Украша 2Державний НД1 з лабораторног дiагноcтики та ветеринарно-сантарног експертизи, м. Кшв, Украша

На початку ХХ1 столШтя в Укратг спостерггаетъся стргмке зростання та активне поширення сказу у популяцп котгв, за-хворюватстъ яких становитъ понад 30% зареестрованих випадкгв серед всгх видгв тварин та складае найвищий показник серед домашних м 'ясогдних. В таких умовах вгдбуваетъся мимовтъне наближення вгрусу до людей та створюетъся загрозлива етдемгчна ситуащя з1 сказу. Тому нашою метою було проведення дескриптивних та аналШичних досл^дженъ сказу серед домашнх м 'ясогдних, анал1зу тренду поширення та встановлення причин збглъшення частки кот!в в еп!зоотичному та етдем1чному проце-сах в Украгш з 1950 по 2017рр. Встановили, що в 1950-1954 рр. сказ кот!в в етзоотичнш ситуацп складав незначний в!дсоток -близъко 1,58%. Починаючи з 1970 року, одночасно гз включенням в еп!зоотичний процес червоног лисищ, показники захворюваностi кот!в на сказ стрмко зросли до 17% та почали стабглъно перевищувати в1дпов1дш показники у собак. У подалъшому тренд роз-витку сказу кот!в набував незначног флуктуацп, але загалъш тенденцп видового розподшу суттево не змтювалисъ. В останш десятирьччя еп!зоотична ситуащя щодо цъого зоонозу серед кот!в набула сталого напруження. Метааналгз динамгки захворюва-ностi кот!в на сказ за 1950-2017 рр. показав збтъшення частки кот!в в\д 1,58% до 30,5% 1з варшючою швидтстю поширення приблизно 2,3% на рж. Отже, протягом остантх 70 ротв, тренд поширення сказу у популяцп кот!в стабтлъно рухався в сторону

Article info

Received 09.10.2018 Received in revisedform

09.11.2018 Accepted 12.11.2018

National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Heroiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel.: +38-093-833-19-77 E-mail: mak_ira@ukr. net

зростання iз превалюванням над аналогiчними показниками серед собак та незначним вiдставанням вiд лисиць, вна^док чого сучасний розвиток етзоотичного процесу сказу в Украгт почав змiщуватися в напрямку антропурггзацИрабiчноi тфекцп. Пров> вши епiдемiологiчний аналiз, ми встановили, що за остант десятирiччя коти стали джерелом гiдрофобi'i людей в 39,6% випадмв, що е також найвищим показником в порiвняннi з тшими тваринами. Подальшi нашi до^дження будуть спрямоваш на створення единог бази даних щодо захворюваностi на сказ вЫх видiв тварин з метою вдосконалення програми контролю сказу та проведены ПС-анал1зу сказу на територп Украни.

Ключовi слова: етзоотична ситуащя, тенденцп розвитку, антроnургiзацiя, ризики, безпритульн тварини, вакцинащя м 'ясогдних.

Вступ

Сказ - одна Í3 найдревшших фатальных хвороб теплокровных тварин та людей, що характеризуемся ураженням центрально1 нервово1 системи. Актуаль-шсть сказу в даний перюд еволюци в1русу зумовлена високим р1внем шф1кування та летальшстю домашшх i диких м'ясовдних (Coleman et al., 2004; Tordo et al., 2006; Recuenco et al., 2007; Picot et al., 2017).

На жаль, перманентне захворювання та гибель людей ввд сказу сввдчать про трапзм ще1 медико-бюлопчно! проблеми, що потребуе аналiзу причин та розробки дшчо1 стратеги ерадикацп сказу серед тварин та людей (Hryshok et al., 2008).

Дескриптивний аналiз структури захворюваносп тварин на сказ на територп Украши сввдчить про до-сить стшке превалювання собак та, особливо копв, в останш десятирiччя. Дана ситуацiя пояснюеться збь льшенням популяцй' котiв в мютах та в сiльськiй мю-цевостi, як1, внаслвдок свое1 схильносп до бродяжни-цтва, стають зв'язуючою ланкою мiж сiльватичними та антропурпчними осередками сказу (Mogilevskij, 1997; Levkivskyi et al., 2016; Kurtiak et al., 2017).

Провщним фактором в дашй ситуацй' е низький рь вень персонально! вiдповiдальностi власник1в домашшх тварин, внаслвдок чого спостерпаються факти залишення тварин напризволяще, що сприяе росту кiлькостi безпритульних та бродячих собак i котш, як1 з домашшх перетворюються на безпритульних (Grishok, 1978; Gruzdev and Gruzdeva, 2001; Makarov, 2002; Levkivskyi et al., 2016).

Ниш, для досягнення епiдемiчного благополуччя щодо сказу, принципово важливо, щоб в рамках заре-естрованих епiдемiчних iнцидентiв, собаки i коти залучались до еколопчних циклiв шфекцп спорадично, не беручи участ в циркуляцiï збудника, залиша-лись його бюлопчним тупиком i володши низьким епiдемiчним потенцiалом. Все це можливо досягти за наявностi активного антирабiчного iмунiтету в попу-лящях епiзоотично важливих видiв-мiшеней: лисиць, собак та котш. За одностайною думкою експерпв, для переривання епiзоотичного ланцюга необхiдно, щоб ввдсоток вакцинованих тварин (в даному випадку домашнiх м'ясощних) знаходився на високому рiвнi -не менше 80-85%, адже збшьшення захворюваносп на сказ собак i котш негайно спричиняе збiльшення кшъкосп випадкiв захворювання гiдрофобiею людей (Nedosiekov et al., 2009; Polupan et al., 2016; Mazur et al., 2017; Polupan et al., 2017).

Мета роботи. Оскшьки дана проблематика щоро-ку загострюеться через неконтрольований рiст безпритульних тварин i найвищу захворюванiсть котiв на сказ серед домашшх м'ясовдних, метою нашоï роботи

було проведення дескриптивних та аналггачних дос-лвджень сказу серед домашшх м'ясовдних, аналiзу тренду поширення та встановлення причин зб№шен-ня частки котiв в струкгурi ешзоотичного та ешдемь чного процесiв в Украш з 1950 по 2017 рр.

Матерiали i методи дослщжень

Для проведення аналiзу використовували експер-тизи лабораторних дослiджень, звiти обласних та районних управлiнь ветеринарно! медицини, держав-ну статистичну звiтнiсть Держпродспоживслужби Укра!ни, архiвнi данi ДУ "Центр громадського здо-ров'я МОЗУ" за 1950-2017 рр. та даш Свропейського бюлетеня зi сказу за 2001-2017 рр.

Результата та 1х обговорення

Дескриптивний аналiз архiвних матерiалiв показав, що до друго! половини ХХ столитя коти, так само як i лисицi, значно! ролi в епiзоотичному процесi сказу зовам не вщгравали. Так, в 1950-1954 рр. сказ у копв у структурi ешзоотично! ситуацй складав лише 1,58% (216 зареестрованих випадшв) на вiдмiну вiд собак, яш на той час значно превалювали серед всiх видiв тварин (рис.1).

Küiu

твярпнв

0,05%

Рис. 1. Структура ешзоотично! ситуацй з1 сказу в 1950-1954 рр.

Ми встановили, що така ситуащя виникла внасль док активiзацп "мюького" (антропургiчного) сказу в популяцй собак, переважно безпритульних, який в повоеннi роки набув масового поширення на територп Укра!ни i спровокував раптове загострення не лише ешзоотично!, а й епiдемiчно! ситуацй. Це послугувало поштовхом для прийняття вiдповiдними службами iсторично значущих, кардинальних протиешзоотич-них заходiв, спрямованих на ерадикацш антропурпч-ного сказу, яш, в результатi, виявились найефектив-

шшими за останш 70 рошв боротьби i3 раб1чно! шфе-кщею на теренах Укра!ни.

Подальший аналiз архiвних документiв сввдчить, що починаючи з 1969 року ввдбулось зворотне ранжу-вання видового складу в ешзоотичному процесi сказу. Так, в перюд з 1970 по 1974 роки стрiмко зросла част-ка копв до 16,98% та диких тварин - до 29,71% (лисиць до 25,64%), тимчасом як частка собак ютотно знизилась (рис. 2).

Коти 16,98%

Собаки 13,36%

Г.г. шырини 39,95%

Дик! тварини 29,71 %

були можливi подiбнi контакта. Це обумовлено, по-перше, природним бiхевiоризмом, осшльки коти мо-жуть вщдалятись вiд дому на 10-15 км, де доволi часто пересшаються з дикими тваринами; по-друге, алiментарною конкуренцiею, адже i в копв, i в лисиць - спшьна кормова база.

Аналiзуючи подальший тренд розвитку сказу, ми спостерпали незначну флуктуацiю, при як1й загальш тенденци видового розподiлу суттево не змшювались. Так, в 90-х роках частка домашшх м'ясо!дних стано-вила 38%, а диких м'ясо!дних - 35%, внаслвдок чого, епiзоотичний процес набув стiйкого природно-антропургiчного характеру (рис. 3).

Рис. 2. Структура ешзоотично! ситуацй з1 сказу в 1970-1974 рр.

Вважаемо, що дана диспозиц1я вщбулася за раху-нок штенсивного виключення з епiзоотичного проце-су собак та, як наслщок, включения нового активного учасника ешзоотичного процесу - червоно! лисицi, яка за рахунок свое! чисельностi та евритопносл за-йняла вiльнi еколопчш нiшi в дик1й природi та сприя-ла розповсюдженню вiрусу сказу шляхом передачi його безпритульним тваринам, серед яких на той час у великш кiлькостi залишались коти. Експертна оцiнка показала, що як в населених пунктах, так i в мютах,

Рис. 3. Структура ешзоотично! ситуацй 3i сказу в 1990-1994 рр.

Проте в останш десятирiччя роль копв у поши-реннi рабiчноï iнфекцiï знов зросла та набула сталого напруження iз коливаннями превалентностi та перю-дичними спалахами захворюваностi в 2007, 2012 та 2017 роках (рис. 4).

"ОО 600 500 -400 300 200

100 И

о ^

442

-„-

г! и

■470--1 466

562

503

401

4124!?

1

m ri n ri прн I i 11 m I 111111 I in и I

: i 11 i mi i i !i i il di: i i; i

V "V- V'

Рис. 4. Динамжа випадк1в захворювання котiв на сказ в Укра!ш за 2001-2017 рр.

Нами встановлено, що починаючи з 2000 року коти стали займати лвдируюче мiсце по захворюваносп на сказ серед домашнiх тварин, та вже в 2017 рощ складали 30,5% ввд захворюваностi вах видiв тварин, що е найвищим показником по захворюваностi котiв на сказ в Сврош.

Для виявлення (встановлення) кiлькiсного тренду поширення сказу копв в останнi десятирiччя, ми провели порiвняльний аналiз iз трендом поширення лисиць i встановили, що, не зважаючи на лидерство ли-сицi, як основного резервуара рабiчноï iнфекцiï та амплiфiкатора епiзоотiй сказу в Украïнi, лiнiя тренду лисиць за останнi роки поступово знижуеться, а котiв - зростае (рис. 5).

> л

г,?' -

r^f ^ „^ г1# „f .f? ^ ^

Рис. 5. Тренд розвитку сказу kotîb та лисиць 2001-2017 рр.

£ -s?

Так, вже у 2016 рощ, шльшсть зареестрованих ви-падшв захворювання котш на сказ (439 випадшв) перевищила аналопчш показники серед лисиць (425 випадюв), отже, сучасний розвиток етзоотичного процесу сказу в Укралш почав змщуватися в напрям-ку антропурпзацп раб1чно! шфекцп.

Для визначення географ1чного тренду поширення сказу кот1в у часово-просторовш перспектив1 ми провели пор1вняльний анал1з карт 1з нанесеними випад-ками в 2001 та в 2017 рр. (рис. 6).

Рис. 6. Тренд географ1чного поширення сказу кот1в в 2001 та 2017 роках на територи Укра1ни

Встановили, що в 2001 рощ спостерталась тенде-нц1я до превалювання сказу кот1в у Швшчно-Схвдних областях, а саме, Чершпвськш, Сумськш, Полтавсь-кш, Харшвськш, Луганськш, а за даними на 2017 р1к, сказ кот1в охопив майже вс обласп кра!ни з найбшь-шою концентращею в Швшчно-Схвдних та Централь-них областях.

Шдсумовуючи, зазначимо, що проведений нами метаанал1з динашки захворюваносп кот1в на сказ за 1950-2017 рр. показав зб1льшення частки кот1в ввд 1,58% до 30,5%, 1з варшючою швидшстю поширення приблизно 2,3% на р1к (рис. 7).

70 60 50 40 30

10 о

| Собаки ■ Лисищ ■ С г.тварини ■ Коти

ii

пгт

I I ,

вввч?г»г"г»гт|| |г¡г¡1 ¡11 ■■■1111111111

^ а*

С4' ^ Ч1' V' ^У5- ТУ" 1?

45й' Ф Ф Л*5 о? <$Г ^ ¿Г ^ Л

^ V? ^ ' ^ ^ ^Г ^Г ^ ^ ^

Ж

^ ^

Л

-

Рис. 7. Динамжа ешзоотичного процесу сказу в Укрш'ш по п'ятир1чках

Отже, бачимо, що протягом останшх 70 рок1в, тренд поширення сказу у популяцп кот1в стабшьно рухався в сторону зростання 1з превалюванням над аналопчними показниками серед собак та незначним ввдставанням в1д лисиць.

Для визначення рол1 кот1в в ешдем1чнш ситуацп з1 сказу за останш десятир1ччя, ми провели анал1з загибел1 людей в1д пдрофобп (сказу) за 1997-2017 роки 1 встановили, що коти являються джерелом пдрофобп для кожно! третьо! загибло! людини (рис. 8).

Так, 1з 58 випадк1в пдрофобп за останш 20 рошв, джерелом сказу в 23 випадках були коти (39,6%), в 17- собаки (29,3%), в 12 - лисищ (20,7%), в 1 - кажан (1,7%), а в 5 випадках - контакт з тваринами в анам-нез1 був вщсутнш.

Ко И1

39,(5%

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Кажани 1,7%

Собаки 29,3%

1н1ш " V Л почт

I варинн 20,7%

8,7%

Рис. 8. Джерела пдрофобп в 1997-2017 рр. в Украш 1

При цьому виявили, що в 27,6% випадшв люди заразились вщ домашнiх тварин, як1 не були вакцинова-нi, та в 72,4% випадшв - ввд безпритульних тварин.

Аналiз звернень людей з приводу покуав домаш-нiми м'ясощними за 2017 рiк, показав, що покуси ввд собак отримали 50082 чоловж, проте сказ було шдт-верджено лише у 430 тварин (0,86%), а при звернен-нях з покусами, як1 нанесли коти, серед 13888 випадшв сказ тдтвердився у 503 тварин (3,7%). Отже, встановлено, що коти нападають рщше, проте вони майже в 4,5 раз становлять бшьшу загрозу для життя людей внаслвдок 1'х сильнiшоï сприйнятливостi до вiрусу сказу i швидшого транспортування рабiчноï шфекцп ¡з природних вогнищ в антропурпчш за ра-хунок бiльш псного контакту з людиною.

Внаслiдок ввдсутносп належно1' вакцинацй' серед домашнiх та бродячих копв, щорiчно зростають пока-зники 1'х захворюваносп на сказ, що сприяе набли-женню вiрусу до людини за рахунок зб№шення шль-костi випадк1в нападу цих тварин на людей.

Висновки

1. В останш десятирiччя коти в Украш займають перше мiсце по захворюваносп сказом серед домашшх тварин та, станом на 2017 рж, становлять 30,5% ввд захворюваносп вах видiв тварин, що е найвищим показником по захворюваносп копв на сказ в Сврош.

2. Встановлено, що тренд поширення сказу у популяцй копв в Украш за 1950-2017рр. щорiчно руха-еться в сторону зростання ввд 1,58% до 30,5% ¡з варь юючою швидк1стю поширення приблизно 2,3% на ргк, що сприяе змщенню сучасного розвитку ешзоотич-ного процесу сказу в напрямку антропурпзацп рабiч-ноï шфекцп.

3. Географiчно тренд поширення сказу копв охо-пив майже всю територш Украши з найб№шою кон-центрацiею в Швшчно-Схвдних та Центральних регi-онах.

4. При проведенш епiдемiологiчного аналiзу за 1997-2017рр. встановлено, що коти були джерелом пдрофобп людей у 39,6% летальних випадшв.

5. Причини перманентного зростання ролi копв у ешзоотичному та епiдемiчному процесах вбачаемо в надшрнш чисельностi безпритульних котiв, незадовь льному рiвнi хх вакцинацп та високих показниках захворюваносп на сказ диких тварин, яш стають пос-тачальниками вiрулентних штамiв вiрусу при контакт з котами.

6. Вважаемо, що виршити ряд перерахованих проблем можна шляхом запровадженням жорсткого контролю за виконанням власниками правил утри-мання домашшх тварин, регулюванням чисельностi безпритульних тварин та забезпеченням вакцинацiею не менше 80% домашшх м'ясощних по всш територiï нашоï держави, оск1льки вся Украша стала неблагополучною щодо сказу.

Перспективи подальших дослгджень. Подальшi наш дослвдження будуть спрямованi на створення едино! бази даних щодо захворюваносп на сказ вах видiв тварин з метою вдосконалення програми конт-

ролю сказу та проведенш ПС-аналiзу сказу на територп Украши.

References

Coleman, P.G., Fevre, E.M., & Cleaveland, S. (2004). Estimating the public health impact of rabies. Emerg Infect Dis., 10(1), 140-142. doi: 10.3201/eid1001.020744.

Mazur, M., Mazur, N., & Polupan, I. (2017). Characteristics of Epizootic Situation of Rabies for The Animal Species in Ukraine from 2011-2016. Naukovyi Visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho, 19(73), 159-162. doi: 10.1080/713851971 (in Ukrainian).

Picot, V., Rasuli, A., Abella-Rider, A., Saadatian-Elahi, M., Aikimbayev, A., Barkia, A., Benmaiz, S., Bouslama, Z., De Balogh, K., Dehove, A., Davlyatov, F., Farahtaj, F., Gongal, G., Gholami, A., Imnadze, P., Issad, M., Khoufi, S., Nedosekov, V., Rafila, A., Rich, H., Soufi, A., Tuychiev, J., Vranjes N., Vodopija, R., Zaouia, I., & Nel, L. (2017). The Middle East and Eastern Europe rabies Expert Bureau (MEEREB) third meeting: Lyon-France (7-8 April, 2015). Journal of Infection and Public Health. 10(6), 695-701. doi: 10.1016/jjiph.2017.03.005.

Polupan, I., Bezymennyi, M., Golik, M., Drozhzhe, Zh., Nychyk S., &Nedosekov, V. (2017). Spatial and temporal patterns of enzootic rabies on the territory of Chernihiv oblast of Ukraine. Journal for veterinary medicine, biotechnology and biosafety. 2(3), 31-36. http://jvmbbs.kharkov.ua/archive/2017/volume3/issue 2/oJVMBBS_2017032_031-036.pdf.

Rabies Bulletin Europe. WHO, Information surveillance research. 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, № 4.

Recuenco, S., Cherry, B., & Eidson, M. (2007). Potential cost savings with terrestrial rabies control. BMC Public Health. 7(47), 1-10. doi: 10.1186/1471-24587-47.

Tordo, N., Bahloul, C., Jacob, Y., Jallet, C., Perrin, P., & Badrane, H. (2006). Rabies: epidemiological tendencies and control tools. Development Biology (Basel), 125, 313. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16878455.

WHO Geneva: (2005). World Health Organization Expert Consultation on Rabies, 5-8 October 2004, First report. World Health Organization Technical report series 931. World Health Organization, 105.

Hryshok, L., Nedosiekov, V., & Polupan, I. (2008). Lisavirusy, yikh epidemiolohichne ta epizootychne znachennia. Vet. med. Ukrainy, 8, 16-19 (in Ukrainian).

Grishok, L.P. (1978). Jepizootologija beshenstva v Ukrainskoj SSR. Veterinarija, 5, 53-56 (in Russian).

Gruzdev, K.N., & Gruzdeva, N.E. (2001). Sobaki, koshki misheni i istochniki beshenstva. Mater. 9-go Mezhdunarodnogo veterinarnogo kongressa. M. (in Russian).

Kurtiak, B.M., Voloshyn, R.V., & Stronskyi, Yu.S. (2017). Ryzyky proiavu skazu mozhna minimizuvaty. Veterynarna medytsyna, 103, 49-52 (in Ukrainian).

Levkivskyi, D.M., Levkivska, N.D., Storchak, Yu.H., & Hutyi, B.V. (2016). Epizootolohichnyi monitorynh skazu tvaryn u Lvivskii oblasti za 2014-2016 roky,

analiz provedenykh antyrabichnykh zakhodiv. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. Seriia: Veterynarni nauky, 18, 3(71), 50-53. doi: 10.15421/nvlvet7111 (in Ukrainian).

Makarov, V.V. (2002). Beshenstvo: ocherk mirovogo nozoareala i obshhin jelementy kontrolja. Veterinarnaja patologija, 1, 12-20 (in Russian). Mogilevskij, B.Ju. (1997). Prakticheskaja rabiologija.

Pridneprov'e. Herson (in Russian). Nedosiekov, V.V., Hryshok, L.P., Polupan, I.M., & Ivanov, M.Iu. (2009). Ozdorovlennia terytorii Ukrainy

vid skazu - nevidkladni zavdannia nauky i praktyky. Veterynarna medytsyna Ukrainy, 2, 12-13 (in Ukrainian).

Polupan, I.M., Mazur, M.V., Holik, M.O., & Nedosiekov, V.V. (2017). Antropurhizatsiia skazu v Ukraini. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. 265, 182-188. http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Veterenarna/art icle/view/10676 (in Ukrainian). Polupan, I.M., Nedosiekov, V.V., Nychyk, S.A., Nikitova, A.P., & Mazur, N.V. (2016). Imunoprofilaktyka skazu v Ukraini. Ahrarna nauka, Kyiv (in Ukrainian).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.