CC BY
63
УДК 619:619.98-07:578.824.21:637.8
Недосеков В.В., д. вет. н., професор Новщька О.В., к. вет. н., доцент Вербенюк О.В., студентка 6 курсу факультету ветеринарно! медицини Нацюнальний утеерситет 6iopecypcie i природокористування Украгни Полупан I., к.вет.н., науковий сшвроб^ник © Лабoратoрiя сказу НД1 ветеринарног медицини УААН
ВИЗНАЧЕННЯ НАПРУЖЕНОСТ1 АНТИРАБ1ЧНОГО 1МУН1ТЕТУ У ДОМАШН1Х ТВАРИН м. КИСВА
Викладено матерiал щодо метoдie cерoлoгiчнoгo контролю та резyльтатie еияелення рieня антирабiчних антиты у теарин, що прожиеають у м. Киeei.
Ключоei слова: сказ, cерoлoгiчний монторинг, профшактика, реакщя нейтралiзацiг, клтинт культури, iмyнoферментний аналiз.
Через 125 роюв з моменту першого антирабiчного щеплення, вiрус сказу вражае мшьйони тварин. Щорiчно вщ гщрофоби в усьому свiтi гине тисячi людей [2,3,4]. Одним з головних чинникiв профiлактики сказу е проведення планових вакцинацiй сiльськогосподарських i домашшх тварин, а також оральна iмунiзацiя диких хижакiв, особливо родини собачих [7]. Для встановлення дiагнозу на сказ виявлення специфiчних антитiл не мае значення, проте дослiдження рiвня гуморального iмунiтету дозволяе контролювати ситуацш щодо сказу, визначати ефективнiсть антирабiчно! вакцинацп, здiйснювати монiторинговi дослiдження. Серолопчний монiторинг як компонент комплексно! профшактики сказу, дозволяе оцiнювати стан iмунiтету тварини на конкретнiй територи та рiвень li захищеностi вiд шфекци. Його роль е надзвичайно важливою, тому що епiдемiологiчне благополуччя щодо сказу, визначаеться станом поствакцинального iмунiтету тварин, як оточують людину. За офщшними даними СЕС протягом минувшого 2010 року за антирабiчною допомогою звернулося 2934 людини, постраждалих вщ неспровокованих укусiв безпритульними тваринами та 2674 людини, що постраждали вщ укусiв домашнiми тваринами [8].
За даними ВООЗ кра!на вважаеться вшьною вiд сказу, якщо випадки захворювання не рееструються серед людей та тварин впродовж 2 роюв. За матерiалами ретроспективного аналiзу статистичних даних Держдепартаменту ветеринарно! медицини за 1994-2010рр., а також даних опублжованих рiзними авторами, в Укра!нi сказ рееструеться протягом останшх 100 рокiв. [ 1]. На територп Укра!ни, юнують вогнища сказу двох типiв: природш, в яких вiрус пiдтримуеться, головним чином в популяци червоно! лисищ та передаеться вовкам, енотовидним собакам, куницям, борсукам та антропурпчш, в яких циркулящя вiрусу здiйснюеться в популящях домашнiх тварин. Особливо тривожною е ситуащя щодо захищеностi домашшх тварин. Вщсутшсть масово! популяризаци необхщност щорiчно! вакцинаци поруч з мiфами, щодо
© Недосеков В.В., Новщька О.В., Вербенюк О.В., Полупан I., 2011
320
поствакцинальних ускладнень створюють благодатний грунт для захворювання серед тварин, що мають люблячих хазя!в.
На сучасному рiвнi застосування антирабiчних препаратiв, оцiнка ефективностi вакцинаци вщбуваеться за тестуванням iмуногенноi активностi вакцин та визначенням iмунноi вiдповiдi у тварин, шдуковано! останньою. Ряд дослщниюв вiдмiчають чiтку кореляцiю iмуногенноi активност антирабiчних вакцин з рiвнем iндукованих вiрус нейтралiзуючих антитiл [9]. Головну захисну роль при сказi ввдграють вiруснейтралiзуючi антитiла. Тому першим i найбiльш розповсюдженим методом титрування нейтр^зуючих антитiл до вiрусу сказу е до цього часу реакцiя нейтралiзацii на бiлих мишах, розроблена Webster&Dowson (1935). Цей метод витримав перевiрку часом i досi залишаеться найточшшим тестом. Проте е недолiки методу, що ускладнюють або обмежують його застосування: використання тварин, що тягне за собою низку етичних та економiчних проблем та використання шфекцшного вiрусу та постшний контроль його активност на тваринах [10]. Як альтернатива реакцп нейтралiзацii на мишах була запропонована реакщя нейтралiзацii на кл^инних культурах (FAVN-fluorescent antibody virus neutralization), що мае високу кореляцш результатiв, проте е бшьш зручною [11]. Для вiдносноi ощнки рiвня вiруснейтралiзуючих антитiл запропонований метод на основi 1ФА. За чутливютю цей метод поступаеться лише реакци нейтралiзацii на бiлих мишах [12]. Рiзнi модифiкацii 1ФА з використанням рекомбшантного глiкопротеiну вiрусу сказу, специфiчних моноклональних антитiл та кон'югатiв на основi бiлкiв А та G Staph. aureus дозволяють використовувати цей метод для серолопчного контролю самостiйно без втрати специфiчностi та чутливостi [13].
Напружешсть iмунiтету вакцинованих тварин визначаеться зазначеними вище серологiчними реакцiями та оцшюеться у мiжнародних одиницях (МО). Згщно рекомендацiй МЕБ та ВОЗ (2002 р.) захисний титр антирабiчних антитш у вакцинованих тварин повинен складати не менше 0,5 МО/мл незалежно вiд методу оцiнювання.
Метою роботи було визначення на практищ бшьш ефективного i економiчного методу виявлення антирабiчних антитiл з наступним дослщженням iмунного стану тварин, що утримуються у м. Киевь
Матер1али та методи. Дослiдження проводилися на базi центру ветеринарноi медицини «Друг» (м.Кшв), лаборатори сказу НД1 ветеринарноi медицини, кафедрi мiкробiологii, вiрусологii та бютехнологи НУБiПУ.
У першому дослiдi визначали активнiсть антирабiчного iмунiтету у тварин, що мали представляти популяцiю домашшх собачих у м. Киевi. Кров вщбирали вiд собак та котсв рiзних порiд, статi, вiку та iмунного статусу щодо сказу, в умовах центру ветеринарно! медицини «Друг» м. Киева у перюд березень-серпень 2011 р. Сироватки вщбирали та збер^али згщно загальноприйнятих методик. Було ввдбрано 38 зразкiв сироваток кровi вiд собак та 22 зразка сироватки кровi вiд котiв.
У другому дослвд для визначення ефективност вакцин були створенi 2 дослщш групи: перша група (n=5 гол.) коив була вакцинована вакциною Biocan R (Bioveta, штам SAD Vnucovo-32, Чеська республiка), друга група (n=5 гол.) котiв була вакцинована антирабiчною iнактивованою рiдкою культуральною вакциною
3i штаму Щолково-51, виробництва Сумсько! бiофабрики. Тваринам перед вакцинащею була проведена дворазова дегельмштизащя з iнтервалом 7 днiв препаратом «Альбендазол» з розрахунку 1 табл. на 8-10 кг. маси тварини.
Визначення вмюту у дослщжуваних зразках сироваток антирабiчних антитiл проводили за допомогою реакцп нейтралiзащl на мишах (за методом P. Atanasiu) [14], реакцп нейтралiзацil на клiтинних культурах (FAVN test) [11], непрямим iмуноферментним аналiзом з використанням неспецифiчного кон'югату на основi бiлка А Staph. aureus за допомогою набору SERELISA виробництва фiрми Synbiotics (США) згщно шструкцп виробника.
Результати дослщження.
Пвд час проведення першого дослiду вщ тварин збирався анамнез, з якого ми могли з'ясувати чи була рашше вакцинована тварина проти сказу, якою вакциною, скiльки разiв за життя.
Результати виявлення антирабiчних антитш у сироватцi кровi тварин, що дослщжували, представленi у таблицi 1. З таблиц видно, що 70% тварин, що представляють популяцiю домашшх м'ясо!дних мають рiвень антирабiчних антитш вище мiнiмального (рекомендованого ВООЗ).
Таб. 1
Р1вень антираб1чних антит1л у сироватщ кров1 домашн1х м'ясо'щних (n=60)
Стушнь захисту тварини Собаки (n=38) Коти (n=22)
Високий титр антираб1чних антитш (10-30 МО/см3); 15,8% 13,6%
Середнш титр антираб1чних антитш (1-2 МО/см3); 26,3% 18,2%
Мшмальний протективний р1вень антит1л (0,5МО /см3); 28,9% 31,8%
Аналiзуючи данi анамнезу кожно! тварини, спостер^алася очiкувана закономiрнiсть: у тварин, що вакцинувалися щороку з штервалом не бiльше 11-14 мiсяцiв спостер^ався високий протективний рiвень антитiл (понад 10 МО) i, вiдповiдно, у тварин, що не вакцинувалися, або з тривалим промiжком часу тсля вакцинацii спостерiгалася вiдсутнiсть захисного рiвня антирабiчних антитiл.
Данi анамнезу дозволили зробити порiвняльний аналiз рейтингу антирабiчних вакцин за частотою 1'х застосування. Вакцини, що були представлеш у дослвд мали таку частоту застосування: найчастше тварин вакцинували вакцинами: Biocan (Bioveta, Чеська республiка, штам SAD Vnucovo-32, 2MO ) -40,6%; Nobivac (Intervet, Нiдерланди, штам Paster/RIV, 2MO) - 36,2%; Hexadog (Merial, Франщя) - 7,2%; Quadricat (Merial, Франщя) - 5,8%; Раб1стар (Укрветпромпостач, Украша, м.Бровари, штам G52 Wistar з адювантом алюмiнiю гiдроксид, 1МО) - 4,3%; Eurican (Merial, Франщя) - 1,4%; Defensor (Pfizer, США, штам PV-Paris) - 1,4%; Biofel (Bioveta, Чеська республка) - 1,4%; Вакцина антирабiчна шактивована суха культуральна iз штаму "Щолково 51" (Державна Сумська бюлопчна фабрика) - 1,4% .
Виходячи з рейтингу частоти застосування антирабiчних вакцин, нами був проведений другий дослщ, де були сформоваш двi дослiднi групи коив за принципом груп-аналогiв. Тварини були не вакциноваш, однiеi породи, в^, маси тiла та стану здоров'я. Перша група тварин була вакцинована вакциною Biocan R,
друга група - антирабiчною шактивованою рщкою культуральною вакциною зi штаму Щолково-51, виробництва Сумсько! бiофабрики. Результати первинно! iмунно! вщповвд на введенi вакцини перевiрялися на 19 день шсля вакцинаци. В першш групi рiвень антитiл становив 11±0,15 МО, у другiй 0,6 ±0,22 МО. Обидвi вакцини мали достатню iмунологiчну активнiсть, протективний рiвень антирабiчних антитiл швидко виробився, проте у першiй групi iмунна вщповщь була бiльш вираженою.
З дослщжених 60 зразкiв сироваток кровi собак i котiв, вiдiбраних у ветеринарних клiнiках м. Киева у перюд з березня по серпень 2011 р., встановлено наявшсть захисного рiвня антирабiчних антитiл у 71% зразюв вiдiбраних вiд собак та 64% зразюв вiдiбраних вiд котiв. Згщно даним ВООЗ, не менше 80% наявного поголiв'я домашнiх тварин повинш мати захисний титр антирабiчних антитш для пiдтримання в надежному сташ ешзоотично! ситуаци щодо сказу [5,6]. Отримаш результати дають пiдставу стверджувати, що м. Ки!в е незахищеною територiею вiд рабiчно! шфекци. Тому ризик зустр^и хвору на сказ собаку чи кота е достатньо високим i потребуе корекци етзоотичного стану. Проте, наведенi результати проведених дослщжень ще раз пiдтверджують той факт, що систематична профшактична вакцинащя створюе стiйкий захисний рiвень антитш проти вiрусу сказу у популяци домашшх тварин, незалежно вiд в^, статi, породи та виду тварини.
Висновки:
1.З дослiджених 60 зразкiв сироваток кровi собак i котiв, ввдбраних у ветеринарних кдiнiках м. Киева у перюд з березня по серпень 2011 р., встановлено наявшсть захисного рiвня антирабiчних антитш у 71% зразюв ввдбраних вщ собак та 64% зразюв ввдбраних вщ котiв.
2.Вакцини Вюсап Я та антирабiчна iнактивована рiдка культуральна вакцина зi штаму Щолково-51, виробництва Сумсько! бюфабрики пiд час щеплення групи коив мали достатню iмунологiчну актившсть, протективнi рiвнi антирабiчних антитiл швидко продукувалися та становили 11± 0,15 МО для вакцини Вюсап Я та 0,6 ±0,22 МО для вакцини зi штаму Щолково-51.
3. Систематична профшактична вакцинащя створюе стшкий захисний рiвень антитiл проти вiрусу сказу у популяци домашшх тварин, незалежно вщ вжу, статi, породи та виду тварини.
Л1тература
1.Бусол В., Горжеев В., Постой В., Козаченко О. Етзоотолопчний мошторинг //Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2002. - №4. - С.8-11.
2.Горелова Л.Е. Из истории борьбы с бешенством // Рус.мед. журнал, -2002. -10. -№20. -С.946-947.
3.Вертелецький М.О. Епiзоотологiчнi особливост сказу в Богуславському районi КИ!ВСЬКО! областi // Науковi працi мiжнародно! науково! студентсько! конференцi! факультету ветеринарно! медицини (14-15 кв^ня 2011 р.), Львiв, -2011, -С.114.
4.Гунщв А.Б.,Садова О.Я., Гладиш 1.1. Захворювашсть сказом тварин у Городоцькому райош Львiвсько! областi за перiод 2000-2010 рр. // Науковi працi мiжнародноl науково! студентсько! конференцi! факультету ветеринарно! медицини (14-15 кв^ня 2011 р.), Львiв, -2011, -С.124.
5.Гришок Л.П. та ш. Проблеми специфiчно! профшактики сказу домашшх тварин в Укра!ш // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2000. - №7. - С.11
6.Гришок Л.П. та ш. Стан профшактики та контролю сказу в Укра!ш й завдання на перспективу // Ветеринарна медицина Украши. - 2005. - №11.- С.7-9.
7.Карловська К.П. Особливост поширення сказу серед представниюв родини собачих в Укра!ш //Науковi працi мiжнародно! науково! студентсько! конференцп факультету ветеринарно! медицини (14-15 кв^ня 2011 р.), Львiв, -2011, -С.140.
8. http://cipets.kiev.ua/ua/stat/section.php7SECTION ID=214
9.Груздев К.Н., Недосеков В.В. Бешенство животных. М.: Аквариум, -2001.-303с.
10. Lyng Jorn, Bentzon M.Weis, Fitzgerald E.A. Potency assay of antibodies against. A rebort on a collaborative study // J.Biol. Stand.-1989. -17, №3,- С. 267-280.
11. Cliquet F., Aubert M., Saqne L. Development of a fluorescent antibody virus neutralization test (FAVN test) for the quantization of rabiesneutralising antibody // J. of Immunological Methods. 212 (1), 1998. -C.79-87.
12. Rooijakker E. Rabies vaccine potency control comparison of ELISA systems for antigenecity testing // J. Virol. Meth. -1996. -Vol.58, N 1-2. -C.111-119.
13. Обнаружение антител к вирусу бешенства с помощью иммуноферментного метода в пробах крови, собранных на бумажные диски /Ботвинкин А.Д., Наволокин О.В., Матвеев А.Э., Чернов С.М.// Лабораторное дело. - 1988.-№3.-С. 73-75.
14. Laboratory techniques in rabies. Fourth edition / F.-X. Meslin, M.Kaplan, H. Koprowski. WHO Geneva.-1996. - C.474.
Summary V. Nedosekov D.Sc. Professor O. Novitskaya Docent of Veterinary Medicine O.V.Verbeniuk senior student of Veterinary Medicine I Polupan,veterinary science candidate, research fellow of the Rabies Laboratory of the
State Research Institute of Veterinary Medicine, Ukraine EVALUATION OF RABIES IMMUNE RESPONSE PRESSURE IN DOMESTIC
ANIMALS
This work presents the material about methods and results of serological monitoring of the rabies antibodies level in animals that live in Kyiv.
Key words: rabies, serological monitoring, prophylaxis, neutralization reaction, cell cultures, immunosorbent assay.
Рецензент - д.б.н., проф. Маслянко Р.П.
