УДК 619:616.98:578.824.11 (477.72, 477.73, 477.74)
Пероцька Л.В., к. вет. н. (perotskaya@ukr.net) © Одеський державный аграрный утверситет
ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ЕШЗООТОЛОГП СКАЗУ ТВАРИН НА П1ВДН1 УКРА1НИ
Етзоотична ситуащя щодо сказу тварин на твдт Украши залишаеться напруженою. Поряд з лисицею, зростае роль вовка, як додаткового резервуару та джерела збудника сказу в природг. У структурI захворюваност1 тварин на сказ максимально представленI лисищ, коти, собаки та велика рогата худоба.
Ключовi слова: сказ, етзоотична ситуащя, основне джерело збудника сказу, структура захворюваност1 тварин на сказ.
Сказ - надзвичайно небезпечна шфекцшна хвороба тварин i людей, яка спричинюеться вiрусом i характеризуемся ураженням центрально! нервово! системи та закшчуеться летально.
Сприйнятлившть до ще! шфекцл рiзноманiтних видiв тварин, втягнення в ланцюг циркуляци вiрусу не тiльки диких, а й сшьськогосподарських тварин, надзвичайно велика небезпека для людей i вiдсутнiсть засобiв лiкування при цiй хворобi - визначають !! особливе мiсце серед заразних хвороб.
Вщомо, що етзоотичну ситуацiю щодо сказу тварин в природi визначае родина собачих: вовки, лисищ, енотовиднi собаки та ш. Нами встановлено, що територiя Одесько!, Микола!всько! та Херсонсько! областей за рiзними характеристиками вiдповiдае бiовимогам хижашв, втягнених в ланцюг циркуляцi! збудника сказу та особливо - лисищ [1,2].
Лисиця надзвичайно пластична та пристосована до рiзних умов шнування, але вiддае перевагу долинам рiчок, околицям поселень та вiдкритим ландшафтам, густо заселеним мишоподiбними гризунами, яю е основним кормом хижака.
Основними ворогами лисищ е вовк та людина.
Незважаючи на те, що популящя вовка за останнi роки значно зросла, даний вид ще не досяг загрозливо! межi для лисищ, а зниження штенсивност полювання на не!, майже виключае й людський фактор.
Окрiм цього, завдяки урбашзацп, спостерiгаеться процес активно! синантротзащ! лисицi. Сьогоднi вона з'являеться в примюьких зонах та на околицях мют й сiл, вiдвiдуючи людсью помешкання [2,3].
Отже, збiльшенню чисельност лисицi в пiвденному регiонi Укра!ни сприяють фактори природного середовища, ландшафтш та клiматичнi умови, урбанiзацiя та рiзке зниження iнтенсивностi полювання на даний вид [3,4].
За даними Одеського, Микола!вського i Херсонського обласних товариств мисливщв та рибалок, з року в рж зростае популящя вовка. Вщповщно пiдвищуеться його роль як джерела збудника сказу, що являе загрозу не лише для тварин, але й для людей.
З наукових джерел вщомо, що активiзацiя первинних осередюв сказу вщбуваеться при збшьшенш чисельностi вовкiв i супроводжуеться iнтенсивним залучанням в коло циркуляцп вiрусу свiйських тварин, особливо собак [5,6].
© Пероцька Л.В., 2011
Метою нашо! роботи було вивчення ешзоотично! ситуаци щодо сказу тварин в Одеськш, Миколашськш та Херсонськш областях з 2006 до 2010 рр.
Матер1ал 1 методи. Матерiалами дослiджень були: акти ешзоотолопчних обстежень неблагополучних щодо сказу пункпв; статистичнi данi Головних управлшь ветеринарно! медицини в Одеськiй, Миколашськш та Херсонськш областях; рiчнi зв^и обласних державних лабораторiй ветеринарно! медицини.
При виконанш роботи користувались комплексним етзоотолопчним методом дослiджень.
Результати дослщження. Встановлено, що сьогоднi в пiвденному регiонi Укра!ни серед хижакiв родини собачих, вовк займае трете мшце пiсля лисицi та енотовидного собаки ( в деяких районах - друге), а зареестроваш випадки захворювання даного виду свiдчать про активне втягнення його в епiзоотичний ланцюг циркуляци вiрусу сказу на даних територiях.
За останнi роки значно збшьшилась популяцiя енотовидного собаки та, вщповщно, зросла значущiсть даного виду в якост додаткового резервуару збудника сказу в природi та джерела збудника шфекци.
Захворювання енотовидних собак тiсно пов'язане з захворюванням лисиць та вовюв за умови !х проживання на спiльних територiях.
Вищезазначене свiдчить про роль лисицi, як основного джерела збудника сказу в регюш, в той час невпинно зростае роль вовка та енотовидного собаки в етзоотичному процесс
Вивчення структури захворюваност тварин на сказ показало, що в Одеськт област1 за перюд з 2006 до 2010 р.р. захворшо 290 тварин чотирнадцяти видiв, з яких максимально представлеш: лисицi, коти, собаки та велика рогата худоба (91,1%). Iншi види (вовки, дрiбна рогата худоба, енотовидш собаки, куницi, борсуки, тхори, ондатри, ведмщь, свиня, кiнь) склали 8,9%.
В Миколатськт област1 за дослщжуваний перiод на сказ захворшо 266 тварин дев'яти вцщв, серед яких лисищ, коти, собаки та велика рогата худоба займають 95,5%, iншi види (дрiбна рогата худоба, вовки, кош, енотовидш собаки та кунищ) - 4,5%.
В Херсонськш област1 сказ виявлено у 695 тварин десяти вцщв, з яких максимально представлеш: лисищ, коти, собаки та велика рогата худоба (91,4%), iншi види (енотовидш собаки, дрiбна рогата худоба, кунищ, вовки, кош та тхори) склали 8,6%.
Викликае занепокоення кшьюсть захворших на сказ сшьськогосподарських тварин. В Одеськш, Миколашськш та Херсонськш областях за 2006 -2010 р.р. цей показник склав вщповщно 11,4%, 7,9% та 13,5% вщ загально! кшькост хворих тварин.
Значний вщсоток зареестрованих випадюв сказу у велико! та дрiбноl рогато! худоби i коней свщчить про можливi порушення правил утримання сiльськогосподарських тварин на територiях господарств та недостатнiй нагляд за ними в л^шх таборах й на пасовищах.
Вивчення рiчно! динамши захворюваностi тварин на сказ в швденному регiонi Укра!ни показало, що хвороба рееструеться щомкячно, але впродовж року видшяються пiки пiдйому. Отримаш результати вказують на вiдсутнiсть прямо! залежност сезонностi сказу домашнiх тварин вщ бiологiчних циклiв активностi диких м'ясо!дних. Чiтко виражена сезоннiсть сказу не встановлена, вона набула швидше розмитого сезонного характеру.
Господарська дiяльнiсть людини тягне за собою антропогенно обумовлену еволюцш природних осередюв, наслiдком цього е формування природно-антропургiчних (перехщних) осередкiв. В них хазяями збудника можуть бути як дикi тварини, так i синантропнi або свшсью. В таких осередках епiзоотичний процес хоч i визначаеться закономiрнiстю популяцшно! бюлогл, але в той же час залежить вiд господарсько! дiяльностi людини. Передумовою для виникнення таких осередюв е деюлька причин, зокрема синантротзащя диких та здичавiння свшських тварин. В даному випадку ми можемо погодитись з сучасними науковцями, яю розглядають це явище як новий сучасний етап еволюци ешзооти сказу.
Висновки
1.На пiвднi Украши, поряд з лисицею, зростае роль вовка, як додаткового резервуару та джерела збудника сказу в природа
2. У структурi захворюваност тварин на сказ в уах областях максимально представлеш лисищ, коти, собаки та велика рогата худоба.
З.Ч^ко виражену сезоншсть сказу, пов'язану з бюлопею лисицi, не встановлено.
Л1тература
1. Пероцька Л. Особливост перебiгу епiзоотичного процесу сказу тварин в швденному регюш Украши / Л. Пероцька // Аграрний вюник Причорномор'я. -2006. - С. 7-13.
2. Падалка О.В. Динамжа ешзоотичного процесу та напружешсть етзоотично! ситуаци щодо сказу в рiзних регiонах Укра1ни / О.В. Падалка // Аграрний вкник Причорномор'я. - 2003. - С. 46-53.
3. Макаров В.В. Состояние и возможные направления развития центрально-европейского суперареала бешенства / В.В. Макаров // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №6. - С. 6-8.
4. Гришок Л.П. Дию тварини - джерело збудника сказу / Л.П. Гришок, З.Р. Троценко, О.В. Падалка // Ветеринарна медицина Украши. - 2004. - №9. - С. 1517.
5. Бусол В.О. Етзоотична ситуащя зi сказу тварин в крашах Свропи / В.О. Бусол, В.М. Горжеев, А.С. Роговський // Науковий вюник Нащонального аграрного ушверситету. - К., 2001. - №42. - С. 152-157.
6. Шевченко Л. С. Экологические предпосылки формирования очагов бешенства природного типа в УССР / Л. С. Шевченко. Ю.Н. Щербак // Вестник зоологии. - 1980. - №4. - С. 64-69.
Summary L.V. Perotskaya
SOME PECULIARITIES OF RABIES EPIZOOTOLOGY OF ANIMALS IN THE
SOUTH OF UKRAINE.
Epizootological situation as concerned the rabies of animals in the south of Ukraine is still tense. Together with the fox the role of the wolf as the additional reservoir and the source of rabies agent in nature. In the structure of rabies diseased animals are represented by foxes, cats, dogs and cattle.
Key words: rabies, epizootic situation, main source of rabies agent, the structure of animals' rabies disease.
Рецензент - д.б.н., проф. Куртяк Б.М