Моніторинг поширення вірусу сказу серед диких та свійських тварин Дніпропетровщини Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

In the experiment, in addition to survival streptomycete studied changes mortoni signs. If you make spores of the strain P-29 under the corn germ in the amount of 14.1 ± 0,03) • 107 CFU/ml was observed an increase in the root length average of 33% throughout the observation with the maximum length on the 19th day of the experiment. With the length of the roots increased their weight, the value of which increased by an average of 26%. Also supervised the changes that have occurred in the ground part of the plant. Thus, over the period of the experiment, the length of the coleoptile in seedlings increased by 22% and weight by 32%. In General, observed increase of weight of plants 64%.

It should be noted that with the increase of biometric parameters of the plants were observed changes in enzymatic activity. So, the peroxidase activity of roots was increased because of the presence of spores in the rhizo-sphere streptomycete 10-15% in comparison with the control.

Keywords: streptomyces, growth stimulate activity.

Рецензент — проф. Лихолат Ю. В.

Стаття надшшла 15.01.2017 року

© Парасочка Л. Г., Зубарева I. М., Вшнков А. I.

УДК 619.619.98:578.824.11:615.372

Парасочка Л. Г., Зубарева I. М., BiHHiKOB А. I.

МОН1ТОРИНГ ПОШИРЕННЯ В1РУСУ СКАЗУ СЕРЕД ДИКИХ ТА СВ1ЙСЬКИХ ТВАРИН ДН1ПРОПЕТРОВЩИНИ

Днтропетровський нацюнальний ушверситет iM. Олеся Гончара

(м. Днтро)

microviro@ukr.net

Дану роботу виконано у межах держбюджетно! теми «Структурно-функцюнальы властивост при-родних мiкроорганiзмiв та мехаызми бюлопчно'! дм мiкробних препара^в», № 1-294-15.

Вступ. Сказ - це небезпечна хвороба, яка займае особливе мюце серед Ыфекцмних хвороб тварин, так як викликаеться вiрусом Rabies virus. Хвороба небезпечна i за рщюсними винятками призводить до смертельних наслщюв. 1нфекщя поширюеться через укуси або подряпини вщ заражених тварин. Вiрус вражае мозок, що призводить до незвичайно!, часто агресивно!, поведшки заражено! тварини [1,2].

У кра!нах, що розвиваються близько 90 або бть-ше вщсотюв випадюв сказу у людей викликан укусами собак. Але, наприклад, у США, сказ собак було в значнм мiрi усунено в результат вакцинацп тварин iз подаль-шим контролем. За останн роки в Укран склалась, в результат певних обставин, дуже складна етзоотична ситуацiя щодо сказу, так як саме епцентр враження н фек^ею знаходиться на територй' нашо! кра!ни.

З 2015 року в област рiзко ускладнилась етзоо-тична ситуа^я зi сказу. В порiвняннi з 2014 роком за-хворюванiсть на сказ серед тварин зросла бтыш ыж в 2 рази, 37 випадюв проти 16. Сказ рееструвався в 34 населених пунктах, в 2014 роц - в 15 населе-них пунктах. Серед захвортих на сказ тварин собаки складають - 32,4% (12 випадюв), коти - 27,0% (10 випадюв), лисиц - 10,8% (4 випадки), стьськогос-подарськi тварини - 29,4% (11 випадюв).

За даними державно! санггарно-епщемюлопч-но! служби Укра!ни серед джерел зараження сказом домiнуюче мiсце займаюсь коти - близька 40,8%, на другому мющ собаки - 34,4%, далi лисиц - 17,1%, 7,7% припадае на таких тварин як кажани та mini види. За останн 10 роюв в Укра'|ы щорiчно реестру-еться зростання етзоотп сказу: 1995 р. - 351 випа-док, 1998 р. - 766 випадюв, 2000 р. - 1580 випадюв,

2003 р. - 2009 випадюв, 2006 р. - 2039 випадюв i в 2007 роц - 2929 випадюв [8].

Незважаючи на зменшення юлькост випадкiв сказу в I кварталi 2008 року в Ки!всьюй, Житомир-ськiй, Кiровоградськiй областях та в цтому в Укран в порiвняннi з 2007 роком !х кiлькiсть збiльшилася майже на 30%. В 1 пiврiччi 2008 дiагностовано 1026 випадкiв проти 781 за вщповщний перiод минулого року. Особливо напруженою етзоотична ситуацiя за-лишаеться в Донецькiй, Полтавськiй, Сумсьюй, Запо-рiзькiй, Херсонськiй та Хмельницьюй областях [8].

Непроста епiзоотична ситуаця спостерiгаеться i в iнших кра!нах свiту. У 70-80-х роках минулого столгг-тя сказ був поширений на територi! близько 28 кра!н бвропи. У Нiмеччинi, Австрi!, Францп щорiчно дiа-гностували вiд 780 до понад 9000 випадюв захворю-вання. Впровадження в комплекс протиетзоотичних заходiв перорально! антирабiчно! iмунiзацi! лисиць, починаючи з 1983 року, внесло кардинальн змЫи до епiзоотично! карти бвропи. Як наслщок - в 2000 рощ в Нмеччиы було виявлено всього 192 випадки захво-рювання, у Францп - 5, в Австрп - 2 випадки.

Таким чином, дана тематика е актуальною для Укра!ни, в тому чист i для Днтропетровсько! область

Мета дослiдження. Провести аналiз розповсю-дження сказу серед свiйських та диких тварин у Ды-пропетровсько! областi.

Об'ект i методи дослщження. Роботу було виконано у межах науково-дослiдно! лабораторi! на кафедрi мiкробiологi!, вiрусологi! та бiотехнологi! Днтропетровського нацiонального унiверситету iм. Олеся Гончара. В якост об'екта в данм роботi вико-ристовуеться мозок тварин, пщозртих на заражен-ня вiрусом сказу. Для видiлення вiрусу використову-ють метод бiологiчно! проби на бтих мишах [5].

Тест щеплення мишi, незважаючи на свою простоту, багато в чому залежить вщ точност його виконан-

ня. Б^ мишi обох статей та рiзного вiку однаково сприйнятливi до вну-трiшньомозковоí iнокуляцií вiрусу сказу, але найбiльш сприйнятливi для зараження саме мишi - сосун-цi. Для iнокуляцií мишей готували матерiал iз рiзних частин головного мозку iнфiкованоí тварини. Части-ни мозку мехаычно подрiбнювали у керамiчнiй ступцi з додаванням фiзiологiчного розчину, або вико-ристовували середовище Хенкса. Необхщно отримати суспензiю кон-центра^ею не менше, нiж 10-20%. Отриману суспензю центрифугу-вали та вщстоювали до повного осiдання великих часток. Отриману прозору надосадову рщину переносили в пробiрки з подальшим додавання стрептомщину та пенiцилiну. Далi проводили шкубування протягом 30 хв. при тем-пературi 20°С. Для постановки проби використовува-ли 6-10 тварин. Зараження проводили пщ наркозом шляхом Ытрацеребрального введення тддослщним мишам пщготовлено!' суспензií. Разова доза Ыфек-цмного матерiалу для однiеí мишi становить 0,03 мл суспензп. ^ддослщних тварин перемщали у клiтку та вели спостереження за IX станом кожен день [4,5].

Перюд спостереження за шфкованою твариною складае не менше 28 дiб пiсля щеплення. Загибель тддослщних тварин свiдчить про наявнють шфек-цií. Головний мозок загиблих тварин дослщжували методом флуоресцентних антитт. Для дослiдження використовували як прямий, так i непрямий метод, але бтьша перевага надаеться методу прямо!' iму-нофлуоресценцií. Спочатку готували мазки, або монокультуру iз замороженого головного мозку по-мерлих тварин на знежирених предметних скельцях. ^сля чого препарат фксували у ацетонi протягом 1-4 годин. Далi мазки на скельцях повнютю вису-шували та обробляли флуоресцюючими полкло-нальними антинуклеокапсидними антиттами Ому-нофлуоресцентний реагент). Реагент являе собою кон'югант, який виготовляеться зi специфiчних по-лiклональних антитт !дй классу до нуклеокапсиду антигену вiрусу i флуоресцеíну iзоцiанату.

Вихщний реагент розводили 0,01 М фосфатым буфером до необхiдноí концентрацií. Розчин реагенту повнютю наносили на поверхню препарату та помщали препарат у термостат на 30 хв. при темпе-ратурi 37°С [6].

Пiсля iнкубацií предметнi скельця ополюкували та промивали фосфатним буфером, тсля чого пре-парати мiкроскопували та вивчали за допомогою люмiнiсцетноí мiкроскопií. В разi виявлення антигену вiрусу спостерiгали зеленувате, або зеленувато-ко-ричневе свтння, яке локалiзувалось як в нейронах, так i поза ними. Хворобу можна дiагностувати в разi наявностi в полi зору мiкроскопу не менше 10 гранул.

Проведення експерименту здiйснювалось iз до-триманням принцитв бiоетики, що викладенi у Хель-синськiй декларацií Всесвiтньоí медичноí асоцiацií про гуманне ставлення до тварин, а також згщно до Закону Укра1ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводжен-

Динамiка ктькост захворiлих сказом тварин у Днiпропетровськiй областi за 2005-2013 рр.

ня» вщ 15.12 2009 р. № 1759-У! та «Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах» (Киíв, 2001). Результати дослщження та Гх обговорення.

В данiй роботi проводився моыторинг ситуацií вiд-носно поширення вiрусу сказу в перiод 2005-2013 роки на територп Днiпропетровськоí областi. Спостереження проводились в таких районах: Апос-ттвский, Василькiвський, Верхньоднiпровський, Дыпропетровський, Криворiзький, Криничанський, Магдалинiвський, Межiвський, Нкопольський, Но-

Таблиця 1.

Показники прояву ешзоотичного процесу сказу в районах Дшпропетровсько'Г област1 в 2009-2013 роках

№ п/п Адмшютративш райони Захвор1ло тварин

Абс.число %

1. Апостол1вський 9 1,55

2. Васильювський 39 6,71

3. Верхньоднтровський 18 3,1

4. Днтропетровський 33 5,68

5. Кривор1зький 17 2,93

6. Криничанський 21 3,61

7. Магдалишвський 66 11,36

8. Меж1вський 45 7,75

9. Нкопольський 15 2,58

10. Новомосковський 26 4,48

11. Павлоградський 32 5,51

12. Петриювський 34 5,85

13. Петропавл1вський 25 4,30

14. Покровський 15 2,58

15. П'ятихатський 47 8,09

16. Синельник1вський 39 6,71

17. Солонянський 19 3,27

18. Софпвський 2 0,34

19. Томак1вський 12 2,07

20. Царичанський 39 6,71

21. Широк1вський 14 2,41

22. Юр'Твський 14 2,41

Всього 581 100

вомосковський, Павлоградський, Петриювський, Петропавлiвський, Покровський, П'ятихатський, Си-нельникiвський, Солонянський, Со-фi!вський, Томакiвський, Царичан-ський, Широювський та Юр'!вський.

Аналiзувались зразки Ыфковано-го матерiалу вiд таких тварин: лисицу собаки, коти, куницi, велика рогата худоба (ВРХ), дрiбна рогата худоба (ДРХ) ^вщ кози), вовки, енотовидн собаки, бiлки, пацюки та хом'яки.

Отриман данi представленi графiчно (рис. 1).

Загалом на територп Дыпропе-тровщини в перiод 2005-2013 роки було зареестровано 1040 випадюв захворювання. Рiзкий пiдйом етзо-отп припадав на такi роки: 2007 рк, 2010 рiк та 2013 рк. Динам^ роз-повсюдження захворювання на сказ по районам Дни пропетровсько! областi приведено в таблиц (табл. 1).

Данi таблиц! 1 свщчать, що основна частина випадюв захворювання припадала на Магдалиыв-ський (11,36%), Межiвський (7,75%), П'ятихатський (8,09%), Синельниювський (6,71%), Царичанський (6,71%) та Васильювський (6,71%) райони областi. Загалом на долю цих райоыв припадае 47,33%, що складае майже половину усiх виявлених випадюв.

У Днтропетровсьюй областi в перiод з 2005 по 2013 роки було зареестровано зараження сказом, як у диких, так i у свмських тварин (рис. 2).

Згщно даних графiчно! шформацп домiнуюче мiсце займаюсь лисиц (34,1%) та коти (26,3%). Що стосуеться свмських тварин ВРХ займае близько 13%. При досконалому розгляданн динамки швазп вiрусом сказу встановлено, що у 2005 та 2007 роках домшуюча юльюсть заражених була серед диких тварин, а у 2006 та з 2008 по 2013 рк - у ко^в та собак. Проведено моыторинг вщносно розповсю-дження вiрусного сказу серед рiзних видiв як диких, так i свiйських тварин (табл. 2, 3).

Серед аналiзованих зразкiв 100% зараження було виявлено у куниць.

Серед аналiзованих зразюв не було виявлено зараження лише у ДРХ, представлено! козами.

Таким чином, загальна ситуаця по розповсю-дженню вiрусного сказу серед тварин е досить на-пруженою i тому потребуе подальшого та постiйного контролю. Так, у 2014 роц на територп област було зареестровано 70 випадюв сказу серед тварин. У загальнм структурi епiзоотi! 10-ти % вщповщали 7 випадкiв «мiського» сказу. Основним резервуаром збудника сказу у диюй природi на територi! Ды-пропетровсько! областi залишаеться руда лисиця (38,6%). З початку 2015 року на територп област був зафксований 21 випадок iнвазi! вiрусом тварин у таких районах: Новомосковський, Межiвський, Магдалиывський та Петрикiвський.

Висновки

1. Встановили, що найбтьше поширення вiрус-ного сказу зафiксовано в перюд 2005-2007 рр. саме

Рис. 2. Структура захворюваност1 тварин сказом у Дшпропетровськш

област1.

Таблиця 2.

Результати анал1зу зразк1в мозку диких тварин

Тварини Кшьюсть дослщжених зразк1в Позитивы, %/п

Вовки 2 0/0

бнотовидш собаки 3 33/1

Лисиц1 47 17/8

Хом'яки 2 0/0

Бшки 3 0/0

Куниц1 2 100/2

Примiтка: п — юлькють позитивних зразкiв. Таблиця 3. Анал1з розповсюдження в1русу сказу серед св1йських тварин

Тварини Кшьюсть досл1джених зразюв Позитивы, %/п

Коти 24 17/4

Собаки 26 19/5

ВРХ 13 23/3

ДРХ 3 0/0

Примiтка: п — кiлькiсть позитивних зразюв.

серед диких тварин, а у 2006 та в перюд з 2008 по 2013 рр. у ко^в та собак.

2. Загалом етзоотична ситуаця в Днтропетров-сьюй областi нестабiльна та характеризуемся рiзки-ми пiдйомами та спадами.

3. Домшуючим джерелом iнвазi! вiрусом е лисицi (близько 34,1%).

4. Основна частина випадюв захворювання припадала на Магдалиывський (11,36%), П'ятихатський (8,09%), Межiвський (7,75%), Василькiвський (6,71%), Синельниювський (6,71%) та Царичанський (6,71%) райони области на долю яких припадае 47,33%, що складае майже половину усiх випадюв.

Перспективи подальших досл1джень. На пщ-ставi отриманих результа^в слiд обов'язково про-водити моыторинг ефективностi профiлактичних заходiв щодо подолання вiрусу сказу у Днтропе-тровськiй областi.

Лiтература

1. Атамась В.Я. Особливост етзоотологп сказу тварин в твденних областях УкраУни / В.Я. Атамась, Л.В. Петроцька, С.1. Масленiкова // Аграрний вюник Причорномор'я. — 2008. — Вип. 42. — С. 8-12.

2. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология / Л.Б. Борисов, А.М. Смирнов, И.С. Фрейдлин. — М., Мир, 1999. — 342 с.

3. Бусол В. Етзоотолопчний мошторинг. Сказ / В. Бусол, В. Горжеев, В. Постой // Ветеринарна медицина УкраУни. — 2002. — № 4. — С. 8-11.

4. Бучнев К.Н. Методы диагностики бешенства / К.Н. Бучнев. - Алма-Аты: Тенгиз, 2002. - 112 с.

5. Ваненков М.В. Диагностика и эпизоотология бешенства / М.В. Ваненков, Б.А. Десятников // Ветеринария. - 1992. - № 1. - С. 23-24.

6. Иванов А.В. Эпизоотологический и иммунологический надзор за бешенством / А.В. Иванов, М.А. Хисматуллина // Ветеринарный врач. —2008. — № 4. - С. 8-10.

7. Ильин В.Ю. Бешенство / В.Ю. Ильин. - Киев: Наукова думка, 1988. - 156 с.

8. Носенко О.В. Поширення вiрусного сказу серед тварин у Дшпропетровсьюй област / О.В. Носенко, М.М. Нконова, О.В. Крисенко, Т.В. Скляр, А.1. Вшнков // Вюник проблем бюлогп i медицини. — 2015. — Вип. 2 (3). — С. 277-280.

9. Seda Dagar Rabies suspected animal contact cases in a city with animal husbandry and the appropriateness of prophylactic procedures / Seda Dagar, Sibel Sahin, Deniz Oray, Arif Akkaya, Ahmet Kama, Gulsah Ucan // Turkish Journal of Emergency Medicine. — June 2015. — Volume 15, Issue 2. — P. 79-84.

УДК 619.619.98:578.824.11:615.372

МОН1ТОРИНГ ПОШИРЕННЯ В1РУСУ СКАЗУ СЕРЕД ДИКИХ ТА СВ1ЙСЬКИХ ТВАРИН ДН1ПРОПЕ-ТРОВЩИНИ

Парасочка Л. Г., Зубарева I. М., Вшшков А. I.

Резюме. Мета. Провести аналiз розповсюдження сказу серед свмських та диких тварин Дыпропетров-ськоУ областг

Методи. Використовували метод бюпроб на бтих мишах.

Результати. Встановили, що найбтьше поширення вiрусного сказу зафксовано в 2005-2007 рр. серед диких тварин, а у 2006 та в перюд з 2008 по 2013 рр. - у ко^в та собак. ДомЫуючим джерелом швазм вiрусом е лисиц (близько 34,1%). Найбтьше розповсюдження вiрусу виявлено у Магдалиывському райоы. Ключовi слова: сказ, поширення, бюпроба, iмунофлуоресценцiя.

УДК 619.619.98:578.824.11:615.372

МОНИТОРИНГ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ВИРУСА БЕШЕНСТВА СРЕДИ ДИКИХ И ДОМАШНИХ ЖИВОТНЫХ ДНЕПРОПЕТРОВЩИНЫ

Парасочка Л. Г., Зубарева И. М., Винников А. И.

Резюме. Цель. Провести анализ распространения бешенства среди домашних и диких животных Днепропетровской области.

Методы. Использовали метод биопроб на белых мышах.

Результаты. Установили, что наибольшее распространение вируса бешенства зафиксировано в 20052007 гг. среди диких животных, а в 2006 и в период с 2008 по 2013 гг. - у котов и собак. Доминирующим источником инвазии вирусом являются лисы (около 34,1%). Наибольшее распространение вируса обнаружено в Магдалиновском районе.

Ключевые слова: бешенство, распространение, биопроба, иммунофлуоресценция.

UDC 619.619.98:578.824.11:615.372

EPIZOOTIC MONITORING THE SPREADING OF RABIES AMONG WILD AND DOMESTIC ANIMALS IN DNIPROPETROVSK REGION

Parasochka L. G., Zubareva I. M., Vinnikov A. I.

Abstract. Rabies is an acute infectious viral disease of the central nervous system that affects all warm-blooded wild and domestic animals and humans.

The mortality rate is close to 100%. Rabies is caused by a neurotropic RNA virus, which belongs to the Lyssavirus genus of the family Rhabdoviridae.

The virus is found mostly in the brain, spinal cord, saliva glands, and saliva of the affected animals. In the nature, wild animals are reservoirs of the virus and they transmit the disease usually by biting and via saliva rich in the virus. Rarely, transmission by non-salivary routes has been recorded. These include aerosol transmission to humans in the laboratory and in bat-infested caves.

Most often, humans contract the disease from stray domestic animals. Animals contract the disease via wounds, when they are bitten by another animal infected with rabies.

Rabies is being detected in many European countries. Rabies is also found in Africa, the Near East, many Asian countries and Central and South America. The aims of the study were:

1) to analyse the epizootic status of rabies infections in domestic and wild animals in Dnipropetrovsk Region (2005-2013)

2) to determine regional specificity of the spread of the disease.

The prevalence of rabies in the animal population of Ukraine during the period of 2005-2013 was investigated. In 2005-2013, a total of 1 040 cases of rabies were diagnosed in Dnipropetrovsk Region and wild animals were infected more often than domestic animals.

According to the records, in 2008-2013 mostly cats and dogs were infected. It is shown that the peak incidence of rabies accounted for 2005 and 2010, respectively - 162 and 157 cases.

The immunofluorescence method and the mouse inoculation test were used to diagnose the disease. Rabies was diagnosed in 18.18% of domestic and in 18.64% of wild animals. The disease was found to be spread in all regions of Dnipropetrovsk Region. The largest centers of rabies infection were determined to be in the districts of Mahdalynivka, Vasylkivka, Piatykhatky, Tsarychanka, Mezhova. The highest number of rabies cases 66 was recorded in the Mahdalynivka district. Our results indicate a very uneven distribution of rabies infections and show that during 2005-2013 rabies was registered in the entire territory of Dnipropetrovsk Region.

The spread of rabies in the animal population creates a great danger to the public health. The results are a scientific basis for monitoring viral rabies and can be useful in the development of measures and to prevention the spreading of rabies.

Keywords: rabies, spreading, mouse inoculation test, immunofluorescence.

Рецензент — проф. Лихолат Ю. В. Стаття надшшла 25.01.2017 року

© Полянська В. П., Саргош О. Д., Полянський О. О. УДК 579. 61

Полянська В. П., Саргош О. Д., Полянський О. О.

ВИЗНАЧЕННЯ ФУНГ1ЦИДНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕФ1РНО1 ОЛИ

ЕВГЕНОЛУ ДЛЯ КУЛЬТУРИ ГРИБ1В ВИДУ ASPERGILLUS NIGER

ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я»

(м. Полтава)

microbiolumsa@gmail.com

Доотдження виконан в межах НДР кафедри ппени, екологи та охорони прац в галузi ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматолопчна академiя» м. Полтави «Наукове обфунтування профтактики негативного впливу окремих чинниюв довюлля на яюсть життя i стан здоров'я дггей в умовах геохiмiчноi провшцп», № державноУ реестрацп 0111U008522.

Вступ. Патогены гриби роду Aspergillus широко розповсюджен у природг Вони колоызують рiзно-манггы еконш i мешкають у природних репонах зем-но'У кул на уЫх материках. Асперпли, у широкому ро-зумЫы роду можуть бути ункальними патогенами i у той же час е сапробами. Вони е досить стмю до таких факторiв, як УФ-опромЫення, висок чи низьк тем-ператури [9,13]. Для боротьби iз спорами патоген-них грибiв використовуються токсичн для людини i тварин речовини, що можуть акумулюватися в орга-нiзмi i забруднювати навколишне середовище. За-стосування таких засобiв може сприяти виникненню патолопй, як пов'язан з еколопчними порушеннями i появою збудниюв стмких до лкарських хiмiопрепа-ра™. Тому прiоритетним i актуальним залишаеться пошук нових, ефективних, екологiчно безпечних ком-позицiй рослинного походження, до яких належать ефiрнi олii. Речовини рослинного походження не викликають резистентной мiкроорганiзмiв, алер-гiчних, iмунотоксичних i мутагенних ефектiв навiть у разi тривалого застосування [6,7,9]. Так, В.В. Нкола-евський всебiчно дослiдив бтьшють вiдомих ефiрних олiй не лише з точки зору Ух бактерицидно'! дii, а й з боку впливу на макрооргаызм. Було виявлено, що найбтьш виражена антимiкробна активнють при-

таманна ефiрнiй ол^ монарди дудчастоУ та базилiку евгенольного, а також експериментально було доведено вщсутнють негативного Ух впливу на макроор-гаызм [6]. Встановлено фунгщидний вплив водного екстракту з надземноУ частини Monarda didyma вщ-носно фггопатогенного гриба Fusarium oxysporum. Антигрибковi властивостi екстрактiв рослин обумов-леы передусiм кiлькiсним i якiсним складом ефiрних олiй, якi синтезують рослини [3]. Евгенол i карвакрол - складовi багатьох ефiрних олiй, видтеы як окремi препарати й рекомендовав для лiкування орального кандидозу. Необхщы подальшi дослiдження Ух фар-макоюнетичних i токсикологiчних властивостей. Евгенол i карвакрол не викликають отруення в щурiв у терапевтичних дозах [12].

Мета дослщження. Визначення мiнiмальноУ пригнiчуючоУ концентрацiУ ефiрноУ олiУ евгенолу для культури грибiв виду Aspergillus niger.

Об'ектi методи дослщження. В якост основноУ дослiджуваноУ речовини використовували ефiрну олiю евгенолу (виробник ЗАО «О6З ВладМиВа», Россия). Видтення та iдентифiкацiю грибiв Aspergillus niger, проводили за загальноприйнятими методиками. Визначення чутливос^ грибiв до евгенолу здмснювали диско-дифузiйним методом. Кiлькiсне визначення м^мальноУ пригнiчуючоУ концентрацiУ (МПК) ефiрноУ олiУ евгенолу для культури грибiв до^джували за допомогою метода послiдовних макророзведень [5]. Протигрибкову дт ефiрних олм краще оцiнювати у рiдких середовищах, оскiльки гiдрофобна природа бiльшостi компонен^в ефiрноУ олiУ перешкоджае однорiдному