CC BY
123
УДК 578.76+578.824 Гальчанська О. А., Воронкова О. С.
АН АЛ 13 Р03П0ВСЮДЖЕННЯ В1РУСУ СКАЗУ
Днтровський нацюнальний университет ¡мет Олеся Гончара (м. Днтро)
4iksa00@rambler. ru
Доогмдження виконаы у рамках реал1заци за-вдань держбюджетно! теми N° 1-294-15 «Структурно* функцюналы-ii властивост1 природних мкро-бюценоз1в та мехаызми бюлопчно! дм мкробних препарат1в».
Be туп. Вперше термЫ «рабдов1руси» був засто-сований на засщаны М1жнародного комггету з так-сономи у 1971 р. для позначення родини BipyciB, що мають куле- або паличкопод1бну форму, стральний нукпеокапсид, оточений оболонкою з поверхневими виступами (шипами) [2]. У родину рабдов1рус1в було включено близько 60 BipyciB з р1зними бюлопчними властивостями. У 1975 р. родину роздтили на три роди: Vesiculovirus (Bipyc везикулярного стоматиту), Lyssavirus (Bipyc сказу) i рабдов1руси рослин [4].
Рщ Lissavirus вкпючае числены Bipycn, под1бы в антигенному вщношены, але pi3Hi за спектром ха-зя1в, в1рулентнютю, ¡нфекцмним титром, адаптацм-ними властивостями, здатнютю до утворення цито-плазматичних вкпючень (ттьця Herpi) [10].
Рабдов1руси екпадають велику групу BipyciB, що вражають теплокровних тварин, комах (що е пе-реносниками) та рослини. У патологи людини велику роль грають рабдов1руси теплокровних роду Vesiculovirus, яю переносяться комахами та роду Lyssavirus, яю не мають переносниюв.
Поширення сказу на сьогоды залишаеться акту-альним питаниям, що пов'язано з високою контап-ознютю BipycyTa його циркуляц1ею у тварин, зокре-ма у KOTiB, собак, велико! рогато! худоби та лисиць i значною частотою виявлення випадюв заражения цих тварин щороку, значна частина з яких призво-дила до ¡нф1кування людей. У евгп щор1чно понад 55 тисяч oci6 помирають вщ сказу, з них близько 60% не зверталися за медичною допомогою. У цтому близько третини випадюв захворювання пов'язано ¡з заражениям вщ диких тварин (найчастше лисиц1 i вовки) i бтьше 70% - вщ домашыхтварин [4,6].
Циркуляц1я сказу в Укра!ы також становить певну загрозу. Так, за останы 15 роюв сказом в Укра!ы хво-рти у десять pa3iB часттше, ыжза попереднм подг бний пром1жок часу. У 2013 р. в Укра1ы виявили niB-тори тисяч1 випадюв сказу у тварин. Людей, хворих на сказ, у цьому жроц1 зареестрували 14 oci6. У 2012 р. було 10 випадюв, у 2011-8.
В даний час добре BiflOMi основы мехаызми поширення сказу, ¡снують вельми надмы засоби про-фтактики хвороби i розроблена стратепя боротьби з ¡нфекцюю, однак, попри все сказ не вдаеться по-внютю викоренити, тому важпивим завданням ли-шаеться його постмний моыторинг для запоб1гання масового заражения [1,3].
Мета досл1дження. На пщстав1 даних лабора-торнихдоогмджень проанал1зувати розповсюдження рабдов1руЫву Днтропетровсьюй областг
Об'ект I методи дослщження. Роботу було ви-конано на баз! Днтропетровсько! репонально! державно! лабораториветеринарно! медицини.
Для встановлення ¡нф1кування в1русом сказу до-слщжували мозок тварин, пщозртих на заражения. Всього було обстежено 101 зразюв, що отримаы вщ лисиць - 25, собак - 20, кот1в - 18, велико! рогато! худоби (ВРХ) - 15, юз - 9, бток - 7, куниць - 4 та енотовидних собак - 3. 3 головного мозку вщбирали проби з таких дтянок мозку: кори великих твкуль, мозочку, довгастого мозку та амонового рогу. Для виявлення в1русу використовували метод бюлопч-но! проби на бтих мишахта метод флюоресцентних антитт (МФА). Пщ час проведения методу бюлопч-но! проби на бтих мишах виявляли в1рус з бюма-тер1алу вщ хворих або загиблих тварин ¡нокулящею патолопчного матер1алу бтим мишам з подальшою його щентифкац1ею у МФА [7].
Для доогмдження брали вщ 6 до 10 бтих мишей вком 3-4тижы та вагою 12-14 г або вком два ды вщ народження. Пщготовлену суспенз1ю вводили ¡н-трацеребрально у доз1 0,03 мл для мишей вком 3-4 тижыв або 0,02 мл для мишей вком 2 днг Головний мозок вщ мишей, що загинули, починаючи з четвер-то! доби пюля ¡нфкування досл1джували методом флюоресцентних антитт. Для прискорення отри-мання результате доогмджували головний мозок новонароджених мишей на 5, 7, 9, 11 день пюля ¡нокуляци. Негативний д1агноз на сказ встановлю-вали лише по заюнчены 30-денного строку спосте-р1гання, якщо не вщбувалося специф1чно! загибел1 мишей [5,9].
Виявлення в1русу сказу методом флуоресцент-них антитт (МФА) виконували з використанням люмЫюцентно! мкроскопи при застосуваны м1че-них флуоресце!ызотюц1анатом полклональних або сум1им монокпональних антитт (Ф1ТЦ-кон'юганти). Для виконання дослщжень готували вщбитки або мазки ¡з св1жо-замороженого головного мозку тварин (амонового рогу, мозочка, кори великих твкуль, довгастого мозку). 3 кожно! дтянки мозку готували не менше двох вщбитюв або мазюв. Як контрольний зразок використовували мазки або вщбитки ¡з гото-вих контрольних препарат1в, також часто використовували мазки здорових мишей. Позитивну вщпо-вщь на наявнють антигену в1русу сказу констатували при виявлены яскраво-зеленого евтння гранул (не менше 10) у деюлькох полях зору м1кроскопу за умов вщеутностг специф1чного св1т1ння у контрольних не-гативних препаратах та наявност1 типових гранул у контрольних позитивних препаратах. У пофарбо-
ваних препаратах власне тканина мозку св1титься тьмяним Ырувато-жовтим, зе-ленуватим або зеленувато-коричневим кольором. Якщо позитивна флуоресцен-ц1я була вщсутня в тих випадках, коли до-слщжуеться тварина, яка мала контакт з людиною, проводили бюпробу на бтих мишах [7,8].
Результати дослщження та Тх об говорения. При обстежены 101 зразку бю-лопчного матер1алу вщ тварин з пщозрою на сказ було пщтверджено 58 випадюв ¡н-ф1кування, що склало 57,4% (рис. 1). Слщ вщм1тити, що у МФА було виявлено 49 випадюв заражения \ ще 9 визначено ¡з вико-ристанням бюпроби \ надал1 пщтверджено у МФА. У 43 випадках не було пщтверджено д1агноз сказ (42,6%).
У 2016 р. в Днтропетровсьюй репо-нальнм лаборатори ветеринарно! медици-ни дослщили на сказ 101 зразок патолопч-ного матер1алу вщ 12 р1зновид1в тварин, з яких 58 виявилися позитивними (рис. 2). За результатами анал1зу встановлено, що головною групою ризику е лисицу частка яких склала 18 (31,1%) позитивних результате. Також встановлено, що хворими були 12 (20,7%) собак, 8 (13,8%) особин з велико! рогато! худоби, 8 (13,8%) кот1в, 7 (12,1%) бток, 2 (3,4%) енотовидних собаки, 2 (3,4%>) кунищта 1 (1,7%) коза.
Отже, можна констатувати, що частота виявлення випадюв серед свмських тварин та диких була практично однаковою, що вказуе на значы ризики ураження населения. Водночас, слщ вщм1тити, що го-ловну трупу ризику в оточены людини ста-новлять безпритульы тварини [6,9], понад 75% патолопчного матер1алу вщ кот1в та собак отримано саме вщ таких особин.
Еп1зоотична ситуац1я з1 сказу в Дыпро-петровсьюй област1 залишаеться досить напруженою та характеризуеться сутте-вим розвитком егмзооти, що розпочалася ще у 2000 р. [4,9]. Анал1з частоти виявлення в1русу сказу в Днтропетровсьюй област1 у перюд 2010-2016 рр. дозволив встановити, що найбтьший спалах сказу стався у област1 у 2010 р. (рис. 3), коли було виявлено 157 випадюв.
У 2011-2012 рр. частота виявлення випадюв сказу знизилася до 45-51 випадюв вщповщно. Менший пор1вняно з 2010 р. спалах мав мюце у 2013 р., коли виявили 98 випадюв, пюля чого спостер1гаеться стмка тенденц1я до зниження кшькосгп випадюв до 58 у 2016 р. Загалом слщ вщмг тити, що вказаний показник е довол1 висо-ким \ свщчить про значы ризики ураження населения.
Задпя встановлення особливих ризи-юв виконували анал1з частоти виявлення
£ 40 *
30
0
.5 20
1 ю
негативш результати позитив^ МФА позитивш за п|дтвсрдження
бюпробою бюпроби за МФА
Рис. 1. Результати дослщження зразюв з застосуванням методу флуоресцентних антитш.
1,7%
12,1% 3,4% 3,4% 13;
13,8%
31,1%
В Коти (п=18)
ЕЗ Собаки (п=20)
0 Лисиц1 (п=25)
В ВРХ(п=15)
■ Кози(п=9)
В Бтки (п=7)
Я ёнотовидш собаки(п=3) В Куниц1 (п=4)
Рис. 2. Вщсоткове сшввщношення проанал1зованих зразюв тканин мозку тварин.
160 140 120 100 80 60 40 20 0
98
78 76
::::: ::::: ::::: ::::: 58
4Ь щ
::::: :::::
2010 р1к 2011рт 2012 р1к 2013 р[к 2014 р1к 2015 р1к 2016 р1к
Роки проведения дослщжень
Рис. 3. Частота виявлення випадюв сказуу 2010-2016 рр.
ю 9 8 7 6 5
4 -3 -2 1 -
П7011 П 7017 Г17ПП И7П14 П7Щ5 ГЭ7016
И
ш
и
# # # # # # # # # # Ч»° ¿О ^ ч^ 4«° ^ Ч®^ ¿Р ^ 4«° > ^ Ч»С ^ Ч«1- -'ч»*-
- О*
Райони ДнтропетровськоУ обласл
Рис. 4. Дослщження частоти виявлення випадюв вфусного сказу по районах ДнтропетровськоУ област1 за 2011 -2016 рр.
випадюв сказу у р1зних районах Днтропетровсько! област1 (рис. 4).
Визначено, що районами найбтьшого ризику були Васильювський, П'ятихатський та Магдалиыв-ський райони, де сумарна юльюсть випадюв у перг од 2011-2016 рр. становила 33, 31 та 30 вщповщно. Максимальну ктькють випадюв на р1к — 10 виявлено у 2012 р. у Синельниювському та Юривському районах, що вказуе на потребу постмного моыторингу за поширенням в1русу, який виявляеться у вс1х районах область Районом найменшого ризику е Дыпропе-тровський, де за дослщжеы роки виявлено всього 8 випадюв сказу. Районами вщносно низького ризику е Павлоградський, Покровський та Софивський, де частота виявлення випадюв сказу щороку становить в середньому 2-3 випадки.
Висновки
1. Пщтверджено високу ефективнють викорис-тання двох метод1в виявлення сказу - методу флу-оресцентних антитт та бюпроби на бтих мишах: серед загально! ктькосгп дослщжених зразюв (101)
позитивний результат був виявлений у 58 випадках, при цьому методом флуоресцентних антитт - 49 випадюв заражения, а методом бюпроби на бтих мишах - ще 9 випадюв додатково.
2. Встановлено, що найнижчий показник виявлення в1русного сказу спостеркався у Дыпропе-тровському району де за перюд 2011 -2016 рр. виявлено 8 випадюв ¡нфкування. Районами найбтьшого ризику е Васильювсьюй, П'ятихатсьюй та Магдали-ывсьюй.
3. Ретроспективний анал1з поширення в1русного сказу у Днтропетровсьюй области показав на стмку тенденц1ю до зниження юлькост1 випадюв ¡нф1куван-ня щороку, починаючи з 2013 р.
Перспективи подальших дослщжень. В1рус сказу викпикае одне з найбтьш тяжких уражень лю-дини ¡тварин \ становитьзначну загрозужиттю, тому його моыторинг е необхщним елементом для роз-робки ефективних заход1в профтактики розповсю-дження в1русу шляхом виявлення труп ризику заражения та репоыв з високою частотою поширення.
/Нтература
1. Aksenova Т.Д. Kul'tivirovaniye vaktsinnogo virusa beshenstva v liniyakh perevivayemykh kletok zelenoy martyshki / Т.Д. Aksenova, Yu.Kh. Khapchayev, V.T. Mironova //Voprosy virusologii. - 1991. - № 5. - 43 s.
2. Belousova R.V. Veterinarnaya virusologiya / R.V. Belousova, E.A. Preobrazhenskaya, I.V. Tret'yakova. - M: KolosS, 2007. -424s.
3. Gulyukin A.M. Puti usovershenstvovaniya meropriyatiy po bor'be s beshenstvom /А.М. Gulyukin //Aktual'nyye voprosy infektologii. -2007. -№ 12. - 17s.
4. Golovko M.A. Rol' i mistse molekulyarno-biolohichnykh metodiv pry diahnostytsi skazu / M.A. Golovko //Veterynarna medytsyna. -2009. - № 4. -S. 135-138.
5. Dzhupina S.l. Klinicheskoye proyavleniye beshenstva u zhivotnykh / S.l. Dzhupina, A.V. Zavodskikh // Veterinariya. - 2002. -№6. -S. 9-10.
6. Dovidnyk likarya veterynarnoyi medytsyny / P.l. Verbyts'kyy, P.P. Dostoyevs'kyy, V.O. Busol [ta in.] / Za red. PI. Verbyts'koho, P.P. Dostoyevs'koho. - K.: Urozhay, 2004. - 1280 s.
7. Diagnostika i profilaktika beshenstva zhivotnykh / A.B. Ivanov, H.A. Khismatullina, R.Kh. Yusupov [ta нп.]. - M: FGNU Rosinformagrotekh, 2007. - 60 s.
8. Potots'kyy M.V. Skaz / M.V. Potots'kyy //Veterynarna medytsyna Ukrayiny. - 2001. - № 3. - 25 s.
9. Romanenko O.A. Suchani vymohy shchodo laboratornoyi diahnostyky skazu tvaryn / O.A. Romanenko, Zh.M. Drozhzhe // Veterynarna medytsyna. -2008. - № 91. -S. 391-395.
10. Shafayeva P.C. Reproduktsiya virusa beshenstva vku l'tu re perevivayemykh kletok Vero /P.C. Shafayeva, A.B. Frolova //Tsitologiya. -2008. - № 6. -S. 587-588.
УДК 578.76+578.824
АНАЛ13 РОЗПОВСЮДЖЕННЯ В1РУСУ СКАЗУ Гальчанська О. А., Воронкова О. С.
Резюме. Встановлено, що використання одночасно двох метод1в лабораторно! д1агностики сказу - методу флуоресцентних антитт та бюпроби на бтих мишах - е ефективною методикою постановки надмного д1агнозу: серед загально! юлькостг дослщжених зразюв вказаними методами у 2016 р. пщтверджено 58 випадюв ¡нфкування. Найнижчий показник виявлення BipycHoro сказу у перюд 2011-2016 рр. спостеркався у Днтропетровському району найвищ1 у Васильювському, П'ятихатському та Магдалиывському районах. Ретроспективний анал1з поширення BipycHoro сказу у Днтропетровсьюй области вказуе на наявнють n¡KÍB захворюваност1 у 2010 та 2013 рр. та наступний спад до тепершнього часу.
Ключов1 слова: Bipyc сказу, частота виявлення, тварини, бюпроба, метод флуоресцентних антитт.
УДК 578.76+578.824
АНАЛИЗ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ВИРУСА БЕШЕНСТВА Гальчанская А. А., Воронкова О. С.
Резюме. Установлено, что использование одновременно двух методов лабораторной диагностики бешенства - метода флуоресцентных антител и биопробы на белых мышах - является эффективным для постановки надежного диагноза: среди общего количества исследованных образцов указанными методами в 2016 г. подтверждено 58 случаев инфицирования. Самый низкий показатель выявления вирусного бешенства в период 2011-2016 гг. наблюдался в Днепропетровском районе, самые высокие в Вас ил ько веком, Пя-
тихатском и Магдалиновском районах. Ретроспективный анализ распространения вирусного бешенства в Днепропетровской области указывает на наличие пиков заболеваемости в 2010 и 2013 гг и на последующий спад до настоящего времени.
Ключевые слова: вирус бешенства, частота выявления, животные, биопроба, метод флюоресцирующих антител.
UDC 578.76+578.824
DISTRIBUTION FEATURES RHABDOVIRIDAE
Galchanskaya A. A., Voronkova O. S.
Abstract. The viruses of genus Lissavirus, which causes rabies, includes numerous viruses, similar in antigenic determinants, but differing in host range, virulence, infectious titer, adaptive properties, and the ability to form cytoplasmic inclusions. The spreading of rabies is still a topical issue due to the high contagiousness of the virus and its circulation in animals, in particular, in cats, dogs, cattle and foxes and a significant frequency of detection of cases of infection of these animals each year, a part of which correlate with infection of human. Today, the main mechanisms for the spread of rabies are well known, there are very reliable means of preventing the disease and developed a strategy to combat infection, however, despite all the rabies can not be completely eradicated, so an important task remains its constant monitoring to prevent mass infection. The aim of the research is to analyze the spreading of Rhabdoviruses in the Dnipropetrovsk region on the basis of laboratory research data. The brain of animals suspected of being infected was tested for the diagnosis of rabies virus infection. To detect the virus, a biological test method with use of white mice and a fluorescent antibody method (M FA) were used. During examining of 101 samples of biological material from animals suspected of rabies, 58 cases of infection were confirmed, which was 57.4%. In MFA, 49 cases of infection were detected and 9 were detected too using a method of bioprobe and subsequently confirmed by the MPA. In 43 cases diagnosis of rabies was not confirmed (42.6%). According to the analysis, the main risk group was foxes, which accounted for 18 (31.1%) positive results. It was also found that 12 (20.7%) dogs, 8 (13.8%) of bovine animals, 8 (13.8%) cats, 7 (12.1%) squirells, 2 (3.4%) raccoon dogs, 2 (3.4%) martens and 1 (1,7%) goat. Consequently, it can be noted that the frequency of detection of cases among domestic and wildlife animals was practically the same, which indicates significant risks of population damage. At the same time, it should be noted that homeless animals are the main risk group in the environment of human, more than 75% of the pathological material from cats and dogs is obtained from such individuals. Analysis of the frequency of detection of a rabies virus in the Dnipropetrovsk region in the period of 2010-2016 allowed to establish that the largest outbreak of rage occurred in the region in 2010, when 157 cases were detected. In 2011-2012, the incidence of rabies dropped to 45-51 cases, respectively. In comparison with 2010, the outbreak took place in 2013, when 98 cases were detected, after which there is a steady tendency to reduce the number of cases to 58 in 2016. In order to establish special risks, an analysis of the frequency of cases of rabies in different regions of the Dnipropetrovsk region was performed. It was determined that the regions with most risk were Vasylkivsky, Pyatihatsky and Magdalinivsky districts, where the total number of cases in the period of 2011 -2016 was 33, 31 and 30, respectively. The maximal number of cases per year - 10 - was detected in 2012 in Sinelnikovsky and Yurivskyi districts, indicating the need for continuous monitoring of the spread of the virus, which is detected in all areas of the region. The district of the smallest risk is Dnipropetrovsk, where for the research years found only 8 cases of rabies. The rabies virus is one of the most severe human and animal lesion and poses a significant life-threatening hazard, and its monitoring is a necessary element for developing effective measures to prevent the spread of the virus by identifying risk groups and regions with a high incidence.
Keywords: rabies virus, frequency of determination, animals, bioprobe, method of fluorescent antibodies.
Рецензент — проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 11.08.2017 року
