CC BY
35
© Носенко О. В., "Нконова М. М., Крисенко О. В., Скляр Т. В., Вшшков А. I. УДК 578. 824. 11: 619. 619. 98:615. 372
Носенко О. В., Нконова М. М., Крисенко О. В., Скляр Т. В., В1нн1ков А. I.
П0ШИРЕННЯ В1РУСН0Г0 СКАЗУ СЕРЕД ТВАРИН
У ДН1ПР0ПЕТР0ВСЬК1Й 0БЛАСТ1
Днтропетровський нацюнальний утверситет ¡м. 0леся Гончара
(м. Дшпропетровськ) *Днiпропетровська державна регiональна лабораторiя ветеринарноГ медицини
(м. Днiпропетровськ)
Роботу було виконано у межах держбюджетно! теми № 1-262-12, що виконуеться на кафедр! м1кро-бюлоги, в!русолоп! та бютехнологп Дыпропетров-ського нацюнального уыверситету ¡м. Олеся Гончара, № державно! реестраци 0112и00192.
Вступ. Сказ - особливо небезпечна, гостро про-ткаюча, в!русна, шфекцмна хвороба теплокровних тварин ус!х вид!в, а також людини, що передаеться переважно через укус хворо! тварини, характеризуемся ознаками ураження ЦНС ! заюнчуеться смертю [4].
В бвроп в 2008 роц! померли вщ сказу 14 людей: 12 - з Росмсько! Федераци, 2 - з Укра!ни. В 2009 роц - 12 людей: 10 - з Росмсько! Федераци, 1 - з Укра!-ни, 1 - з Велико! Британи. У 2010 роц - 8 людей: 6 - з Росмсько! Федераци, 2 - з Укра!ни. Останым часом в Укра!н! випадки захворювання людей на сказ рее-струються майже щороку. В Укра!н! антираб!чн ще-плення отримують близько 20 тис. людей, а ктькють померлих вщ сказу в 2001-2009 роки становила 25 оЫб, тод! як в 1994 - 2000 роки загинуло 6 оЫб [5]. Складна епщемюлопчна та етзоотолопчна ситуац!я спостер!гаеться бтьш ыж в 110 кра!нах свггу. В зна-чнм м!р! таке становище пов'язують з яюстю вакцин та ефективн!стю антираб!чно! !мун!зац!!. В кра!нах бвропи спостеркаеться зменшення нозоареалу сказу, спад етзооти майже у вЫх кра!нах та перемГ щення !! епщентру в схщному напрямку [7]. На сьо-годн ситуацю з! сказу у всм бвроп визначае етзо-отичний стан в кра!нах Схщно! бвропи - Росмсьюй Федераци, БшоруЫ, Укра!н!, Хорват!!. За останне де-сятир!ччя на територи Укра!ни в значнм м!р! усклад-нилася етзоотична ситуац!я щодо сказу, як серед диких, так ! серед домашых тварин [3].
Метою роботи було на пщстав! даних лабора-торних досл!джень та етзоотичних обстежень провести анал!з поширення в!русного сказу по мютах Днтропетровсько! област!.
0б'ект I методи дослщження. Об'ектом до-сл!дження був мозок тварин з п!дозрою на в!русний сказ. Дослщження проводили методом бюпроби на бтих мишах, суть якого полягае у видтены в!русу з бюматер!алу вщ хворих або загиблих тварин та
шокуляци патолопчного матер!алу бтим мишам з подальшою його iдентифiкацieю методом флуорес-центних антитт [1]. Матер!ал для шокуляци мишей готували з р!зних частин амонового рогу, мозочку, кори великих твкуль, довгастого мозку. Тканини по-др!бнювали ножицями ! розтирали у ступц!, добав-ляючи ф!зюлопчний розчин, також можна викорис-товувати середовище Хенкса, до утворення 10-20 % суспензи. Цю суспензю центрифугували у режим! 2000 об/хв протягом 5-10 хв, вщстоювали до осщан-ня великих часток ! утворення прозорого надосаду. Надосадову рщину переносили у стерильну проб!р-ку та додавали по 500 мг. пенщилшу ! стрептомщину на 1 см3 суспензи, пот!м шкубували 30 хв за темпе-ратури 20°С. Дал! брали 6-10 бтих мишей вком 3-4 тижн та вагою вщ 12г-14 г, або вком двох дыв вщ народження ! вводили пщготовлену суспенз!ю штра-церебрально дозою 0,03 см3 для мишей вком 3-4 тижн або 0,02 см3 для мишей вком двох дыв. 1нфко-ваних мишей помщали у кгитки та оформляли облГ кову картку, в яюй щоденно робили вщповщы записи [8]. Негативний д!агноз на сказ може бути встанов-лений лише по заюнчены 30-денного строку спосте-р!гання, якщо немае специф!чно! загибел! мишей. Головний мозок вщ мишей, що загинули починаючи з четверто! доби пюля шф!кування дослщжують методом флюоресцентних антитт, суть якого полягае у сполучен м!чених флуоресце!н !зотюц!анатом (Ф1ТЦ) пол!клональних, або сум!|±и моноклональних антитт з! специф!чним антигеном ! спостерканы комплекЫв "антиген-антитто", що св!тяться в полях зору люмшюцентного мкроскопу. Спочатку готували вщбитки або мазки !з св!жозамороженого головного мозку тварин (амонового рогу, мозочка, кори великих твкуль, довгастого мозку) на ретельно знежи-рених предметних скельцях [6]. Пюля приготування, мазки або вщбитки висушували на пов!тр!, ф!ксува-ли в ацетон! при температури -20°С протягом 30-60 хв, пюля чого виймали !з ацетону ! висушували на пов^рк Л!оф!л!зований Ф1ТЦ-кон'югант в!дновля-ли дистильованою водою до початкового об'ему, вказаного на етикетцк Дал! готували робоче роз-ведення Ф1ТЦ-кон'юганту додаванням необхщно'!
180 .
со •йС 160 -
га с 140 -
X 120 -
X ш 100 -
« 80 -
О
С 60 -
О \с 40 -
А
,¡3 20 -
157
-85-
98
"45"
2009 рк 2010рк 2011 рк 2012рк
Роки проведения дослщжень
2013рк
Рис. 1. Випадки в\русного сказу за 2009 - 2013 роки.
51
0
35
30
& 25
20
15
10
29
30
25
собаки
врх
енотов идн1 собаки
куниц|
ЛИСИЦ1
тварини
Рис. 2. Зареестроваш позитивн\ випадки в\русного сказу серед р\зних тварин Дншропетровсько'Г област\ за 2013 р\к.
и 3,5
'И
ч п с
ш 2,5 х
£ 2
м 1,5
о
с
£ 1
л 0,5 .5
* 0
«Г
^ х ^ Г Ж о4
М1ста ДнтропетровськоУ обласп
Ш 2009 рк □ 2010 рк И 2011 рк П2012 рк П2013 рк
Рис. 3. Досл\дження випадк\в в\русного сказу в м\стах Дншропетровсько'Г област\ за 2009 - 2013 роки.
9
5
2
0
юлькосп 0,01 М фосфатного буферу, використовували його в день приготування. Ф1ТЦ-кон'югант р1в-ном1рно наносили на всю поверхню препарату, закривали чашку Петр1, помщали II у термостат на 30 хв, за температури 37°С. Одночасно ми фарбували контроль^ препарати [9]. Пюля закшчення строку ¡нку-бацп скельця ополюкували \ трич1 промивали фосфатним буфером. Пот1м препарати висушували на повпрк ЛюмЫюцентну м1кроско-п\ю п\д \мерс\йною системою проводили саме в день фарбування. В пофарбованих препаратах тканина мозку св1титься тьмяним, Ырувато-жовтим,зеленуватим або зеленува-то-коричневим кольором. Антиген в\русу сказу виявляли у нейронах \ поза ними у вигляд1 яскраво-зеле-них гранул р1зного розм1ру \ форми [2]. Д1агноз на сказ вважаеться встановленим, якщо в деюлькох полях зору м1кроскопу виявляеться достатня ктькють таких гранул (не менше 10) за умов вщсутност спе-циф1чного свтння у контрольних негативних препаратах та наявност типових гранул у контрольних пози-тивних препаратах.
Були проанал1зовано стан по-ширення сказу у таких мютах Ды-пропетровсько1 области м. Дыпро-петровськ, м. Дн\продзержинськ, м. Жовт Води, м. Кривий Рщ м. Никополь, м. Новомосковськ, м. Павлоград, м. Втьнопрськ, м. Марга-нець, м. Орджоншдзе.
Утримання тварин та експери-менти проводилися вщповщно до положень «6вропейсько1 конвенци про захистхребетнихтварин, як ви-користовуються для експеримент1в та ¡нших наукових цтей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних прин-цип1в експеримент1в на тваринах», ухвалених Першим нацюнальним конгресом з бюетики (Ки1в, 2001).
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Еп1зоотична ситуац1я з1 сказу в Днтропетровсьюй област залишаеться досить напруженою та характеризуемся суттевим розви-тком етзооти, що розпочалася ще в 2000 роцк В подальшому етзоотич-ний процес набув значного поши-рення \ уже у 2009 роц було вияв-лено 85 хворих тварин. Найбтьше поширення етзоотп вщбулося в 2010 роц - 157 хворих тварин. Спад
eni300Tii спостеркався у 2011 роц - 45 випадюв, та 51 - у 2012 poui. 3 початку 2012 року показники захворюваност тварин на сказ у мютах Дыпропе-тровсько! oбластi знову збтьшились: захвopiлo 51 тварин. У 2013 роц було виявлено 98 позитивних результа^в на вipусний сказ (рис. 1).
У 2013 poui в Днтропетровсьюй Дepжавнiй ре-пональнм лабopатopiI ветеринарно! медицини до-слщили на сказ 769 патoлoгiчних матepiалiв вiд 12 видiв тварин, з яких 98 виявилися позитивними. А саме по тваринам: лисиц - 30 позитивних результа-^в, 29 собак виявилися хворими, 9 видiв тварин велико! рогато! худоби, 25 ко^в, 2 енотовидн собаки, 3 куниц. Серед диких тварин найчастше iнфeкцiя видiляeться вiд лисиць - у 30 % випадюв, захворю-ваннiсть серед енотовидних собак та куниць виявля-еться досить рщко вiдпoвiднo - у 2 % та 3 % вщ за-гально! кiлькoстi хворих тварин.
Що стосуеться свiйських тварин, то у цм катего-pi! лщером за кiлькiстю позитивних випадкв вipус-ного сказу е коти та собаки - 26 % i 30 %, при чому приблизно 80 % патолопчного матepiалу прибувае саме вiд безпритульних кoтiв i собак. Велика рогата худоба активно пщдаеться сказу у весняно-лтм пepioд - пepioд пасовиськ, де вони можуть контакту-вати з дикими Ыфкованими тваринами. Загалом, у 2013 роц виявили 9 випадюв вipуснoгo сказу серед велико! рогато! худоби, що становить 9 % вщ Ыших захвopiлих тварин (рис. 2).
У мютах Днтропетровсько! област складаеть-ся досить напружена ситуаця щодо сказу, а саме:
Втьнопрськ, Днiпpoдзepжинськ, Кривий Pi г, Мар-ганець, Нкополь, Новомосковськ, Opджoнiкiдзe характеризуються виявленням вipуснoгo сказу у кiлькoстi 1-3 випадки на рк. У Днтропетровську, Жовтих Водах i Павлoгpадi станом на 2013 рк вipус-ного сказу серед тварин виявлено не було (рис. 3).
Таким чином, дослщивши етзоотичний стан вГ русного сказу у Дыпропетровсько! oбластi за перюд
2009 - 2013 роки, дмшли висновку, що при етзоотм мiськoгo типу основними джерелами збудника i роз-повсюджувачами хвороби е бpoдячi i бeздoгляднi собаки та коти. Вщ !х чисeльнoстi залежать масшта-би eпiзooтi!. Максимум розповсюдження i кiлькoстi випадкiв вipуснoгo сказу припав на 2010 рк, а через посилен заходи попередження сказу у 2011 роц спoстepiгали м^мум розповсюдження хвороби серед диких та свмських тварин.
Висновки.
1. Встановлено, що найбтьше поширення вipус-ного сказу у перюд 2009 - 2013 pp. реестрували у
2010 р. - 157 хворих тварин. Спад етзооти спосте-ркали у 2011 та 2012 роках, вщповщно - 45 та 51 випадок.
2. Найвищий показник вipуснoгo сказу у мютах вiдмiчeнo у 2010 р. у мютах Жовт Води та Павлоград - по 3 випадки.
Перспективи подальших дослщжень. Отри-манi результати е науковою основою для моыторин-гу вipуснoгo сказу у ветеринари, що може стати у на-гoдi при розробц захoдiв пpoфiлактики поширення вipусу сказу в Украшк
Л1тература
Аксенова Т. А. Культивирование вакцинного вируса бешенства в линиях перевивараемых клеток зеленой мартышки / Т. А. Аксенова, Ю. X. Хапчаев, В. Т. Миронова // Вопросы вирусологии. - 1991. - № 5. - С. 43.
Белоусова P. В. Ветеринарная вирусология / P. В. Белоусова, Э. А. Преображенская, И. В. Третьякова. - М. : Колос, 2007. - 424 с.
Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология / Л. Б. Борисов, А. М. Смирнов, И. С. Фрейд-лин. - М. : Мир, 1999. - 342 с.
Достоевський П. П. 1нструк^я про заходи щодо боротьби зi сказом тварин. Затверджена наказом Головного державного шспектора ветеринарно! медицини / П. П. Достоевський, В. I Хоменко // Законодавство Укра!ни про ветеринар-ну медицину. - 1999. - № 219. - С. 335-340.
Иванов А. В. Эпизоотологический и иммунологический надзор за бешенством / А. В. Иванов, М. А. Хисматуллина // Ветеринарный врач. - 2008. - № 4. - С. 3-6.
Романенко О. А. Сучаш вимоги щодо лабораторно! дiагнoстики сказу тварин / О. А. Романенко, Ж. М. Дрожже // Ве-теринарна медицина. - 2008. - № 91. - С. 391-395.
Сидоров Г. Н. Аспекты исторического развития природных очагов бешенства в Европе и Северной Азии / Г. Н. Сидоров // Ветеринарная патология. - 2002. - № 1. - С. 21- 25.
Biochemical and biophysical studies onnucleocapsid and on the RNA rabies virus / P. Sokol, H. D. Schlumberger, T. J. Wiktor [et al.] // Virology. - 2008. - № 57. - P. 346-376.
The pathogenicity of the rabies virus / A. A. Albertini, G. Schoehn, W. Weissenhorn [et al.] // Cell. Mol. Life Sci. - 2008. -№ 65. - P. 254 - 321.
УДК 619. 619. 98:578. 824. 11:615. 372
ПОШИРЕННЯ В1РУСН0Г0 СКАЗУ СЕРЕД ТВАРИН У ДН1ПР0ПЕТР0ВСЬК1Й 0БЛАСТ1
Носенко 0. В., Ыконова М. М., Крисенко 0. В., Скляр Т. В., Вшшков А. I.
Резюме. Поширення сказу в свт та в Укра!ы набувае загрозливих масштабiв, що вимагае вживання захoдiв попереджувального характеру щодо його розповсюдження. Так, щороку ттьки у Днтропетровсьюй облас^ рееструеться понад 50 випадюв сказу, з яких до 10 у великих мютах, що становить значну загрозу ураження для населення. Метою роботи було дослщити поширення сказу серед тварин у Дыпропетровсюй областг Для досягнення мети було пpoаналiзoванo результати дослщжень частоти виявлення випадюв за-раження вipусoм сказу диких та свмських тварин. Виявлення вipусу сказу здмснювали методами бюпроби
на бтих мишах та з використанням специф1чних флуоресцентних антитт. Визначено, що сплеск захворюва-HOCTi на сказ припадав на 2010 р., коли ктькють пщтверджених випадюв становила 157. Спад етзооти спо-стер1гали у 2011 та 2012 роках, вщповщно - 45 та 51 випадок. Мютами з пiдвищеним ризиком захворювання на сказ у Днтропетровсьюй област е м. Жовтi Води та Павлоград, де виявлено по 3 випадки зараження тварин.
Ключов1 слова: сказ, поширення, бюпроба, iмунофлюоресценцiя.
УДК 619. 619. 98: 578. 824. 11: 615. 372
РАСПРОСТРАНЕНИЕ ВИРУСНОГО БЕШЕНСТВА СРЕДИ ЖИВОТНЫХ ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Носенко А. В., Никонова М. Н., Крисенко А. В., Скляр Т. В., Винников А. И.
Резюме. Распространение бешенства в мире и в Украине приобретает угрожающие масштабы, что требует принятия мер предупредительного характера по его распространению. Так, ежегодно только в Днепропетровской области регистрируется более 50 случаев бешенства, из которых до 10 в больших городах, что представляет значительную угрозу заражения для населения. Целью работы было исследовать распространение бешенства среди животных в Днепропетровской области. Для достижения цели были проанализированы результаты исследований частоты выявления случаев заражения вирусом бешенства диких и домашних животных. Обнаружение вируса бешенства проводили с использованием методов биопробы на белых мышах и специфических флуоресцентных антител. Показано, что пик заболеваемости бешенством приходился на 2010 г., когда число подтвержденных случаев составило 157. Спад эпизоотии наблюдали в 2011 и 2012 годах, соответственно - 45 и 51 случаев. Городами с повышенным риском заболевания бешенством в Днепропетровской области является г. Желтые Воды и Павлоград, где выявлено по 3 случая заражения животных.
Ключевые слова: бешенство, распространение, биопроба, иммунофлюоресценция.
UDC 619. 619. 98: 578. 824. 11: 615. 372
The Spreading of Rabies among Animals in Dnipropetrovsk Region Nosenko O. V., Nikonova M. N., Krysenko O. V., Skliar T. V., Vinnikov A. I.
Abstract. The spread of rabies in the world and in Ukraine becomes rampant, that requires action of a preventive character for its spreading. Rabies - especially dangerous viral disease of humans and animals, characterized by lesions of the nervous system, almost 100 percent mortality, and is one of the most common zooantroponosis.
According to the World Health Organization (WHO) and the Office International des Epizooties (OIE), the disease is registered in more than 100 countries worldwide. Every year from rabies dead more than 55 thousand people and more than 1 million animals. Today safe from rabies are only Australia and several island and European countries (New Zealand, Japan, Norway, Sweden, Spain, Portugal). Despite the fact that it is now well aware of the basic mechanisms of the rabies spreading, there is a very reliable means of preventing the disease and develop strategies against infection, rabies problem is not solved, it has become very relevant in connection with the progressive spread of the disease among wild animals - the so-called natural rabies. Epizootic among wild animals has led to an increase in the incidence of farm animals, especially cattle. The situation that has arisen as a result of the spread of rabies in wild carnivores, helps to attract epizootic process and pets, especially dogs, and that is especially worried about the cats. Population growth of stray dogs and cats, clusters of these animals in large quantities in the vicinity of towns and dumps the one hand, and the process synanthropisation wild carnivores feed availability due to these places, on the other hand, makes it inevitable contact of these animals and the possibility of contamination. In this regard, there is still a lot of work in order to improve the protection of animals and humans from the deadly disease.
Over the last decade on the territory of Ukraine is largely complicated epizootic situation for rabies among wild and domestic animals. Thus, each year in the Dnipropetrovsk region fi x ed more than 50 cases of rabies, 10 of which in the big cities, which represents a significant threat of infection for the population. The aim was to investigate the spread of rabies among animals in the Dnipropetrovsk region. To achieve the goal we analyzed the results of studies to identify the frequency of cases of infection with rabies in wild and domestic animals. Rabies virus detection was performed using the bioassay method on white mice and specific fluorescent antibody. It is shown that the peak incidence of rabies accounted for 2010, when the number of confirmed cases was 157. The decline epizootic observed in 2011 and 2012, respectively - 45 and 51 cases. Cities with an increased risk of rabies in the Dnipropetrovsk region is the Zhelty Vody and Pavlograd, which revealed 3 cases of infected animals. Because of this, it is necessary to direct all efforts to control and regulation of the epizootic situation, immunization of animals and humans, the development of methods more reliable and secure.
The results are a scientific basis for monitoring viral rabies in veterinary medicine that can be useful in the development of measures to prevent the spreading of rabies virus in Ukraine.
Keywords: rabies, spreading, biological test, immunofluorescence.
Рецензент - проф. Дубинська Г. М.
Стаття надшшла 26. 02. 2015 р.
