CC BY
17
старческом возраста / О. В.Коркушко // Пробл. старения и долголетия. - 1998. - № 4. - С. 376-384.
5. Травматическая болезнь и ее осложнения / Под ред. 9. С.А.Селезнева, С.Ф.Багненко, Ш Ю.Б.апота, А.А Курыгина. -
СПб. : Политехника, 2004. - 414 с.
6. Коркушко О.В. Влияние курсового применения препарата
"АТф — ЛОНГ" на состояние тканевого дыхания у пожилых 10.
людей / О.В.Коркушко, Э.О.Асанов, В.Б.Шатило // Пробл. старения и долголетия. - 2001. - № 3. - С. 291-294.
7. Коркушко О.В. О тканевом кислородном обмене при хрониче- 11. ском легочном сердце в пожилом и старческом возрасте / О.В.Коркушко, Л.А.Иванов, Б.Р .Ковальчук // Клин. мед. - 12 1987. - № 12. - С. 73-77.
8. Альес В.Ф. Патофизиологические механизмы нарушений доставки, потребления и экстракции кислорода при критических состояниях. Методы их интенсивной терапии / В.Ф.Альес,
Н.А.Степанова [и др.] // Вестник интенсивной терапии. - 1998. - №2. - С. 8-12.
Разсолов Н.А. Влияние прерывистой нормобарической гипоксии на кислородный метаболизм у пилотов с гипертонической болезнью / Н.А.Разсолов, Б.Г.Потиевский, В.И.Потиевская // Авиакосмич. и экологич. медицина. - 2004. - №1. - С. 63-67. Хавинсон В.Х. Свободнорадикальное окисление и старение / В.Х.Хавинсон, В.А.Баринов, А.В.Арутюнян, В.В.Малинин. — СПб. : Наука, 2003. - 327 с.
Chan E. D. Geriatric respiratory medicine/ E. D.Chan // Chest. -1998. - № 6. - P. 1704-1733.
Montgomery H. Oxygen tension of tissues by the polarographic method. Introduction: oxygen tension and blood flow of the skin of human extremities / Н. Montgomery, O.Horwitz // Clin. Invest. -1950. - № 9. - P. 1120-1130.
Реферат
РОЛЬ СУПУТНЬО! ПАТОЛОГИ У ФОРМУВАНН1 КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧНИХ АСПЕКТ1В ТРАВМАТИЧНО! ХВОРОБИ У ГЕРОНТОЛОПЧНИХ ХВОРИХ Волкова Ю.В.
Ключовi слова: травматична хвороба, геронтолопчы па^енти, ендотелюпротек^я.
У 70 лггшх пац1ент1в з пол1травмою дослщжувалися параметри гемодинам1ки, морфометричн влас-тивост1 еритроцит1в, прозапальн цитокши, показники системного транспорту кисню та його тканинний обмш. Виявлено, що основними особливостями розвитку травматично! хвороби у геронтолопчних па-ц1ент1в е скомпрометованють судинно! стшки i зниження функцюнально! активносл системи ер1трона, що вимагае обов'язкового призначення ендотелiопротекторiв в комплекс штенсивно! терапп.
Summary
ROLE OF CONCOMITANT PATHOLOGY IN OCCURRENCE OF CLINICAL AND PATHOGENETICAL ASPECTS OF WOUND DYSTROPHY IN GERONTOLOGICAL PATIENTS Volkova Yu.V.
Key words: wound dystrophy, gerontological patients, endothelioprotection.
70-year-old patients with multiple traumas were examined to study hemodynamic parameters, mor-phometric properties of red blood cells, proinflammatory cytokines, indicators of systemic oxygen transport and oxygen tissue metabolism. It has been revealed the main features in occurrence of wound dystrophy in geriatric patients are compromised vascular wall and reduced functional activity of the erythron system, which requires mandatory prescription of endotelioprotection introduced into complex intensive therapy.
УДК: 618.14-007.61:616.98
Громова А.М., Афанасьева O.G.
СЕКСУАЛЬНО-ТРАНСМ1СИВШ ШФЕКЦШ У Ж1НОК З Г1ПЕРПЛАСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЕНДОМЕТР1Я
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава.
Метою нашог роботи було вивчення рол{ сексуально-трансмживних тфекцш в розвитку гтер-пластичних процес{в ендометр{я. Серед жгнок з ГПЕ д{агностований високий р{вень тфтування збудниками сексуально-трансмживних тфекцш (83,6%). В{дсоток тфтування патломав{русом людини 16\18 в першш груш жток бшьш тж в 5 раз{в перевищуе даний показник в контроль-нш грут (р = 0,04). Сексуально-трансмгсивнг гнфекцгг мають важливу роль в розвитку гтерпла-стичних змт слизовог оболонки матки. Вищезазначене обумовлюе необх{дтсть проведення якс-ного тфекцшного скринтгу з подальшим етюпатогенетичним лтувальним.
Ключов1 слова: пперплазт ендометрт, пперпластичж процеси ендометрт, сексуально-трансмюивж шфекцп, паптомав1рус людини 16\18.
Актуальшсть
Висока частота хрошчних запальних захво-рювань внутршшх статевих оргашв, випадки ве-рифкацп пстолопчних ознак ендометриту при дослщжены бюпта^в ендометрiя в хворих з ri-перпластичними процесами ендометрiя, а також дат про роль вiрусноT i бактерiальноT шфекцп в розвитку раку шийки i тта матки можуть побiчно вказувати на потенцшну роль шфекцп в ^енез1 пперпластичних процеав ендометрiя. Числены дослщження свщчать про важливу роль персис-туючот шфекцп в розвитку пперпластичних процеав ендометрiя [1, 2, 3, 4, 5, 6]. Як вщомо,
причинами шфкування слизовоТ оболонки тта матки з послщуючою провока^ею запального процесу i його хроыза^ею можуть бути септично ускладнен пологи, пологовий травматизм, ручна ревiзiя порожнини матки та ручне видалення по-слщу, аборти, дiагностичнi вишкрiбання, пстеро-сальпiнгографiя, тобто будь-як внутршньомат-ковi манiпуляцiТ, а також висхщна iнфекцiя при промiскуТтетi. Пролiферацiя завжди iснуе в осе-редках запалення як захисний компенсаторний мехаызм, який дiе до повноТ деструкцiТ або ера-дикацiТ патогенного агента. Доведено, що в умо-вах тривалого хроычного запального процесу вщбуваеться виснаження клiтинно-генетичного
апарату, що призводить до атипп та мал^шзацп [1, 5, 7, 8]. Загальновщомим фактом е доведена роль папiломавiрусносноТ шфекцп в розвитку он-копатологп шийки матки. Одним з найбтьш аг-ресивних е ПВЛ 16\18 типiв. 1снуе ряд наукових дослщжень, що скасовують або, навпаки, дово-дять роль папiломавiрусу людини (ПВЛ) в розвитку пперпластичних змш слизовоТ оболонки матки.
Таким чином, роль сексуально-трансмюивних iнфекцiй в розвитку пперпластичних процеав потребуе науковоТ конкретизации що обфунтовуе доцiльнiсть проведення дослiджень в цьому на-прямку.
Мета роботи
Вивчення ролi сексуально-трансмiсивних ш-фекцш в розвитку гiперпластичних процесiв ен-дометрiя.
Для вирiшення поставлених задач пщ нашим спостереженням знаходились 90 жшок, що зве-рнулися в гшеколопчне вiддiлення Миргородсь-коТ ЦРЛ з скаргами на кров'яш видтення з ста-тевих шляхiв рiзноТ iнтенсивностi вiком вiд 31 до 68 ромв. I групу склали 55 жiнок з гiстологiчно шдтвердженими гiперпластичними процесами ендометрiя. Група контролю складалася з 35 жъ нок, що були госпiталiзованi з приводу пперпо-лiменореТ але не мали оргашчноТ патологiТ.
Матерiалом для дослщження був аспiрат ен-дометрiя з порожнини матки. Також проводився бактерюскошчний та бактерюлопчний аналiз ш-хвових видтень.
Наявнiсть таких збудникiв, як Micoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Chlamydia trachomatis, Herpex simplex virus I, II виявляли методом iмуноферментного аналiзу (1ФА) за
стандартною методикою [5, 9, 10] . Дослщжува-ли наявнють як IgG, так i IgM. Матерiалом для дослiдження була венозна кров. Gardnerella vaginalis, Trichomonas vaginalis в мазках з тхви та уретри за допомогою стандартно!' методики полiмеразноТ ланцюговоТ реакцiТ. Виявлення пашлома вiрусу людини (ПВЛ) 16\18 проводили за допомогою метода полiмеразноТ ланцюговоТ реакцiТ [11, 12].
Серед жшок першоТ у 83,6% констатовано шфкування збудниками сексуально-трансмiсивних шфекцш, що значно перевищува-ло даний показник в контрольнш групi р < 0,001 (табл.1). Найбтьшого розповсюдження серед iнфекцiйних агентiв набув Herpex simplex virus I, який виявлений у 24 жшок (43,6%). Друге мюце по поширенню посщае Candida albicans, що виявлений у 21 жшки (38,2%). Досить широкого розповсюдження серед сексуально трансмюив-них шфекцш набули збудники Micoplasma hominis та Ureaplasma urealiticum: 19 жшок (34,5%) та 16 жшок (29,1%) вщповщно, та ознаки гострого шфкування вищезазначеними збудниками, що обумовлено виявленням специфiчних I'm, дiагностовано. Ознаки перенесеного шфку-вання на Chlamydia trachomatis виявлеш у 17 хворих (30,9%). Антитта IgG до Herpex simplex virus II виявлеш у 3 хворих першоТ групи, що склало (5,5%). Gardnerella vaginalis та Trichomonas vaginalis дiагностовано у 7 жшок (12,7%) та у 8 хворих (14,5%) з пстолопчно пщ-твердженими пперпластичними процесами сли-зовоТ оболонки матки. У 21 жшки (38,2%) першоТ групи виявлеш рiзнi асо^аци вищезазначених збудниш.
Таблиця 1.
сексуально-трансмсивних iнфекцiй у обстежених жНок
Tpyna ГПЕ Контрольна група Iмовiрнiсть розходження достс^рност порiвняно з контрольною групою
36yflHHKH n = 55 n = 35
Абс. % Абс. %
Gardnerella vaginalis 7 12,7 1 2,9 p = 0,1*
Trichomonas vaginalis 8 14,5 - - р = 0,01*
Candida albicans 21 38,2 5 14,3 р = 0,01*
Micoplasma hominis 19 34,5 4 11,4 р = 0,01*
Ureaplasma urealiticum 16 29,1 8 22,9 р > 0,05**
Chlamydia trachomatis 17 30,9 4 11,4 р = 0,03*
Herpex simplex virus I 24 43,6 7 20,0 р < 0,05**
Herpex simplex virus II 3 5,5 - - р = 0,2*
Bcboro 46 83,6 15 42,8 р < 0,001**
Прим1тка: * - бостов1рнють в 'дносно показник1в контрольноi Фшера. ** - бостов1рнють в!дносно показниюв конт випробувань Бернуллi з поправкою Йейтса.
Ознаки перенесеного шфкування одним або бтьше збудником мали 15 жшок з пстолопчно нормальною структурою слизовоТ оболонки матки, що склало 42,8%. Рiвень розповсюдження сексуально-трансмюивних шфекцш у жшок контрольно'!' групи достовiрно нижчий порiвняно з першою групою (р < 0,001). У 8 па^енток (22,9%) виявлено асо^аци вищезазначених шфекцшних агешпв. Найбтьшого розповсюдження серед ш-фекцшних агешпв, як i в першш груш, набув Herpex simplex virus I, який виявлений у 7 жшок
и пiдрахована за допомогою точного однобiчного критерю ьно'1 групи пiдрахована за допомогою методу незалежних
(20,0%). Друге мюце по поширенню серед жшок контрольноТ групи посщае збудник Ureaplasma urealiticum, що виявлено у 8 жшок (22,9%). Як i в першш груш досить широкого розповсюдження серед сексуально трансмюивних шфекцш набув збудник Candida albicans, що виявлений у 5 жъ нок (14,3%). Ознаки шфкування Chlamydia trachomatis виявлеш у 4 па^енток (11,4%). Micoplasma hominis виявлений у 4 жшок (11,4%). Gardnerella vaginalis виявлений у 1 жшки, що склало 2,9%.
Згщно результат дослщження (мал. 1) най-бiльш розповсюдженими серед дослщжуваних MiKpoopraHi3MiB були Herpex simplex virus I, Candida albicans Micoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis. В rpyni ж1нок з гiперплазieю ендометрiя MiKCT шфекцп зус^чались в 38,2% випадкiв (21 па^ентка). Найбiльш частими асоцiацiями мк-poopraHi3MiB, що зyстрiчались в ештели ендоме-трiя жiнок вказано! дослщжуваноТ групи були асо^ацп Herpex simplex virus I та Micoplasma hominis. В другш груш жшок 22,9% (8 жшок) мали мiкст шфекцп у виглядi асоцiацiй Micoplasma
hominis, Chlamydia trachomatis, Candida albicans.
Папiломавiрyс людини 16\18 виявлений у 9 па^енток першо! групи -10,86%, що достовiрно перевищувало даний показник в контрольнш грyпi, де ПВЛ 16\18 виявлений у 1 жiнки - 2,9% (таблиця 2).
Папiломавiрyс людини 16\18 в першiй грyпi виявлений у 4 жшок (7,3%) з простою неатипо-вою гiперплазiею ендометрiя, у 3 (5,5%) хворих з комплексною неатиповою гiперплазiею ендоме-трiя, та у 2 пацiенток з комплексною атиповою гiперплазiею ендометрiя, що склало 3,6% ( мал. 2).
Мал.1. Структура сексуально-трансмсивних нфекцй обстежених жнок.
Таблиця 2.
Папшомав1рус людини 16\18 у обстежених ж/нок
ГПЕ Контрольна група lмовiрнiсть розходження достс^рност порiв-няно з контрольною групою
n = 55 n = 35
Абс. % Абс. %
9 16,4 1 2,9 р = 0,04
Прим1тка: * - достов1рнють в'дносно показник1в контрольноГ групи п1драхована за допомогою точного одноб1чного критерю Фшера.
18,00% 16,00% 14,00% 12,00% 10,00% 8,00% 6,00% 4,00% 2,00% 0,00%
Iгрупа
Контрольна група
Мал. 2. Р1вень виявлених збудниюв ПВЛ 16\18 у ж/нок першоГ групи.
Мал. 3. Структура виявленого ПВЛ 16\18 у ж/'нок досл/'джуваних груп.
Таблиця 3
Структура виявлених acouiauiü ПВЛ 16\18 та сексуально-трансмсивних iнфещiй у жнок першоГ групи
Асоцаця збудниюв Абс. %
ПВЛ 16\18 + Herpex simplex virus I 4 7,3
ПВЛ 16\18 + Micoplasma hominis 1 1,8
ПВЛ 16\18 + Ureaplasma urealiticum 2 3,6
Результати проведеного дослщження свщ-чать, що серед жшок з ГПЕ дiагностований ви-сокий рiвень iнфiкування збудниками сексуаль-но-трансмюивних iнфекцiй (83,6%). Вiдсоток ш-фкування папiломавiрусом людини 16\18 в пе-ршiй rpyni жшок бтьш нiж в 5 pa3iB перевищуе даний показник в контрольнш rpyni (р = 0,04). Таким чином сексуально-трансмюивш шфекцп мають важливу роль в розвитку гiпеpпластичних змш слизовоТ оболонки матки. Вищезазначене обумовлюе необхiднiсть проведення якiсного iнфекцiйного скриншгу з подальшим етюпатоге-нетичним лкувальним.
Лiтература
1. Ромащенко О. В. Дослщження показниюв iмyнiтетy у хворих на хрошчш шфекцп сечовоТ системи та при Тх поеднанн з хрошч-ними запальними захворюваннями генггашй / О. В. Ромащенко, М. О. Колесник, Л. Ф. Яковенко [та ш.] // Педiатpiя, акушерство та пнеколопя. - 2007. - №5. - С. 81-84.
2. Лукач А. А. Роль инфекции в патологии репродуктивной системы женщины, плода и новорожденного / А. А. Лукач, В. И. Коновалов : сб. тезисов. - М., 2000. - С. 3-4.
10.
11.
12.
Современные методы диагностики и альтернативные методы лечения гиперпластических процессов и опухолей матки / Л. В. Адамян, Э. Р. Ткаченко, С. П. Киселев [и др.] ; В кн. : Практическая гинекология (клинические лекции) ; Под ред. акад. РАМН В. И. Кулакова, проф. В. Н. Прилепской. - М. : МЕД-прессинформ, 2001. - С. 89-115.
Кулова Ф. Т. Некоторые аспекты патогенеза, диагностики и ведения больных с железистой гиперплазией эндометрия в период пери- и постменопаузы : дис. ... канд. мед. наук : 14.00.01 / Кулова Фатима Таймуразовна. - М., 2002. - 141 с. Пестрикова Т. Ю. Роль инфекций, передающихся половым путём, в развитии гиперпластических процессов эндометрия / Т. Ю. Пестрикова, Н. И. Безрукова, Е. А. Ивашков // Дальневосточный медицинский журнал. - 2001. - № 2. - С. 50-53. Болина А. А. Вирусно бактериальные инфекции и патология шейки матки / А. А. Болина // Профилактика рака шейки матки: взгляд в будущее : материалы международной научно- практической конференции. - 2008. - С. 104-105. Зайчик А. Ш. Общая патофизиология с основами иммунопатологии : учебник для вузов / А. Ш. Зайчик, Л. П. Чурилов. -СПб., 2005. - С. 279-339.
Кипич Н. В. Значимость молекулярно-генетических и иммунологических факторов в патогенезе и тактике ведения больных гиперпластическими процессами эндометрия : дис. . канд. мед. наук : 14.01.01 / Н. В. Кипич. - СПб., 2011. - 158 с. Афанасьев М. С. Вирусно-бактериальная природа дисплазии и рака шейки матки / М. С. Афанасьев, В. А. Алешкин, С. С. Афанасьев [и др.] // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2004. - №6. - С. 35-40.
Жук С. I. Проспективний аналiз фактс^в ризику виникнення п-перпластичних процеЫв ендометрiя / С. I. Жук, А. М. Григо-ренко // Вюник наукових дослщжень. - 2003. - №1. - С. 54-56. Hording U. Adenocarcinoma of the cervix and adenocarcinoma of the endometrium: distinction with PCR-mediated detection of HPV DNA / U. Hording, S. Daugaard, J. Visfeldt // APMIS. - 1997. - V. 105, № 4. - P. 313-316.
Semczuk A. Detection of human papillomavirus types 16 and 18 in human neoplastic endometrium: lack of correlation with established prognostic factors / A. Semczuk, W. Stenzel Baranowski [et al.] // Oncology Reports. - 2000. - V. 7, № 4. - P. 905-910.
Реферат
СЕКСУАЛЬНО-ТРАНСМИССИВНЫЕ ИНФЕКЦИИ У ЖЕНЩИН С ГИПЕРПЛАСТИЧЕСКИМИ ПРОЦЕССАМИ ЭНДОМЕТРИЯ Громова А.М., Афанасьева Е.Е..
Ключевые слова: гиперплазия эндометрия, гиперпластические процессы эндометрия, сексуально-трансмиссивные инфекции, папилломавирус человека 16\18.
Целью нашего исследования было определение роли сексуально - трансмиссивных инфекций среди женщин с гиперпластическими процессами эндометрия. Среди женщин с гиперпластическими процессами эндометрия выявлен высокий уровень сексуально - трансмиссивных инфекций (83,6%). Процент инфицирования папилломавирусом человека 16\18 в первой группе более чем в 5 раз превышает данный показатель в контрольной группе (р = 0,04). Сексуально - трансмиссивные инфекции играют важную роль в развитии гиперпластических изменений слизистой оболочки матки. Вышеизложенное обуславливает необходимость проведения качественного инфекционного скрининга с дальнейшим етипатогенетическим лечением.
Summary
SEXUALLY TRANSMITTED INFECTIONS IN WOMEN WITH ENDOMETRIAL HYPERPLASIA. Gromova A.M., Afanasyeva Ye.Ye.
Keywords: endometrial hyperplasia, sexually transmitted infections, human papillomavirus.
The aim of our research was to determine the role of sexually transmissible infections (STI) in women with endometrial hyperplasia. The rate of STI in this group of women is rather high (83.6%). STIs play an important role in the development of hyperplastic changes in the uterine mucosa. The percentage of human papillomavirus 16\18 in the 1st group is 5-fold higher that in the control group (р = 0,04). Therefore is it necessary to carry out thorough infection screening and accompanied with proper etiopathogenetic treatment.
3
4
5
6
7
8
9
