CC BY
11
Так, було визначено, що жiнки контрольно! групи значно вище оцЫювали показники задоволеност piB-нем соцiо-емоцiйноí пiдтpимки (р< 0,0001). Це може бути пов'язаним з тим, що жЫки з ептепаею частiше та бiльше потребують пiдтpимки близьких в складних ситуа^ях i, як наслiдок цього, шукають та pеалiзують свою потребу, вимагають потреби в емоцiйнiй пщтри-мцк Спостеpiгалися вiдмiнностi мiж основною та контрольною групами за фактором «Особистюна pеалiза-цiя». Жiнки, яга хворти на епiлепсiю, також були бтьш незадоволеними piвнем фiзичного благополуч-чя та були менше задоволен своею загальною якiстю життя.
Висновки
Таким чином, проведене дослщження продемо-нструвало низький piвень задоволеностi якосл життя обстежених жiнок, якi хворють на епiлептичну хворобу в поpiвняннi з жiнками, якi ептепаею не хвоpiли по всiх кpитеpiях оцiночноí шкали « Якiсть життя». Най-менша задоволенiсть спостеpiгалася по кpитеpiях фь зичного, психологiчного та емоцмного благополуччя, самообслуговування та незалежност дiй, особистiсноí pеалiзацií та власне, загального сприйняття якостi життя. Результати даного дослщження виявили наяв-нють загальних патопсихологiчних особливостей, ха-рактерних для епiлептичноí хвороби та специфки психологiчних особливостей жiнок. Отpиманi результати слщ враховувати при проведены лкувально-пpофiлактичних та психокоpекцiйних заходiв.
Реферат
ИНТЕГРАТИВНАЯ ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ЖЕНЩИН, БОЛЕЮЩИХ ЭПИЛЕПСИЕЙ Шиндер В.В.
Ключевые слова : эпилепсия, качество жизни
В исследовании изучена интегративная оценка качества жизни пациенток с эпилепсией. Было установлено, что женщины с эпилептической болезнью характеризовались наличием неудовлетворенности по критериям физического, психологического и эмоционального благополучия, самообслуживания, независимости действий, личностной реализацией и, собственно, общего восприятия качества жизни.
Summary
INTEGRATIVE ASSESSMENT OF LIFE QUALITY IN WOMEN WITH EPILEPSY Shynder V.V.
Key words: epilepsy, quality of life.
The study was devoted to the investigation of integrative assessment of the life quality of female patients with epilepsy. Women with epilepsy were dissatisfied with their physical, psychological, emotional well being, had some problems with self-service, personal activity, and the general life quality as a whole.
УДК 618.17-008.14-005.1-053:616.9 Громова А.М., Афанасьева О. €., Громова О. Л. К0МБ1Н0ВАНА РЕЗЕКЦ1Я ЕНД0МЕТР1Я В Л1КУВАНН1 Г1ПЕРПЛАСТИЧНИХ ПР0ЦЕС1В ЕНД0МЕТР1Я
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Метою нашог роботи було проведення поргвняльного аналгзу гормонотерапИ та комбтованог резек-цИ ендометргя в лкуванш не атиповог гтерплази ендометргя. Комбтовану резекцю ендометргя можливо вважати ефективним методом лкування гшерпластичних процесв ендометргя, особливо в груш жток з високою екстрагештальною захворювашстю та наявшстю протипоказань до гор-мональног терапИ, що надасть можливгсть значно знизити ргвень ггстеректомш.
Ключовi слова: гiпеpплазiя ендометpiя, комбшована резега^я ендометpiя, гормональна тератя, лкування пперплази ендометpiя.
Серед пнеколопчних захворювань пперпластич- це. Достг^рно зазначено, що гiпеpплазiя ендометpiя н процеси ендометpiя (ГПЕ) займають особливе мю- (ГЕ) - основна та найбтьш часта форма захворювань
Лтратура
1. Мищенко Т.С. Епщемюлопя невролопчних захворювань в УкраТнл / Т.С. МЛщенко // НЕЙРОNEWS. - 2008. - № 3 (07). — 77с.
2. Меликян Э.Г. Качество жизни в эпилептологии / Э.Г. Меликян
[та Ы.] // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. — 2008. - № 3. - С. 28-34.
3. Рудакова И.Г. Влияние современных противоэпилептических
препаратов на качество жизни больных эпилепсией / И.Г. Рудакова, О.С. Морозова, А.С. Котов // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. - 2008. -№ 3. - С. 36-40.
4. Айвазян С.О. Видео - ЭЭГ - мониторинг в диагностике эпиле-
псии у детей / С.О. Айвазян, Ю.С. Ширяев // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. - 2010. - № 6. - С. 70-75.
5. Лкування ептепсп: гра в рулетку чи усвщомлений вибip стар-
тового препарату? // НейpоNews. - 2008. - №7. - С 21-24
6. Воронкова К.В. Современные принципы терапии эпилепсии /
К.В.Воронкова [и др.] // Журнал психиатрии и неврологии им. Корсакова. - 2010. - № 6. - С. 24-36.
7. Денисов Е.М. Социальное функционирование и качество жиз-
ни женщин, страдающих шизофренией, в зависимости от длительности болезни / Е.М. Денисов // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2002. — № 1 (9). - С. 66-71.
8. Критерий качества жизни в психиатрической практике / [Мару-
та Н.А. и др.]. - Харьков : РИФ Арсис, ЛТД, 2004. - 240 с.
10. Харитонов В.И. Эпилепсия и коморбидные психические расстройства / В.И. Харитонов // НейpоNews. - 2009. -№ 8(19). -С. 13-15.
11. Mezzich Juan E. Validation of an efficient quality of life index / E. Mezzich Juan [и др.] // Abstracts of the XI World Congress of Psychiatry "Psychiatry on New Thresholds". - Hamburg, Germany, 1999. - P . 427-428.
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнсъка медична стоматологЬчна академя»
слизовоТ оболонки матки у жЫок рiзних вкових груп[1, 2]. Розповсюдженють даноТ патологiТ серед жь нок репродуктивного вку досягае 57% та е причиною рiзних форм порушень менструального циклу та без-плщдя, соматичних диcфункцiй. Частота виявлення даноТ патологiТ у хворих з матковими кровотечами в анамнезi становить 60-70%[2]. Вiдомо, що ГПЕ спостерiгаються у будь-якому вiцi i передують у окре-мих хворих (10-20%) раку ендометрiя [3, 4].
Вибiр методики лкування вимагае Ыдивщуаль-ного пщходу з урахуванням вiку хвороТ, наявносп екс-трагенiтальноТ патологiТ та багатьох Ыших чинникiв [2, 3]. Найбтьш широко розповсюдженою методикою ль кування е гормонотератя - застосування агоыспв го-надотропних гормонiв, гестагенних препара^в та ан-дрогенiв. Консервативнi методи лкування ГПЕ спря-мованi як на нормалiзацiю гiпоталамо - гiпофiзарно -яечниковоТ системи регуляцiТ стану ендометрiя, так i на регуляцю ритму менструацiй i профiлактику мат-кових кровотеч, якi е одыею з основних причин звер-нення жЫок до гiнеколога [4, 5, 6, 7].
Слщ зазначити, що в сучасних умовах попршен-ня здоров'я населення та зниження економiчних мо-жливостей значно обмежуе вибiр препаратiв для гор-монотерапiТ, тому при протипоказаннях до гормоноте-рапп, при ТТ неефективностi або при важких формах АГЕ методом вибору для хворих iз передраковими станами ендометрiя нерщко стае оперативне лкуван-ня в об'емi гiстеректомiТ [8, 9, 10]. Альтернативним хь рурпчним методом лiкування ГПЕ е гютероскотчна абляцiя ендометрiя, як лазерна, так i електрорезекцiя або електрокоагуляцiя для руйнування функцюналь-ного i базального ш^в ендометрiя [11, 12]. В пода-льшому абляцiя ендометрiя з високою ефективнiстю почала використовуватися у хворих з пперпластич-ними процесами ендометрiя без ознак атипiТ [12]. Числены дослщження демонструють переваги та високу ефективнють цього методу лкування[12].
Метою нашоТ роботи було проведення порiвня-льного аналiзу гормонотерапп та комбiнованоТ резек-цiТ ендометрiя в лiкуваннi неатиповоТ гiперплазiТ ен-дометрiя.
Нами було обстежено 54 жЫки, що звернулися в пнеколопчне вiддiлення МиргородськоТ ЦРЛ вiком вщ 45 до 60 рокiв. Пацентки були подiленi на двi групи, в залежност вiд типу застосованого лкування.
Структура супутньо'1 екстрагентально)' патологи у об-
стежених жнок
Характер перенесених оперативних втручань в анамнез/' у
обстежених хворих.
ВИД ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ Ктьють хворих
Абс. %
Аппендектгшя 9 16,6
Холецистектомля 1 1,6
Кесарський розтин 4 7,4
Операции на щитопод1бнм залозi 2 3,7
Операцм на додатках матки 6 11,1
Операцм на молочних залозах 1 1,8
Отже, констатовано досить високий рiвень екст-рагеытальноТ патологи - 49 жЫок (90,7%). У багатьох хворих мала мюце поеднана екстрагеытальна патолопя. Абсолютнi протипоказання до призначення гормональноТ терапiТ мали 7 жЫок, що склало 11,3%.
Захворювання сечостатевоТ системи констатовано у 35 жЫок, що склало 64,8%, з них хроычний сальпЫгоофорит мав мiсце в анамнезi у 14 (25,9%) жЫок; дiагностованi Ыфекцп, що передаються стате-вим шляхом - 9 жЫок (16,6%); хроычний уретрит, цистит, пiелонефрит виявлений у 5 жЫок , що склало 9,2%; рецидивуючi кольпiти - 4 жЫок (7,4%); ендоцервiкоз шийки матки мало 3 жЫок - 5,5%. Поеднання хроычного сальпiнгоофориту та рециди-вуючого кандидозного кольпiту спостерiгалося у 4 жЫок (7,4%), хронiчного сальпЫгоофориту та хронiчного уретриту у 3 жЫок (5,5%).
Важливо зазначити, що лише 19 жЫок (35,2%) не мали запальних захворювань сечостатевоТ системи в анамнезк Враховуючи високу розповсюдженють запальних захворювань малого тазу серед жЫок з п-перпластичними захворюваннями слизовоТ оболонки матки паценткам проводилося обов'язкове бактерюс-копiчне та бактерюлопчне обстеження, виявлення збудникiв 1ПСШ. За наявностi показань курс лкування хворих включено протизапальну, десенсибiлiзуючу та антибактерiальну терапiю.
Усiм жiнкам було виконано фракцмно-дiагностичне вишкрiбання спнок цервiкального каналу та порожнини матки.
Пстолопчна структура ендометр1я
□ проста неатипова ГЕ
■ комплексна неатипова ГЕ
Проста неатипова гiперплазiя ендометрiя гюто-лопчно пiдтверджена у 35 жiнок - 64,8%. Для неТ було характерно збтьшення як простих, так i стромальних елементiв. Залози розташовувалися не щтьно, мали округлу форму та рiзнi за розмiром. Ядра овальы, дещо витягнутi, багатi на хроматин. Поруч з базофь льними кл^инами зустрiчалися клiтини, що схожi на бульби з св^лою прозорою цитоплазмою. Поруч с за-лозами мткого калiбру зустрiчалися в рiзному ств-вiдношеннi крупнi та китицеподiбно розширен залози.
Комплексна неатипова гiперплазiя ендометрiя виявлена у 19 жiнок (35,2%), яка на вщмЫу вiд простоТ неатиповоТ гiперплазiТ характеризувалася тiсним роз-ташуванням залоз поширеного або вогнищевого ха-
ВИД ПАТОЛОГИ Ктькють хворих
Абс. %
Артерiальна гiпертензiя 7 12,9
1ш^чна хвороба серця 3 4,5
Варикозна хвороба вен нижых шць вок 5 9,2
Хроычний холецистит 7 12,9
Патологiя шлунково-кишкового тракту 17 31,4
Хроычний гепатит 1 1,8
Патологiя щитоnодiбноT залози 6 11,1
Патолопя нирок та сечовивщних шляхiв 4 7,4
Патологiя органiв дихання 4 7,4
ОжирЫня III - IV ст. 7 12,9
Цукровий дiабет II типу 2 3,7
Том 11, Випуск 2
167
рактеру, якi щтьно прилягали одна до одноТ з втра-тою строми 1шж ними. Вiдмiчалася пщвищена структурна оргаыза^я залоз та бiльш виражена багаторяд-нiсть епiтелiю. 1ншою важливою ознакою була пщви-щена структурна складнють залоз. Ядра залишалися однорщними за розмiрами та формою та збер^али нормальну полярнiсть з вюсю, що перпендикулярна базальнiй мембранi.
I групу склали жшки 31 жшки з гiстологiчно пщ-твердженим дiагнозом гiперпластичного процесу ен-дометрiя. До дано!' групи увшшли жiнки, що не мали абсолютних протипоказань до гормонально! терапп.
У 21 па^енток (77,7%) гiстологiчно пiдтвердженi проста неатипова гiперплазiя ендометрiя та у 10 жшок (32,2%) виявлена комплексна неатипова гiперплазiя ендометрiя.
Всiм хворим був призначений курс гормонального лкування тривалютю 6 мiсяцiв пiсля фракцшно-дiагностичного вишкрiбання. Ехографiя через 3, 6 мюя-цiв, бiопсiя та гютолопчне дослiдження ендометрiя через 3 мюяця. Роздiльне дiагностичне вишкрiбання через 6 мюя^в.
Режими та дози препаралв пiдбиралися згiдно з Протоколом, затвердженим наказом МОЗ УкраТни вщ 31.12.2004 р. №676 (дiдрогестерон; медроксипрогес-терона ацетат; гестонорону капроат; 17 оксипрогес-терону капрон ат). Додатково за показаннями при-значався курс протизапальноТ, iмуностимулюючоí, ан-тибактерiальноí та десенсиб^зуючоТ терапií.
Об'ективна оцiнка ефективност лiкування визна-чалася за допомогою УЗД ознак нормально! структури та товщини ендометрiя через 3, 6 мюя^в лiкування; вiдсутностi гiперплазií ендометрiя в бiоптатi слизовоТ оболонки матки через 3 мюяцЬ гiстологiчному або гю-тероскопiчному пiдтвердженi атрофiчних змш ендоме-трiя через 6 мюя^в.
Ефективнiсть призначеноТ гормонально! терапп склала 77,4%. Рецидив захворювання протягом перших трьох мюя^в мав мюце у 4 жiнок - 12,9%, з 4 по 6 мюяць лкування у 3 жiнок - 9,7%. Тобто, лкування ви-явилося не ефективним у 22,4% хворих.
Побiчнi ефекти лiкування серед жiнок I групи
Лише у 5 (16,1%) жшок не виявлено жодного по-бiчного ефекту, тобто 26 (83,8%) па^енток мали пев-ний дискомфорт протягом лкування.
До II групи увмшло 23 жшки з гютолопчно пщ-твердженою гiперплазiею ендометрiя без ознак атипп та жшки з абсолютними протипоказаннями до гормонально! терапп. Жшкам даноТ групи була запропоно-вана комбiнована резек^я ендометрiя.
Проста неатипова гiперплазiя ендометрiя була виявлена у 15 жшок, що склало 65,2%, комплексна неатипова гiперплазiя ендометрiя - у 8 жшок (34,8%).
Показанням до виконання деструктивних мето-
дiв лiкування пперплазп ендометрiя без атипií були: неефективнють проведених ранiше курсiв гормоноте-рапп - 11 жiнок (47,8%); неможливють гормонального лiкування за наявностi супутньоТ екстрагеытальноТ патологií 7 жiнок, що склало 30,4%; вщмова вiд гормонального лкування та гiстеректомií - 5 жшки (21,7%).
Методика комбшовано'1 резекци ендометрiя
Операцiю починали з дтянки маткових труб та дна матки кулеподiбним електродом дiаметром 2 мм в режимi «коагуляцiя», з потужнютю струму 50 -60 Вт, пюля чого проводили резекцiю ендометрiя електродом «петля» 4 мм в режимi «рiзання» з потужнютю струму 100 - 110 Вт, починаючи з задньоТ стшки матки, полм боковi, та, в останню чергу, передню стiнку матки. Ендометрш зрiзали з прилягаючим мiометрiем у виглядi стружки до дтянки внутршньго зiву в на-прямку з гори до низу. Закшчували опера^ю, помшя-вши електрод «петля» на шарiв 4 мм, коагуля^ею дь лянок кровотечi в режимi коагуляцií, з потужнiстю струму 50 -60 Вт. (Мал. 1, 2).
Мал. 1, 2. Етапи резекци ендометрiя.
Пiсля операцií призначався курс протизапальноТ, iмуностимулюючоТ, антибактерiальноí та десен-сибiлiзуючоí терапп; за па^ентками проводилося ди-намiчне спостереження через 3, 6 мюя^в. Оцшюва-лися суб'ективний стан, характер вагшальних видь лень, менструальноТ функцп проводився гшеколопч-ний огляд, ехографiчне дослiдження.
Ехографiчний контроль здiйснюють регулярно 1 раз на мюяць протягом трьох мюя^в, полм 1 раз у 3 мюяцк За нормальний показник вважали М-ехо до 4 мм. При цьому неоднорщнють М-ехо пюля перенесено' резекци ендометрiя, на нашу думку, не повинна сприйматись як патолопя. Розвиток внутршньоматко-вих сшехш та фiброзу стшок матки (як наслiдок опiку, пюля комбшованоТ резекцií ендометрiя) при УЗД сприймаеться як неоднорщнють. При пщвищенш за даними УЗД М-ехо понад 3-4 мм через 4-6 мюя^в пь сля операцп коли повинно вщбутися вiдторгнення ко-агуляцiйного струпа виконують астрацшну бiопсiю ендометрiя. Патоморфолопчний висновок, який свщ-чить про збережену пролiферацiю ендометрiя, тобто вщсутнють ефекту вiд проведеного гютерорезектос-котчного лiкування,е пiдставою для здiйснення повторно' гютероскопп.
М-ехо пюля комб'шовано! резекци ендометр'я
Показник М-ехо До 3 мюяц1в пюля операци Вщ 3 до 6 мюяц1в
Абс. % Абс. %
Менше 4 мм. 22 95,7 21 91,3
Бтьше 4 мм. 1 4,3 2 8,7
При повторно гютероскопп на фон ппоменстру-ального синдрому або патолопчноТ матковоТ кровотечi
Вид поб1чного ефекту К1льк1сть хворих
Абс. %
Психоемоцмна лабтьысть 7 22,5
Головний б1ль 3 9,7
Депрес1я 2 6,4
Зб1льшення ваги тта 11 35,5
Кровотеч1, кровомазання в середин! циклу 9 29,0
Нудота 6 19,3
Масталг1я 3 9,7
Зниження л1бщо 2 6,4
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академхя»
в порожнин матки виявлявся грубий злуковий про-цес. Mенша частина стшок матки була вiльна вщ ане-
хiй, але вкрита нерiвномiрно потовщеним ендометрь ем з дтянками фiброзу.
Пcmoлoгiчнa структура eндoмemрiя жiнoк II групи Псля кoмбiнoванoï рeзeкцiï cлuзoвoï oбoлoнкu матки
Пстолопчно ендометрм характеризувався як не функцiонуючий з фiброзом строми або виявлялися дтянки пролiферацiï. Гiперплазiя слизово! оболонки матки була виявлена у 2 жшок (8,7%), яким була проведена повторна резега^я патолопчно змiнених дшя-нок ендометрiя.
Вiддалeнi рeзульmаmu кoмбiнoванoï рeзeкцiï eндoмemрiя в лiкуваннi пацieнmoк з гiпeрплазieю eндoмemрiя
Результат операцм' A6^ %
Загальна ефективысть 20 86,9
Aменорея 15 60,9
Ппоменорея 6 26,0
Вщсутнють ефекту 3 13,1
Повторна резекця ендометрiя 3 13,1
Вщсутнють ефекту полягала як в рецидивi ппер-пластичних процеав eндомeтpiя (за час спостережен-ня не виявлено), так i в peцидивi маткових кровотеч -3 жшки (13,1%).
Отже ефективнють лкування у II rpyni склала 86,9%.
Серед побiчних ефекпв спостepiгалися помipнi больовi вiдчyття, що потребували застосування нена-ркотичних анальгетиюв у 7 хворих (30,4%) та бшь в ранньому пiсляопepацiйномy перюд^ що потребував наркотичного знеболення -1 хвора -4,3%. Тобто у 8 жшок в^^чалися больовi вiдчyття в ранньому пюля-опepацiйномy пepiодi, що склало 34,7 %.
Суб'ективно вс пацieнтки були задоволeнi результатами лкування, незалежно вiд наявностi або вщсутносл аменореТ. Не вiдмiчалося вегето-судинних або психоемоцмних порушень, загострень хрошчних соматичних захворювань.
Висновки
1. Констатовано високий piвeнь екстрагешталь-ноТ патологи серед жшок перименопаузального перь оду i при наявност гiпepплазiï eндомeтpiя - 90,7%. Вищезазначене значно обмежуе можливостi застосування гормонально!' терапп, зважаючи на чималий вiдсоток жшок , що мали абсолютнi протипоказання до даного виду лкування - 11,3%.
2. Ефективнють комбшованоТ резекцп ендомет-piя в лiкyваннi пперпластичних пpоцeсiв eндомeтpiя достовipно вища поpiвняно з гормональною тepапiею - 86,9% та 77,4% вщповщно.
3. Рiвeнь побiчних eфeктiв значно вищий в груп жiнок, що приймали гормональну терапю - 83,8% по-piвняно з цим показником у па^енток пiсля комбшо-
ваноТ резекцп ендометрiя, що склав 34,7%.
4. Зважаючи на все вищезазначене, комбшовану резекцю ендометрiя можливо вважати ефективним методом лкування гiперпластичних процесiв ендоме-трiя, особливо в rpyni жiнок з високою екстрагешта-льною захвоpюванiстю та наявнютю протипоказань до гормональноТ терапп, що надасть можливiсть значно знизити piвень гiстеpектомiй.
5. Враховуючи високу розповсюдженють запальних захворювань малого тазу серед жшок з ппер-пластичними захворюваннями слизовоТ оболонки матки, в курс лкування хворих необхщно включати про-тизапальну, десенсибозуючу, антибактеpiальнy та iмyномостимyлюючy теpапiю
Лггература
1. Дyбiнiна В. Г. Дифференцированный подход к лечению гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста / В.Г. ДубУна, А.1. РибЫ // IV ВсеукраТнсь-ка конференця з гiнекологiчноí ендоскопií : мат. конф. -Одеса, 2003.- С. 184-185.
2. Б^ь I.A. Оптимiзацiя методiв дiагностики i л^вання добро-якiсних пухлин матки у жЫок фертильного вiкy : автореф. дис. на здобуття наукового ступеню канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та пнеколопя» / I.A. Б^ь. - К., 2004. -18с.
3. Agoratos Т. Treatment of endometrial hyperplasia with gonadotropin-releasing hormone agonists: pathological, clinical, morpholmetric and DNK-cytometric data / T. Agoratos, J. Bontis, A. Vakiani // Gynecol.Oncol. - 2000. - V.65, №1.- P.102-114.
4. Barrington J.W. Management of refractory pre-menstrual syndrome using subcutaneous estradiol implants and levonorgestrel intrauterine systems / J.W. Barrington, O'Leary, P. Bowen-Simpkins // Ibid.- 1997.- V.17, №4.- P. 416-417.
5. Гуменок Е.Г. Гормональный статус больных с гиперпластическими изменениями эндометрия и критерии выбора метода гормонотерапии дисфункциональных маточных кровотечений / Е.Г. Гуменюк, Л.А. Самородинова, Е.В. Цырлина // Вопросы онкологии. - 1999. - Том 45, №2. - С. 147-152.
6. Кулагина Н.В. Комплексное лечение гиперпластических процессов в эндометрии у женщин с миомой матки / Н.В. Кулагина, Е.Д. Сенова, С.С. Попова // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2006. - Том 6, №1. - С. 41-43.
7. Борода А. М. Роль i значення локальних методiв терапевти-чного впливу при пперпластичних станах ендометpiя / А.М. Борода, В.П. Лакатош, В.Г. Жегулович [та 1н.]. // УкраТнський журнал малоЫвазивноТ та ендоскотчноТ хipypгií. - 2001.- № 3. - С. 35.
8. Cipolla L. New pharmacological approach to therapy of perimenopausal menometrorrhagia vaginal use of progesterone / L. Cipolla, R. Zagni, G. Gianetto // Minerva Gynecol.- 1998.- V. 46, №11.- P. 619-624.
9. Шитова Г.В. Абляця ендометpiя як метод передоперацмноТ пщготовки до планованоТ пстеректомп у хворих з постгемо-рапчною анемieю внаслщок мено-метрорапй / Г.В. Шитова, М.М. Каштальян, A.I. РибЫ // IV ВсеукраТнська конференця з
Том ll, Выпуск 2
1в9
гiнекологiчноí ендоскопií : мат. конф. - Одеса, 2003. - С. 83- 11. Gimpelson R.J. Not so benign endometrial hyperplasia:
84. endometrial cancer after endometrial ablation / R.J. Gimpelson //
10. Юзько О.М. Пстероскотя в nporpaMi подготовки жЫок з без- J.Am. Assoc. Gynecol. Lapar.- 1997.- V.4, №4.- P. 507-511.
плщнютю до допомiжних репродуктивних технолога / О.М. 12. Vilos G.A. Resectoscopic surgery in 10 women with abnormal
Юзько, С.П. Польова, Т.А. Юзько // IV ВсеукраТ'нська конфе- uterine bleeding and atypical endometrial hyperplasia / G.A.
рещя з гiнекологiчноТ' ендоскопп : мат. конф. - Одеса, 2003. Vilos, P.G. Harding, H.C. Ettler // J. Am. Assoc. Gynecol.
- С. 89-90. Laparosc. - 2002.- V.9, №2.- P. 138-144.
Реферат
КОМБИНИРОВАННАЯ РЕЗЕКЦИЯ ЭНДОМЕТРИЯ В ЛЕЧЕНИИ ГИПЕРПЛАСТИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ ЭНДОМЕТРИЯ
Громова А.М., Афанасьева Е.Е., Громова А.Л.
Ключевые слова: гиперплазия эндометрия, комбинированная резекция эндометрия, гормональная терапия, лечение гиперплазии эндометрия.
Целью нашей работы было проведение сравнительного анализа гормонотерапии и комбинированной резекции эндометри в лечении неатипической гиперплазии эндометрия. Комбинированную резекцию эндометрия можно считать эффективным методом лечения гиперпластических процессов эндометрия, особенно в группе женщин с высокой экстрагенитальной заболеваемостью и наличием противопоказаний к гормональной терапии, что даст возможность значительно снизить уровень гистеректомий.
Summary
COMBINED RESECTION OF ENDOMETRIUM IN TREATMENTS OF HYPERPLASTIC ENDOMETRIAL PROCESSES Gromova A.M., Afanasieva Ye.Ye., Gromova A.L..
Keywords: endometrial hyperplasia, combined resection of endometrium, hormonal therapy, treatment. The aim of our research was to carry out comparative analysis of hormonal therapy and combined resection of endometrium in the treatment of non-atypical endometrial hyperplasia. Combined resection of endometrium may considered to be an effective method for treatment of hyperplastic endometrial process, particularly for women with high extra-genital pathologies and contraindication to hormonal treatment. This allows to considerably reduce the cases of hysterectomies.
УДК 616.37-002-071 Должковий С.В.
ВИЗНАЧЕННЯ Л1КУВАЛЬН01 ТАКТИКИ ПРИ Г0СТР0МУ ТЯЖКОМУ ПАНКРЕАТИТ1 ШЛЯХОМ ЗАСТ0СУВАННЯ 1НТЕГРАЛЬНИХ ШКАЛ 0Ц1НКИ ТЯЖК0СТ1 СТАНУ ТА СТУПЕНЯ П0Л10РГАНН01 ДИСФУНКЦП
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Метою дослгдження було провести динамгчну оцнку змти тяжкостг стану та ступеню вираже-Hocmi полюрганно'1 недостатностг у хворих, як померли eid тяжко'1 форми гострого панкреатиту. До до^дження включено медичн картки 52 хворих. Паценти були роздшеш на 3 групи: I — оперо-ван протягом перших 6 di6 вiд початку захворювання; II — оперован псля 14-ï доби вiд початку захворювання; III — неоперован хворi. В у&х групах проведено 3-х кратну оцтку тяжкостi стану (шкала APACHE II) та ступеня полiорганног дисфункцï (шкала SOFA). Piзниця мiж кшькютю балiв за шкалою SOFA при гостталiзаци у I грут в порiвнянн з II була статистично значимою. Стати-стично значима рiзниця у кiлькостi балiв за шкалами APACHE II та SOFA також виявлена при по-рiвняннi показникв у I груш при госпiталiзаци та на 7-му добу, на 7-му та на 14-ту добу; у II груш при порiвняннi показникв на 7-му та на 14-ту добу. У груп хворих, що були прооперован протягом перших 6 дiб (I група), погiршення стану та наростання полюрганно'1 дисфункцИ' нашмовiрнше пов'язане з необгрунтованою оперативною агресею.
KnrcwoBi слова: гострий тяжкий панкреатит, тяжкють стану, полюрганна дисфунк^я, тактика лкування.
Робота е фрагментом НДР «XipypehHÍ захворювання в сучасних умовах: особливот етюлогп, патогенезу, клíhíhhoso перебгу, удосконалення дiагностичноï та лiкyвальноï тактики. Прогнозування ускладнень та оцнка ефективнот лкуван-ня», № 0105U007024
креатолопв основними напрямами при лкуваны дано'1' категорп па^енпв е рання дiагностика тяжкого панкреатиту та Ыфкованих форм панкреонекрозу, оптимiзацiя лкувально!' тактики при рiзних формах цього захворювання [1, 5]. Невщ'емною складовою при лкуванш qieï патологи е динамiчна оцЫка тяжкост стану па^енлв, оцЫка тяжкост та прогнозу переб^ захворювання [3]. Використання з ^ею метою багатокомпонентних про-гностичних шкал дозволяе об'ею^зувати показання до змЫи тактики лкування, визначення показань до проведення хiрургiчних втручань.
Вступ
Тактика ведения пац1енлв з гострим тяжким панкреатитом на сьогодн е одним з найбтьш складних питань у абдомЫальшй хiрургií[4, 5]. Незважаючи на появу протягом останшх рогав нових методiв дiагности-ки та лкування даного захворювання, показники летальности залишаються досить високими та за даними рь зних авторiв складають 24-50%. У випадку розвитку гострого деструктивного панкреатиту, який виникае у 15-20 % па^енлв, летальнють сягае 17-65 % нав^ь у спецiалiзованих шшках [2, 7]. На думку бтьшосл пан-
