Роль інфекцій, що передаються статевим шляхом в розвитку гіперплазії ендомерія Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

человечества остаются болезни органов дыхания, что связано с увеличением вирусной инфекции, кроме этого увеличился объем больных на НП осложненную экссудативным плевритом. С другой стороны НП часто возникает на фоне АГ, что проявляется застойными явлениями. Существует достаточно информации о этиопатогенезе и лечении НП, однако вопросом дифференциального подбора лечения осложненной негоспитальной пневмонии у больных с различно сопутствующей патологией, препаратами, влияющими на разные патогенетические звенья заболеваний, не уделяется соответствующего внимания. Целью исследования является оптимизация лечения больных с НП, осложненной экссудативным плевритом на фоне АГ. Проведенные исследования продемонстрировали, что использование в комплексном лечении больных на НП осложненную экссудативным плевритом на фоне ИБС, АГ комбинацией препаратов тивортина аспартата и бритомара приводило к более значимым изменениям показателей сатурации, биохимических показателей крови, а также ускоряло выздоровление больных, что подтверждалось позитивной динамикой при рентгенологических исследованиях, в значительной мере улучшало все параметры качества жизни больных, что выражалось в значительном уменьшении функциональных ограничений и в высокой социальной активности пациентов. И несмотря на более высокую стоимость этих препаратов в сопоставлении с традиционным лечением, общие затраты на лечение каждого больного значительно снижались.

Ключевые слова: негоспитальная пневмония, экссудатив-ный плеврит, артериальная гипертензия, Ь-аргинин, бритомар.

Стаття надшшла 10.06.2014 р.

remain respiratory diseases, which are associated with an increase of viral infection, but this increased volume of patients on complicated CP of exudative pleuritis. On the other hand CP often occurs on the background of hypertension, which is manifested by stagnation. There is enough information about the etiopathogenesis and treatment of CP, but the question of the differential selection of treatment of complicated community-acquired pneumonia in patients with different concomitant diseases, drugs affecting different pathogenetic links diseases are not given adequate attention. The aim of this study is to optimize the treatment of patients with CP, exudative pleuritis complicated by the presence of AH. Studies have demonstrated that the use of combined treatment of patients on CP with exudative pleuritis complicated by IHD, hypertension drug combination Tivortin aspartate and britomar led to more significant changes in the values of saturation, blood biochemical parameters, as well as accelerated the recovery of patients, which was confirmed by the positive dynamics for radiological studies greatly improved for all parameters of quality of life, which was reflected in a significant decrease in functional limitations and high social activity in patients. And despite the higher cost of these drugs compared with traditional treatment, overall treatment costs for patient decreased significantly.

Keywords: community acquired pneumonia, exudative pleuritis, hypertension, L-arginine, britomar.

Рецензент 1щейюн К.£.

УДК 618.14-007.61:616.98

РОЛЬ 1НФЕКЦ1Й, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ В РОЗВИТКУ

ГШЕРПЛАЗП ЕНДОМЕР1Я

Метою роботи було вивчення ролi сексуально-трансмюивних шфекцш в розвитку гшерпластичних процеЫв ендометрiя. Серед жшок з ГПЕ дiагностований високий рiвень шф^вання збудниками сексуально-трансмкивних шфекцш (83,6%). Вщсоток шфкування папiломавiрусом людини 16\18 в першш грут жшок бшьш тж в 5 разiв перевищуе даний показник в контрольнш грут (р = 0,04). Сексуально-трансмюивт тфекцп мають важливу роль в розвитку гшерпластичних змш слизово! оболонки матки. Вищезазначене обумовлюе необхщшсть проведення яюсного шфекцшного скриншгу з подальшим етюпатогенетичним лкуванням.

Ключов! слова: гшерплаз1я ендометр1я, папшомав1рус людини 16\18.

Висока частота хрошчних запальних захворювань внутршшх статевих оргашв, випадки верифшаци гiстoлoгiчних ознак ендометриту при дослщженш бioптaтiв ендoметpiя у хворих з гшерпластичними процесами ендoметpiя, а також даш про роль вipуснo! i бaктеpiaльнo! шфекци в розвитку раку шийки i тiлa матки можуть ro6i4ro вказувати на потенцшну роль шфекци в генезi гшерпластичних процешв ендoметpiя. Численнi дoслiдження свщчать про важливу роль персистуючо! шфекци в розвитку гiпеpплaстичних пpoцесiв ендoметpiя [1, 3, 4, 7, 9, 10, 11]. Як вщомо, причинами шфшування слизово! оболонки тiлa матки з послщуючою пpoвoкaцieю запального процесу i його хpoнiзaцieю можуть бути септично усклaдненi пологи, пологовий травматизм, ручна pевiзiя порожнини матки та ручне видалення пoслiду, аборти, дiaгнoстичнi вишкpiбaння, гiстеpoсaльпiнгoгpaфiя - тобто будь-яю внутpiшньoмaткoвi мaнiпуляцil, а також висхщна iнфекцiя при пpoмiскуlтетi. Пpoлiфеpaцiя завжди iснуe в осередках запалення як захисний компенсаторний мехашзм, який дie до повно! деструкц^' або ерадикаци патогенного агента. Доведено, що в умовах тривалого хpoнiчнoгo запального процесу вщбуваетъся виснаження клiтиннo-генетичнoгo апарату, що призводить до атип^' та мал^шзацп [4, 6, 8, 10, 11]. Загальновщомим фактом е доведена роль пaпiлoмaвipуснoснol iнфекцil в розвитку онкопатологп шийки матки. Одним з найбшьш агресивних е ПВЛ 16\18 титв. 1снуе ряд наукових дoслiджень, що скасовують або, навпаки, доводять роль пaпiлoмaвipусу людини (ПВЛ), в розвитку гшерпластичних змш слизово! оболонки матки. Таким

© Громова А.М., Афанасьева О.С. та inm., 2014

чином, роль сексуально-трансмюивних шфекцш в розвитку гшерпластичних процешв потребуе науково! конкретизации що обгрунтовуе доцiльнiсть проведения дослiджень в цьому напрямку.

Метою роботи було вивчення ролi сексуально-трансмiсивних iнфекцiй в розвитку гшерпластичних процешв ендометрiя.

Матерiал та методи дослiдження. Для виршення поставлених задач пiд нашим спостереженням знаходились 90 жшок, що звернулися в гiнекологiчне вiддiлення зi скаргами на кров'яш видiления з статевих шляхiв рiзноi iнтенсивностi вiком вщ 31 до 68 рокiв. I групу склали 55 жiнок з пстолопчно пiдтвердженими гiперпластичними процесами ендометрiя. Група контролю складалася з 35 жшок, що були госпiталiзованi з приводу гiперполiменореi але не мали оргашчно! патологи. Матерiалом для дослщження був аспiрат ендометрiя з порожнини матки. Також проводився бактерюскошчний та бактерюлопчний аналiз пiхвових видiлень.

Наявнють таких збудникiв, як Micoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Chlamydia trachomatis, Herpex simplex virus I, II виявляли методом iмуноферментного аналiзу (1ФА) за стандартною методикою [2, 5, 10]. Дослщжували наявшсть як IgG, так i IgM. Матерiалом для дослщження була венозна кров. Gardnerella vaginalis, Trichomonas vaginalis в мазках з шхви та уретри за допомогою стандартно! методики полiмеразноi ланцюгово! реакци. Виявлення папiлома вiрусу людини (ПВЛ) 16\18 проводили за допомогою метода полiмеразноi ланцюгово! реакци [12, 13].

Результати дослщження та Тх обговорення. Серед жшок першо! групи у 83,6% констатовано шфшування збудниками сексуально-трансмюивних iнфекцiй, що у 1,95 раза перевищувало даний показник контрольно! групи р < 0,001 (табл.1).

Таблиця 1

Структура сексуально-трансмюивних шфекцш у обстежених жшок_

rpyna ГПЕ Контрольна група 1мов1ршсть достчдаршсть

35ygHHKH n = 55 n = 35

Абс. % Абс. %

Gardnerella vaginalis 7 12,7 1 2,9 p = 0,1*

Trichomonas vaginalis 8 14,5 - - р = 0,01*

Candida albicans 21 38,2 5 14,3 р = 0,01*

Micoplasma hominis 19 34,5 4 11,4 р = 0,01*

Ureaplasma urealiticum 16 29,1 8 22,9 р > 0,05**

Chlamydia trachomatis 17 30,9 4 11,4 р = 0,03*

Herpex simplex virus I 24 43,6 7 20,0 р < 0,05**

Herpex simplex virus II 3 5,5 - - р = 0,2*

Bcboro 46 83,6 15 42,8 р < 0,001**

Примака: * - достов1ршсть вщносно показнигав контрольно! групи тдрахована за допомогою точного одноб1чного критер1ю Ф1шера. ** - достов1ртсть вщносно показнигав контрольно! групи тдрахована за допомогою методу незалежних випробувань Бернуллi з поправкою Йейтса.

Найбшьшого розповсюдження серед iнфекцiйних агенпв набув Herpex simplex virus I, який виявлений у 24 жшок (43,6%). Друге мюце по поширенню посiдае Candida albicans, що виявлений у 21 жiнки (38,2%). Досить широкого розповсюдження серед сексуально трансмюивних шфекцш набули збудники Micoplasma hominis та Ureaplasma urealiticum: 19 жшок (34,5%) та 16 жшок (29,1%) вщповщно, та ознаки гострого шфшування вищезазначеними збудниками, що обумовлено виявленням специфiчних Ig.M. Ознаки перенесеного шфшування на Chlamydia trachomatis констатовано у 17 хворих (30,9%). Антитша IgG до Herpex simplex virus II виявлеш у 3 хворих першо! групи, що склало (5,5%). Gardnerella vaginalis та Trichomonas vaginalis дiагностовано у 7 жшок (12,7%) та у 8 хворих (14,5%) з пстолопчно шдтвердженими гшерпластичними процесами слизово! оболонки матки. У 21 жшки (38,2%) першо! групи виявлеш рiзнi асощацп вищезазначених збудникiв.

Асощаци рiзиих видiв збудиикiв мали мюце у 15 жшок з гiстологiчио нормальною структурою слизово! оболонки матки, що склало 42,8%. Рiвеиь розповсюдження сексуально-трансмюивних шфекцш у жшок контрольно! групи достовiрно нижчий порiвняно з першою групою (р < 0,001). У 8 пащенток (22,9%) виявлено асощаци вищезазначених iифекцiйиих агеитiв. Найбшьшого розповсюдження серед шфекцшних агентiв, як i в першiй групi, набув Herpex simplex virus I, який виявлений у 7 жшок (20,0%). Друге мюце по поширенню серед жшок контрольно! групи посщае збудник Ureaplasma urealiticum, що виявлено у 8 жшок (22,9%). Як i в першш груш досить широкого розповсюдження серед сексуально трансмюивних шфекцш набув збудник Candida albicans, що виявлений у 5 жшок (14,3%). Ознаки шфшування Chlamydia trachomatis виявлеш у 4 пащенток (11,4%). Micoplasma hominis виявлений у 4 жшок (11,4%). Gardnerella vaginalis виявлений у 1 жшки, що склало 2,9%.

Зпдно результат дослщження (рис. 1) найбшьш розповсюдженими серед дослiджуваних MiKpoopraHi3MiB були Herpex simplex virus I, Candida albicans Micoplasma hominis, Ureaplasma urealiticum, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis. В rpyni жшок з гiперплазieю ендометрiя MiKCT iнфекцii зyстрiчaлись в 38,2% випадюв (21 пацieнтка). Найбiльш частими асощащями MiKpoopraHi3MiB, що зyстрiчались в ештели ендометрiя жiнок вказаноi дослiджyваноi групи були асощацп Herpex simplex virus I та Micoplasma hominis. В другш груш жшок 22,9% (8 жшок) мали мшст шфекци у виглядi aсоцiaцiй Micoplasma hominis, Chlamydia trachomatis, Candida albicans. Пamломaвiрyс людини 16\18 виявлений у 9 пащенток першоi групи -10,86%, що достовiрно пере-вищувало даний показник в контрольнш грyпi, де ПВЛ 16\18 виявлений у 1 жiнки - 2,9% (табл. 2).

Пaпiломaвiрyс людини 16\18 в першiй грyпi виявлений у 4 жшок (7,3%) з простою неатипо-вою гiперплaзiею ендометрiя, у 3 (5,5%) хворих з комплексною неатиповою гiперплaзiею ендометрiя, та у 2 пащенток з комплексною атиповою гiперплaзiею ендометрiя, що склало 3,6% (рис. 2). Результати проведеного дослiдження свщчать, що серед жiнок з ГПЕ дiaгностовaний високий рiвень iнфiкyвaння збудниками сексуально-трансмюивних iнфекцiй (83,6%). Вiдсоток шфшування пaпiломaвiрyсом людини 16\18 в першш грyпi жiнок бiльш нiж в 5 рaзiв перевищуе даний показник в контрольнш груш (р = 0,04).

Таблиця 2

ГПЕ Контрольна група 1мов1рн1сть розходження достов1рност1 пор1вняно з контрольною групою

n = 55 n = 35

Абс. % Абс. %

9 16,4 1 2,9 р = 0,04

Примака: * критерто Фшера.

достов1ршсть вщносно показниюв контрольно!' групи шдрахована за допомогою точного одноб1чного

1

у LnJJ У

Контрольна група

ш Gardnerella vaginalis □ Micoplasma hominis шНегрехsimplex virus I

н Tnchomonas vaginalis ■ Ureaplasma urealiticum и Herpex simplex virus II

□ Candida albicans a Chlamydia trachomatis

Рис.1. Структура обстежених жшок.

сексуально-трансмюивних шфекцш

0 пстолопч Hi типи пперплас тичних процеав

Рис. 2. Рiвень виявлених збуднимв ПВЛ 16\18 у жiнок першо! групи.

Таким чином сексуально-трансмюивш iнфекцii мають важливу роль в розвитку гшерпластичних змш слизово! оболонки матки. Вищезазначене обумовлюе необхщшсть проведення якiсного iнфекцiйного скриншгу з подальшим етiопaтогенетичним лiкyвaльним.

1. Адамян Л. В. Современные методы диагностики и альтернативные методы лечения гиперпластических процессов и опухолей матки / Л. В. Адамян, Э. Р. Ткаченко, С. П. Киселев [и др.] // - М.: МЕД-прессинформ, - 2001. - С. 89-115.

2. Афанасьев М. С. Вирусно-бактериальная природа дисплазии и рака шейки матки / М. С. Афанасьев, В. А. Алешкин, С. С. Афанасьев [и др.] // Вестник Российской академии медицинских наук. - 2004 - №6. - С. 35-40.

3. Болина А. А. Вирусно бактериальные инфекции и патология шейки матки / А. А. Болина // Профилактика рака шейки матки: взгляд в будущее: материалы международной научно- практической конференции. - Москва, - 2008 - С. 104-105.

4. Громова А. М. Малошвазивна хiрургiя в дiагностицi та лжуванш патологи ендометрiя / А.М. Громова, О.С Афанасьева, В.Б. Мартиненко [та ш] // Св^ медицини та бюлогй'.- 2013.- № 3 (39).- С. 92-94.

5. Жук С. I. Проспективний аналiз факторiв ризику виникнення гшерпластичних процеав ендометрiя / С. I. Жук, А. М. Григоренко // Вюник наукових дослщжень. - 2003.- №1.- С. 54-56.

6. Зайчик А. Ш. Общая патофизиология с основами иммунопатологии : учебник для вузов / А. Ш. Зайчик, Л. П. Чурилов // - Санкт-Петербург, - 2005. - С. 279-339.

7. Кулова Ф. Т. Некоторые аспекты патогенеза, диагностики и ведения больных с железистой гиперплазией эндометрия в период пери- и постменопаузы: дис. канд. мед. наук: спец. 14.00.01 / Кулова, Фатима Таймуразовна. - М., - 2002. - 141 с.

8. Кипич Н. В. Значимость молекулярно-генетических и иммунологических факторов в патогенезе и тактике ведения больных гиперпластическими процессами эндометрия: дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.01 / Н. В. Кипич. - Санкт-Петербург, - 2011. - 158 с.

9. Лукач А. А. Роль инфекции в патологии репродуктивной системы женщины, плода и новорожденного / А. А. Лукач, В. И. Коновалов: сб. тезисов. - М., - 2000. - С. 3-4.

10. Пестрикова Т. Ю. Роль инфекций, передающихся половым путём, в развитии гиперпластических процессов эндометрия / Т. Ю. Пестрикова, Н. И. Безрукова, Е. А. Ивашков // Дальневосточный медицинский журнал. - 2001. - № 2. - С. 50-53.

11. Ромащенко О. В. Дослщження показниюв iмунiтету у хворих на хрошчш шфекцп сечово! системи та при !х поеднанш з хрошчними запальними захворюваннями гешталш / О. В. Ромащенко, М. О. Колесник, Л. Ф. Яковенко [та ш.] // Педiатрiя, акушерство та гшеколопя.- 2007. - №5. - С. 81-84.

12. Hording U. Adenocarcinoma of the cervix and adenocarcinoma of the endometrium: distinction with PCR-mediated detection of HPV DNA / U. Hording, S. Daugaard, J. Visfeldt // APMIS. - 1997. - Vol. 105, N 4. - P. 313-316.

13. Semczuk A. Detection of human papillomavirus types 16 and 18 in human neoplastic endometrium: lack of correlation with established prognostic factors / A. Semczuk, W. Stenzel Baranowski [et al.] // Oncology Reports. - 2000. - Vol. 7, N 4.

РОЛЬ ИНФЕКЦИЙ, ПЕРЕДАЮЩИХСЯ ПОЛОВЫМ ПУТЕМ, В РАЗВИТИИ ГИПЕРПЛАЗИИ ЭНДОМЕТРИЯ

Громова А. М., Афанасьева Е. Е., Громова А. Л., Мартыненко В. Б., Нестеренко Л. А.

Целью нашей работы было изучение роли сексуально-трансмиссивных инфекций в развитии гиперпластических процессов эндометрия. Среди женщин с ГПЭ диагностирован высокий уровень инфицирования возбудителями сексуально-трансмиссивных инфекций (83,6%). Процент инфицирования HPV 16\18 в первой группе женщин более чем в 5 раз превышает данный показатель в контрольной группе (р = 0,04). Сексуально-трансмиссивные инфекции имеют важную роль в развитии випер-пластических изменений слизистой оболочки матки. Вышесказанное обусловливает необходимость проведения качественного инфекционного скрининга с последующим этиопатогенетическим лечением.

Ключевые слова: гиперплазия эндометрия, папиломавирус человека 16 \18.

Стаття надшшла 19.05.2014 р.

ROLE OF INFECTIONS SEXUALLY TRANSMITTED IN THE DEVELOPMENT OF THE ENDOMETRIAL

HYPERPLASIA Gromova A, Afanasyeva E, Gromova A, Martinenko V, Nesterenko L.

The aim of our study was to investigate the role of sexually transmissible infections in the development of endometrial hyperplastic processes. Among women with EH diagnosed with high infection pathogens sexually transmissible infections (83,6%). Percentage of infection HPV 16\18 in the first group of women more than 5 times higher than the figure in the control group (p=0.04). Sexually transmissible infections have an important role in the development of hyperplastical changes of the endometrium. The above necessitates conducting qualitative infectious screening followed etiopathogenetic treatment.

Key words: Endometrial hyperplasia, human pappilloma virus HPV 16\18.

Рецензент Лiхачов В.К.

УДК 618.177-089-007.274-084.454.1

КЛ1Н1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИАДГЕЗИВНИХ ЗАСОБ1В П1Д ЧАС Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ТУБООВАРИАЛЬНОГО БЕЗПЛ1ДДЯ

Проведено дослщження застосування "Мезогеля", порiвняно з протизлуковим розчином, з метою профшактики злукового процесу тд час проведення хiрургiчного лжування тубооварiального безилiддя жшкам фертильного вку. Результати клшчних дослщжень показали на значне зниження утворення злук в шсляоперацшному перюдг Головним критерiем ефективност терат! застосування „Мезогеля 4%" стало настання ваптносп упродовж 12 мюящв у 66,7% жшок основно! групи.

IGii040Bi слова: мезогель, безплщдя, злукова хвороба, лапароскошя.

Частота безптддя в Укра!ш складае вщ 10 до 16%. Серед причин безплщного шлюбу одно з перших мюць займають злуков1 процеси, злукова хвороба оргашв малого тазу, порушення анатомо-функцюнального стану маткових труб, складаючи вщ 30 до 74% [2, 4, 8, 10]. Пащенти, що перенесли гшеколопчш операцп вщ 55 до 97% мають ту або шшу м1ру злукового процесу [1, 5, 7, 11]. В результат! тако! дисфункци порушуеться захоплення яйцекттини, та транспорт ембрюна в матку.

Злуковий процес розглядаеться як природний насл1док х1рург1чно! травми та ироцес1в реиарацй. Загоення очеревини е комбшащею ф1брозу i мезотел1ально! регенерацИ. Ф1бринозн1нашарування формуються впродовж 3-4 годин тсля оиерацi!. Якщо лiзису фiбрину не сталося - в щ скупчення проростають судини i мiгрують фiбробласти. Бiльшiсть фiбринозних нашарувань транзиторш i розсмоктуються впродовж 72 годин, але iндукована травмою супрешя перитонеального фiбринолiзу призводить до формування злук [6, 9, 10].

Формування злук призводить до того, що органи змщуються i фiксуються в нефiзiологiчному иоложеннi, порушуеться !х гемодинамша i функцi!, що сприяе виникненню хрошчного тазового болю, якi практично шчим не купуються [1, 4, 12, 15]. Тривало юнуючий бшь дезорганiзуе центральнi

© Громова А.М., Нестеренко Л.А. та inm., 2014